-
1 філософія серця
ФІЛОСОФІЯ СЕРЦЯ - філософське вчення, що спирається на біблійну традицію ототожнювати духовну реальність із серцем. Така виняткова оцінка серця (властива переважно східній гілці християнства) з'являється внаслідок уявлень про серце як нібито безпосереднє місцеперебування душі у людському тілі - звідси серце й стає своєрідним богословським символом душі. Ф.с. протиставляє дух (серце) не тілесності як такій, а лише неодухотвореній тілесності (нелюдській природі) і так само оприродненому духу - розуму (ratio) з його дискурсивною логікою, оскільки останні через свою уподібненість природі (і необхідності) є по суті "знедуховленим духом" Т. аке розуміння знаходить, вірогідно, перше своє послідовне проведення у т. зв. "Корпусі ареопагітики" - авторитетному богословському тексті V ст. Споріднену філософську позицію зустрічаємо у витоках давньоукр. філософії ще Княжої доби (київський митрополит Іларіон, шануючи князя Володимира за хрещення Русі, відзначає, що "в серці князя засяяв розум"). То ж не дивно, що перекладений у 1371 р. на староукр. мову "Корпус ареопагітики" дав могутній поштовх поширенню Ф.с. в Україні, зокрема у творчості українських філософів-полемістів XVI - XVII ст. (Вишенський, Ставровецький та ін.), наснажених бароково-реформаційними (антикатолицькими) інтенціями, так само як і богословськофілософською спадщиною східних "отців церкви", що виходила з ідеї "внутрішньої" (духовної) людини всупереч ідеям "зовнішньої" (формальної) людини західних "отців церкви", творців схоластичного раціоналізму. Ця традиція продовжується Сковородою ("Глибоке серце людина є, - наголошує Сковорода, - а що ж є серце, коли не душа?"), Кулішем, Гоголем, Шевченком. Але класичної зрілості набуває названа традиція у Юркевича, стосовно позиції якого Мірчук і Чижевський чи не вперше вживають сам термін "Ф.с.". В Зх. Європі Ф.с. поширюється (так само від лат. перекладу "Корпусу ареопагітики", IX ст.) під назвою "кордоцентризм" через Екгарта, Сузо, Таулера, Веме; зрілої форми набуває у протистоянні схоластичному раціоналізму Суареса і "казуїстиці" Ескобара-і-Мендози - в рамках протистояння Реформаційного руху (нім. пієтизм і франц. янсенізм) і ренесансного раціоналістичного натуралізму. На противагу нав'язаному Ренесансом культу розуму янсеніст Паскаль, визнаючи важливу роль розуму в пізнанні, наголошує на незаперечному пріоритеті серця, - "логіки серця" перед "логікою голови" (розуму) М. и пізнаємо істину не одним розумом, але й серцем; "саме серцем ми осягаємо перші начала, на які потім спирається розум". Кордоцентричну лінію у XVin - XIX ст. продовжують у Німеччині гердерівська група "Sturm und Drang" і нім. романтизм, які спираються на ідеї голландськ. філософа Гемстергейса; останній наголошував, що світ є не тільки фізичним феноменом, а рівною мірою й моральним. Моральний аспект світу, одначе, закритий для розуму, та людина долає цю "закритість" за допомогою притаманного їй особливого "морального органу". Один із провідних представників нім. романтизму Новаліс однозначно тлумачить цей орган як серце. У своєму подальшому розвитку Ф.с. і її західноєвропейський варіант (кордоцентризм) стають потужним джерелом сучасної екзистенційної філософії - на Заході через Шеллінга і К'єркегора, на Сході через Київську екзистенційну школу Бердяєва і Шестова.І. Бичко -
2 серце
с1) heartпараліч серця мед. — heart failure
2) ( у дзвоні) clapper3)від усього серця — wholeheartedly, from the bottom of one's heart
брати щось близько до серця — to lay to heart, to take to heart
з легким серцем — light-heartedly, with an easy heart
-
3 душа
