-
1 enraged
adj1) розлючений, розлютований (чимсь — at, by, with)2) оскаженілий; божевільний, збожеволілий* * *aрозлючений, розгніваний -
2 fervent
adj1) гарячий, жаркий; палаючий2) палкий; полум'яний; завзятий3) сильний, лютий (про холод)4) шалений, несамовитий, ярий; розлючений* * *a1) гарячий, спекотний; палаючий2) палкий, гарячий, полум'яний; ревний -
3 furious
adj1) розлючений, розлютований; оскаженілий2) нестямний, навіжений; шалений; лютий3) юр. божевільний, безумний* * *a1) розлючений, розлютований; лютий, шалений2) дiaл.; юp. божевільний -
4 horn-mad
-
5 raging
adj1) лютий, розлючений; шалений2) бурхливий, розбурханий3) сильний, страшенний* * *a1) лютий, розлючений2) бурхливий, шалений3) сильний, нестерпний -
6 redwood
1. n1) червоне дерево2) червона деревина3) бот. каліфорнійське мамонтове дерево; секвоя2. adjрозлючений, знавіснілий, шалений* * *I ['redwud] n1) червоне дерево; червона деревина2) бoт. каліфорнійське мамонтове деревоII [`redwud] a; діал.розлючений; божевільний -
7 savage
1. n1) дикун; варвар2) жорстока, люта людина3) груба, невихована людина4) дика тварина2. adj1) дикий; варварський2) лютий, жорстокий, немилосердний3) розм. розлючений, оскаженілийto make smb. savage — доводити когось до нестями
4) неприборканий, неприручений5) заст. грубий, невихований6) заст. необроблений (про землю)3. v3) заст. робити диким (лютим)* * *I n1) дикун; варвар2) жорстока, люта людина3) грубіян, хам4) icт. дика, тварина5) гepaльд. зображення оголеного дикунаII a1) дикий, варварський2) лютий, жорстокий3) розлючений4) неприручений5) невихований6) необробленийIII vлюто нападати; жорстоко, безжалісно поводитися; бити копитами, брикати; кусати ( про коней) -
8 white-hot
adj1) розжарений до білого2) перен. розлючений; доведений до нестями3) амер., розм. розшукуваний поліцією за тяжкий злочин* * *[ˌwait`hxt]a1) розжарений до білого; розлючений2) cл.; cл. розшукуваний поліцією за важкий злочин -
9 wrathful
adjгнівний, розгніваний, сердитий; розлючений, лютий* * *a1) гнівний, розлючений, розгніваний2) погрожуючий, зловісний -
10 aboil
a1) киплячий, який скипає, закипаючий2) шалений, лютий; розлючений -
11 angry
adj1) сердитий; гнівний, розгніваний; роздратований; лютий; розлючений (на когось, чимсь — with, about, at)to be angry with smb. (at, about smth.) — сердитися на когось (на щось)
to make smb. angry — розсердити когось
2) запалений, почервонілий (про виразку тощо)* * *a1) сердитий, гнівний; лютий; роздратований2) запалений, почервонілий, червоний (про рану, виразку)3) штормовий, бурхливий, грозовий (про море, небо, хмари) -
12 blistering
n мет.томління* * *I nметал.1) томлінняII a2) дуже гарячий3) розлючений, сердитий, гнівний4) стрімкий, динамічний -
13 blood
1. n1) кровto shed (to spill) blood — проливати кров
to let one's blood — мед. пустити кров
2) рід, походженняbase blood — народження поза шлюбом; низьке походження
3) родовитість, високе походження4) чистокровна тварина5) темперамент; характер; пристрасність; настрій6) сік (дерева тощо)7) розм. франт, денді8) дешевий сенсаційний роман; журнал, що друкує страшні (дешеві) сенсаційні історіїblood fend — родова ворожнеча, кривава помста
in cold blood — холоднокровно, навмисно
hot blood — запальність; гарячність; палкість
blood and iron — воєнна сила, мілітаризм
2. v1) пускати кров2) привчати собаку до крові3) перен. привчати (до чогось)* * *I [bled] n1) кровblood clot [coagulation] — згусток [згортання]крові
2) рід; походженняbase blood — незаконнонарожденість; низьке походження
