-
21 срывать
I несов. срыва́ть, сов. сорва́ть, техн.зрива́ти, зірва́ти; ( сдирать) здира́ти, зідра́ти и зде́ртиII несов. срыва́ть, сов. срыть, техн.(удалить рытьём, сравнять с землёй) зрива́ти, зри́ти -
22 взрывание
I техн.( разрушение взрывом) виса́джування (в пові́тря), ви́садження (в пові́тря); ( подрывание) підрива́ння- беспламенное взрывание
- замедленное взрывание
- огневое взрывание
- сотрясательное взрывание
- электрическое взрывание II техн.( рытьё) риття́; ( вскапывание) ско́пування -
23 взрывать
I несов. взрыва́ть, сов. взорва́ть, техн.( разрушать взрывом) виса́джувати (в пові́тря), ви́садити (в пові́тря); ( подрывать) підрива́ти, підірва́тиII несов. взрыва́ть, сов. взрыть, техн.( рыть) ри́ти, зри́ти; ( вскапывать) ско́пувати, скопа́ти -
24 вырывать
техн., несов. вырыва́ть, сов. вы́рытьвирива́ти, ви́рити; ( выкапывать) вико́пувати, ви́копати -
25 подкапывание
техн.підко́пування; ( рытьё - ещё) підрива́ння -
26 прокапывать
I несов. прока́пывать, сов. прока́пать, техн.( просачиваться) просо́чуватися, просочи́тисяII несов. прока́пывать, сов. прокопа́ть, техн.( рыть) проко́пувати, прокопа́ти -
27 срывать
I несов. срыва́ть, сов. сорва́ть, техн.зрива́ти, зірва́ти; ( сдирать) здира́ти, зідра́ти и зде́ртиII несов. срыва́ть, сов. срыть, техн.(удалить рытьём, сравнять с землёй) зрива́ти, зри́ти -
28 копання
техн. рытьё -
29 копати
копа́ть, рыть ( копать) -
30 підривання
астр.; техн.; физ. взрыв, взрыва́ние ( подрывание), подка́пывание ( рытьё - ещё), подрыва́ние ( земли) -
31 прокопувати
-
32 закрывать
закрыть1) (окна, двери и т. п.) зачиняти, зачинити, захиляти, захилити, (о мн.) позачиняти и позачинювати (вікна, двері); (отверстие) затуляти, затулити, затикати, заткнути и заткати, (о мног.) позатуляти, позатикати, (заслонкой) заслоняти, заслонити, (о мног.) позаслоняти, (запоной и т. п.) запинати, запнути, зап'ясти, заслоняти, заслонити, (о мн.) позапинати, позаслоняти що чим; (что-либо плотно) затушковувати, затушкувати, (пров.) заштурмовувати, заштурмувати. [Без мене й дірочки малої нікому затулити (Номис). Укинув її в піч і заслонив (Рудч. П.). А я вже й піч заслонила (Кониськ.). Робили вони, позаслонявши вікна од двору (Н.-Лев.). Запинає вікно хусткою (Сл. Гр.)]. -крой сундук, крышку - зачини скриню, причини віко, кришку. -крой бутылку - заткни пляшку. -крой кран - закрути кран. -ть уши - затикати, заткнути, заткати (в)уха, защулювати, защулити (в)уха, (о мног.) позатикати, позащулювати (в)уха. [Він сів у куті, скулився, заткав вуха (Франко). Та й мимоволі з одчаєм защулив вуха (Крим.)];2) (складывать) згортати, згорнути, стуляти, стулити. -ть книжку - згортати, згорнути книжку, стуляти, стулити книжку. [Книжку згорнув, сховав у свою шаховку (Грінч.)]. -ть зонтик - згортати, згорнути парасольку. -рыть рот - стулити рота, (насм.) зашити губи; (презрительно) замкнути (стулити) писок, заткнутися, заткати каглу. -ть рот кому (заставить замолчать) - заціплювати, заціпити уста, замикати, замкнути губу (уста) кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. -крыть рот кому чем - затулити рота кому чим. [Десятник затулив їй уста шапкою (М. Вовч.)]. -ть глаза (веками) - заплющувати (заплющати и плющити), заплющити, сплющувати, сплющити, закривати, закрити, стулювати и стуляти, стулити очі; заплющуватися, заплющитися, (о мног.) позаплющувати, посплющувати, постулювати очі, позаплющуватися; (смежить) склепати, склепити (очі). [Олеся заплющила очі й знов стала як мертва (Н.-Лев.). Плющить він очі (Мирн.). Сплющу очі (Кониськ.). Не дивіться, позаплющуйте очі (Харк. п.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Впасти на лаву, як камінь у воду - і вмить склепити очі (Коцюб.)]. -ть глаза умершему - затуляти, затулити, закривати, закрити очі помершому. [Не сумуй, що прийдеться самій у гріб лягать, що не буде кому очей затулить (Франко)]. -крыть глаза (умереть) - с[за]плющити, (смежить) склепити очі. -крыть глаза кому (убить, погубить) - замкнути очі кому. -вать, -крыть глаза на что - заплющувати, заплющити очі на що, не мати очей на що. [Навмисне заплющуючи на правду очі (Єфр.)];3) (накрывать) закривати, закрити, накривати, накрити, покривати, покрити, укривати, укрити, (о мног.) позакривати, понакривати, повкривати; (сплошь) крийма крити (укривати, укрити) що. [Зострілася чумаками, закрила дитину (Шевч.)]