самих)

1) каляти, поганити, паскудити. [Кошеня паскудить у хаті. Корова напаскудила коло самих дверей];

2) нівечити, псувати, поганити.

* * *

1) (о животных, птицах) паску́дити, ги́дити, каля́ти

2) ( кому-чему - делать пакости) паску́дити, ги́дити (кого-що); ( вредить) шко́дити (кому-чому)

3) (пачкать, марать) паску́дити, каля́ти, пога́нити; ( портить) псува́ти

задоволений, вдоволений, (зап.) контентий, радий (ум. раденький); (удовлетворённый) загожений. [Був вельми задоволений, що так сталося. Нові свати розійшлися, раді з самих себе (Грінч.). Раденькі, що дурненькі (Ном.)]. Быть довольным чем - бути задоволеному, задовольнятися, вдовольнятися з чого, тішитися з чого. Остаться довольным - задовольнитися, вдовольнитися.

* * *

залежати від кого, від чого, бути залежному від кого, від чого; (фамил.) дивитися в руки кому. [Це не від мене залежить. Од нас самих і цілість їх залежна (Куліш). Щоб я, началник, та дивився в руки бурлаці. А не діжде! (Тобіл.)]. Подчинённый -сит от власть имущего - підлеглий залежить од зверхника. Это -сит от известных обстоятельств - це залежить від певних обставин. Зависящий - (от кого) залежний від кого; (о подчинённом) залежний від кого, підлеглий кому. Сделаю всё от меня -щее - зроблю все залежне від мене; зроблю все, що від мене залежить. Он плохо обходится с -щими от него людьми - він негарно поводиться з залежними від його (підлеглими йому) людьми. По независящим причинам, обстоятельствам - з незалежних причин, обставин, через незалежні причини, обставини.

* * *

1) прил. вибраний, виборний, (отборный) добірний, відбірний. [Вони задовольняли потребу всієї маси народу, а не самих тільки небагатьох вибраних (Грінч.). І талант Шевченка, і його життя - це надзвичайна трагедія виборної людської натури (Єфр.)]. -ное общество, -ная публика - виборне, вибране товариство, виборна, вибрана, добірна публіка. -ные сочинения - вибрані писання, (наилучшие) добірні писання;

2) прич. - см. под Избирать.

* * *

1) прич. о́браний, ви́браний; о́браний, ви́браний

2) (в знач. прил.: выбранный) ви́браний, о́браний; ( отборный) добі́рний, вибо́рний и ви́борний

струмент, інструмент (-та). [Музичний, хірургічний інструмент. Вона ніяк не вміла керувати тими струментами (Грінч.)]; (прибор) прилад (-ду), (орудие) струмент (-ту), приладдя, знаряд (-ду), знаряддя, справа, справилля (ср. р.), (утварь) начиння (ср. р.), (провинц.) майстерія, струмеція. [Приладдя (знаряддя) хірургічне, астрономічне, фізичне, математичне. Муляр завісив голову, взяв під паху свій мішок з начинням і пішов (Франко). Заграв-би вам, та бачите, - справи нема, учора був на базарі - кобза зопсувалась (Шевч.). Всяке справилля про пожежу (Лубенщ.). У того стельмаха майстерії на два вози не забереш: самих сокир п'ять чи більше либонь (Канівщ.). Накупив струмеції, кує плуги, рала, усе (Грінч. II)].

* * *

1) (о единичном орудии, приборе) інструме́нт, -а, начи́ння; диал. зна́ряд, -а

2) собир. інструме́нт, -у, начи́ння; диал. зна́ряд, -у

1) (сторонник) визнавець (-вця), сповідник, поборник чого. [Араби - визнавці ісляму (Калит.). Визнавець цих самих ідеалів (Крим.)];

2) (исповедывающийся) сповідальник, сповідник.

* * *

коснуться

1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;

2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;

3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);

4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;

5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;

6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.

