Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

напрасно

  • 1 напрасно

    нрч.
    1) (тщетно, бесполезно) даремно[е], марно[е], надаремно[е], дарма, дурно, задурно, даром, задаром, по[за]даремно[е], дармо, надармо; срв. Понапрасну. [Даремно Драгоманов так нападав на сервілізм у Костомарова (Грінч.). Отак я сидів і даремне крутив мозком (Крим.). Літа мої молодії марно пропадають (Шевч.). Марно від мене ти думи ховаєш, - бачу всю душу твою (Крим.). Ой, плачу я, плачу, свої літа марне трачу (Метл.). Не марне говорять люди: до щасливого всяк лине (Кониськ.). Надаремно намагавсь я розважити себе (Коцюб.). Надаремне бідні люди плугом землю рили (Руданськ.). Дарма що- ніч дівчинонька його виглядає (Шевч.). Я вірив, що жив не дарма (Черняв.). Дурно ждала, а він не приходив (Н.-Лев.). Та й не дурно старий плаче: його дружина у холодній ямі (Грінч.). Я тільки громадський хліб дурно заїдатиму (М. Вовч.). Позирнула на його і відразу вгадала, що дурно він ходив (Грінч.). Вже не даром Левко каже (Квітка). Нехай таки я не даром житиму на світі (Квітка). Лихо, згину я задаром! (Самійл.). Але дармо стара ненька сватам відмовляла (Рудан.). Твоєю дивною красою надармо всіх маниш ти к собі (Франко)]. Совершенно -но - даремнісінько, марнісінько, дурнісінько. [Даремнісінько ви, панночко, боялися (К. Старина). Дяки дурнісінько їздитимуть до мене (Н.-Лев.)]. -но тратить что - марнувати, гайнувати що. [Тільки час вона гайнує (Крим.)]. -но утруждать себя - завдавати собі даремної праці (роботи), (беспокоить) марно (дурно) турбувати себе, (фамил.) завдавати собі праці на вітер;
    2) несправедливо, безвинно, безневинно, даремно[е], марно[е], дарма, дармо. [Покривдити сильнішого, хоча й безвинно, то буде знак самостійности (Крим.). Здаватиметься мені, ніби я його марне скривдив (Крим.). Тоді-б не сердився дарма (Комар.). Зненавиділи мене дармо (Куліш)]. Совершенно -но - даремнісінько, дурнісінько (фамил.) гарма-дарма. [Так дурнісінько вилаяла мене (Харківщ.). Ти дурнісінько на мене сердишся (Н.-Лев.). Гарма-дарма заарештували (Липовеч.). Причепився гарма-дарма, задивився, що я гарна (Пісня)].
    * * *
    нареч.
    1) (тщетно, бесполезно) даре́мно, даре́мне, ма́рно, ма́рне; ду́рно, заду́рно, задаре́мно, надаре́мно, надаре́мне, нада́рмо; ( зря) да́ром; (в знач. сказ.) да́рма, шкода́, шко́да за́ходу
    2) ( несправедливо) несправедли́во, даре́мно, даре́мне; надаре́мно, надаре́мне

    Русско-украинский словарь > напрасно

  • 2 даром

    1) дурно, задурно, даром, дарма[о]; (на даровщинку) на дурничку, дурнички, дурницею, дурничками, на дурманка; за спасибі, за так гроші (грошей); (из милости) з ласки; (дарственно) даровизно. [Усюди він примазаться уміє на дурничку (Гліб.). Він дав даровизно мужикам землі]. Чуть не даром - за-півдарма. Совершенно даром - дурнісінько. Даром едящий - дармоїд, дармоїжний;
    2) (напрасно) марне[о], надаремне[о], даремне[о], дурно, даром. [Літа-ж мої молодії марно пропадають. Не дурно-ж він і додому вернути побоявсь]. Даром что - дарма що; хоч. [Дарма що малий, а розумний. Хоч дурний, за те хитрий]. Не пройти даром - не минутися так (дурно), датися в знаки. [Три безсонних ночі далися мені в знаки (Крим.)].
    * * *
    нареч.
    1) ( бесплатно) да́ром; ду́рно, зада́рма, заду́рно; дарма́
    2) (бесполезно, напрасно, зря) даре́мно, даре́мне, ма́рно, ма́рне, да́ром, да́рма; ду́рно; надаре́мно, надаре́мне