1) душа (ум. душка, душечка, душиця). [Людина з великою душею. Це чоловік без душі. Він був душею нашого товариства. В його творах багато душі]; (обращение к любим. человеку) душа (ум. душечка, дуся), серце (ум. серденько). [Жінко-душечко! Марусю- дусю!];2) (особа, кто-нибудь) душа, (иногда) дух. [Забере з собою приятелів душ трицять (Куліш)]. Ни души - ані душі, ані душечки, ні духа[у], ні хуху ні духу, нікогісінько. Ни -ши живой - ні духу[а] живого, ні живого духу[а], ані живої душечки. Нет ни -ши - нема ні духа[у]. [У цілому замку немає ні духа (Л. Укр.)]. Село Корчовате - чимале село, але з панів - ні духа (Кониськ.)];3) (передняя часть шеи у челов., самая ямочка) душа. [Застебнеться під саму душу (Квітка)]. Без души - не тямлячи себе, не тямлячись. [Не тямлячись з радощів]. Быть без -ши от кого, -ши не слышать (не чаять) в ком - коло кого всією душею упадати, дух за ким ронити. [Я за тобою й дух роню, а ти за мене забуваєш (Грінч.)]. Отвести -шу - спочити душею, (поэтич.) душу відволожити. Отдать богу -шу (умереть) - богу душу віддати. До глубины -ши - до живого, до самого серця, аж до дна душі. Душа в -шу - як одна душа, як один (їден) дух. [Років з три жили, як одна душа (Васильч.)]. За милую душу - залюбки, з дорогою душею. От -ши - з душі, від [з] щирого серця. От всей - ши - з усієї душі, від [з] щирої душі. [З душі бажаю (Кул.)]. Дякую тобі з усієї душі (Крим.). Від щирої душі готовий я віддати (Сам.)]. Всей -шой - від [з] душі (щирого серця), з дорогою душею, з цілого серця. [Люблю тебе з цілого серця]. По -ше - до душі, до серця, до в[с]подоби, до мисли. Приттись (приходиться) по -ше - припасти (припадати) до душі, до серця, до в[с]подоби, пристати (прийтися) до душі. Сколько -ше (-шеньке) угодно - скільки душа (душечка) забажає, досхочу. Трогать -шу - порушувати душу, доходити до душі, до серця. Хватать за -шу - брати (хапати, торкати) за душу. [Так і бере тебе за душу]. Чего -ше угодно - чого душа забажає. В душу не идёт - в душу не лізе. На душе мутит - з душі верне, нудить, млосно. Душа в пятки ушла - на [у] душі похололо, душа не на місці. Чуть душа держится - тільки душа в тілі, (фамил.) тільки живий та теплий.* * *душа́; (в сочетании с числ.) осо́бабез души́ — (в восторге от. чего-л.) у за́хваті, у захо́пленні; ( без памяти от страха) не тя́млячи (не пам'ята́ючи) себе́, не тя́млячись
в душе́ — ( мысленно) у душі́, у ду́мці, у думка́х; ( по своим склонностям) у душі́
говори́ть, поговори́ть по душа́м (по душе́) — говори́ти, поговори́ти (побала́кати) щи́ро (по щи́рості, щиросе́рдо, щиросерде́чно, відве́рто)
-
4 heart
n1) серце2) душа, серцеkind (tender, noble, affectionate, stony) heart — добре (ніжне, благородне, любляче, кам'яне) серце
big heart — а) великодушна (шляхетна) людина; б) шляхетність
false heart — зрадливість, віроломність
a stout heart — відважна (смілива) людина
light heart — безтурботність, безжурність
at heart, in one's heart — у глибині душі
from the bottom of one's heart — від усього серця; з глибини душі
with all one's heart — щиро, сердечно; від усієї душі
to move (to stir, to touch) smb.'s heart — розчулити когось
3) почуття, любов, коханняdear (sweet) heart — серденько, душечко моя (у звертанні)
4) мужність, сміливість, відвагаto lose heart — занепасти духом, зневіритися
to take heart, to pluck up one's heart — набратися хоробрості
to have the heart to do (to say) smth. — зважитися зробити (сказати) щось
5) центр, серцевина, ядро, середина6) суть7) розум, інтелект8) шлунок9) тех. сердечник10) pl чирваhearts and flowers — зайва сентиментальність, с юсюкання
have a heart! — згляньтеся!, майте милість!
