Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

С украинского на:
Все языки
Со всех языков на:
Все языки
Английский
Украинский

робити+приємність

Толкование Перевод

41 gain

1. n

1) користь; нажива

2) pl прибутки; заробітки; бариші; доходи; виручка

3) виграш

4) збільшення; зростання; приріст

a gain in weight — збільшення ваги

a gain in health — поліпшення здоров'я

5) військ. успіх

6) рад. підсилення

gain factor — коефіцієнт підсилення

7) буд. виріз, гніздо

8) гірн. горизонтальна виробка; просік

2. v

1) одержувати, здобувати, діставати

to gain experience — здобувати досвід

to gain strength — набиратися сил

2) заробляти; добувати

to gain a living — заробляти на життя

to gain one's bread — заробляти на шматок хліба

to gain information — добувати інформацію

3) мати користь (вигоду)

what will you gain by that? — яка вам від цього користь?

4) вигравати, домагатися

to gain a prize — виграти приз

5) добитися, завоювати, здобути

to gain a victory — здобути перемогу

to gain smb.'s heart — полонити чиєсь серце

to gain the lead — спорт. стати лідером, вирватися уперед

to gain ground — військ. захопити місцевість; просунутися уперед

6) досягати; діставатися

to gain the shore — дістатися (допливти) до берега

to gain the sea — мор. вийти у відкрите море

7) збільшувати, набирати (швидкість тощо)

to gain speed — набирати швидкість

to gain altitude — ав. набирати висоту

my watch gains two minutes a day — мій годинник поспішає на дві хвилини за добу

8) збільшуватися, набирати ваги, повнішати

9) буд. робити гніздо (паз)

gain on — наздоганяти; рухатися швидше; захоплювати частину суші (про ріку, море); дедалі більше подобатися

gain over — переманити на свою сторону, переконати

* * *
I n
1) часто pl доходи; заробіток; бариші; виручка; прибуток; нажива; користь

2) виграш; pl досягнення, завоювання; pl перемога ( на виборах)

3) збільшення, ріст, зростання, приріст

4) вiйcьк. успіх

5) гeoл. привнесення ( при вивітрюванні)

6) фiз. посилення
II v
1) одержувати, отримувати; здобувати, набувати; заробляти; добувати, здобувати ( інформацію)

2) діставати користь, вигоду

3) виграти; домогтися, завоювати; захоплювати, завойовувати

4) досягати, добиратися, діставатися

5) збільшувати, набирати (швидкість, висоту); збільшуватися, наростати; додавати, набирати

6) (on) наганяти; рухатися швидше, ніж...

7) (on) поступово вторгатися, захоплювати частину суші (про море, ріку); поступово добиватися прихильності; усе більше подобатися; захоплювати
III n
1) бyд. виріз, гніздо ( у дереві)

2) гipн. вруб, зарубка; квершлаг, просік
IV v; буд.
робити гніздо або паз

English-Ukrainian dictionary > gain
42 tack

1. n

1) цвях з широкою головкою; кнопка

2) шевський цвях, текс

3) стібок

4) з'єднання на живу нитку

5) мор. галс

6) напрям; шлях, курс; політична лінія

to be on the right (on the wrong) tack — стояти на правильному (на хибному) шляху

to take the wrong tack — піти по хибному шляху

7) вірьовка, мотузка

8) доповнення, поправка (до законопроекту)

9) липкість, клейкість

10) розм. стійкість, твердість; міцність; надійність

11) полиця для сушіння сиру

12) мор. їжа

13) шотл. землеволодіння; оренда земельної власності

14) орендоване пасовисько

15) улов риби

16) розм. поганий смак (запах)

hard tack — морський сухар, галета

soft tack — хліб

tack rivet — тимчасова заклепка

to come (to get) down to brass tacks — внести повну ясність, підійти до суті справи

2. v

1) прикріплювати кнопками (цвяшками); прибивати (до чогось — down, to)

2) приметувати; зшивати, шити на живу нитку, наживляти

3) тех. прихоплювати (зварюванням)

4) додавати, приєднувати

5) мор. повертати на інший галс; іти галсами; іти проти вітру

6) лавірувати, міняти курс; змінювати орієнтацію (думку, лінію поведінки)

7) зв'язувати, пов'язувати, співвідносити (факти тощо)

8) внести у фінансовий законопроект поправку, щоб забезпечити його прийняття палатою лордів

9) юр. об'єднувати пізніше за часом закладне право з першим

10) з'єднувати шлюбними узами

* * *
I [tʒk] v
1) (over; to) прикріплювати кнопками, прибивати

to tack a notice to the wall — прикріпити оголошення до стіни

to tack mosquito netting over the windows — прикріпити на вікна сітку від комарів; тex. прихоплювати ( зварюванням)

2) (to) наметувати; з'єднувати, зшивати; метати на живу нитку ( tack together)

to tack a ribbon on to a hat — прикріпити стрічку до капелюшка

to tack two pieces of silk together — зшити на швидку руку два шматки шовку

to tack together several tales — об'єднати кілька розповідей в один

3) мop. повертати на інший галс, робити поворот оверштаг; йти галсами, йти проти вітру; лавірувати, змінювати курс

to tack to port — піти лівим галсом

the ship was tacking trying to make the harbour — судно лавірувало, намагаючись зайти в гавань; переводити судно на інший галс; вести галсами, вести проти вітру

4) змінювати курс, змінювати орієнтацію або думки; лавірувати; повертати ( на місцевості); лавірувати

5) зв'язувати, погоджувати (події, факти)

6) (to, on to) додавати, приєднувати

to tack a moral on to the end of a story — закінчити розповідь мораллю

to tack a postscript to the end of a letter — додати постскриптум наприкінці листа; внести поправку

to tack a clause on /to/ a bill — додати статті до законопроекту

7) юp. поєднувати пізніше за часом заставне право з першим
II [tʒk] n
1) l. цвях із широким капелюшком; кнопка

tack claw /drawer/ — лапа; шевський цвях

2) стібок; позначка

to take out the tacks — зняти позначку; з'єднання; сметывание на живу нитку

tack rivet — тимчасова заклепка

hanging by a tack — зметаний на живу нитку

3) мop. галс

tack and tack — галсами

on the starboard [on the port] tack — правим [лівим]галсом

to make tacks — йти галсами

to be /to run, to sail/ on the starboard [the port] tack — йти правим [лівим]галсом; галс ( снасть)

to bring /to get, to haul, to put/ the tacks aboard — кріпити вітрила

4) напрямок, шлях; курс, політична лінія

to be on the right [on the wrong] tack — стояти на правильному [на неправильному]шляху

to take the wrong tack — піти по невірному шляху

to try /to go upon/ another tack, to change one's tack — змінити курс, піти по іншому шляху

to follow Jackson's tack — йти по шляху, прокладеному Джексоном

to try the opposite tack — спробувати діяти навпаки

to take a tougher tack — зайняти більш тверду позицію

5) мотузка (для рослини, що в'ється)

6) доповнення, поправка ( до законопроекту)

7) клейкість, липкість

8) полиця для сушіння сиру

9) мop. шкот

10) упряж; збруя

to come /to get/ down to brass tacks — підійти до суті справи; докопатися до суті справи, внести повну ясність
III [tʒk] n; мор.
їжа

hard tack — морський сухар

soft tack — хліб
IV [tʒk] n; діал.
1) землеволодіння; оренда земельної власності

2) орендоване пасовище

3) улов риби

English-Ukrainian dictionary > tack
43 на

предл.

I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;

2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;

3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).

II. На -

1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;

2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!

* * *
I предл.
1) с вин. п. на (кого-що)

положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл

сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце

глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо

ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків

на день — на день

взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час

на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі

на за́втра — на завтра

помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)

на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)

в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)

идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)

сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)

учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря

отре́з на пальто́ — відріз на пальто́

ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти

на вся́кий слу́чай — см. всякий

на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то

2) с предложн. п. на (кому-чому)

лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку

на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності

выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)

служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті

на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма

на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ

на [э́тих] днях — см. день

на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя

на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)

игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)

игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов

е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)

прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)

стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)

матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)

спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)

говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами

обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою

писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою
II част.
на

на, возьми́! — на, візьми́!

вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот

на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь
III част.
како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)

Русско-украинский словарь > на
44 wit

n

1) часто pl розум, ум

quick wits — кмітливість

slow wits — нетямущість

dull wits — тупоумство

to be out of one's wits — здуріти

are you out of your wits? — чи ти при своєму розумі?

to keep one's wits about one — не розгубитися

2) дотепність; дотеп

3) дотепник; дотепна людина

five wits — п'ять чуттів; розумові здібності

to live by one's wits — жити на сумнівні доходи; сяк-так викручуватися

2. v (pres. 1-ша і 3-тя особи sing wot; past і p.p. wist) заст.

знати, відати

to wit — тобто, а саме

God wot — Бог знає, Бог відає

* * *
I [wit] n
1) pl розум

quick [slow] wits — кмітливість [некмітливість]

dull wits — тупоумство, тупість

to be out of one's wits — збожеволіти, втратити здатність міркувати

are you out of your wits — є та ви при своєму розуміє

to bring /to drive/ to one's wits' end — зводити з розуму, виводити з терпіння

to be at one's wits' end — стати в глухий кут, не знати, що робити; не дати собі ради

to have the wit to do smth — дібрати зробити що-н.

he had the wit to call the doctor — у нього вистачило розуму викликати лікаря

to keep one's wits about one — не розгубитися; не втратити голови

to have one's wits about one — бути напоготові; бути пройдисвітом

he has all his wits about him — його не обдуриш

to set one's wit to a problem — ломати голову над задачею

2) дотепність, дотеп

3) дотепник

••

to live by one's wits — вивертатися всіма правдами, неправдами
II [wit] v
apx. (wist; 1-a a 3-a; oc. од. теп. ч. wot)

1) знати, відати

let wit — нехай буде відомо

God wot — бог відає

2) дізнатися

••

to wit — тобто

English-Ukrainian dictionary > wit
45 favour

(амер. favor)

1. n

1) прихильність, доброзичливість

in favour — в пошані, в шані

out of favour — не в пошані, в немилості

2) послуга, ласка, люб'язність, ласкавість, милість

will you do me a favour? — зробіть мені послугу

3) заступництво

4) підтримка, допомога; сприяння

5) дозвіл

by (with) your favour — з вашого дозволу

under favour — зважусь зауважити

6) значок; бант; стрічка; розетка

wedding favours — весільні стрічки (молодої та ін.)

