снять

сов. от снимать

сов. от снимать

см. снимать

1) кайдани (-нів) (в прям. и перен. знач.), соб. кайдання, диал. кайданиці (-ниць) (Шух.), ум. кайданики, кайданочки (-чків), соб. кайданнячко; заліза (иногда залізо, соб. заліззя), закови (-вів), (путы) пута (р. пут). [Угору руки підіймали, кайданами забряжчали (АД. І.). Поховайте та вставайте, кайдани порвіте (Шевч.). Визволення людини з усіх пут і кайданів (Єфр.). Нудився наш Левко у залізах, сидячи в холодній (Квітка). Бути-ж мені у неволі, у залізі, у заковах (Пісня)]. -лы ручные, ножные - кайдани на руки, на ноги или ручані, ножані кайдани. -лы ручные - (зап.) кайданки (-нок) (Голов.). -лы замочные, глухие - кайдани замикані, кайдани заклепані. Забить в -лы кого - забити, закувати и закути в кайдани кого, у заліза взяти кого. Заковывать в -лы - заковувати, кувати в кайдани, в заліза кого. Надеть -лы на кого - кайдани надіти на кого, у заліза, у кайдани узяти кого. [Наділи на руки і на ноги кайданнячко гостре (Федьк.)]. Налагать -лы на кого - в кайдани кувати кого, накладати заліза на кого. [Накладай на нього заліза, щоб знов не втік (Тобіл.)]. Попасть в -лы - впасти в кайдани. Отбить -лы (снять самовольно) - розбити кайдани. Снять -лы - зняти кайдани з кого. [Не міг зняти кайдани важкі (Ворон.)]. Думу в -лы не забьёшь - думку в кайдани не закуєш;

2) (тяжкая обязанность) неволя, ярмо, кормига.

* * *

техн., несов. снима́ть, сов. снять

1) зніма́ти, зня́ти

2) ( срубать) зру́бувати, зруба́ти, стина́ти, стя́ти

3) ( срезать) зрі́зувати, зрі́зати

техн., несов. снима́ть, сов. снять

1) зніма́ти, зня́ти

2) ( срубать) зру́бувати, зруба́ти, стина́ти, стя́ти

3) ( срезать) зрі́зувати, зрі́зати

-ся, выгрузить, -ся виладовувати, -ся, виладувати, -ся, вивантажувати, -ся, вивантажити, -ся, розвантажувати, -ся, розвантажити, -ся; (снять нагруженное) позносити. [Позносьте скрині з возів]. Выгружать часть груза для облегчения судна - ліхтувати (корабель). Выгруженный - виладуваний, вивантажений, розвантажений, позношений. [Віз розвантажено, скрині позношено до комори].

* * *

несов.; сов. - в`ыгрузить

допит. [Пішло слідство, допити та передопити (Грінч.)]. Снимать, снять допрос с кого - допитувати (допитати) кого, вчиняти (вчинити) допит кому. Подвергнуть допросу - взяти на допит. [За скриньку сю взяли мене на допит (Самійл.)].

* * *

1) (действ.) боронення, заборонювання, заборонення, заказування чого кому;

2) (действие или самый запрет) заборона, заказ (-зу), (диал.) спрет, зарік (-року); юрид. заборона; см. Запрет. -ние печатного слова, произведения - заборона друкованого слова, твору. На книгу было наложено -ние - на книгу було накладено заборону или книгу було заборонено. Снять -ние - зняти заборону.

* * *

1) см. Жилище;

