-
1 слов'янофільство
СЛОВ'ЯНОФІЛЬСТВО - напрям філософії і суспільної думки в країнах слов'янського регіону у XIX - XX ст. Ідейними предтечами його були: хорватський письменник Крижанич, чеський вчений Гайка, словацькі - Шафарик і Коллар та ін О. собливо активно теоретичне С. розвивалося в Росії. Оскільки Росія була єдиною реально незалежною у XIX ст. слов'янською державою, ідеологи С. намагалися впливати і на політику цієї держави. В Росії представники С. активно полемізували з т. зв. західниками, які обстоювали західну орієнтацію культурно-політичного розвитку країни. Рос. С. пройшло три етапи розвитку: 1) раннє С. (Хомяков, І.В. і П.В. Киреєвські, І.С. і К.С. Аксакови) розглядало слов'янський світ як такий, що переймає духовне і культурне лідерство у романо-германського світу у всесвітньо-історичному процесі; 2) зріле С. (Данилевський, Леонтьєв), де заперечується поняття єдиного всесвітньо-історичного процесу, оформлюється теорія культурно-історичних типів, акцент переноситься на обстоювання максимальної окремішності один від одного цих типів взагалі і слов'янського типу зокрема; 3) неослов'янофільство (В. Соловйов, Розанов, Бердяєв, Андреєв), де на перший план виходять проблеми не стільки етнокультурного, скільки релігійно-культурного розвитку слов'янського регіону, він розглядається вже не як православний, як на попередніх етапах, а як такий, що виконує у світі місію релігійного синтезу, спочатку всіх християнських церков, а потім християнства і релігій Сходу. Слов'янський світ розглядається як Сходозахід. Оригінальною формою С. в Україні була діяльність українофілів (див. українофільство). Головні положення укр. теорії С. полягали в наступному: людство складається із культурно-етнічних єдностей, які Данилевський назвав культурно-історичними типами, вони виникають неодночасно і змінюють одне одного у процесі історичного розвитку. Культурно-історичний тип слов'янських народів є наймолодшим, порівняно з усіма культурно-історичними типами Сходу і Заходу; кожний культурно-історичний тип проходить стадії становлення, розквіту і занепаду. Романо-германський (західноєвропейський) культурний тип - найближчий попередник слов'янства - вже пройшов найвищий етап духовного і культурного розвитку; слов'янський культурний тип ще формується, він повинен у майбутньому замінити романо-германський культурний тип у якості всесвітньо-історичного лідера і створити більш поліфонічну універсальну культуру; слов'янству необхідно подолати духовну, культурну і політичну залежність від мусульманського і західного світів.О. Кіхно -
2 Острозька слов'яно-греко-латинська академія
ОСТРОЗЬКА СЛОВ'ЯНО-ГРЕКО-ЛАТИНСЬКА АКАДЕМІЯ (колегія) - перша в Україні і на східнослов'янських землях школа вищого типу і наукова установа. Заснована князем Костянтином-Василем Острозьким наприк. 1576 р., закрита Анною-Алоїзою Хоткевич (1636). Академія входила до складу культурно-освітнього осередку, в якому діяли також науково-літературний гурток та друкарня. Незважаючи на православне спрямування цього навчального закладу, у ньому працювали не лише відомі укр. вчені, а й інтелектуали з Греції, Болгарії, Білорусі, Сербії, Росії, Волощини, Польщі, вихованці ун-тів Падуї, Венеції, Кракова, а також протестантських шкіл. Тут підготували і видали в 1581 р. першу повну Біблію церковносл. мовою, здійснили ґрунтовну редакцію творів традиційної вітчизняної книжності і створили низку талановитих праць, насамперед полемічних, що дозволяють скласти уявлення про погляди острожців на актуальні на той час богословські, суспільно-політичні, етичні проблеми тощо. В Острозі працювали такі відомі культурні діячі, як Г. Смотрицький, Суразький (Малюшицький), Наливайко, Острозький Клірик, Вишенський, Дорофейович, Броневський (Христофор Філалет), Лятош, Мотовило, Михайлович-Аннич, Римша, Раллі, Нафанаїл, Мосхопулос, Лукарис, Парасхес, Федоров. В Академії представлені напрями, що характеризують розвиток тогочасної укр. думки. Це, зокрема, традиціоналістичний, або містичний, напрям з притаманними йому пошуками "тісного євангельського" шляху до істини і життя в ній (Княгиницький, Вишенський), ренесансно-гуманістичний в його західноєвропейському варіанті (латинізована поезія Пекаліда) та, за визначенням Зілинського, поступово-утрагевістичний, в межах якого