heart and soul — усією душею; ревно, старанно
heart and hand — охоче; із запалом
out of heart — а) у поганому настрої, у смутку; б) неродючий
to break smb.'s heart — а) розбити чиєсь серце; б) дуже засмутити когось
to set one's heart at rest — заспокоїтися, перестати хвилюватися
to be sick at heart — а) відчувати нудоту; б) нудитися, тужити
to do smb.'s heart good — підбадьорити когось
to bring smb.'s heart into his mouth — налякати (перелякати) когось до смерті
to keep a good heart — не занепадати духом, не журитися
to wear one's heart on (upon) one's sleeve — не вміти приховувати свої почуття
what the heart thinks the tongue speaks — що на умі, те й на язиці
* * *I n1) серце2) серце3) почуття, любов, прихильність4) мужність, сміливість, відвага5) середина; серцевина, ядро6) суть, сутність7) pl; кapт. чирва, червова масть; кapт. карта червової масті; серденько, серце ( фігура або предмет у вигляді малюнка на карті червової масті)8) icт. розум, інтелект9) icт. шлунок10) тex. сердечникII v1) завиватися в качан (про капусту, салат; heart up)2) бyд. заповнювати (порожнини, проміжки між плитами; heart in)3) icт. брати близько до серця; запам'ятовувати4) icт. підбадьорювати, надихати -
5 задушевный
сердечний, щирий, щиросердечний, душевний; для серця дорогий; що йде з глибу серця. -ные мечтания - мрії щирого серця, мрії з глибу серця, дорогі серцю мрії.* * * -
6 heart-disease
nзахворювання серця; хвороба серця* * *nзахворювання, хвороба серця -
7 heartbeat
n1) пульсація серця2) хвилювання* * *n1) серцебиття, пульсація серця; скорочення серця2) хвилювання -
8 thrill
1. n1) нервовий дрож; трепет; нервове збудження; глибоке хвилювання2) коливання, вібрація; тремтіння3) сенсаційність4) щось сенсаційне; сенсаційна книжка; детективний (пригодницький) роман5) мед. котяче муркотання (у хворого на порок серця)2. v1) викликати трепет; збуджувати, хвилювати2) відчувати трепет3) викликати дрож (коливання)4) коливатися, вібрувати; тремтіти, дрижати (від страху, радості тощо); трепетати* * *I [aril] n1) нервове тремтіння; нервове порушення; глибоке хвилювання2) коливання, вібрація; струс3) сенсаційність; захопливість4) щось сенсаційне, хвилюючеthe sight was a real thrill — побачивши це видовище тремтіння пробирало до кісток; сенсаційна книга; пригодницький або детективний роман
5) мeд. вібрація, тремтіння грудної стінки ( при пороці серця)II [aril] v1) викликати трепет; збуджувати; проймати, пробирати; лоскотати нервиour hearts_ were thrilled by those tales — наші серця тріпотіли від цих розповідей; відчувати трепет
to thrill with de light [with horror] — тріпотіти від захвату [від жаху]; пронизувати, викликати трепет
2) викликати тремтіння, коливання; трястиto thrill the land — трясти землю; коливатися, вібрувати; тремтіти
the earth seemed to thrill — здавалося, що сама земля дрижить
-
9 tick-tack
n1) дит. годинник2) звук, схожий на цокання годинника; цокання; тік-так3) звук биття серця4) розм. помічник букмекера (тж tick-tack man)* * *[ˌtik'tʒkˌ 'tiktʒk]n1) cл. годинник, "тік-так"2) звук, схожий на цокання годинникаthe tick-tack of the fire — стрекотіння кулемета /автомата/
-
10 whole-hearted
