-
81 метеоритний пил
метеори́тная пыльУкраїнсько-російський політехнічний словник > метеоритний пил
-
82 міжзоряний пил
Українсько-російський політехнічний словник > міжзоряний пил
-
83 міжпланетний пил
межплане́тная пыльУкраїнсько-російський політехнічний словник > міжпланетний пил
-
84 пил
астр.; техн.; физ. пыль -
85 порох
техн. по́рох, пыль -
86 радіоактивний пил
радиоакти́вная пыльУкраїнсько-російський політехнічний словник > радіоактивний пил
-
87 респірабельний пил
респира́бельная пыльУкраїнсько-російський політехнічний словник > респірабельний пил
-
88 струмопровідний пил
токопроводя́щая пыльУкраїнсько-російський політехнічний словник > струмопровідний пил
-
89 уловити пил
ула́вливать пыль -
90 уловлювати пил
ула́вливать пыльУкраїнсько-російський політехнічний словник > уловлювати пил
-
91 цинковий пил
ци́нковая пыль -
92 шліфувальний пил
шлифова́льная пыльУкраїнсько-російський політехнічний словник > шліфувальний пил
-
93 шмерґельний пил
нажда́чная пыльУкраїнсько-російський політехнічний словник > шмерґельний пил
-
94 встряхивать
-ся, встряхнуть, -ся стріпувати, -ся, стріпнути, -ся, стріпонути, -ся, струсювати, -ся, струснути, -ся, струсонути, -ся, струхнути, -ся, обтріпувати, -ся, трепнути, - ся, тріпнути, -ся, потрусити, підтрусити. [Підтруси мішок, щоб овес утрусивсь]. В-нуть головою - мотнути. Встряхнуть сильно - трепонути, тріпонути. [Як трепонув мене, мало душа не вилетіла].* * *несов.; сов. - встряхн`уть1) стру́шувати, струси́ти и струсну́ти и струхну́ти и стряхнути и усилит. струсону́ти стрясону́ти, трясти́, трусну́ти и усилит. трусону́ти и трясону́ти, стрі́пувати, стріпну́ти и усилит. стріпону́ти; ( выколачивать пыль) трі́пати, трі́пнути и трі́пнути и усилит. тріпону́ти2) перен. розвору́шувати, розворуши́ти; ( потрясать) потряса́ти, потрясти́; ( всколыхивать) сколи́хувати, сколихну́ти -
95 запылить
I. 1) (начать пылить) запорошити, закурити, запилити, почати порошити, курити, пилити, (вульг.) закушпелити; (о растениях) почати пилкувати. [Чортик перекрутився скілька разів у снігу, зареготався, пішов дрібушки в степ… та як завихрить, та як закурить (Васильч.). Закрутило, закушпелило шляхом (Мирн.)];2) (помчаться, вздымая за собою пыль) закурити (-рю, -куриш; пр. вр. -курив) и закуріти (-рію, -ієш, пр. в. -курів). [Чоловік тоді його (чорта) зсадив з груші, - чорт аж закурів (Рудч.)];3) см. Запылить 1, 2, 3, 4 (под Запыливать).II. Запылить (вспылить) - запалитися, розпалитися, спалахнути; см. Вспылить.* * *1) ( покрыть пылью) запили́ти, запороши́ти, -рошу́, -ро́шиш, закури́ти, -курю́, -ку́риш, мног. позакурювати, -рюю, -рюєш2) ( начать пылить) запили́ти, закури́ти, закурі́ти, запороши́ти; (безл.) закури́тися, -риться, закушпе́лити -
96 космический
космічний, світовий, всесвітній.* * *космі́чнийкосми́ческая пыль — астр. космі́чний пил
косми́ческие лучи́ — физ. космі́чне промі́ння, космі́чні про́мені
\космический кора́бль — космі́чний корабе́ль
-
97 кружить
(что, чем) крутити що, чим. [Вир його скажений крутить (Грінч.). Обвязав каменючку мотузком і крутив нею в повітрі (Харківщ.). Вітер крутить снігом (М. Грінч.)]. - жить вокруг кого, чего - кружляти, колувати навколо кого, чого; (о птице) кружляти, круженяти. [Кружляє скрізь там галич над ланами (Л. Укр.). Коршак літає, літає, - чого він так круженяє? (Радомиськ. п.)]; (о воде в водовороте и перен.) вирувати, нуртувати. [Отам, де вода вирує, там яма (М. Грінч.). Літає павутиння, кружляє і вирує у повітрі (Л. Укр.)]. -жить кого в танце - крутити кого в танку (танцюючи). Ветер -жит пыль, песок - вітер вихорить, вітер крутить порох, пісок; (снег) вітер вихорить, хурделить; вітер крутить снігом. -жить в пути - см. Колесить. -жить голову кому - крутити, морочити голову кому, (пренебр.: путать) дурити кому голову. [Що ти мою голову дуриш?! (Звин.)].* * *1) (вращать, вертеть) крути́ти, кружи́ти, кружля́ти\кружить го́лову — ( вызывать головокружение) па́морочити (кружи́ти) го́лову; (перен.: увлекать) крути́ти (заверта́ти, запа́морочувати, баламу́тити) го́лову
