-
41 фон
-
42 свет
Iброса́ть (пролива́ть) \светт на что — см. бросать
ви́деть в ро́зовом \свет те ко́го-что — см. розовый 2)
в невы́годном \свет те — см. невыгодный
в \свет те чего́ — в сві́тлі чо́го
до \свет та — и
до \свет ту, чем \светт — удо́світа
лече́ние си́ним \свет том — лікува́ння си́нім сві́тлом
на \свет ту́ — на сві́тлі; ( под влиянием освещёния) від сві́тла
ни \светт ни заря́ — ще й на світ не зазорі́ло (не займа́лося, не благослови́лося)
\светт и́стины — сві́тло і́стини
ско́рость \свет та — шви́дкість сві́тла
со́лнечный \светт — со́нячне сві́тло
чуть (чем) \светт — ті́льки почало́ (буд. вр.: почне́) світа́ти (розвидня́тися, розви́днюватися, дні́ти; на світ благословля́тися); ті́льки розвидні́лося
электри́ческий \светт — електри́чне сві́тло
2) (в ласк. обращении зват.) фольк., фам. се́рденько, серденя́, -ня́ти, серденя́ткоII(мир, общество) світ, -убо́жий \светт — бі́лий ( божий) світ, світ
всё на \светте — все на сві́ті
вы́пустить в \светт — ви́дати, опублікува́ти
вы́сший \светт — ви́щий світ, ви́ще товари́ство
извле́чь на [бо́жий] \светт — ви́тягти (ви́тягнути) на [бі́лий (бо́жий)] світ, ви́добути на сві́тло де́нне
кни́га уви́дела \светт — кни́жка (кни́га) поба́чила світ
на чём \светт стои́т — (руга́ть, брани́ть) на всі заста́ви (реже спу́сти) [ла́яти]; аж гай гуде́ [ла́яти]
не бли́жний \светт не — бли́зьки́й світ, не бли́зька́ сторона́
Но́вый, Ста́рый \светт — Но́вий, Стари́й Світ
путеше́ствие вокру́г \свет та — по́дорож навколо (кругом) сві́ту
преставле́ние \свет та — см. светопреставление
сжить (согна́ть) со́ све́ту (со́ све́та) — зігна́ти (згуби́ти, звести́) з сві́ту
стра́ны \свет та — геогр. сто́рони сві́ту
тот \светт — рел., той світ
уви́деть \светт — прям., перен. поба́чити світ; (прям.: родиться) народи́тися на світ
ча́сти \свет та. — геогр. части́ни сві́ту
э́тот \светт — рел., цей світ
яви́ться (появи́ться) на \светт — з'яви́тися (появи́тися) на світ
-
43 огонь
огонёк1) (в)огонь (-гню) (ум. огник, огничок), багаття, (гал.) ватра (ум. багаттячко, ватерка), (костёр, очаг) огнище, ватрище; (детск.) жиж(к)а, жижийка. Высечь огонь - викресати огню. Развести огонь - розвести, розгнітити, розікласти огонь (багаття, ватру). Не дали ли бы вы мне огоньку? - чи не дали-б ви мені вогню, багаття (багачу, приску, ватерки)? Заимствовать -ньку на трубку - залюлювати. Кузница на четыре огня - кузня на чотири огнища. Живой огонь (вытертый из дерева) - жива ватра. Предать огню и мечу - спустити на пожар (на огонь) і під меч положити, огнем спалити і кіньми стоптати. Подлить масла в огонь - додати гарту. Нет дыму без огня - диму без огню не буває. Пройти сквозь огонь и воду - бути на коні і під конем, на возі й під возом, і в ступі і за ступою, пройти Рим і Крим. Из огня да в полымя - з дощу та під ринву, з огню та в поломінь. Попасть меж двух огней - попасти в лещата, потрапити межи молот і ковадло. Гореть как в огне - горіти як жар (як ув огні), мов на кір горіти. Огонь без пламени - (самий) жар. Глаза горят словно огонь - очі горять як жар. Всё как огнём взяло - огнем все пішло. Дом сразу был охвачен огнём - будинок відразу взявся огнем, полум'ям. Дышущий огнём - огнедихатий. [Огнедихатий дракон]. См. Антонов огонь, Блуждающий огонь. Пушечный огонь - гарматний огонь, гарматна стрільба. Он не был ещё под огнём - він не нюхав ще пороху, він не був ще в бою. Беглый огонь - перебіжний (розбивний) огонь;2) огонь, жар, пал, запал. Творческий огонь - творчий огонь. В нём много огня - в ньому багато огню (жару, запалу);3) світло (им. мн. світла), ум. світелко, посвіт (-ту). Зажигать, зажечь огонь (огни) - світити (засвічувати), засвітити огонь, посвітити (позасвічувати) світла, посвітитися. [Всі люди вже посвітилися]. Потушить огонь - погасити світло. Подайте огня - принесіть світло, дайте світла. Сидеть при огне - сидіти при світлі.* * *1) вого́нь, -гню́, ого́нь; жи́жа; ( костёр) бага́ття, во́гнище, о́гнище, диал. ва́тра2) (свет, освещение) сві́тло, вого́нь, ого́нь -
