сир

1) в ком, в чём - потребувати кого, чого, мати потребу в кому, в чому и кого, чого, нуждатися ким, чим, (редко, диал.) требувати чого. [Ми нових богів не потребуємо (Етн. 3б.). Стара людина тепла потребує, спокою (М. Левиц.). Стомлене тіло потребує відпочинку (Черкас.). Потребувала учителька дров на зиму (Коцюб.). Єдности, яка-б робила нас незламаною силою, потребуємо й ми (Коцюб.). Парубки вдають, буцім-то вони не нуждаються дівками (Звіш.). Вони бабою нуждаються (Вінниччина). Я вашою роботою не нуждаюся (Звин.). Він такий сильний, що не требує нашої помочи (Звин.). Весільні пісні - не для концертів; вони немов требують і всього оточення весільного (Ол. Пчілка)]. -ться в деньгах - мати потребу (нужду) в грошах, нуждатися грішми (грошима), (жалуясь) бідкатися грішми (грошима). [В Персію збираюсь, то й бідкаюсь грошима на дорогу (Куліш)], Он крайне -ется в деньгах - йому аж надто (до скруту, конче, аж-аж) потрібні гроші, він має як-найбільшу (крайню) нужду (потребу) в грошах, йому дуже (аж надто, аж- аж) скрутно (сутужно) на гроші. Он -дался в ста рублях - він не мав і ста[о] карбованців, він нуждався ст(ом)а карбованцями, йому бракувало (неставало) сто карбованців; (очень нужны были) йому були дуже (аж надто, конче, до скруту) потрібні сто карбованців. Он -ется во всём - він терпить нужду і в усьому, він усім нуждається, йому всього бракує (нестає). Он ни в чём не -ется - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує (не треба). Обувь -ется в починке - взуття потребує (ботинки: черевики и т. п. потребують) (по)лагодження (полагоди); (фам.) чоботи (черевики) просять поправи. Это не -ется в комментариях - це не потребує (не вимагає, изредка: не варте) коментарів (пояснення, пояснень), до цього коментарі непотрібні (зайві). Я не -даюсь в ваших советах - я не потребую ваших порад, мені непотрібні (без потреби) ваші поради. Я в нём не -даюсь - мені він непотрібний (без потреби);

2) (материально) терпіти нужду (злидні, недостатки), приймати (зазнавати) нужди, (бедствовать) бідувати, злиднювати. Они очень -ются - вони дуже бідують. Нуждающийся в ком, в чём - що потребує кого, чого и т. п.: бідний на що, (диал.: испытывающий недостачу, не имеющий) жадний чим, чого и на що. [А скільки є сиріт, бідних і на хліб і на прихильне слово! (Звин.). Коли це бувало, щоб ми хлібом жадні були? (Ржищівщ.). На картоплю ми не жадні (Звин.). У сусіда доньок сім, та й є доля всім, а в мене одна, та й та долі жадна (Приказка)].

* * *

1) ( находиться в бедности) терпі́ти (-плю́, -пиш) нужду́ (зли́дні, неста́тки); ( бедствовать) бідува́ти, -ду́ю, -ду́єш; ( нищенствовать) злидарюва́ти, -рю́ю, -рю́єш, злиднюва́ти, -ню́ю, -ню́єш

2) (в ком-чём) потребува́ти, -бу́ю, -бу́єш (кого-чого), ма́ти потре́бу (в кому-чому); диал. требува́ти (чого)

отдавить

1) віддавлювати, віддавити, віддушувати, віддушити, відгнічувати, відгнітити, відтискати, відтиснути кому що. -вать творог - відкидати (віддавлювати, віддушувати) сир. -вить кому-либо ногу - стоптати кому ногу. Ему ноги не -вишь - йому ніхто на хвіст не наступить, ніхто йому в кашу не наплює;

2) розчавити, роздавити. Карета -вила ему ногу - карета розчавила йому ногу;

3) (оттеснить) відтискувати, відтиснути кого. Отдавленный - віддавлений, віддушений, відгнічений, відтиснутий и т. д.

