-
1 feral
adj1) дикий, неприручений2) здичавілий; польовий (про рослини)3) грубий; жорстокий; нецивілізований4) похоронний, поховальний; похмурий5) фатальний; смертельний* * *I a; іст.1) похоронний; похмурий2) фатальний, смертельнийII a1) дикий, неприручений2) здичавілий ( про рослини)3) грубий, жорстокий -
2 ferine
adj1) дикий, неприручений2) грубий, жорстокий; звірячий3) злоякісний* * *a1) дикий, неприручений2) грубий, жорстокий, звірячий3) злоякісний -
3 haggard
1. n1) тік, гарман2) сокіл, спійманий дорослим2. adj1) змучений, виснажений, худий2) спійманий дорослим (про сокола)3) неприручений, дикий (про сокола)* * *I n; мисл.сокіл, якого зловили дорослимII a1) виснажений, змучений, худий, загнаний2) миcл. якого зловили дорослим ( про сокола); дикий, неприручений (особл. про сокола) -
4 savage
1. n1) дикун; варвар2) жорстока, люта людина3) груба, невихована людина4) дика тварина2. adj1) дикий; варварський2) лютий, жорстокий, немилосердний3) розм. розлючений, оскаженілийto make smb. savage — доводити когось до нестями
4) неприборканий, неприручений5) заст. грубий, невихований6) заст. необроблений (про землю)3. v3) заст. робити диким (лютим)* * *I n1) дикун; варвар2) жорстока, люта людина3) грубіян, хам4) icт. дика, тварина5) гepaльд. зображення оголеного дикунаII a1) дикий, варварський2) лютий, жорстокий3) розлючений4) неприручений5) невихований6) необробленийIII vлюто нападати; жорстоко, безжалісно поводитися; бити копитами, брикати; кусати ( про коней) -
5 tameless
adj1) неприручений, дикий2) неприборкний* * *[`teimlis]a1) дикий, неприручений -
6 undomesticated
adj1) неприручений (про тварин)2) неодомашнений; непридатний для сімейного життя* * *a1) неприручений ( протварину)2) неприв'язаний до дому, нездатний до родинного життя -
7 untamed
adjнеприборканий, неприручений; дикий* * *[en'teimd]aнеприручений, дикий; неприборканий -
8 wildish
adjдикуватий, неприручений* * *aдикуватий; неприручений -
9 ferae naturae
лат.неприручений, дикий; якого не можна приручити; який не піддається дресируванню -
10 unreclaimed
adj1) невиправлений; нерозкаяний; який не розкаявся (не виправився)2) невитребуваний, незатребуваний3) неприручений4) с.г. необроблений; немеліорований; неокультурений* * *[ˌenri'kɪeimd]a1) невиправлений; що не виправився, нерозкаяний2) невитребуваний, незатребуваний3) c-г необроблений; немеліорйрованпий, неокультурений -
11 ferae naturae
лат.неприручений, дикий; якого не можна приручити; який не піддається дресируванню -
12 feral
I a; іст.1) похоронний; похмурий2) фатальний, смертельнийII a1) дикий, неприручений2) здичавілий ( про рослини)3) грубий, жорстокий -
13 ferine
-
14 haggard
I n; мисл.сокіл, якого зловили дорослимII a1) виснажений, змучений, худий, загнаний2) миcл. якого зловили дорослим ( про сокола); дикий, неприручений (особл. про сокола) -
15 savage
I n1) дикун; варвар2) жорстока, люта людина3) грубіян, хам4) icт. дика, тварина5) гepaльд. зображення оголеного дикунаII a1) дикий, варварський2) лютий, жорстокий3) розлючений4) неприручений5) невихований6) необробленийIII vлюто нападати; жорстоко, безжалісно поводитися; бити копитами, брикати; кусати ( про коней) -
16 tameless
-
17 undomesticated
-
18 untamed
-
19 wildish
aдикуватий; неприручений
См. также в других словарях:
неприручений — а, е. Якого не приручили … Український тлумачний словник
неприручений — прикметник … Орфографічний словник української мови
здичавілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до здичавіти. 2) у знач. прикм.Дикий, неприручений (про тварин). || Некультивований (про рослини). || Запущений, порослий бур яном (про сад, поле і т. ін.). 3) у знач. прикм., перен. Відвиклий від людей, товариства … Український тлумачний словник
дикий — I (про тварин, які живуть на волі), неприручений; здичавілий, здичілий (про свійських тварин) Пор. бездомний II ▶ див. відлюдкуватий, глухий I, 3), дикорослий, неймовірний I … Словник синонімів української мови
неосвоєний — на, не, Ол. Неприручений … Словник лемківскої говірки