3) родовитість; високе походження4) pl; aмep.; cл. американські негри6) темперамент, характер; пристрасність7) сік (дерева, плода)8) cл. заст. франт, денді9) дешевий сенсаційний роман; журнал, що друкує страшні або дешеві сенсаційні історіїII [bled] v1) пускати кров2) привчати собаку до крові; привчати ( до чого-небудь) -
14 candent
adj1) розжарений до білого2) рідк. розлючений* * *aрозжарений; розпечений -
15 cheesed-off
aроздратований, розлючений; ситий по горло ( чим-небудь) -
16 chewed up
-
17 frenzied
adjшалений; божевільний, безтямний* * *[`frenzid]aшалений, розлючений; нестямний -
18 fuming
1. n1) копчення; обкурювання2) моріння (дуба)3) кін. сенсибілізація парою аміаку2. adj1) димнийfuming acid — хім. димна кислота
2) що випаровується3) розгніваний, сердитий, розсерджений* * *I ['fjuːmiç] n1) обкурювання; коптіння3) кiнo зчутливлювання, сенсибілізація парами аміакуII [`fjuːmiç] a1) який димить2) який дає пари, випари3) розсерджений, розлючений -
19 hatter
1. n1) капелюшний майстер2) капелюшний фабрикант3) торговець капелюхами4) розм. робітник, який працює один, самостійноas mad as a hatter — розлючений, розлютований
2. v1) розм. турбувати, бентежити, непокоїти2) бити, лупцювати* * *I n1) капелюшний майстер; торговець капелюхами; капелюшний фабрикант2) aвcтpaл. який працює сам (звич. про старателя)II v1) дiaл. турбувати, мучити2) icт. бити, лупцювати -
20 hopping
1. n1) стрибання, скакання2) танці, танок; сільське свято3) збирання хмелю4) додавання хмелю (у пиво тощо)2. adj1) стрибаючий; пурхаючий2) дуже зайнятий; що метушиться3) розлючений, розлютований* * *I n1) стрибання; скакання2) танці, танець; сільське святоII a1) який скакає; який пурхає2) дуже зайнятий; який метушиться3) суєтний, напружений ( про день)III n1) збір хмелю2) додавання хмелю ( у пиво)
См. также в других словарях:
розлючений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розлютити. 2) у знач. прикм. Дуже роздратований; лютий. || Який виражає лють, гнів, злість … Український тлумачний словник
розлючений — [роуз л у/чеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
розлючений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розжертий — розлючений [VI,X] … Толковый украинский словарь
озвірілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до озвіріти. 2) у знач. прикм. Дуже розгніваний, розсерджений; розлючений. || Який виражає звірячу лють, злобу (про обличчя, очі). 3) у знач. прикм. Який втратив людську подобу, став схожий на звіра … Український тлумачний словник
осатанілий — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до осатаніти. 2) у знач. прикм. Украй роздратований, розлючений. || Який виражає крайню роздратованість, розлюченість. || перен. Дикий, розгнузданий, нестримний … Український тлумачний словник
оскаженілий — а, е, розм. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до оскаженіти. 2) у знач. прикм. Який від гніву, люті, ненависті і т. ін. став нестямним; вкрай розлючений. || Який виражає нестямну лють, ненависть і т. ін … Український тлумачний словник
розлюченість — ності, ж. Стан за знач. розлючений 2) … Український тлумачний словник
розлючено — Присл. до розлючений 2) … Український тлумачний словник
лютий — I 1) (дуже сердитий), злющий, затятий, заклятий, роздратований, розлючений, розлютований, роз ятрений, ярий; роз ярений (який утратив самовладання, досяг граничної люті), роз ярілий, озвірілий Пор. безтямний 1), безтямний 2), несамовитий I, 1),… … Словник синонімів української мови
обурливий — (який виражає обурення; сповнений обурення), збурений, розгніваний, розлючений, роздратований … Словник синонімів української мови