* * *

несов.; сов. - косн`уться

1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)

2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти

3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого)

1) (анат.) кість (р. кости, тв. кістю, мн. кості), кістка, маслак, (соб.) маслаччя. [Ой побив-потрощив мені кості (Пісня). Застудилася - у кістках крутить (М. Грінч.). Брати гризлися за тую батьківщину як собаки за маслак (Грінч.). В одного пана, кажуть, є такий мертв'як, що без шкури і без мняса, саме маслаччя (Сл. Гр.)]. Большая кость берцовая (и всякая трубчатая) - суреля. Кость плечевая - цівка. Кость голенная - гомілка. Кости плесневые - плесна. Кость пальца (фаланга) - челенок (-нка), маслачок (-чка). Кость на спине у красной рыбы - скаба. Кость слоновая (в изделиях) - слонова кістка, слонівка. Твёрдый как кость - твердий як кістка, окостуватий. [Окостувате дерево - сокира відскакує (Вас.)]. Рожа да кости - самі кістки та шкура; сама снасть. [Не їсть хлопець, схуд, сама снасть (Звин.)]. У него только кожа да -сти - у його самі кістки та шкура, у його кості обтягнуло. Промокнуть до -стей - змокнути до рубця, до рубчика. Промёрзнуть до -стей - задубіти, заклякнути. Проникнуться чем-л. до мозга -стей - перейнятись чим до останньої волосинки. [До останньої волосинки перейняті вузеньким дрібним міщанством (Єфр.)]. До мозга -стей - до самого шпику, до самих кісток, до самої кости. Кость от -стей - кість од кости. Лечь -стьми - головою накласти, кістьми полягти. Белая -сть - панська (біла) кістка. С -тей - скинути (з рахівниці). На -сти - докинути (на рахівниці). Пересчитать кому -сти - полічити кому ребра. Загоню туда, куда ворон -стей не занесёт - туди зажену, куди ворон і кістки не занесе (не заносив). Пар -стей не ломит - пара парить, а не ламає. Язык без -стей - язик без кісток (то й меле);

2) (игральная) кість (р. кости). Играть в -сти - грати (гуляти) в кості. [Програв чумак вози й воли в кості (Пісня)]. Игрок в -сти - костяр (-ра), костир (-ря), костирник, костиря (м. р.).

* * *

1) см. Мелочь 1;

2) (мелкая рыба) мільга, мілька, мулька, молявка. [В цьому закіску мільки аж кишить (Кролевеч.)];

3) (малые дети) малеча, маліж (-ліжи), маленьство, маленята (-нят), дріб (р. дробу), дробина, дріб'язок (-зку), дрібнота, капельня. [Дітей у нього багато, та все така маліж (Кролевеч.). Покинув троє сиріт, саме маленьство (Звин.). Лишив я вас (діточок) самих у хаті, дріб такий, без кришки хліба! (Франко). П'ятеро дробини- маленят (Франко). Оце-ж уся моя капельня! (Звин.)];

4) см. Мелкота 3.

* * *

1) ( о маленьких существах) дрі́б'язок, -зку, дрібно́та; ( о детях) малеча; ( мелкая рыба) мі́лька

2) перен. дрі́б'язок, дрібно́та

1) (головной) - а) (анат. cerebrum) мозок (р. мозку и мізку). [Голова розбита, аж мозок видко (Грінч.). В мозку нелад (Крим.). Це ти своїм мізком розміркувала? (Н.-Лев.). Тисяча планів, що крутилися й гасли в мізку (Коцюб.)]. -ги - мо[і]зки (-ків). [Мучать свої мозки, як-би один у другого витягти з кишені (Кониськ.)]. Малый мозг - см. Мозжечок. Продолговатый мозг - довгастий мозок; б) мозг и мозги (перен.: ум) - мозок, (реже) мо[і ]зки, (соображение, толк) глузд (-ду), тямка, (фамил.) олія в голові. [Через темноту мозок нації спав (Єфр.)]. У него не стало -гу на это дело - йому глузду (олії в голові) не вистачило (не стало, забракло) на цю справу. Куриные -ги - курячий мозок. Шевелить -гами - крутити мо[і]зком. [Чоловік письменний і завжди готовий крутити мозком (Короленко)];

