Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

статья+7

  • 1 статья

    1) стаття́; ( в стенгазету) до́пис, -у
    2) ( разряд) розря́д, -у
    3) ( дело) спра́ва; ( вещь) річ, род. п. ре́чі

    э́то осо́бая \статья тья́ це — і́нша річ (спра́ва)

    4) ( у животных) стать, -ті

    по всем \статья тья́м, во всех \статья тья́х — з усі́х по́глядів

    Русско-украинский словарь > статья

  • 2 вводный

    вставний, приточений. Вводное предложение (слово) - вставне (приточене) речення (слово). Вводный лист - ув'язчий (вводний, уводчий) лист. Вводная статья - вступна стаття.
    * * *
    1) увідни́й

    вво́дное отве́рстие — спец. увідни́й о́твір

    \вводный лист — юр. увідни́й лист

    2) ( вступительный) вступни́й

    вво́дная статья́ — вступна́ стаття́

    3) ( вставной) вставни́й

    \вводный эпизо́д — вставни́й епізо́д

    вво́дное сло́во — грам. вставне́ сло́во

    вво́дное предложе́ние — грам. вставне́ ре́чення

    Русско-украинский словарь > вводный

  • 3 особь

    I. особень (-бня), особина.
    II. Это особь статья це инша річ.
    * * *
    I `особь
    о́собень, -бня, особи́на
    II ос`обь

    \особь статья́ — [зо́всім] і́нша річ (спра́ва)

    Русско-украинский словарь > особь

  • 4 заметка

    замітка, (мелкая) нотатка, (пометка) зазначка. [В книжці є «Передмова» й невеличка замітка: «Співці дум» (Р. Край). Робив собі потрібні виписки й зазначки (Крим.)]. -ка в газете - замітка в газеті (в часопису).
    * * *
    1) (знак на чём-л., метка) зазна́чка, по́значка, карб, -у
    2) ( краткая запись) нота́тка

    брать, взять на \заметка ку — заното́вувати, занотува́ти ( записывать)

    3) ( небольшая статья) до́пис, -у

    Русско-украинский словарь > заметка

  • 5 корреспонденция

    1) (переписка) листування, кореспондування, (пакет) кореспонденція. Деловая -ция - ділове листування. Заказная -ция - рекомендована (записана) кореспонденція. Вести -цию - (деловую) провадити кореспонденцію, листування, (частную) листуватися з ким. Состоять в -ции - листуватися з ким. Частная -ция - приватне листування:
    2) (газетная) допис (-су), кореспонденція. [Перечитайте тільки у кількох останніх числах дописи з місць (Н. Рада)]. Давать -ции в газету - давати дописи, дописувати до часопису.
    * * *
    1) кореспонде́нція; (статья, заметка в газете) до́пис, -у
    2) ( переписка) листува́ння, кореспонде́нція

    Русско-украинский словарь > корреспонденция

  • 6 оброчный

    чиншовий. -ная статья -
    1) (доход) чиншове (-вого);
    2) (об имуществе) нерухоме майно (добро) на чиншу.
    * * *
    ист.
    обро́чний

    Русско-украинский словарь > оброчный

  • 7 опровержение

    заперечення, спростовання. Вся его жизнь служит -нием взводимой на него клеветы - все його життя доводить брехливість того наклепу, що йому прикидають.
    * * *
    1) ( действие) спростува́ння, спросто́вування; запере́чення, запере́чування; відхи́лення, відхиля́ння
    2) (опровергающая что-л. речь, статья) спросто́вання, спростува́ння

    Русско-украинский словарь > опровержение

  • 8 особый

    1) особий, осо[і]бний, окре[о]мий, окро[е]мний, окрімний, окромішний, опрічний. -бая комната - окрема (осібна) кімната. -бое мнение - осібна (опрічна) думка. Это -бая (особь) статья - це річ инша;
    2) особливий, См. Особенный 1.
    * * *
    1) ( особенный) особли́вий; диал. особі́тний; ( необычный) незвича́йний; опрі́чний
    2) (отдельный, не общий) окре́мий, відру́бний, осі́бний, окре́мішній, осо́бий; опрі́чний; ( имеющий специальное назначение) особли́вий