adjщирий, беззавітний; що йде від усього серця (від усієї душі)* * *aщирий; від ( всієї) душі, від всього серцяwhole-hearted support — гаряча /повна/ підтримка
whole-hearted in one's sympathy — той, що співчуває від всього серця
-
11 отходить
отойти1) відходити, відходжати, відійти, (о мног.) повідходити від чого. [Одійшов трохи та й озирається. Відійшли козаченьки від села за милю]; (от чего, кого, с дороги) відступатися, відступитися, відступати, відступити від чого (напр., від вікна, стола, від його), з чого (з дороги), уступатися, уступитися, оступатися, оступитися, поступатися, поступитися від чого, від кого, з чого. [Оступилася назад, далі від страшного місця (Грінч.)]; (о поезде, пароходе, почте) і[й]ти, піти. -дите от окна - відійдіть (відступіть(ся)) від вікна. -ти в сторону - відійти, від[о]ступитися на-бік. Я не -ду от вас - я не відступлюсь від вас. - ди от зла - відступись від лиха. Не -дит - ні відступу. От колыбели не -дит - від колиски ні відступу (Кон.). Не -дя - безодхідно. Мы -ли версты две - ми відійшли верстви (-стов) зо дві. Пароход -шёл - пароплав пішов. Почта -дит и приходит по вторникам - пошта відходить (іде) і приходить вівторками. -ти назад от кого-нибудь - оставатися від кого. [Коли вдова вийде заміж за другого, то земля од неї остається (Звин.)];2) (о вещи: отставать) відставати, відстати, відтулятися, відтулитися, відхилятися, відхилитися. Стена -ла - стіна відстала, відхилилась;3) (отклоняться от чего) відхилятися, відхилитися, відбігати, відбігти від чого. [Відхилятися від правди. Відбігати від теми]. Переводчик -шёл от оригинала - перекладач відбіг (відхилився) від оригіналу;4) (оставлять место) відходити, відійти від кого [Скоро після того, як одійшов од мене, найнявся до сусіди], відправлятися, відправитися, покидати, покинути. Служанка -ла - служниця відправилася. -ла от нас - кинула нас. -ти от места - кинути місце (посаду);5) (оканчиваться, миновать) відходити, відійти, минатися, минутися. [Косовиця ще не відійшла. Минаються ягоди]. Обедня -ла - служба скінчилася, відійшла. Праздник -шёл - празник (свято) відійшов, відбувся;6) (умирать) відходити, відійти, конати, сконати, (несов.) кінчатися. -ти в вечность - в[по]мерти, сконати, на той світ піти;7) (приходить в себя) відходити, відійти. [Хоч відійшла вона, та знов замкнула очі]. Срв. Очнуться;8) (перестать сердиться) відходити, відійти, відходити (відійти) від серця. [Розсердиться він, але швидко відійде]. Сердце у него ещё не -ло - він ще не відійшов од серця свого. -ло от сердца (боль, горе) - відійшло від серця;9) (о мёрзлом) відходити, відійти, розмерзати(ся), розмерз(ну)ти(ся), відмерзати, відмерз(ну)ти, розійтися. [Внесли мерзлого зайця до хати, щоб розійшовся]. Мёрзлая говядина ещё не -ла - мерзле м'ясо ще не відійшло, не розійшлося;10) (о чём-л. окоченевшем) відходити, відійти, відклякати, відклякнути. Руки, ноги окоченели, погреть надо, чтоб -ли - руки, ноги поклякли (подубли), погріти треба, щоб відійшли. Отходящий - що відходить, відхожий. -щий поезд - поїзд (потяг), що відходить.* * *I см. отхаживать I II несов.; сов. - отойт`и1) відхо́дити, відійти́ и повідхо́дити; (отдаляться, отступать) оступа́тися, оступи́тися, уступа́ти, уступи́ти, уступа́тися, уступи́тися; ( отплывать) відплива́ти, відпливти́ и відплисти́ и повідплива́ти2) (проходить, миновать) прохо́дити, пройти́, мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися3) ( умирать) упоко́юватися, упоко́їтися; кона́ти, скона́ти; се́рдцеотошло́, от се́рдца отошло́ — відлягло́ (одійшло́) від се́рця