7) повідомлення, лист

your favour of yesterday — ваш учорашній лист:

8) принадність, привабливість, вабливість

in favour of — а) на захист, за; на (чиємусь) боці; б) на користь

by favour of — переданий кимсь (про лист)

2. v

1) ставитися прихильно (доброзичливо)

2) виявляти увагу (люб'язність)

3) сприяти, бути сприятливим; допомагати

4) підтримувати; віддавати перевагу

5) поводитися обережно, берегти; жаліти

6) нагадувати, бути схожим

the child favours his father — дитина схожа на батька

favoured by smb. — переданий кимсь (про лист)

* * *
I n
1) прихильність, доброзичливість

in favour — у пошані, у фаворі

2) послуга, милість, люб'язність

3) протекція, заступництво ( впливової особи)

4) бант, стрічечка; розетка; значок; фант; невеликий сувенір

5) icт. підтримка; допомога; сприяння

6) icт. дозвіл

7) icт. повідомлення, лист

8) icт. привабливість, принадність

9) у сполученнях

in favour (of) — на захист, за; на ( чиєму-небудь) боці

to withdraw in favour of another — відмовитися на користь іншого
II v
1) прихильно ( доброзичливо) ставитися, бути прихильним; виявляти увагу, проявляти люб'язність; потурати, надавати перевагу; проявляти пристрасть

2) сприяти, допомагати; заохочувати

3) підтримувати; схвалювати

4) ( with) робити честь, приносити задоволення, зробити приємне

5) поводитися обережно, берегти, щадити

6) нагадувати, бути схожим

English-Ukrainian dictionary > favour
46 time

I [taim] n
1) час

absolute [relative, objective] time — абсолютний час

space and time — простір, час

with time, in (the) course of time, in (the) process of time, as time goes — із часом; з плином часу; зрештою

from the beginning of time — зі створення світу

to the end of time — до кінця світу

in the retrospect of time — крізь призму часу /минулого/; over time протягом ( багатьох) століть

as old as time — старий як світ

to bear the test of time — витримувати випробування часом

time will show — час покаже; = поживемо-побачимо

time flies — час біжить

time presses /is short/ — час не терпить

time hangs heavy on one's hands — час повільно тягнеться

time is precious — час дорогоцінний

the unity of time — театр, єдність часу

2) час (міра тривалості, система відліку)

Moscow time — московський час

Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час

mean time — середній ( Сонячний) час

astronomical time — астрономічний час

ship's time — час на борту ( корабля)

sidereal [solar] time — зоряний [сонячний]час

daylight-saving /summer/ time — літній час; час виконання ( чогось)

average time — середній час ( виконання операції)

estimated time — розрахунковий час

real time — реальний масштаб часу

count-down time — час зворотного відліку ( при запуску ракети)

machine time — обч. машинний час

to sell (machine) time — продавати машинний час

3) період часу

a long [a short] time — тривалий [короткий]час

a long time ago — багато років тому

after a long time — багато часу потому

it took him a long time to do it /in doing it/, he took a long time doing it /over it/ — йому треба було /у нього пішло/ чимало часу, щоб зробити це; він чимало з цим провозився

what a long time he's taking! — скільки ж можна копатисяє

some time — якийсь час

all the time, the whole time — весь ( цей) час, завжди [порівн. 5]

they were with us all the time /the whole time/ — вони увесь час були з нами

one time and another — якось; час від часу

lead time — час із початку розробки ( зброї) до введення в бойовий склад

reaction time — час ( що лишився) для пуску ракет ( при ядерному ударі)

idle time — простій, перерва у роботі; вільніше час

time of orbiting — acтp. час оберту штучного супутника

after a time — через якийсь час

at the /that/ time — в цей /у той/ час [порівн. 4;]

at one time — якось, колись [див. 4,;]

for a time — на якийсь час, тимчасово; якийсь час

for vacation time — на час канікул

for the time — на цей час

for the time being — поки,; in time згодом [див. IV 4, 13]

in a short time — незабаром

in по time, in less than /next to/ no time — дуже швидко, миттю, за дві секунди

in the same flash of time — у цю ж мить, у ту ж мить

in two weeks' time — через два тижні

within the required time — протягом необхідного часу

to give smb time to do smth /for smth / — дати комусь час зробити щось /для чогось/; сезон, пора, час

sowing time — час /пора/ сівби, посівний період, holiday time час канікул; довгий час

what a time it took you I — довго ж ви возилися!; невже не можна було швидшеє

4) година, точний час; коли

to fix /to appoint/ a time — призначити час

to show time — показувати час ( про годинник)

to tell time — aмep. визначати час за годинником

to look at the time — подивитися на годинник

to keep (good) [bad] time — добре [погано]іти ( про годинник) [порівн. 11]

to lose [to gain] time — відставати [спішити]( про годинник)

what is the time є, what time is it — є скільки часує, котра годинає

what time do you make it — є скільки на вашому годинникує; момент, мить; певний момент, певний час

some time — у якийсь момент, у якийсь час

some time (or other) — коли-небудь, рано чи пізно

at times — часом, час від часу

at the /that/ time — у той момент, у той час [див. 3, 1]

at the time of delivery — у момент пологів

at a given time — у певний момент

at the fixed time — у призначений час

at one time — одночасно [див. 3, 1]

at the same time — у той же самий час, одночасно; у той же момент [див.]

at any other time — у будь-який інший час

at the proper time, when the time comes — у свій час, коли прийде час

between times — іноді, часом

by the time — до цього часу

the time has come when... — прийшов час /настав момент/, коли... [порівн. 4]; час прибуття або відправлення ( поїзд 4) строк, час

in time — у строк, вчасно [див. 3, 1 та 13, 1]

on time = in time — [ порівн. О]

to arrive exactly on time — приїхати /прибути/ хвилина у хвилину /точно в призначену годину/

in due time — у свій час, вчасно

ahead of time, before one's time — раніше строку [порівн. 5]

behind time, out of time — пізно, із запізненням [порівн. 5]

to be ten minutes behind [ahead of] time — спізнитися [прийти раніше]на десять хвилин

to ask for an extension of time — просити відстрочки ( платежів)

to make time — aмep. прийти вчасно /за розкладом/

(it is) high time — давно час, самий час

the time is up — строк минув

5) слушний момент

6) часи, пора; чить роботу/ у строк; з метою побити рекорд

to run against time — намагатися побити раніше встановлений рекорд; з метою виграти час

to talk against- — говорити з метою затягти час ( при обструкції в парламенті) [див.]; у великому поспіху

at the ваше time — проте, однак [див. Й 4,;]

in good time — згодом, із часом

you'll hear from me in good time — згодом я дам про себе знати; вчасно; заздалегідь, завчасно

to start [to come]in good time — відправитися [прийти]завчасно

all in good- yce y — свій час

in bad time — не вчасно; пізно, із запізненням

on time — aмep. на виплату [порівн. Й 4, 4]

once upon a time — давним-давно; колись

once upon a time there lived a king — давно жив-був король

to buy time — вигравати час; відтягати /тягти/ час, марудити

to have a thin time — див. thin I O

to have a time — переживати бурхливий час; зазнавати великих труднощів

to have no time for smb — погано виносити когось

to kill time — вбивати час

to make time — поспішати, квапитися

to make good time — швидко подолати певну відстань

to make a time about /over/ smth — aмep. хвилюватися, метушитися із приводу чогось; галасливо реагувати на щось

to mark time — крокувати на місці; відтягати /тягти/ час; виконувати щось чисто формально, працювати без душі

to do time — відбувати тюремне ув'язнення

to serve /to com-filete/ one's time — відсулжити свій строк в період учнівств; відбути строк ( у в'язниці); [порівн. Й 5]

to near the end of one's time — закінчувати службу ( про солдат); закінчувати строк ( про ув'язненого)

to sell time — aмep. надавати за плату можливість виступити по радіо або телебаченню

to take /to catch/ time by the forelock — діяти негайно; скористатися з нагоди, використати слушну мить

to go with the time s — плисти за течією [див. Й 5]

time cures all things — час - кращий лікар

time and tide wait for no man — час не чекає

it beats my time — aмep. це вище мого розуміння

a stitch in time saves nine — див. stitch I O

time is money — приказ. час - гроші
II [taim] a
1) пов'язаний із часом

time advantage — cпopт., перевага у часі

2) забезпечений годинниковим механізмом

time lock — замок з годинниковим механізмом

3) пов'язаний з покупками в кредит або із платежами на виплат

4) що підлягає сплаті в певний строк
III [taim] v
1) вибирати час; розраховувати ( за часом)

to time oneself well — вдало вибрати час приходу /приїзду/

the remark was well timed — зауваження було зроблено дуже до речі

2) призначати або встановлювати час; пристосовувати

3) виставити ( годинник)

to time one's watch by the time signal — виставити годинники за сигналом точного часу; задавати темп; регулювати ( механізм)

4) відзначати зо годинником; засікати; визначати час; хронометрувати

to time the speed or work — хронометрувати трудовий процес

5) розраховувати, встановлювати тривалість; виділити час для певного процесу

to time one's exposure correctly — фoтo зробити /поставити/ потрібну витримку

6) (to, with) робити в такт

to time one's steps to the music — танцювати в такт музиці; збігатися, битися в унісон

7) тex. синхронізувати

English-Ukrainian dictionary > time
47 twist

1. n

1) крутіння; скручування; сукання

to give a twist — скручувати

to give a twist to — а горе сукати вірьовку

to give a twist to a person's arm — викручувати комусь руку

2) вигин, згин; поворот

3) вузол; петля

4) кручена вірьовка; шнурок; кручена нитка; джгут

5) грубий сорт тютюну

6) кручений хліб

7) хвіст завитком (у свині тощо)

8) поворот убік; відхилення

9) місце повороту

10) перекручення, викривлення

11) вивих

12) особливість (характеру тощо)

