-
101 dignitary
1. n1) сановник2) церк. прелат2. adj церк.сановний; що має високий сан* * *I nсановник; прелатII a; церк.сановний, який має високий сан -
102 dignity
n1) гідність; почуття власної гідності; поважність2) велич, величність3) високе становище, високий пост4) титул, звання, сан, достоїнство5) збірн. особа високого звання, знать6) сановник7) положення зірки, коли вона має найбільшу силу (в астрології)* * *n1) гідність; почуття власної гідності2) велич, величність3) високий статус, високий пост; титул; звання, сан, достоїнство4) особи високого звання, знать; сановник5) положення зірки, коли вона має найбільшу силу ( в астрології) -
103 secondary
1. n1) підлеглий2) представник; той, що діє за дорученням (когось)3) помічник4) сановник другого рангу5) ел. друга обмотка (трансформатора)2. adj1) другий (числом, за часом)2) середнійsecondary school — середня школа; школа другого ступеня
3) другорядний; побічнийsecondary stress — лінгв. другорядний наголос
4) похідний, вториннийsecondary sexual characteristics — біол. вторинні статеві ознаки
5) неголовний, побічнийsecondary reaction — хім. побічна реакція
6) додатковий, запаснийsecondary target area — військ. додатковий район обстрілу
7) допоміжний, підсобнийsecondary armament — допоміжна артилерія; мор. протимінна артилерія
8) геол. мезозойськийsecondary compound — лінгв. надскладне слово
secondary evidence — юр. непрямий доказ
secondary fuel filter — авт. фільтр тонкого очищення
secondary planet — астр. супутник планети
secondary ploughing — с.г. двоїння
* * *I n1) підлеглий; представник, що діє за дорученням ( кого-небудь); сановник другого рангу ( у духовному званні)2) eл. вторинна обмотка ( трансформатора)3) фiз. вторинна частинка; вторинний електронII a1) другий (по порядку, за часом)secondary teeth — постійні зуби; середній
2) другоряднийsecondary evidence — юp. побічний доказ
3) вторинний; похіднийsecondary winding — eл. вторинна обмотка
4) побічний, неголовний5) додатковий6) допоміжний7) гeoл. мезозойський -
104 wig
1. n1) перука, парик2) жарт. волосся, шевелюра, чуприна; чубок3) посадова особа в перуці (суддя тощо); сановник, вельможа; велике цабе4) розм. прочухан5) амер., розм. голова, мозок6) амер., розм. інтелігент; розумаха7) амер., розм. білий (у мові негрів)2. v1) надівати перуку2) розм. дати прочухана; посварити3) амер., розм. набридати (комусь), чіплятися4) амер., розм. утішатися, зазнавати насолоди; блаженствувати* * *I n1) перука; чуб; волосся, шевелюра2) посадова особа в перуці ( суддя); сановник, шишка3) прочуханка4) cл.; cл. голова, мізкиto blow one's wig — сходити с розуму, біситися
5) cл.; cл. інтелігент, розумник6) cл.; cл. білий ( в мові негрів)••my wig (s)! — Боже мій! ( виражає подив)
wigs on the green — звалище, бійка; шумна сварка, скандал
II vthe wig, the scalpel and the cloth — юриспруденція, медицина та церква
1) одягати перуку; постачати перуки( акторам)2) давати прочухану; вичитувати3) cл.; cл. надокучати (кому-н.); приставати4) cл.; cл. насолоджуватися ( музикою); блаженствувати -
105 고위
고위【高位】высокий ранг; высокое положение; высокий пост고위관리 сановник; высокопоставленный чиновник
고위성직자 сановник; прелат
-
106 dignatario
сущ.1) общ. лицо, занимающее важную государственную должность, сановник, сановник стар.2) юр. должностное лицо, заместитель председателя, председатель председателя, служащий, чиновник -
107 mandarìn
1. прил.общ. властолюбивый, властный2. сущ.1) общ. мандаринский (китайский) язык, мандарин (китайский сановник)2) ист. мандарин (китайский сановник) -
108 iudex
судья: a) сановник, имеющий юрисдикцию, iudex, qui tribunali praeest, vel aliam iurisdictionem habet (1. 1 D. 5, 1. cf. 1. 4 § 1 D. 11, 1. 1. 2 § 1 D. 2, 5. 1. 11 D. 1, 18);iudices dioeceseos, tarn civiles, quam militares (1. 1 § 7 C. 1, 27);
iudex arbiterve (L. XII. tab. IX. 3);