44 освещение
1) (действие) освітлювання, осявання, (оконч.) освітлення, осяяння, (абстр.) ви[о]світлювання, висвітлення, освітлення, світло;2) (свет) освітлення, світло, освіт (-віту), посвіта. Искусственное -ние - штучне освітлення, світло. Электрическое -ние - електричне освітлення. Газовое, керосиновое -ние - газове, гасове (от гас - керосин) освітлення. Истратить на -ние - висвітити. [Ми вже шістдесят карбованців висвітили]. Доставлять кому -ние (обслуживать -нием) - обсвічувати, обсвітити кого.* * *1) ( действие) осві́тлення, осві́тлювання; ви́світлення, осві́тлення, висві́тлювання, осві́тлювання2) ( свет) осві́тлення, сві́тло; диал. по́світ, -у, по́світа3) ( осветительное оборудование) осві́тлення4) (перен.: объяснение, истолкование чего-л.) ви́с -
45 полусвет
1) півсвітло, півсвіт, сутінь (-ни);2) (переносно) півсвіт (-ту).* * *Iнапівсві́тло, півсві́тло; ( полутьма) напівте́мрява, півте́мряваII( прослойка общества) півсві́т, -у, демімо́нд, -у -
46 Израсходывать
израсходовать витрачати, витратити, потратити, стратити, видати, (о мн.) повитрачувати, повитрачати, (о материале) зужитковувати, зужиткувати, (диал.) витребити; срвн. Расходовать, Тратить. [Витратила все, що мала (Єв.). Забув ті гроші, які я повитрачував на твоє виховання (Крим.). Із грошей… він не стратив ні шеляга (Франко). А вал оце витребила (Борз.)]. -довать на еду - витратити на їжу, схарчувати. -довать на корм - видати, витратити на годівлю, вигодувати (кому що). -довать на освещение - висвітити, витратити на світло, перевести на світло, видати на світло, (о свечном материале и т. п.) повисвічувати. [Повисвічувала увесь лій (Сл. Гр.), увесь гас]. -вать всю синьку - (в мойке) висинити всю синьку, (мыло) вимилити (все мило). -вать водку продавая - вишинкувати (усю) горілку и т. д. Израсходованный - витрачений, потрачений, виданий; (потреблённый) зужиткований. -
47 пульсирующий свет
пульсне́ сві́тло, пульсівне́ сві́тлоРусско-украинский политехнический словарь > пульсирующий свет
-
48 рассеивать свет
розсі́ювати сві́тло, розсі́яти сві́тло -
49 пульсирующий свет
пульсне́ сві́тло, пульсівне́ сві́тлоРусско-украинский политехнический словарь > пульсирующий свет
-
50 рассеивать свет
розсі́ювати сві́тло, розсі́яти сві́тло -
51 мерцать
миг(о)тіти (-г(о)чу, -г(о)тиш), мигкотіти, мигати, мигкати, мерехтіти, блимати, бликати, меркотіти, кліпати. [Світло ледве мигтить (Вороний). Зорі миготіли з простору (Франко). Лямпа мигкотить, - мабуть гасу нема (Звин.). Сьогодні зорі дуже мигають (Звин.). Свічка мерехтить (Н. Рада). У вагоні ледве блимають дві свічки (Грінч.). Лямпа бликає (Звин.). Світло меркотіло в ліхтарях (Крим.). В чорному небі кліпали зорі (Коцюб.)].* * *мерехтіти, бли́мати, мигті́ти, миготіти; ( вдали) мрі́ти -
52 небесный