2) (спинной, позвоночный, хребтовый: анат. medulla spinalis) спинний мозок, стриж (-жа) хребтовий;

3) (костный: анат. medulla ossium) шпик и шпек (-ку). [Чорт його бери з кісткою, аби мені шпик був (Ком. Пр.)]. До -га костей - до самого шпи[е]ку, до самих кісток, до самої кости. Промочить до (-га) костей - промочити до рубця (до рубчика). [Промочило мене геть до рубчика (Звин.)]. Проникнуться чем-л. до -га костей - см. Кость 1;

4) -ги, кулин. - мозок. Телячьи -ги - телячий мозок;

5) мозг китовый - спермацет (-ту);

6) мозг каменный, геол. - ґлейовина;

7) см. Мокредь 3.

* * *

1) анат., перен. мо́зок, -зку

2)

3)

думка, гадка, мисль и (реже) мисля (-лі), дума, дум (-му), погадка, (фамил.) погаданка, (помысл) помисл, умисел (-слу), ум.-ласк. думонька, гадонька, мислонька, думочка. [А думка край світа на хмарі гуля (Шевч.). Напрямки філософської думки (Основа 1915). Що хатка, то й инша гадка (Номис). Між ученими людьми пронеслася тоді гадка (Куліш). Мислі до суду не позивають (Номис). Серця не давлять понурії думи (Грінч.). В моїх чуттях, у помислах і мові (Франко). Стали умисли козацьку голову розбивати (Ант.- Драг.). І думу в мене, думу, як на морі шуму (М. Вовч.). Виорала дівчинонька мислоньками поле (Чуб. V). Усе їй той козаченько з мислоньків не сходить (Л. Укр.). Голос як сурмонька, але-ж чортова думонька (Номис). Думки-гадоньки не мають (Шевч.)]. -ль благодарная, высокая, низкая, благородная - вдячна, висока, низька (ниця), шляхетна думка (дума). [Творець високих дум (Самійл.) Гніздо думок високих (Франко)]. -ль светлая, остроумная блестящая - світла (ясна), бистра (дотепна), блискуча думка. -ль грустная, печальная, тяжёлая - смутна, сумна, важка думка. -ль предвзятая, задняя, преступная - упередня, потаєнна, злочинна думка. Делать что с предвзятою -лью - робити що з упередньою думкою (з упередженням). Говорить с задней -лью - говорити (казати) з потаєнною думкою (знарошна), (намекать, перен.) говорити (казати) на здогад буряків, щоб дали капусти. Иметь заднюю -ль на кого - закидати на кого, мати на кого потаєнну думку. -ль мрачная, чёрная - понура, чорна дум(к)а. -ль пылкая (горячая) - палка думка (гадка). [В- останнє згадати палкії гадки (Л. Укр.)]. -ль сокровенная, заветная - таємна, заповітна дум(к)а. Руководящая, главная -ль сочинения - провідна, головна думка (ідея) твору. Без -лей - без думок, бездумно. [Бездумно дивлячись (Л. Укр., Крим.)]. В -лях - на думці, у думці; срв. Мысленно. [Мовив собі на думці (Кониськ.). Виправдував він себе в думці (Васильч.)]. Иметь в -лях - мати на думці, покладати в думках, в голові класти, в голову собі класти. [Не мав на думці (Коцюб.). І в голову собі не клала (Сторож.)]. И в -лях не было, и в -лях не имел - і думки (гадки) не було, і на думці не було, і думки не мав, і думкою не вів, і в голові (в головах) не покладав про що, за що. [За вдачу її він тоді й не думав і гадки не мав (Н.-Лев.). Він і в голові собі по покладав (Н.-Лев.). Ти собі і в головах не покладай! (Квітка). Полягали спати, навіть думкою не ведучи про ніж (Франко)]. Мне это не по -ли (не по нраву) - це мені не до мислі (не до мислоньки, не до вподоби). [Як-же її любити, коли не до мислі? (Метл.). І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї (Чуб. V)]. По -ли автора - на думку (на гадку) авторову, як гадає автор. При одной -ли об этом - на саму думку (згадку) про це. Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла-б (Коцюб.)]. С такими -лями - у таких думках, з такими думками. Вертится -ль - роїться (крутиться) думка (гадка). Взвешивать в -лях - розважати в думках (в мислях). Высказывать -ль (мнение) - висловлювати думку (гадку). Не допускать и -ли - і в думці не мати, і в голові не покладати, і в головах не покладати, і думки не припускати. Навести на -ль кого - на думку навернути кого. Наводить на -ль (намекать) - давати на розум, казати на здогад. Обратить все свои -ли на что - звернути (обернути) усі свої думки на що. Одна -ль опережает (обгоняет) другую - дум(к)а дум(к)у поганяє (пошибає, пошиває), (поэт.) за думою дума роєм вилітає (Шевч.). Обуревают меня -ли - беруть мене гадки (думки), облягають гадки (думки) голову, обсідають мене думи (думки), (поэт.) мислоньки заносять (Метл.). Осенила -ль - зринула (в голові) (осияла) думка, (фамил.) стрельнула, (шибнула) думка. [Якась надзвичайна думка стрельнула йому до голови (Грінч.)]. Ошрешиться от -ли - зректися думки, покинути думку. Потерять -ль - спустити з думки. Избавиться от -ли - позбутися думки. Притти на -ль - спасти (впасти, прийти) на думку, навернутися на думку. [На думку мені спало (Звин.). Досі мені й на думку ні разу не впало про заміжжя (Кониськ.)]. Приходить к -ли (к заключению) - приходити до думки (до висновку). Постичь -ль чью - збагнути думку чию. Подать, дать -ль - подати думку, на розум послати кому (Квітка). Вот так дельная -ль! - от так розумна (путяща) думка! Пугать (разгонять) -ли - полохати думки. [Немов яке страхіття полохає думки (Вороний)]. Меня пугает -ль, мне страшно при -ли - мене лякає думка, мені страшно (лячно) на саму думку. Собираться с -ми - збирати (докупи) думки, змірковуватися, (перен.) розуму збирати. [Хочуть говорити, не зміркуються (М. Вовч.)]. У него явилась -ль - з'явилася в його думка (Грінч.). От -лей ум за разум заходит - за думками, за гадками аж голова туманіє (Грінч.). Можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной -ли - можна втратити розум (збожеволіти) з однієї гадки (на саму гадку). Я относительно этого одних с вами -лей - я про це (книжн. що-до цього) таких самих думок, як і (що й) ви, у мене однакові з вами думки про це (що-до цього). Я сказал это без всякой дурной -ли - я це сказав без усякої лихої думки (без усякого лихого наміру). Образ -лей - напрям думок, спосіб думання (мислення) (Франко). Хорошей -лью не грешно воспользоваться - з доброї думки не гріх і скористуватися. Книга эта богата -лями - ця книжка багата на думки. Эта -ль запала мне на сердце - ця думка припала мені до мислі (до душі, до серця). Одна -ль об этой опасности ужасает меня - сама гадка про цю небезпеку жахає мене. Узнавать образ -лей - вивідувати напрям думок, (перен.) ума вивідувати. Он хорошо выражает (свои) -ли - він добре висловлює (вимовляє) свої думки, у його хист до вислову думок (висловляти думки). Пьяного речи - трезвого -ли - що в п'яного на язиці, те в тверезого на умі. -лям тесно, словам просторно - мало слів, багато змісту; думок багато, аж слів не стає.