2) (нанятое помещение) квартира, кватира, (зап.) помешкання (ср. р.), мешкання, (помещение) приміщення. [Що ж ви, панно, в кватирі живете, а грошей не платите вже другий місяць? (Грінч.). Вступив до своєї маленької кватири (Крим.). Перенісся на инше помешкання, наняв два покої кухнею (Франко). І наняли собі таке мешкання, щоб так як слід приятелів приймати (Куліш)]. -ра с пансионом - квартира з удержанням, з харчами (харчею), (одна комната) станція. [У тієї Пйотрової поставила Антося на станцію (Свидн.). Приїхали до Київа, стали на станції (Н.-Лев.)]. Общая -ра (общежитие) - житлогурток (-тка), житлогурт (-ту), гуртожит (-ту), гуртожиток (-тка). Снимать, снять -ру - наймати, на(й)няти, винаймати, винайняти квартиру (помешкання), закватирувати, замешкати, стати на квартиру де, у кого. [Закватирував у попа (Кон.)]. Расположиться на -ры (о войске) - постоєм стати, закватирувати де. Сдать -ру кому - наняти квартиру (помешкання, мешкання) кому, пустити (при(й)няти) на квартиру (в комірне) кого. Сдать -ру кому в своём помещении - пустити (при(й)няти) до себе в комірне (в сусіди) кого, (с пансионом) узяти кого на станцію (на квартиру з удержанням). Очистить -ру - звільнити квартиру (помешкання, приміщення). Переменить -ру - перейти на иншу квартиру (в инше помешкання). Отдаётся меблированная -ра - наймається квартира (помешкання, приміщення) з меблями (умебльована квартира, -не помешкання). Временная -ра - тимчасова, квартира, -ве помешкання. Жить в наёмной -ре - жити (мешкати) в найманій квартирі (помешканні), жити в комірнім, у сусідах. Совместная -ра - спільна квартира (помешкання). Жить в совместной -ре - жити (мешкати) спільно з ким, у посполі. [Ще й нажилася в комірнім: викидав Тимоха з подвір'я, і вона найняла собі хатину в посполі, так і жила (Свидн.)]. Главная -ра, воен. - головна квартира. Стоять на зимних -рах (о войске) - стояти на зимових квартирах, зимувати.

* * *

1) (внешний покров челов. и животных, выделан. шкура) шкура, (ум. и для обозначения деликатности или тонкости выделки) шкурка, шкурочка, (зап.) шкіра, шкірка, шкірочка. [З одного вола двох шкур не деруть (Номис). Лежав довго на сонці, попік собі шкуру (Звин.). Ці палятурки треба зробити з шагреньової шкурки (Крим.)]. Сырая, невыделанная -жа животных, или выделанная -жа с шерстью - сирова, невичинена (невиправлена) шку[і]ра; специальнее: (конская) шкапина (-ни), шкаповина, (коровья) яловиця, (козлиная) козлина, козлятина (-ни), (ягнячья, мех) смух (-ху), смушок (-шку), (овечья) линтвар (-ря), (ум.) линтварець (-рця), линтварик, (старой овцы) стариця. Выделанная -жа - вичинена (виправлена, вигарбувана) шку[і]ра; специальнее: (сапожный товар) товар (-ру), ремінь (-ме[і]ню и -ме[і]ня). [Піду, може де товару дістану на чоботи (Борзенщ.). Чоботи з простого реміню, не бельгійки (Звин.)]. Дублёная, соковая -жа - видублена шку[і]ра, дубленець (-нця) (Верхр.). Сыромятная, квасцованная -жа - сириця (ум. сиричка, сириченька), сировиця, сирівець (-вцю и -вця), лимарщина. Замшевая -жа - замшова шку[і]ра (шкурка), замша. Изнанка -жи - низ (-зу), спід (р. споду) шку[і]ри, бахтарма (-ми). Отрезанная полоса -жи - ремінь, х[к]вашія, (ув.) ременяка, х[к]вашіяка. Кусок, лоскуток -жи - шкур(л)ат (-та), шкураток (-тка), шкуратина, ум. шкураточок (-точка), шкуратинка; соб. шкураття. [Дметься, як шкур(л)ат на огні (Номис). Нікчемний шкураток (Крим.). Позбирав шкураття (Сл. Гр.)]. Снимать, снять, сдирать, содрать -жу с павшего или убит. живот. (и в перен. знач.) - білувати, оббілувати кого. [Сивого коня білували (Рудч.). Спіймавсь - здеруть із тебе шкуру, оббілують до-чиста (Коцюб.)]. С живого -жу дерёт (перен.) - живого білує; з живого шкуру дере. Выделывать -жи - см. Выделывать 1. Заниматься выделкой кож - а) см. Кожевничать; б) см. Скорнячить. Цвет -жи - колір (- льору) шку[і]ри. Нежная -жа - ніжна шку[і]ра. Гусиная -жа (от холода) - сироти (-ріт), пасюрки (-рок), гусяча шку[і]ра. [Так холодно, що в мене аж сироти повиступали (Звин.)]. На нём только -жа да кости - він худий, як тріска (як трістя); він - сама снасть. Ни -жи, ни рожи - ні з очей, ні з плечей (Приказка). [Таке, бачте, воно непоказне: ні з очей, ні з плечей (Кон.)]. Из -жи лезть - рватися з шкури, з-під шкури п'ястися. [Люди аж рвуться з шкури на полі (Кон.). І засіяв, і волочить, із-під шкури пнеться (Рудан.)]. Из -жи вон лезет (о толстяке) - із шкури преться. [Так обріс тілом, що аж із шкури преться (Кон.)]. Мороз по - же дерёт - см. Драть. Мороз по -же подирает - (аж) морозом усипає; мов снігом тре; см. Подирать;

