-
41 up
I n1) потяг, автобус, що йде у велике місто, в столицю або на північ2) рідк. особа, що займає високе положення; предмет, що знаходиться нагорі3) cл. приємна думка; приємна подія aвcтpaл. у момент, вмить, миттюII aon the up — що піднімається, росте
1) що слідує у велике місто, столицю або на північ (про потяг, автобус)an up train — потяг, що йде в столицю
the up platform — платформа, у якої зупиняються потяги, що йдуть в столицю
3) що росте; що поліпшується4) шипучий ( про напої) живий, жвавий; швидкий ( про темп в джазовій або танцювальній музиці)III v( past up)1) піднімати2) підвищувати ( ціни)do you want me to up his fee — є ви хочете, щоб я підвищив його гонорарє; збільшувати ( випуск продукції)
they are upping production — вони збільшують випуск продукції; збільшувати ставку ( у картах)
3) схоплюватисяhe ups and says a — він схоплюється, говорить
4) cл. вжив. для посилення дієсловаIV advto up and do smth — узяти, зробити що-н.
1) вказує на рух знизу вверх вверх, наверх; передається дієслівним префіксом під-will you carry the box up — віднесіть, будь ласка, цей ящик вгору
lift your head up — підніміть голову; вище голову
half way up — пройшовши півдороги вгору [див. 2]
up peri scope! — мop. перископ підняти!
up all hammocks! — мop. кування прибрати!; у місто, в столицю або в який-н. центр в
to go up to town — поїхати в місто /в центр/; to go up to the university [to Oxford, to Cambridge] поїхати ( поступати) в університет (до Оксфорда, до Кембріджа); в глиб країни, території, з півдня на північ, до верхів'я річки в глиб ( території)
y — на; по
the army marched up the country — армія просувалася /рухалася/ в глиб країни
2) указує на знаходження вгорі наверху, вверхуthe plane is up — літак ( знаходиться) в повітрі
the moon is up — вийшов /з'явився/ місяць; положення вище якого-н. рівня вище, над
3) вказує на зміну положення з горизонтального у вертикальне, з лежачого у в стояче- часто передається дієслівною приставкою вс-; to get up вставати ( з ліжка) підніматися ( із стільця); he isn't up yet він ще не встав; to sit up сісти (з лежачого положення)up with you! — встань(те)!
now then, up! — встати!; вставай, вставай! (наказ коню, собаці) неспання
4) вказує на наближення до кого-н., чого-н. до; часто передається дієслівною приставкою під-; the automobile drove up автомобіль під'їхавhe came up and asked the way — він підійшов, запитав, як пройти
to follow smb up — йти слідом за ким-н.
to catch up with smb — наздогнати кого-н.
5) вказує на збільшення вартості, підвищення оцінки; prices are going up ціни піднімаються; to go up in price піднятися в ціні; bread (sugar) is up хліб [цукор] подорожчав; ціна на хліб [цукор] підвищилася; the rent is up квартирна плата збільшилася; he has gone up in my estimation він виріс в моїх очах; просування, підвищення в чині, ранзі або на високе положенняto come [to move] up in the world — зайняти помітніше місце в суспільстві
6) вказує на появу, виникнення або споруду чого-н.to be up for trial — знаходитися під судом; передачу у вищу інстанцію
the boy was sent up to the headmaster — хлопчика відправили до директора ( для покарання або отримання нагороди)
up! — співай(те) голосніше!Parliament is up — сесія парламенту закрилася, парламент розпущений (на свята, канікули)
8) вказує на завершеність дії, доведення її до кінця до кінця, повністю; часто передається дієслівними приставкамиto drink [to eat]up — випити [з'їсти]все ( до кінця)
to draw up a will — скласти /написати/ заповіт
10) cпopт. to be up бути попереду супротивника на яке-н. число очокto be one up — бути на одне очко попереду; мати рівну кількість очок
steam is up — мop. пари підняті
"road up" — "проїзд закрито", "йде ремонт" ( напис)
up against smth — віч-на-віч з чим-н.
to be up against it — бути у скрутному становищі, матеріальному
it is all up with him — з ним все кінчено; він в безнадійному положенні; він розорений
the game is up — все кінчено; гру програно
to be laid up with smth — бути прикованим до ліжка якою-н. хворобою
to be up for N. — бути виставленим на виборах від округу N.
he is thoroughly up in / — сл
on/ physics — він грунтовно підкований у фізиці
he was ill last week, but now he's up and about — він був хворий минулого тижня, але тепер він вже на ногах
V prepup the republic! — хай живе республіка! ( клич борців за незалежність Ірландії) [інші поєднання див. під відповідними словами]
1) рух від низу до верху (вгору) по, в, на; передається дієслівними приставками під-, в-; to go up a ladder підніматися по сходахhis hand went up her face — він провів рукою по її обличчю; у бік центру або уподовж якого-н. предмету у напрямі до мети до, ( уподовж) по
to walk up the street — йти по вулиці до центру міста, т. п.