* * *

I. 1) (особ. в печён. хлебе) м'якушка, (вязкий, невыпеченный) глевтяк (-ка), ласк. м'якушечка, глевтячок (-чка). [Нарізував батькові самих шкуринок, а собі брав м'якушку (Грінч. I)]. Мять шарики из -ша - робити (ліпити) галочки з м'якушки. Делать фигурки из - ша - ліпити коники з м'якушки. Дайте мне -ша, а не горбушку - дайте мені м'якушки, а не окраєць. Здесь одна корочка, а -ша вовсе нет - тут сама скоринка (шку[о]ринка); а м'якушки й трошки немає;

2) (мякоть) м'якуш (-шу), м'якота. Пуля попала в -киш - куля поцілила в м'якуш. Гончая -ши на лапах ободрала - гончак на лапах м'якуші пообдирав.

II. 1) (бесскорлупн. яйцо) виливок (-вка). [У нашої курки самі виливки (Луб.)];

2) (толстяк) гладун, товстун (-на);

3) -ши - см. Мягкотелые (под Мягкотелый 3).

* * *

1) ( хлебный) м'яку́шка

2) ( у млекопитающих и птиц) поду́шечка, м'яку́ш, -а

набраться

1) (стр. з.) набиратися, бути набираним, набраним, понабираним; (вбираться) вбиратися, втягатися, бути вбираним, увібраним, втягуваним, втягненим и т. п.;

2) набиратися, набратися, понабиратися, (находить) находити, найти, понаходити, набиватися, набитися, понабиватися, (собираться, скопляться) збиратися, зібратися, назбиратися, (отыскиваться) знаходитися, знайтися, познаходитися. [Вже по всіх усюдах потроху набирається чималенько нашої свідомої інтелігенції (Крим.). На храм було у нас не без людей: то той, то сей, то куми, то побратими, - тай набереться (Кониськ.). Набралося в чобіт води (Сл. Гр.). О, де ви такі розумні й понабирались? (Номис). Вилили з колодязя всю воду до цятини, а вона-ж узнов найде (Борз.). Тоді дешевше все було, малолюдно було, тепер уже миру набилося (Март.)]. Понемногу -раются охотники (желающие) - потроху набираються (збираються, знаходяться) охочі. Много ли их? - С десяток -рётся - чи багато їх? - Душ з десять (з десяток) набереться (добереться, знайдеться). Несколько рублей, может быть, и -рётся - кілька (декілька) карбованців може й набереться (настягається, найдётся знайдеться, едва-едва витулиться). [Настягалося рублів на кілька грошей (Мирн.). Подивлюсь по грошах: може й витулиться копа з шагом (Лебединщ.)];

3) типогр. - складатися, скластися и зложитися, набиратися, набратися; бути складаним, набираним, складеним, зложеним, набраним. Книга скоро -рётся - книжка незабаром буде складена (набрана). Уже -рается десятый лист - уже десятий аркуш складається (набирається);