quid horum fuit vitium iudici arbitrove reove (eod. II. 2);
indices ordinarii, наместники провинции (1. 33 pr. C. 1, 3. 1. 2 C. 1, 37. 1. 2 C. 12, 19. 1. 5 § 5 D. 49, 5);
iudex appellationis (1. 40 § 1 D. 2, 14. 1. 20 D. 46, 7);
restitutio in integr. facienda officio iudicis (1. 9 § 7 D. 4, 2. 1. 23 § 2 eod.); (cp. Gai. I. 7. IV. 15. 42. seq. 52);
b) судья (частное лицо), которого назначал сановник, напр. претор, для исследования и решения спорного гражданского дела;
iudicem dare, addicere;
iudicis datio;
ius iudicis dandi;
iudex datus (1. 4 D. 1, 14. 1. 8. 9 D. 1, 18. 1. 12 § 1. 2. 1. 18 pr. 32. 39 pr. 46. 47. 49 § 1. 1. 76. 81 D. 5, 1. 1. 15 pr. D. 42, 1. 1. 7 pr. D. 42, 1. 1. 7 pr. D. 48, 11. 1. 2 § 1 D. 49, 8);
ab Imperatore judex datus (1. 18 § 4 D. 4, 4. 1. 74 § 1 D. 5, 1);
in iudicem consentire (1. 33 eod.); (1. 79 § 1 eod.);
iudex qui litem suam fecit (см. lis);
iudex cognoscens (см. cognoscere s. 3, a);
iudex actionis Servianae (1. 3 pr. D. 20, 1);
iudex iudicii bonae fidei (1. 1 § 2 D. 22, 1. 1. 2 § 1 D. 10, 1. 1. 25 § 20. 1. 42 D. 10, 2. 1. 19 § 3 D. 10, 3);
hereditatis iudex (1. 50 § 1 D. 30);
c) судья в уголовных делах (1. 3 § 5 D. 1, 15);
iudex adulterii (1, 13 § 5 D. 48, 5. 1. 13 § 5 D. 48, 8. 1. 11 § 1 eod.);
compromissarius iudex, посредник, третейский судья (см. compromittere).
Латинско-русский словарь к источникам римского права > iudex
-
109 dignitaire
m. (lat. dignitas) сановник; les hauts dignitaires de l'Etat висшите сановници на държавата; un dignitaire de l'Eglise висш духовен сановник. -
110 мандарин
I муж.;
ист. (китайский сановник) mandarin II муж.;
бот.
1) (плод) tangerine, mandarin(e)
2) (дерево) tangerine-treeм.
1. (плод) tangerine;
2. (дерево) tangerine-tree.Большой англо-русский и русско-английский словарь > мандарин
-
111 dignity
ˈdɪɡnɪtɪ сущ.
1) а) достоинство, гордость;
светскость б) чувство собственного достоинства to possess dignity ≈ обладать чувством собственного достоинства to maintain one's dignity ≈ сохранять достоинство to live in dignity ≈ жить с достоинством to die in/with dignity ≈ достойно встретить смерть
2) а) высокое положение, высокий пост, должность б) звание, сан, титул Syn: rank, title в) уст. лицо, занимающее высокий пост Syn: dignitary
3) знать, люди высокого происхождения достоинство;
чувство собственного достоинства - with * с достоинством, гордо - to maintain /to preserve/ one's * держать /вести/ себя с достоинством - to stand on /upon/ one's * держаться с большим достоинством;
требовать к себе уважения - to humiliate one's * унизить чье-л. достоинство - it's beneath his * это ниже его достоинства величие, величественность - the * of labour величие труда - * of bearing царственная /величественная/ осанка - to have an impressive * иметь внушительный вид высокое положение, высокий пост титул;
звание, сан, достоинство - * of chancellor титул канцлера - to confer the * of a peerage даровать /пожаловать/ звание пэра (собирательнле) лица высокого звания, знать (редкое) сановник положение звезды, когда она имеет наибольшую силу (в астрологии) dignity достоинство;
чувство собственного достоинства;
to stand on one's dignity держать себя с большим достоинством;
beneath one's dignity ниже своего достоинства ~ звание, сан, титул;
to confer the dignity of a peerage дать звание пэра dignity достоинство;
чувство собственного достоинства;
to stand on one's dignity держать себя с большим достоинством;
beneath one's dignity ниже своего достоинства ~ звание, сан, титул;
to confer the dignity of a peerage дать звание пэра ~ собир. лица высокого звания;
знать human ~ человеческое достоинство dignity достоинство;
чувство собственного достоинства;
to stand on one's dignity держать себя с большим достоинством;
beneath one's dignity ниже своего достоинства -
112 secondary
ˈsekəndərɪ
1. прил.