2) см. кружиться 2)3) (двигаться, меняя направление) крутити; кружи́ти; (извиваться - о дороге, следе) крути́тися; (блуждать, плутать) колува́ти, колеси́ти, колесува́ти4) ( мести - о метели) крути́ти, хурде́лити, кушпе́лити -
98 лететь
1) (по воздуху и перен.) летіти (лечу, летиш, -тимо, -тите), (ум. летітоньки), линути. [Защебетав жайворонок угору летючи (Шевч.). Летить миска до порога (Пісня). Соколонько крилоньками махає, летітоньки гадає (Лукаш.). А я дивлюся і серцем лину в темний садочок на Україну (Шевч.)]. Стрела -тит - стріла летить. Пыль -тит облаком - пил (порох) летить хмарою. Время, лето -тит, годы -тят - час, літо лине (летить), роки линуть (летять). [Марко писав годину, другу і не помічав, як линув час (Грінч.). Летить літо, як крилами (Номис)]. Время -тит незаметно - час непомітно лине, збігає, час не змигнеться. Листья -тят с дерева - лист(я) облітає, о(б)падає з дерева. Быть в состоянии -теть - спромогтися летіти; підлетіти. [Уже й не підлетить сокіл, знемігся, сів (Сл. Гр.)];2) (мчаться по воде, по земле) летіти, мчати(ся), гнати(ся), (о корабле ещё) линути. [Немов стадо скажених вовків летить до села, виючи з голоду (Франко)]. -тит, как бешеный - летить (женеться), як несамовитий, (фамил.) жене як дідько вітри;3) (падать) летіти, падати. Книга -тит на пол - книжка летить (падає) на підлогу.* * *леті́ти; поэз. ли́нути -
99 мчаться
мчати(ся), гнати(ся), нестися; (лететь) летіти (лечу, летиш), линути, (бежать) бігти (біжу, біжиш), курити, (катить) котити, катати, (вульг.) чкурити, махати, драти, мести, стригти, садити, (о животн. ещё) улягати. [Як той вітер мчався (Мирн.). Він мчав по тісних вулицях (Коцюб.). Гнався кіньми засідатель (Рудан.). Куди ти женешся, не можеш заждати? (Звин.). Весь у хмарі пилу жене назад (Коцюб.). Коні мов вихор неслися (Франко). Немов стадо скажених вовків летить (Франко). Тільки-б мені на коні тепер бути, - швидко, радіючи, линула-б я (Грінч.). Звідсіль бігтимуть по всіх краях гінці (Черняв.). Із Переяслава до Сомка гонець курить (Куліш). Чи не котить де південний біс пісковим гураґаном (Франко). Коні весело катали в Вільшаницю (Н.-Лев.). Махай додому, бравий мій козаче! (Куліш). Куди це ти так дереш? (Кониськ.). Стриже сіренький (заяц) степом, тільки хвостиком киває, собака за ним так і уляга (Греб.)]. -ться во весь опор - мчати (гнати) чвалом (учвал). [В вчвал жене по втоптаній дорозі препишна чвірка (Франко)]. -ться во весь дух - мчати (летіти, бігти) що (єсть) духу. Пыль -тся по дороге - пил курить дорогою (жене шляхом), курява котить дорогою.* * * -
100 набиваться
набиться1) (стр. з.) набиватися, натоптуватися, напихатися, бути набиваним. натоптуваним, напих(ув)аним, набитим, натоптаним, напханим, понабиваним, понапих(ув)аним; (о чучеле) випихатися, бути випханим; (о ткани) вибиватися, бути вибиваним, вибитим, повибиваним и т. п.; срв. Набивать. Сваи -тся бабою - палі набиваються бабою (довбнею). Ракета -тся особым составом - ракета начиняється особливою сумішшю;2) (возвр. з.) набиватися, набитися, понабиватися, натоптуватися, натоптатися, понатоптуватися, напихатися, напхатися, понапихатися и т. п.; срв. Набивать. [Не набивається сей обруч на діжку (Сл. Гр.). Само в мішки набивається (Рудч.)];3) (скопляться, наполниться) набиватися, набитися, напихатися, напхатися, натовплюватися, натовпитися, (грубо) пертися, напертися, нашиватися, нашитися. Народ -бился в избу - народу натовпилося (нашилося, напхалося, грубо наперлося) в хату. [Людей натовпилося - повнісінька хата (Н.-Лев.)]