-
12 приходиться
прийтися, приттися и придтися1) (быть в пору, в меру, кстати) бути до міри, приходитися, прийтися (до міри), приставати, пристати, припадати, припасти до чого; срв. Подходить 5. [А ну ваша домовина, чи до міри буде? (Рудан.). Ляж у домовину. Чи як- раз вона пристане? (Рудан.)]. Как раз (точь в точь) -тися (образно) - як-раз упасти, так і влипнути куди. [Хватнули той клинчик, розгорнули каптан, - якраз він туди і впав (Март.). Приміряють той черевичок, а він так і влип, як там був (Рудч.)]. Сапоги -шлись мне по ногам - чоботи мені прийшлися до міри (до ноги). Ключ -шёлся к замку - ключ прийшовся, пристав до замка, (к висячему) до колодки. -диться под меру - приходитися до міри. Дверь не плотно -дится - двері не щільно (не щитно) пристають. -ться по вкусу, по сердцу, по душе, по нраву - припадати (припасти) до смаку (до вподоби, до сподоби, до серця, до душі), іти в смак, підходити (підійти) до думки, сподобатися, уподобатися кому, в уподобі кому бути; срв. Вкус. [Ті слова дуже припали їй до смаку (Н.-Лев.). Тут ми й спізналися і одна одній припали до вподоби (Кониськ.). Які книжки більш до душі припадають селянам (Єфр.). Йому до серця припали прості люди (Єфр.). Пристав ми до душі (Франко. Пр.). Мабуть і я йому підійшов до думки (Крим.)]. Не -ться по вкусу, по сердцу и т. д. - не йти в смак, не йти в лад, не приставати до душі (до серця), не лежати на серці кому и т. п.; срв. Вкус. День на день не -дится - день на день не випадає;2) (доставаться кому на долю; причитаться) припадати, припасти (редко припастися), упадати, упасти, випадати, випасти, доводитися, довестися кому. [Тепер на душу припадає вдвоє менше землі, ніж було спершу (Грінч.). На день упадає заробітку по півкарбованця (Г. Барв.). Така мені гірка доля випала (М. Вовч.). Чує, чує материне серце, яка доля доні доведеться (Куліш)]. Мне -дится с вас пять рублей - мені припадає з вас (маю одержати з вас) п'ять карбованців. Мне -дится доплатить вам десять рублей - мені треба (мені упадає, я маю) доплатити вам десять карбованців;3) припадати, припасти, випадати, випасти. Этот праздник, день -дится в воскресенье, в конце месяца - це свято (цей день) припадає на неділю (и в неділю), на кінець місяця. [На понеділок припадав того року останній день, коли ще можна було вінчати (Єфр.). Тимчасом зближалась друга Пречиста, а припадала в суботу (Свидн.)]. Пасха в том году -дилась 29-го марта - Великдень того року випадав (припадав) на 29-те березня;4) кому кем - доводитися кому ким. Он -дится ему в родстве - він доводиться йому родичем. [Макухинський піп доводився нашому родичем, небожем у-других (М. Вовч.)];5) (безл.: приводиться) доводитися, довестися, випадати, випасти, упадати, упасти, припадати, припасти, (редко) доходитися, дійтися кому. [Найтяжче доводилося і доводиться селянству (Доман.). На довгім віку усього доведеться (Номис). Випало мені якось бути у його в хаті (М. Вовч.). Упало йому знов іти лісом (Манж.). Там припало нам ночувать (Март.). Припало на безвідді, на безхліб'ї погибати (Ант.