рыть

- рыть канаву

- рыть канаву

1) ри́ти (ри́ю, ри́єш); (делать углубление, извлекать что-л. из земли) копа́ти

2) (перебирать, ворошить в поисках чего-л.) ри́ти; ( перерывать) перерива́ти

-ся, зарыть, -ся

I. заривати, -ся, зарити, -ся, уривати, -ся, урити, -ся, закопувати, -ся, закопати, -ся, укопувати, -ся, укопати, -ся, (о мн.) позаривати, -ся, позакопувати, -ся. [Убили його та й закопали під яблунею (Рудч.). Кабан каже: я побіжу в болото та в мул уриюся (Рудч.). Од ворога сховаєшся, як у землю вкопаєшся (Приказка). Дашкевич усе глибше закопувався в книжки (Н.-Лев.)]. -вать, -ся, -рыть, -ся не глубоко или во что-л. сыпучее - загрібати, -ся, загребти, -ся, угрібати, -ся, угребти, -ся, запорпувати, -ся, запорпати, -ся у що; (о кроте) закротитися. [Украв діжку та вгріб у полову (Сл. Гр.). Запорпали ті чоботи в гній (Свидн.). Комашина запорпалася в листя. І оком не змигнув, як кріт уже закротився (М. Грінч.)]. -рыть носом - зарити носом, засторчитися носом. [Упав так, що аж носом зарив (Номис). Так і засторчився носом у сніг]. Зарытый - заритий, закопаний; запорпаний.

II. Зарываться, зарваться - зариватися, зарватися, заганятися, загнатися, (неудачно) засипатися. [Зариваються вони дуже в цій справі - коли-б чого поганого не здобулися (М. Грінч.)].

* * *

несов.; сов. - зар`ыть

1) зарива́ти, зари́ти, -ри́ю, -ри́єш и мног. позарива́ти; урива́ти, ури́ти; ( закапывать) зако́пувати, закопа́ти и мног. позако́пувати; (загребать чем-л.) загріба́ти, загребти́ и мног. позагріба́ти, угріба́ти, угребти́

2) (сов.: начать рыть) поча́ти ри́ти (копать - копа́ти)

покрыть покривати, крити, покрити, укривати, окривати, окрити, накривати, накрити, укрити. См. ещё Накрывать, накрыть. -вать пеленой (о тумане, мраке и т. п.) - повивати, повити, оповивати, оповити, обгортати, обгорнути що, налягати, налягти на що. - вать стол скатертью, пол ковром и т. п. - застеляти, застелити, застилати, заслати стіл скатертиною, поміст (підлогу) килимом. -вать слоем листьев и пр. - устилати, услати, устеляти, устелити, укривати, укрити. -вать голову покрывалом, платком - напинати, запинати, запнути голову, хусткою, напинатися, напнутися, запинатися, запнутися хусткою. -вать воз брезентом - укривати, напрядати воза брезентом. -вать (избу) соломой - крити, вкрити (хату, клуню) соломою; ушивати (хату); (тёсом) ґонтувати (хату); (железом) крити бляхою, побивати бляхою, бляхувати (хату). -вать меховую шубу материей - потягати, потягти, покривати, покрити шубу сукном. [Думаю потягти свою кожушку черкасином (Черн.)]. -вать цветами (расцвечивать) - квітувати. [Гляньте, як мороз квітує тафлю - так і видно, як квіти стають]. -вать лаком - скривати, скрити лаком. [Рамці доробив, - ще тільки лаком треба скрити]. Прибыль не -ла затрат - прибуток не покрив витрати. -рыть все долги - оплатитися з усіх боргів; вирівняти (виплатити) сплатити, посплачувати всі борги. - вать дефицит - вирівнювати, вирівняти дефіцит (недобір). -рыть карту - побити, укрити. [Восьмаку побив (укрив) кралею]. Его голос -вает все прочие голоса - його голос над усіма иншими горує (усі инші повершає). -вать, -рыть чей проступок - покривати, покрити що, кого, похитити кого що. [Мати покривала негарні вчинки свого сина. Мати покривала свого сина. Не тягну тебе в суд за марнотравство і перелюб, а покриваю все для чести дому (Л. Укр.). Він давав мені п'ять карбованців, щоб не виказував на його: похити мене, каже. Так я не взяв грошей і сказав, що не похитю (Павлогр.)]. Вода -рыла что - вода поняла що. -рыло водою - поняло водою. Тьма -рывала землю - темрява землю залягала, (о)повивала, обгортала. -рыло язвами - обкинуло чиряками. Покрытый - покритий, укритий, окритий, накритий; (туманом, мраком и т. п.) оповитий, обгорнутий, обгорнений; (скатертью, ковром) застелений, (растениями) устелений; (платком) напнутий, запнутий; (о шубе) потягнений. [Кожух сукном потягнений]. -тый пылью - пилом припалий. -тый дефицит - вирівняний дефіцит (недобір). -тый долг - сплачений, виплачений борг. Это -рыто мраком неизвестности - про це ні знаку, ні сліду; це вкрито туманом безвісти.