* * *

несов.; сов. - отдав`ить

1) відда́влювати, віддави́ти, відду́шувати, віддуши́ти и повідду́шувати

2) ( выдавливать) вида́влювати, ви́давити и повида́влювати, вича́влювати, ви́чавити, відду́шувати, віддуши́ти и повідду́шувати

3) ( оттеснять) відти́скувати и відтиска́ти, відти́скати и відти́снути, відтісня́ти, відтісни́ти; ( отталкивать) відшто́вхувати, відштовхну́ти

отлиться

1) від[над]ливатися від[над]литися, від[над]іллятися, надсипатися, надсипатися; 2 и

3) відливатися, відлитися;

4) виливатися, виллятися;

5) см. Отливать 5. Отольются (отомстятся) - віділлються. [Віділлються йому сирітські сльози (Мирн.)].

* * *

несов.; сов. - отл`иться

1) відлива́тися, відли́тися; (перен.: воплощаться) вилива́тися, ви́литися

2) несов. см. отливать 2)

3) ( изготовляться литьём) мет. вилива́тися, ви́литися, відлива́тися, відли́тися

4) строит. (несов.) відлива́тися; надлива́тися; відсипа́тися; вилива́тися, відлива́тися

звіт, звідомлення про (за) що, справоздання про що и з чого. [Звіт (звідомлення) про діяльність (з діяльности) Товариства. Дайте справоздання (звіт) за своє порядкування справами Товариства]. Давать, дать отчёт перед кем, кому о чём - давати, дати звіт (звідомлення) кому, перед ким про що, з чого. Давать, дать отчёт себе о чём, в чём - здавати, здати собі справу з чого и про що, усвідомлювати, усвідомити собі що. [Вони, видимо, не здавали собі справи з того, що робиться]. Дать себе полный отчёт в чём-л. - здати собі цілком справу з чого, довести собі до повної свідомости що-небудь. [Цього мабуть і сам автор ще собі до повної свідомости не довів (Єфр.)]. Поступать, не отдавая себе -та - чинити несвідомо. Давать, дать, брать, взять под отчёт - давати, дати, брати, взяти що на звіт. Денежный отчёт - звідомлення (справоздання) грошове, рахунки. [Поїхав, не здавши рахунків за своє порядкування сирітським добром]. Давать, дать денежный отчёт - (по)здавати, (по)дати, складати, скласти грошове звідомлення, рахунки. Годичный отчёт - звідомлення (звіт) за рік, річне звідомлення (справоздання), річний звіт. Отчёт о заседании, о конференции - звіт, звідомлення про засідання, про конференцію. Ты за это богу и людям отчёт отдашь - за це складеш (даси) ти відповідь перед богом і людьми.

* * *

пармезан (-ну), пармський сир.

* * *

плавати, пливати. [Плава, як сир у маслі. Качки пливають та купаються]. -ть, вытягивая руки поверх воды - плавати са[я]жнями, наввимашки. -ть на спине - плавати горілиць, горічерева. -ть по-лягушечьи - по-жаб'ячому (жабки) плавати. -ть по-бабьи - по- собачому плавати. -ть боком - плавати з вигребом. -ть на лодке, на корабле - плавати човном, кораблем. -ть возле берега - плавати по-під берегом, держатися берега. Плавающий - пливучий. Хорошо -щий - плавкий. Не -щий - непливущий. Медленно -щий - тихоплав (-ва).

* * *

топлений.

* * *

1) то́плений

2) то́плений

пліснявіти, цвісти, зацвітати, снядіти, снітитися, (о жидк.) брезкнути, забрезкати, братися, узятися, (обростати) цвіллю (мохом). [Хліб зацвів. Сир снядіє. Квас брезкне].