. -крой крышкой - за[на]крий кришкою. -ть лицо руками - затуляти, затулити обличчя руками, затулятися и затулюватися, затулитися руками, утуляти, утулити лице в долоні. [Він затулив обличчя руками (Крим.). Спустився на лавку і затуливсь руками (Крим.)]. -ть голову платком - запинати, запнути, зап'ясти голову хусткою. -ть глаза чем - затуляти, затулити очі чим. [Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала (Стор.)];4) чем (скрывать от глаз, заграждать) - затуляти, затулити, заслоняти, заслонити, заступати, заступити, покривати, крити, покрити кого, що; (застить) застувати; (о тумане: заволакивать) застилати, заслати (-стелю, -стелеш), застеляти, застелити (-стелю; -стелиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгортати, обгорнути, оповивати, оповити що. [Затуляючи собою мало не все вікно (Васильч.). Чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі (Чупр.). Рада- б зірка зійти, чорна хмара заступає (Мет.). І дим хмарою заступить сонце перед вами (Шевч.). Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє (Шевч.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Не застуй вікна (Київщ.). Одійди, не застуй, бо нічого не видно (Звин.)]. - ть что чем (завешивая) - запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати, (со всех сторон) обпинати, обіпнути, обіп'ясти що. -вать что чем, заставляя - заставляти, заставити що чим. [Двері заставлено шахвою];5) см. Скрывать, Укрывать;6) (прекращать, запрещать) закривати, закрити (засідання), припиняти, припинити (засідання, газету, журнал, товариство, приймання вантажу), (счета) замикати, замкнути (рахунки). -крыть кредиты - закрити кредити. -крыть лавку (временно, совсем) зачинити крамницю. Закрытый - зачинений, захилений; затулений, заткнутий, заткнений и затканий, заслонений, запнутий и запнений; згорнений и згорнутий; (о глазах) стулений, заплющений, сплющений, (плотно) засклеплений, склеплений; закритий, по[на]критий; заступлений; застелений; закритий, припинений (журнал), (о лавке) зачинений. -тое учебное заведение - закрита школа, інтернат. -тое заседание - неприлюдне (закрите) засідання. -тое представление - закрита (неприлюдна) вистава. -тое голосование - таємне голосування. -тое платье - закрита сукня. -тое письмо - закритий лист; (заклеиваемое по краям) закритка. -тое море - закрите море. -тый слог - закритий склад. -тый экипаж, вагон - закритий екіпаж (повіз), вагон. Вход, проезд -крыт - вхід, проїзд закрито. Книжный магазин -крыт - книгарня зачинена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книгарню зачинено. Магазины по понедельникам -крыты - крамниці понеділками зачинені. Окно -то - вікно зачинено. С -тыми глазами - з заплющеними очима. С плотно -той крышкой - щільно зачинений. Свет -рыт для кого (перен.) - світ зав'язано кому.* * *несов.; сов. - закр`ыть1) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; (загораживать, заслонять что-л.) затуля́ти и зату́лювати, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати, заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; (дверь, окно, ворота; кого-л. в помещении) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти и позачи́нювати; (застилать, завешивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти; (книгу, тетрадь) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти, -ну́, -неш и мног. позгорта́ти и позго́ртувати\закрыватьть буты́лку — затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти) пля́шку
\закрыватьть кран — закру́чувати, закрути́ти (закрива́ти, закри́ти) кран
\закрыватьть рот кому́ — (перен.: заставлять замолчать) затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти, зама́зувати, зама́зати, затуля́ти, затули́ти) ро́та (рот) кому́, замика́ти, замкну́ти ро́та (рот, вуста́, уста́) кому́, зав'я́зувати, зав'яза́ти (заці́плювати, заці́пити) ро́та (рот, вуста́, уста́, язи́к) кому́; вульг. замика́ти, замкну́ти пи́сок кому́
