-
1 сказати
-
2 сказати
1) сказа́ть; (обычно при прямой речи; с дополнением слово, фразу) произнести́, проговори́ть; (тихо, нерешительно) промо́лвить, мо́лвить; ( ответить) отозва́ться; ( сообщить о своих действиях) сказа́тьсяскажи́ — ( вводное слово) скажи́те; ( для выражения удивления) ишь
скажі́мо, ска́жемо — (вводное слово: к приме́ру) ска́жем
сказа́ти б — ( вводное слово) так сказа́ть
скажі́ть, будь ла́ска — ( вводное словосочетание) скажи́те; скажи́те, пожа́луйста, скажи́те на ми́лость
скажі́ть на Бо́га (на ми́лість) — скажи́те на ми́лость
сказа́ти ру́ба — отре́зать, отруби́ть
2) ( распорядиться) приказа́ть; веле́ть; указа́ть -
3 сказати
dire -
4 сказати
skazatyдієсл. -
5 сказати
თქმა -
6 сказати
aytmaq, söylemek -
7 сказати неправду
-
8 Умій сказати, умій і змовчати
Sé decir, sé callarІспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Умій сказати, умій і змовчати
-
9 powiedzieć
сказати -
10 rzec
сказати -
11 tell a woman and you tell the world
сказати жінці – все одно, що сказати всьому світові сказати жінці – це сказати всьому світові if it is a secret, don't tell it to a womanEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > tell a woman and you tell the world
-
12 utter a lie
сказати неправду, збрехати -
13 თქმა
сказати; виказувати, висловлювати -
14 say
1. n1) висловлювання, думка, словоto have one's say (out) — висловлюватися, висловити свою думку
2) авторитет, впливto have the say — амер. мати право остаточно вирішувати (щось)
2. v (past і p.p. said)1) говорити, сказатиI mean to say that... — цим я хочу сказати, що...
to say good night to smb. — сказати комусь на добраніч, попрощатися з кимсь
to say good-bye — сказати до побачення, попрощатися
2) виражати, висловлювати3) твердити, повідомляти; говорити, казатиhe is said to be a great singer — кажуть, що він видатний співак
4) говорити, гласитиthe text of the treaty says — текст договору гласить, у тексті договору записано (говориться)
5) висловлювати (мати) думку, вважатиhe says I must do it — він вважає, що я повинен це зробити
I wish I could say when it will happen — я хотів би знати, коли це станеться
what did he say to that? — яка його думка з цього приводу?; що він на це сказав?
6) наводити докази (аргументи); свідчитиit doesn't say much for his intelligence — це аж ніяк не свідчить, що він розумний
to have nothing to say for oneself — розм. бути небалакучим; не знати, що сказати на свій захист
7) читати напам'ять, декламувати; повторювати напам'ять, вимовляти вголосto say one's prayers — молитися, читати молитви
8) припускати, гадатиlet us say — скажімо, наприклад
well, say, it were true, what then? — ну, припустимо, це вірно, то що з того?
9) поет. висловлюватисяsay away — висловлюватися; розважити душу
say on: say on! — продовжуйте!, говоріть далі!
I say!, амер. say! — послухайте!
I say, do come and look at him! — та підійди ж і глянь на нього!
so you say! — так я вам і повірив!, розказуйте!
says you! — розм. брехня!
I should say so! — ще б пак!, звичайно!
I should say not! — нізащо!, звичайно, ні!
you don't say (so)! — що ви кажете?, не може бути!, невже!
I dare say — гадаю, сподіваюсь
that is to say — інакше кажучи, тобто; принаймні
no sooner said than done — сказано — зроблено
the less said the better — чим менше слів, тим краще
* * *I [sei] n1) висловлення, вислів, думка, слово2) авторитет, впливII [sei] v( said)1) говорити, сказатиI'm sorry to say... — на жаль...; виражати, висловлювати
2) стверджувати (що, нібито), повідомляти3) говоритиthe law says... — закон говорить..., за законом...