* * *

положить

1) (куда, где, на что) класти, покладати, покласти, (диалект.) ложити, положити, покладовити. [Клади книжки на стіл (на столі). Поклав гроші в скарбницю. Буду в землі козацькій-християнській голову покладати]. -жить лишнее (о приправах) - передати. [Передав куті меду]. -жить в кушанье что-л. крошеное - закришити чим. Разбив, -жить во что (о яйцах) - убити. [Я в сир троє яєць убила]. -жить головами или верхними концами в противопол. направл. - покласти митусь. [Рибки в пуделкові лежали митусь. Поклала снопи митусь]. -гать земные поклоны - доземні поклони покладати, бити. -жить земной поклон - покласти, ударити, забити поклін. -гать душу, за кого, что - покладати, покласти душу за кого, за що. [Пастир добрий душу свою покладає за вівці (Єванг.)]. -гать, -жить голову (жизнь) за кого, за что - головою накладати, накласти (наложити) за кого, за що; трупом лягати за кого, за що. [Він головою накладе за свою ідею (Крим.). За отчизну головами накладали]. -жить врага на месте - укласти ворога, зробити ворогові кінець. -жить убитыми многих - покласти, викласти. [Виклав ляшків, виклав панків у чотири лави]. -жить оружие перед кем - скласти зброю перед ким. -жить к ногам - скласти (покласти) до ніг. -гать, -жить начало, основание чему - закладати, закласти що, засновувати, заснувати що, зробити (покласти) початок чому, чого. [Шекспір поклав початок і справжньої сьогочасної комедії (Єфр.)]. -гать, -жить основание городу - осаджувати, осадити місто. -жить конец (предел) чему - зробити (покласти) кінець (край), берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада)]. -жить на ноты - покласти на ноти; завести в ноти. -гать надежду на кого - покладати (держати, мати) надію на кого. [Я на дядька Петра надію держала (Переясл.)]. -гать гнев на кого - покладати, положити гнів на кого. -гать резкую границу - ставити обруб; класти виразну межу. [Ніколи ми не можемо напевне визначити подію, щоб виразний ставила обруб між сусідніми періодами (Єфр.)]. Как бог на душу -жит - собі до вподоби; як заманеться. [Крутять моральними категоріями собі до вподоби (Єфр.)]. -гать, -жить жалованье кому, цену чему - покласти, класти, визначати, визначити, призначати, призначити, встановляти, встановити платню кому, ціну за що. [Платні мені визначено по три червінці на місяць. Треба дати за кожний стовп - кладім уже - по карбованцю (Звин.)];

2) (решать) покладати, покласти, вирішати, вирішити. [Поклали, що треба одружити Йона в-осени (Коцюб.)]. В военном совете -жили действовать наступательно - військова рада вирішила (поклала) наступати (робити наступ). -жить на чём - поєднатися, (редко) положитися. [Так і положилися, щоб Семен Іванович, коли тільки захоче, щоб і приходив (Квітка)]. Положено - (по обычаю) заведено. [Цей день заведено святкувати. Косарям заведено давати по чарці].

3) (думать, держаться мнения) гадати, думати, міркувати, покладати, уважати. [Я теж гадаю, що нічого не буде. Думаю, що на це пристати можна. Я так собі міркую, що нічого з того не буде путящого. Він так собі покладає: як піде чоловікові з якого дня, то так воно вже і йдеться (Коцюб.). А що, волики, як уважаєте: де будемо ночувати? (Драг.)]. -гаю, что - думка така, що…; я такої (тієї) думки; на мою думку; я такий, що…; (я так) гадаю, що и т. д. [Гадаю, що так буде найліпше]. Как вы -ете? - якої ви думки? як на вашу думку ? як ви гадаєте? и т. д. Надо -гать, что - мабуть так, що; треба думати, що. Положим - візьмімо, покладімо, припустімо, даймо. -жим, что это так - припустімо, що це так; нехай це буде й так. Его -гают умершим - про його думають, що вмер; його вважають (мають) за померлого. -гают, что это вы сделали - гадають (думають), що це ви зробили; думають на вас, що ви це зробили. Положенный и положённый - (куда, где, на что) покладений. -ный на ноты - заведений у ноти; (о жалованьи, цене) визначений, призначений, покладений, установлений; (надлежащий) належний (по обычаю) заведений.

* * *

1) ( думать) ду́мати, гада́ти; ( считать) уважа́ти; ( усматривать) убача́ти

2) (начало, конец) кла́сти, поклада́ти; (перен.: вкладывать) уклада́ти

о ком о чём пі[е]клування, дбання за (про) кого, за (про) що, опікування ким, чим, (забота) клопіт (-поту), турбота (и турботи мн.), старання за (про) кого, за (про) що, (уход) догляд (-ду) за ким, за чим. Неослабное -ние - повсякчасне пі[е]клування, дбання, повсякчасна турбота за (про) що. Иметь -ние о ком, о чём - пі[е]клуватися ким, чим и за (про) кого, за (про) що, дбати за (про) кого, за (про) що, опікуватися ким, чим, старання мати за (про) кого, за (про) що; срв. Пещися. Быть, находиться на чьём-л. -нии - на чиїй голові бути, під чиїм опікуванням (під чиєю опікою) бути. Взять кого на своё -ние - взяти кого на своє пі[е]клування, під своє опікування, взяти кого на свої руки (на свою голову, на свій клопіт). Оставлять что-л. на -ние кому-л. - приручати (приручити), уручати (уручити) кому що. Оставьте, отложите -ние об этом - покиньте турботу про (за) це, покиньте турбуватися цим, облиште це. Благодарю вас за ваше -ние обо мне - дякую вам за турботи ваші (за клопіт ваш) про (за) мене. Оставлять, оставить без -ния - занедбувати, занедбати кого, що, без опіки (без догляду) лишати (лишити), кидати (покинути) кого, що. Оставленный без -ния - занедбаний, занехаяний, неприкоханий, непоратований, необмислений. [Як сирітська дитина непоратована (М. Вовч.)].