    Русско-украинский словарь > даром

  • 3 занапрасно

    см. Напрасно.
    * * *

    Русско-украинский словарь > занапрасно

  • 4 понапрасну

    дарма, дурно, по-дурному, удурні, (на)даремне[о], подаремне, даром, марно[е]. Срв. Напрасно.
    * * *

    Русско-украинский словарь > понапрасну

  • 5 бесполезно

    1) нареч. некори́сно; непотрі́бно; ма́рно, ма́рне, даре́мно, даре́мне, дарма, надаре́мно, надаре́мне, нада́рмо
    2) (в знач. сказ.: напрасно) ма́рно, ма́рне, даре́мно, даре́мне, дарма́, шкода́ за́ходу, ма́рна річ

    Русско-украинский словарь > бесполезно

  • 6 возводить

    -ся, возвести, -ся, возвесть, -ся зводити кого, -ся, звести, -ся, виводити кого, -ся, вивести, -ся. [Звів (вивів) його на високу гору] а теснее:
    1) (строить) зводити що, -ся. [Сам мусів зводити нові мури (Грінч.)], звести, -ся [Треба конче розкидати стару повітку та звести нову (Коц.)], виводити що, -ся, вивести, -ся [Виводили мур], будувати, -ся, збудувати, -ся, ставити, -ся, поставити, -ся. -дить, -ся что-н. из камня, кирпича - мурувати, -ся, сов. з[ви]мурувати, -ся, помурувати, -ся; (высокую постройку) спинати, сов. сп'ясти [Цілісіньке літо маяк спинали (Кониськ.)];
    2) (обращать устремлять вверх) зводити, -ся, звести, -ся, підводити, -ся, підвести, -ся, знімати, -ся, зняти, -ся, піднімати, -ся, підняти, -ся. [Звести очі до неба. Погляд свій на небо звожу (Л. Укр.). Знімав руки та очі до неба (Неч.-Лев.). Підводити очі вгору];
    3) (на степень чего-л.) зводити на що, -ся [Ціле життя зводити на один суцільний подвиг (Єфр.) = всю жизнь возводить на степень одного сплошного подвига]. -дить в квадратную степень - підносити (піднімати) до квадратового степеня. -дить что-л. на степень чего-то самостоятельного, высшего и т. д. - ставити, поставити що-небудь як щось самостійне, вище і т. и. [Намагається поставити письменство, як щось самостійне (Єфр.)]. -дить в должность, в сан - підносити (піднести), виносити (винести) кого на посаду, до гідности [За його заслуги піднесено його до князівської гідности], а скромнее - ставити (поставити) кого на що. [Поставив на вчителя. За браком освічених людей, тепер одразу ставлять дяків на попів, на попівство], (срв. Повысить). -дить в перл создания - підносити (піднести) на рівень архітвору (гал.), робити (зробити) з чогось перлину над творами (вінець творива), вивершувати;
    4) -дить на кого что (напраслину) - натягати (натягти) на кого що [Ці люди напасть на нас натягають], пеню волокти (наволокти) на кого. [Хіба я буду на себе пеню волокти!].
    * * *
    несов.; сов. - возвест`и
    1) ( поднимать кверху) зво́дити, звести́ и мног. позво́дити, виво́дити, ви́вести и мног. повиво́дити; (глаза, взгляд) підво́дити, підвести́ и мног. попідво́дити; ( поднимать) підніма́ти, підня́ти и мног. попідніма́ти, підійма́ти, підійня́ти и мног. попідійма́ти
    2) ( сооружать) зво́дити, зве́сти и мног. позво́дити, виво́дити, ви́вести, підво́дити, підвести́ и мног. попідво́дити, спору́джувати и споруджа́ти, споруди́ти и мног. поспору́джувати и поспоруджа́ти, ( строить) будува́ти, збудува́ти, побудува́ти, ста́вити, поста́вити; ( из камня) мурува́ти, змурува́ти и помурува́ти
    3) (в кого́-что - перен. возвышать до какого-либо положения, звания) зво́дити, звести́, підно́сити, підне́сти (в кого-що); ( ставить) ста́вити, поста́вити
    4) ( приписывать напрасно) зво́дити, звести́
    5) мат. підно́сити, піднести́
    6) (относить происхождение чего-л. к чему-л.) виво́дити, ви́вести (від чого, з чого)