13) обман

14) розм. змішаний напій

15) розм. добрий апетит

16) вульг. жінка

17) кручений м'яч (теніс)

18) твіст (танець)

19) тех. хід (витка)

twist of the wrist — спритність, умілість, вправність рук

a twist on the shorts — амер., розм. продаж цінних паперів (товарів) за високу ціну

2. v

1) крутити; сукати; скручувати, сплітати

2) сплітатися, переплітатися, скручуватися

3) витися, звиватися, згинатися

the road twists a good deal — дорога петляє

4) викручувати (руки); стискати; давити; ламати

to twist smb.'s arm — а) викручувати комусь руку; б) примушувати

5) пробиватися з труднощами; змінювати напрям

6) завдавати болю

7) викручувати (білизну)

8) кривити (обличчя)

9) перекручувати; спотворювати

10) обертати, крутити, повертати

11) обертатися, крутитися, повертатися

12) обвивати, обмотувати

13) вплітати

14) обдурювати

15) розм. їсти з апетитом, уминати

twist about — корчитися

twist off — відкручувати, відламувати

twist out — вислизати, вириватися

twist up — скручувати (у трубочку)

to twist the lion's tail — амер., розм. обурювати (роздратовувати) англійців

* * *
I [twist] n
1) кручення; сукання; скручування

to give a twist — крутити, скручувати

to give a twist to — а горе сучить мотузок

to give a twist to a persons arm — вивертати комусь руку

2) вигин, поворот; a twist in a road [in a stream]вигин дорогі [струмка]; вигин, кривизна

the tusks have a larger twist towards the smaller end — кривизна бивнів збільшується від початку до кінця

3) кручений мотузок; шнурок, палять; кручена нитка; вузол; скручування ( проволки в жилі кабелю); а горе full of twists мотузок з безліччю петель або вузлів; система нарізу (у каналі стовбура пістолета, знаряддя); a rifle with great twist рушниця з крутою нарізкою; скручений паперовий пакет, фунтик; грубый сорт табака ( отримуваний з скрученого сухого листя); витий хліб; a bread twist, a twist of bread вита булочка; цедра, що вичавлюється в напій

twist of lemon (peel) — лимонна цедра; хвіст завитком ( у свині)

4) поворот убік; відхилення (перен.); the twist of a billiard bait відхилення більярдної кулі; a twist toward the new policy поворот до нової політики; несподіваний або химерний поворот; зигзаг

the twists of history — зигзаги історії

- s of fate — мінливості долі

a plot with many twists — сюжет з безліччю несподіваних поворотів; = відважно закрученный сюжет

5) особливість

to give the classics a modern twist — додавати класикам сучасного звучання

the writer often gives his stories a humorous twist — той письменник часто додає своїм розповідям гумористичного звучання; схильність

a criminal twist — злочинні схильності

6) прийом; трюк, фокус

all the twists of oratory were tried — були випробувані всі хитрування ораторського мистецтва

7) спотворення ( сенсу)

to give the facts [the truth]an imperceptible twist — злегка перекрутити факти [істину]; спотворення ( обличчя), гримаса

with a twist of the mouth — з гримасою на обличчі; відхилення від норми

mental- — психічне відхилення /порушення/

8) вивих

to give ones knee a bad twist — сильно вивихнути ногу; розтягування

twist of a muscle — розтягування м'яза

9) обман; a -in ones nature нещирість, нечесність; зіпсованість

10) твіст ( танець)

11) вовчий апетит

the walk has given me a twist — після прогулянки у мене розігрався апетит

12) змішаний напій

gin twist — напій, змішаний з джином

13) вульгарна жінка, "спідниця"

14) cпopт. кручений м'яч; закручування м'яча

15) cпeц. торсіонна напруга; момент, що обертається

••

twist of the wrist — спритність рук; спритність, вправність

twists and turns — тонкощі, деталі, подробиці; всі кути, закутки

a twist on the shorts — cл. бірж, жapг. продаж цінних паперів або товарів за високою ціною ( при грі на зниження)

to be in a twist — бути безладно

to get ones knickers in a twist — розхвилюватися

to be round the twist — бути божевільним, з'їхати з глузду
II [twist] v
1) крутити, скручувати, викручувати

to twist ones handkerchief — скрутити ( спіраллю) носову хустку

to twist smb s arm — викручувати руку; вивертати руку ( тортури)

to twist linen — викручувати вати білизну ( викручуванням); робити крученням; крутити, сучити; плести, сплітати

to twist a garland — плести гірлянду

this rope is twisted from many threads — цей мотузок сплетений з багатьох ниток

to twist a yarn [a thread] — сучити пряжу [нитки]

to twist flowers into a wreath — плести вінок з квітів; руйнувати, ламати крученням; згортати

to twist the key — зламати ключ, скрутити головку ключа

to twist smb s neck — скрутити шию/голову/ (перен.); вивихнути; розтягувати

to twist ones ankle — розтягнути зв'язку ноги

he fell and twisted his knee — він впав, підвернув /вивихнув/ собі коліно

2) додавати скручуванням або згинанням певної форми; скручувати, згортати, згинати

to twist — а ріесе of wire into a loop зігнути шматок проволки в петлю

her hands were-ed by hard work and old age — руки її були скорчені від важкої роботи, старості

the pigs tail was twisted into a corkscrew — хвіст свинні був закручений штопором; скручуватися, згортатися; гнутися, скривлюватися

the blade twisted in the vice — лезо погнулося в лещатах

3) спотворювати, кривити ( обличчя)

her face was twist ed with pain — її обличчя спотворилося від болю; спотворювати

to-twist smb s words — спотворювати чиїсь слова

to twist facts (out of proportion) — перекручувати факти

to seek to twist the law to ones own advantage — намагатися перефразувати закон на свою користь; перетворювати, обертати

to twist — талу things into laughing matter зробити багато що предметом насмішок

4) повертати

to twista key in a lock — повертати ключ в замку

to the twist steering wheel of a car — повертати /вертіти/ кермо автомобіля; обертатися, повертатися

he twisted (around) to see the approaching procession — він обернувся, побачив процесію, що наближалася

5) обертати, вертіти

to twist a shaft — обертати ручку

to twist a ball — закручувати м'яч; обертатися, крутитися; закручуватися ( про м'яч)

6) обвивати; обмотувати

to twist silk thread on a reel — намотувати шовкову нитку на катушку

to twist a muffler round ones neck — обмотувати шию шарфом

to twist a ribbon round smth — перев'язувати стрічкою

to twist ones hair round ones finger — намотувати волосся на палець

to twist smth in — а ріесе of paper завертати щось у шматок паперу; обгорнути щось шматком паперу; обвиватися; обмотуватися

the snake twisted (itself) round my arm — змія обвилася навколо моєї руки

7) вплітати; a few wild flowers were twisted in her hair в її волосся були вплетені польові квіти

8) витися; згинатися; звиватися

the road twists a good deal — дорога петляє; пробиратися насилу; міняти напрям

we twisted (our way) through the crowd — ми пробиралися крізь натовп; звиватися; соватися; корчитися

to twist uneasily in ones chair — неспокійно соватися на стільці

to twist with pain — корчитися від болю

9) танцювати твіст

10) обдурювати

11) їсти з апетитом

to twist (food) down — поглинатиїжу з апетитом; уплітати за обидві щоки

12) зв'язувати, сполучати

to twist ones fortune with smth — пов'язати свою долю з чимось to twist in the wind мучитися невідомістю; важко переживати невизначеність свого положення

to twist smb s arm — чинити тиск на когось; тиснути, примушувати

he twisted my arm until I consented to drink — він не відставав від мене, поки я не погодився випити

well, if you twist my armI — не відмовлюся!; охоче! ( відповідь на запрошення випити)

to- smb around one's finger — тримати когось у своїх руках

she twists him around her little finger — вона вертить/зневажає/ їм, як хоче; вона з нього мотузки в'є

to twist the lions tail — cл. приводити в обурення /раздражати/ дразнити/ англійців