* * *

превратиться

1) обертатися, обернутися в кого, в що, на кого, на що и ким, чим, повертатися, повернутися в кого, в що и на кого, на що, перевертатися, перевернутися в кого, в що, на кого, на що и ким, чим, перетворюватися и перетворятися, перетворитися, перероблятися, переробитися, змінятися, змінитися, перемінятися, перемінитися в кого, в що и на кого, на що, ставатися, статися ким, чим; (вырождаясь, приходя в упадок) переводитися, перевестися, зводитися, звестися на що, зіходити, зійти на що. [В сумне стогнання обертались речі (Куліш). Плач повернувся на радощі (О. Лев.). Хай те дитяче товариство повернеться тепер у побратимство (Мирн.). Народ наш міцно державсь своєї предківської віри і не хотів на поляків перевертатися (Єфр.). Австрія має перетворитися на демократичну державу - спілку національностей (Грінч.). Молоко за одну ніч переробилося в сир (Звин.). Скажи каменеві сьому, щоб стався хлібом (Єв.)]. Многолюдный и богатый край -тился в пустыню - великолюдна й багата країна обернулася (повернулася, перетворилася) в (на) пустиню, звелася на пустиню. Мечта -тилась в действительность - мрія перетворилася в (на) дійсність. -ться в камень - обертатися (обернутися) в камінь, кам'я[ме]ніти, скам'я[ме]ніти. [Бодай не вернулось, в камінь обернулось (Рудан.)]. Вода -тилась в пар - вода обернулася в пару. [Вода може дати велику користь і не обертаючись в пару (Кониськ.)]. Снег -щается в воду - сніг обертається в воду. Личинка -щается в мотылька - лялечка обертається в метелика, перетворюється, переміняється в (на) метелика. -титься в силу (переносно) - вирости в силу. [В Єгипті вони, множачись серед муки, могли вирости в силу й забрать увесь край в свої руки (Франко)];

2) (оборачиваться) перекидатися, перекинутися, перевертатися, перевернутися, обертатися, обернутися ким, чим и в кого, в що, на кого, на що, скидатися, скинутися ким, чим, перемітуватися, переметнутися в кого, в що и ким, чим, перемінятися, перемінитися, злицьовуватися, злицюватися в кого, в що, (во множ.) поперекидатися, поперевертатися, пообертатися и т. д. ким, чим и в кого, в що. [Чорт перекинувсь чоловіком (Манж.). От відьма знов перевернулась у сороку (на сороку) (Звин.). Обернися порося на карася (Номис)]. Оборотень, упырь -тился в волка - перевертень, упир перекинувсь (перевернувся, обернувся, скинувся, переметнувся) вовком (у вовка, на вовка), перемінився (змінився) в вовка.

* * *

несов.; сов. - преврат`иться

предать

1) см. Передавать;

2) віддавати, віддати; срв. Отдавать, Предоставлять, Подвергать. -вать суду кого-л. - ставити (поставити) на суд кого, віддавати (віддати) до суду (під суд) кого. [Стережіться-ж людей, бо вони ставитимуть вас на суд (Єв.)]. -вать забвению что-л. - пускати (пустити) в непам'ять (у запомин) що. [Все те пускають наші земляки в непам'ять (Куліш)]. -вать огню что-л. - спускати (спустити) на пожар що, пускати, пустити за димом що. -вать смерти, мукам, казни кого-л. - віддавати (віддати), завдавати (завдати) на смерть, на муки, на страту кого. -дать смертной казни кого - на смертну кару завдати кого, стратити кого. -дать кого смертной казни через повешение - на горлі (и на горло) скарати, покарати кого. -даю себя на суд и волю вашу - віддаю себе (здаюся, спускаюся) на суд і волю вашу. -дать себя воле божией - здатися на бога, здатися, спуститися на волю (ласку) божу. -дать кого проклятию - клятьбу (прокляття) покласти на кого, проклясти кого. -дать себя на жертву - віддати себе на жертву. -дать богу дух - богові душу (дух) віддати. [А сам припав к сирій землі, віддав богу дух (Пісня)]. -дать тело земле - сховати в сиру землю кого;

3) видавати, видати, зраджувати, зрадити кого, що, (признанием) виказувати, виказати на кого и кого. Он -дал нас неприятелю - він видав нас ворогові. Преданный -

1) переданий;

2) відданий, завданий и т. д.;

3) виданий, зраджений, виказаний;

4) см. Проданный.

