Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

симпатия

  • 1 симпатия

    1) симпа́тія; (влечение, расположение) уподо́бання
    2) ( о любимом человеке) симпа́тія

    Русско-украинский словарь > симпатия

  • 2 привязанность

    прихильність (-ности), прихилля (-лля), прив'язання до кого, до чого. [Завжди щиро прихилялась до своїх вихованок, а та прихильність була здебільшого без відповіди (Л. Укр.). Прив'язання до рідних (Франко). Інстинкт прив'язання до землі (Єфр.)].
    * * *
    1) прихи́льність, -ності, прив'яза́ння, прив'я́заність; ( симпатия) симпа́тія
    2) (объект влечения, склонности) уподо́бання; ( симпатия) симпа́тія; ( любимец) улю́бленець, -нця; ( любимица) улю́блениця; ( пассия) па́сія

    Русско-украинский словарь > привязанность

  • 3 вкус

    1) смак. На вкус - на смак. [Борщ вийшов добрий на смак]. На вкус, на цвет товарища нет - кожний Івась має свій лас. Есть со вкусом - смачно (у смак) їсти;
    2) (свойство вкушаемой вещи) смак. [Кавун недобрий - смаку нема. Любий солодкий смак]. Придать вкуса чему - присмачити, посмачити що. Неприятный вкус - несмак;
    3) (чувство изящного) смак, (гал.) ґуст. [Люди з великим художнім смаком];
    4) (склонность, симпатия) уподоба, вподобання. [Його літературні вподобання вироблялися під німецьким впливом]. Иметь вкус в чем - смак знати у чомусь. Со вкусом - до смаку, (вульг.) до шмиґи. [Все помальовано до смаку]. Со вкусом сделанный - смаковитий, ґустовний. По вкусу - до смаку, у смак, до вподоби, до сподоби, до (в)подобання, до сподобання, до мисли, під мислі, до любости, до любови, у лад, до ґусту. По своему вкусу - собі до смаку, до свого смаку, на свій смак, собі до вподоби, до своєї вподоби, по своїй уподобі, по своєму вподобанню, до свого (в)подобання. [Не знайшов коней до свого подобання. Шапку по своїй уподобі вибрав]. Быть, приходиться, прийтись по вкусу - бути (припадати, припасти) до вподоби, до смаку, до любости и т. д., прийти в смак, смакувати кому, до душі слатися, (безл.) присмачитися. [Поважна розмова їй смакує. Це тобі присмачилося тут лежати]. Мне по вкусу было… - мені до вподоби було…, до вподоби моєї було. Приходящийся по вкусу - уподібний, сподібний. Так он мне по вкусу - такий він мені уподібний. Мне более по вкусу было бы… - мені уподібніше було-б… Не по вкусу - не до смаку, не в смак, не до вподоби и т. д.; не уподібний, -на, -не. [Мабуть їм це не в смак (не до смаку). Не люблю я тих наміток, не уподібні вони мені. Хоч як роби, все не в лад йому буде]. Входить, войти во вкус чего, находить, найти вкус в чём - набирати, набрати смаку до чого, засмаковувати, засмакувати що, усмаковувати, усмакувати, уподобати що, розбирати, розібрати смак у чому, смакувати в чому, розсмакувати що. [Попробуй, то швидко й засмакуєш. В тім пани бракують, в чім убогі смакують]. Как на чей вкус - як на чий смак, як кому до смаку (до вподоби, до ґусту и т. д.). На мой вкус - (як) на мене, як на мій смак;
    5) (утонченность) смаковитість (р. -тости);
    6) (худож. манера, стиль) - манір, стиль. Во вкусе - на манір, на стиль.
    * * *
    1) смак, -у
    2) (склонность, пристрастие) смак, уподоба́ння, на́хил, -у
    3) (стиль) стиль, -лю, смак; ( манера) мане́ра, мані́ра