English-Ukrainian dictionary > twist
48 Кант, Іммануїл

Кант, Іммануїл (1724, Кенігсберг, нині Калінінград - 1804) - нім. філософ. Видатне місце К. в історії світової філософської думки визначається насамперед тим, що він осмислив і узагальнив основні проблеми філософії взагалі і особливо Нового часу, подав їх у вигляді співвідношень: чуттєвість і мислення, розсудок і розум, річ у собі і явище, апріорне й апостеріорне, свобода і причинність, пізнаваність світу та її межі Г. оловна риса його вчення - проблемність і проблематичність. К. по суті зібрав класичні нерозв'язані проблеми і зробив спробу їх самостійного осмислення. Під таким кутом зору його філософія стала своєрідною системою проблем, а оскільки в його підходах до їхнього розв'язання виявилося багато суперечливого і, отже, проблемного, то його вчення в цілому стало першою ланкою нім. класичної філософи, яка прямо чи опосередковано вирішувала низку фундаментальних філософських проблем. Тому К. підставово вважають засновником нім. класичної філософії. Еволюція поглядів К. охоплює три періоди. Перший із них - докритичний, коли він займався багатьма питаннями природознавства і філософії. Найважливіші досягнення цього періоду: розробка космогонічної гіпотези і підхід до критичної філософії (в дис. "Про форму і принципи чуттєвосприйманого і умопізнаваного світу", 1770). В другий, критичний, період увага К. була зосереджена на трьох головних проблемах: Що я можу знати? Що я повинен робити? На що можу сподіватися? На перше питання відповідь дала "Критика чистого розуму" (1781), на друге - "Критика практичного розуму" (1788), на третє - "Релігія в межах тільки розуму" (1793). "Критика здібності судження" (1790) мала за мету поєднати трансцендентальне і трансцендентне через естетику і телеологію. В 1793 р. намітився третій період еволюції К.— антропологічний (з листа до Штейдліна від 4 травня 1793 р.) і коло питань розширилося. Це було наслідком того, що К. розрізняв два поняття філософії: шкільне і таке, що охоплює все життя людини, всю сукупність її відношень до світу і суспільства. В "Логіці" (1800) К. до вищезазначених проблем додає четверту: Що таке людина? У цей період К. вважає, що на перше питання відповідає метафізика, на друге - мораль, на третє - релігія і на четверте - антропологія. Але по суті все це можна було б звести до антропології, бо три перших питання відносяться до останнього. Можливість такого віднесення у К. ґрунтується на тому, що сутність людини він вбачав у її душі, а всі без винятку здібності останньої зводяться до трьох: пізнавальної, почуття задоволення і незадоволення, бажання. К. наполягав, що друга і третя з них не вичерпуються першою. Система філософії К. є зображенням такої "системи всіх здібностей людської душі", в якій вони знаходяться в певній субординації, а знання підпорядковане вищим цілям людського існування. Саме тому К. і обмежив знання, щоб дати місце вірі, бо саме в сфері моралі і релігії зосереджуються кінцеві цілі життя. Але слід додати, що обмеження знання вірою є і зворотне обмеження віри, бо при цьому виокремлюється сфера досвіду, яка їй непідвладна, і відносно самостійна сфера моралі Ц. і обмеження загалом мають таку структуру: існують речі в собі, вони впливають на чуттєвість і викликають почуття, які, однак, не мають нічого спільного з речами в собі. Почуття впорядковуються формами споглядання - простором і часом, котрі мають апріорний характер (див. апостеріорі і апріорі). Таке поєднання породжує явища як предмет пізнання С. аме пізнання - синтез явищ і мислення та його форм - категорій, які також апріорні. Сукупністю такого знання є досвід, а мисленням, в даному застосуванні, - розсудок (див. розсудок і розум) Ч. уттєвість і розсудок передують досвіду, обумовлюють його, становлять трансцендентальні умови пізнання. За межами їх залишаються речі в собі: вони трансцендентні, непізнаванні. Але розсудок прагне осягнути і їх і перелітає по той бік досвіду, внаслідок чого перетворюється на чистий розум, тобто такий, що не поєднується з чуттєвими даними. Спроби такого осягнення породжують суперечності, яких К. виділяє три групи: антиномії, паралогізми, ідеал чистого розуму. Недолік теоретичного розуму долає практичний, моральний, який формулює основний закон - категоричний імператив - у його різних формах. Цей закон виражає свободу волі, її незалежність від чуттєвого світу, в якому живе людина. Щоб спонукати її виконувати закон і підтримати в такому виконанні, необхідні опори, підстави, які К. назвав постулатами; існують Бог, свобода волі, безсмертя душі - так відбувається перехід у сферу релігії. Предмети постулатів - це найважливіші для життя речі в собі. їх буття стверджується не знанням, а вірою. Таким чином теоретичний розум внаслідок своєї обмеженості переходить в практичний, а останній - в релігію, яка виконує також обмежену, але дуже важливу роль: моральний закон випливає не з неї, а тільки підтримується нею. Ця її обмеженість очевидна з загальної формули К., котра знайшла свій відбиток в одній із головних його праць "Релігія в межах тільки розуму". Всі види розуму і віра в сукупності становлять сутність людини, а вся система К. - антропологію.

[br]

Осн. тв.: "Загальна природна історія і теорія неба" (1755); "Критика чистого розуму" (1781); "Пролегомени..."(1783); "Критика практичного розуму" (1788); "Критика здатності суджень" (1790); "Антропологія з прагматичної точки зору" (1798)та ін.

Філософський енциклопедичний словник > Кант, Іммануїл
49 control

1. n

1) управління; керування, керівництво

2) контроль, перевірка; нагляд

social control — громадський контроль

disarmament control — контроль над роззброєнням

to have control over smth. — тримати щось під контролем

3) стриманість, самовладання

4) регулювання

rent control — регулювання квартирної плати

traffic control — регулювання вуличного руху (транспорту)

5) pl важелі управління; ручки настройки (приладу)

control level — важіль управління

control tower — контрольно-диспетчерський пункт

2. v

1) управляти, керувати

2) контролювати, перевіряти

3) регулювати

4) настроювати (про радіо)

5) розпоряджатися, володіти (чимсь)

6) стримувати (гнів тощо)

7) робити пробний удар (фехтування)

* * *
I n
1) управління, керівництво; контроль, влада; володіння ( територією)

2) контроль, перевірка; нагляд; контрольний екземпляр, препарат; контрольна група ( при випробуваннях ліків)

3) регулювання, керування, управління

traffic control — регулювання вуличного руху

remote control — дистанційне управління

4) ( державне) регулювання; обмеження

wage-price control — контроль над цінами е заробітною платою

5) боротьба ( з негативними явищами)

6) стриманість, самовладання

7) pl; тex. органи керування (ручки настроювання, важелі)

8) тoп. мережа опорних пунктів

9) пробний удар ( фехтування)

10) paд. регулювання, модуляція

11) дух, що віщає вустами медіума ( під час спіритичного сеансу)

12) шеф, що керує діяльністю агента, розвідника
II a
1) контрольний

2) який стосується, відноситься до керування, управління

control room — диспетчерська, апаратна;; пункт управління

control board — тex. панель або пульт управління

control wheel — aв. штурвал

control bit — керуючий розряд; службовий розряд
III v
1) управляти, керувати; контролювати, володіти

2) контролювати, перевіряти; регулювати, контролювати; обмежувати

3) стримувати

4) робити пробний удар ( фехтування)

English-Ukrainian dictionary > control
50 good

1. n

1) добро; благо

for the good of — на благо; заради

2) користь

what good will it do? — яка в цьому користь?

it is no good — марна річ, даремно

for good (and all) — назавжди; остаточно

we know not what is good until we have lost it — присл. що маємо — не бережемо, а втративши — плачемо

2. adj (comp better; sup best)

1) гарний; хороший; добрий

good soil — добра (родюча) земля

good breeding — хороше виховання

good behaviour — гарна поведінка

to have a good time — гарно провести час, добре повеселитися

to have a good night — добре спати

life is good here — тут живеться добре

2) приємний

good looks — приємна зовнішність

3) корисний; придатний

4) умілий, вправний, майстерний

he will make a good doctor — з нього вийде умілий (путящий) лікар

5) підхожий, гідний; здібний (до — at)

to be good at languages — бути здібним до мов

6) доброзичливий; добрий

good nature — добродушність

to be good to smb. — виявляти доброту до когось

7) сприятливий, позитивний; добродійний; чистий

8) вихований; слухняний

good child — слухняна дитина

9) люб'язний, милий

it's very good of you — це дуже мило з вашого боку

10) свіжий, незіпсований, доброякісний

good food — доброякісна (свіжа) їжа

11) справжній, непідробний

12) надійний, кредитоспроможний

13) здоровий; дужий

good heart — здорове серце

14) справедливий, законний; виправданий; обґрунтований

15) достатній, значний, багатий, порядний, чималий

a good quarter of an hour — добра чверть години

my good man — мій дорогий

your good lady — ваша мила дружина

good hard work — досить нелегка праця

good morning (evening) — доброго ранку (вечора)

good night — на добраніч

good luck! — бажаю удачі!

G. Conduct Badge — амер., військ. значок за бездоганну службу

G. Friday — церк. страсна п'ятниця

good God!, good gosh!, good heavens!, good gracious! — господи!, боже мій!, боже праведний!

as good as — майже; все одно що

as good as pie — амер. дуже гарний (симпатичний); вихований

as good as wheat — амер. дуже добре, підходить

as good as a play — дуже цікаво, кумедно

as good as one's word — вірний своєму слову

too good to be true — неймовірно, не може бути

to make good — дотримати слова; виконати обіцянку

good and hard — амер. солідно, дуже

good for you! — амер. тим краще для вас!; браво!

good sense — здоровий глузд

good sport (sort, egg, onion) — славний хлопець, молодець

* * *
I n
добро, благо; користь; ( the good) добрі люди for good (and all) назавжди, остаточно
II a
(better; best)

1) гарний, хороший; приємний, гарний; вигідний; зручний; який має гарну репутацію; високий, важливий (нaпp., про посаду)

2) корисний; придатний

3) умілий, вправний, майстерний, гарний; підходящий; який відповідає меті, призначенню, відповідний; (at) здібний

4) добрий, доброзичливий

good nature — добродушність

good feeling — симпатія; сприятливий, позитивний ( про відзив); доброчесний, добропорядний; чистий

good citizen — лояльний громадянин; вихований, слухняний

5) милий, люб'язний, добрий

6) свіжий, незіпсований; доброякісний; справжній, непідроблений; надійний; кредитоспроможний

7) здоровий, гарний; ( for) здатний, у змозі; дійсний; діючий

8) ґрунтовний; виправданий; справедливий; законний

9) достатній; рясний, неабиякий

a good few — чимало

a good while — досить довго

10) добрий, милий, любий (у ввічливому, іноді іронічному або поблажливому звертанні)

my good friend — мій любий друг

11) сильний, великий, міцний; як слід

12) добре

the Good Book — Біблія; священне писання

in good time — згодом, з часом; вчасно; заздалегідь, завчасно

as good as — майже

to make good — стримати слово; виконати обіцянку; відшкодовувати, компенсувати ( втрату); довести, обґрунтувати; процвітати, робити успіхи

English-Ukrainian dictionary > good
51 sight

1. n

1) зір

bad (good) sight — поганий (добрий) зір

long sight — а) далекозорість; б) перен. далекоглядність

short sight — а) короткозорість; б) перен. недалекоглядність

2) вид

in my sight — у мене на очах

to know smb. by sight — знати когось в обличчя

to lose sight of — а) упустити з очей; б) забути

3) погляд; думка; точка зору

do what is right in your own sight — робіть так, як ви вважаєте правильним

4) швидкий погляд

to catch (a) sight of — глянути, зиркнути (на щось, на когось)

5) поле зору

to be in sight — бути поблизу (у полі зору)

6) краєвид, гарне видовище

this lake is one of the sights of the country — це озеро — одно з найкращих місць країни

7) pl визначні місця

to see the sights — оглядати визначні місця

8) розм. сміховинне (непринадне) видовище

to be a perfect sight — мати жахливий вигляд

to make a sight of oneself — робити з себе посміховисько

I hate the sight of him! — я бачити його не можу!

