Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

сказ.

  • 101 изъян

    Изъянец
    1) (убыток) шкода, втрата, ум. втратка; см. Убыток, Потеря;
    2) (недостаток, повреждение) вада, ум. вадка; (порок, порча) ґанджа и ганжа, ґанч (-чи, ж. р. и -чу, м. р.), ґандж (-джи), (реже) гань (-ни), щерб (-бу), щербина, (зап.) сказа, диалект.: шварунок (-нку), з'яна (ззяна), гальмо; (в ткани) бли[е]зно (-на), бли[е]зна (-ни), сказ (-зу). [Недобрий, кажеш, борщ? А яка-ж йому (у него) вада? (Звин.). Щось дуже дешево він продає тую свиту, певне єсть якась ґанджа (Звин.). Я не можу того вола купити, бо має в ногах великий ґанч (Верхр.). У корови нема ніякої ґанчі (Кан. п.). Бувають люди з природженою ганжею (Н.-Лев.). Вся ти гарна, моя мила, нема в тобі скази (Пісня Пісень). Наче дзеркало без скази (Франко). Знаєте ви, у якому талярі який щерб (М. Вовч.). Ото тільки їй (коняці) і ззяна, що хвіст трохи короткий (Новом. п.)]. С -ном - з ґанджею, з вадою, ґанджовитий, (диал.) зя[е]нний. [Ця коняка зянна (Кат. п. Яворн.)]. Иметь из'ян - мати ваду, ґанджу, ґанджувати, ґанчувати на що. [Ґанчує на ногу кобила (Кан. п.)].
    * * *
    уменьш. изъ`янец
    1) (недостаток, порок) ва́да, ґандж, -у (м.) и -і (ж.); ( дефект) дефе́кт, -у; ( ошибка) хи́ба
    2) (убыток, ущерб) зби́ток, -тку, шко́да

    Русско-украинский словарь > изъян

  • 102 изюм

    родзинки (-нок и -нків), ум. родзиночки (-чок), (вост., пров.) озюм, узюм (-му). [Винограду він нарвав, каже: «висушу його дома, будуть у мене родзинки» (Грінч.)].
    * * *
    озю́м, -у, родзи́нки, -нок

    не фунт \изюм му — в знач. сказ. не фунт озю́му; киш-миш

    Русско-украинский словарь > изюм

  • 103 квит

    и Квиты
    I. квит. Мы с тобой квиты - ми з тобою квит; ми з тобою платні.
    II. Квит, бот. Cydonia vulgaris - айва.
    * * *
    в знач. сказ.
    квит, кви́ти

    Русско-украинский словарь > квит

  • 104 колер

    колір (-льору), (окраска) закраска.
    * * *
    I жив.
    ко́лір, -льору, за́краска
    II вет.
    ко́лер, -у, сказ, -у

    Русско-украинский словарь > колер

  • 105 конфузно

    1) нареч. конфу́зно
    2) в знач. сказ. конфу́зно; со́ромно

    Русско-украинский словарь > конфузно

  • 106 крышка

    (посуды) покришка, накривка; (улья) покрівля; (сундука квашни, гроба) віко. Снять -ку с чего - розкрити що, зняти з чого покришку, накривку и т. д. Теперь ему -ка - тепер йому капут (кінець).
    * * *
    1) кри́шка; ( покрышка) на́кривка, по́кришка; (сундука, бадьи, гроба) ві́ко, диал. вікно́; ( над отверстием) ля́да
    2) (в знач. сказ.: гибель, конец) капу́т, каю́к

