-
21 страх
страхtimego, teruro;под \страхом сме́рти sub la minaco de mort(ig)o;♦ за свой \страх je sia respondeco.* * *м.1) miedo m, temor m, pavor m; julepe m (Ю. Ам.)смерте́льный страх — miedo mortal (cerval)
по́лный страха, охва́ченный страхом — lleno de miedo
дрожа́ть от страха — temblar de miedo
наводи́ть страх — amedrentar vt
напусти́ть (нагна́ть) страху ( на кого-либо), зада́ть страху ( кому-либо) — dar miedo (a), amedrentar vt
2) ( угроза) amenaza fпод страхом сме́рти — bajo la amenaza de muerte, bajo pena de muerte
••ры́царь без страха и упрёка — caballero sin miedo ni reproche, sin miedo y sin vituperio
не за страх, а за со́весть — según (a) conciencia
держа́ть в (Бо́жьем) страхе — tener (mantener) bajo miedo
у страха глаза́ велики́ посл. — el miedo ve con anteojos de aumento, tiene el miedo muchos ojos
* * *м.1) miedo m, temor m, pavor m; julepe m (Ю. Ам.)смерте́льный страх — miedo mortal (cerval)
по́лный страха, охва́ченный страхом — lleno de miedo
дрожа́ть от страха — temblar de miedo
наводи́ть страх — amedrentar vt
напусти́ть (нагна́ть) страху ( на кого-либо), зада́ть страху ( кому-либо) — dar miedo (a), amedrentar vt
2) ( угроза) amenaza fпод страхом сме́рти — bajo la amenaza de muerte, bajo pena de muerte
••ры́царь без страха и упрёка — caballero sin miedo ni reproche, sin miedo y sin vituperio
не за страх, а за со́весть — según (a) conciencia
держа́ть в (Бо́жьем) страхе — tener (mantener) bajo miedo
у страха глаза́ велики́ посл. — el miedo ve con anteojos de aumento, tiene el miedo muchos ojos
* * *n1) gener. (óãðîçà) amenaza, anhelo (страстное желание), asombro, aterramiento, espanto, julepe (Ó. Àì.), miedo, pasión, pavidez, pavor, pavura, susto, temor, terror2) colloq. canguelo, basca3) simpl. (î÷åñü) terriblemente, (ñáðàõ, ó¿àñ) horror4) Arg. estrilo5) Guatem. flato6) S.Amer. juiepe -
22 задирать
задрать -1) задирати и дерти (вгору), задерти и задрати, задублювати, задубити, (о мн.) позадирати, позадублювати. -рать голову, хвост, ноги задирати (задерти) голову, хвоста, ноги, закопилювати (закопилити) хвоста, задублювати (задубити) хвоста. [Біжить кінь, хвоста задубивши]. -рать нос (голову) - кирпу гнути, губу копилити проти кого, пиндючитися, високо нестися. -драв ноги - задерши ноги. Я тебе как дам, так и ноги -рёшь - як стусону тебе, то й п'ятами вкриєшся (ноги задереш);2) (затрагивать) задирати, задерти, зачіпати, зачепити, займати, за(й)няти кого, заводитися, завестися з ким, чіплятися до кого, налазити на кого. Он всех -рает - він кожного зачіпає, він з кожним заводиться, до кожного чіпляється, на кожного налазить;3) роздирати, роздерти. -драть за живое - дійняти (допекти) до живого, до серця, до печінок. Волк козу -драл - вовк козу розірвав. Задранный - задраний, задертий, задублений.* * *несов.; сов. - задр`ать1) задира́ти, заде́рти и задра́ти, -деру́, -дере́ш и мног. позадира́ти\задиратьть нос — см. нос
2) ( растерзывать) розрива́ти, розірва́ти, роздира́ти, розде́рти и розідра́ти, задира́ти, заде́рти и задра́ти3) ( засекать розгами) засіка́ти, засікти́, -січу́, -січе́ш4) (задевать, вызывать на ссору, драку) задира́ти несов.; зачіпа́ти, зачепи́ти, -чеплю́, -че́пиш, займа́ти, зайня́ти, -йму́, -ймеш -
23 замирать
замереть за(в)мирати и мерти, за(в)мерти, мертвіти, замертвіти, обмертвіти, мліти, зомліти, знеживлятися (мало употр.), знеживитися; (о звуке) затихати, затихнути, втихати, втихнути, вщухати, вщухнути. [Не дай спати ходячому, сердем замирати (Шевч.). Завмерла воля до життя (Франко). Серце розривалось, сльози сохли, душа мерла (Шевч.). Глянув, а вона лежить у крові, я так і замертвів (Сл. Гр.)]. Сердце, душа -ет, -рла - серце, душа завмирає, мре (мліє, в'яне, холоне, холодіє), серце завмерло, зайшлося, душа завмерла, похолола. Замерший - за(в)мерлий, обмерлий, зомлілий. [Завмерлеє в серці коханнє (Франко)].* * *несов.; сов. - замер`етьзавмира́ти, завме́рти, -вмру́, -вмреш и мног. позавмира́ти, замира́ти, заме́рти, -мру́, -мре́ш и мног. позамира́ти, несов. ме́рти; ( от сильного переживания) замліва́ти, замлі́ти и мног. позамліва́ти, умліва́ти, умлі́ти; ( цепенея) укляка́ти, укля́кнути и укля́кти, -кну, -кнеш; ( о звуках) загаса́ти, зага́снути, згаса́ти, згаснути, ги́нути, зги́нути, (несов.: удаляясь) далені́тисе́рдце (душа́) \замирать мира́ет — се́рце (душа́) завмира́є (замира́є, холо́не), в се́рці (в душі́, на душі́, на се́рці, в гру́дях) холо́не