    Русско-украинский словарь > возводить

  • 7 всуе

    црк.-сл. всує. [І всує плачеться земля (Шевч.)]. См. ещё Напрасно.
    * * *
    нареч.
    всу́є; даре́мно, даре́мне, ма́рно, ма́рне

    Русско-украинский словарь > всуе

  • 8 втуне

    марно, даремно, дарма. Оставаться втуне - дармувати.
    * * *
    нареч.
    без ува́ги, по́за ува́гою; ( напрасно) ма́рно, ма́рне, даре́мно, даре́мне

    Русско-украинский словарь > втуне

  • 9 зря

    1) (наугад) навмання, навмани[а], навманці, (диал.) з(д)ря. [Пішов собі кудись здря Март.)];
    2) (напрасно) марно, дарма, надаремно, дурно, пусто-дурно, назря, здря;
    3) (опрометчиво) необачно, неоглядно.
    * * *
    нареч.
    даре́мно, даре́мне; ду́рно; ( попусту) ма́рно, ма́рне, дарма́, по-пусто́му; ( глупо) по-дурно́му

    Русско-украинский словарь > зря

  • 10 медлить

    (мешкать) баритися, забарятися, обарятися, гаятися, загаюватися, угаюватися, (пров. гайкатися), длятися, бавитися, (терять время) гаяти час, годину; (тянуть, проволакивать время) зволікати, відтягатися, (возиться) уводити(ся), мнихатися, монятися, воловодитися. [«Чого се так поспішатись?» - «А чого-ж маю баритись?» (М. Вовч.). Тікати маєм змогу. Не гаймось! (Самійл.). Іди-ж мені та не вгаюйся, швидше й назад (Сл. Гр.). Іди та швидше, не гайкайся (Дніпропетр.). Не дляйся, швидше йди в поле (Звин.). Ти був-би йшов, не бавивсь (Грінч.). «Сьогодня запишуся в легіон» - «Сьогодня?» - «Що-ж уводитись? Навіщо?» (Л. Укр.). Не моняйтесь (не воловодьтеся), бо час не жде (М. Грінч.)]. -лить с чем - баритися, гаятися, длятися, уводитися, зволікати з чим, баритися зробити що, дляти, зволікати що. [Хотів, гаючися з одмовою, тим часом зрозуміти його замір (Грінч.). Зволікати ніколи з рятунком! (Л. Укр.)]. -лить с делом - длятися із справою, дляти (гаяти, зволікати) справу (діло). [Сам не тямить, чого Пугач дляє справу (Кониськ.). Ви сього діла не гайте (Март.)]. Он -лит приходом - він бариться прийти. Торопитесь! как вы -лите! - Швидше! Як ви дляєтесь! Не медля - не гаючись, не дляючись, не гаючи часу, негайно.
    * * *
    бари́тися, га́ятися; ( напрасно терять время) га́яти час; (тянуть с чем-л.) зволіка́ти

    Русско-украинский словарь > медлить

  • 11 невинно

    нрч.
    1) (без вины, напрасно) невинно, безвинно, безневинно. [Страждаєш ти невинно (Л. Укр.). Близьких сусідів хліба й соли безневинно збавляв (Ант.-Драг.)];
    2) (непорочно, простодушно) невинно, безвинно, безневинно. [Юнак невинно поцілував панночці руку (Кандід)];
    3) (безобидно) невинно, (скромно) скромно. [Грали невинно в карти (Коцюб.)];
    4) (в сложении) невинно-, безвинно-, безневинно-.
    * * *
    нареч.
    неви́нно; безви́нно, безневи́нно; цнотли́во

    Русско-украинский словарь > невинно

  • 12 обвинять

    обвинить кого в чём винити, обвинити, винуватити, обвинувачувати, обвинуватити кого в чому; (пред судом) оскаржувати, оскаржити кого. В чём вы меня -няете? - в чому ви мене винуватите (обвинувачуєте)? Он -нён за злоупотребления и предан суду - його оскаржено за зловживання і дано (поставлено) на суд. Суд -нил его - суд визнав його за винного. -нять во лжи кого - брехню завдавати кому. Напрасно -нять, -нить, подозревая кого-л. в чём - гріхувати, погріхувати на кого за що. [Погріхували на його дурно, що він яблука покрав]. Обвинённый -
    1) обвинувачений, оскаржений;
    2) засуджений.
    * * *
    несов.; сов. - обвин`ить
    обвинува́чувати, обвинува́тити, звинува́чувати, звинува́тити; оска́ржувати, оска́ржити; ( уличать) дока́зувати, доказа́ти; ( упрекать) закида́ти, заки́нути