    Русско-украинский словарь > крышка

  • 107 ладно

    нрч.
    1) добре, гаразд, гарно, ладно; (удобно) вигідно. [Хатку опорядкували собі гарненько, - усе гаразд, усе добре, та не батьківщина (М. Вовч.). Оце ладно! три пани, єдні штани (Номис)]. -но ли так будет? - чи так добре (гаразд, гарно) буде? -но тебе толковать - добре тобі балакати. -но живётся - добре живеться, гаразд ведеться. Дело идёт -но - справа йде добре (гаразд). -но уселся, так сиди - добре (вигідно) сів (умостився), то й сиди. Скрипка настроена -но (в лад) - см. Лад 3. Не складно да -но - не складно, та ладно. И -но и складно - і до ладу і до прикладу (Приказка);
    2) (в согласии) у (з)лагоді, у згоді, у ладу. Жить -но с кем - см. Ладить 3;
    3) (в из'явлении согласия) добре! гаразд! сількісь! іносе! інось! ну-ну! [«Приходьте сьогодні до мене». - Гаразд (Сл. Гр.). «Дай хоч трошечки спочити». - Та сількісь же! (Кон.). «Іносе, дми собі!» - так сонечко сказало, і вітер шпарко полетів (Греб.). «Як це поробиш, принеси води». - Ну-ну! (Звин.)].
    * * *
    1) нареч. до́бре, га́рно; ла́дно; ( в согласии) у зла́годі, у зго́ді
    2) (в знач. сказ.: как следует) до ладу́, ла́дно; ( хорошо) до́бре, га́рно, гара́зд
    3) (в знач. утвердительной частицы) гара́зд, до́бре, зго́да

    Русско-украинский словарь > ладно

  • 108 лень

    1) сщ. - лінощі (-щів и -щей), ліньки (-ків), (реже) лінь (-ни); срвн. Леность. [Через лінощі й хазяйство занепало (Київщ.). За ліньками нічого не зробив (Харківщ.). Твоя лінь на сім год поперед тебе народилася (Богодухівщ.)]. Умственная лень - розумові лінощі, лінощі думки. Лень одолевает, берёт кого - лінощі (ліньки) обсідають (беруть) кого, нападають кого. Лень напала на кого, одолела кого - лінощі (ліньки, баглаї) напали кого, обсіли кого, баглаї вкинулися кому. [Якісь лінощі її обсіли (Єфр.). Баглаї напали (Номис)];
    2) нрч. - ліньки. Мне лень - мені ліньки, мені неохота, не бере охота мене. Ему лень работать, писать и т. п. - йому ліньки (неохота, нехіть) працювати, писати и т. п. [Ліньки тобі встати! (Богодухівщ.)]. Кому не лень - кому не ліньки, хто не лінується, кому охота.
    * * *
    1) лінощі, -щів, лінь, -ні; лі́ньки, -ків
    2) в знач. сказ. лі́ньки; ( неохота) не хо́четься

    Русско-украинский словарь > лень

  • 109 лестно

    нрч.
    1) см. Льстиво;
    2) (приятно) любо, втішно; (заманчиво) принадно, заласно, (желательно) бажано, х(о)тілося-б; (одобрительно) хвально, по[при]хвально, прихильно. Мне -но это слышать - мені любо (втішно) це чути. О нём отзывались очень -но - про його говорено було вельми прихвально (прихильно). Кому не лестно выиграть 100.000? - кому не х(о)тілося-б виграти сто тисяч?
    * * *
    1) нареч. уті́шно; приє́мно; похва́льно, схва́льно; прина́дно; підсту́пно, лука́во
    2) (кому, для кого - в знач. сказ.: приятно) приє́мно; ( утешительно) уті́шно; ( желательно) ба́жано и бажа́но, хоті́лося б