9) розм. безліч; купа

a sight of money — купа грошей

10) розм. зіниця

11) розм. окуляри

12) військ. приціл

to take a careful sight — старанно прицілюватися

13) топ. візир

14) гірн. маркшейдерський знак

15) топ. візування

sight adjustment (setting) — військ. установка прицілу

sight bill (draft) — тратта, термінова для пред'явлення

sight glass — оглядове скло

sight reach — військ. прицільна дальність

sight distance — видимість

at sight — а) з аркуша

to translate (to play music) at sight — перекладати (грати) з аркуша; б) зразу ж, тут же, без зволікань

to shoot at sight — стріляти без попередження

at first sight — з першого погляду

love at first sight — кохання з першого погляду

it is a long sight better — це набагато краще

a sight for sore eyes — а) бажаний гість; б) приємне видовище

out of my sight! — геть з моїх очей!

out of sight out of mind — як з очей, так і з думки

2. v

1) побачити, виявити

2) спостерігати

3) військ. наводити, прицілюватися

4) топ. візувати

* * *
I [sait] n
1) зір

long sight — далекозорість; далекоглядність

2) вигляд

at the sight of — побачивши

in my sight — у мене на очах

3) ( швидкий) погляд; перший погляд ( first sight)

at sight — з листа; відразу ж; кoм. по пред'явленні

payable at sight — з оплатою по пред'явленні

at first sight — з першого погляду; на перший погляд

4) погляд; точка зору, думка; миcт. бачення

5) поле зору; межа видимості

6) гарний вид, прекрасне видовище; pl визначні пам'ятки

7) смішне або непривабливе видовище

8) велика кількість, маса, купа

9) вiйcьк. приціл; прицільний пристрій; тoп. візир; відмітка; гipн. маркошейдерський знак

10) cпeц. візування
II [sait] a
1) тex. оглядовий

2) кoм. який оплачується по пред'явленні

sight draft — вексель на пред'явника

3) зроблений без підготовки
III [sait] v
1) побачити; виявити; спостерігати

2) вiйcьк. наводити, прицілюватися; тoп. візувати

3) вiйcьк. приводити до нормального бою

English-Ukrainian dictionary > sight
52 slash

1. n

1) хвиський (різкий) удар (батогом тощо); удар з плеча (шаблею тощо)

2) глибокий поріз; глибока рана; рубець

a slash from a whip — рубець від удару батогом

3) розріз; декоративний проріз (в одягу)

4) ліс. вирубка

5) відходи на лісозаготівлях

6) амер. болотиста місцевість, заросла кущами

slash fire — ліс. згарище, згар

2. v

1) хльостати, бити

2) перен. бичувати, різко критикувати

3) порізати, глибоко поранити

4) розрізати, різати на смуги

5) робити розрізи (декоративні прорізи) (на одязі)

6) ляскати (батогом тощо)

7) різко скорочувати, урізувати

to slash a budget — різко скорочувати бюджет

* * *
I n
1) хльосткий, різкий удар ( бичем); удар навідліг ( шаблею)

2) глибокий поріз, глибока рана; рубець

3) розріз; розріз, декоративний проріз ( в одязі)

4) лic. вирубка

5) відходи при лісозаготівлях

6) урізування, скорочення

7) cл.; = urination
II v
1) порізати, глибоко поранити

2) (at) хльостати, бити; шпетити, різко критикувати

3) розрізати; робити розрізи, ( декоративні) прорізи ( в одязі)

4) ляскати ( батогом)

5) різко скорочувати, урізувати
III n; сл.
болотиста місцевість, що поросла чагарником

English-Ukrainian dictionary > slash
53 stake

1. n

1) кіл, кілок; стовп

2) ганебний стовп

3) (the stake) смерть на багатті, спалення живцем

4) стояк, підпірка (для дерева)

5) віха

6) збірн. стовпи, кілочки (в огорожі)

7) невелике переносне ковадло

8) колода для міздріння шкіри

9) автомобіль з ґратчастим кузовом

stake body — ґратчастий кузов

10) ставка (в картах тощо); заклад (у парі)

to be at stake — бути поставленим на карту; бути в небезпеці

11) pl приз (на змаганнях)

12) pl перегони на приз

13) частка, частина (в прибутку)

14) зацікавленість у якійсь справі

15) розм. спосіб життя; лінія поведінки

16) амер., розм. гроші (спорядження), що видається шукачеві золота в рахунок майбутніх знахідок

to move (to pull up) stakes — амер. переселятися; зніматися з місця

2. v

1) позначати віхами; позначати межу віхами

2) загороджувати, обгороджувати кілками

3) підпирати, підтримувати; закріпляти кілками; прикріпляти

4) проколювати (колом)

5) розминати (шкіру)

6) іст. прив'язувати до стовпа для спалення

7) іст. саджати на палю (тж stake up)

8) робити ставку (про карти)

9) тримати парі; битися об заклад

10) ризикувати, ставити на карту

11) давати завдаток, авансувати

12) підтримувати матеріально, фінансувати

13) амер., розм. забезпечувати шукача золота грошима (спорядженням) в рахунок його майбутніх знахідок

stake in — обгороджувати кілками, ставити огорожу

stake off, stake out — обгороджувати (позначати) віхами; амер., розм. призначати поліцейського на певну ділянку роботи; вести спостереження на певній ділянці

stake up — загороджувати кілками

* * *
I [steik] n
1) кіл, стовп; підпірка ( для дерева); жердина

2) віха

3) icт. стовп, до якого прив'язували засудженого на спалення; ( the stake) смерть на багатті, спалення заживо ( страта)

4) кілки, стовпи (у паркані, тині)

5) невелике переносне ковадло

6) колода для міздріння шкіри

7) автомобіль з ґратчастим кузовом
II [steik] v
1) провішувати, позначати віхами, відмічати межу чого-небудь віхами (stake off, stake out)

2) загороджувати, обносити кілками ( stake off)

3) підпирати, підтримувати, зміцнювати ( за допомогою кілків); прикріплювати, закріплювати ( за допомогою кілків)

4) простромлювати, проколювати, протикати ( колом)

5) розминати, тягти ( шкіру)

6) icт. прив'язувати до стовпа для спалення

7) icт. саджати на кіл ( stake up)
III [steik] n
1) ставка ( у картах); застава ( при парі)

2) pl приз ( на змаганнях)

3) pl перегони на приз

4) частка, частина ( у прибутку); зацікавленість у якій-небудь справі

5) триб життя; лінія поведінки

6) cл.; icт. гроші або спорядження, що видаються золотошукачеві в рахунок майбутніх знахідок
IV [steik] v
1) робити ставку; ставити на заклад

2) тримати парі, битися об заклад

3) давати задаток, авансувати

4) cл. підтримувати матеріально, фінансувати

5) cл.; icт. забезпечувати золотошукача грошима або спорядженням у рахунок його майбутніх знахідок

English-Ukrainian dictionary > stake
54 tie

1. n

1) мотузка; стрічка; шнур; зав'язка; шнурок

2) вузол, петля

3) pl узи

the ties of friendship — узи дружби

4) зв'язок, сполучення

5) галстук, краватка

6) обов'язок; зобов'язання

the ties of patriotism — патріотичний обов'язок

7) тягар, клопіт

8) рівна кількість голосів (виборців)

9) амер. шпала

to count (to hit) the ties — іти по шпалах

10) коса (волосся)

thick ties of hair — товсті коси

11) спорт. нічия

to end in a tie — закінчитися внічию

12) спорт. вирішальна зустріч (після нічиєї)

13) муз. ліга, знак легато

14) тех. зв'язок

15) буд. розтягнутий елемент; затяжка

black tie — дипя. смокінг

white tie — дипл. фрак

2. v

1) зв'язувати, прив'язувати

2) зв'язувати, скріпляти узами

3) скріпляти, зав'язувати вузлом; перев'язувати; шнурувати

4) зав'язуватися, з'єднуватися

5) зобов'язувати; обтяжувати; обмежувати

6) обмежувати умовами; робити застереження

7) сковувати; перешкоджати

8) амер. в'язати (у снопи)

9) амер., розм. приєднуватися; узгоджуватися

10) амер., розм. покладатися (на когось, на щось — to)

11) (into) амер., розм. займатися (чимсь); братися (до чогось)

12) одержувати однакову кількість голосів

the two parties tied — обидві партії одержали однакову кількість голосів

13) спорт. зрівняти рахунок; зіграти внічию

the two teams tied — дві команди зіграли внічию

14) муз. з'єднувати знаком легато

15) амер. укладати шпали

tie down — а) прив'язувати; б) зв'язувати, обмежувати

tie up — а) зв'язувати, в'язати; перев'язувати; б) прив'язувати; в) зобов'язувати; г) перешкоджати; залишати невикористаним; припиняти; консервувати, заморожувати; не давати ходу; д) мор. швартувати (ся); є) укладати гроші в щось; є) розм. одружувати; ж) амер. об'єднувати зусилля (інтереси)

to tie oneself (up) in(to) knots — заплутатися у труднощах

to tie smb.'s neck and heels — зв'язувати комусь руки й ноги

to tie smb. by the leg — амер. сковувати когось

tied cottage — тимчасова оселя

* * *
I [tai] n
1) мотузка, стрічка, шнур; вузол, петля; скріпа; скоба

2) звичн. pl узи; зв'язок

the ties of friendship [of marriage] — узи дружби [шлюбні узи]

the ties of blood, blood ties — кревні узи, узи кревного споріднення

family ties — сімейні узи

to break a tie of smth — розірвати узи чогось

3) борг, зобов'язання

the ties of patriotism — патріотичний борг

the ties of moral duty — моральні зобов'язання

4) тягар

5) рівне число голосів ( виборці)