    Русско-украинский словарь > обвинять

  • 13 подозревать

    кого в чём підозрівати (книжн. слово) кого в чому, підозрювати, підозряти, приздрівати, приздріти, заздрівати, підзорити, зазорити, кмі[е]тувати на кого, думати, думку мати на кого, призру (підозру, підзор) мати на кого, покладати гріх на кого, (напрасно) грішити, гріхувати на кого. [Почав підозрівати, чи не закохався він (Крим.). Підозріваю, що вона була й ненькою (Л. Укр.). Вона й сама не підозрівала (Франко). Ти не без розсудку підозрівав мене (Куліш). Ви на кого кмітуєте (що вкрав)? (Лубен.)]. И не -зревать - і гадки не мати. Я -ваю, ты -ваешь, вы -ваете кого (кроме: я підозріваю, маю підозру и т. д.) - моя підозра (мій підзор), твоя підозра, ваша підозра на кого в чому.
    * * *
    1) (кого-что в чём; о чём) підозріва́ти, підо́зрювати (кого-що в чому; про що); ( иметь подозрение) ма́ти підо́зру (підозріння) (на кого)
    2) ( предполагать) гада́ти, ма́ти підо́зру

    Русско-украинский словарь > подозревать

  • 14 последствие

    наслідок (-дку), послідок (-дку), послід (-у), скуток (-тку). [Від першої революції наслідком лишилась у нас бодай невелика воля друкованого слова, українська преса (Єфр.). З сварки могли бути зовсім нелюбі послідки (Грінч.). Давня то річ, але послід її свіжий і до цього часу (Левиц.). Їх заходи не мали доброго скутку (Лев.)]. Это может иметь дурные -ствия - це може мати погані наслідки. Жалоба оставлена без -ствий - скаргу лишено без наслідку (наслідків). Без -ствий (напрасно) - без (ніякого) скутку, все на марне.
    * * *
    на́слідок, -дку, на́слід, -у

    оста́вить жа́лобу без после́дствий — не задовольни́ти ска́рги

    Русско-украинский словарь > последствие

  • 15 потратить

    потратити, протратити, витратити, (о мн.) повитрачати що; срв. Истратить. -тить время - з[про]гаяти час. Потраченный - по[ви]трачений. -ться - витратитися, утратитися на що.
    * * *
    потра́тити; ( истратить) ви́тратити, протра́тити; (попусту, напрасно) промарнува́ти, змарнува́ти, згайнува́ти, прогайнува́ти, погайнува́ти; ( зря потерять время) зга́яти

    Русско-украинский словарь > потратить

  • 16 толк

    I сущ.
    1) ( разум) глузд, -у; ро́зум, -у; ( смысл) сенс, -у

    взять в \толк — розторо́пати, уторо́пати

    не возьму́ в \толк не — доберу́ ро́зуму, не збагну́, не второ́паю

    сбива́ть, сбить с то́лку — збива́ти, зби́ти з пантели́ку (диал. з пли́ву), спантели́чувати, спантели́чити

    сбива́ться, сби́ться с то́лку — збива́тися, збитися з пантели́ку, спантели́чуватися и пантели́читися, спантели́читися

    2) (прок, польза) ко́ристь, -сті и кори́сть

    бе́з то́лку — ( напрасно) даре́мно, даре́мне, ма́рно, ма́рне; ду́рно; ( беспорядочно) безла́дно, безглу́здо

    3)

    то́лки — (мн.: пересуды, разговоры) пере́суди и пересу́ди, -дів, розмо́ви, -мо́в; балачки́, -чо́к; (молва, слухи) чу́тка, чутки́, -то́к, поголо́ска, по́голос, -у, поголо́сок, -ску

    4) ( разновидность учения) на́прям, -у; ( секта) рел. се́кта
    5) (мнение, суждение) ду́мка, міркува́ння
    6) ( толкование) тлума́чення
    II межд.
    штовх, штурх, штурхі́ць

    Русско-украинский словарь > толк

  • 17 что

    I мест.
    1) що, род. п. чого́

    а что? — а [хіба́] що?; або що́?