-Драг.). В салдати йому не припадало йти (Грінч.). Як мені доходилось - він знає (Черк.)]. Мне -дилось, -шлось много терпеть - мені доводилося (довелося) багато терпіти. Вам -дётся отвечать - вам доведеться відповідати. Мне -шлось проработать всю ночь - мені довелося, випало, працювати цілу ніч; (должен был) мусів працювати цілу ніч. Тяжело ему -шлось - тяжко йому довелося (випало, дійшлося). Не вмочь, не подсилу -дится - несила стає (що робити). Живи как -шлось, как -дётся - треба жить, як набіжить, живи, як трапиться. Когда -дётся - коли (час) випаде, коли трапиться. Где -дётся, -шлось - де припало, де трапиться, де трапилось; срв. Где попало (Попадать). Кого -дётся - кого трапиться. К слову -шлось - до слова припало. [Посватаю, кого трапиться (Н.-Лев.)]. Так жить (делать) не -дится (не подобает) - так жити (робити) не випадає (не впадає, не приходиться, не годиться). [Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.). Біля границі не впада будувати світлиці (Номис). Не приходиться москаля дядьком звати (Грінч.)].* * *несов.; сов. - прийт`ись1) прихо́дитися, прийти́сяприйти́сь кста́ти — прийти́ся до ре́чі (до ладу́); ( пригодиться) знадоби́тися, прида́тися, зда́тися
2) (падать на какой-л. день, на долю) припада́ти, припа́сти, прихо́дитися, прийти́ся3) (быть необходимым, неизбежным) безл. дово́дитися, довести́ся; ( случаться) безл. трапля́тися, тра́питися4) (несов.: доводиться) дово́дитися5) (обходиться в какую-л. цену) обхо́дитися, обійти́ся; ( стоить) ко́штувати, несов., сов. -
13 auxocardia
-
14 bound
1. n1) межа, границя; обмеження2) звич. pl рамки, межі; певний район, за межі якого не дозволяється виходити3) стрибок, скік4) відскік (м'яча)5) військ. рикошет6) поет. сильний удар серця2. adj1) невільний; зв'язаний2) зобов'язаний; вимушений3) неодмінний; обов'язковий4) певний; що має намір; що зважився (зробити щось)5) оправлений, в оправі (про книгу)6) мед. хворий на запор3. v1) обмежувати, бути межею; межувати2) амер. називати межі, визначати кордони3) стримувати4) стрибати, скакати; швидко бігти; мчати, нестися5) відскакувати (про м'яч)6) військ. рикошетувати4. past і p.p. від bind* * *I [baund] a1) predic зобов'язаний, змушений; неодмінний, обов'язковий3) cпeц. невільний, зв'язанийbound energy — фiз. зв'язана енергія
4) переплетений, оправлений, у палітурці ( про книгу)5) мeд. проф. який страждає на запорII [baund] past, р. р. від bind IV III [baund] n1) стрибок; вiйcьк., cпopт. перебіжка3) пoeт. сильний удар серцяIV [baund] v1) стрибати, скакати; швидко бігти, нестися2) відскакувати ( про м'яч); рикошетуватиV [baund] n1) границя, межаpl
— межі, границі, рамки2) pl певний район, за межі якого не дозволяється виходити; зонаout of bounds — заборонений, закритий; недоступний
3) мaт. границя ( змінної величини)VI [baund] v1) обмежувати, служити межею2) aмep. називати, указувати межі3) стримуватиVII [baund] a; predic1) готовий (особл. до відправлення); який направляється, прямує ( куди-небудь) -
15 cardiac