4) набиратися, набратися, (о мног.) понабиратися чого, (кругом) оббиратися, обібратися, наоббиратися чим и чого. [Як насиплеш тілько злота, що всі мої люди наберуться кілько зможуть, то твій палац буде (Рудан.). А я думаю собі: як дасть мені грошей, то пхатиму в пазуху і в рукава, і в пелену наберу, одно слово, так обберуся грішми, що вже більше нікуди (Київщ.)]. -браться репьев, блох - набратися реп'яхів, убратися (обібратися) в реп'яхи, набратися бліх. [Підеш, дак у реп'яхи й уберешся (Г. Барв.). Свиня в реп'яхи обібралася (Сл. Гр.)]. -браться денег взаймы - напозичатися (грошей). [Ніхто вже не дає: у всіх вже напозичалися (Харк.). Напозичався вже так що й у вічі людям дивитися ніяково (Тесл.)]. -браться барства - набратися панства. [Вона довго терлась коло панів і набралась од них трохи панства (Н.-Лев.)]. -браться ловкости, учёности - набратися спритности, учености. - браться вредных правил, взглядов - набратися шкодливих правил, думок. -браться дурных привычек - набратися поганих завичок (звичок). Я впутался в это дело и -брался одних оскорблений - я встряв у цю справу і набрався (наслухався, вульг. наївся) самих образ. -ться сил (силы) - набиратися, набратися сили, убиватися, убитися, убиратися, убратися в силу, (окрепнуть) осильніти, (диал.) нажитися. [Там діти замолоду набираються сили та досвіду (Наш). Український рух шириться, і в силу вбивається письменство (Рада). На восьмий тиждень я устав з ліжка, тоді вже почав жваво у силу вбиратись (М. Вовч.). У нас сю ніч знайшлося теля, тільки ще не осильніло: не може стояти на ногах (Хорольщ.). За такої погоди можна нажитися (Звин.)]. -ться здоровым - набирати(ся), набрати(ся) (нагулювати, нагуляти, закохувати, закохати) здоров'я, оздоровлятися, оздоровитися. [Неначе набирав здоров'я, слухаючи його (Франко). Давав синові нагуляти здоров'я, не будив його рано (Мирн.). Хай здоров'ячка закохує, щоб тоді хазяїнувать подужав (Тесл.). В сій воді він купався, оздоровлявся, оздоровить і тебе (Борз.)]. -ться смелости - набиратися, набратися відваги (смілости), збиратися, зібратися на смілість, насмілюватися, насмілитися, насміти (що зробити). [Перевірившися, що жахавсь по-дурному, набирався нової, ще більшої відваги (Коцюб.). Иноді хочеться поцілувати там чи приголубити, та й соромно чогось, не насмію (Васильч.)]. -ться греха - набиратися, набратися гріха. [Мо вона скоро вмре, дак не хочу гріха набираться (Борз.)]. -браться беды - набратися (зазнати, здобутися, вкусити) біди (лиха, шутл. чихавиці). [Вже-ж і зазнав я лиха з тим позовом! (Кониськ.). На цій широкій та прибитій, слізоньками перелитій дорозі не раз і не двічі здобудеться чумак лиха (Коцюб.). Певна річ, що були-б ми набралися доброї чихавиці (Кониськ.)]. -браться страху - набратися (наїстися) страху. [Судячи по страху, якого наївся за той час у самоті, був певний, що уйшов з десять миль (Франко)]. -браться охоты - підібрати охоти. [Я підібрала охоти їхати до міста (Вінниччина)].

* * *

несов.; сов. - набраться

1) набира́тися, набра́тися, -беру́ся, -бере́шся и мног. понабира́тися

2) тип. склада́тися, скластися (складеться), набира́тися, набра́тися

3) (напиваться пьяным) набиратися, набратися и мног. понабира́тися, сов. насмокта́тися, -смокчу́ся, -смокчешся, нажлу́ктитися, -кчуся, -ктишся

1) (действие) нагадування, пригадування;

2) нагад (-ду), напомин (-ну), нагадування (-ння). [Слухає навіть таких неприємних нагадів (Рада). Самих нагадуваннів було мало (Н. Громада)].

* * *

нахватать

1) нахапувати, нахапати, нахоплювати (только несов.), (о людях ещё) налапувати, налапати, (о мног.) поналапувати, понахоплювати, поналапувати кого, чого. [Нахапав чужих гусенят за пазуху (Г. Барв.)];

2) см. Нахапывать. Нахватанный -

1) нахапаний, налапаний, понахапуваний, понахоплюваний, поналапуваний;

2) см. Нахапанный. -ться -

1) (стр. з.) нахапуватися, бути нахапуваним, нахапаним, понахапуваним и т. п. [А хіба-ж то їх (суддів) з простолюду нахапано? (Л. Укр.)];

2) (вдоволь) нахапуватися, нахапатися, (о мног.) понахапуватися, понахоплюватися (чого). [Нахапавсь як Мартин мила (Приказка). Нахапавсь самих вершків, а до діла не дійшов (Київщ.)].