2) ( смыкать глаза) заплю́щувати, -щую, -щуєш и плю́щити, заплю́щити и мног. позаплю́щувати, сплю́щувати, сплющити, закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти -
33 отрывать
оторватьI. відривати, відірвати, віддирати, віддерти, відідрати що від чого, (часть) уривати, урвати, удирати, удерти, наддирати, наддерти, відшматовувати, відшматувати, (о многих) повідривати, повіддирати и т. д. [Не міг відірвати очі від тієї краси. Віддерла шматинку зав'язати порізаного пальця. Від його, урвавши поли, тікай]. -вать от дела - відривати від роботи, від діла. Оторванный - відірваний, віддертий, урваний, відшматований, удертий.II. Отрывать, отрыть -1) відкопувати, відкопати, відгрібати, відгребти. [Відкопали закопані гроші]. -рыть снег - відкидати, повідкидати сніг;2) (отыскать) викопувати, викопати, видирати, видрати, відшукувати, відшукати. [Не знаю, де він викопав таку штуку]. Отрытый - відкопаний, відгребений; викопаний и т. д.* * *I несов.; сов. - оторв`атьвідрива́ти, відірва́ти и повідрива́ти, (часть чего-л.) урива́ти, увірва́ти и урва́ти; ( отдирать) віддира́ти, відде́рти и відідра́ти; (несов.: отломать, отщепить) відчахну́тиII несов.; сов. - отр`ытьвідрива́ти, відри́ти и повідрива́ти; ( вырывать) вирива́ти, ви́рити и повирива́ти; ( откапывать) відко́пувати, відкопа́ти и повідко́пувати; ( выкапывать) вико́пувати, ви́копати и повико́пувати; ( отгребать) відгріба́ти, відгребти́ и мног. повідгріба́ти -
34 подрывание
I. 1) підривання;2) (порохом) підривання, підсаджування, висаджування в повітря; (взрывание) зривання, висаджування (в повітря);3) (о силах, здоровьи) підривання, підвереджування, порушування, збавляння; см. Подрывать, Подорвать.II. Подрывание - підривання, підкопування; см. Подрывать, -рыть.* * *Iпідрива́нняIIпідрива́ння; підко́пування
- 1
- 2
См. также в других словарях:
рытьё — рытьё, я … Русский орфографический словарь
рыть — глаг., нсв., употр. часто Морфология: я рою, ты роешь, он/она/оно роет, мы роем, вы роете, они роют, рой, ройте, рыл, рыла, рыло, рыли, роющий, роемый, рывший, рытый, роя; св. вырыть, отрыть; сущ … Толковый словарь Дмитриева
РЫТЬ — РЫТЬ, рою, роешь, несовер., что. 1. Копать, делая в земле углубление. Рыть траншеи. Рыть пруд. Крот роет ход. || Копать, разрывать. Свинья роет землю. 2. перен. Передвигая, раскидывать, разбрасывать в беспорядке (разг.). Рыть бумаги на столе. ❖… … Толковый словарь Ушакова
РЫТЬЁ — РЫТЬЁ, рытья, мн. нет, ср. Действие по гл. рыть. Рытьё канав. Рытьё котлована (для фундамента здания). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
рыть — рою, роешь; рытый; рыт, а, о; нсв. (св. разрыть, вырыть). что. 1. Делать в земле яму, углубление и т.п.; копать. Р. канал, колодец, канаву. Р. могилу кому л. (также: готовить чью л. гибель, причинять огромные неприятности). Р. яму кому л. (также … Энциклопедический словарь
РЫТЬ — РЫТЬ, рою, роешь; рытый; несовер. 1. что. То же, что копать (в 1, 2 и 3 знач.). Р. землю. Р. яму. Р. картошку. 2. перен., что. Перебирать, ворошить, ища что н. (разг.). Р. бумаги на столе. | совер. вырыть, рою, роешь; ытый (к 1 знач.) и отрыть,… … Толковый словарь Ожегова
рытьё — рытьё, рытья, рытья, рытей, рытью, рытьям, рытьё, рытья, рытьём, рытьями, рытье, рытьях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
рытьё — рытьём рытьё, рытьём … Словарь употребления буквы Ё
рытьё — РЫТЬ, рою, роешь; рШытый; несов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
РЫТЬ — что, рывать, копать. Рыть канаву, пруд, ямы для присадков; руду. | Ворочать вещи, перебрасывать, приводить в беспорядок. Не рой. бумаг, книг, товару. | костр. трогать, замать. Не рой его. он нездоров. | архан., новг. валд. бросать, откидывать. Ты … Толковый словарь Даля
рыть — РЫТЬ, рою, роешь; несов., куда, откуда. Идти, шагать. Роем отсюда уходим. Зачем рыть так далеко? … Словарь русского арго
