-
1 суддя
ч1) юр. judgeмировий суддя — magistrate, Justice of the Peace
відхилити суддю, дати відведення судді — to challenge the judge
3) -
2 суддя
adjudicator, ( суду скарбниці у Великобританії) baron, court, justiciarry, judge, jurat, magistrate -
3 суддя
-ісудья́ -
4 суддя
suddjaч. -
5 суддя
მოსამართლე; მსაჯი -
6 суддя
суддзясудзьдзя -
7 суддя
akem -
8 суддя адміністративного суду
Українсько-англійський юридичний словник > суддя адміністративного суду
-
9 суддя апеляційного суду
appellate judge, justice of appeal, JA, ( в Англії) Lord Justice of AppealУкраїнсько-англійський юридичний словник > суддя апеляційного суду
-
10 суддя Верховного суду
associate justice, ( США) court's justice, judge of the Supreme Court, Supreme Court JudgeУкраїнсько-англійський юридичний словник > суддя Верховного суду
-
11 суддя вищого суду
Українсько-англійський юридичний словник > суддя вищого суду
-
12 суддя консисторського суду
Українсько-англійський юридичний словник > суддя консисторського суду
-
13 суддя королівського двору
Українсько-англійський юридичний словник > суддя королівського двору
-
14 суддя належної юрисдикції
Українсько-англійський юридичний словник > суддя належної юрисдикції
-
15 суддя нижчого суду
Українсько-англійський юридичний словник > суддя нижчого суду
-
16 суддя сесійного суду
( у Шотландії) lord of sessionУкраїнсько-англійський юридичний словник > суддя сесійного суду
-
17 суддя суду
-
18 суддя суду скарбниці
( у Великобританії) baron of the ExchequerУкраїнсько-англійський юридичний словник > суддя суду скарбниці
-
19 суддя у справі
-
20 суддя-адвокат
( у Великобританії та США) judge-advocate
См. также в других словарях:
суддя — іменник чоловічого роду, істота * Але: два, три, чотири судді … Орфографічний словник української мови
суддя — і/, ч. 1) Службова особа в органах суду, яка виносить вирок у судовій справі. Народний суддя. Присяжний суддя. 2) У спорті – той, хто судить змагання, гру. •• Суддя/ інформа/тор той, хто інформує про регламент, хід змагань. 3) Людина, яка… … Український тлумачний словник
суддя — [суд :а/] д :і/, ор. д:е/йу, мн. су/д :і, су/д :іў два суд :і/ … Орфоепічний словник української мови
студьца — суддя … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
сендзя — суддя … Лемківський Словничок
арбітр — 1) (суддя у справах розв язання спорів, що не підлягають судовому розглядові); (третейський) суддя; посередник (той, хто сприяє примиренню ворогуючих сторін) 2) (той, хто судить спортивну гру, змагання), суддя; рефері (перев. в боксі) … Словник синонімів української мови
арбітр — а, ч. 1) Посередник, суддя, до якого звертаються для розв язання суперечок, що не підлягають судовому розглядові; третейський суддя. 2) Програмно технічний пристрій, що вирішує суперечні випадки. •• Арбі/тр в обчи/слювальній систе/мі апаратно… … Український тлумачний словник
лайнсмен — а, ч. У спортивних іграх – помічник судді, який сигналізує йому про положення м яча та гравця; боковий суддя, суддя на лінії … Український тлумачний словник
мировий — а/, е/. 1) Пов язаний із полюбовним розв язанням суперечки. || у знач. ім. мирова/, во/ї, ж., розм. Полюбовне вирішення суперечки. Зводити на мирову. Іти на мирову. 2) У царській Росії та деяких інших державах – пов язаний з органами, які… … Український тлумачний словник
авдитор — Авдитор: військовий суддя [46 1,46 2] військовий суддя у царській Росії й у деяких західноєвропейських країнах [47] … Толковый украинский словарь
судья — укр. суддя, блр. судзя, др. русск. суди, судии, судиɪа, ст. слав. сѫди (Мар., Зогр., Клоц., Савв.), сѫдии δικαστής, κριτής (Мар., Зогр.), болг. съдия, сербохорв. су̀диjа, словен. sȯdij, чеш. sudi, др. польск. sędzia, вин. п. sędzią (Лось,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