    во что бы то ни ста́ло — хоч би там що [було́], будь-що́, будь-що-бу́дь, за вся́ку ціну́

    за что? — за що?, за ві́що?

    не́ за что — нема́ за що́ (за ві́що), ні́ за що

    не́ к чему — в знач. сказ. ні́ до чого; ( нечего) нема́ (нема́є) чого́, нічо́го

    ни во что не ста́вить кого́, ни во что ста́вить (цени́ть, счита́ть) кого́, ни за что счита́ть кого́ — ма́ти (вважа́ти) кого́ за ніщо́ (ні за що́); за неві́що ма́ти кого́; не ма́ти кого́ за бо́же пошиття́

    ни за что [на све́те] — (нареч.: никоим образом) ніза́що [в сві́ті]

    ни за что, ни за что ни про что, ни про что, ни за что ни про что — ( напрасно) ні за що; ні за́ що ні про́ що

    ни к чему́ — ні до чо́го

    ни при чём [быть] — ні при чо́му [бу́ти]

    ни с чем [уйти́, верну́ться] — ні з чим [піти́, поверну́тися]

    [ну] что ж (же)?, что [ж, же] де́лать? — ( ничего не поделаешь) [ну] що ж?, що [ж] зро́биш (поро́биш)?

    смотря́ что к чему́ — зважаючи на те, що до чо́го

    хоть бы что кому́ — в знач. сказ. хоч би що кому́

    что говори́ть — в знач. вводн. сл. що [й] каза́ти

    что до ко́го-чего́ — щодо ко́го-чо́го

    что [ни] попа́ло — що [не] попа́ло; ( всё) будь-що

    что придётся — що доведе́ться, що прийде́ться

    что уго́дно — що завго́дно, будь-що́, аби́що

    что [вам] уго́дно? — чого́ [ви] хо́чете?

    что с во́зу упа́ло, то пропа́ло — посл. що з во́за впа́ло, те пропа́ло

    3) (при сопоставлении нескольких предложений: одно - другое - третье) одно́ - і́нше - і́нше, що - що - що, де́що - де́що - де́що
    4) (в знач. сказ.: в каком состоянии или положении находится кто-что) як; (каков, какой) яки́й; ( кем или чем является) що
    5) ( сколько) скі́льки; ( иногда) що
    6) (в риторических вопросах и восклицательных предложениях: как) як; ( изредка) що; ( какой) яки́й

    [уж] на что — вже ж яки́й (перед сущ. или прил.) вже ж як (перед нареч. или глаг.)

    что-что, а... — що-що, а

    чего́-чего́, а... — чого́-чого, а

    чему́-чему́ а... — чому́-чому́, а

    что ну́жды? — яка потре́ба?; ( к чему) наві́що?, на́що?

    что по́льзы? — яка́ ко́ри́сть?

    что то́лку? — яка́ ра́ція?, яки́й сенс?

    7) (почему, зачем) чого́; ( по какой причине) чому́, чом; ( с какой целью) для чо́го, наві́що, на́що

    с чего́, из чего́ — зві́дки (на основании чего, откуда); чого́ ( почему)

    к чему́? — ( зачем) наві́що?, на́що?

    к чему́? что? — наві́що (на́що, до чо́го) це?

    чего́ ра́ди?, ра́ди чего́?, для чего́? — чого́?; что так? чого́ [ж] це [так]?, чому́ [ж] це [так]?

    что так по́здно? — чого́ так пі́зно?

    8) (что-нибудь, что-то) що, щось, що-не́будь; ( кое-что) де́що
    9) в знач. вопросит. част. що
    10) (в знач.: что я говорю, даже не) та що там
    II союз
    1) що
    2) (при сравнении: как) фольк. як; ( словно) на́че, нена́че, немо́в, мов
    3) (с повторением в знач.: ли - ли, хоть - хоть) чи - чи
    4) ( если) якщо́, коли́, як
    5) (после того, как; как только) як, як ті́льки, ті́льки-но, ті́льки що, щойно; ( когда) коли́
    6) в знач. част. фольк. як

    что го́род, то но́ров — посл. що край, то й звича́й; що крини́ця, то й води́ця; що сторона́, то і́нша новина́; що ха́тка, то і́нша га́дка

    Русско-украинский словарь > что

  • 18 шалтай-болтай

    1) дурни́ця, нісені́тниця
    2) (в знач. нареч.: без дела, попусту) по-пусто́му; ( напрасно) даре́мно, даре́мне, ма́рно, ма́рне

    Русско-украинский словарь > шалтай-болтай

  • 19 Попустому

    и попусту марно и -не, дурно, по-дурному, (на)даремне и -но, даром, дарма, надармо, надурно, удурні, дурно й дарма. [Літа мої молодії марно пропадають (Шевч.). Поет не стратить духу марно (Чупр.). Тільки гроші вдурні пропали (Грінч.). Нехай таки я не даром житиму на світі (Квітка)]. -ту пропадать - марно (пусто) йти, піти. Не надейся -тому - марно не надійся. Расточать -ту своё воображение, своё красноречие - марно (дурно, даремно, дарма) витрачати, тратити свою уяву, свою красномовність. Спорить -ту, о пустяках - по-дурному (марно, дурно й дарма) сперечатися про що. -ту терять, тратить время, деньги и т. п. - марно тратити (стратити) час, гроші, марнувати (змарнувати) час, (марно) зводити (звести), переводити (перевести) час, марнувати (помарнувати) гроші, (марно) переводити (перевести, попереводити) гроші, на дурницю гаяти (згаяти) час. [Тут я не марную часу (Кониськ.). Скільки-то часу зведеш чекаючи (Кониськ.)]. Срв. Напрасно, Понапрасну.

    Русско-украинский словарь > Попустому

См. также в других словарях:

  • напрасно — (90) нар. 1. Неожиданно, внезапно, вдруг: въпросиша о пока˫авъшиихъсѧ. и напрасно ѹмьръшиихъ. Изб 1076, 248 об.; Ѥгда на поли льтьстьмь. сто˫аше кънѧже борисе. напрасно пристѹпиша орѹжьници незнаѥми. Стих 1156–1163, 106 об.; и абиѥ напрасно… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • напрасно — Бесцельно, бесплодно, бесполезно, безрезультатно, непроизводительно, тщетно, даром, излишне, понапрасну, попусту, зря, вотще, всуе, втуне, без последствий. Все это ты ни к чему делаешь, толку не будет. Пропадешь ни за грош, ни за копейку, ни за… …   Словарь синонимов

  • Напрасно — Напрасно. [По поводу строчки из «Бориса Годунова» А. С. Пушкина «Они пред ним напрасно пали ниц» (Один из народа), приведенной в качестве примера сочетания «славенских» выражений книжно архаической или церковно риторической окраски с лексикой… …   История слов

  • напрасно — (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • напрасно — • напрасно, зря, тщетно, безуспешно, безрезультатно, бесполезно, без толку, впустую, понапрасну, попусту, даром Стр. 0603 Стр. 0604 Стр. 0605 Стр. 0606 Стр. 0607 Стр. 0608 Стр. 0609 …   Новый объяснительный словарь синонимов русского языка

  • Напрасно старушка ждет сына домой — Из песни «Раскинулось море широко» (в песенниках с 1907), написанной на стихи рулевого судна «Одесса» Федора Сидоровича Предтечи. Это стихотворение он сочинил в память о погибшем друге кочегаре Василии Гончаренко. В это время «Одесса» находилась… …   Словарь крылатых слов и выражений

  • Напрасно тяготить землю — Книжн. Устар. Неодобр. Жить напрасно и бесцельно, без пользы для других, для общества. БМС 1998, 210 …   Большой словарь русских поговорок

  • Напрасно — I нареч. качеств. обстоят. разг. 1. Не принося желаемого результата; безрезультатно, впустую, тщетно. 2. Во вред себе; зря. II предик. 1. Оценочная характеристика чего либо как бесполезного, безуспешного, безрезультатного, тщетного. 2. Оценочная… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Напрасно — I нареч. качеств. обстоят. разг. 1. Не принося желаемого результата; безрезультатно, впустую, тщетно. 2. Во вред себе; зря. II предик. 1. Оценочная характеристика чего либо как бесполезного, безуспешного, безрезультатного, тщетного. 2. Оценочная… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Напрасно — внезапно, нечаянно, неожиданно …   Краткий церковнославянский словарь

  • напрасно — розм., рідко, діал. Присл. до напрасний …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»