* * *

несов.; сов. - пред`ать

1) віддава́ти, відда́ти

2) ( изменять) зра́джувати, зра́дити; ( выдавать) видава́ти, ви́дати и повидава́ти

(преимущественно) переважно перед ким, перед чим. [У дитячий дім приймають переважно перед иншими дітьми сиріт]. -нее всего - над усе, передовсім.

* * *

1) кра́ще, найкра́ще

2) ( перед кем-чем - оказывая предпочтение) віддаючи́ (даючи́) перева́гу, надаючи́ перева́ги (кому-чому над ким-чим, перед ким-чим)

3) ( преимущественно) перева́жно; ( большей частью) здебі́льшого; здебі́льш, здебі́льше, здебі́льша; (главным образом) головни́м чи́ном

гніт (р. гніту), нагніт (-ніту), пригніток (-тка), прес (-су), прас (-су), праса (давило) давило, чави (р. чавів). [Сир під гнітом (під прасом) лежить]. Винодельный, маслобойный пресс - чави, давило, праса. Ручной, машинный пресс - ручний, машинний гніт (прес, прас). Рычажный, винтовой пресс - підважний, ґвинтовий прес. Гидравлический пресс - гідравлічний гніт (прес, прас). Типографский пресс - друкарський прес. Пресс для выжимания воска - лисиці (-сиць). Брюшной пресс, мед. - черевний прес. Класть, положить что-л. под пресс - класти, покласти під гніт, нагнічувати, нагнітити що.

* * *

1) ( о механизме) прес, пригні́ток, -тка; диал. прас, -у, дави́ло; ( гнёт) гніт, -а

2) ( пресс-папье) прес

3) перен. прес

спрессовать пресувати, спресувати, гнітити, згнітити що; см. Давить,

I. Жать. Прессованный - пресований, гнічений. [Гнічений сир. Пресоване сіно, пресований папір].

* * *

приглядеть

1) (присматривать за кем, чем) доглядати, догле[я]діти, доглянути, наглядати, дозирати, назирати кого, що; срв. Присматривать за кем. [Малих діток доглядати (Метл.). Сидить він між маленькими жидиками, дозирає їх (Стеф.). Назирай орлиним оком сирітськую хату (Куліш)];

2) (высматривать кого, что) наглядати, нагле[я ]діти, виглядати, виглядіти, визирати, визирі[и]ти, назирати кого, що, любувати що. [Вона вже давно його нагляділа (Мирн.). Славну жінку наглянув собі (Коцюб.). Визиріла собі Настя славного парубка (Кониськ.)];

3) приглядеть глаза - виглядіти очі; срв. Высматривать. [Не прийшло до Ганни щастя тим великим битим шляхом, тільки вигляділа свої очі (Н.-Лев.)].

* * *

несов.; сов. - пригляд`еть

1) (за кем-чем) догляда́ти, догля́нути и догля́діти (кого-що, чого, за ким-чим), нагляда́ти, нагля́нути (за ким-чим, кого-що), назира́ти, назирну́ти (кого-що, за ким-чим, над ким-чим), несов. гляді́ти (кого-що, чого); пригляда́ти, пригля́нути и пригля́діти и пригле́діти (за ким-чим, кого-що); несов. диал. дозира́ти (кого-чого)

2) (высматривать, подыскивать) нагляда́ти, нагля́нути и нагля́діти и нагле́діти; диал. назира́ти, нази́рити

тж. сир`оповый

1) воло́гнути, сирі́ти; ( отсыревать) відволо́жуватися, -жується; ( мокреть) мокрі́ти

2) (перен.: приобретать нездоровую полноту) роби́тися (-блю́ся, -бишся) крихкоті́лим (сирови́м), става́ти (стаю́, стає́ш) крихкоті́лим (сирови́м); (становиться более полным, рыхлым) роби́тися (става́ти) [деда́лі] більш крихкоті́лим (сирови́м)