1. n1) мед. ліки для серця2) розм. хворий на серце2. adjсерцевий* * *I n1) мeд. засіб, що збуджує серцеву діяльністьII a; анат., мед.серцевий, який стосується серця -
16 cardiopalmus
-
17 cordial
1. n1) стимулюючі ліки для серця2) міцний ароматний підсолоджений напій2. adj1) сердечний, щирий; задушевнийcordial welcome — привітний (гостинний) прийом
2) сильний, глибокий3) міцний* * *I n2) міцний ароматний підсолоджений напій (наливка, лікер)3) що-небудь що радує, піднімає настрій; приємна звісткаII a1) сердечний; задушевний; привітний; сильний, глибокий2) стимулюючий, зміцнюючий; міцний, сильний -
18 dexiocardia
-
19 endocardium
n анат.внутрішня оболонка порожнини серця, ендокард* * *n; анат.внутрішня оболонка порожнини серця, ендокард -
20 fatty
1. n розм.товстун2. adj1) жирний; маслянистий2) повний; огрядний3) жировийfatty tissue — біол. жирова тканина
fatty degeneration — мед. жирове переродження, ожиріння
fatty heart — мед. ожиріння серця
fatty acid — хім. жирна кислота
* * *I [`fʒti] n II ['fʒti] a1) жирний, маслянистий2) повний, гладкий, огрядний3) cпeц. жировийfatty heart — мeд. ожиріння серця
fatty tumour — мeд. жирова пухлина, ліпома
См. также в других словарях:
брати до серця — Пр. Перейматись чимось … Словник лемківскої говірки
Куликов, Виталий Николаевич — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Куликов. Виталий Куликов … Википедия
масаж — у, ч. 1) Розтирання, розминання тіла, щоб поліпшити кровообіг, обмін речовин у тканинах і т. ін. •• Маса/ж леге/ні ритмічне стискування легень з метою підтримки газообміну у випадках тотального бронхоспазму. Маса/ж се/рця спосіб штучного… … Український тлумачний словник
серцевий — а, е. Прикм. до серце 1). || Пов язаний з хворобою серця. || Признач. для лікування хвороб серця. •• Серце/ва недоста/тність поліетіологічний синдром, який виникає в результаті того, що серцевий викид не відповідає потребам організму внаслідок… … Український тлумачний словник
Пуповинная кровь — В этой статье не хватает ссылок на источники информации. Информация должна быть проверяема, иначе она может быть поставлена под сомнение и удалена. Вы можете … Википедия
кардіоплегія — ї, ж. 1) Параліч серця, серцевий удар. 2) Тимчасове виключення серця із кровообігу при операціях на відкритих порожнинах серця за умов штучного кровообігу … Український тлумачний словник
сердечний — а, е. 1) Прикм. до серце 1). || Пов язаний з хворобами серця; серцевий. || Признач. для лікування серця; серцевий. 2) Стос. до серця (у 2 знач.), пов язаний із почуттями, настроями, переживаннями людини. •• Серде/чна ра/на перен. душевний біль,… … Український тлумачний словник
Украина на детском конкурсе песни Евровидение — Украина ТВ канал НТКУ … Википедия
СКА (футбольный клуб, Киев) — ФК Арсенал Киев Полное название Футбольный Клуб Арсенал Киев Прозвища канониры, арсы, красно синие оскорб.: шавки, факи, звездный десант анониры бомжи Основан … Википедия
СКА Киев — ФК Арсенал Киев Полное название Футбольный Клуб Арсенал Киев Прозвища канониры, арсы, красно синие оскорб.: шавки, факи, звездный десант анониры бомжи Основан … Википедия
ФК Арсенал Киев — Полное название Футбольный Клуб Арсенал Киев Прозвища канониры, арсы, красно синие оскорб.: шавки, факи, звездный десант анониры бомжи Основан … Википедия