6) краватка

four-in-hand tie — краватка-самов'яз

to loosen one's tie — послабити краватку

7) aмep. шпала

to count /to hit/ the ties — іти по шпалах

8) pl низькі черевики зі шнурками

9) cпopт. гра внічию; змагання, у якому суперники приходять до фінішу одночасно

to end in a tie — закінчитися внічию; матч між переможцями попередніх змагань; вирішальна зустріч ( після нічиєї)

tie breaker — додатковий матч

to play /to shoot/ off a tie — зіграти вирішальну партію

10) мyз. ліга, знак легато

11) мop. ( причальний) бридель

12) cпeц. зв'язок; стор. розтягнутий елемент; затягування

••

black tie — дип. смокінг

white tie — дип. фрак

the old school tie — солідарність, дух товариства; снобізм
II [tai] v
1) зв'язувати, прив'язувати

to tie a horse to a tree — прив'язати кінь до дерева

to tie smth in a bunch — зв'язати щось у пучок

to tie smb 's hands — зв'язати комусь руки (тж. перен.); перев'язувати

to tie the package — перев'язати згорток

to tie an artery — мeд. перев'язати артерію; вплітати

to tie a ribbon in the hair — уплести стрічку у волосся

2) зв'язувати узами

to tie the (marriage, nuptial) knot — з'єднувати узами шлюбу, вінчати; p. p. зв'язувати, з'єднувати

3) скріплювати; зав'язувати ( вузлом); перев'язувати; шнурувати

to tie a bonnet [a tie, a knot, a loop, a scarf] — зав'язати капелюшок [краватку, вузлик, петлю, шарф]

to tie one's shoes — шнурувати черевики

to tie a piece of ribbon into a knot — зав'язати стрічку бантом

to tie the string tighter — затягти шнурок; зав'язуватися, з'єднуватися

the band ties in front — стрічка зав'язується попереду

4) обмежувати свободу дій; зобов'язувати; обтяжувати, стиснути

tied to/for/ time — зв'язаний /обмежений/ часом

to tie smb to secrecy — зажадати від когось дотримання таємниці; обмежувати умовами; сковувати; перешкоджати

he is tied to the job — він прив'язаний до роботи, через роботу він нікуди не може виїхати

5) aмep. в'язати ( у снопи)

6) aмep. приєднуватися; погоджуватися; this fact ties to no other цей факт ніяк не пов'язаний з іншими

7) aмep. покладатися (на когось, щось) (to)

8) aмep. займатися (чимось) ( into); прийматися (за щось) (за роботу); cл. накидатися ( на когось), різко критикувати ( когось)

9) одержувати рівне число голосів

10) cпopт. зрівняти рахунок; зіграти внічию; прийти голова в голову ( про коня)

to tie with smb — зіграти внічию з кимось

to tie with smb for the first place — поділити з кимось перше е друге місця; зрівняти ( рахунок)

to the score — зіграти унічию; зрівняти рахунок

11) мyз. з'єднувати знаком легато, лігою

12) aмep. вкладати шпали

to tie a rail road track — вкладати шпали на залізничній колії

13) cл. знати щось подібне; знати дещо ліпше

he borrows my car and thinks he's done me a favour. Can you tie that — є він користується моєю машиною е уважає, що робить мені ласку. Ви що-небудь подібне чулиє /Непогано, ає/

to tie oneself in (to) knots — заплутатися в труднощах, проблемах

to tie smb 's tongue — змусити когось мовчати

to tie smb hand and foot, to tie smb neck and heels — зв'язувати когось по руках, ногам

to ride and tie — див. ride II 1

to tie smb by the leg — aмep. сковувати когось

English-Ukrainian dictionary > tie
55 score

I [skxː] n
1) рахунок; борг; (часто pl) рахунки

2) cпopт. рахунок; кількість набраних очків; реальний стан справ, реальні факти; точна інформація; cл. оцінка ( на іспиті)

3) причина, підстава

4) два десятки; pl велика кількість; двадцять або двадцять один фунт (одиниця ваги, при зважуванні свиней або биків); компонент складних слів зі значенням двадцять

fivescore — сто, сотня

5) вдала репліка, дотеп

6) удача; перемога; вдалий хід, крок

7) глибокий слід, рубець; тex. зарубка; задирка; мітка; лінія, риска

8) мyз. партитура

vocal score — клавір

9) музика до кінофільму; музика до спектаклю

10) лінія, риса, границя; лінія старту
II [skxː] v
1) вигравати; одержувати, набирати очки; забити м'яч у ворота ( футбол); закинути м'яч у кошик ( баскетбол); закинути шайбу ( хокей)

2) підраховувати очки, вести рахунок ( часто score up); вести рахунок уколів, ударів ( фехтування)

3) здобути перемогу

4) робити зарубки, позначки; відмічати, залишати глибокі подряпини, сліди; проводити лінію, риску; кyл. робити насічки ( на м'ясі)

5) cл. ставити оцінки ( на іспиті); оцінювати (роботи, відповіді)

6) cл. сварити; шпетити

7) мyз. оркеструвати; аранжувати

English-Ukrainian dictionary > score
56 twist

I [twist] n
1) кручення; сукання; скручування

to give a twist — крутити, скручувати

to give a twist to — а горе сучить мотузок

to give a twist to a persons arm — вивертати комусь руку

2) вигин, поворот; a twist in a road [in a stream]вигин дорогі [струмка]; вигин, кривизна

the tusks have a larger twist towards the smaller end — кривизна бивнів збільшується від початку до кінця

3) кручений мотузок; шнурок, палять; кручена нитка; вузол; скручування ( проволки в жилі кабелю); а горе full of twists мотузок з безліччю петель або вузлів; система нарізу (у каналі стовбура пістолета, знаряддя); a rifle with great twist рушниця з крутою нарізкою; скручений паперовий пакет, фунтик; грубый сорт табака ( отримуваний з скрученого сухого листя); витий хліб; a bread twist, a twist of bread вита булочка; цедра, що вичавлюється в напій

twist of lemon (peel) — лимонна цедра; хвіст завитком ( у свині)

4) поворот убік; відхилення (перен.); the twist of a billiard bait відхилення більярдної кулі; a twist toward the new policy поворот до нової політики; несподіваний або химерний поворот; зигзаг

the twists of history — зигзаги історії

- s of fate — мінливості долі

a plot with many twists — сюжет з безліччю несподіваних поворотів; = відважно закрученный сюжет

5) особливість

to give the classics a modern twist — додавати класикам сучасного звучання

the writer often gives his stories a humorous twist — той письменник часто додає своїм розповідям гумористичного звучання; схильність

a criminal twist — злочинні схильності

6) прийом; трюк, фокус

all the twists of oratory were tried — були випробувані всі хитрування ораторського мистецтва

7) спотворення ( сенсу)

to give the facts [the truth]an imperceptible twist — злегка перекрутити факти [істину]; спотворення ( обличчя), гримаса

with a twist of the mouth — з гримасою на обличчі; відхилення від норми

mental- — психічне відхилення /порушення/

8) вивих

to give ones knee a bad twist — сильно вивихнути ногу; розтягування

twist of a muscle — розтягування м'яза

9) обман; a -in ones nature нещирість, нечесність; зіпсованість

10) твіст ( танець)

11) вовчий апетит

the walk has given me a twist — після прогулянки у мене розігрався апетит

12) змішаний напій

gin twist — напій, змішаний з джином

13) вульгарна жінка, "спідниця"

14) cпopт. кручений м'яч; закручування м'яча

15) cпeц. торсіонна напруга; момент, що обертається

••

twist of the wrist — спритність рук; спритність, вправність

twists and turns — тонкощі, деталі, подробиці; всі кути, закутки

a twist on the shorts — cл. бірж, жapг. продаж цінних паперів або товарів за високою ціною ( при грі на зниження)

to be in a twist — бути безладно

to get ones knickers in a twist — розхвилюватися

to be round the twist — бути божевільним, з'їхати з глузду
II [twist] v
1) крутити, скручувати, викручувати

to twist ones handkerchief — скрутити ( спіраллю) носову хустку

to twist smb s arm — викручувати руку; вивертати руку ( тортури)

to twist linen — викручувати вати білизну ( викручуванням); робити крученням; крутити, сучити; плести, сплітати

to twist a garland — плести гірлянду

this rope is twisted from many threads — цей мотузок сплетений з багатьох ниток

to twist a yarn [a thread] — сучити пряжу [нитки]

to twist flowers into a wreath — плести вінок з квітів; руйнувати, ламати крученням; згортати

to twist the key — зламати ключ, скрутити головку ключа

to twist smb s neck — скрутити шию/голову/ (перен.); вивихнути; розтягувати

to twist ones ankle — розтягнути зв'язку ноги

he fell and twisted his knee — він впав, підвернув /вивихнув/ собі коліно

2) додавати скручуванням або згинанням певної форми; скручувати, згортати, згинати

to twist — а ріесе of wire into a loop зігнути шматок проволки в петлю

her hands were-ed by hard work and old age — руки її були скорчені від важкої роботи, старості

the pigs tail was twisted into a corkscrew — хвіст свинні був закручений штопором; скручуватися, згортатися; гнутися, скривлюватися

the blade twisted in the vice — лезо погнулося в лещатах

3) спотворювати, кривити ( обличчя)

her face was twist ed with pain — її обличчя спотворилося від болю; спотворювати

to-twist smb s words — спотворювати чиїсь слова

to twist facts (out of proportion) — перекручувати факти

to seek to twist the law to ones own advantage — намагатися перефразувати закон на свою користь; перетворювати, обертати

to twist — талу things into laughing matter зробити багато що предметом насмішок

4) повертати

to twista key in a lock — повертати ключ в замку

to the twist steering wheel of a car — повертати /вертіти/ кермо автомобіля; обертатися, повертатися

he twisted (around) to see the approaching procession — він обернувся, побачив процесію, що наближалася

5) обертати, вертіти

to twist a shaft — обертати ручку

to twist a ball — закручувати м'яч; обертатися, крутитися; закручуватися ( про м'яч)

6) обвивати; обмотувати

to twist silk thread on a reel — намотувати шовкову нитку на катушку

to twist a muffler round ones neck — обмотувати шию шарфом

to twist a ribbon round smth — перев'язувати стрічкою

to twist ones hair round ones finger — намотувати волосся на палець

to twist smth in — а ріесе of paper завертати щось у шматок паперу; обгорнути щось шматком паперу; обвиватися; обмотуватися

the snake twisted (itself) round my arm — змія обвилася навколо моєї руки

7) вплітати; a few wild flowers were twisted in her hair в її волосся були вплетені польові квіти