* * *

несов.; сов. - покр`ыть

1) покрива́ти, покри́ти; ( накрывать) накрива́ти, накри́ти и понакрива́ти; ( укрывать) укрива́ти, укри́ти и повкрива́ти; ( застилать) застила́ти, засла́ти, застеля́ти, застели́ти; ( крышу соломой) пошива́ти, поши́ти, ушива́ти, уши́ти и повшива́ти; (водой вовремя разлива; тонким слоем чего-л.) пойма́ти, пойня́ти, поніма́ти, поня́ти; ( голову платком) запина́ти, запну́ти и зап'я́сти и позапина́ти

2) (укрывать, укутывать, обволакивать) укрива́ти, укри́ти, покрива́ти, покри́ти, окрива́ти, окри́ти; (туманом, мраком) оповива́ти, опови́ти, повива́ти, пови́ти, огорта́ти, огорну́ти

3) ( заглушать) заглуша́ти и заглу́шувати, заглуши́ти, покрива́ти, покри́ти

4) ( возмещать) покрива́ти, покри́ти; ( расплачиваться) спла́чувати, сплати́ти

5) (несов.: обругать) покри́ти

6) ( случать животных) спец. покрива́ти, покри́ти

прорвать

I. проривати, прорвати що; (вырвать) виривати, вирвати що (греблю); (одежду) продирати, продрати и продерти, роздирати, розідрати и роздерти що (одежу); (пропалывать) проривати, прорвати, пробирати, пробрати, прополювати, прополоти; (о мн.) попроривати, пороз[попро]дирати; попробирати, попрополювати що. [Нащо-ж ти, доню, стелю проривала? (Чуб.). Водиця гребельку прорвала (Основа). Болячка набрякла та й прорвала (Грінч.)]. -вать неприятельские ряды - прорвати ворожі лави. -вало кого - прорвало кого. [Савчука як-раз прорвало (Виннич.)]. Прорванный - прорватий и прорваний; продертий, розідраний, роздертий; пробраний, прополотий. -ться -

1) прориватися, прорватися, бути прорватим (прорваним) (об одежде) продиратися, продертися и продратися, бути продертим и т. д.; (о нарыве) проривати и прориватися, прорвати и прорватися. [Піймали дуже багато риби, аж невід їх проривався (Єванг.). Ледве промінь прорветься на мить знову хмари (Л. Укр.). Німим отверзуться уста, прорветься слово, як вода (Шевч.). Прорвалася загата (Кримськ.). Мішок прорвався (продерся)];

2) (сквозь что) прориватися, прорватися, (продираться) продиратися, продертися, (пробиваться) пробиватися, пробитися крізь що. [Сурма проривається крізь галас (Л. Укр.). Ринули в тісні проходи, кудою хтів продертися Зогак (Крим.)];

3) прохоплюватися, прохопитися, (обычно о чувстве) вибухати, вибухнути. [Забавки, в яких искрами прохоплюються передчуття будучини (Ніков.). Вибухла глибока, дикая печаль (Крим.)];

4) (бывать) випадати, випасти, траплятися, трапитися.