1) а) второй (по порядку) ;
вторичный;
производный secondary data ≈ вторичные данные;
производные данные
2) а) вспомогательный, подсобный secondary verb ≈ вспомогательный глагол secondary station ≈ подчиненная станция secondary planet Syn: subsidiary, auxiliary б) второстепенный;
побочный;
непрофилирующий;
нефундаментальный secondary details ≈ второстепенные детали secondary occupation ≈ побочное занятие secondary role ≈ роль второго плана Syn: minor, accessory
3) дополнительный, добавочный secondary accent лингв. ≈ дополнительное ударение secondary channel ≈ дополнительный канал
4) средний( об образовании) ;
второй ступени secondary education ≈ среднее образование secondary technical training ≈ среднее техническое образование
5) геол. мезозойский
2. сущ.
1) подчиненный
2) представитель
3) эл. вторичная обмотка Syn: secondary coil подчиненный представитель, действующий по поручению( кого-л.) сановник второго ранга (обыкн. в духовном звании) (электротехника) вторичная обмотка( трансформатора) (физическое) вторичная частица;
вторичный электрон второй (по порядку, по времени и т. п.) - * teeth постоянные зубы - * base (военное) промежуточная база средний - * education среднее образование - * school средняя школа - * (school) text-book учебник для средней школы второстепенный - * post скромная должность - a very * matter второстепенный вопрос;
дело, не представляющее важности - of * importance второстепенной важности - * evidence (юридическое) косвенное доказательство вторичный;
производный - * salt (химическое) вторичная соль - * blast effect вторичное воздействие ударной волны( атомного взрыва) - the * meaning of a word производное значение слова - * sexual characteristics (биология) вторичные половые признаки - * tenses вторичные времена - * winding( электротехника) вторичная обмотка - * compound сверхсложное слово побочный, неглавный;
второстепенный - * cause побочная причина - * reaction( химическое) побочная реакция дополнительный, добавочный - * title подзаголовок - * target( военное) запасная /дополнительная/ цель;
цель, поражаемая во вторую очередь - * target area( военное) дополнительный район обстрела - * fuel filter( автомобильное) фильтр тонкой очистки - * ploughing( сельскохозяйственное) двоение, двойка( пашни) вспомогательный, подсобный - * bibliography библиография библиографий - * armament вспомогательная артиллерия;
(морское) противоминная артиллерия - * attack наступление на вспомогательном направлении, вспомогательный удар;
группировка для вспомогательного удара - * crossing( военное) вспомогательная переправа;
демонстративная переправа - * landing высадка вспомогательного десанта (геология) мезозойский - * epoch /era/ мезозойский период secondary вторичный, вспомогательный, побочный ~ вторичный;
вспомогательный;
побочный;
secondary colours составные цвета;
secondary planet спутник планеты ~ вторичный ~ второстепенный ~ геол. мезозойский ~ непрофилирующий ~ нерепрезентативный( для данной отрасли) ~ побочный ~ подчиненный ~ подчиненный ~ представитель ~ средний (об образовании) ;
secondary school средняя школа ~ вторичный;
вспомогательный;
побочный;
secondary colours составные цвета;
secondary planet спутник планеты ~ вторичный;
вспомогательный;
побочный;
secondary colours составные цвета;
secondary planet спутник планетыБольшой англо-русский и русско-английский словарь > secondary
-
113 throne
θrəun
1. сущ.
1) трон;
престол to abdicate( from), give up a throne ≈ отречься от трона to ascend, mount, succeed to a throne ≈ восходить на престол to seize, usurp a throne ≈ узурпировать трон to occupy, sit on a throne ≈ занимать трон, сидеть на троне, царствовать
2) (the throne) королевская, царская власть
3) высокое положение
2. гл.