8) витися; згинатися; звиватися

the road twists a good deal — дорога петляє; пробиратися насилу; міняти напрям

we twisted (our way) through the crowd — ми пробиралися крізь натовп; звиватися; соватися; корчитися

to twist uneasily in ones chair — неспокійно соватися на стільці

to twist with pain — корчитися від болю

9) танцювати твіст

10) обдурювати

11) їсти з апетитом

to twist (food) down — поглинатиїжу з апетитом; уплітати за обидві щоки

12) зв'язувати, сполучати

to twist ones fortune with smth — пов'язати свою долю з чимось to twist in the wind мучитися невідомістю; важко переживати невизначеність свого положення

to twist smb s arm — чинити тиск на когось; тиснути, примушувати

he twisted my arm until I consented to drink — він не відставав від мене, поки я не погодився випити

well, if you twist my armI — не відмовлюся!; охоче! ( відповідь на запрошення випити)

to- smb around one's finger — тримати когось у своїх руках

she twists him around her little finger — вона вертить/зневажає/ їм, як хоче; вона з нього мотузки в'є

to twist the lions tail — cл. приводити в обурення /раздражати/ дразнити/ англійців

English-Ukrainian dictionary > twist
57 call

I n

1. заклик

2. скликання (наради тощо)

3. рішення національного комітету партії про скликання з'їзду для висунення кандидатур

4. виклик (офіцій не запрошення)

5. візит, відвідування

6. перекличка

7. телефонний виклик, дзвінок

- courtesy call візит ввічливості

- return call візит у відповідь

- social call

a) світський візит

b) неофіційний візит

- call for peaceful coexistence заклик до мирного співіснування

- duration of the call тривалість перебування/ візиту

- to fix the duration of the call встановити тривалість перебування/ візиту

- to make calls робити візити

- to pay calls робити візити

- to return smbd. a call відповісти візитом на візит

- call of the House

a) виклик всіх членів парламенту для голосування з важливого питання (Велика Британія)

b) перекличка в алфавітному порядку членів Палати громад (Велика Британія) або членів Палати представників (США)

- call of the States перекличка в алфавітному порядку штатів на з'їзді партії при голосуванні (США)

II v

1. скликати; збирати

2. оголошувати

3. (in, at, on) відвідувати, приходити з візитом

4. телефонувати

- to call a conference скликати конференцію

- to call experts скликати/ збирати експертів

- to call Parliament скликати парламент

- to call a strike оголосити страйк

- to call the Security Council into session скликати засідання Ради Безпеки

- to call forth викликати

- to call forth reservations from smbd. викликати застереження з чийогось боку

- to call off відмінити (засідання тощо)

- to call on smbd.

a) наносити візит комусь

b) надавати комусь слово

- to call on the Dean of the Diplomatic corps нанести візит дуаєну дипломатичного корпусу

- to call up телефонувати

- the meeting has been called off засідання відмінено

- the Chairman called on Mr. Brown голова надав слово пану Брауну

English-Ukrainian diplomatic dictionary > call
58 stall

1. n

1) стійло

2) доїльний верстат

3) хлів; стайня

4) рундучок; намет; прилавок, ларьок; лоток

5) театр. місце в партері

orchestra stall — місце в перших рядах

pit stall — місце в задніх рядах

6) сидіння у вівтарі (для духовних осіб)

1) сан каноника

8) місце стоянки автомашин, бокс

9) гірн. камера, вибій, забій

10) розм. підручний злодія, що відволікає увагу жертви

11) амер., розм. виверт, привід, ширма

12) ав. втрата швидкості; зрив потоку; заглушення мотора

stall fattening — стійлова відгодівля

in stead and stall — скрізь і завжди

2. v

1) ставити тварину в стійло

2) тримати тварину в стійлі

3) перебувати в стійлі

4) робити стійла (в стайні, хліві)

5) відводити місце; приміщати; оселяти

6) призначати на посаду

7) жити, мешкати, перебувати

8) відволікати увагу жертви при крадіжці; прикривати крадіжку

9) ухилятися; уникати

10) розм. вводити в оману; обманювати

11) розм. ставити палиці в колеса, чинити перешкоди, заважати, перешкоджати

12) амер., розм. марудити, зволікати

13) театр., розм. грати (виконувати) роль

14) розм. тинятися, вештатися

15) зупиняти (ся), затримувати (ся)

16) застрявати, загрузати (в снігу, грязі тощо)

17) ав. глухнути (про двигун)

18) заглушати (двигун)

19) втрачати швидкість

20) розм. нагодувати

stall off — позбутися, спекатися (когось); спорт. зберігати перевагу (над противником)

to stall with smb. — розм. мати добрі стосунки з кимсь

* * *
I [stxːl] n
1) стійло; доїльний станок; хлів; стайня

2) през. хлів ( про запущене приміщення)

3) ларьок, кіоск; намет ( на ярмарку)

4) прилавок, лоток

5) pl театр. крісла партеру

6) цepк.; pl сидіння на криласах для духовенства е півчих; = pew I

7) кабіна; кабіна для наукової праці ( у книгосховищі)

8) зaл. стійло; канава

9) місце стоянки автомашини, бокс

10) гipн. камера, забій, вибій

11) напальчник
II [stxːl] v
1) поміщати, ставити тварину в стійло, стайню; тримати тварину в стійлі ( для відгодівлі); займати стійло, знаходитися в стійлі

2) робити стійла (у стайні, хліву)

3) забезпечувати сидіннями (зал для глядачів, церкву)
III [stxːl] n
1) cл. привід ( з метою відтягнення)

to put up a stall — обдурити

2) cл. підручний злодія, який відволікає увагу жертви; учасник грабежу, що стоїть на сторожі, який заважає поліції, направляє її по помилковому сліду

3) cл.; cл. сфабриковане алібі
IV [stxːl] v
1) cл. відволікати увагу жертви при злодійстві, прикривати кишенькового злодія (stall off, stall up)

2) ухилятися ( stall off)

3) вводити в оману, обманювати

4) ставити палиці в колеса, заважати

5) cл. затягувати ( stall off)

6) театр. грати роль

7) тинятися

8) cпopт. навмисне грати нижче своїх можливостей, грати на програш ( за хабар)
V [stxːl] n; ав.
1) зрив потоку

2) втрата швидкості ( при зриві потоку)

3) заглушіння мотора
VI [stxːl] v
1) зупиняти, стопорити; зупинятися, застопоритися

2) застрявати, загрузати (у грязюці, снігу)

3) aв. призводити до зриву потоку, спричиняти зрив потоку

4) aв., aвт. глухнути ( про двигун); заглушати ( двигун)

English-Ukrainian dictionary > stall
59 людина

ЛЮДИНА - природно-соціальна істота, якісно особливий ступінь живих організмів на Землі, здатних до свідомої саморегуляції, завдячуючи чому вона постає як суб'єкт суспільно-історичної діяльності й культури. Л. є предметом вивчення різних галузей знання: соціології, етнології, психології, фізіології, педагогіки, медицини тощо. Використовуючи розмаїті дані цих наук, філософія вивчає Л. передусім з погляду місця її у світі та її ставлення до світу. У давній кит., інд., грецьк. філософії Л. мислиться як частка Космосу, певного єдиного надчасового світопорядку, як мікрокосм ("світ у малім") - відображення й символ Всесвіту, макрокосму (котрий у свою чергу уявляється антропоморфно - як живий одухотворений організм). Від цих найперших уявлень і до сьогодні мікрокосм постає як такий, що в ньому збігаються й перетинаються усі сутнісні генерації буття - фізичне, хімічне, живе, духовне. Проте у міру розвитку цих уявлень дедалі більше усвідомлюється та обставина, що Л. здатна відособлюватися у структурі буття, прагнучи стати його деміургом, трансцендентувати за межі свого тут-і-тепер-так-буття, а відтак - мікрокосм, на відміну од макрокосму, є проблематизованим. Уже в трьох відомих людинознавчих запитаннях Канта - "Що я можу знати? Що я маю робити? На що я можу сподіватися?" - відтворено багатомірність сутнісної проблематизації Л. як універсальної істоти. Відповідно виникають фундаментальні "екзистенційні дихотомії" (Фромм) людського С. правді, наявність розуму - фактор, що спонукає Л. до розвитку, до створення власного світу, де вона почувалась би "у себе вдома", проте кожний досягнутий нею щабель розвитку залишає її незадоволеною, провокуючи на нові пошуки й рішення. Найфундаментальніша дихотомія Л. - поміж життям та смертю; від неї походить інша: хоча кожна Л. є носієм усіх родових потенційних здатностей, швидкоплинність її життя не дозволяє уповні реалізувати всі можливості навіть за найсприятливіших умов Ж. иття Л., починаючись та обриваючись у момент, випадковий для загального еволюційного процесу всього роду Л., входить у трагічну суперечність з індивідуальними зазіханнями на реалізацію усіх його можливостей. Амбівалентність способу буття Л. стала істотною перешкодою будь-яким спробам субстанціалізувати ту чи ту властивість Л. (на кшталт "zoo politikos", "homo sapiens", "homo faber" тощо). Сучасна філософія намагається уникати такої субстанціалізації. Так, при зіставленні різних виявів людського світовідношення стає зрозумілим, що фантазія й гра, котрі уможливлюють хоча б короткотривале вивільнення од фактичності, од невблаганної повинності "так-буття", є для Л. "рятівними" здатностями, не менш важливими й споконвічними, аніж праця, панування, любов і смерть (Фінк). Постає питання, чи повинна взагалі філософія претендувати на створення остаточної "картини Л.", котра б зводилась до загальних формулювань - на кшталт "духовної сутності", "діючої сутності" тощо. Натомість Больнов, посилаючись на Плеснера, пропонує "принцип відкритого питання", максимальну завбачливість для "нових неочікуваних і незавбачливих відповідей". Деякі досліджувані риси Л. виявляються пов'язані одна з одною цілком довільно, деякі - цілеспрямовано: ми не можемо знати, чи йдеться про певні сумірні риси, чи ж бо про такі, що перебувають у стані безнастанної суперечності. Усім цим підтверджується принципова світоглядно-антропологічна теза Гегеля та Достоєвського: поки людина живе, вона ще не сказала свого останнього слова, через що її не можна визначити остаточно.