II. Прорывать, прорыть - проривати, прорити, (прокапывать) прокопувати, прокопати, (о мн.) попроривати, попрокопувати що, крізь що. [Носом прорию (Рудч.). Прокопали хідники]. -рыть нору - прорити, проточити нору. -рыть канал - прорити канаву. Вода -ла - вода прорила (промила) берег. Прорытый - проритий, прокопаний. -ться - прориватися, проритися, бути проритим, прокопуватися, прокопатися, бути прокопаним; см. Прокапываться.

* * *

1) прорива́ти, прорва́ти и попрорива́ти

2) (несов.: рвать в течение определённого времени) рва́ти [ці́лу годи́ну], прорва́ти

1) прорива́ти, прори́ти и попрорива́ти; ( прокапывать) проко́пувати, прокопа́ти и попроко́пувати

2) (несов.: рыть в течение определённого времени) ри́ти [ці́лий день], прори́ти

техн. взрыва́ть ( рыть), рыть

техн. взрыва́ние ( рытьё), взры́тие, рытьё

нарвать

I. 1) чего - наривати, нарвати, назривати, надирати, надерти и (реже) надрати (-деру, -реш), (фамил., пров.) напорювати, напороти, напелехати, (на куски) нашматовувати, нашматувати, (надёргивать) на(с)микувати, на(с)микати, нашарпувати, нашарпати, (о мног.) понаривати, понадирати, понапорювати, понашнатовувати, пона(с)микувати, понашарпувати чого. [Ой, нарвала дівчина лободи, лободи! (Пісня). Фіялочок на віночок назриваю (Метл.). Повні пазухи грушок понаривали (Драг.). Надерли собі моху (Яворськ.). Нашматували паперу (Київщ.). Понапорювавши гороху повні пазухи (Свидн.). Напелехала цілу запаску яблук (Н.-Лев.). Барвінку дикого намичу (Федьк.)];

2) (о нарыве на теле) наривати, рвати, нарвати, набирати(ся), набрати(ся), (пров.) накручувати, накрутити, (о мног.) понаривати, понабирати(ся), понакручувати. [У мене ногу рвало (Бердич.). Тріснув струп поганий, що віддавна набирав (Франко). Пухирі набираються (Житом.). Понакручує ґульки (на тілі) (М. Милорад.)]. Нарванный - нарваний, надертий и (реже) надраний, нашматований, на(с)миканий, нашарпаний, понариваний и т. п. -ться -

1) нариватися, нарватися, понариватися; бути нариваним, нарваним, понариваним и т. п.;

2) на кого, на что - наскакувати, наскочити, натрапляти, натрапити, наражатися, наразитися, нахоплюватися, нахопитися на кого, на що, здобуватися, здобутися чого. [Прийшов до неї та й натрапив на Грицька (Грінч.). На небезпеку наражатись (Л. Укр.). Боюся наразитися на прикрість (Київ). Здобувся клопоту (Сл. Ум.)].

II. Нарывать, нарыть -

1) (разрывая) наривати, нарити, (о мног.) понаривати, (накапывать ям и т. п.) накопувати, накопати, (о мног.) понаривати, понакопувати чого. [Клята свиня нарила такого на городі, що хоч плач (Сл. Гр.). Накопали багато ям (Сл. Ум.)];

2) (вырывая что из чего) накопувати, накопати, (немного, успевать, быть в состоянии -рыть) укопувати, укопати, (о свинье) наривати, нарити, (о мног.) понакопувати, повкопувати, понаривати чого. [Накопали цілий віз картоплі (Сл. Ум.). Вкопай бараболі на борщ (Сл. Гр.). Свиня нарила пів города картоплі (Грінч.)]. Нарытый -

1) наритий, накопаний, понакопуваний;

2) накопаний, укопаний, наритий, понакопуваний, повкопуваний. -ться -

1) нариватися, наритися, понариватися; бути нариваним, наритим и т. п.; 2 (вдоволь, сов.) наритися, накопатися, попорити, попокопати (досхочу), (о мног.) понариватися, понакопуватися.

* * *

- безогневое взрывание

техн., несов. вырыва́ть, сов. вы́рыть