* * *

несов.; сов. - нахват`ать

нрч. небагато, трохи, (редко, зап. троха), мало(-що), (устар.) немного, (кое-что) дещо, щось, (малость) дещиця, (не так много) не скільки, (маловато) обмаль, не гурт, (диал.) не з гурта, (перен.) капля, жменя, дробинка, (зап.) дрібка; срв. Много 1 (Не -го). [Тільки бачив, а прочитав дуже небагато (Шевч.). Літературних творів Леніна маємо дуже небагато (Еллан). Маємо й городчик і пашні трохи (М. Вовч.). А згадаймо! може серце хоч трохи спочине (Шевч.). Та я колись трохи плавав (Мирний). Я таки трохи задрімав, щоб хоч мало голові легше було (Квітка). За царя Гороха, як людей було троха (Номис). Лиш дами троха кривляться (Франко). А Перебийніс просить немного (Пісня). Людина без суспільства мало-що спроможна осягнути (Наш). Заробив дещо грошей (Франко). Тютюну вкрав щось, так його й прогнали (Тесл.). Грошенят дещицю приніс (Кониськ.). Діла не скільки (Сл. Гр.). Хоч і не скільки, а й Настя бере воду (Борзенщ.). Новітніх осад іще тут обмаль (Крим.). У передміськім ліску люду обмаль (Крим.). Худобу забрав, не гурт тієї й худоби було (Загірня). У самих у їх не гурт чого є (Грінч.). На світі страв було тоді не гурт, бо м'ясива тоді іще не їли (Крим.). Писав горопаха, щоб прислали грошей, - дак і тут-же не з гурта (Борзенщ.). За старого Хмеля людей було жменя (Номис). Стоїть хатина, коло неї жменя города (Н.-Лев.). Зачне сіріти, так що можна буде хоч дрібку бачити в лісі (Франко). Дрібку постояти і поговорити (Верхр.). Дрібку води в склянятко взяв (Яворськ.)]. -го погодя - трохи згодом, по малій годині. [Коли трохи згодом дзвонок: дзелень-дзелень (Рудч.). Коли по малій годині і він приходить назад (Новомосковщ.)]. -го не два метра - безмаль (без трошки) (не) два метри; срв. Немногий (Без -гого). -го взял - небагато поживився, (грубо) поживився, як пес мухою. -го пользы от этого - з цього небагато користи. -го поправился - трохи очуняв (одужав, оклигав). -го лучше, больше - не багато (не на багато, трохи) краще, більше. Ещё -го и конец - ще трохи та й край.

* * *

1) ( мало) небага́то, тро́хи

2) (несколько, чуть-чуть, слегка) тро́хи

3) в знач. сказ. небага́то

1) (ум. от Нос) - а) см. Носик 1; б) дзюбок, дзьобок (-бка), (реже) носок (р. но[і]ска); срв. Нос 2. [Рання пташка носок чистить (Чуб. I)]. С воробьиный -сок - з комареву ніжку;

2) (предмета, орудия) носок, ріжок (-жка); (кончик) кінчик; (острый конец яйца) носок и носик;

3) (посуды) носок, носик, пиптик, пипка, (диал.) циплик (-ка), рулька. [Чайник з відбитим пиптиком (Брацл.). Циплик у лійки, в самоварі (Липовеч.). Хто се одбив рульку? (Київщ.)];

4) (обуви) носок, (редко ніс (р. носа)), носак; (-ка), (диал.) висп'яток (- тка), (перед) перед (-да), передок (-дка). [Вдарив його носаком (Сл. Гр.)]. -ски - носки, (переды) переди (-дів), передки (-ків). [Перебуйся назад носками (Номис). Висп'ятками бити (Драг.). В чоботях старі халяви, а переди і підошви нові (Звин.). Дивився на передки своїх черевиків (Васильч.)]. Бить мяч с -ска - бити м'яч(а) носком (передком). Бороться с - ска - боротися нога об ногу;

5) (чулка) носок. Навязать у чулок -ски - доплести до панчіх носки;

6) (короткий чулок) шкарпетка. -ски - шкарпетки (-ток). [Мусів скинути чоботи і пішов на баштан в самих шкарпетках (Н.-Лев.)];

7) (гарпун) гарпуна (-ни).