    Русско-украинский словарь > вкус

  • 4 любовь

    1) к кому (страсть, любовн. влечение) кохання, ласк. коханнячко, любов (-бови), любощі до кого, любість (-бости), (влюблённость) закохання в кому, (симпатия) милування. [Кохай, поки серце кохає, усе за кохання віддай (Грінч.). Ой, боже, боже, що та любов може! (Пісня). Хто не знає закохання, той не знає лиха (Пісня). Се на мене любощі напали (Квітка). На милування нема силування (Приказка)]. Пылкая, пламенная -бовь - палке кохання, жагуча любов. Безумная -бовь - шалене (за)кохання. Первая -бовь - перше (за)кохання, перша любов. -бовь мужчины, женщины - чоловіче, жіноче кохання, чоловіча, жіноча любов. Нежная -бовь - ніжне кохання, ніжна любов. Искренняя, настоящая -бовь - щире кохання, щира любов. Возбудить в ком -бовь - збудити кохання в кому, закохати кого в собі и в себе. Вспыхнуть -вью - спалахнути любов'ю, коханням. Воспылать -вью - зайнятися (запалати) коханням, любов'ю, розкохатися. [Бідахи розкохались аж з лиця спали, схнуть (М. Вовч.)]. Об'ясняться в -ви - освідчувати кохання кому, освідчуватися (про кохання) перед ким и кому. Об'яснение в -ви - освідчення (про кохання). Жениться, выйти замуж по -ви - дружитися (заміж піти) з любови (и по любові), до сподоби, по любості, взяти жінку до любови. [Та узяв жінку не до любови (Пісня). Заміж пішла по любості (М. Вовч.)]. Брак по -ви - шлюб до (з) любови (до сподоби). С -вью - до любови, кохано; срв. Любовно. [Кріпко до любови поцілувались (Г. Барв.). Його сонечко пестить кохано (Л. Укр.)]. Мне не дорог твой подарок, дорога твоя -бовь - не дороге дарування(чко), дороге твоє кохання(чко). Старая -бовь долго помнится - давнє кохання все перед очима. Умирать, погибать от -ви - помирати, гинути з кохання, з любови. [Нехай будуть люди знати, як в любови помирати (Пісня)]. -бовь сильнее смерти - кохання дужче (могутніше) за (над) смерть. Нашим новобрачным совет да -бовь! - нашим молодятам не сваритися та любитися;
    2) (любовн. ласки, утехи) любощі, пестощі, милощі (-щів), милування, любість (- бости), ласка, кохання. [Пестощі, любощі, сяєво срібнеє хвиля несе в подарунок йому (Л. Укр.). Болять мене руки, ноги, болять мене кості, гей, якби то од роботи, а то од любости (Пісня)];
    3) (предмет любви) кохання(чко), милування(чко), закохання(чко). [Кохання моє, я тобі світ зав'язав! (М. Вовч.). Любчику мій, милуваннячко моє (Крим.). Нема мого миленького, нема закохання (Пісня)];
    4) (нравственн. чувство) любов (-бови), люба. [Чи ж я не смію домагатися любови та щирости од дітей? (Крим.). Хто не любить - не пізнав бога, бо бог - любов (Єванг.)]. Вера, надежда, -бовь - віра, надія, любов. Родительская -бовь - батьківська любов. Сыновняя -бовь - любов до батьків, синівська любов. Братская -бовь - братерська (братерня, братня) любов. Супружеская -бовь - подружня любов, подружнє кохання. -бовь к ближнему - любов до ближнього, братолюбність (-ности). [У братолюбності треба жити (Міущ.)]. Пребывать в -ви - пробувати в любові. Приобрести чью -бовь - здобути чию любов, (симпатию) підійти кому під ласку. [Підійдеш йому під ласку (Куліш)]. Из'являть -бовь к кому - виявляти любов (ласку, прихилля) до кого, жалувати кого;
    5) (наклонность) замилування, любов, нахил, охота, хіть (р. хоти, диал. хіті) до чого, прихильність, прихилля до кого. [З їх естетизмом та замилуванням до краси (Єфр.)]. Заниматься чем с -вью - працювати коло чого з любов'ю, залюбки, з замилуванням. Питать -бовь к чему - кохатися в чому. [Щиро кохався пан у горілках та медах (Грінч.). Кохається він у гарних конях (Грінч.)]. Он относится к вам с -вью - він ставиться до вас з любов'ю, з прихильністю, прихильно.
    * * *
    любо́в, -і; (преим. влечение к лицу другого пола, любовные отношения) коха́ння, лю́бощі, -щів, ми́лість, -лості, жениха́ння

    Русско-украинский словарь > любовь

  • 5 расположение

    1) ( действие) розташува́ння, (неоконч.) розташо́вування; розмі́щення, (неоконч.) розміща́ння, розмі́щування; розста́влення, (неоконч.) розставля́ння; розпо́діл, -у, розподі́лення, (неоконч.) розподіля́ння
    2) ( состояние) розташува́ння; розмі́щення

    прони́кнуть в \расположение ние проти́вника — прони́кнути (вто́ргнуться: вде́ртися) в розташува́ння проти́вника (во́рога)

    3) (порядок, способ размещения) розташува́ння, розмі́щення

    \расположение ние ко́мнат — розташува́ння кімна́т

    \расположение ние сло́в в предложе́нии — розмі́щення слів у ре́ченні

    4) (хорошее отношение, симпатия к кому-л.) прихи́льність, -ності; ( милость) ла́ска