    Русско-украинский словарь > лестно

  • 110 ловко

    нрч.
    1) спритно, моторно, метко, жваво, проворно, в'юнко, звинно, зручно, вправно, промітно, дотепно, змисно, імкливо; срв. Ловкий. [Тихенько, але спритно вкладається на лаву (Л. Укр.). Ластівки зручно хапали всяких комашок (М. Грінч.). Прудко та звинно зіскакує з рундука (Л. Укр.). Снопи кладу метко (Г. Барв.)]. -ко танцовать - зграбно (звинно) танцювати; (умело) вправно танцювати. Он всё делает -ко - він усе робить (у його все робиться) спритно (моторно, метко, вправно, зручно, з руки), у його є вітер у руках. -ко лгать - гладко брехати. Он -ко выпутался из беды - він спритно позбувся халепи. Я его -ко провёл - я його спритно (хитро) одурив;
    2) (удобно) зручно, вигідно; імко, похватно; (мётко) замашно. [Чи тобі зручно нести? (Мирг.). Похватно склав рядно (Полт.). Цією гилкою замашно бити (Луб.)]. -ко сшитое платье, -ко пошитая обувь - доладно (до ладу) пошите вбрання, взуття. -ко (по мерке, по ноге) сделанный - як улитий. [Як улиті чоботи (Золотон.)]. Платье -ко сидит - вбрання гарно (доладно, до ладу) лежить. Мне в этом платье не совсем -ко - мені в цьому вбранні не зовсім вигідно (вільно, зручно). -ко ли мне итти туда? - чи яково, чи випадає мені йти туди? Он чувствовал себя не совсем -ко - йому було трохи ніяково; срв. Неловко;
    3) (метко) влучливо, влучно. Он -ко стреляет из ружья - він улучливо б'є з рушниці. Он -ко попал в цель - він влучно поцілив до мети. -ко сказано - влучно, дотепно сказано. Ловче - спритніше, моторніше и пр.
    * * *
    1) нареч. спри́тно, згра́бно, ме́тко, уда́тно; зуга́рно; впра́вно; влу́чно; вда́ло; зру́чно, вигідно
    2) (в знач. сказ.: удобно кому) зру́чно, вигі́дно
    3) (нареч.: хорошо) до́бре, гара́зд; ( красиво) га́рно

    Русско-украинский словарь > ловко

  • 111 лучше

    1) (ср. ст. от Хорошо) чем кто, что - краще, ліпше, лучче за кого, за що, над кого, над що, від кого, від чого, як (ніж) хто, як (ніж) що, проти кого, проти чого. [Добре ходите в ярмі, ще краще, як діди ходили (Шевч.). Тому ковалеві ліпше, що на два міхи кує (Кониськ.). Лучче кривду терпіти, ніж кривду чинити (Номис). Ні, лучче вже мовчімо! (Куліш)]. Уж -чше - краще вже, (зап.) радше. [Слухай радше приповідки! (Франко)]. -ше всего - найкраще, найліпше. Как нельзя -ше - як-найкраще, як-найліпше, що-найкраще, що- найліпше. Как можно -ше - як мога краще (ліпше). Гораздо, значительно -ше - багато краще. Не -ше ли? - чи не краще? Больному стало -ше - хворому (слабому) полегшало, покращало. Тем -ше - тим краще, тим ліпше, то й краще. Всё -ше и -ше, час-от-часу -ше - все краще та (й) краще, що часина, то краще (ліпше). Чем дальше, тем -ше - де-далі краще. -ше чего, кого (обыкновенно в отриц. предложениях) - над що, над кого. [Не знайдеш річки над Дніпро (Куліш). Не буде вже над мою першу милу (М. Вовч.)]. Нет ничего -ше, как… - нема краще, як…, нема в світі, як…, нема в світі над що… [Нема в світі, як у злагоді жити (Грінч.)]. -ше и не говорить - краще й не казати, бодай і не казати! [Таке діється, що бодай не казати (М. Гр.)]. Ум хорошо, а два -ше - дві голові ліпше, як одна; більше очей, більше й бачать. -ше поздно, чем никогда - краще пізно (спізнившись), як ніколи. В гостях хорошо, а дома -ше - в гостях добре, а дома ще краще (ліпше). -ше десять виновных простить, чем одного невинного наказать - краще п'ятьом винуватим вину дарувати, як одного невинного покарати;
    2) (ср. ст. от Хорош) кращий, ліпший, луччий за кого, за що, від (проти) кого, від (проти) чого, ніж хто, ніж що, як хто, як що. Ваша лошадь хороша, но моя -ше - ваш кінь гарний, але мій кращий. Он -ше своего брата - він ліпший (луччий) за (від) свого брата. Он по характеру гораздо -ше тебя - він на вдачу (вдачею) багато кращий за (від, проти) тебе. Здоровье его становится день ото дня -ше - здоров'я його що-день то кращає. У него три дочери одна другой -ше - у нього три дочки одна за одну краща. Делаться, становиться -ше - кращати, ліпшати, луччати, гарнішати; срв. Улучшаться, Хорошеть. Старый друг -ше новых двух - краще давнього друга не втеряти, ніж двох нових придбати.
    * * *
    1) сравн. ст. прил. кра́щий, лі́пший; нареч. кра́ще, лі́пше
    2) безл. в знач. сказ. кра́ще, лі́пше
    3) в знач. част. кра́ще, лі́пше
    4) в знач. вводн. сл. кра́ще, лі́пше