5) наводити докази, аргументи; свідчити; висловлюватися; свідчити на користь [проти]чого-небудь, кого-небудь6) читати напам'ять, декламувати; повторювати напам'ять, вимовляти вголосto say mass — служити месу /обідню/
7) допускати; припускати8) icт.; пoeт. висловитисяIII [sei] adv1) приблизно, біля2) наприклад -
15 tell
In розм.1) розмова; плітка2) розповідь, історіяIIv (past і p.p. told)1) розповідати2) говоритися, розповідатися3) говорити, сказати, повідомлятиto tell the time — сказати, котра година
4) розголошувати, виказувати; видавати5) наговорювати, нашіптувати, ябедничати6) запевняти; твердитиI am telling you — запевняю вас, повірте мені
7) визначати; упізнавати; відрізняти, розрізняти8) вирізнятися9) показувати; свідчити10) позначатися, даватися взнакиage begins to tell on him — роки починають позначатися на ньому; вік дається йому взнаки
11) веліти, наказувати12) рахувати; підраховувати14) налічувати, нараховуватиtell off — а) відраховувати (людей тощо); б) розподілятися (у строю); в) військ. призначати (в наряд); г) розм.. вилаяти когось
tell on — набрехати, наклепати
tell over — а) переповідати; б) перелічувати
don't tell me!, never tell me! — не говоріть дурниць!; не вигадуйте!
to tell the world — а) розповідати усьому світові, розголошувати на весь світ; б) категорично твердити
do tell! — амер. от тобі й на!, не може бути!
I'll tell you what — розм. знаєте шо; послухайте мене
you never can tell, nobody can tell — усяке буває!; хто його знає!
you are telling me! — ще б пак!, сам знаю!; кому ви розповідаєте!
* * *I [tel] v( told)1) розповідатиto tell smb about /of/ smth — розповісти комусь про щось; говоритися, розповідатися
2) говорити; повідомлятиto tell smb; smth — говорити комусь щось
to tell the time — сказати, котра година [див. 6,]
to tell smb the facts [the news], to tell the facts [the news]to smb — повідомити кому-л факти [новини]
3) розголошувати, розповідати, вибовкувати; видаватиto tell a secret — розголошувати таємницю; (on) ябедничати, наговорювати; скаржитися ( на когось)
4) завіряти, запевняти; затверджувати5) визначати; дізнаватися; відрізняти, розрізнятиto tell the difference [the cause] — встановити різницю [причину]; відрізнятися, виділятися
6) виявляти, вказувати, показуватиto tell the time — показувати час [див. 2]; свідчити ( про щось)
7) (часто on, upon) позначатися (на чомусь, комусь)8) веліти, наказуватиto tell smb to do smth — веліти комусь зробити щось
9) icт. рахувати, перераховувати; підраховувати (голоси, гроші); відраховувати ( гроші); платити; нараховуватиto tell the world — aмep. розповідати усьому світу; рішуче затверджувати
to tell smb his own — сказати комусь правду в очі; = різати правду-матку
to tell smb where to get off — поставити когось на місце, осадити когось
to tell it like it is — cл. говорити правду; викласти всі на чистоту; не кривити душею
do tell! — aмep. не може бути!
never tell me!, don't tell — та що ви говорите!, не може бути!, не вигадуйте!
tell me /us/ another — не розповідайте казок /байок/; = бреши побільше
you're telling me! — можете не розповідати!, кому ви це розповідаєтеє, без вас знаю!
you /one/ never can tell, nobody can tell, there is no tell ing, who can tell — є хто знає?, почім знати?
II [tel] ntell it not in Gath — peл. не розповідайте в Гефе; ховайте своє горе, щоб у ворогів не було приводу тріумфувати
курган, штучний пагорб -
16 нельзя
I. До -зя см. Донельзя.II. 1) глаг. нрч. - а) (невозможно) не можна, не сила, не вільно, ніяк, (зап.) годі, (диал.) нільга. [Скільки я осів поламав, то й полічити не можна (Н.-Лев.). Не сила забути (Грінч.). За людським гудінням, однаково їх не сила було-б чути (Крим.). Люблю, люблю дівчиноньку, та не вільно взяти (Пісня). Потішити-б її, попестити, та ніяк увійти (Коцюб.). Для їх усе дарма і годі їх спинити (Вороний). Є речі, що годі їх обминути мовчки (Павлик). Одно я серце маю, - нільга ним ділитися (Макар.). Ні так, ні сяк нільга обернутися (Куліш)]. -зя ли вам замолвить за меня словцо? - чи не можна-б вам (чи не могли-б ви) закинути за мене слівце? -зя упросить кого - не можа упросити кого, (диал.) немає впросу в кого. [У неї немає впросу (Федьк.)]. Здесь одному -зя управиться - тут самому не можна (не сила) впоратися, тут сам один не впораєшся. Как -зя лучше, хуже, более - як-найкраще, як- найгірше, як-найбільше, як(о)-мога краще, гірше, більше. [Цензурна практика довела це як- найкраще (Гр. Думка)]. Никак, никоим образом -зя - ніяк (отнюдь не: аж ніяк) не можна, ніякою силою не можна, (ні) жадною мірою не можна, ані способу. [Просили мене до себе, так мені ніяк не можна, поспішаюся дуже (М. Вовч.). Дозволити цього аж ніяк не можна (Київ). Ні жадною мірою не можна, - баба дуже завзята (Квітка). Ані способу разом поскладати (Рудан.)]. Против этого -зя ничего сказать - проти цього не можна (годі) щось сказати. Сказать -зя - не можна сказати, сказати не можна, не сказати. [Не сказати, щоб він цурався жіночого товариства (Грінч.)]. Этого -зя сделать - цього не можна (не сила) зробити. Этой беды -зя исправить - цього лиха не направити (не можна, не сила или годі направити); б) (запрещено) не вільно, не можна, заборонено. [Увійти в містечко не вільно було козакові, як не покаже білета від сотника (Куліш). По пасіці бігати не вільно, - дідусь не велять (Грінч.)]. Здесь -зя курить, плевать, ходить - тут палити (курити) плювати, ходити не вільно (не можна). [«Не кури!» - «А хіба не вільно?» (Грінч.)]. Мало ли что можно бы, да -зя - чого-б не схотілось, тав не можна. Чего -зя, того не можно - чого не вільно, того й не можна. Чего -зя, того и хочется - чого не вільно (що заборонено), того й кортить;2) (в качестве междом.: не сметь! дудки!) зась! засі!, (диал.) заськи! (а)дзуськи! [Очима їж, а руками зась! (Номис). Що панові можна, то дякові зась (Номис). Горілка не дівка, а козакові зась (Млр. лит. сб.). Заськи до моєї запаски (Харк.)].* * *предик.1) не мо́жна, ні́як, нема́є (нема́) як; го́ді; диал. неві́льнокак \нельзя зя́ бо́лее пра́вильный — якнайправильні́ший, щонайправильні́ший; якнайвірні́ший, щонайвірні́ший
\нельзя зя́ ли... — чи не мо́жна
\нельзя зя́ не... — не мо́жна не
\нельзя зя́ сказа́ть, что́бы... — не мо́жна сказа́ти, щоб
2) ( запрещено) не мо́жна -
17 правда
правда (ум. правдонька, правдочка, правдиця). [Все згине, тільки правда зостанеться (Номис). Скільки в решеті дірочок, стільки у їх правдочок (Г. Барв.). Тілько в дівоньках правдиці, кілько в коновках водиці (Чуб.)]. Совершенная. чистая -да - щира (щирісінька), нестеменна правда. Не полная -да - щербата правда, несповна правда. Он не всегда говорит -ду - він не завсіди каже правду (каже по правді). -да ли это? - чи цьому правда? чи воно справедливо? [Не знаю, чи воно справедливо, кажуть, що чума сильна йде (Чигир.)]. -да ли, что он умер? - чи правда, що він умер? Не -да ли? - а правда-ж? еге-ж правда? еге-ж так? Не -да ли, что он очень умён? - а правда-ж, він дуже розумний? -да, что… - правда, що…, справедливо, що… [Так тихо, так ясно, - думає собі Гордій, - справедливо, що святий вечір (Васильч.)]. По -де сказать или говоря -ду - сказати правду, (як) направду сказати, правду (направду, по правді) кажучи, (собственно) суще, (искренно говоря) по щирості кажучи. [Сказати правду, я ще не помітив, щоб він своїм страстям корився (Куліш)]. В -ду, на -ду (в самом деле) - справді, справжки, насправжки, насправжнє, як насправжнє, дійсно. Сказать кому всю -ду матку - сказати ущипливу правдоньку, (образно) вичитати отченаша, (євангелію) кому, бризнути в живі очі кому (Франко. Пр.). Правда (впрочем, положим, хотя) - що правда, правда. Со всяким, -да, это может случиться - що правда, з усяким це може статися, трапитися. Правда? - справді? Йо? Нужно -ду сказать - ніде правди діти. Занимать место -ды - правдувати. [Що тепер неправда стала правдувати (ЗОЮР. II)]. Жить, поступать по -де, -дою, согласно велениям - ды - правдувати, ходити правим робом, ходити по правді, жити (робити) по правді, праведно. [Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує (Франко. Пр.). Ой не по правді, мій миленький, зо мною живеш (Метл.)]. Блюститель -ды - правдодержець (-жця). [Гей царю, гей ти земний правдодержець! (Крим.)]. Ваша -да - ваша правда, маєте рацію, маєте слушність. [Ваша правда, - сказав Комашко (Н.-Лев.)].* * *1) сущ. в знач. сказ. пра́вда2) (в знач. нареч. и вводн. сл.: в самом деле) спра́вді, пра́вда, ді́йсно; (в знач. нареч.) напра́вду, наспра́вжки3) (в знач. уступительного союза: хотя) щопра́вда -
18 як
I ч зоол.( тибетський бик) yakII пр.1) (яким чином, якою мірою) howяк би це зробити? — how is it to be done, I wonder?
як (ви) — поживаєте?, як ся маєте? how do you do?, how are you?
як це так? — how is so?, how is that?
як довго? — how long? як справи? how are you getting on?, how are things?
2) (при запитанні про ім'я, назву тощо) what3) (при висловленні обурення, здивування) whatяк, він пішов? — what, he has already gone?
4)як не…, хоч як… — however…
як не важко — however difficult it is; як не пізно however late it is
як би то (там) не було — at any rate; however that may be
як кому, кому як — it is not the same with everybody
ось як! — really!, you don't say so!
як би не так! — not likely!, nothing of the kind!
як вам сказати — how shall/should I put it?
як видно — evidently, apparently
III спол.як видно — з as can/may be seen, as evident ( з чого-небудь - from)
1) ( при порівнянні) as, likeлютий, як тигр — fierce as a tiger
я живу, як інші — І live as others do
як і раніше — as before, previously
як і у випадку — as with, as in the case of, as is the case with
як вкопаний — stock-still, transfixed, rooted to the ground, stone-still
як навмисно — as ( ill) luck would have
2) ( коли) when; ( відтоді як) sinceяк тільки — as soon as; when
в той час, як — whereas, while
до того, як — till, until
після того, як — since
3) (крім, тільки) but, except; як не but4) ( якщо) if; ащо, як він спитає? — and what if he asks?
5)як…, то… — if…, then…
як не хочеш, то й не йди туди — don't go there if you don't want to
як наприклад — as, for instance
як раптом — when suddenly, when all of a sudden, when all at once
як на нього — as to him, for his part, as far as he is concerned
як би не… — however…, no matter how
як завжди — as ever, as always, as usual
як…, так — і both… and…
як ведеться — as usual, is customary, is the custom
як з'ясувалося — as it turned out, as it proved
як мовиться, як кажуть — as they say, as the saying goes
як же! — sure!; why, of course!
як сказати — it all depends; how shall I put it, how shall I say
як відомо — as is well known, as everybody knows
як мінімум — at the minimum, at the least
як не дивно — strangely enough, strange though ( it may seem); як одне ціле as a single whole, as a unit; як заведено, як належить, як
годиться — properly, duly; downright, as it should be, as expected; як правило as a rule, generally, usually; як
прийнято — as is the convention, as is customary
як — так? you don't say!; як завгодно anyhow, however; any way one likes; як
-
19 blunder
1. n1) груба помилка; промах, похибка2) збентеження2. v1) грубо помилятися; промахнутися2) напсувати, зіпсувати; наплутати; погано справлятися (з чимсь)4) (on, upon, against, into) спотикатися, натикатисяto blunder away one's chance — пропустити (проґавити) зручну нагоду
□ blunder out — бовкнути, ляпнути дурницю, сказати зайве
□ blunder upon — випадково натрапити на щось
* * *I n2) заст. сум'яттяII v1) грубо помилятися; допустити промах; напсувати, наплутати; погано справлятися ( з чим-небудь)2) рухатися навпомацки, непевно (тж. blunder about, blunder along)3) ( випадково) (against, into, on, upon) натрапляти, натикатися4) (звич. blunder out) проговоритися; бовкнути, сказати дурість; сказати невиразно; промурмотати -
20 rather
1. adv1) краще, швидше; охочіше; переважноwould you rather take tea or coffee? — що для вас краще — чай чи кава?
he would rather die than comply — він швидше умре, ніж погодиться
I had rather not, I would rather not, I'd rather not — розм. мені не хочеться; ні, дякую; мабуть, не варто (формула відмови від пропозиції тощо)
I'd rather people didn't know about it — я хотів би, щоб про це не знали
I'd rather you came tomorrow — мене більше влаштувало б, коли б ви прийшли завтра
2) вірніше, скоріше, правильніше3) до деякої міри, злегка, дещо, досить4) амер. навпаки, зовсім ніrather, we have won — навпаки, ми перемогли
5) швидше, раніше (за часом); до цього6) у минулому, колись2. int(у відповідь на запитання) звичайно, так; ще б пак; аякжеDo you know him? — Rather! — Ви його знаєте? — Так, звичайно!
rather than — скоріше, більше; правильніше
late last night, or rather, early this morning — учора пізно вночі, або точніше (сказати), сьогодні рано-вранці
the rather that... — тим більше, що...
* * *adv1) ( rather than) краще, скоріше; охочіше, радше, переважнішеanything rather than... — що завгодно, аби тільки не...
I had rather, I would rather, I'd rather — краще б я...; я б охочіше; скоріше, більш; правильніше
it is rather good than bad — це скоріше добре, ніж погано
2) певною мірою, досить, почасти; дещо; мабуть, можливоrather a lot — мабуть, занадто багато /забагато/
3) навпаки; аж ніяк не; а не, замість; вірніше, правильніше, точніше; по правді кажучи4) у гpaм.; знaч. вигуку ще е як!; звичайно!, зрозуміло!
См. также в других словарях:
ісказати — іскида/ти, іски/нути, ісклада/ти, ісклика/ти див. сказати, скинути і т. д … Український тлумачний словник
сказати — скажу/, ска/жеш, док. 1) перех. і неперех. Передати словами думки, почуття тощо; висловитися, повідомити усно що небудь; промовити. || на що. Відповісти; висловити свою думку про що небудь. || Переказати, передати на словах щось кому небудь. ||… … Український тлумачний словник
сказати — [сказа/тие] ажу/, а/жеиш; нак. ажи/, аж і/т … Орфоепічний словник української мови
сказати — 1) (передати словами думки, почуття, щось запитати, відповісти, повідомити тощо), мовити, промовити, проговорити, вимовити, висловити, повідати; кинути, зронити, проронити, пролепетати, пролепетіти (нерозбірливо, лагідно); проговоритися,… … Словник синонімів української мови
сказати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
псикнути — сказати «псик»: «пст», щоб хтось замовчав [X] … Толковый украинский словарь
рещи — сказати, говорити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
повісти (повіч) — сказати, (скажи) … Лемківський Словничок
бевкнути — ну, неш, док. 1) неперех. Однокр. до бевкати 1). 2) перех. і без додатка, розм. Сказати що небудь коротко, уривчасто глухим, низьким голосом. || Сказати що небудь необдумано, необережно … Український тлумачний словник
бовтнути — I б овтн ути бо/втну/, бо/втне/ш, док. 1) Однокр. до бовтати 2). 2) Утворити звук, який бував від сплеску води, коли в неї щось падає. 3) Раптом, важко впасти. 4) рідко. Кинути (раптом, важко). II б овтнути ну, неш, док., перех. і без додатка,… … Український тлумачний словник
сплескати — I сплеска/ю, сплеска/єш і сплещу/, спле/щеш, док., перех. 1) Ударивши або здавивши, зробити плоским; сплющити. 2) Плескаючи по шматку тіста, зробити хлібину, перепічку тощо. II сплещу/, спле/щеш, док., перех. і без додатка, розм. Сказати щось… … Український тлумачний словник