наспех

нрч. поспіхом, похапцем, прихапцем, нашвидку, на швидку (скору) руку, на швидку (скору) руч, поспішно, у поспіху; срв. Наскоро. [Поспіхом творяться нові форми життя (Доман.). Похапцем (прихапцем) робилося, тин не до ладу й вийшло (М. Грінч.). І в путь Марія нашвидку зібралась (Шевч.). На швидку руч добудовуються кам'яниці (Крим.). Доводилось у поспіху нервово озиватись на події (Рада)].

* * *

I. см. Жив.

II. 1) живий, (редко) живущий. [Казали помер, а він живісінький. Вона й живуща була наче мертва (М. Вовч.)]. Живой элемент (и всё живое, живущее) - живло. [За сонцем усе живло прокинулось (Мирн.)]. Остаться в живых - вижити, (о многих) повиживати. [Мої діти таки повиживали, а сестриних троє померло з обкладу]. Оставлятсь в живых - лишати живого, лишати при життю. [Лишали при життю хлоп'яток. (Св. Письмо)]. Стать живым - відживитися, оживіти. [І дихнув господь на нього, то він відживився (Рудан.)]. Стать живой действительностью, воспринять живой образ - вживитися. [Бачу його, віри не йму: се, кажу, моя думка щоденна, щочасна вживилася (М. Вовч.)]. В живой действительности - в живій дійсності, живцем. [Події в драмі проходять перед нашими очима, показуються живцем, а не в самому тільки оповіданні про них (Єфр.)]. Принимать живое участие - брати пильну (жваву) участь. Задеть кого-либо за живое - дозолити, допекти кому, упекти кого; см. Допечь, Доехать. Ни живой души - ні живого духа (Неч.- Лев.). Живой язык - жива мова. [Словник української живої мови]. Живой человеческий дух - живущий дух людський. Живая вода - вода джерельна, текуча, біжуча. Живая и мёртвая вода (в сказках) - вода живуща й зцілюща, живляща і жертвляща. Живая изгородь - живопліт (р. -плоту). На живую руку - на швидку руч, (на) швидкоруч. [Ніколи було - на швидкоруч зробила];

2) (ясный) живий, виразний, ясний. [Усе проминуло, а в споминку - живісіньке, аж сяє (М. Вовч.). Таке виразне стоїть воно перед очима];

3) жвавий, моторний, меткий, швидкий. [І натуру маю жваву (Самійл.). Такий жвавий, як рак на греблі (насмешка). Моторна дівчина]; см. Бойкий, Подвижный, Разбитной. Живая женщина, девушка - моторуха. [Там така моторуха - як на шрубах уся]. Слишком живой (о ребёнке) - вертун, вертунчик. [Такий вертун, що й на місці не всидить; так і крутиться, як тая дзиґа]. Делаться живее - жвавішати, моторнішати;

4) (лишь о музыке) доскочистий. [А ну йому марш! - і вдали такого доскочистого, аж волосся їжиться (Свидн.)].

* * *

набросать

I. 1) накидати и накидувати, накидати, навергати и навергувати, навергати чого куди, де, (во многих местах) понакидати и понакидувати, понавергувати чого куди, де; (сбрасывая сверху или бросая в одно место) наскидати чого. [Не накидай стільки дров у піч, - накидає такого, що на двічі стало-б (Сл. Гр.). Понакидали діти в хаті (Харк.). Снігу навергало врівень з загатами (Кониськ.). Як заспіваю пісень козацьких під кобзу, дак наскидають геть у шапку грошей (Куліш)]. Сколько сору здесь -вают на улицу - скільки сміття тут накидають на вулицю;

2) (проект, план, чертёж и т. п.) накидати, накидати, начеркувати, начеркати, зарисовувати, зарисувати, накреслювати, накреслити (проєкт, план, рисунок). [Коцюбинський з захватом оповідав деякі сцени і накидав типи з майбутнього романа (Єфр.). На первому аркушику начеркано пером, без кольору, костел (Куліш). Що начеркав, то так в друкарню і несе (Основа 1861)]. -сать начерно - накидати начорно що. Наскоро -сать на бумаге свои мысли, план - нашвидку накидати на папері свої думки, план. [Вільно читатиму все, що він там має накидати на папері (Крим.)]. Набросанный -

1) накиданий, наверганий, понакиданий, понакидуваний, понавергуваний;

2) накиданий, начерканий, зарисований, накреслений.

II. Набрасывать, набросить -

1) накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що. [Карпо накинув свитку на плечі (Н.-Лев.). Накинула рядно на ніч на переріз, щоб висохло (Черніг.)]. -ть на себя что - накидати, накинути, напинати, напнути и нап'ясти на себе що, накидатися, накинутися, обкидатися, обкинутися чим. [Накинула на себе юпчину та й побігла (Грінч.). Хазяйка, хоч було тепло, напинала на плечі кожух (Коцюб.). Дощ надворі, накинься якоюсь ряднинкою, а так не йди (Звин.). Платком обкинься, бо холодно (Переясл.)]. -сить на кого тень, подозрение - накинути неславу на кого (знеславити кого), кинути підозру на кого. [Вони-б накинули неславу на ввесь край (Самійл.)];

2) накидати, накинути, начеркувати, начеркнути; см. I. Набрасывать 2;

3) -вать (охотн.: спускать гончих) - напускати. Наброшенный - накинутий и накинений, понакиданий; напнутий и нап'ятий.

* * *

1) накида́ти, наки́нути и мног. понакидати; ( одежду) напинати, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пнеш и мног. понапинати

2) см. набрасывать I 2)

1) ( наготовить) напо́рати, наготувати, мног. понаготовлювати, -люю, -люєш, понаготовляти

2) (перен,: небрежно, наспех сделать) напо́рати; утя́ти (утну, утнеш); ( отколоть) устругну́ти; ( сочинить) скомпонува́ти, -ну́ю, -ну́єш; ( сфабриковать) сфабрикува́ти, -ку́ю, -ку́єш; ( составить) зла́дити, -джу, -диш; ( наляпать) наля́пати; ( намарать) наба́зграти; ( настрочить) наче́ркати

3) ( напроказить) нашко́дити, -джу, -диш; нако́їти, набро́їти, натвори́ти, -творю́, -тво́риш

1) нитка; (специальнее: грубая толстая из пакли) нитка з валу, валова нитка, валина; срв. Нить 1. [Батіг не нитка, не ввірветься (Номис). Тоненьке, мов шовкова нитка (Н.-Лев.)]. -ки - нитки (-ток), соб. ниття (-ття), нить (-ти); специальнее: (грубые толстые из пакли) вал (р. валу); (цветные бумажные для вышиванья) заполоч (-чи); (окрашенные шерстяные, диал.) цвіт (-ту); (пеньковые или льняные в шерст. материи, в сукне) порт (-ту, м. р.) и порть (-ти, ж. р.); (кручёные) сукані нитки, (грубые, соб., диал.) суч (-чи); (белые для шитья) білі нитки, біль (-ли); (чёрные) чорні нитки, чернь (-ни). [Вал - от як шпагат; з нього мішки роблять (Звин.). У косах замість кісників мотузочка з валу (Мирний). Третю (шириночку) пошила та заполоччю (Чуб. III). Крайка з цвіту (Лохв.). Це не чисте сукно, а з портом (Чернігівщ.). Та й пришив-же цаганською голкою й суччю (Свидн.). Шиє вона шовком- біллю (Пісня)]. -ка бумажная, вышивальная, швейная - нитка бавовняна, вишивальна, швацька. Катушка -ток - шпулька (шпуля, коточок) ниток. Клубок -ток - клубок ниток. Моток -ток - моташка ниток; см. Моток 1. Жизнь висит на -ке - життя на волосинці (на ниточці) висить. На живую -ку - а) на живу нитку. Шить, пришивать, пришить на живую - ку что - шити, пришивати, пришити на живу нитку, фастриґувати, прифастриґовувати, прифастриґувати що; б) нашвидку, на швидку руку (руч), похапцем; см. Наспех и Наскоро. Сметать дело на живую -ку - змайструвати (стулити, зіп'ясти) щось на живу нитку (на швидку руку). -ки живой не оставить - живої нитки не лишити; см. ещё ниже Обирать, обобрать кого до -ки. Вдевать, вдеть -ку - засиляти (засилювати, всиляти, всилювати, наживляти), засилити (всилити, наживити) нитку. [Наживив нитку і почав шити (Київщ.)]. Вытянуться в -ку - а) (охлянути, аж) витягнутися як шнурка, схуднути як волосинка, стати як соломинка, перевестися на соломинку, (грубо) витягтися як глиста; срв. Исхудать; б) (стать гуськом) стати (вишикуватися) ключем (низкою). Вытянуться по -ке - витягтися як шнурка (як струна). Обирать, обобрать кого до (последней) -ки - обдирати (оббирати), обдерти и обідрати (обібрати) кого до (останньої) нитки (до шерстиночки, до цурки, до шнирин(к)и, до шнирочки, до шнириночки). [Обдере до шнириночки - до шерстиночки (Номис). Обібрано до цурки (М. Хвильов.)]. Подымать клубок за -ку (перен.) - підіймати клубок (клубка) за нитку, без ладу (навиворі[о]т) робити що, (зап.) капарити що. Промокнуть, промочить до -ки - промок(ну)ти (вимок(ну)ти, змок(ну)ти), промочити (змочити, намочити) до рубця (до рубчика, геть до рубчика). Этой -ке (канители) конца не будет - цієї нитки не пересотаєш, цій тяганині кінця(-краю) не буде. Тонкую -ку вести - тонку нитку виводити (вести, прясти, сукати, сотати). Куда иголка, туда и -ка - куди голка, туди й нитка. По -ке дойдёшь до клубочка - дійдеться ниточка до клубочка (Номис), по нитці дійдеш до клубочка (Сл. Гр.). По -ку рубеж - по цей дуб миля (Приказка). С миру по - ке - голому рубашка - см. II. Мир 5;

2) см. Низка 2.

* * *

1) ни́тка

2) (что-л. нанизанное на нить) ни́зка, разо́к, -зка́, шнур, -а, шнуро́к, -рка́, ни́тка

перекусить

1) перекушувати, перекусити, (о мног.) поперекушувати що чим [Перекуси нитку зубами];

2) (закусить, немного) перекушувати, перекусити, під'їсти, (преимущ. о животн.) перешамнути, перешамати, перехамнути чого. Срв. Перехватить. [Чи не перекусили-б чого з дороги хоч трохи? Підкинь коням сіна, - нехай перешамнуть]. Перекушённый - перекушений. [Перекушене горло].

* * *