-
1 сказ
1) ро́зповідь, -ді, о́повідьвот [тебе́] — и
весь \сказ з — от (ось) тобі́ й усе́, оце́ й усе́, от і все
-
2 сказ
техн. ра́ковина ( в литье) -
3 сказ
вирокзапропонуваннязасуджуватизасудитиприсудприсуджуватиприсудитипропозиціюпропозиціяпропонуванняреченняфраза -
4 ცოფი
сказ -
5 hundegalskab
сказ -
6 rabies
сказ -
7 водобоязнь
сказ, скаженівка, скажениця. В. причинить кому - сказити кого. Заболеть -нью - сказитися. Яд -ни - скаженина.* * *мед.[соба́чий] сказ, -у, водобоя́знь, -ні; каз, -у, скажени́на, скажені́вка, скажени́ця -
8 неизвестно
сказ. безл. предл. невідомо, не знати, (невесть: не знати[ь], незвісно, нема(є) відома. [Втік невідомо куди (М. Вовч.). Що то було за божище, - невідомо (Л. Укр.). Ну, не, знати ще, що воно буде (Франко). Що з їм сталося, - не знати (Грінч.). Не знати, скільки в цих оповіданнях було правди (Грінч.). Не знати куди поїхав (Вінниччина). Не знати в яку пору (Рудан.). Не знать по-якому говорять (Сл. Гр.). Незвісно, чи багато людей прихилилося до штунди (Крим.). Обцілувала мене, незвісно чому дивуючись (Крим.). Немає відома, чим вам годити! (Л. Укр.)]. -но, кто, что - невідомо, хто, що; невідома річ, хто, що. [Невідомо, хто справжній рушій життя (В. Підмог.)].* * *1) нареч. невідо́мо2) в знач. сказ. невідо́мо, не зна́ти, нема́є ві́дома -
9 бобо
сказ.бо́ляче, боли́ть -
10 неудивительно
сказ. безл. предл. недивно, не диво, не дивниця, не дивота. [І не диво: що інтересно чоловікові, не може бути зовсім не до вподоби об'єктові його студій (Грінч.). Ви занедужали… перевтома… - се й не дивниця (Л. Укр.)]. -но, что… - недивно (не диво, не дивниця, не дивота), що… [Він встав разом з курми; йому то й не дивота, - у нього робота (В. Гжицьк.)].* * *предик.неди́вно, не дивина́ -
11 пересказывание
-сказ переказування, переказ (-зу).* * *перека́зування; переповіда́ння -
12 amok
сказ, ярість -
13 galskab
сказ; безумство, божевілля, шал -
14 удобно
1) нареч. зру́чно; вигі́дно2) (в знач. сказ.: достаточно удобства) зру́чно, вигі́дно3) (в знач. сказ.: подходяще) зру́чно; ( выгодно) ви́гідно4) (в знач. сказ.: уместно, прилично) зру́чно -
15 что
I мест.1) що, род. п. чого́а что? — а [хіба́] що?; або що́?
во что бы то ни ста́ло — хоч би там що [було́], будь-що́, будь-що-бу́дь, за вся́ку ціну́
за что? — за що?, за ві́що?
не́ за что — нема́ за що́ (за ві́що), ні́ за що
не́ к чему — в знач. сказ. ні́ до чого; ( нечего) нема́ (нема́є) чого́, нічо́го
ни во что не ста́вить кого́, ни во что ста́вить (цени́ть, счита́ть) кого́, ни за что счита́ть кого́ — ма́ти (вважа́ти) кого́ за ніщо́ (ні за що́); за неві́що ма́ти кого́; не ма́ти кого́ за бо́же пошиття́
ни за что [на све́те] — (нареч.: никоим образом) ніза́що [в сві́ті]
ни за что, ни за что ни про что, ни про что, ни за что ни про что — ( напрасно) ні за що; ні за́ що ні про́ що
ни к чему́ — ні до чо́го
ни при чём [быть] — ні при чо́му [бу́ти]
ни с чем [уйти́, верну́ться] — ні з чим [піти́, поверну́тися]
[ну] что ж (же)?, что [ж, же] де́лать? — ( ничего не поделаешь) [ну] що ж?, що [ж] зро́биш (поро́биш)?
смотря́ что к чему́ — зважаючи на те, що до чо́го
хоть бы что кому́ — в знач. сказ. хоч би що кому́
что говори́ть — в знач. вводн. сл. що [й] каза́ти
что до ко́го-чего́ — щодо ко́го-чо́го
что [ни] попа́ло — що [не] попа́ло; ( всё) будь-що
что придётся — що доведе́ться, що прийде́ться
что уго́дно — що завго́дно, будь-що́, аби́що
что [вам] уго́дно? — чого́ [ви] хо́чете?
2) ( в относительном употреблении) що; ( который) яки́йчто с во́зу упа́ло, то пропа́ло — посл. що з во́за впа́ло, те пропа́ло
3) (при сопоставлении нескольких предложений: одно - другое - третье) одно́ - і́нше - і́нше, що - що - що, де́що - де́що - де́що4) (в знач. сказ.: в каком состоянии или положении находится кто-что) як; (каков, какой) яки́й; ( кем или чем является) що[уж] на что — вже ж яки́й (перед сущ. или прил.) вже ж як (перед нареч. или глаг.)