-
24 издирать
-ся, изодрать, -ся1) драти, -ся, подрати, -ся, дерти, -ся, подерти, -ся, шматувати, -ся, пошматувати, -ся; срвн. Изорваться. [Ніхто так не дере, не шматує одежі, як оцей хлопець (Харківщ.). Подрала ряденце на пелюшки (Київщ.)]. Изодранный - подертий, подраний, пошматований;2) здирати, -ся, здерти, -ся, (о мног.) поздирати, -ся. [Не здирай струпа, бо прикинеться (Харківщ.)].* * *несов.; сов. - изодр`ать1) роздира́ти, розде́рти, -ру́, -ре́ш и розідра́ти (роздеру́, роздере́ш) и мног. пороздира́ти, сов. порва́ти, поде́рти и подра́ти; ( в клочья) шматува́ти, пошматува́ти, мног. перешматува́ти; (исцарапывать, делать рваным) обдира́ти, обде́рти и обідра́ти и мног. пообдира́ти2) (сов.: сильно побить) поби́ти, -б'ю́, -б'є́ш, ви́бити; відлупи́ти, -луплю́, -лу́пиш, відлупцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш -
25 изрывать
изорватьI. 1) дерти, подерти, драти, подрати, роздирати, роздерти, (на клочки) шматувати, пошматувати, (о мн.) порозривати, подерти, пороздирати. [Сад вирубали, книжки синів подерли (Коцюб.). Коралів не порвала (Метл.). В одній сорочці, та й ту табунники пошматували (Д. Марков.)]. Собака -ла (человека, одежду) - собака порвав (людину, одежу). [Оцей собака мене вчора порвав (Звин.)]. -вать на себе одежду обо что- нб. - пошарпатися об що, на чому. [Пошарпався ввесь об шипшину (Котл.)]. -рвал всё на себе - усе на собі подер;2) (из чьих рук) видирати, видерти, вихоплювати, вихопити в кого, (зап.) кому. Изорванный - роздертий, дертий, драний, подертий, пошматований. -ный зипун - подерта, драна свита. -ная одежда - подерта одіж, дранка. -ный в клочья, изветшалый - дрантивий. [У дрантивих наметах своїх весь Ізраїль дрімає (Франко). Дрантива свита (Сл. Гр.)]. -ться - дертися, подертися, бути подертим и т. д.II. Изрывать, изрыть -1) рити (рию, риєш), порити, зривати, зрити, скопувати, скопати, (заровненную землю) пороти, попороти (землю, стежку), (о мн.) порити, позривати, поскопувати, попороти; (слегка) копирсати, покопирсати, сколупувати, сколупати, подзюбати. [Ще прождавши дві годині, ізрив землю по коліні (Пісня)];2) (норами, ходами) кротити, покротити, норити, понорити. Изрытый - зритий, скопаний, попоротий, покопирсаний, сколупаний, подзюбаний, понорений. -тый оспой - подзюбаний, дзюба, дзюбатий, таранкуватий. -тое морщинами лицо - покопане, пооране зморшками лице. -ться - ритися, поритися, бути поритим и т. д.* * *I несов.; сов. - изорв`атьрва́ти, порва́ти; ( драть) де́рти, -ру́, -ре́ш, поде́рти, дра́ти (деру́, дере́ш), подра́ти; ( обдирать) обдира́ти, обде́рти и обідра́ти и мног. пообдира́ти; ( изнашивать) ша́рпати, поша́рпати, обша́рпувати, обша́рпати и мног. пообша́рпувати; ( в клочья) шматува́ти, пошматува́ти и мног. перешматува́тиII несов.; сов. - изр`ыть1) зрива́ти, зри́ти (зри́ю, зри́єш) и пори́ти; ( искапывать) ско́пувати и копа́ти, скопа́ти и мног. поско́пувати, сов. покопа́ти; (перерывать вещи, бумаги) перерива́ти, перери́ти; (сов.: о морщинах) зора́ти2) ( выкапывать) уст. вико́пувати, ви́копати -
26 натирать
натирывать, натереть1) чего - натирати, натерти, (о мног.) понатирати чого. [Знайшла ріпу, натерла на тертушку (Мирний)];2) кого, что чем (покрывать слоем чего-л.) - натирати, натерти, (о мног.) понатирати кого, що чим; (больного) витирати, витерти (хворого, слабого). [Натри мені бік шпигинаром (Київщ.). Натерла підлогу мастикою (Київ)];3) что (продолжительным трением) - натирати, натерти, (о мног.) понатирати що; (саднить) намулювати и намуляти, намуляти и (зап.) намулити, нашмуглювати, нашмугляти, о(б)шмуглювати, о(б)шмугляти, нашмульгувати, нашмульгати, обшмульгувати, обшмульгати, нашморгувати, нашморгати що, (утомлять работой) натруджувати, натрудити, (о мног.) понамулювати, помуля[и]ти, понашмуглювати, понашмульгувати, понашморгувати, понатруджувати и т. п. що. [Матірка з десятки (грубое полотно) натирає тіло до розчосу (Мирний). Машкара намуляла мені вже добре щоки (Н.