* * *

1) уменьш. носо́к, -ска́; ( носик) но́сик

2) (передний край ступни, обуви, чулка) носо́к

победить перемагати, перемогти, змагати, змогти, дужати, подужати, сов. по[з]долати и по[з]доліти, бороти, побороти, переважувати, переважити кого, що, брати, взяти гору над ким, над чим. Срв. Одолевать, Осиливать, Преодолевать. [Не багато людей може тим похвалитись, що самих себе перемогли (Єфр.). Мене не подола весь люд ворожий (Л. Укр.). Мудрість бере гору над дурнотою, як світло над темрявою (Еккл.)]. -дить войною - звоювати, повоювати кого війною, (стар.) звитяжити кого. -дить врага, вражескую силу - перемогти, подужати, подолати, переважити, з[по]воювати ворога, ворожу силу. [Поміг йому ворога звоювати (Рудан.). Як переважили козаки шляхетську силу (Куліш)]. -дить кого в борьбе - подужати кого в боротьбі, побороти кого. Свет -дает тьму - світло перемагає (змагає, боре, переважує) темряву, бере гору над темрявою. -дить страх - перемогти, подужати, подолати, побороти страх. -дить препятствия, трудности - см. Преодолевать. Побеждённый - переможений, подоланий, подужаний, звитяжений. [Горе подоланим (переможеним, звитяженим)]. -ться - перемагатися, бути переможеним, подужаним, подоланим, звитяженим и т. д.

* * *

несов.; сов. - побед`ить

поселиться

1) селитися, поселитися, оселятися, оселитися, осаджуватися, осадитися, сідати, (о)сідати(ся), осісти(ся) на чому, (о мног.) пооселюватися, посідати, поосідати(ся), сідати, сісти осадою. [Селилися наші на Амурі (Крим.). Инші по пущах селами сідали (Куліш). Татарський берег Славутиці осіло козацтво (К. Кр.). Вони осілись на Україні (Єфр.). Батько мій був з самих найпервіших січовиків, що осадились на Чортомлику (Стор.). Сідайте осадами й торгуйте (Св. П.)]. -ться густо - загуститися. -ться в гнезде - у[за]гніжджуватися, у[за]гніздитися, окукоблюватися, окукобитися, окублюватися, окублитися;

2) между ними -лился раздор - між ними зайшов нелад, проміж них пішли чвари. Поселившийся - осілий. Вновь -шийся - новоселець (-льця).

* * *

несов.; сов. - посел`иться

1) оселя́тися и осе́люватися, осели́тися, поселя́тися, посели́тися; обселя́тися, обсели́тися, осіда́ти, осі́сти и поосіда́ти, осіда́тися, осі́стися и поосіда́тися; оса́джуватися, осади́тися

2) страд. (несов.) оселя́тися, поселя́тися; обселя́тися: сі́ятися; виклика́тися

преодолеть перемагати, перемогти, змагати, змогти, переборювати, перебороти, поборювати, побороти, (сов.) подужати, подола[і]ти, пересилювати, пересилити, переважати, переважити, ламати, зламати, (о мн.) поперемагати, попереборювати, попересилювати кого, що; срв. Одолевать, Осиливать. [Перемагай свій тяжкий час (Філян.). Самих себе перемогти (Єфр.). Усі ці перешкоди треба перебороти (Касян.). Подужати недовір'я (Касян.). Вона зламає всяку перешкоду (Самійл.)]. Я -лею все трудности - я переможу всі труднощі. -лев самого себя - перемігши самого себе. Преодолённый - переможений, поборений, подужаний, пересилений, переважений. -леваться, -долеться - перемагатися, перемогтися, поборюватися, пересилюватися, бути переможеним, подужаним, переваженим, побореним, пересиленим.

* * *

несов.; сов. - преодол`еть