. В сени -билось много снегу - в сіни набилося багато снігу. Пыль -тся в платье - пил (порох) набиваєтся (нашивається) в одежу;4) набиватися, набитися, (напрашиваться) напрошуватися напроситися, напрохуватися, напрохатися, (навязываться) напиратися, напертися, накидатися до кого з чим, (навязывать кому что) напихати кому що. [І все те набивається на роботу (Рада). Я його не кликав, - він сам набився в гості до мене (Сл. Ум.). Давали навіть гроші в позику і до спілки напиралися (Франко). Коли не треба, я не накидаюсь (Л. Укр.). Пан раціоналіст, безбожник - чорта кличе! ще й душу напиха! (Франко)];5) (взаим. з., сов.) набитися з ким (досхочу);6) (намаяться, намучиться с кем, с чем, сов.) набитися, наморочитися з ким, з чим.* * *несов.; сов. - наб`иться1) ( скопляться во множестве) набива́тися, наби́тися, -б'ється и мног. понабива́тися; ( о людях) нато́вплюватися, -люється, нато́впитися и натовпи́тися, -то́впиться2) ( навязываться) набиватися, набитися, -б'юся, -б'єшся, накида́тися, наки́нутися; ( напрашиваться) напро́шуватися, -шуюся, -шуєшся, напроси́тися, -прошу́ся, -про́сишся3) страд. несов. набиватися; нато́птуватися, -тується; напиха́тися; начиня́тися, начи́нюватися, -нюється, напако́вуватися, -ко́вується; набива́тися; настрілюваться, -люється; нарі́зуватися, -зується, нарізатися; нако́люватися, -люється; вибива́тися
См. также в других словарях:
пыль — пыль/ … Морфемно-орфографический словарь
ПЫЛЬ — ПЫЛЬ. Пыль атмосферная. П. измельченное состояние какого нибудь твердого вещества в виде частиц, не связанных или весьма слабо связанных друг с другом механически. Эти частицы б. или м. легко поднимаются в воздух, способны висеть в нем или… … Большая медицинская энциклопедия
пыль — сущ., ж., употр. часто Морфология: (нет) чего? пыли, чему? пыли, (вижу) что? пыль, чем? пылью, о чём? о пыли и в пыли 1. Пылью называются мельчайшие сухие частицы, которые носятся в воздухе или оседают на поверхности предметов. Дорожная, бытовая … Толковый словарь Дмитриева
ПЫЛЬ — ПЫЛЬ, пыли, о пыли, в пыли, мн. нет, жен. Скопление мельчайших твердых тел, сухих частиц, вследствие своего легкого веса способных подниматься в воздух. «Червонец был запачкан и в пыли.» Крылов. «Колодников звонкие цепи взметают дорожную пыль.» А … Толковый словарь Ушакова
пыль — Пылинка, прах, порошина, персть, песок. .. задать пыли, задать пыль, пускать пыль в глаза... . Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. пыль порошок; пылинка, прах, порошина,… … Словарь синонимов
пыль — и; предл. о пыли, в пыли; ж. 1. Мельчайшие сухие твёрдые частицы, носящиеся в воздухе или осевшие на поверхность предметов. Дорожная п. П. на дороге. Сапоги в пыли. Слой, столб пыли. Облако, клуб пыли. Поднять п. Стереть, смести п. Покрыться… … Энциклопедический словарь
Пыль-Ю — Характеристика Длина 22 км Бассейн Белое море Бассейн рек Мезень Водоток Устье Большая Лоптюга · Местоположение … Википедия
ПЫЛЬ — ПЫЛЬ, и, о пыли, в пыли, жен. Мельчайшие сухие частицы, носящиеся в воздухе или скапливающиеся на поверхности чего н. П. столбом стоит, клубится на дороге. Смести, смахнуть п. Аллергия на п. Угольная п. Производственные пыли. Космическая п.… … Толковый словарь Ожегова
пыль — Небольшие твердые частицы в атмосфере, включая волокна или летучие частицы, которые оседают под собственной массой, но могут оставаться во взвешенном состоянии в воздухе некоторое время включая пыль и абразив в соответствии с ИСО 4225 [9]). [ГОСТ … Справочник технического переводчика
ПЫЛЬ — (арх.) пена в море вовремя волнения. Говорят: У моря пыль стоит, т. е. море волнуется, бурлит. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 … Морской словарь
ПЫЛЬ — аэродисперсная система, в которой дисперсионной средой является воздух, а дисперсной фазой пылевые частицы. Пылевые частицы находятся в твердом состоянии и имеют размеры от десятых долей миллиметра до долей микрометра. Производственная пыль… … Российская энциклопедия по охране труда