- Лев.). Мені паляниці (в торбині) намуляли плечі (Тесл.). Мотуз ошмугляв молодеє тіло (Н.- Лев.). Кайдани тіло обшмульгали (Дума). Хоч ніжку натрудив (голуб), одначе вирвався і полетів (Глібів)]. -реть бока, перен. - обтертися, обговтатися, вигладитися, (наловчиться) наламатися и наломитися, (вульг.) насобачитися. Натёртый -1) натертий; понатираний;2) натертий, понатираний; витертий;3) натертий, понатираний; намуля[е]ний, о(б)шмугляний, обшмульганий, нашморганий, натруджений, понамулюваний, помуля[е]ний, пообшмуглюваний, пообшмульгуваний, понашморгуваний, пошморганий, понатруджуваний. -ться -1) натиратися, натертися, понатиратися; бути натираним, натертим, понатираним и т. п. [Руки-б йому перецілувала, а більш, де пошморгані залізом (Квітка)];2) (наловчиться, сов.) - см. Навастривать (-рить к чему руку). Он в людях -тёрся - між людьми він обтерся; см. выше -реть бока;3) (вдоволь, сов.) - а) натертися, попотерти (досхочу), (о мног.) понатиратися; б) натертися, попотертися (досхочу), (о мног.) понатиратися и т. п.; срв. Тереть, -ся.* * *несов.; сов. - натер`еть1) натира́ти, нате́рти -тру́, -тре́ш и мног. понатира́ти; (измель-, чить некоторое количество) утира́ти, уте́рти2) (причинять боль, повреждать трением) наму́лювати, -люю, -люєш, наму́ляти и наму́лити и мног. пому́ляти и пому́лити и понаму́лювати, натира́ти, нате́рти и мног. понатира́ти; ( наминать) намина́ти, нам'я́ти, -мну́, -мне́ш и мног. понамина́ти; (сов.: до ссадин) диал. пошмугля́ти, пошмо́ргати -
27 нос
1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.* * *ніс, род. п. носаве́шать, пове́сить \нос с — перен. хню́пити (похню́плювати), похню́пити (ві́шати, пові́сити) но́са (ніс)
в \нос с говори́ть (петь) — у ніс говори́ти (співа́ти)
да́льше [своего́] \нос са не ви́деть — да́лі [свого́] но́са не ба́чити
драть, задра́ть (вздёргивать, вздёрнуть, поднима́ть, подня́ть) \нос с — де́рти, заде́рти (дра́ти, задра́ти) но́са (ки́рпу), гну́ти ки́рпу несов., копи́лити, закопи́лити (підніма́ти, підня́ти, підійма́ти, підійня́ти) но́са (ніс)
из-под [са́мого] \нос са (\нос су) у кого́ — з-під (з-пе́ред) [са́мого] но́са в ко́го
на \нос су́ — на но́сі
наста́вить (натяну́ть) \нос с кому́ — наста́вити (натягти́) но́са кому́
не по́ носу [таба́к] кому́ — не для чийо́го но́са
\нос с (\нос сом) к \нос су — но́сом до носа, ніс у ніс
опусти́ть \нос с — опусти́ти (похню́пити) но́са
оста́вить с \нос сом кого — лиши́ти з но́сом кого́
оста́ться с \нос сом — залиши́тися (лиши́тися) з но́сом
под нос говори́ть (бормота́ть) — під ніс говори́ти (бурмота́ти, бурмоті́ти, бормота́ти, бормоті́ти)
под [са́мым] \нос сом (под но́сом) у кого́ — під (пе́ред) [са́мим] но́сом у ко́го, ко́ло [са́мого] но́са чийо́го
пока́зывать \нос с (\нос сы́) — пока́зувати но́са
с \нос са, с \нос су — з но́са
сова́ть [свой] \нос с куда́, сова́ться с \нос сом (со свои́м \нос сом) куда́ — перен. со́вати [свого́] но́са куди́
утере́ть \нос с кому́ — перен. уте́рти но́са кому́
уткну́ть \нос с во что (куда́) — уткну́ти ніс у що (куди́)
уткну́ться \нос сом во что (куда́) — уткну́тися но́сом у що (куди́)
-
28 обдирать
ободрать1) (снимать кору, кожу) обдирати, обдерти и обідрати, пообдирати, лупити, облуплювати, облупити, пооблуплювати, білувати, оббіловувати, оббілувати, пооббіловувати; (зерно от шелухи) лущити, лускати, облущувати, облущити, обшугувати, обшугати, шеретувати, обшеретувати, пошеретувати. -драть деревцо - обдерти, облупити деревце. -ать лошадь, животное - облупити, оббілувати коня, звірину. -дирать ячмень, гречу на крупу - обшугувати ячмінь, гречку на крупи;2) (оцарапать) обдряпувати, обдряпати, подряпати, обшморгувати, обшморгнути. -драл себе руки - подряпав собі руки;3) см. Обобрать. -драть как липку - живцем облупити. Морозом всё лицо -драло - від морозу чисто вид полупився. Ободранный - обідраний, обдертий, облуплений и т. д.* * *несов.; сов. - ободр`ать1) (верхний слой, покров) обдира́ти, обде́рти и обідра́ти и пообдира́ти; обшмо́ргувати, обшмо́ргати и обшморгну́ти; ( облупливать) облу́плювати, облупи́ти и пооблу́плювати; ( зерно) шеретува́ти, обшеретува́ти, несов. ви́шеретувати, пошеретува́ти2) ( приводить в негодный вид) обдира́ти, обде́рти и обідра́ти и пообдира́ти; ( обтрёпывать) обтрі́пувати, обтрі́пати и пообтрі́пувати, обша́рпувати, обша́рпати и пообша́рпувати3) (обирать, грабить) обдира́ти, обде́рти и обідра́ти и пообдира́ти, оббира́ти, обібра́ти и пооббира́ти, обира́ти, обра́ти и пообира́ти -