1) возводить на престол
2) занимать высокое положение трон;
престол - * room тронный зал - * address тронная речь - the power behind the * королеский сановник /приближенный/, в руках которого сосредоточена реальная власть;
серый кардинал - the heir to the * наследник престола - to sit on the * сидеть на троне, царствовать - to come to the *, to take /to ascend, to mount/ the * вступить /взойти/ на престол - to lose the * быть свергнутым с престола - to install /to put/ smb. on the * возвести кого-л. на престол (the *) королевская, царская или монаршья власть - the * and altar королевская власть и церковь - a tottering * шатающийся престол, непрочная королевская власть - to gamble for the * бороться за престол (the *) государь, монарх - orders from the * приказ государя - to address oneself to the * обратиться к королю /к государю/ высокое положение (религия) престол;
сан( редкое) возводить на престол, на трон (редкое) сидеть на троне, царствовать (редкое) занимать высокое положение, иметь власть throne возводить на престол ~ высокое положение ~ занимать высокое положение ~ (the ~) королевская, царская власть ~ трон;
престол -
114 wig
wɪɡ сущ.
1) парик to put on a wig ≈ надеть парик to take off a wig ≈ снять парик to wear a wig ≈ носить парик
2) шутл. волосы ∙ wigs on the green парик тупей волосы, шевелюра( разговорное) должностное лицо в парике (судья и т. п.) ;
сановник, шишка( разговорное) взбучка, нагоняй (американизм) (сленг) голова, мозги - to blow one's * сходить с ума, беситься( американизм) (сленг) интеллигент, умник > keep your * on не волнуйся!, будь спокоен! > my *(s) ! боже мой! (выражает удивление) > dash my *(s) ! черт побери! > *s on the green свалка, потасовка;
шумная ссора, скандал > the *, the scalpel and the cloth юриспруденция, медицина и церковь надевать парик;
снабжать париками (актеров) (разговорное) давать взбучку, нагоняй;
отчитывать( американизм) (сленг) надоедать( кому-л.) ;
приставать( американизм) (сленг) наслаждаться( особ. музыкой) ;
блаженствовать wig шутл. волосы;
wigs on the green общая свалка, драка ~ парик wig шутл. волосы;
wigs on the green общая свалка, драка -
115 dignitary
1. [ʹdıgnıt(ə)rı] n1) сановник2) прелат2. [ʹdıgnıt(ə)rı] a преим. церк.сановный, обладающий высоким саном -
116 dignity
[ʹdıgnıtı] n1. достоинство; чувство собственного достоинстваwith dignity - с достоинством, гордо
to maintain /to preserve/ one's dignity - держать /вести/ себя с достоинством
to stand on /upon/ one's dignity - держаться с большим достоинством; требовать к себе уважения
to humiliate smb.'s dignity - унизить чьё-л. достоинство
2. величие, величественностьdignity of bearing - царственная /величественная/ осанка
3. 1) высокое положение, высокий пост2) титул; звание, сан, достоинствоto confer the dignity of a peerage - даровать /пожаловать/ звание пэра
4. 1) собир. лица высокого звания, знать2) редк. сановник5. положение звезды, когда она имеет наибольшую силу ( в астрологии) -
117 secondary
1. [ʹsekənd(ə)rı] n1. 1) подчинённый2) представитель, действующий по поручению (кого-л.)3) сановник второго ранга (обыкн. в духовном звании)2. эл. вторичная обмотка ( трансформатора)3. физ. вторичная частица; вторичный электрон2. [ʹsekənd(ə)rı] a1. 1) второй (по порядку, по времени и т. п.)secondary base - воен. промежуточная база
2) средний2. второстепенныйa very secondary matter - второстепенный вопрос; дело, не представляющее важности
secondary evidence - юр. косвенное доказательство
3. вторичный; производныйsecondary salt - хим. вторичная соль
secondary sexual characteristics - биол. вторичные половые признаки
secondary tenses - лингв. вторичные времена
secondary winding - эл. вторичная обмотка
secondary compound - лингв. сверхсложное слово
4. побочный, неглавный; второстепенныйsecondary reaction - хим. побочная реакция
5. дополнительный, добавочныйsecondary target - воен. а) запасная /дополнительная/ цель; б) цель, поражаемая во вторую очередь
secondary target area - воен. дополнительный район обстрела
secondary fuel filter - авт. фильтр тонкой очистки