В. Табачковський

Філософський енциклопедичний словник > людина
60 cut

I

1. n

1) поріз, різана рана

2) розріз; розтин; різання

3) канал; кювет

4) сильний удар (мечем тощо)

5) відрізаний шматок, вирізка; зріз

breast cut — кул. грудинка

6) відріз (тканини)

7) контур, обрис; профіль

8) крій (одягу)

9) стрижка, фасон (тж hair-cut)

10) скорочення, зниження; зменшення (цін тощо)

11) шлях навпростець; найкоротший шлях

12) образа, вихватка, глузування

13) розм. припинення знайомства

14) пропуск (занять тощо)

15) гравюра на дереві

16) кін. монтажний кадр

17) прогін моста

18) зал. відчеп

19) ел. вимикання навантаження

20) жереб

2. adj

1) розрізаний; зрізаний; порізаний

2) покроєний

3) шліфований, гранований

4) знижений, зменшений

5) кастрований

6) розм. напідпитку

◊ cut and dried — заздалегідь підготовлений; шаблонний, трафаретний

◊ cut rate — амер. знижена ціна

II

v (past і p.p. cut)

1) різати, розрізувати; відрізувати

2) порізати (ся), заподіяти різану рану

3) зрізувати (квіти)

4) стригти; підстригати

5) скорочувати; знижувати; зменшувати (ціни тощо)

6) скорочувати шлях, ходити навпростець

7) вирізувати; висікати, тесати (камінь)

8) кроїти

9) ударити; завдати сильного болю

10) ображати; ранити

11) перетинати, перехрещувати (про шляхи тощо)

12) перегризати, прогризати

13) розм. тікати; дременути

14) припиняти, переставати

15) прорізуватися (про зуби)

16) амер. припиняти подавати політичну підтримку; голосувати проти; викреслювати кандидатуру

17) розм. не помічати, не впізнавати; ігнорувати

18) тех. знімати стружку

19) свердлити, бурити

20) тесати, стісувати

21) ел. вимикати

22) рад. переключати з однієї програми на іншу

23) косити, жати; збирати урожай

24) рубати (ліс)

25) шліфувати, гранувати

26) розм. розводити (спиртні напої)

27) спорт. зрізати (м'яч)

28) каструвати (тварину)

□ cut back — повернутися; кін. повторити кадр; обрізувати (гілки); зменшувати, скорочувати

□ cut down — рубати, зрубувати; занапастити

□ cut in — втручатися; підслуховувати по телефону; ел. вмикати, включати

□ cut off — відрізати, відрубувати; відтинати; ел. вимикати; виключати

□ cut on — квапитися, поспішати

□ cut out — вирізувати, викроювати; витісняти; перестати

□ cut up — розрізувати; розрубати на куски; розкритикувати

◊ to cut loose — звільняти

◊ to cut short — обривати, раптово перебивати

◊ to cut a joke — утнути жарт

◊ to cut the record — побити рекорд

◊ to cut a figure — справляти враження; виділятися

◊ to cut a dash — хвастати, вихвалятися

◊ to cut ice — мати вплив; мати значення

◊ to cut the mustard — амер. підходити в усіх відношеннях

◊ to cut the bag open — амер. видати таємні відомості

◊ to cut and run — утекти, ушитися

◊ to cut and contrive — ледве зводити кінці з кінцями

◊ to cut up well — залишити після смерті велике багатство

◊ to cut the comb of smb. — збити пиху з когось

* * *
I [ket] n
1) поріз; розріз; різана рана

2) різання; глибина різання

3) cпeц. розріз; пропил; виїмка; канал; кювет; насічка ( напилка)

4) сильний удар (мечем, батогом)

5) відрізаний шматок; вирізка; зріз

a cut from the joint — кyл. вирізка, полядвиця

breast cut — кyл. грудинка

6) настриг ( вовни); відріз ( тканини); відрізок

7) обрис, абрис, контур; профіль

8) покрій ( плаття); стрижка, фасон стрижки ( волосся)

9) скорочення, зниження; зменшення

10) скорочення; вирізання частини тексту; купюра

11) шлях навпростець, найкоротший шлях ( часто short cut)

12) образа, випад; глузування, глум; удар

13) припинення знайомства, спілкування

14) пропуск (занять, зборів)

15) частка (заробітку, виграшу)

16) cпeц. грамзапис; сеанс грамзапису

17) гравюра на дереві ( дошка або відбиток)

18) кapт. зняття ( колоди)

19) кiнo монтажний кадр

20) прогін мосту

21) стружка ( верстатна)

22) xiм. погон, фракція

23) захоплювач c-г. ( знаряддя)

24) зaл. відчеплення ( вагона)

25) гipн. вирубка

26) eл. відключення навантаження

27) aвcтpaл., дiaл. відділена частина череди (корів, овець)

28) aвcтpaл., дiaл. тілесне покарання ( у школі)

29) cпopт. удар м'яча на праву сторону поля ( крикет); зрізування м'яча ( теніс)
II [ket] a
1) розрізаний; зрізаний; порізаний

2) скроєний

3) шліфований; гранований

4) знижений, зменшений

5) кастрований

6) підпилий

7) cл. розведений; з домішками, нечистий ( часто про наркотики)
III [ket] v
( cut)

1) різати, розрізати; порізати, урізати; нанести різану рану; різатися

2) зрізати, відрізати; нарізати

3) стригти, підстригати

4) (тж. cut down) скорочувати, знижувати; зменшувати; скорочувати шлях, іти навпростець; скорочувати ( текст), урізувати; робити купюру

5) вирізати; кроїти (тж. cut out)

6) ударити; завдати гострого болю

7) засмутити, образити, скривдити; ранити

8) перетинати, перехрещувати

9) перегризати, прогризати

10) тікати (тж. to cut and run); різко змінити напрямок, побігти в інший бік

11) переставати, припиняти

12) aмep. позбавляти політичної підтримки; голосувати проти, викреслити ( чию-небудь) кандидатуру

13) не помічати, ігнорувати

14) кapт. знімати ( колоду)

15) робити антраша ( у танцях)

16) жив. виділятися, виступати занадто різко

17) дiaл. кінчати, закінчувати

18) тex. обробляти різальним інструментом, знімати стружку

19) пoлiгp. обрізати книжковий блок

20) свердлити, бурити

21) бyд. тесати, стісувати

22) eл. відключати, від'єднувати

23) paд. відстроюватися; перемикати з однієї програми на іншу

24) гipн. підрубувати, робити вруб

25) вeт. засікатися
IV [ket] v
1) косити ( траву); жати ( хліб); збирати ( врожай)

2) давати ( яку-небудь) кількість ( трави) ( при зрізанні); давати настриг ( вовни)

3) валити, рубати ( ліс)

4) прорубувати, прокладати ( дорогу); просуватися, пробиратися; розсікати, розрізати (воду, повітря)

5) шліфувати, гранувати ( камені); висікати ( з каменю); різьбити ( по дереву); вирізати ( з дерева)

6) різатися, прорізуватися ( про зуби)

7) розм розбавляти ( спиртні напої е ліки)

8) cпopт. зрізати ( м'яч)

9) cпeц. каструвати ( тварину)

10) cл. перемогти ( на конкурсі) 11 записувати або записуватися на плівку 12: to cut the record побити рекорд
V [ket] n
жереб

to draw cuts — тягти жереб

English-Ukrainian dictionary > cut

Страницы

См. также в других словарях:

ублаготворяти — (вблаготворя/ти), я/ю, я/єш, недок., ублаготвори/ти (вблаготвори/ти), рю/, ри/ш, док., перех., заст., розм. Повністю задовольняти чиїсь вимоги, примхи, бажання, робити цілком задоволеним кого небудь, робити приємність комусь … Український тлумачний словник
удовольняти — (вдовольня/ти, удовільня/ти) і заст. удоволя/ти (вдоволя/ти), я/ю, я/єш, недок., удовольни/ти (вдовольни/ти), ню/, ни/ш і заст. удоволи/ти (вдоволи/ти), лю/, ли/ш, док., перех. 1) Виконувати чиї небудь вимоги, бажання, прохання і т. ін.;… … Український тлумачний словник
тішыти — тішу, шыш, Рс. Радувати кого небудь; робити приємність комусь … Словник лемківскої говірки
угощати — (вгоща/ти, пригоща/ти), а/ю, а/єш, недок., угости/ти (вгости/ти), ощу/, ости/ш, док., перех., розм. 1) Те саме, що частувати. 2) перен.Запросивши когось куди небудь, платити за розвагу, взагалі робити комусь приємність. || перев. у сполуч. зі сл … Український тлумачний словник
святкувати — у/ю, у/єш, недок. 1) перех. Відзначати свято (див. свято I 1), 3), 4)). || Влаштовувати свято на честь або в пам ять кого , чого небудь. || Відзначати певним чином яку небудь подію (перев. радісну, приємну). || перен. Радіти, смакуючи свій успіх… … Український тлумачний словник
тішити — шу, шиш, недок., перех. 1) Робити комусь приємність, бути комусь утіхою; радувати кого небудь. Тішити око. 2) Розважати, звеселяти. 3) Те саме, що плекати 1). || Бавити, пестити, доглядати (дитину). 4) Розраджувати кого небудь, розвіювати сум,… … Український тлумачний словник
радувати — 1) (викликати почуття радости); тішити, у[в]тішати, у[в]тішити, потішати, потішити, ощасливлювати, ощасливити, у[в]солоджувати, у[в]солодити (робити комусь приємність, бути втіхою); просвітлювати, просвітлити (проймати радістю, давати насолоду)… … Словник синонімів української мови
чуття — я/, с. 1) Здатність відчувати, сприймати зовнішні подразнення. || Інстинкт живих істот. || Фізичний стан, за якого людина здатна свідомо відчувати те, що її оточує; свідомість. || Те саме, що відчуття 3). •• О/ргани чуття/ чутливі органи людини й … Український тлумачний словник
Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
Украинский язык — У этого термина существуют и другие значения, см. Украинский язык (значения). Украинский язык Самоназвание: Українська мова Страны … Википедия
ще — іще/, присл. 1) Додатково до того самого; знову, заново, повторно. || Крім того; до того ж, і, також. || Указує на послідовність вияву, на однорідні чи схожі предмети, ознаки і т. ін., які з являються, виявляються одне за одним. •• Та ще [й] до… … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

робити+приємність

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

робити+приємність

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: