роль

•

- рольганг с косорасположенными роликами

n перен. роль, значення

- foreign policy role роль/ значення зовнішньої політики

- leading role ведуча роль

- to assign smbd. to the role відводити комусь роль

- to assume the role взяти на себе роль

- to bolster one's role підтримувати/ посилювати роль

- to ensure the role забезпечувати значення/ роль

- to reinforce one's role підтримувати/ посилювати роль

1) (во что) грати, гуляти в що и в чого, (тешиться) гратися, бавитися в що, (в детск. яз.) гратоньки, граватовьки, гулятоньки, гуляточки. [Гуляють у тісної баби (Рудч.). Гуляєте в креймахи? В дамки гуляєте, чи ні? (Звин.). Чи ти граєш в якоїсь іграшки, чи що? - говорила Олеся (Н.-Лев.). Можна гратися, можна бігати, бурушкатися без кінця (Васильч.). Кругом них бавилася дітвора, дзвінким реготом сповняючи повітря (Черкас.)]. -рать в куклы, в жмурки, в мячик - гуляти, гратися в ляльки, в піжмурки, в м'яча. -рать в карты, в шахматы - грати, гуляти в карти, в шахи. [Троє вірмен зараз-же з боку біля Марка гуляють у карти (Грінч.)]. -рать по большой, по маленькой - грати в велику, в малу гру. -рать на мелок - набір грати. -рать в бубнах, в пиках - грати на дзвінці, на вині. -рать (с) чем - гратися, бавитися, гулятися (з) чим. С ним как с огнём -рать - з ним як з огнем гратися, гулятися, бавитися. -рать кем - гратися, бавитися, гулятися ким. [Чи будеш ним мов пташкою гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? (Куліш). Вона чула серцем, що Миколай тільки бавиться нею (Гр. Григ.)]. Судьба -рает людьми - доля грається людьми, жартує з людьми. Кошка -рает с котятами - кішка грається з кошенятами. -рает, как кот мышью - грається, як кіт (з) мишею. -рать с кем (иметь партнёром) - грати, гуляти з ким; (тешиться, забавляться) гратися, гулятися, бавитися з ким. [З собакою унучок грався (Шевч.). Вовчиця на сонці з вовченятами грається (Рудч.). Ще недавно вона з їми в ляльки гулялася, а он тепер уже порається (Грінч.)]. -рать на бирже - грати на биржі. -рать на повышение - бити на підвищення;

2) (на музык. инструм. и о них) грати (на що и на чому, у що). [Кобзар чутно як грає і співає про Морозенка (М. Вовч.). Бас гуде, скрипка грає (Номис)]. -рать на лире, на скрипке, на дуде, на пианино, на рояли - грати на ліру (и на лірі), на скрипку (и на скрипці), на дудку (и у дудку), на піяніно (и на піяніні), на роялі. [Грає на ліру (Звин.). Сидить кобзар на могилі та на кобзі грає (Шевч.)];

3) что - грати що. -рать кого, чью роль изображать на сцене - грати, удавати кого, чию ролю. [Він грає Гамлета (Крим.). Жінок на театрі (грецькім) удавали теж чоловіки (Єфр.). І що-найпишнішії дами з придворних вдавали на сцені субреток моторних, щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр.)]. -рать роль чего - грати, (исполнять) відігравати, відбувати ролю чого. Это не -рает роли - це не грає ролі, це не має ваги. -рать главную или руководящую роль, -рать первую скрипку (переносно) - першу скрипку грати, перед вести в чому. [В Київі знайшов Шевченко цілу вже громаду ентузіястичної молоди, між якою перед вели Костомаров та Куліш (Єфр.)]. -рать значительную, выдающуюся роль - чимало, багато важити (в чому). -рать свадьбу - справляти весілля. [Одної неділі справляли весілля Настине з Петром, другої вінчали Гната (Коцюб.)];

4) (об игре света, красок, лица) грати (чим), мінитися (чим). [Небо грає усякими барвами (Коцюб.). По той бік Росі грала зірниця (Н.-Лев.). На устах під чорним вусом грала усмішка (Коцюб.)]. Солнце -рает на Пасху - сонце грає, міниться на Великдень. Шампанское -рает в бокале - шампанське грає в келіху. Румянец -рает - рум'янець грає, міниться. [В обох на щоках міниться невгасимою купинкою рум'янець (Васильч.)];

5) (бродить) грати, шумувати, мусувати, (только переносно) буяти. [Чи не той то хміль, що у пиві грає? (АД.). Мед вже почав у бочці грати (Сл. Гр.)]. Молодая кровь -рает - молода, юнацька кров грає, буяє, шумує. [Бо то не кров юнацька в мене грає (Грінч.)]. Волна -рает - хвиля грає. Играя, Играючи (шутя) - гуляючи(сь), заіграшки[у]. Это -ючи сделать можно - це гуляючи(сь), заіграшки[у] зробити можна. Игранный - граний, гуляний.

* * *

1) гра́ти; (во что, с кем-чем) гратися, гуля́ти, гуля́тися; ( забавляться) ба́витися, -влюся, -вишся; ( относиться несерьёзно) жартува́ти

2) ( о вине и шипучих напитках) гра́ти, виграва́ти, -грає́, шумува́ти, -му́є

3) (сверкать, отражаясь) гра́ти, виграва́ти, міни́тися, -ни́ться, перелива́ти, перелива́тися, блища́ти, блисті́ти, -ти́ть, ся́яти, ся́ти(ся́є); (о смене оттенков, тонов) лелі́ти

4) (о чувствах, мыслях, воображении) гра́ти, шумува́ти, буя́ти

5) ( на музыкальном инструменте) гра́ти, виграва́ти

6) ( петь) диал. співа́ти

ІДЕОЛОГІЇ ПОЛІТИЧНІ - сукупність взаємопов'язаних ідей, символів та переконань, призначених об'єднувати людей задля спільних політичних цілей та дій Н. а відміну від ідеологій-світоглядів (див. ідеологія), І.п. з'явилися тільки в останні століття європейської історії - у т. зв. епоху Модерну. У їхньому виникненні вирішальну роль відіграли концепції політичної філософії. Уточнення поняття "І.п." пов'язане з дискусією щодо співвідношення між течіями політичної філософії та І.п., які на них ґрунтуються. І перші, і другі, як правило, позначають одними і тими ж термінами - "лібералізм", "консерватизм", "демократичний соціалізм" ("соціал-демократизм"), "націоналізм" тощо. Відмінність полягає в тому, що політична філософія - це теоретична діяльність: політичні філософи обдумують політичні ідеї (звідси - важлива роль критичної перевірки, раціональної аргументації тощо). На противагу цьому, в І.п. більшу роль відіграють переконання; вони націлені на те, щоб спонукати людей до дії, об'єднавши їх у відповідному політичному русі. Тож хоча джерелом І.п. є ті чи ті ідеї політичної філософії, ідеологи мусять спрощувати ідеї, застосовувати символи, метафори, а то й ритуали, аби впливати не тільки на розум, а й на почуття та уяву. В І.п. більшу роль відіграють ціннісні переконання (на противагу критичній перевірці) і тому вони схильні до догматизму. Крім того, І.п. мусять пристосовуватися до психічних особливостей тих, кого прагнуть об'єднати, - до їхніх соціальних та економічних потреб, до стереотипів їхнього мислення та поведінки. Чим вищим стає рівень політичної культури суспільства, зокрема інтелектуальної культури, тим більше І.п. мусять дбати про розширення елементів політичної філософії та політичної науки. Цей постійний взаємозв'язок і взаємодія течій політичної філософії з І.п. приводять до того, що перший крок на шляху виявлення особливостей тієї чи тієї І.п. полягає у з'ясуванні ідей тієї течії політичної філософії, на якій вона ґрунтується. Другий крок полягає у дослідженні того, як застосовують ці ідеї у практиці політичного руху. Зв'язок традиційних західних І.п. з відповідними течіями політичної філософії виявляється, зокрема, у тому, що перших та других об'єднують спільні теми обговорення, як то: поняття людини; цінність та істина; суспільство та історія; держава та політика. Відмінності між різними І.п. можуть мати за підставу - відмінності у розумінні людини, те, які цінності є найважливішими та яку ієрархію цінностей пропонує дана І.п., а також - як дана І.п. розуміє суспільство, історію, державу, політику (див. лібералізм, консерватизм, націоналізм, анархізм, комунізм). Для характеристики різних І.п. суттєвим є застосування епістемологічного виміру, що допомагає встановити ставлення даної ідеології до істини, тобто встановити міру її реалізму та раціоналізму. Одні із І.п. виявляють більшу міру реалізму, інші ж більшою мірою схильні до покладання на символи й метафори, до творення міфів, утопій і т.п В. тім, критика І.п. не може бути націлена на цілковите усунення ідеалів, міфів та утопій, адже вони є неодмінними складниками будь-якої культури. Вона може стосуватися, по-перше, того, які саме ідеали, міфи та утопії підтримують чи творять І.п., по-друге, способів їх здійснення. Так, ідеал чи утопія "царства свободи" в комунізмі сам по собі не викликає заперечень: критика його утопічності (нереалістичності) ґрунтується на доведенні того, що засоби досягнення цього ідеалу, які пропонує дана ідеологія, здатні утвердити тільки щось цілком протилежне. Сказане тут про роль цінностей та ідеалів в І.п. дозволяє глибше зрозуміти природу політико-ідеологічного дискурсу в демократичному суспільстві (у тоталітарному суспільстві цей дискурс, як правило, відсутній, якщо не брати до уваги певні суперечності всередині домінуючої І.п.). З одного боку, суперечка І.п., кожна із яких надає пріоритет якійсь одній цінності як найважливішій, покликана підтримувати деяку рівновагу цінностей. З другого боку, наголошення однієї цінності як найважливішої може ставити під загрозу утвердження інших цінностей: здійснення свободи може ставити під загрозу порядок (стабільність), перебільшений наголос на порядкові може підважувати свободу і т.д. Зусилля сучасних філософів зосереджені, по-перше, на тому, аби з'ясовувати ті, часто приховані, передумови ("пресупозиції"), які лежать в основі різних ідеологічних позицій, а, по-друге, на тому, щоб сформулювати деякі принципи етики спілкування, які б забезпечили цивілізований характер політико-ідеологічних суперечок: це приводить до застосування ідей герменевтики та комунікативної філософії.

НАЦІЯ - спільнота людей, об'єднаних низкою чинників, серед яких найважливішими є етнокультурні (див. етнос) та політико-правові. У відповідності з визначенням Сміта, Н. - це колектив людей, "що має власну назву, свою історичну територію, спільні міфи та історичну пам'ять, спільну масову громадянську культуру, спільну економіку і єдині юридичні права та обов'язки для всіх членів". У цьому переліку ознак не розмежовано т. зв. "об'єктивні" ознаки (ті, що піддаються спостереженню та опису - особливості поведінки, мови, політичні та правові установи тощо) та суб'єктивні ознаки (що стосуються того, як саме окремі люди усвідомлюють, почувають, уявляють свою належність до одного цілого, яке вони називають "Н."). Розглядаючи спільні об'єктивні ознаки, важливо зважати на те, чи деяка спільна ознака є власною (тобто є унікальною, властивою тільки даному колективу людей), чи цю спільну ознаку дана Н. поділяє з іншими Н. Більшості Н. властиві тільки деякі ознаки, а то й одна із набору спільних (об'єднувальних) ознак, які пов'язуються з поняттям Н. Якщо брати, з одного боку, об'єктивні ознаки (етнокультура, мова, релігія, територія, спільна історія, економіка, політико-правові установи), а з іншого - суб'єктивний чинник (усвідомлення належності людей до одного колективного цілого), то можна встановлювати роль кожного із цих чинників в тому чи іншому випадку. Що стосується європейських Н., то із чинників, які відіграли найважливішу роль у становленні Н. та відіграють найважливішу роль в об'єднанні індивідів в Н., до цих чинників слід віднести спільну територію (компактне проживання), етнічний та політико-правовий чинники. З ними так чи інакше пов'язаний суб'єктивний чинник - національна самосвідомість. У даному випадку йдеться не про роль тих чи тих чинників у виникненні Н., а про те, що об'єднує людей у Н. За умови, коли, за винятком хіба що компактного проживання на певній території, не існує ніяких спостережуваних особливостей (релігії, мови, політичних установ, які були б наслідком власної політичної традиції тощо), але існує сильно виражене усвідомлення своєї громадянської згуртованості та окремішності, можна твердити про існування політичної Н. Але це крайній випадок: переважно національна свідомість тримається завдяки наявності деяких спільних і бажано унікальних (для даного колективу людей) особливостей (або принаймні деякого унікального поєднання об'єктивних ознак, кожна із яких, взята окремо, може бути спільною в даної Н. з іншими Η.). Н., що має волю до ствердження своєї національної ідентичності, як правило, не покладається лише на суб'єктивний чинник, а прагне (іноді ціною великих зусиль) створити основу для суб'єктивного чинника у вигляді деякої об'єктивно наявної ознаки (яка б наголошувала її унікальність). В залежності від того, які з об'єднувальних чинників - етнічні чи політико-правові - відіграють провідну роль, термін "Н." набуває і відповідно передається двома термінами - "етнічна (культурна) Н." та "політична Н.".

1. n

1) справа, діло; вчинок

2) акт, дія; процес

3) закон; постанова; рішення; акт

4) документ, акт

5) театр. дія, акт

6) амер., розм. сцена

7) номер програми (на естраді)

8) дисертація

2. v

1) діяти, поводитися; працювати

2) теапір. виконувати (роль), грати

3) прикидатися, удавати

4) впливати, діяти (про ліки)

* * *

1) справа; вчинок

2) акт, дія; діяння

3) акт; закон; постанова; рішення ( суду)

4) юp., дип. акт, документ

5) театр. акт, дія; несхв. сцена

6) дисертація

7) pl вик. із дiєcл. в oдн.; peл. ( the Acts) Діяння апостолів

8) миcт., фoтo акт, зображення оголеної натури

••

1) діяти, робити, чинити; поводитися; ( часто for) діяти, брати участь ( у якій-небудь справі)

2) впливати

3) ( up to) бути на висоті ( чого-небудь); відповідати ( чому-небудь)

4) (as) працювати, служити; діяти в якості...

5) театр. виконувати ( роль), грати; гратися (про п'єсу, роль); несхв. прикидатися, придурюватися

1. n

1) цифра

2) pl розм. арифметика

3) діаграма, малюнок, креслення (у книзі)

4) фігура, зовнішній вигляд; статура; образ, зовнішність

5) персона, постать, особистість

6) зображення; портрет; статуя

7) риторична фігура, троп

8) фігура (в танцях)

9) узор (на тканині)

10) геом. фігура, тіло

11) розм. ціна

12) гороскоп (у астрології)

2. v

1) зображати (графічно); надавати форми

2) уявляти собі

3) амер., розм. вважати, оцінювати

4) бути символом

5) фігурувати; відігравати роль

6) прикрашати (фігурами)

7) позначати цифрами

8) розм. рахувати, підраховувати; вираховувати, розраховувати

9) виконувати фігури (в танцях тощо)

* * *

1) цифра; число; pl кількісна інформація, кількісні дані; цифри

2) pl арифметика

3) діаграма, малюнок, креслення ( у книзі)

4) фігура, зовнішній вигляд; статура; вигляд, образ

5) фігура, персона, особистість; людина; хтось

6) зображення; портрет; статуя; (of) втілення або предмет ( чого-небудь)

7) враження

8) риторична фігура, троп ( figure of speech)

9) фігура (у танцях, фігурному катанні, пілотажі)

10) візерунок (на тканині, папері)

11) ціна

12) мaт. фігура, тіло

13) гороскоп ( в астрології)

1) зображувати (графічно, діаграмою)

2) уявляти собі; aмep. вважати, думати

3) (on) розраховувати на; сподіватися, покладатися; планувати, збиратися

4) відігравати важливу роль; фігурувати, брати участь

5) прикрашати ( фігурами)

6) позначати цифрами

7) ( часто figure up) рахувати, підраховувати; обчислювати; складати

8) виконувати фігури (у танцях, фігурному катанні)

9) надавати форми

10) aмep. бути підходящим

1. n

1) частина; частка

2) участь (у роботі тощо); обов'язок, справа

3) том, частина книги; серія

4) звич. pl частина тіла, орган, член

5) роль; значення

6) бік, сторона

7) звич. pl край, місцевість

8) юр. сторона (у процесі)

9) pl здібності

10) група, фракція

11) амер. проділ (у волоссі)

12) муз. партія, голос

13) архт. 1/30 частина модуля

14) грам. форма, частина

2. adv

частково, почасти

3. v

1) розділяти, ділити на частини; відокремлювати

2) розділятися, відокремлюватися; роз'єднуватися

3) розлучати (ся), розставатися

4) рознімати, розбороняти

5) розчісувати на проділ (волосся)

6) відрізняти, виділяти

7) платити

8) умирати

9) мор. зриватися з якоря

* * *

1) частина, частка

2) участь ( у роботі); обов'язок, справа; зобов'язання

3) частина ( книги), том; серія

4) pl частина тіла, орган, член

5) роль ( актора); роль, значення

6) сторона ( у суперечці); сторона, аспект; юp. сторона (у процесі, угоді)

7) pl край, місцевість

8) pl; icт. здібності

9) cл. проділ у волоссі

10) гpaм. частина, форма

11) тex. деталь, частина

12) мyз. партія, голос

13) apxiт. 1/30 частина модуля

1) розділяти, відокремлювати, ділити на частини; розділятися, відділятися; роз'єднуватися

2) розлучати, роз'єднувати; ( часто from) розлучатися, розставатися

3) рознімати

4) розчісувати на проділ ( волосся)

5) вирізняти, відрізняти, виділяти ( що-небудь)

6) (часто from, with) розставатися ( з чим-небудь); платити

7) умирати

8) icт. ділити ( між ким-небудь)

9) мop. зриватися з якоря

n фр.

роль

* * *

1. n театр.

1) статист; статистка

2) німа роль; участь у масовій сцені

2. adj театр.

німий, без слів (про роль)

* * *

1) німий, без слів ( про роль)

2) що відноситься до авіалінії, яка не приймає попередніх замовлень на квитки

1) зігра́ти; ( на музыкальном инструменте) загра́ти; ( в карты) згуля́ти

2) (перен.: оказать влияние, иметь значение) відігра́ти, зігра́ти

ПОЛІТОЛОГІЯ, політична наука - у сучасному розумінні терміном "П." (політична наука) позначають цілу сукупність різних галузей дослідження та різних теорій, спрямованих на пізнання політики. Розгалуженість на розділи та науки є причиною того, що часто говорять не про одну політичну науку, а про політичні науки. До найважливіших політичних наук належать: політична історія, політична соціологія, політична психологія, політична економія (економіка), політична географія, політична демографія, політична антропологія та компаративні політичні дослідження О. крім того, до основних розділів П. сьогодні відносять особливі ділянки дослідження: політичні установи, політичну поведінку, державне адміністрування, міжнародні відносини. Назвою "П." сьогодні об'єднують різноманітні політичні дослідження, які відрізняються не тільки предметно, а й теоретично та методологічно. Термін "політична наука" був уведений у слововжиток, аби протиставити позитивну науку про політику політичній філософії. До політичної науки у період її становлення ставили такі самі вимоги, як і до природничих наук: її узагальнення повинні ґрунтуватися на фактах (бути індуктивними); П. повинна бути здатною здійснювати передбачення, які можна підтверджувати (спростовувати) з допомогою фактів; П. повинна бути ціннісно-нейтральною ("об'єктивною", "позаідеологічною"). У 50 - 60-ті рр. XX ст. методологічною основою політичної науки став біхевіоризм. Хоча біхевіоризм виник у 20-ті рр. XX ст. у США як напрям емпіричної психології (Вотсон, Скінер), але у 50 - 60-ті рр. методи біхевіоризму були застосовані у П.; у такий спосіб прагнули подолати переважання психологічних, моральних та формально-правових підходів. Біхевіоризм відіграв корисну роль у підвищенні уваги до поведінки, зокрема до поведінки груп, у різних ситуаціях, підвищив роль емпіричних методів у П. - в тім числі застосування кількісних, математичних методів. Але позитивістська обмеженість біхевіоризму призвела у П. до втрати її методологічної цілісності та до появи цілої серії різних методологій та теорій - теорії груп, системного та структурно-функціонального аналізу, теорії прийняття рішень, теорії раціонального вибору, теорії ігор, економетрики тощо. Безсумнівно, сьогодні існують безперечні підстави вважати, що П. існує, принаймні, як певна дисципліна. Мається на увазі певний інтелектуальний рух, кооперація людей, які називають себе політичними науковцями; ця кооперація ґрунтується на визнанні певних критеріїв професійності та етичних норм, прийнятих у науковій діяльності. Ці норми знаходять своє реальне втілення у наявності певного простору спілкування, в існуванні комунікативної спільноти: існує велика кількість періодичних видань, проводяться круглі столи, конференції, конгреси, в тім числі на міжнародному рівні. Важливу роль у координації цього руху та в його самоусвідомленні відіграє Міжнародна асоціація політичних науковців (IPSA - International Political Science Association). П. є предметом викладання, і в цьому розумінні вона теж є дисципліною. Потреби викладання підштовхують науковців до визначення хоча б у загальних рисах її структури та змісту. Одначе існування П. як дисципліни ще не означає, що вона є чимось цілісним у методологічному та теоретичному відношенні З. аперечення ідеї єдності методу (методологічної єдності суспільних наук) стало важливою додатковою обставиною, яка привела до змін у розумінні того, що слід вважати теорією в суспільних науках З. окрема, визнання того, що у суспільних науках не можна нехтувати інтенціональністю (тобто інтересами, уявленнями, ціннісними орієнтаціями, які мотивують будь-який вчинок), спричинилося до підвищення ролі герменевтичних методів у суспільних науках. Серед тих позицій, які визнають можливість політичної науки як такої, можна виокремити принаймні три найважливіші. Першу обстоюють ті науковці, які намагаються забезпечити методологічну єдність політичної науки, пропонуючи певний варіант теорії, що, з їхнього погляду, здатна виконувати роль об'єднувальної парадигми для П. Одначе домінування тих чи тих парадигм переважно означене часовими та географічними межами. Визнання цього безперечного факту привело до утвердження позиції плюралізму, коли вислів "політичні науки" вважають висловомпарасолькою, який позначає тільки деяку сукупність різних методів та теорій. Таку позицію, зокрема, можуть розвивати в руслі філософії деконструктивізму К. райній формі плюралізму методологій та теорій протистоїть поміркованіша та більш виправдана позиція. Її суть полягає в погляді на різні методології та теорії як на взаємодоповнювальні (її також визначають як "синергетичну" різних методологій та теорій).

1. n

1) характер, вдача, норов

2) властивість, ознака; природа; характерна особливість

3) репутація

4) офіційне становище; статус, ранг, звання, сан

5) письмова рекомендація, характеристика; атестація

6) фігура, постать, особистість

7) роль

8) герой, персонаж; тип; образ; дійова особа

9) розм. оригінальна (ексцентрична) людина

10) літера, буква; ієрогліф

11) цифра; знак; умовна позначка

12) шрифт

13) почерк

14) pl алфавіт; письмо, графіка

15) розпізнавальний знак; тавро; марка

16) шифр, код; тайнопис

2. v

1) робити напис; надписувати; вирізьблювати напис

2) обтісувати

3) закарбовувати

4) зображати

5) характеризувати

* * *

1) характер; вдача; сильний характер; чесність; моральна стійкість

2) характер; якість; природа; склад; штиб

3) ( офіційний) статус; положення; ранг, звання, сан

4) характерна риса; відмітна ознака, властивість; бioл. ознака

5) репутація

6) письмова рекомендація; характеристика; атестація

7) фігура, особистість

8) дивак, оригінал

9) лiт. герой, персонаж; тип; образ, діюча особа; роль ( у п'єсі)

10) літера; буква; цифра; друкований знак; ієрогліф, ідеограма; шрифт; графіка, письмо

11) знак ( астрономічний); умовна позначка; символ ( у мові комп'ютера)

12) розпізнавальний знак; клеймо, марка, тавро

13) шифр, код; тайнопис

14) кабалістичний знак

1) характеризувати; давати характеристику, оцінку (кому-небудь, чому-небудь)

2) icт. описувати; зображувати

3) icт. надписувати; вирізати напис; гравірувати

1. n

1) жир; сало

2) повнота, гладкість; огрядність

3) краща частина (чогось)

4) театр. виграшна роль; виграшне місце ролі

5) амер., друк. вигідний друк

6) тех. мастило, мазь; тавот

2. adj

1) жирний, масний, сальний

2) товстий, гладкий

3) пухкий, дебелий

4) відгодований, угодований

5) родючий; тучний, ситий (про землю)

6) урожайний

7) багатий, розкішний

8) розм. вигідний; прибутковий

9) тупий, тупоумний

3. v

1) відгодовувати (на заріз)

2) жиріти, гладшати, товстішати

* * *

1) жир, сало

2) повнота, огрядність; ( іноді Fat) товстун ( часто як прізвисько); товстуха

3) icт.; aмep. краща частина ( чого-небудь)

4) cпeц. театр. виграшна роль; виграшне місце ролі; пoлiгp. вигідна робота; aмep.; пoлiгp. вигідний друк

5) тex. мастило, мазь, тавот

6) cл. гроші; aмep. політ. кошти на проведення кампанії

1) жирний, сальний; маслянистий; жировий

2) товстий, гладкий, огрядний; пухкий, товстий

3) відгодований, угодований

4) родючий, тучний ( про землю); урожайний

5) рясний; багатий; щедрий

6) вигідний, прибутковий

7) тупий, дурний

8) пoлiгp. жирний ( про шрифт)

9) cл. нікудишній; незначний

1) відгодовувати (на забій; fat up)

2) жиріти, товстішати, гладшати, набирати вагу

1. n

1) юнак; підліток

2) pl розм. книги для юнацтва; дитячі книги

3) актор, що виконує роль молодого героя

2. adj

1) юний; юнацький; молодий

2) призначений для юнацтва

* * *

1) юнак; підліток; дівчинка-підліток

2) pl книги для юнацтва; дитячі книги

3) миcт. актор на роль парубка; акторка на роль дівчини

4) бioл. молода особина; пташеня; скаковий кінь-дворічка

1) юний, юнацький, молодий; призначений для юнацтва

2) неповнолітній; призначений для неповнолітніх

3) несхв. дитячий; незрілий

4) миcт. молодий ( про амплуа)

5) бioл. ювенільний, недорозвинений; характерний для статевонезрілої тварини

6) гeoл. ювенільний ( про води е леткі речовини)

1) лідер; керівник; вождь; глава; командир

2) провідний адвокат (на суді)

3) концертмейстер; диригент; капельмейстер; регент (хору)

4) спорт. лідер перегонів (бігу)

5) передова (стаття)

6) рад. перше (найважливіше) повідомлення (в останніх вістях)

7) головна роль

8) провідний актор

9) бот. головна гілка; головний пагін

10) ав. ведучий літак

11) с.г. основний сорт

12) вожак (зграї)

13) передній кінь (в упряжці)

14) сухожилля

15) товар, що продається за заниженою ціною

16) ринва, водостічний жолоб

17) ел. провідник

18) тех. ходовий гвинт

19) pl друк. пунктир, пунктирна лінія

* * *

1) керівник; вождь; глава; командир; лідер; ведучий, головний адвокат ( на суді); cпopт. той, хто веде біг, перегони; лідер; концертмейстер; диригент; капельмейстер; регент ( хору)

2) заголовок; передова ( стаття); передовиця

3) paд. перше ( найважливіше) повідомлення в останніх вістях

4) кiнo; cпeц. головна роль, заголовна роль; провідний актор

5) бoт. головна гілка; головний пагін

6) aв. ведучий літак

7) c-г. основний сорт

8) ватажок ( череди)

9) передній кінь ( у запряжці)

10) сухожилля

11) зарядний кінець ( кінострічки)

12) товар, який продається у збиток для залучення покупців ( loss leader)

13) eк. лідируючий, випереджальний індикатор (який сигналізує про настання чергової фази економічного циклу з випередженням)

14) ринва

15) eл. провідник; лідер ( розряду)

16) гeoл. провідник (жили, пласта)

17) тex. ходовий гвинт

18) pl; пoлiгp. пунктир, пунктирна лінія; крапки, точкування

19) pиб. пристосування для направлення снасті

20) початкова ділянка, початок

21) направляч, спрямовувач

1. n

1) вивчення; дослідження; наукові заняття

2) звич. pl здобуття знань; навчання; заняття

3) наука, галузь науки

4) предмет (гідний) вивчення

5) наукова праця; монографія

6) нарис

7) мист. етюд, ескіз; начерк

8) муз. етюд

9) піклування

10) глибока замисленість

11) робочий кабінет

12) заучування ролі (про артиста)

2. v

1) вивчати, досліджувати; розглядати; обмірковувати

2) учити, вивчати (щось)

3) учитися, навчатися

4) готуватися (до — for)

5) піклуватися (про щось); старатися; прагнути (чогось)

6) заучувати напам'ять

7) розм. догоджати

8) міркувати

* * *

1) вивчення, дослідження; наукові заняття; вивчення, розгляд ( питання); обстеження

2) pl отримання знань, навчання; заняття

3) наука; галузь науки

4) тк.; sing предмет ( вартий) вивчення

5) наукова праця, монографія

6) нарис

7) миcт. етюд, ескіз

8) мyз. етюд

9) турбота; старання

10) тк.; sing глибока замисленість; роздум

11) робочий кабінет (у квартирі вченого, письменника)

12) театр. актор, який заучує роль

1) вивчати, досліджувати: розглядати; обдумувати, обмірковувати

2) учити, вивчати ( що-небудь); учитися

3) ( for) готуватися ( до чого-небудь)

4) піклуватися ( про що-небудь); прагнути ( до чого-небудь)

5) догоджати, ублажати

6) заучувати напам'ять ( роль- про акторів)

1. n

1) військ. спусковий гачок; собачка (рушниці)

2) тех. засувка

3) рад. тригер

4) рад. пускова схема

2. v військ.

приводити в дію спусковий механізм (підривник, детонатор)

* * *

1) тex. собачка; клямка

2) війск. спусковий гачок, механізму light trigger м'який спуск

3) елк. трігер; пускова схема

4) cпeц. ядерний ініціатор, ядерний заряд ( у термоядерній бомбі)

••

1) війск. спускати курок; приводити в дію спусковий механізм або детонатор

2) ініціювати, викликати (що-н.), дати початок (чому-н.) (trigger off)

1. n театр.

дублер

2. v

дублювати (роль)

* * *

1) дублювати

2) вивчити роль ( з надією замінити основного виконавця у випадку його хвороби)

1) дублер

2) ( молодий) актор, що вивчив роль ( з надією замінити основного виконавця у випадку його хвороби)

1) тex. собачка; клямка

2) війск. спусковий гачок, механізму light trigger м'який спуск

3) елк. трігер; пускова схема

4) cпeц. ядерний ініціатор, ядерний заряд ( у термоядерній бомбі)

••

1) війск. спускати курок; приводити в дію спусковий механізм або детонатор

2) ініціювати, викликати (що-н.), дати початок (чому-н.) (trigger off)