    утра́тить \расположение ние чьё, лиши́ться \расположение ния чьего́ — втра́тити прихи́льність (ла́ску) чию́; поэз. відпа́сти ла́ски чиє́ї

    5) ( настроение) на́стрій, -рою; ( охота) охо́та; ( желание) бажа́ння

    нет \расположение ния е́хать — нема́ (нема́є) охо́ти (бажа́ння, на́строю) ї́хати

    \расположение ние ду́ха — на́стрій, гу́мор, -у

    6) (склонность к чему-л.) на́хил, -у, схи́льність

    \расположение ние к му́зыке — на́хил (схи́льність) до му́зики

    \расположение ние к боле́зни — схи́льність до хворо́б

    7) (склад ума, характера) склад, -у; ( натура) вда́ча, нату́ра

    Русско-украинский словарь > расположение

  • 6 слабость

    1) (качество, свойство) сла́бість, -бості, сла́бкість, -кості; мля́вість, -вості; сла́бість; слабови́тість, -тості; кво́лість, -лості; безси́лість; мля́вість; сла́бкість, сла́бість; сла́бість; сла́бкість, немі́цність, -ності; сла́бість; сла́бкість; сла́бкість

    \слабостьть ве́тра — сла́бкість ві́тру

    чу́вство о́бщей \слабостьти — почуття́ зага́льної сла́бості

    3) (отсутствие твёрдой воли; малодушие) сла́бкість
    4) ( слабое место) дошку́льне мі́сце, сла́бість; (влечение, симпатия) уподоба́ння

    \слабостьть к безделу́шкам — уподоба́ння до дрібни́чок

    Русско-украинский словарь > слабость

См. также в других словарях:

  • СИМПАТИЯ — (греч., от syn вместе, и pathein чувствовать). Сочувствие; бессознательное влечение к кому или чему либо, безотчетное влечение одного человека к другому; естественное согласие двух или многих вещей. Словарь иностранных слов, вошедших в состав… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • симпатия — Аутентичное участие терапевта в отношениях с клиентом. Клиент участвует на равных с терапевтом, и терапевт не прячется , в частности, за своим статусом. Краткий толковый психолого психиатрический словарь. Под ред. igisheva. 2008. симпатия …   Большая психологическая энциклопедия

  • симпатия — См …   Словарь синонимов

  • СИМПАТИЯ — (симпатия устар., мед.), симпатии, жен. (греч. sympatheia сострадание). 1. Изменение в чем нибудь, возникающее под непосредственным влиянием изменений, происходящих в другом, симметрично или близко расположенном (мед.). 2. Влечение, сочувствие,… …   Толковый словарь Ушакова

  • Симпатия —  Симпатия  ♦ Sympathie    Испытывать симпатию – значит чувствовать то же, что другой человек, или чувствовать вместе с ним. Греческое слово «симпатия» означает «сочувствие». Однако в современном языке эти два слова отнюдь не являются синонимами.… …   Философский словарь Спонвиля

  • СИМПАТИЯ — (от греч. sympatheia влечение) сострадание; одинаковое настроение, восприятие, сочувствие; способность принимать близко к сердцу радости и горе другого, способность чувствовать то же самое; см. Вчувствование. Космическая симпатия – внутренняя,… …   Философская энциклопедия

  • симпатия — и устарелое симпатия …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • СИМПАТИЯ — (от греч. sympatheia сочувствие) расположение, влечение к кому либо, чему либо …   Большой Энциклопедический словарь

  • СИМПАТИЯ — СИМПАТИЯ, и, жен. 1. Влечение, внутреннее расположение к кому чему н. Чувствовать к кому н. большую симпатию. 2. О человеке как предмете чьего н. расположения, любви (разг.). Эта женщина его давняя с. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю.… …   Толковый словарь Ожегова

  • СИМПАТИЯ — жен., греч. сочувствие, сострастие, беспричинное влеченье к кому или чему, безотчетная любовь, предпочтенье кого либо. Симпатическая душа, тичный человек, привлекательный, сочувственный или нравный. Симпатические чернила, химические, выступающие… …   Толковый словарь Даля

  • СИМПАТИЯ — (от греч. sympatheia сочувствие) англ. sympathy; нем. Sympathie. Внутреннее расположение, устойчивое эмоционально окрашенное одобрительное отношение человека к др. людям, группам; один из факторов интеграции людей и поддержания психол. комфорта.… …   Энциклопедия социологии

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»