2) (плодов, клубней и т. п.) шку[і]рка. лушпайка, лушпинка, соб. лушпайя (ср. р.), лушпиння; см. Кожица 4 и Кожура 1. Девичья -жа, фарм. - проскурняковий (люкрицевий) повидляник, проскурнякова (люкрицева) пастила.

* * *

1) шкі́ра; ( шкура) шку́ра

2) ( кожура) шку́ра; шкі́рка, шку́рка, шкури́нка

копія, відпис (-су), список (-ску). Снять -пию с чего - зробити, списати копію з чого. -пия рукописи - копія з рукопису, відпис, перепис (-су). -пия обвинительного акта - копія обвинувального акту.

* * *

(посуды) покришка, накривка; (улья) покрівля; (сундука квашни, гроба) віко. Снять -ку с чего - розкрити що, зняти з чого покришку, накривку и т. д. Теперь ему -ка - тепер йому капут (кінець).

* * *

1) кри́шка; ( покрышка) на́кривка, по́кришка; (сундука, бадьи, гроба) ві́ко, диал. вікно́; ( над отверстием) ля́да

2) (в знач. сказ.: гибель, конец) капу́т, каю́к

1) (в прям. и перен. знач.) личина, машкара; срв. Маска. Под -ною добродетели - під личиною (під машкарою) доброчесности. Снять, сорвать с кого -ну - зняти, зірвати личину (машкару) з кого, здемаскувати кого;

2) (наружная накладка на замок) наличник, наличчя (-ччя);

3) (залупина на коже) задирка.

* * *

1) ( маска), прен. личи́на, машкара́

2) ( накладка с замочной скважиной) личи́нка

мілина, мілизна, мілке (-кого), (диал.) мілоч (-чи) (Чорномор.), (перекат) переміль, (отмель) обміль (-ли), обмілина, відміл (-лу, м. р.) и відміль (-міли, ж. р.) заміль (-ли), (наносная в реке) жбир (-ри, ж. р.), (преимущ. в устье реки) наплавина, намулина, (прикрытая водой: банка) банка, розсип (-пи). [Викинула хвиля на непривітну мілину (Короленко). Рифи та мілизни офіціяльщини (Єфр.). Тут ковбаня, а там мілке (Звин.)]. Наскочить на мель - наскочити, напоротися на мілину, на мілке. Сесть, стать на мель - (о корабле) стати на мілині; (перен.) сісти на мілині, на мілке. [Немов-би чекав на цю катастрофу, щоб остаточно сісти на мілині (Кінець Неволі)]. Корабль сел на мель - корабель наскочив на мілину, став на мілині, на мілкому. Посадить на мель - загнати (напровадити) на мілину. Сидеть на -ли - сидіти на мілині, на мілкому. Снять с -ли - стягти з мілини. Сойти с -ли - зійти, зрушити(ся) з мілини. Остаться, как рак на -ли - зостатися на кошу, залишитися як рак на піску (на річці).

* * *

1) см. Меряние;

2) мірка, міра; (у портных, сапожников ещё) змірок (-рка). [Естетична мірка була-б тільки частковою міркою (Єфр.). Я тобі без змірка чобіт пошию (Короленко)]. Снимать, снять -ку - брати, взяти міру (мірку), здіймати, зняти змірок з кого. [Соломон - із мене ростом, беріть з мене міру (Рудан.). Майстер здійме змірок (Короленко)]. По -ке - до міри. [Зачав робити корабель, сказано, щоб усе до міри було (Рудан.). Оті вікна пороблено до однієї міри (Лубенщ.)]. Всё ставить под одну -ку - прикладати до всього однакову мірку. Подойти под -ку (под меру) (о рекрутах) - підійти під мірку;

3) см. Мера 3.