29 обмирать
обмереть1) завмирати, завмерти, замирати, замерти, (реже) обмирати, обмерти, обмертвіти. [Не дай спати ходячому, серцем замирати (Шевч.)]. -реть от страху, ужаса - завмерти з страху, з жаху. Я так и обмерла - я так і обмерла (обмертвіла);2) (впадать в обморок) обмирати, обмерти, умлівати, умліти, зомлівати, зомліти. [Як почне пані обмирати та стогнати (М. Вовч.). З жалю умліває]. Обмерший - за(в)мерлий, об[при]мерлий; умлілий, зомлілий.* * *несов.; сов. - обмер`етьобмира́ти, обме́рти; ( замирать) завмира́ти, завме́рти и позавмира́ти, замира́ти, заме́рти и позамира́ти; (несов.: помертветь) змертві́ти; ( впадать в обморочное состояние) зомліва́ти, зомлі́ти и позомліва́ти -
30 пожирать
пожрать пожирати, жерти, пожерти, (-жеру, -жереш), зажирати, зажерти, поїдати, поїсти, (поглотить) поглинати, поглинути; (вульг.) лигати, полигати, тріскати, потріскати и т. п. - см. Жрать. [Непевність та тривога, мов огонь, жерли Гнатове серце (Коцюб.). Неправда увесь світ зажерла (ЗОЮР). Зілля сухе огонь поїда (Ном.)]. Его -рало нетерпение - нетерплячка жерла його. -рать глазами кого, что - поїдати (їсти) очима кого, що, пасти очі на кому, на чому. Пожирающий - жерущий. Пожранный - пожертий, зажертий. -ться - пожиратися, жертися, бути пожертим.* * *несов.; сов. - пожр`ать -
31 припирать
припереть1) (дверь, окно) причиняти, причинити (во множ.), попричиняти що; см. Притворять;2) (прислонять) притуляти и -тулювати, притулити, приставляти, приставити що до чого;3) (подпирать) підпирати, підперти; (прижимать) припирати, приперти, притискувати, притиснути, що чим, до чого. [Підпер двері поліном]. -реть кого к стене - приперти кого до стінки, (переносно) загнати в тісний кут кого, з короткими гужами до кого приступити, узятися;4) (притащить) приперти, притарабанити, притарганити, приволокти, притягти, припхати що куди. Припёртый -1) причинений;2) притулений, приставлений;3) підпертий, припертий;4) припертий, притарабанений и т. д.* * *несов.; сов. - припер`еть1) припира́ти, припе́рти; ( прижимать) притиска́ти и прити́скувати, прити́снути2) ( притворять) причиня́ти, причини́ти и попричиня́ти; припира́ти, припе́рти3) ( приволакивать) притяга́ти и притя́гувати, притягти́ и притягну́ти, приволіка́ти, приволокти; несов. припе́рти, припха́ти, притараба́нити4) (прибывать, приходить) приволіка́тися, приволокти́ся, несов. притягти́ся, притягну́тися, припе́ртися, припха́тися, притараба́нитися -
32 полусмерть
-
33 истирать
техн., несов. истира́ть, сов. истере́тьстира́ти, сте́рти; ( размельчать - ещё) розтира́ти, розте́рти -
34 истирать
техн., несов. истира́ть, сов. истере́тьстира́ти, сте́рти; ( размельчать - ещё) розтира́ти, розте́рти -
35 коготь
hayvan tırnağı* * *мtırnak (-ğı); cırnak (-ğı)••вы́рваться из ко́гте́й сме́рти (о больном) — kefeni yırtmak
он был в ко́гтя́х у сме́рти — ölümle pençeleşmişti
показа́ть свои́ ко́гти — tırnaklarını / cırnaklarını / pençelerini göstermek
-
36 полусмерть
ж, в соч.испуга́ться до полусме́рти — fena halde korkmak
-
37 вопрос
вопро́с1. demando;2. (проблема) problemo;не в э́том \вопрос ne pri tio temas;♦ что за \вопрос! nature!, sendube!;\вопроси́тельный demanda;\вопроси́тельный знак грам. demandsigno.* * *м.1) pregunta f, cuestión f, problema m, interrogante mзада́ть вопро́с ( кому-либо), обрати́ться с вопро́сом ( к кому-либо) — hacer una pregunta (a)
осажда́ть вопро́сами — asediar (freír) a preguntas
2) ( проблема) cuestión f, problema mнациона́льный вопро́с — cuestión (problema) nacional
агра́рный вопро́с — problema agrario
жили́щный вопро́с — problema de la vivienda
дискуссио́нный вопро́с — cuestión batallona
злободне́вный (животрепе́щущий) вопро́с — cuestión candente
основно́й (узлово́й) вопро́с — caballo de batalla
межве́домственный вопро́с юр. — cuestión de competencia
вопро́с о назва́нии — cuestión de nombre
социа́льные вопро́сы — cuestiones sociales
по вопро́су о... — en cuestión de..., tocante a...
вопро́с о дове́рии (прави́тельству) — voto (cuestión) de confianza
вопро́с о существова́нии прави́тельства — cuestión de gabinete
горячо́ обсужда́ть вопро́с — agitarse una cuestión
3) (дело, обстоятельство) cuestión f, asunto mвопро́с че́сти — cuestión de honor
спо́рный вопро́с — cuestión (asunto, problema) en litigio, cuestión (asunto) discutible, controversia f
вопро́с жи́зни и сме́рти — cuestión de vida o muerte
вопро́с не в э́том — no se trata de eso
весь вопро́с в том, что́бы... — toda la cuestión está en que..., lo más importante es que..., todo depende de que...
обсужда́ть вопро́с — discutir el asunto
оста́ться под вопро́сом — quedar sin resolver
вопро́с остаётся откры́тым — la cuestión está sin resolver
••что за вопро́с? разг. — ¡vaya una pregunta!, ¡claro!
быть под вопро́сом — estar en duda; no estar claro; quedar en suspenso
поста́вить под вопро́с — poner en duda, poner en tela de juicio; cuestionar vt
поста́вить вопро́с ребро́м — poner la cuestión sobre el tapete
знать суть вопро́са — ser (tener) voto, saber el quid del asunto
* * *м.1) pregunta f, cuestión f, problema m, interrogante mзада́ть вопро́с ( кому-либо), обрати́ться с вопро́сом ( к кому-либо) — hacer una pregunta (a)
осажда́ть вопро́сами — asediar (freír) a preguntas
2) ( проблема) cuestión f, problema mнациона́льный вопро́с — cuestión (problema) nacional
агра́рный вопро́с — problema agrario
жили́щный вопро́с — problema de la vivienda
дискуссио́нный вопро́с — cuestión batallona
злободне́вный (животрепе́щущий) вопро́с — cuestión candente
основно́й (узлово́й) вопро́с — caballo de batalla
межве́домственный вопро́с юр. — cuestión de competencia
вопро́с о назва́нии — cuestión de nombre
социа́льные вопро́сы — cuestiones sociales
по вопро́су о... — en cuestión de..., tocante a...
вопро́с о дове́рии (прави́тельству) — voto (cuestión) de confianza
вопро́с о существова́нии прави́тельства — cuestión de gabinete
горячо́ обсужда́ть вопро́с — agitarse una cuestión
3) (дело, обстоятельство) cuestión f, asunto mвопро́с че́сти — cuestión de honor
спо́рный вопро́с — cuestión (asunto, problema) en litigio, cuestión (asunto) discutible, controversia f
вопро́с жи́зни и сме́рти — cuestión de vida o muerte
вопро́с не в э́том — no se trata de eso
весь вопро́с в том, что́бы... — toda la cuestión está en que..., lo más importante es que..., todo depende de que...
обсужда́ть вопро́с — discutir el asunto
оста́ться под вопро́сом — quedar sin resolver
вопро́с остаётся откры́тым — la cuestión está sin resolver
••что за вопро́с? разг. — ¡vaya una pregunta!, ¡claro!
быть под вопро́сом — estar en duda; no estar claro; quedar en suspenso
поста́вить под вопро́с — poner en duda, poner en tela de juicio; cuestionar vt
поста́вить вопро́с ребро́м — poner la cuestión sobre el tapete
знать суть вопро́са — ser (tener) voto, saber el quid del asunto
* * *n1) gener. asunto, caso, interrogante, particular, pundonor, tela, cuestión, interrogación, pregunta2) law. motivos (права, факта), punto3) econ. materia, problema -
38 жизнь
жизн||ьvivo;ekzist(ad)o (существование);о́браз \жизньи vivmaniero;влачи́ть жа́лкую \жизнь vivaĉi.* * *ж. в разн. знач.vida fвозникнове́ние, зарожде́ние жи́зни — surgimiento de la vida
о́браз жи́зни — modo de vida (de vivir), modus vivendi
сре́дства к жи́зни — medios de vida
обще́ственная жизнь — vida social
духо́вная жизнь — vida espiritual
беспоря́дочная жизнь — vida airada
соба́чья жизнь перен. — vida de perros
зараба́тывать на жизнь — ganar(se) la vida (el pan)
дать жизнь ( кому-либо) — dar la vida (a)
отда́ть жизнь за что́-либо — dar (entregar) la vida por algo
лиши́ть себя́ жи́зни — quitarse la vida, suicidarse
возврати́ть к жи́зни — volver a la vida
вступа́ть в жизнь — empezar a vivir, entrar en la vida
прожига́ть жизнь — malgastar la vida, vivir a prisa
проводи́ть в жизнь — llevar a cabo, realizar vt
войти́ в жизнь — introducirse en la vida, hacerse realidad
возврати́ть к жи́зни кого́-либо — dar (la) vida a uno
вдохну́ть жизнь во что́-либо — dar vida a una cosa
поплати́ться жи́знью — pagar con la vida
начина́ть но́вую жизнь — mudar la (de) vida
по́лный жи́зни — pleno de vida
никогда́ в жи́зни — nunca (jamás) en la vida
на всю жизнь — para toda la vida, de por vida
при жи́зни — en vida
ме́жду жи́знью и сме́ртью — entre la vida y la muerte
••не на жизнь, а на́ смерть — a muerte
вопро́с жи́зни и сме́рти — cuestión de vida y muerte
жизнь моя! (ласк. обращение) — ¡vida mía!, ¡mi vida!