    Русско-украинский словарь > лучше

  • 112 любопытно

    цікаво, інтересно. [Се дуже цікаво! (Сл. Гр.)]. -но мне знать - цікаво мені знати, цікавий я знати. [Цікавий знати, хто мене прийняв-би (Л. Укр.). Що люди про нас балакають, - не цікавий я знати (Етн. Зб. II)]. Это весьма -но - це вельми (дуже) цікаво (інтересно).
    * * *
    нареч.
    1) ( с любопытством) ціка́во, з ціка́вістю; ( с интересом) інтере́сно, з інтере́сом; ( с любознательностью) допи́тливо, з допи́тливістю; ( с заинтересованностью) заціка́влено, з заціка́вленістю
    2) (интересно, занимательно) ціка́во, інтере́сно
    3) в знач. сказ. ціка́во, інтере́сно

    Русско-украинский словарь > любопытно

  • 113 матка

    1) (мать) матка. [У кого матка рідненька, у того й сорочка біленька (Приказка)]. Правда -ка - щира правда. Сказать всю правду -ку - сказати щиру правду, сказати все по щирості;
    2) (женщина) жінка, (баба) баба, (тётка) тітка;
    3) (у животных) матка (вед. и соб. значении), (самка) самиця. [Ласкаве телятко дві матки ссе (Номис). Овець у його дуже багато: самої матки сот сім (Сл. Ум.)];
    4) (у пчёл) матка, матиця. [За ним повалило козацтво, як за маткою бджоли (Куліш)]. Лишиться -ки - зматчіти, зматчитися. Лишившийся -ки (улей, рой) - зматчілий, безматній (вулик, рій, р. рою);
    5) анат. uterus - матиця, матка, ураз (-зу), (пров.) дитинник, (у свиньи ещё) пацятник (-ка) (Верхр., Жел.). Бешенство -ки - німфоманія, сказ матиці. Выпадение -ки - випад матиці (матки, уразу);
    6) (у растений) маточка, плідник (-ка);
    7) (картофелин, луковиц) матка;
    8) (минер.: маточная порода) маточна порода. -ка венисы - лосняковий лупак (-ка);
    9) (в колодце) дітинець (-нця);
    10) (уксусный отсед) гніздо (оцту) (Сл. Ум.);
    11) (предводитель в игре) матка;
    12) (оспа) віспа;
    13) см. Компас;
    14) см. Матня;
    15) см. Матица 1.
    * * *
    2) анат. ма́тка
    3) ( маточник) ма́тка
    4) мор. ма́тка
    5) ( мать) ма́тка

    Русско-украинский словарь > матка

  • 114 могила

    1) (могильная яма) яма, (реже) могила, гріб (р. гроба), гробовище. [Вродила мама, що не прийме й яма (Номис). У ямі заснули на вічнії віки старі покоління (Грінч.). Немає матусі! У глухій темній могилі вона (Тесл.).]. Каже збити домовину та і гріб копати (Рудан.). Жив не в хаті, а в гробовищах (Єв. Морач.)]. Опустить гроб в -лу - спустити труну (домовину) в яму, у гріб. [Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). Опускають в гріб Якима (Рудан.)]. Сойти в -лу - спочити в могилі, зійти з світу, переставитися, померти. Хоть живьём в -лу ложись - хоч живий (живцем) у яму лізь (Приказка). Горбатого -ла исправит - який змалку, такий і до останку (Приказка);
    2) (могильная насыпь) могила, гріб, (не только ум.) гробок (-бка). [Казав собі насипати високу могилу (Пісня). Остався почувать на гробках: положив (сідло) на гробок і ліг на йому (Грінч. I)]. -ла провалилась - могила запала(ся), гріб (гробок) запав(ся);
    3) (могильный курган) могила. [Засиніли понад Дніпром високі могили (Шевч.)].
    * * *
    1) моги́ла; ( могильная яма) я́ма