* * *

1) мі́рка

2) см. мера 3)

(на фитиле) нагара, нагор (-ри), нагоріле (-лого), пригар (-ру, м. р.) и пригара (-ри, ж. р.), (в курительной трубке) згар (-ри), чвир (-ру), (в трубе) шкрум (-му). [Нагор на ґнотові (Червоногр.). Треба зчистити пригар на ґнотові (Хорольщ.)]. Давать -гар - нагоряти, (о фитиле ещё) жужелитися. [Свічка неясно горіла, ґніт нагоряв - жужелився (Мирн.)]. Снять -гар со свечи - зняти нагару (нагоріле и т. п.) із свічки, (диал.) об'яснити свічку, (шутл.) утерти носа свічці.

* * *

1) (пена при кипении и перен.) шум (-му), шумовина, шумовиння (-ння); (пров.: при варке мёду, варенья и т. п. ещё) барма. [Дать закипіти, зібрати шум (Клин.). Не вважай, що шум збігає, - на дні гуща буде (Комар). Викидається за межі історії письменства все те шумовиння в письменстві, що випливає на поверх (Рада). Як з вишень варення вариш, так барми багато (Харківщ.)]. Снимать, снять -кипь с чего - шумувати, зшумувати, (пров.: с мёда, варенья ещё) бармувати, збармувати що;

2) (осадок в самоваре, котле и т. п.) накип (- пу), накипіло (-лого);

3) жужелиця, жужіль (-жели); см. Окалина.

* * *

притеснить

1) что, кого к чему - притискати, притис(ну)ти, (припирать) припирати, приперти що, кого до чого; см. Притискивать, Прижимать. Неприятеля -ли к реке - ворога приперли до річки;

2) кого (угнетать) - пригноблювати и пригнобляти, гнобити, пригнобити, утискати и утискувати, утиснути, притис(ну)ти, стискати, стис(ну)ти кого, (утеснять) утісняти, тіснити и тиснути, утіснити, гнітити, пригнічувати, пригнітити кого, налягати, налягти на кого, нас і насідати, насісти на кого або кого, пристязати, прис(у)тяжити, прикручувати, прикрутити кого; срв. Угнетать, Прижимать. [Треба було панам польським не дозволяти гнобити український народ (Загірн.). Тіснять убогого (Еккл.). Міщан стискала шляхта по городах (Куліш). Він ніколи не утискав Макара (Єфр.). Нехай Бог скарає того, хто насідає на кого (Номис). Один одного їсть один одного насідає (Мирн.), Дуже присутяжив людей (Грінч.)]. Притеснённый -

1) притиснений и притиснутий, припертий до чого;

2) пригноблений, утиснений и утиснутий, пригнічений від кого. -ная нация - пригноблена нація. -ться -

1) притискатися, бути притисненим и притиснутим;

2) пригноблюватися и пригноблятися, утискуватися и утискатися, утіснятися, гнітитися, пригнічуватися, бути пригнобленим, утисненим, гпригніченим від кого.

* * *

несов.; сов. - притесн`ить

несов.; сов. - снять

1) зніма́ти, зня́ти (зніму́, зні́меш) и мног. позніма́ти, здійма́ти, здійня́ти (здійму́, зді́ймеш) и мног. поздійма́ти

2) (одежду, головной убор) зніма́ти, зня́ти и мног. позніма́ти, скида́ти, ски́нути и мног. поскида́ти, здійма́ти, здійня́ти и мног. поздійма́ти

3) ( срубать) зру́бувати, -бую, -буєш, зруба́ти и мног. позру́бувати, стина́ти, стя́ти (зітну́, зітне́ш) и мног. постина́ти; ( срезать) зрі́зувати, -зую, -зуєш, зрі́зати (зрі́жу, зрі́жеш) и мног. позрі́зувати

4) (собирать сливки, накипь, хлеб с поля) збира́ти, зібра́ти (зберу́, збере́ш) и мног. позбира́ти, зніма́ти, зня́ти и мног. позніма́ти

5) ( увольнять) зніма́ти, зня́ти и мног. позніма́ти; ( отстранять) усува́ти, усу́нути; ( свергать) скида́ти, ски́нути и мног. поскида́ти

6) (план, копию, мерку; фотографировать) зніма́ти, зня́ти и мног. позніма́ти

7) ( брать внаём) найма́ти, найня́ти, -йму́, -йме́ш и мног. понайма́ти

8) карт. зніма́ти, зня́ти