сова́ть нос в чужу́ю жизнь — buscar(se) la vida, meterse en vidas ajenas
спасти́ чу́дом жизнь — escapar con (la) vida
жить семе́йной жизнью — hacer vida
жизнь виси́т на волоске́ — lleva (trae) la vida jugada
ста́вить жизнь на ка́рту — poner la vida al tablero
уйти́ из жи́зни — salir (partir) de esta vida
до́рого прода́ть свою́ жизнь — vender (bien) cara la (su) vida
жизнь без дру́га, что смерть от неду́га погов. — vida sin amigo, muerte sin testigo
жизнь прожи́ть - не по́ле перейти́ погов. — la vida es un azar, no es coser y cantar
* * *ж. в разн. знач.vida fвозникнове́ние, зарожде́ние жи́зни — surgimiento de la vida
о́браз жи́зни — modo de vida (de vivir), modus vivendi
сре́дства к жи́зни — medios de vida
обще́ственная жизнь — vida social
духо́вная жизнь — vida espiritual
беспоря́дочная жизнь — vida airada
соба́чья жизнь перен. — vida de perros
зараба́тывать на жизнь — ganar(se) la vida (el pan)
дать жизнь ( кому-либо) — dar la vida (a)
отда́ть жизнь за что́-либо — dar (entregar) la vida por algo
лиши́ть себя́ жи́зни — quitarse la vida, suicidarse
возврати́ть к жи́зни — volver a la vida
вступа́ть в жизнь — empezar a vivir, entrar en la vida
прожига́ть жизнь — malgastar la vida, vivir a prisa
проводи́ть в жизнь — llevar a cabo, realizar vt
войти́ в жизнь — introducirse en la vida, hacerse realidad
возврати́ть к жи́зни кого́-либо — dar (la) vida a uno
вдохну́ть жизнь во что́-либо — dar vida a una cosa
поплати́ться жи́знью — pagar con la vida
начина́ть но́вую жизнь — mudar la (de) vida
по́лный жи́зни — pleno de vida
никогда́ в жи́зни — nunca (jamás) en la vida
на всю жизнь — para toda la vida, de por vida
при жи́зни — en vida
ме́жду жи́знью и сме́ртью — entre la vida y la muerte
••не на жизнь, а на́ смерть — a muerte
вопро́с жи́зни и сме́рти — cuestión de vida y muerte
жизнь моя! (ласк. обращение) — ¡vida mía!, ¡mi vida!
сова́ть нос в чужу́ю жизнь — buscar(se) la vida, meterse en vidas ajenas
спасти́ чу́дом жизнь — escapar con (la) vida
жить семе́йной жизнью — hacer vida
жизнь виси́т на волоске́ — lleva (trae) la vida jugada
ста́вить жизнь на ка́рту — poner la vida al tablero
уйти́ из жи́зни — salir (partir) de esta vida
до́рого прода́ть свою́ жизнь — vender (bien) cara la (su) vida
жизнь без дру́га, что смерть от неду́га погов. — vida sin amigo, muerte sin testigo
жизнь прожи́ть - не по́ле перейти́ погов. — la vida es un azar, no es coser y cantar
* * *ngener. existencia, dìa, vida, vivir -
39 избавить
изба́в||итьmalembarasi de io (от чего-л.);evitigi de iu (от кого-л.);defendi (защитить);liberigi (освободить);savi (спасти);\избавитьиться (от) liberiĝi (el);\избавитьле́ние liberigo, savo;\избавитьля́ть(ся) см. изба́вить(ся).* * *сов., вин. п.librar vt; liberar vt, salvar vt ( спасти); eximir vt, exentar vt ( освободить)изба́вить от вся́ких хлопо́т — librar (liberar) de toda clase de preocupaciones
изба́вить от сме́рти — salvar (librar) de la muerte
изба́вьте меня́ от ва́ших замеча́ний — déjeme en paz con sus advertencias
••изба́ви Бог! — ¡Dios me guarde (me libre)!, ¡líbreme Dios!
* * *сов., вин. п.librar vt; liberar vt, salvar vt ( спасти); eximir vt, exentar vt ( освободить)изба́вить от вся́ких хлопо́т — librar (liberar) de toda clase de preocupaciones
изба́вить от сме́рти — salvar (librar) de la muerte
изба́вьте меня́ от ва́ших замеча́ний — déjeme en paz con sus advertencias
••изба́ви Бог! — ¡Dios me guarde (me libre)!, ¡líbreme Dios!