було сформовано комплекс ренесансно-гуманістичних і реформаційних ідей, що був наслідком переосмислення відповідних західних течій на вітчизняному ґрунті (Смотрицький, Острозький, Римша, Наливайко, Філалет та ін.). Серед духовних здобутків острозьких інтелектуалів було: відкриття історичного часу, вихід за межі провіденціалізму у пошуках причин історичних подій, створення новітнього ідеалу людини з властивою їй орієнтацією на активне самоутвердження і самореалізацію в земному житті, обґрунтування ідей безпосередньої богопричетності кожного християнина, рівності всіх людей перед Богом, спасіння особистою вірою, свобода сумління. Академія відіграла визначну роль у культурно-національному розвитку України.Я. СтратійФілософський енциклопедичний словник > Острозька слов'яно-греко-латинська академія
-
3 славянизация
слов'яніза́ція -
4 славянин
слов'яни́н\славянин вя́не — мн. слов'я́ни, -в'я́н
-
5 словинец
слові́нець, -нця\словинец нцы — мн. слові́нці, -ців
-
6 Słowiniec
[словінєц]m -
7 słowiński
[словіньскі]adj -
8 извращение
(слов, фактов, смысла, содержания) перекручування, переинакшування, -перевертання, калічення, перебріхування, оконч. перекручення, переинакшення, перевернення, покалічення, перебрех (-ху) (слів, фактів, значення, змісту), баламуцтво, (ненормальное уклонение) збочення. [Свідомого перекручування подій не можна не бачити (Н. Рада). Перекручення історії (Нова Гром.). Допустився перебріхування фактів (Київ). Цей період з погляду національної приналежности найбільш заплутаний і повний свідомого й несвідомого баламуцтва (Єфр.)]. -ние характера, таланта, вкуса, естественности - калічення, псування, збочування, знатурювання, оконч. покалічення, зі[о]псуття, збочення, знатурення вдачі, таланту, смаку, природности. Половое -ние - статеве збочення.* * *1) ( действие) перекру́чення, (неоконч.) перекру́чування, переверта́ння; ви́кривлення, викривля́ння; спотво́рення, (неоконч.) спотво́рювання; пору́шення, (неоконч.) пору́шування; псува́ння, зіпсуття́\извращение ние и́стины — перекру́чення (ви́кривлення, перекру́чування, викривля́ння) і́стини
2) ( противоестественное отклонение) збо́чення, зіпсуття́; ( искривление) ви́кривлення, спотво́рення; ( ненормальность) ненорма́льність, -ностівкусовы́е \извращение ния, \извращение ние вку́са — зіпсуття́ смаку́
\извращение ние обме́на — фиоиол. пору́шення о́бміну
полово́е \извращение ние — стате́ве збо́чення
-
9 славянизированный
слов'янізо́ваний -
10 славянизировать
слов'янізува́ти, -зу́ю, -зу́єш -
11 славянизироваться
слов'янізува́тися, -зу́юся, -зу́єшся -
12 славяновед
слов'янозна́вець, -вця -
13 славяноведение
слов'янозна́вство -
14 славяноведческий
слов'янозна́вчий -
15 славянолюбие
слов'янолю́бство -
16 славянофоб
слов'янофо́б -
17 славянофобский
слов'янофо́бський -
18 славянофобство
слов'янофо́бство -
19 славянство
слов'я́нство -
20 славянщизна
слов'я́нщина
См. также в других словарях:
слов'янізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
слов. — слов. словарь Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
слов — (не) находить слов • Neg, знание (не) слышать последних слов • Neg, восприятие хватает слов • оценка, достаточность … Глагольной сочетаемости непредметных имён
словінці — ів, мн. (одн. слові/нець, нця, ч.; слові/нка, и, ж.). Західнослов янська народність, яка живе у Польщі … Український тлумачний словник
слов'янізм — у, ч., лінгв. 1) Слово або зворот, що ввійшли у східнослов янські мови з церковнослов янської. 2) Слово або зворот, запозичені неслов янськими мовами з будь якої слов янської … Український тлумачний словник
слов'янка — 1 іменник жіночого роду, істота представниця одного з слов янських народів слов янка 2 іменник жіночого роду сорт яблуні … Орфографічний словник української мови
Слов нет — СЛОВО, а, мн. слова, слов, словам, ср. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
слов нет — нареч, кол во синонимов: 8 • безусловно (48) • бесспорно (51) • действительно (79) … Словарь синонимов
слов'янин — іменник чоловічого роду, істота * Але: два, три, чотири слов янина … Орфографічний словник української мови
слов на ветер не бросает — прил., кол во синонимов: 4 • обстоятельный (30) • серьезный (71) • солидный (68) … Словарь синонимов
слов'янізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови