-
61 шестёрка
1) ( цифра) sei м.2) ( карта) sei м.3) ( маршрут транспорта) sei м.4) ( рядовой член) picciotto м.* * *ж.1) (цифра, карта) seiсесть на шестёрку — prendere il tram / filobus / autobus numero sei
2) ( упряжка) tiro a sei; sestiga f3) спорт. ( лодка) sei m4) разг. raccattapalle m; tirapiedi m, scagnozzo m* * *ncard.term. sei -
62 вечеринка
вечірка. Устраивать вечеринку -1) (подготовлять) улаштовувати (впоряджати) вечірку;2) справляти вечірку.* * *вечі́рка -
63 гасить
1) (огонь) гасити, погасити, вгашати, вгасити, вигашувати, вигасити, згашати, згасити. [Вигасила жар на вугілля];2) (известь) розпускати вапно, люсувати. Гашённый (об извести) розпущене, люсоване вапно.* * *гаси́ти\гасить почто́вую ма́рку — гаси́ти пошто́ву ма́рку
\гасить известь — гаси́ти вапно́ (ва́пну)
-
64 ералаш
1) плутанина, розгардіяш, шарварок (р. -рку), гармидер, метушня;2) нісенітниця - см. Вздор;3) (смесь конфет и сладостей разных сортов) мішанина;4) (карт. игра) розгардіяш (р. -шу).* * *1) ( беспорядок) розгардія́ш, -у, гарми́дер, -у, ша́рварок, -рку; ( путаница) плутани́на, плутани́ця, плу́танка; ( вздор) нісені́тниця2) ( смесь сухого варенья) єрала́ш, -у; мішани́на3) карт. єрала́ш, -а -
65 закуска
1) закуска, перекуска; (заежка) заїдка, заїдок (-дку); (перед завтраком) поранок (- нку), (перед обедом) передобідок (-дку), (перед ужинам) підвечірок (-рку). [Спасибі за закуску, що з'їв курку й гуску (Приказка). На столі стояла перекуска (Крим.). Після перекуски свахи співають (Основа)]. Подали -ку - подали закуску. На -ску - на закуску, на перекуску;2) сніданок (-нку); см. Завтрак;3) см. Десерт, Сласти.* * *тж. з`акусьза́куска и заку́ска; диал. пере́куска; ( перед обедом) підобі́д, -у, передобі́док, -дку; ( перед ужином) підвечі́рок, -рку -
66 кутерьма
1) (суматоха, беспорядок) буча, гармидер (-ру), розгардіяш (-шу), шарварок (- рку), колотнеча, галаматня, калабалик (-ку), рейвах (-ху), веремія. [Такий гармидер, неначе орда підступа (Афан.). Попався у цю веремію (Сторож.)]. Поднять -му - зняти (збити) бучу (гармидер, веремію), наробити шарварку, колотнечі [За онучу та збили бучу (Приказка)];2) см. Вьюга, Непогодь.* * *розгардія́ш, -у, гарми́дер, -у, колотне́ча, веремі́й, веремі́я, ша́рварок, -рку, метушня́, ре́йвах, -у -
67 оборка
I. 1) (ягод, фруктов) обривання;2) мн. Оборки - вибірки. [Гарні дівчата усі повіддавалися, зосталися самі вибірки].II. Оборка -1) (у лаптя) - см. Обора;2) (у платья) шлярка, (только внизу юбки) підчинка (гал.), (у ворота и рукавов) брижі (-жів), шлярка.* * *I(на платье, переднике) обо́рка, шля́ркаII полигр.обкла́д, -у, обо́ркаIII см. оборки IIтекст в обо́рку — текст в обо́рку
-
68 паужин
и Паужина полудень (-дня), полуденок (-нка), полуднання; підвечірок (-рку).* * *диал.; тж. п`аужинапідвечі́рок, -рку -
69 перехватывать
перехватить1) что - перехоплювати, перехопити, переймати, пере(й)няти. [Хоче дати другого персня Руфінові, Теофіль перехоплює (Л. Укр.). Перехопив м'яча. Замірилась зірвати з нього шапку, але він переняв її руку (Л. Укр.). Листи мої перехоплюють. Може хто перейняв листа?]. -вать дыхание, голос - перехоплювати, перехопити, перебивати, перебити, перещепнути дух, голос кому. [Дух йому перехопить, і не вимовить він нічого (Грінч.). Дух перебивало, не здужала говорити. Стиски (спазмы) перещепнули голос];2) что, чем (перевязывать поперёк, кругом) - перев'язувати, перев'язати що, чим, (охватывать) обхоплювати, обхопити що, чим. -тить тюк верёвкой - перев'язати (обвязати) пакунок мотузкою;3) (сузить в одном месте) звужувати, звузити. [Глечик (кувшин) вгорі звужено];4) (о деньгах, пище) перехоплювати, перехопити. [Де-б мені перехопити карбованців зо два? Перехопив борщу, водиці]. -тить (лишку: о хмельном) - перебрати, перехавкнути. [З людьми випив, і може й перехавкнув у шинку (Кониськ.)];5) -тить полено, верёвку (пересечь) - перехопити на двоє (перетяти) поліно, мотузку;6) -тить след, охотн. - перестріти, перейняти кого;7) см. Перенимать;3) -хватывать, перехватать кого, что (похватать) - перехоплювати, перехапати, похапати, вихапати. [Перехапали усіх злодіїв. Шуляк курей усіх трохи не вихапав (Звин.)]. Перехваченный - перехоплений, перейнятий. Гонец -хвачен неприятелем - гонця перехопив (перейняв) ворог.* * *несов.; сов. - перехват`ить1) перехо́плювати, перехопи́ти; диал. перейми́ти; ( перенимать) перейма́ти, перейня́ти; (несов.: дыхание, голос) перетя́ти, перетну́ти; (голос диал.) перещі́пувати, перещіпну́ти2) (стягивать, перевязывать) перехо́плювати, перехопи́ти; ( подпоясывать) підпері́зувати, підпереза́ти и попідпері́зувати3) ( наскоро съедать) перехо́плювати, перехопи́ти; ( перекусывать) переку́шувати, перекуси́ти; ( перерезать) перері́зувати и переріза́ти, перері́зати и поперері́зувати и попереріза́ти, перетина́ти, перетя́ти и перетну́ти и поперетина́ти; несов. перечикри́жити; ( брать в долг) перехо́плювати, перехопи́типерехвати́ть взаймы́ — пози́чити
4) ( проявлять неумеренность) перебира́ти мі́ру (мі́рку, через край), перебра́ти мі́ру (мі́рку, через край); перебо́рщувати, переборщи́ти -
70 поярок
яротина, поярок (-рку), вовна з ярки.* * *поя́рок, -рку -
71 приварок
-
72 прослой
1) см. Прослаивание;2) прошар (-ру), прошарок (-рку), прошарина, перекладка. [В шарах чистої соли здибаються прошарки брудної (Федор.) Суспільний прошарок].* * *геол.проша́рок, -рку -
73 рюмочка
уменьш.-ласк.ча́рочка, чарчи́налюби́ть \рюмочка ку — люби́ти (полюбля́ти) ча́рочку (ча́рку) [вжива́ти], люби́ти до ча́рки загля́дати
пропусти́ть \рюмочка ку — шутл. перепусти́ти (ви́хилити, вки́нути) по ча́рці (ча́рку)
-
74 свёртывать
несов.; сов. - сверн`уть1) згорта́ти и зго́ртувати, -тую, -туєш, згорну́ти (згорну́, зго́рнеш); (складывать - о листьях, лепестках) стуля́ти и сту́лювати, -лює, стули́ти, -лить; ( скручивать) скру́чувати, -чую, -чуєш, скрути́ти (скручу́, скру́тиш); ( свивать) звива́ти, зви́ти (зів'ю́, зів'є́ш)\свёртывать ну́ть бума́гу в тру́бочку (тру́бочкой) — скрути́ти папі́р у тру́бку (тру́бкою; у ду́дку, уменьш. у тру́бочку, у ду́дочку)
\свёртывать ну́ть произво́дство — згорну́ти виробни́цтво
\свёртывать ну́ть цига́рку — скрути́ти цига́рку
цветы́ на́ ночь \свёртывать вают свои́ лепестки́ — кві́ти (квітки́) на́ ніч згорта́ють (стуля́ють, сту́люють) свої́ пелюстки́
2) ( в сторону) зверта́ти, зверну́ти, -ну́, -неш; скру́чувати, скрути́ти; (уклоняться, сходить с прямого пути) збо́чувати, -чую, -чуєш, збо́чити; ( поворачивать) поверта́ти, поверну́ти\свёртывать ни́ с доро́ги! — зверни́ з доро́ги!
\свёртывать ну́ть с доро́ги — зверну́ти з доро́ги; ( уклониться) збо́чити
3) ( менять направление разговора) зверта́ти, зверну́ти, поверта́ти, поверну́ти4) (сов.: переложить на другого вину) зверну́ти, звали́ти, -лю́, -лиш, скла́сти (складу́, складе́ш)5) (поворачивать - голову, шею) поверта́ти, поверну́ти; (сов.: вывихнуть) скрути́ти\свёртывать ну́ть го́лову (шею) — скрути́ти в'я́зи (го́лову, ши́ю; карк)
6) (сов.: ударом сбить) зби́ти (зіб'ю́, зі́б'є́ш); ( челюсть) зверну́ти7) (сов.: одолеть - о болезни) скрути́ти\свёртывать ну́ло кого́ — безл. скрути́ло кого́
8) (снимать, свинчивая) згви́нчувати, -чую, -чуєш, згвинти́ти, -нчу́, -нти́ш; ( портить вращением) скру́чувати, скрути́ти\свёртывать ну́ть резьбу́ га́йки — скрути́ти різь (нарі́зку) га́йки
9) сов. см. свертеть 2) -
75 судить
1) несов. юр., спорт. суди́ти, -джу́, -диш2) (несов.: составлять мнение, оценивать) суди́ти; ( составлять мнение) міркува́ти, -ку́ю, -ку́єш; ( думать) ду́мати, гада́ти; ( делать заключение) роби́ти (роблю́, ро́биш) ви́сновок (ви́сновки), висно́вувати, -но́вую, -но́вуєшпобеди́телей не \судить дят — перемо́жців не су́дять
\судить дя по всему́ — зважа́ючи на все, су́дячи з усьо́го (по всьо́му)
\судить дя по чему́ — в знач. вводн. сл. су́дячи з чо́го (по чо́му)
\судить ди́те са́ми — розмірку́йте (мірку́йте, суді́ть) самі́
\судитьть — и
(да) ряди́ть — суди́ти й ряди́ти, суди́ти-ряди́ти, суди́ти-ра́дити; суди́ти, ряди́ти (ра́дити); ду́мати й гада́ти, міркува́ти
\судитьть обо всём — міркува́ти (суди́ти) про все
\судитьть по вне́шнему ви́ду — суди́ти з (на підста́ві) зо́внішнього ви́гляду, роби́ти ви́сновок на підста́ві зо́внішнього ви́гляду, суди́ти по зо́внішньому ви́гляду
\судитьть по кому́ — суди́ти по ко́му
\судитьть по чему́ — суди́ти з чо́го (по чо́му)
3) (сов.: предназначить) призначи́ти и призна́чити, суди́тисудьба́ \судить ди́ла что — до́ля суди́ла (призна́чила) що, суди́лося що
-
76 арка
arch строит., bow архит., ( каркаса покрышки) dome* * *а́рка ж.
archа́рка де́йствует на опо́ры — the arch develops reactions at its two end supportsсоединя́ть а́рку с опо́рой жё́стко — anchor [fix] the arch rigidly [securely] to [at] the abutmentsстя́гивать а́рку — tie (the ends of) the archбесшарни́рная а́рка — fixed [hingeless, no-hinged] archдвухцентрова́я а́рка — two-centred archдвухшарни́рная а́рка — double-hinged archкоса́я а́рка — skew [oblique] archкругова́я, пло́ская а́рка — segmental archкругова́я, поло́гая а́рка — scheme archмногопролё́тная а́рка — multispan archмостова́я а́рка — bridge archобра́тная а́рка — inverted archодноцентрова́я а́рка — one-centred archоднопролё́тная а́рка — single-span archодношарни́рная а́рка — single-hinged archопроки́нутая а́рка — inverted archползу́чая а́рка — rampant [rising] archразгру́зочная а́рка — relieving archсбо́рная а́рка — built-up [composite] archа́рка с затя́жкой — tied archа́рка с криволине́йным пояса́ми — curved rib archсоставна́я а́рка — built-up [composite] archсплошна́я а́рка — solid-webbed archтрёхцентрова́я а́рка — three-centred archтрёхшарни́рная а́рка — three-hinged archшарни́рная а́рка — hinged archэллипсови́дная а́рка — elliptic arch -
77 штукатурка
plaster, plasterwork* * *штукату́рка ж.
( для внутренних работ) plaster; ( для наружных работ) stuccoвыра́внивать штукату́рку — dub the plasterнаноси́ть штукату́рку — apply the plasterасбе́стовая штукату́рка — asbestos plasterгазонепроница́емая штукату́рка — gas-tight plasterги́псовая штукату́рка — gypsum plaster, gypsum cementзвукопоглоща́ющая штукату́рка — acoustical plasterизвестко́вая штукату́рка — lime plasterорна́ментная штукату́рка — pargetingсуха́я штукату́рка — wall board, plaster boardцеме́нтная штукату́рка — cement plaster -
78 брать
* * *несовер.(охватывать — о чувствах ещё) агортваць, ахопліваць, апаноўваць— мяне бярэ (агортвае, ахоплівае, апаноўвае) сумненнебрать не количеством, а качеством
— браць не колькасцю, а якасцю -
79 четвёрка
чацверка; чацьверка; чацвярык; чацьвярык* * *жен. -
80 поговорка
ж.saying, proverb ['prɒ-], saw; by-wordвойти́ в погово́рку — become proverbial
воше́дший в погово́рку — proverbial
См. также в других словарях:
РКУ — рейтинг корпоративного управления Источник: агентство Standard & Poors … Словарь сокращений и аббревиатур
насма́рку — насмарку, нареч.; идтинасмарку … Русское словесное ударение
ақ бүрку — (Монғ.) бәйгеден озып келген ат сауырына сүт, қымыз бүрку. Жаратқанай, неткен жақсылық еді, алдынан шығып а қ б ү р к е й і к ш і (Монғ.) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
вприти́рку — нареч. разг. Плотно соприкасаясь; вплотную. Во дворах, впритирку к стенам сараев, стояли автомашины медсанбата. Шолохов, Они сражались за Родину. Маленький самолет должен почти впритирку обогнуть Шаман гору. Песков, Край света … Малый академический словарь
насма́рку — нареч. разг. В сочетании с глаголами пойти, идти или в значении сказуемого; оказаться напрасным, безрезультатным. Не удается построение усилителей слабых токов, и вся работа идет насмарку. Добровольский, Трое в серых шинелях. Вся моя жизнь была… … Малый академический словарь
Играть вечёрку — Сиб. 1. Устраивать предсвадебную вечеринку в доме невесты. 2. Справлять свадьбу. ФСС, 85 … Большой словарь русских поговорок
Сидеть вечёрку — Кем. Заниматься рукоделием на посиделках, вечеринке. СКузб., 44 … Большой словарь русских поговорок
Давать/ дать вздёрку — кому. Обл. Сиб. То же, что давать взбучку (ВЗБУЧКА). Мокиенко 1990, 110 … Большой словарь русских поговорок
Восьмёрка на пятёрку — Жарг. угол., Разг. Шутл. О женственной походке. ББИ, 48. Мильяненков, 97; Балдаев 1, 70 … Большой словарь русских поговорок
Давать/ дать восьмёрку [кому] — Жарг. угол. Грабить кого л. Мильяненков, 98; ББИ, 48; Балдаев 1, 71 … Большой словарь русских поговорок
Крутить/ закрутить (кружить) восьмёрку (восьмёрки) — кому. Жарг. угол. 1. Вводить в заблуждение, намеренно обманывать кого л. СВЯ, 18; Мильяненков, 98; ББИ, 48; Балдаев 1, 71, 209. 2. Воровать что л., грабить кого л. Балдаев 1, 210. 3. Вести преступный образ жизни. Балдаев 1, 210. 4. Отбывать… … Большой словарь русских поговорок