* * *vgener. exentar (спасти), eximir, liberar, librar, salvar (освободить) -
40 лицо
лиц||о́1. vizaĝo;черты́ \лицоа́ trajtoj, linioj de la vizaĝo;2. (человек) persono;де́йствующее \лицо persono, rolulo;в \лицое́ кого́-л. en la persono de iu;3. (материи) vizaĝa (или fronta) flanko;4. грам. persono;♦ измени́ться в \лицое́ ŝanĝi la mienon;знать в \лицо persone koni;показа́ть това́р \лицоо́м montri la veran varon;э́то вам к \лицоу́ tio konvenas al vi.* * *с.черты́ лица́ — rasgos m pl; facciones f pl
цвет лица́ — color de (la) cara
вы́тянутое лицо́ перен. — cara de viernes
бле́дное лицо́ — cara de acelga
ра́достное лицо́ — cara de aleluya (de pascua, de risa)
хму́рое (неприве́тливое) лицо́ — cara de pocos amigos (de vinagre)
зло́е лицо́ — cara de perros
челове́к с рябы́м лицо́м — cara apedreada (de rallo)
сде́лать недово́льное лицо́ — poner mala cara
сде́лать серьёзное лицо́ — poner cara de circunstancias
лицо́м вверх (вниз) — cara arriba (abajo)
измени́ться в лице́ — cambiar (mudar) de cara
сказа́ть, рассмея́ться в лицо́ — decir, reírse a la cara
загля́дывать в лицо́ — echar miradas inquisitivas (escudriñadoras)
не смотре́ть в лицо́ — no mirar a la cara
ни крови́нки в лице́ — más pálido que un muerto
у него́ на лице́ напи́сано — lo lleva escrito en la cara
2) ( индивидуальный облик) personalidad f, aspecto mсохрани́ть своё лицо́ — conservar su personalidad
показа́ть своё настоя́щее лицо́ — mostrar su verdadera faz
3) (личность, индивидуум) personalidad f, persona f; individuo mистори́ческое лицо́ — personalidad histórica
должностно́е лицо́ — funcionario m
официа́льное лицо́ — exponente oficial
лицо́ с вы́сшим образова́нием — licenciado m
юриди́ческое лицо́ — persona jurídica
ча́стное лицо́ — particular m ( persona)
ва́жное лицо́ — persona importante, personaje m; persona de (muchas) campanillas (fam.)
перемещённые ли́ца — desplazados m pl
подставно́е лицо́ — testaferro m
де́йствующее лицо́ театр. — personaje m
гла́вное де́йствующее лицо́ — personaje principal, protagonista m
4) ( лицевая сторона) derecho m; cara f ( материи); anverso m ( монеты)5) грам. persona f- в лице- это вам к лицу
- это вам не к лицу••лицо́м к лицу́ — cara a cara
в лицо́ — a cara descubierta
лицо́м к ( кому - чему-либо) — de cara a
от лица́ кого́-либо — en nombre de
говори́ть пря́мо в лицо́ — echar en (la) cara a uno
плева́ть в лицо́ кому́-либо — escupir en la cara a uno
хлестну́ть (уда́рить) по лицу́ — terciar la cara a uno
быть на одно́ лицо́ — ser como dos gotas de agua
знать кого́-либо в лицо́ — conocer a alguien de vista
поверну́ться (стать) лицо́м к (+ дат. п.) — volverse de cara (a)
не уда́рить лицо́м в грязь — quedar (salir) airoso (con lucimiento); sacar limpio el caballo
смотре́ть в лицо́ опа́сности, сме́рти — hacer cara al peligro, a la muerte; no acobardarse, afrontar el peligro, la muerte
показа́ть това́р лицо́м — presentar la mercancía con mucha etiqueta
исче́знуть с лица́ земли́ — desaparecer de la faz de la tierra
стере́ть с лица́ земли́ — borrar de la faz de la tierra, hacer desaparecer
пе́ред лицо́м опа́сности — delante del (ante el) peligro
невзира́я на ли́ца — sin miramientos; sin ninguna preferencia
на лице́ напи́сано — en la cara se lo dice (se lo conoce)
в по́те лица́ своего́ — con el sudor de su frente
на нём лица́ нет — está más pálido que un muerto
с лица́ не во́ду пить погов. — beldad y hermosura poco dura
* * *с.черты́ лица́ — rasgos m pl; facciones f pl
цвет лица́ — color de (la) cara
вы́тянутое лицо́ перен. — cara de viernes
бле́дное лицо́ — cara de acelga
ра́достное лицо́ — cara de aleluya (de pascua, de risa)
хму́рое (неприве́тливое) лицо́ — cara de pocos amigos (de vinagre)
зло́е лицо́ — cara de perros
челове́к с рябы́м лицо́м — cara apedreada (de rallo)
сде́лать недово́льное лицо́ — poner mala cara
сде́лать серьёзное лицо́ — poner cara de circunstancias
лицо́м вверх (вниз) — cara arriba (abajo)
измени́ться в лице́ — cambiar (mudar) de cara
сказа́ть, рассмея́ться в лицо́ — decir, reírse a la cara
загля́дывать в лицо́ — echar miradas inquisitivas (escudriñadoras)
не смотре́ть в лицо́ — no mirar a la cara
ни крови́нки в лице́ — más pálido que un muerto
у него́ на лице́ напи́сано — lo lleva escrito en la cara
2) ( индивидуальный облик) personalidad f, aspecto mсохрани́ть своё лицо́ — conservar su personalidad
показа́ть своё настоя́щее лицо́ — mostrar su verdadera faz
3) (личность, индивидуум) personalidad f, persona f; individuo mистори́ческое лицо́ — personalidad histórica
должностно́е лицо́ — funcionario m
официа́льное лицо́ — exponente oficial
лицо́ с вы́сшим образова́нием — licenciado m
юриди́ческое лицо́ — persona jurídica
ча́стное лицо́ — particular m ( persona)
ва́жное лицо́ — persona importante, personaje m; persona de (muchas) campanillas (fam.)
перемещённые ли́ца — desplazados m pl
подставно́е лицо́ — testaferro m
де́йствующее лицо́ театр. — personaje m
гла́вное де́йствующее лицо́ — personaje principal, protagonista m
4) ( лицевая сторона) derecho m; cara f ( материи); anverso m ( монеты)5) грам. persona f- это вам не к лицу••лицо́м к лицу́ — cara a cara
в лицо́ — a cara descubierta
лицо́м к ( кому - чему-либо) — de cara a
от лица́ кого́-либо — en nombre de
говори́ть пря́мо в лицо́ — echar en (la) cara a uno
плева́ть в лицо́ кому́-либо — escupir en la cara a uno
хлестну́ть (уда́рить) по лицу́ — terciar la cara a uno
быть на одно́ лицо́ — ser como dos gotas de agua
знать кого́-либо в лицо́ — conocer a alguien de vista
поверну́ться (стать) лицо́м к (+ дат. п.) — volverse de cara (a)
не уда́рить лицо́м в грязь — quedar (salir) airoso (con lucimiento); sacar limpio el caballo
смотре́ть в лицо́ опа́сности, сме́рти — hacer cara al peligro, a la muerte; no acobardarse, afrontar el peligro, la muerte
показа́ть това́р лицо́м — presentar la mercancía con mucha etiqueta
исче́знуть с лица́ земли́ — desaparecer de la faz de la tierra
стере́ть с лица́ земли́ — borrar de la faz de la tierra, hacer desaparecer
пе́ред лицо́м опа́сности — delante del (ante el) peligro
невзира́я на ли́ца — sin miramientos; sin ninguna preferencia
на лице́ напи́сано — en la cara se lo dice (se lo conoce)
в по́те лица́ своего́ — con el sudor de su frente
на нём лица́ нет — está más pálido que un muerto
с лица́ не во́ду пить погов. — beldad y hermosura poco dura
в лице́ кого́-либо — en la persona de alguien
в его́ лице́ мы име́ем — en su persona tenemos
* * *n1) gener. (индивидуальный облик) personalidad, anverso (монеты), aspecto, cara (материи), derecho (ткани), faz (обличие), figura, individuo, semblante (вид лица), trucha, facha, frente, persona, rostro, haz2) law. concedente, persona (физическое или юридическое), sujeto, transferidor, transmitente3) market. (фирмы, марки и пр.) imagen
См. также в других словарях:
РТИ — Ространсинспекция РТИ Российская транспортная инспекция РФ, транспорт Ространсинспекция Минтранс России РТИ Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. РТИ Радиотехнический институт имени… … Словарь сокращений и аббревиатур
РТИ-Системы — ОАО «Концерн „Радиотехнические и информационные системы“» Тип Открытое акционерное общество Год основания 2000 Расположение … Википедия
РТИ Системы — Концерн «Радиотехнические и информационные системы» Тип открытое акционерное общество Год основания 2000 Расположение … Википедия
РТИ — радиотехнический институт районная транспортная инспекция резина теплостойкая изоляционная резинотехническое изделие Российская транспортная инспекция … Словарь сокращений русского языка
Алгоритм Гилберта — Джонсона — Кёрти — Алгоритм Гилберта Джонсона Кёрти (англ. Gilbert Johnson Keerthi algorithm, сокращённо GJK) алгоритм для определения минимального расстояния между двумя выпуклыми множествами (объектами). В отличие от многих других алгоритмов… … Википедия
Российская транспортная инспекция (РТИ) — специальное структурное подразделение Министерства транспорта РФ. РТИ возглавляется главным транспортным инспектором Российской Федерации и состоит из Департамента российской транспортной инспекции (в составе центрального аппарата Минтранса… … Административное право. Словарь-справочник
Макмёрти, Ларри Джефф — Ларри Джефф Макмёрти (англ. Larry Jeff McMurtry, род. 3 июня 1936(19360603), Уичито Фолс, Техас США) американский писатель и сценарист. Лауреат премии «Оскар» (2006) за лучший сценарий к фильму «Горбатая гора». Биография Родился 3 … Википедия
Перча́тка сме́рти — («Перчатка смерти») отслоившаяся вместе с ногтями мацерированная кожа кистей трупа, длительно находившегося в воде … Медицинская энциклопедия
хөрти — хәб. Начар, рәтсез хәлләр хөрти эшнең хөрт икәнен күрү белән … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
НОО РТИ — Новосибирское областное отделение Российской транспортной инспекции РФ, транспорт … Словарь сокращений и аббревиатур
АОО РТИ — Архангельское областное отделение Российской транспортной инспекции РФ, транспорт Источник: http://www.regnum.ru/expnews/205974.html … Словарь сокращений и аббревиатур