    быть на краю́ моги́лы — рит. бу́ти на краю́ моги́ли, бу́ти (лежа́ти) при сме́рті, одніє́ю (одно́ю) ного́ю в я́мі стоя́ти

    2) в знач. сказ., перен. моги́ла

    Русско-украинский словарь > могила

  • 115 мокро

    нрч. мокро. На дворе -ро - надворі мокро (мокреча, моква, мокрота). Там так -ро - там така мокрота.
    * * *
    1) нареч., мо́кро
    2) в знач. сказ. мо́кро, мокро́та, мокре́ча, мокроте́ча

    Русско-украинский словарь > мокро

  • 116 молчок

    мовчок (-чка), мовчук (-ка), мовчанка. [Мовчок: розбив тато горщок; а мати два, та ніхто не зна (Номис)]. Он и -ком ругнёт - він і мовчуком злає. -чок сто рублей - мовчи, язичку, кашки дам. -чок! (приглашение молчать) - нічичирк! тихо!
    * * *
    1) диал. см. молчание
    2) в знач. сказ. нічичи́рк, анічичи́рк, мовчо́к

    Русско-украинский словарь > молчок

  • 117 морозно

    нрч. морозяно, морозно, (ум. морозенько), (диал.) лютно. [Сьогодня морозяно (Вовч.). Морозенько вже надворі, похолодало вже (Сквирщ.). Лютно надворі (Кам'янеч.)].
    * * *
    1) нареч. мо́розно, моро́зяно
    2) в знач. сказ. моро́з, моро́зно, моро́зяно

    Русско-украинский словарь > морозно

  • 118 мудрено

    нрч.
    1) (замысловато, хитро) мудро, мудерно, хитро, хитромудро, вигадливо, штукарно, мудрагельно, (морочливо) морокувато, (трудно) важко, тяжко, трудно. [Це занадто мудро для мене, не зможу такого зробити (Богод.). Дуже мудерно зроблено, не розбереш навіть, звідки воно його починало (Ніженщ.). Швидко цього не зробиш: морокувато дуже (Канівщ.)]. Это -но сделано - це мудро (мудерно, хитро, штукарно) зроблено. -но на всех угодить - важко (тяжко, трудно) всім догодити. -но ему помочь в этом деле - важко (нелегко, морокувато) йому допомогти в цій справі;
    2) (удивительно) дивно. После этого не -но, что он разорился - після цього не дивно (не диво, не дивниця, нема нічого дивного), що він зруйнувався.
    * * *
    тж. мудрёно
    1) нареч. му́дро; хи́тро; чу́дно; химе́рно
    2) в знач. сказ. му́дра річ, ва́жко, тру́дно

    не \мудрено — ( не слишком трудно) не му́дра річ, не ва́жко, не тру́дно; ( неудивительно) не ди́вно, не ди́во, не ди́вна річ, не дивина́

    Русско-украинский словарь > мудрено

  • 119 надо

    предл.
    I. см. Над.
    II. Надо и Надобно, глаг. нрч. - треба, (в разговоре, пров. тра и тре), (нужно) потрібно; (следует) слід, належить. [Треба хліба, треба й до хліба (Приказка). Мені треба знати, що він робить (Київ). Не сердьтеся, не тра, - я жартував (Крим.). Потрібно вам за границю їхати! чом ви не хочете тут сидіти? (Л. Укр.)]. Что, кого вам -до (-бно)? - чого, кого вам треба? Не -до ли вам этого? - чи не треба вам цього? Нет, не -до - ні, не треба. Ему как раз того и -до - йому саме того й треба, (шутл.) йому й на руку ковінька. Не вам меня, а мне вас -до благодарить - не ви мені, а я вам маю (мушу) дякувати. Так -до - так треба, так мусить бути. Так ему и -до! - (о)так йому й треба! -до полагать, что - треба гадати (думати), що; мабуть. -до бы - треба-б.
    * * *
    I предик.
    треба; ( нужно) потрібно; ( следует) слід, нале́жить

    [ведь] \надо до же! — [і] тре́ба ж!

    как \надо до — як тре́ба; як потрі́бно; як слід, як нале́жить

    как не \надо до лу́чше — якнайкра́ще

    \надо до быть — в знач. вводн. сл. ма́буть и мабу́ть, либо́нь

    \надо до быть, бу́дет дождь — ма́буть (либо́нь), бу́де дощ

    \надо до ду́мать (полагать) — тре́ба ду́мати (гада́ти); ( вероятно)

    мабу́ть; не \надо до — не тре́ба; не потрі́бно; не слід

    так ему́ и \надо до — так йому́ й тре́ба

    того́ то́лько и \надо до — того тільки й тре́ба; ( на руку) на ру́ку ковінька

    что \надо до — (в знач. сказ.: очень хороший) хоч куди́; (прекрасный, отменный) чудо́вий

    II см. над

    Русско-украинский словарь > надо

  • 120 надобно

    см. II. Надо.
    * * *
    см. надо 1)

    то, что нам не \надобно но — те, що нам не потрі́бне

    не \надобно но — в знач. сказ. не тре́ба, не потрі́бно; ( не следует) не слід

    Русско-украинский словарь > надобно

Страницы

См. также в других словарях:

  • сказ — сказ, а …   Русское словесное ударение

  • сказ — сказ, а …   Русский орфографический словарь

  • сказ — сказ/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • сказ — вот и весь сказ.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. сказ кубаир, повествование, описание, очерк, эпопея, дзерури, рассказ, повесть, история Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • СКАЗ — СКАЗ, сказа, муж. 1. Повествование, ведущееся от лица рассказчика (нар. поэт., лит.). Проблема сказа у Лескова. 2. Термин некоторых грамматик, обозначающий или сложное синтаксическое целое или ритмико синтаксическую единицу речи (грам. неол.,… …   Толковый словарь Ушакова

  • Сказ — специфическая по своей интонации и стилю форма изложения фольклорных произведений; отсюда под С. разумеют такой характер изложения в литературных произведениях, к рый воспроизводит речь произведений устной словесности, а в более широком смысле… …   Литературная энциклопедия

  • сказ — а; м. 1. Эпическое произведение устного народного творчества о событиях прошлого или современности, в котором повествование ведётся от лица рассказчика. С. о народном герое. С. о великой битве. Уральские сказы. Северные сказы. С. передаётся из… …   Энциклопедический словарь

  • Сказ — Сказ  вид литературно художественного повествования, подражающий фольклорным произведениям стилем, специфической интонацией и стилизацией речи для воспроизведения речи сказителя устных народных жанров или живой простонародной речи вообще.… …   Википедия

  • СКАЗ — СКАЗ, а, муж. 1. Народное эпическое повествование. С. о народных героях. 2. В литературоведении: повествование, имитирующее речь рассказчика и ведущееся от его лица. Сказы Лескова. • Вот (тебе) и весь сказ (разг.) сказано окончательно, нечего… …   Толковый словарь Ожегова

  • Сказ — СКАЗ, см. Стилизация. Лермонтовская энциклопедия / АН СССР. Ин т рус. лит. (Пушкин. Дом); Науч. ред. совет изд ва Сов. Энцикл. ; Гл. ред. Мануйлов В. А., Редкол.: Андроников И. Л., Базанов В. Г., Бушмин А. С., Вацуро В. Э., Жданов В. В.,… …   Лермонтовская энциклопедия

  • СКАЗ — СКАЗ, особый тип повествования, ориентированный на современную живую, резко отличную от авторской, монологическую речь рассказчика, вышедшего из какой либо экзотической для читателя (бытовой, национальной, народной) среды. В С. широко… …   Литературный энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»