небесний, (диал.) небеський; (неземной) надземний. [Місяць зник з очей у небесному сяйві (Країна Сліпих). Благати мусять силу ту небесну (Л. Укр.). Було йому прізвище «небеський», бо він усе вгору, наче на небо, дививсь (Звин.). В аллаховій обителі надземній (Куліш)]. -ная империя - небесна імперія, Китай (-таю). -ная красота - небесна краса, надземна краса (Франко). Круг -ный - небесне коло, (горизонт) небокруг (-гу), (небо) небо. -ная лазурь - небесна блакить. -ная любовь - небесна любов. Птицы -ные - птаство небесне (Куліш). -ный свод - небесне склепіння; см. Небосвод 1. Твердь -ная - (видиме) небо. -ное тело - тіло небесне, (светило) світило. -ный цвет - небесний (блакитний) колір. Царь -ный! (устар.) - царю (ц.-слав. царю) небесний! боже світе! Царство ему -ное (устар.) - царство йому небесне (Номис), нехай царствує (Шевч.).* * *1) небе́сний; ( о цвете) сві́тло-блаки́тний, сві́тло-голуби́й, диал. не́бовий\небесныйая во́ля (власть, си́ла) — рел. небе́сна си́ла (во́ля), во́ля (вла́да, си́ла) бо́жа
Небе́сная импе́рия — Небе́сна імпе́рія
\небесныйые тела́ — небе́сні тіла́
\небесныйый гром, \небесныйые гро́мы, \небесныйый гнев (бич) — рел. гнів бо́жий, ка́ра бо́жа, небе́сна ка́ра
\небесныйый свод — см. небосвод
цари́ца \небесныйая — рел. цариця небе́сна
ца́рство (ца́рствие) \небесныйое — рел. ца́рство (ца́рствіє) небе́сне (бо́же)
ца́рство (ца́рствие) \небесныйое кому́ — ца́рство (ца́рствіє) небе́сне кому́
царь (отец) \небесныйый — рел. цар (оте́ць) небе́сний
2) ( восхитительный) небе́сний, чудо́вий, чарівни́й -
53 неверный
1) (вероломный, изменяющий) невірний, (сщ.) невірник, (ненадёжный) непевний, (склонный к изменам) зрадливий, зрадний; (непостоянный: о состояниях, чувствах) непевний. [З невірною дружиною куди піду, то загину (Пісня). Невірний (непевний) приятель (Київ). Човен непевний воді доручив (Л. Укр.). Зрадливий чоловік (Київ)]. -ная женщина - невірна (зрадлива) жінка (женщина), невірниця. -ное счастье - непевне щастя. -на их любовь - непевна (зрадлива, зрадна) їх любов, непевне (зрадливе, зрадне) їх кохання;2) (ложный) неправдивий, невірний, (неправильный) несправедливий, неправильний, непоправний, (неосновательный) неслушний, (ошибочный) хибний, помилковий, (фальшивый) фальшивий. [Неправдиве змалювання події (Київ). Несправедливе (неслушне) зауваження (Київ). Чи вірна наша, чи хибна дорога? (Франко)]. - ный вес - неправдива (несправедлива) вага. -ный взгляд (в перен. знач.) - неправдивий (хибний, помилковий) погляд. -ное вычисление - неправильне (невірне) обчислення. -ный (фальшивый) голос - фальшивий голос. -ное известие - неправдива (помилкова, грубо: брехлива) (з)вістка. -ный ответ - неправдива (хибна, помилкова) відповідь. -ный перевод - неправильний (непоправний, невірний) переклад. -ный путь - непевна (хибна) путь (дорога). -ный слух (молва) - неправдива (грубо: брехлива) чутка. -ный счёт (бухг.) - неправильний (невірний) рахунок. -ные часы - неправильний (невірний) годинник;3) (нетвёрдый, неустойчивый) непевний, невпевнений; (колеблющийся) хиткий, хисткий; (капризный) химерний. [Дрібним, непевним кроком пішов бічною вулицею (Коцюб.). Блимає непевний огник (Р. Край)]. -ный взгляд (в прям. знач.) - непевний (невпевнений) погляд, непевне око. -ный (неуверенный) голос - непевний (невпевнений) голос. -ная походка - непевна (невпевнена, хитка) хода. -ный свет, блеск - непевне (химерне) світло, непевний (химерний) блиск. -ные тени - непевні (хисткі, химерні) тіні;4) (сомнительный, ненадёжный) непевний. -ное дело - непевна справа;5) (не исповедующий господств. веры) невірний, (сщ.) невір (-ра, м. р.), невіра (-ри, общ. р.), невірник, -ниця, (соб.) невірство; (язычник, -ница) поганин (стар.) поган (мн. -гани) поганка, (соб.) поганство; (басурманский) бузувірний, (сщ.) бузувір (-ра), -вірка; срв. Неверующий 1. [Абдулла сумно дивився на цього невірного, з котрим так довго змагався (Олм. Примха). Ця, бачте, невіра, то й темниці доладу не вміє змурувати, - не то що ми, християни (М. Вовч.). Християни ставали учениками невірника (Павлик). Бо незрячий сей поганин був, ще вірив непохитно в честь і в вірність (Крим.)];6) (недоверчивый) невірний, неймовірний. Фома -ный - Хома невірний, Хома неймовірний (Д. Укр.). [Знайшовся таки один Хома невірний, та так Хомою і звався (Франко)].* * *1) неві́рний; ( неправильный) непра́вильний; ( фальшивый) фальши́вий\неверныйая но́та — неві́рна (фальши́ва) но́та
\неверныйое вычисле́ние — неві́рне (непра́вильне) обчи́слення
\неверныйый глаз — невірне о́ко
\неверныйьй перево́д — непра́вильний пере́клад
сде́лать (соверши́ть) \неверныйый шаг — перен. зроби́ти непра́вильний крок
2) ( ненадёжный) неві́рний; ненаді́йний, непе́вний; ( вероломный) віроло́мний, зрадли́вий\неверныйое — дело непе́вна річ
мый сою́зник — неві́рний (ненаді́йний, непе́вний, віроло́мний, зрадли́вий, підсту́пний) сою́зник (спільник)
\неверныйый муж — зрадли́вий чолові́к
3) ( колеблющийся) непе́вний, хитки́й, хистки́й, хитли́вий, хитля́вий\неверныйая похо́дка — непе́вна (хитка́, хистка́, хитли́ва) хода́
\неверныйый свет — непе́вне (хитке́, хистке́, хитли́ве) світло
4) ( недоверчивый) диал. неві́рний5) ( исповедующий чужую веру)а) прил. невірнийб) в знач. сущ. неві́рний, -о́го, невіра, -ри6) (в знач. сущ.: чёрт, нечистый) диал. нечи́стий; лихи́й, -ого -
54 побеждать
победить перемагати, перемогти, змагати, змогти, дужати, подужати, сов. по[з]долати и по[з]доліти, бороти, побороти, переважувати, переважити кого, що, брати, взяти гору над ким, над чим. Срв. Одолевать, Осиливать, Преодолевать. [Не багато людей може тим похвалитись, що самих себе перемогли (Єфр.). Мене не подола весь люд ворожий (Л. Укр.). Мудрість бере гору над дурнотою, як світло над темрявою (Еккл.)]. -дить войною - звоювати, повоювати кого війною, (стар.) звитяжити кого. -дить врага, вражескую силу - перемогти, подужати, подолати, переважити, з[по]воювати ворога, ворожу силу. [Поміг йому ворога звоювати (Рудан.). Як переважили козаки шляхетську силу (Куліш)]. -дить кого в борьбе - подужати кого в боротьбі, побороти кого. Свет -дает тьму - світло перемагає (змагає, боре, переважує) темряву, бере гору над темрявою. -дить страх - перемогти, подужати, подолати, побороти страх. -дить препятствия, трудности - см. Преодолевать. Побеждённый - переможений, подоланий, подужаний, звитяжений. [Горе подоланим (переможеним, звитяженим)]. -ться - перемагатися, бути переможеним, подужаним, подоланим, звитяженим и т. д.* * *несов.; сов. - побед`итьперемага́ти, перемогти́; ( одолевать) змага́ти, змогти́ и позмага́ти, несов. покона́ти; (несов.: преодолеть) подола́ти -
55 поле
1) (равнина, простор) поле, степ (-пу). [Ой у полі Килиїмському. Ой виїхав наш Ревуха в чистий степ гуляти]. Чистое -ле - чисте поле, чистий степ; широке поле, степ широкий. Выйти в поле, на поле - вийти в поле, на поле, в степ, у степи;2) (девственное, непаханное) цілина. [Там степ заліг цілиною]. Вольное, пустынное -ле - гуляй-поле, дике поле. Открытое -ле - широке, вільне поле;3) (обработанное, пашня) поле, рілля (-лі). [Тепер пішло мужицьке поле. У мене ріллі три десятині]; (нива, участок) нива, лан (-ну), ум. нивка, ланок (-нка). [Орися-ж ти, моя ниво (Шевч.). На городі нивка, кругом материнка. Лани широкополі (Шевч.). Козарський ланок (Конис.)]; (под выпасом) толока; (оставлен, на отдых) переліг (-огу); (вспахан. на отдых) пар (-ру); (заброшенное) обліг (-огу); (у села для скота) вигін (-гону); (давно обрабатываемое, истощённое) старопілля. Смена -ля - рука. [Маю чотири десятини поля, по одній десятині в кожну руку]. Итти в -ле - йти на поле. Ходить по -лям - ходити полями. Быть в -ле - бути на полі. Мои окна выходят в -ле - у мене вікна на поле. Опытное -ле - дослідне поле;4) (место сражения, битвы) бойовище, бойовисько, боїще, бойове поле. -ле для поединка (стар.) - тік (р. току), тічок (-чка);5) (площадь зрения) поле зору;6) (края книги, шляпы) криси (-ів), береги, краї, (только о книге) маргінеси. Читая, делаю пометки на -лях книги - читаючи, роблю зазначки у книзі по краях (на берегах, на маргінесах);7) (фон) поле, тло, земля. [По сірому полю (землі) чорні й сині смужечки];8) (поприще) поле, нива, терен (-ену), ділянка. [Працюють на полі науковому. Вийшов на ниву письменства. На терені політичному він уславився. А це обібрав собі ділянку матеріяльну];9) (охота) полювання. [Як поїхав королевич та на полювання, лишив свою вірну жону та й на хорування].* * *1) по́ле; ( обрабатываемый большой участок) лан, -у2) (пространство, в пределах которого совершается что-л.; поприще) по́ле3) ( фон) по́ле, тло4) (в книге, в рукописи) по́ле, бе́регполя́ — мн. поля́, -лі́в, береги́, -гі́в
5)поля́ — (мн.: в шляпе) поля́, кри́си, -сів
7) юр., ист. по́ле -
56 пропускать
и Пропущать пропустить1) кого, что куда - пропускати, пропустити, пускати, пустити кого, що куди, через що, (через что) перепускати, перепустити кого через що (напр., через кордон), (давать дорогу) пропускати, пропустити кого, пропускати, пропустити дорогу кому, пускати, пустити дорогу кому. [Нас пропустили в хату (Сл. Ум.). Патрулі нікого не пропускали (не пускали) в місто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли», каже йому молодиця, пускаючи мене у двері (М. Вовч.). Хтів був їх (книги) виписати з Парижу, а цензура не пускає (Крим.). Нас перепустили через кордон. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги (Чуб.)]. -тите-ка меня - пропустіть-но мене, пустіть-но мене. -тите! - пропустіть! пустіть дорогу! перепустіть дорогу! Здесь не -кают - тут (сюдою) не пускають (не пропускають). Часовой -тил в ворота - вартовий пустив у браму. Нас -тили через заставу - нас перепустили (пропустили) через заставу. Цензура не -кает - цензура не пускає. -кать, -тить куда воду, пар, воздух - пускати, пустити куди воду, пару, повітря. -кать, -тить поезда через что - перепускати, перепустити поїзди через що. [За добу через Київ перепущено сто поїздів (М. Гр.)]. -кать, -тить кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя - пускати, пустити кого проїхати, пройти повз кого, повз себе, дати поминути кого, себе. [Пустив усіх проїхати повз його, а тоді поїхав слідом за ними (М. Грінч.)];2) кого, что (миновать) - минати, минути, о(б)минати, о(б)минути (обминувати) кого, що, проминати, проминути, поминати, поминути кого, що. [Як горілку п'ють, то мене минають, а як б'ють, то від мене починають (Номис). Поминете дві хати, а третя наша (3вин.). Показуючи драми за-для народнього театру, я зовсім обминув оперу (Грінч.). Проминаємо першу причину (Грінч.). Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував (Чуб.)]. Меня -тили в списке - мене проминули в реєстрі (в списку);3) кого, что (проворонить) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проґавлювати, проґавити кого, що. [Хлопець напружує слухи, боячись пропустити який зрадливий звук (Коцюб.). Щастя, братіку, хвилиночка одна: наче хмарка по-над нами промина; не впусти! (Крим.)]