    Русско-украинский словарь > особый

  • 9 передовая

    I
    ( статья) в знач. сущ. передова́, -о́ї; передови́ця
    II в знач. сущ. воен.
    передова́, -о́ї

    Русско-украинский словарь > передовая

  • 10 передовой

    1) передовий, передній, попередній, (на)чільний. -вой отряд, пост - передовий (передній) загін, передова (передня) чата. [Козаки, мов який мур попередній, здержували хиже бесурменство (Куліш)]. -вая сваха - передоїжджа сваха. -вое животное (в стаде) - передняк, вожай. -вая статья - см. Передовица. -вые деньги - завдаткові гроші; авансові гроші;
    2) (прогрессивный) поступовий. [Поступові елементи громадянства];
    3) сущ. - передовий (козак), передовик, напередовець (-дівця).
    * * *
    1) прил. передови́й; ( прогрессивный) поступо́вий
    2) в знач. сущ. передови́й, -о́го

    Русско-украинский словарь > передовой

  • 11 подлежащий

    прил. підлеглий чому, належний, належитий до чого. -щий уплате, платежу - належний до виплати. -щее учреждение -
    1) (соответствующее) належна установа;
    2) (подведомственное) підлегла установа. -щая часть имущества - належита частина майна. -щая статья уголовного кодекса - належна стаття кодексу карного. -щий наказанию - винний кари, належний карі. -щее взыскание - належитий (належний) правіж. - щий взысканию - належний правежу.
    * * *
    яки́й (що) підляга́є; ( подчинённый) підле́глий; ( долженствующий) яки́й (що) пови́нен бу́ти, яки́й (що) ма́є бу́ти, нале́жний