secondary ploughing - с.-х. двоение, двойка ( пашни)
6. вспомогательный, подсобныйsecondary armament - а) вспомогательная артиллерия; б) мор. противоминная артиллерия
secondary attack - а) наступление на вспомогательном направлении, вспомогательный удар; б) группировка для вспомогательного удара
secondary crossing - воен. а) вспомогательная переправа; б) демонстративная переправа
7. геол. мезозойскийsecondary epoch /era/ - мезозойский период
-
118 throne
1. [θrəʋn] n1. 1) трон; престолthe power behind the throne - королевский сановник /приближённый/, в руках которого сосредоточена реальная власть; ≅ серый кардинал
to sit on the throne - сидеть на троне, царствовать
to come to the throne, to take /to ascend, to mount/ the throne - вступить /взойти/ на престол
to install /to put/ smb. on the throne - возвести кого-л. на престол
2) (the throne) королевская, царская или монаршая властьa tottering throne - шатающийся престол, непрочная королевская власть
2. (the throne) государь, монархto address oneself to the throne - обратиться к королю /к государю/
3. высокое положение4. рел.1) престол2) сан2. [θrəʋn] v редк.1. 1) возводить на престол, на трон2) сидеть на троне, царствовать2. занимать высокое положение, иметь власть -
119 wig
1. [wıŋ] n1. 1) парик2) тупей3) шутл. волосы, шевелюра2. разг. должностное лицо в парике (судья и т. п.); сановник, шишка3. разг. взбучка, нагоняй4. амер. сл. голова, мозгиto blow one's wig - сходить с ума, беситься
5. амер. сл. интеллигент, умник♢
keep your wig on - не волнуйся!, будь спокоен!dash my wig(s)! - чёрт побери!
wigs on the green - свалка, потасовка; шумная ссора, скандал
2. [wıg] vthe wig, the scalpel and the cloth - юриспруденция, медицина и церковь
1. надевать парик; снабжать париками ( актёров)2. разг. давать взбучку, нагоняй; отчитывать3. амер. сл. надоедать (кому-л.); приставать4. амер. сл. наслаждаться (особ. музыкой); блаженствовать -
120 Amtsträger
См. также в других словарях:
сановник — См … Словарь синонимов
САНОВНИК — САНОВНИК, сановника, муж. (дорев., загр.). Влиятельное лицо с высоким саном, высоким положением в государстве; вельможа. Царский сановник. «У них сановники, послы, весь модный свет у них.» Некрасов. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935… … Толковый словарь Ушакова
САНОВНИК — САНОВНИК, а, муж. Крупный чиновник, занимающий высокое положение. Царский с. | прил. сановницкий, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
сановник — а, м.; САНОВНИЦА, ы, ж. Лицо, имеющее высокий чин, сан, вельможа. ► Они [сыновья], были отданы по двенадцатому году в Киевскую академию, потому что все почетные сановники тогдашнего времени считали необходимостью дать воспитание своим детям … Словарь забытых и трудных слов из произведений русской литературы ХVIII-ХIХ веков
Сановник ("Гамлет Щигровского уезда") — Смотри также Входил в общество, покачивая головой назад, будто кланяясь , при чем выговорил несколько одобрительных слов, из которых каждое начиналось буквой а , произнесенной протяжно и в нос, с негодованием, доходившим до голода, посмотрел на… … Словарь литературных типов
Сановник — м. устар. Влиятельное лицо, обладавшее высоким саном, занимавшее высокое положение в государстве; вельможа. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
сановник — сановник, сановники, сановника, сановников, сановнику, сановникам, сановника, сановников, сановником, сановниками, сановнике, сановниках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
Сановник — Запрос «Чиновник» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. Чиновник в царской России государственный служащий, имеющий чин. Класс чиновников появился с возникновением Табели о рангах в 1722 г. Чиновники высших классов обычно назывались… … Википедия
сановник — сан овник, а … Русский орфографический словарь
сановник — (2 м); мн. сано/вники, Р. сано/вников … Орфографический словарь русского языка
сановник — а, ч. 1) У дореволюційній Росії – особа, що мала високий сан, чин. 2) ірон. Особа, яка зазналася, обіймаючи високу посаду … Український тлумачний словник