что-что, а... — що-що, а
чего́-чего́, а... — чого́-чого, а
чему́-чему́ а... — чому́-чому́, а
что ну́жды? — яка потре́ба?; ( к чему) наві́що?, на́що?
что по́льзы? — яка́ ко́ри́сть?
что то́лку? — яка́ ра́ція?, яки́й сенс?
7) (почему, зачем) чого́; ( по какой причине) чому́, чом; ( с какой целью) для чо́го, наві́що, на́щос чего́, из чего́ — зві́дки (на основании чего, откуда); чого́ ( почему)
к чему́? — ( зачем) наві́що?, на́що?
к чему́? что? — наві́що (на́що, до чо́го) це?
чего́ ра́ди?, ра́ди чего́?, для чего́? — чого́?; что так? чого́ [ж] це [так]?, чому́ [ж] це [так]?
что так по́здно? — чого́ так пі́зно?
8) (что-нибудь, что-то) що, щось, що-не́будь; ( кое-что) де́що9) в знач. вопросит. част. що10) (в знач.: что я говорю, даже не) та що тамII союз1) що2) (при сравнении: как) фольк. як; ( словно) на́че, нена́че, немо́в, мов3) (с повторением в знач.: ли - ли, хоть - хоть) чи - чи4) ( если) якщо́, коли́, як5) (после того, как; как только) як, як ті́льки, ті́льки-но, ті́льки що, щойно; ( когда) коли́6) в знач. част. фольк. якчто го́род, то но́ров — посл. що край, то й звича́й; що крини́ця, то й води́ця; що сторона́, то і́нша новина́; що ха́тка, то і́нша га́дка
-
16 canine
1. n1) он от. ікло (тж canine tooth)2) жарт. собака, пес2. adj1) собачий, песячийcanine madness — водобоязнь, сказ
2) зоол. що належить до родини собачих* * *I ['keinainˌ 'kʒnain] n1) aнaт. ікло (тж. canine tooth)2) зooл. представник родини псових; собака, песII ['keinainˌ 'kʒnain] a1) собачий; псиний; псовийcanine madness /rabies/ — вeт. водобоязнь, собачий сказ
2) зooл. який відноситься до родини псових -
17 hydrophobe
-
18 hydrophobia
n мед.водобоязнь, сказ* * *n; мед.водобоязнь, сказ; хворобливий страх перед водою -
19 lyssa
n мед.сказ* * *n; мед.сказ, водобоязнь -
20 madness
n1) божевілля; душевний розлад2) безумство; шаленість; несамовитість3) сказ (у тварин)* * *[`mʒdnis]nбожевілля, дешувний розлад; божевілля; нерозсудливість; сказ ( у тварин)
См. также в других словарях:
сказ — сказ, а … Русское словесное ударение
сказ — сказ, а … Русский орфографический словарь
сказ — сказ/ … Морфемно-орфографический словарь
сказ — вот и весь сказ.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. сказ кубаир, повествование, описание, очерк, эпопея, дзерури, рассказ, повесть, история Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
СКАЗ — СКАЗ, сказа, муж. 1. Повествование, ведущееся от лица рассказчика (нар. поэт., лит.). Проблема сказа у Лескова. 2. Термин некоторых грамматик, обозначающий или сложное синтаксическое целое или ритмико синтаксическую единицу речи (грам. неол.,… … Толковый словарь Ушакова
Сказ — специфическая по своей интонации и стилю форма изложения фольклорных произведений; отсюда под С. разумеют такой характер изложения в литературных произведениях, к рый воспроизводит речь произведений устной словесности, а в более широком смысле… … Литературная энциклопедия
сказ — а; м. 1. Эпическое произведение устного народного творчества о событиях прошлого или современности, в котором повествование ведётся от лица рассказчика. С. о народном герое. С. о великой битве. Уральские сказы. Северные сказы. С. передаётся из… … Энциклопедический словарь
Сказ — Сказ вид литературно художественного повествования, подражающий фольклорным произведениям стилем, специфической интонацией и стилизацией речи для воспроизведения речи сказителя устных народных жанров или живой простонародной речи вообще.… … Википедия
СКАЗ — СКАЗ, а, муж. 1. Народное эпическое повествование. С. о народных героях. 2. В литературоведении: повествование, имитирующее речь рассказчика и ведущееся от его лица. Сказы Лескова. • Вот (тебе) и весь сказ (разг.) сказано окончательно, нечего… … Толковый словарь Ожегова
Сказ — СКАЗ, см. Стилизация. Лермонтовская энциклопедия / АН СССР. Ин т рус. лит. (Пушкин. Дом); Науч. ред. совет изд ва Сов. Энцикл. ; Гл. ред. Мануйлов В. А., Редкол.: Андроников И. Л., Базанов В. Г., Бушмин А. С., Вацуро В. Э., Жданов В. В.,… … Лермонтовская энциклопедия
СКАЗ — СКАЗ, особый тип повествования, ориентированный на современную живую, резко отличную от авторской, монологическую речь рассказчика, вышедшего из какой либо экзотической для читателя (бытовой, национальной, народной) среды. В С. широко… … Литературный энциклопедический словарь