    Русско-украинский словарь > подлежащий

  • 12 приводить

    привести и привесть
    1) приводити, привести, припроваджувати, припровадити, (во множ.) поприводити, поприпроваджувати кого куди, до кого, до чого. [Приводить він до того дерева вовків (Рудч.). Узяв її старий жовнір за білую руку, припровадив Каньовському на велику муку (Гр.)]. -ведите его ко мне - приведіть його до мене. Если откажется, силою -ведите его сюда - якщо відмовиться, то силою припровадьте його сюди;
    2) доводити, довести, призводити, призвести, приводити, привести до чого, справляти, справити, спроваджувати, спровадити, (являться причиной, содействовать) спричинюватися, спричинитися до чого. [Який добрий у Київі був ґрунт для громадських організацій і як він справляв їх до національного питання, бачимо з того, що… (Єфр.)]. -водить (-вести) дело к концу, к окончанию - доводити (довести) справу до кінця, до краю. Всё это -водит к тому, что… - все це доводить (при(з)водить, спричинюється) до того, що… [Безупинна праця важка та хатнє лихо за останні роки призвели до того, що давня та слабість знов повернула (Єфр.). Замість щоб зробити велику користь, «Крашанка» вчинила тільки шкоду, привівши до того, що люди почали перебирати старі кривди (Грінч.)]. Одинаковые причины всегда -водят к одинаковым следствиям - однакові причини призводять завжди до однакових і наслідків (Єфр.)]. -водить к недоразумениям, к нежелательным последствиям - доводити (довести), призводити (призвести) до непорозуміннів, до небажаних наслідків. [Коцюбинський давав такі иноді вказівки, які доводили потім до явних непорозуміннів (Єфр.)]. -вести к моральному падению, к погибели, к тюрьме - призвести до морального занепаду, довести до погибели, завести в погибель, до тюрми. [Гляди тільки, щоб тебе сі думки не завели у погибель (Квітка). Всі ті в його житті події, що завели його в кінці до тюрми (Васильч.)]. -вести к мысли, к предположению кого - навернути кого на думку, на гадку. Это -вело меня к твердому убеждению - це довело мене до твердого переконання. -водить (-вести) своё намерение, замысел в исполнение - доводити (довести) до діла, справдити свій намір, задум. [Чи був-же у нас такий случай, щоб ми свій задум до діла довести зуміли потай Риму (Куліш)]. -вести в исполнение приговор, решение суда - виконати присуд, вирок суду. [Тепер я сам обстоюю за тим, щоб виконати присуд той негайно (Грінч.). Руфін заздалегідь приймає вирок і просить виконать його скоріше (Л. Укр.)]. Куда -ведёт нас эта тропинка? - куди виведе нас ця стежка?;
    3) (ссылаться на что-л.) наводити, навести (во множ. понаводити), подавати, подати, приточувати, приточити що. -водить примеры, факты, доводы, доказательства, причины, соображения и т. п. - наводити приклади, факти, доводи, докази, причини, мірковання. [Наведу хоч один приклад (Грінч.)]. -водить текст, отрывок, цитату из какого-л. автора, источника - наводити, подавати текст, уривок, цитату з якого автора, джерела. [Але нехай далі говорять сами автори, - подаю їх статті повним перекладом (Грінч.)]. -веду здесь его слова - наведу (подам) тут його слова. Журнальная статья, которую -водим ниже - стаття з часопису, котру подаємо (наводимо) далі;
    4) -водить кого-л. в чувство, в сознание, в память - приводити, привести до пам'яти, до притомности кого, тверезити, отверезити, очутити, опам'ятати кого. [Це очутило трохи Корнія; він підвівся і махнув рукою (Грінч.). Скількись шклянок холодної води, висипаної йому на голову привели його до притомности (Крим.)]. -вести в восторг, в восхищение кого - кинути в захват, захопити кого. -вести кого в уныние - засмутити кого, завдати суму кому. -вести о отчаяние - в розпач (в)кинути кого, до розпачу довести кого. -вести кого в (крайнее) удивление в изумление - (великим дивом, надзвичайно) здивувати кого. -водить, - вести в ужас кого - сповняти, сповнити жахом кого, завдавати, завдати (и наганяти, нагнати) жаху, страху кому, жахати, вжахнути кого. -водить в негодование - обурювати (обурити) кого. -водить в ярость - лютити, розлютити кого, роздратовувати, роздратувати кого. -вести кого в тупик, в затруднение, в замешательство - загнати кого на слизьке, на лід посадити. -вести в краску кого - засоромити кого, завдати сорому, стиду кому. -вести к послушанию - до послуху кого довести. -вести в порядок что-л. - упорядкувати що, лад (порядок) дати чому, зробити лад в чому; срв. Порядок. -вести в беспорядок что-л. - до безладу довести, призвести що, (дела, счета, мысли) заплутати (справи, рахунки, думки). -вести в хорошее состояние - довести до пуття, навести на пуття. -вести в разорение кого - до руїни довести кого. -водить в движение что-л. - давати (дати) рух чому, пускати (пустити) в рух що, двигати (двигнути) що, дати розгін чому. [(Розум) страшну машину сю спорудив і вміє двигати важким знаряддям (Куліш)]. -водить, -вести кого к присяге - брати (взяти) з кого присягу, відбирати (відібрати) від кого присягу;
    5) доводити, довести, дати. Не -веди Господи - не доведи Господи (Боже). Не -вёл Бог увидеться с ним - не дав Бог з ним побачитися. -ведёт ли меня Бог побывать в тех местах? - чи дасть мені Бог побувати в тих місцях?
    6) приводити, привести. Корова -вела телёночка - корова телятко привела;
    7) арифм. - зводити, звести до чого. -вести дроби к одному знаменателю - звести дроби до одного знаменника. Приведённый -
    1) приведений, припроваджений;
    2) доведений, при(з)ведений;
    3) наведений, поданий. -ные выше слова - наведені попереду слова;
    4) арифм. - зведений.
    * * *
    несов.; сов. - привест`и
    1) приво́дити, привести́ и поприво́дити
    2) (данные, примеры, чужие слова) наво́дити, навести́; ( представлять) подава́ти, пода́ти
    3) (в движение, в равновесие) надава́ти, нада́ти (чого), приво́дити, привести́ (в що, до чого)

    приводи́ть в движе́ние что — надава́ти ру́ху чому́, приво́дити (пуска́ти) в рух що, урухо́млювати що

    привести́ в равнове́сие что — нада́ти рівнова́ги чому́, привести́ до рівнова́ги, зрівнова́жити що

    приводи́ть, привести́ пригово́р суда́ в исполне́ние — вико́нувати, ви́конати ви́рок су́ду

    приводи́ть, привести́ в исполне́ние своё наме́рение — зді́йснювати, здійсни́ти сві́й на́мір

    привести́ в него́дность — довести́ (призвести́) до неприда́тності, зроби́ти неприда́тним

    приводи́ть в затрудне́ние — ста́вити в скрутне́ стано́вище

    приводи́ть, привести́ в изве́стность (в я́сность) — з'ясо́вувати, з'ясува́ти

    4) ( к чему - служить причиной) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися, спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому), приво́дити, привести́ (до чого); ( вести к отрицательным результатам) призво́дити, призвести́ (до чого); ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати (що)

    всё э́то приво́дит к тому́, что... — все це приво́дить (спричиня́ється, спричи́нюється или призво́дить) до то́го, що

    5) ( во что - доводить) дово́дити, довести́ (до чого); ( повергать) укида́ти, уки́нути (в що); ( причинять) завдава́ти, завда́ти (чого, що)

    привести́ в отча́яние — довести́ до ві́дчаю (до ро́зпачу), вки́нути у ві́дчай (в ро́зпач)

    привести́ в у́жас — спо́внити жа́хом

    6) мат. зво́дити, звести́; не приведи́

    Бог (Го́споди, Госпо́дь) — не доведи́ Бо́же (Го́споди), борони́ (боро́нь) Бо́же

    не приведёт к добру́, не приведёт ни к чему́ хоро́шему — не доведе́ до добра́

    приведёт Бог (Госпо́дь) — да́сть Бог

    не привёл слу́чай — не довело́ся

    привести́ в себя́ (в чу́вство, в созна́ние) — привести́ до па́м'яті (до прито́мності), опам'ята́ти

    привести́ де́ло к концу́ — довести́ спра́ву до кінця́, заверши́ти спра́ву

    привести́ к поря́дку — закли́кати до поря́дку

    Русско-украинский словарь > приводить

  • 13 пункт

    1) пункт, точка. [(Шевченко) своїм геніяльним оком уздрів той пункт, з якого треба було дивитися на нашу минулість (Грінч.). Луцьк, Бар, Браслав, Біла Церква, Київ - ото були точки гонитви ляцької за козаками, а козацької за ляхами (Куліш)]. Сборный пункт - збірний пункт. Неприятель был разбит на всех -тах - ворога побито на всіх пунктах. Населённый пункт - населений пункт, оселя. [Тепер Коблин - незначна оселя, в якій наврядчи найдеться сот чотири селян (Ор. Лев.)]. Сторожевой пункт - сторожівня. [У панів… доволі було людей до закладування нових осад і степових сторожівень (Куліш)]. Наблюдательный пункт - спостережний пункт. Кульминационный пункт - кульмінаційний, найвищий пункт, кульмінаційна, найвища точка. Поворотный пункт - поворотний пункт, поворотка. [Од появи Енеїди Котляревського не тільки початок нового українського письменства рахуємо, а й нову поворотку позначаємо в історії українського народу (Єфр.)]. Исходный пункт - вихідний пункт, вихідна точка. Иметь своим исходным -том что - мати на вихідний свій пункт що, виходити з чого;
    2) пункт (-ту), точка, (статья) артикул (-лу). [Ти поламав пункт нашої присяги (Куліш). Під сими загальними заголовками вмістилися усі сущні точки сеї великої суперечки (Павлик)]. Подсудимым даются вопросные -ты - підсудним дають запити, запитні пункти. Его опровергли по всем -там - його збили на всіх пунктах. Излагать, разбирать по -там - викладати по пунктах, пунктами, розбирати по пунктах.
    * * *
    пункт, -у

    Русско-украинский словарь > пункт

  • 14 разбор

    1) ( действие) розбі́р, -бо́ру и ро́збір, (неоконч.) розбира́ння; упорядкува́ння, (неоконч.) упорядко́вування; ро́згляд, -у, ро́збі́р, (неоконч.) розгляда́ння, розбира́ння; ана́ліз, -у, ( неоконч). аналізува́ння

    грамма́тический \разбор р — грамати́чний розбі́р (ана́ліз)

    2) (критическая статья, отзыв) ро́згляд, ро́збі́р

    без \разбор ру (\разбор ра) — не перебира́ючи, без розбо́ру; ( не разбираясь) не розбираю́чись

    с \разбор ром — з розбо́ром; ( разбираясь) розбира́ючись

    4) (сорт, разряд) ґату́нок, -нку, ро́збі́р

    мука́ второ́го \разбор ра — бо́рошно (мука́) дру́гого ґату́нку

    лю́ди ино́го \разбор ра — лю́ди і́ншого ґату́нку (розбо́ру)

    5) тип. розбо́р, -у

    Русско-украинский словарь > разбор

  • 15 руководящий

    1) прич. яки́й (що) керу́є, керу́ючий
    2) (в знач. прил.: которому принадлежит руководство) керівни́й; (ведущий) провідни́й

    \руководящий ие о́рганы — керівні́ о́ргани

    \руководящий ий соста́в, персона́л — керівни́й (провідни́й) склад, персона́л

    3) (в знач. прил.: содержащий в себе, представляющий собою руководство) провідни́й, для керівни́цтва

    \руководящийая иде́я — провідна́ іде́я

    \руководящийая статья́ — провідна́ стаття́

    \руководящий ие указа́ния — вказівки́ для керівни́цтва, провідні́ вказівки́

    Русско-украинский словарь > руководящий

  • 16 ссылочный

    I см. ссыльный II
    посила́льний

    \ссылочныйая статья́ — ( словаря) стаття́-посила́ння

    Русско-украинский словарь > ссылочный

См. также в других словарях:

  • статья — сущ., ж., употр. часто Морфология: (нет) чего? статьи, чему? статье, (вижу) что? статью, чем? статьёй, о чём? о статье; мн. что? статьи, (нет) чего? статей, чему? статьям, (вижу) что? статьи, чем? статьями, о чём? о статьях 1. Статьёй называется… …   Толковый словарь Дмитриева

  • СТАТЬЯ — статьи, р. мн. статей, жен. 1. Сочинение небольшого размера в периодическом издании или непериодическом сборнике. Передовая статья. Журнальная статья. Полемическая статья. Сборник статей. Газетная статья. «Я в то время только что оставил школьную …   Толковый словарь Ушакова

  • статья — См. сочинение, часть другая статья, особь статья, расходная статья... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. статья пункт, параграф, условие; сочинение, часть; публикация, оттиск …   Словарь синонимов

  • Статья 99 — Article 99 …   Википедия

  • статья — статья, статьи, статьи, статей, статье, статьям, статью, статьи, статьёй, статьёю, статьями, статье, статьях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • статья — СТАТЬЯ1, и, мн род. тей, дат. тьям, ж Научный или публицистический текст, небольшой по объему, опубликованный в сборнике, журнале или газете. Научная статья. СТАТЬЯ2, и, мн род. тей, дат. тьям, ж Часть документа, самостоятельный раздел, глава,… …   Толковый словарь русских существительных

  • статья — и; мн. род. тей, дат. тьям; ж. 1. Научное, публицистическое, научно популярное сочинение небольшого размера в сборнике, журнале или газете. Газетная с. Критическая с. Передовая с. Написать, опубликовать статью. Ругательная с. Заявить о себе… …   Энциклопедический словарь

  • СТАТЬЯ — СТАТЬЯ, и, род. мн. тей, жен. 1. Научное или публицистическое сочинение небольшого размера. Газетная, журнальная с. Критическая с. 2. Глава, раздел в каком н. документе, перечне, справочнике. С. закона. Расходные и доходные статьи в смете.… …   Толковый словарь Ожегова

  • Статья — 1. Произведение публицистики, науч., научно популярной, техн. и иной лит., аналитически рассматривающее к. л. проблему или их комплекс и являющееся составной частью периодич. или продолжающегося издания, непериодич. сборника, словаря,… …   Издательский словарь-справочник

  • Статья — ж. 1. Публицистическое, научное или научно популярное сочинение небольшого размера. 2. Самостоятельный раздел, глава, параграф в каком либо документе, перечне, словаре и т.п. отт. Раздел финансового документа, бюджета, содержащий в себе… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • СТАТЬЯ — (Rate, rating) степень матросского звания в дореволюционном флоте. Все матросы и рядовые специалисты, а равно и унтер офицеры разделялись на две статьи: вторая младшая и первая старшая. Так, напр., матросы разделялись на матросов 1 й статьи и… …   Морской словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»