. Не -ти почтальона - не пропусти (не проґав) листоношу. -тить очередь, поезд - пропустити, перепустити чергу, поїзд;4) что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що; (срв. Опускать). [Та читайте, од слова до слова, не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.). Сього не читай - минай (Сл. Гр.). Ти не все розказала, дещо поминула (Звин.). Переписувач проминув два рядки (М. Грінч.). Проминула квіточку нашити, - ось завернусь та нашию (Черніг.)];5) что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проминати, проминути що (час, пору, термін (строк), нагоду); (срв. Упускать). -тить время - упустити, пропустити, перепустити час. -кать, -тить время мешкая и т. п. - згаяти, угаяти, прогаяти, провакувати час, [Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали (Харк.). А вгаєш півгодини, він і ти з ним і всі погинуть (Куліш). А бери лиш ціна та будемо молотити, а то й день так провакуємо (Грінч. II.)]. -тить не использовав - пустити марно що, пустити, не використавши що. [Цю нагоду мусимо використати, не сміємо її пустити марно (Єфр.)]. -стить удобный случай - проминути, упустити добру нагоду, слушний випадок. -кать лекции, заседания и т. п. - проминати, оминати, пропускати, перепускати, сов. проминути, обминути, пропустити, перепустити лекції, засідання і т. ин. [Обрікся одпостувати один тиждень теперечки та не оминати жадної служби божої (Крим.)]. -кать, -стить мимо ушей - слухати через верх, прослухувати, прослухати, пускати повз (проз) вуха (уші). [Як батько сказав: «не важся за його йти», - то я слухала його через верх (Г. Барв.). Боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказувати (Квітка)]. -кать, -стить мимо глаз что - пускати, пустити повз очі що. -кать нити основы сквозь ниченки - заводити основу у ритки, у шохти (Вас.);6) что через (в) что (процеживать) - перепускати, перепустити що через (на) що, проціджувати, процідити що через що. [Перепустити воду на фільтровий папір (М. Грінч.). Від того твори його тільки виграють, як продукти великого художнього таланту, через широке людське серце перепущені (Єфр.)]. -стить бульон через сито - перепустити бульйон через (на) сито;7) что (сквозь себя: свет, лучи, воду) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити що (світло (світ), проміння, воду). [Вода і скло добре пропускають крізь себе світ (Ком.)]. Бумага -кает чернила - папір пропускає чорнило;8) (хмельное в горло) хилити, вихиляти, вихилити, цідити, вицідити, (быстро) хильнути, сникнути; срв. Выпивать 2. [Перехилив чарку й цідив горілку поволі (Коцюб.). Ще по одній вихилили (Звин.). Що-дня кварту вихиляє (Звин.). Скикнемо по чарці (Харк.)]. -тить по одной, по рюмочке - вихилити по одній, по чарочці;9) -стить (слух, молву) - пустити чутку, чутки, (о молве, позорящей кого) пустити поговір, (не)славу про (за) кого, на кого. Пропущенный -1) пропущений, пущений куди, (через что) перепущений куди, через що;2) проминутий, обминутий, поминутий;3) (провороненный) пропущений, упущений, перепущений, проґавлений;4) (опущенный) проминутий, поминутий, пропущений;5) (упущенный) пропущений, перепущений, упущений, проминутий; згаяний, угаяний, прогаяний, провакований (час). -ный мимо ушей - прослуханий, пущений повз (проз) вуха;6) перепущений через (на) що;7) пропущений, перепущений (світ (світло), промінь);8) вихилений.* * *несов.; сов. - пропуст`ить1) пропуска́ти, пропусти́ти, попропуска́ти; (через что-л.; упускать; позволять проходить) перепуска́ти, перепусти́ти; (оставлять без внимания, исключать, опускать в разговоре) мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, промина́ти, промину́ти; ( упускать) упуска́ти, упусти́ти2) ( пить спиртное) хили́ти, ви́хилити и перехили́ти, перепуска́ти, перепусти́ти -
57 рассеянный
1) прич. розсі́яний; розсі́яний; розі́гнаний; розві́яний; розби́тий; розто́чений; розпоро́шений; розва́жений2) (в знач. прил.: разбросанный на большом пространстве) розки́даний, розсі́яний; ( редкий) рідки́й\рассеянныйое населе́ние — рідке́ (розки́дане, розсі́яне) насе́лення
3) в знач. прил. физ. и пр. розсіяний\рассеянныйый свет — розсі́яне сві́тло; (перен.) тьмя́не (бліде́, хистке́, непе́вне) сві́тло
\рассеянныйая эне́ргия — розсі́яна ене́ргія
4) (в знач. прил.: невнимательный) неува́жний, неува́жливий\рассеянныйый взгляд — неува́жний (неува́жливий) по́гляд
\рассеянныйый челове́к — неува́жна (неува́жлива) люди́на
5) (в знач. прил.: праздный) дозві́льний, гуля́щий; ( легкомысленный) легкова́жний\рассеянныйая жизнь — дозві́льне (гуля́ще) життя́
-
58 светло-голубой
я́сно-блаки́тний, я́сно-голуби́й, сві́тло-блаки́тний, сві́тло-голуби́й -
59 светло-коричневый
я́сно-бруна́тний, сві́тло-бруна́тний, я́сно-кори́чневий, сві́тло-кори́чневий -
60 светло-палевый
я́сно-па́левий, сві́тло-па́левий; ( о масти) я́сно-полови́й, сві́тло-полови́й
См. также в других словарях:
ТЛО — ср. дно, испод, основание, как плоскость; тло улья, тамб. тло коробьи, дно, донышко, б.ч. внутренняя плоскость его. Изба до тла сгорела, дочиста, до основания. Его обокрали до тла. Хлеб до тла погнил, весь, сколько было. Тляник, полный, богатый… … Толковый словарь Даля
ТЛО — территория линейного объекта ТЛО точка лазерного отражения Источник: http://www.eav.ru/publ1.php?publid=2012 04a22 ТЛО транспортно логистический отдел логистика, транспорт … Словарь сокращений и аббревиатур
тло — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
тло — основание, дно : до тла, укр. тло, др. русск. тьло, тьля ж. – то же, сербохорв. тле̏ мн., род. п. мн. ч. талā почва, земля , словен. tlà, род. п. мн. ч. tal, чеш. tlа ж. потолок , польск., в. луж., н. луж. tɫо. Праслав. *tьlo родственно лит.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
тло — (основание, дно; ср. дотла). Общеслав. Того же корня, что стлать с подвижным с, др. инд. talam «равнина», др. ирл. talam «земля», лат. tellus «земля», др. прус. talus «пол» … Этимологический словарь русского языка
тло — а, с. 1) Основний колір, тон, на якому зроблено або робиться малюнок, візерунок і т. ін.; фон. 2) Другий план картини, малюнка і т. ін., який підкреслює, вирізняє основні елементи зображення. || Те, що міститься звичайно далі, на чому… … Український тлумачний словник
тло — Syn: фон … Словарь синонимов металлургических терминов
світло — I а, с. 1) Промениста енергія, що випромінюється яким небудь тілом, сприймається зором і робить видимим навколишнє. •• Монохромати/чне сві/тло електромагнітне випромінювання однієї певної частоти. Ки/дати сві/тло на що розкривати, робити ясним,… … Український тлумачний словник
світло — 1 іменник середнього роду промениста енергія світло 2 прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
ти́тло — титло, а; мн. титла, титл, титлам … Русское словесное ударение
напівсвітло — а, с. Слабке, тьмяне світло, освітлення … Український тлумачний словник