he walked up the aisle to his seat — він пройшов по проходу до свого місця; в глиб країни, сцени, т. п. углиб, по
to travel up (the) country — зробити подорож в глиб країни
they tiptoed up the yard — вони навшпиньки пішли в глиб двору; у напрямку до верхів'я річки ( вгору) по
to sail up the river [the Thames] — пливти вгору по річці [по Темзі]
2) знаходження на верху чого-н. наthe cat is up the tree — кішка сидить на дереві; далі від того, що говорить, ближче до центру на; по
further up the road — далі на дорозі; в глибині країни, сцени в глибині
3) просування, успіхи, підвищення в чині, ранзі -
42 blast
1. n1) сильний порив вітру2) потік, струмінь (повітря тощо)3) тех. дуття, форсована тяга4) звук духового інструмента5) гудок, сирена6) вибух7) підривний (вибуховий) заряд8) вибухова хвиля9) згубний вплив; прокляття10) розм. виклик по телефону11) амер., розм. удар кулаком12) амер., розм. критика; рознос, прочухан13) розм. проклін, лайка14) амер., розм. провал, невдача15) амер., розм. наркотики16) амер., розм. випивка, пиятика, вечірка17) тютюновий дим18) спалах блискавки19) військ. дульне полум'яblast wave — вибухова (ударна) хвиля
2. v1) висаджувати в повітря; підривати2) шкодити, ушкоджувати, псувати, занапащати (рослини тощо)3) руйнувати (плани, надії)4) знищувати; дискредитувати5) лаяти, проклинати6) амер., розм. публічно критикувати, нападати, розносити7) амер., розм. зловживати наркотиками8) амер. рекламувати9) сильно дути10) грати на трубі11) оголошувати, проголошувати12) надувати, надимати; роздиматисяblast off — стартувати (про космічний корабель); амер. піти, не попрощавшись
* * *I n2) потік, струмінь повітря; тex. дуття, форсована тяга3) звук духового інструмента; гудок, сирена4) вибух; висадження5) ( підривний) заряд6) вибухова, ударна хвиля7) пагубний вплив; прокляття8) cл. виклик по телефону9) aмep.; cл. удар кулаком10) aмep.; cл. прочухан, критика11) проклін, лайка12) aмep.; cл. провал, невдача13) cл. наркотики14) aмep. випивка, пиятика15) шотл. тютюновий дим16) заст. спалах блискавки17) вiйcьк. дулове полум'яII v1) підривати, висаджувати в повітря2) тex. вдмухувати повітря; продувати3) ушкоджувати ( рослини)4) руйнувати (надії, плани); губити, знищувати; дискредитувати5) лаяти, проклинати6) aмep.; cл. привселюдно критикувати, нападати, накидатися7) aмep.; cл. зловживати наркотиками8) aмep. рекламувати9) сильно дути11) повідомляти, проголошувати13) обч. звільнятиIII [blʒst] n -
43 fervent
adj1) гарячий, жаркий; палаючий2) палкий; полум'яний; завзятий3) сильний, лютий (про холод)4) шалений, несамовитий, ярий; розлючений* * *a1) гарячий, спекотний; палаючий2) палкий, гарячий, полум'яний; ревний -
44 fiery
adj1) вогненний, вогняний; полум'яний2) гарячий, запальний3) палкий, жагучий4) (само)займистий5) гірн. газоносний, газовий; що містить у собі гримучий газ* * *a1) вогненний; полум'яний, гарячий; запалений (нaпp., про нарив), гарячковий; яскравий, вогненно-червоний2) гарячий, запальний ( характер)3) займистий, самозаймистий4) гipн. газовий, який містить гримучий газ -
45 red-hot
In амер., розм.1) сосиска2) самітний чоловікIIadj1) розпечений до червоного, нагрітий до червоного жару2) гарячий, полум'яний, палкий3) розм. новий, свіжий4) амер., розм. хтивий, сластолюбний; що дражнить уявуred-hot mamma — а) шансонетка; виконавиця соромітних пісень; б) сластолюбна жінка
* * *I n; амер.; сл.1) ентузіаст2) сосискаII a1) розпечений, розжарений до червого жару; нагрітий до червоного жару2) гарячий, полум'яний; розгарячілий; палкий ( про уяву)3) новий, свіжий4) aмep.; cл. хтивий, сластолюбний -
46 blaze
I n1) полум'я, яскравий вогонь2) спалах, вибух ( гніву)3) пожежа4) яскраве світло або колір5) блиск, пишнота; краса6) pl; eвф. пекло7) емоц.- посил. щосилиII v1) горіти яскравим полум'ям; рідко запалювати (тж. blaze up)2) сяяти (нaпp., про очі), блискати ( часто blaze forth); виблискувати, блищати3) кипіти, шаленітиIII n1) мітка, біла пляма ( на лобі тварини)IV vмітити ( дерева); робити відмітки ( на чому-небудь); відмічати ( дорогу) зарубкамиV vрозголошувати ( часто blaze abroad); поширювати -
47 в
= у; прийм.(в вжив. після слів, що закінчуються на голосну; у вжив. після слів, що закінчуються на приголосну)1) (позначає місце: десь, в чомусь) in; (в установі, у невеликому місті) at2) (позначає напрям, зміну положення) into3) ( позначає рух) to; ( про місце призначення) for4) (при позначенні року, місяця) in; (з назвами днів тижня, чисел місяця) on; ( при позначенні певного моменту часу) at5) ( y когось) with, at smb.'s place6) ( від когось) from, of7)у мене є — І have, I have got
9) ( різні випадки вживання)в активі прям. i перен. — on the credit side
в асортименті — in stock, in assortment
в дії — afoot, ( про підприємство) on stream
у безвихідному положенні — at bay, in a cleft stick
у безладі — confusedly, hugger-mugger, helter-skelter
у бойовій готовності — in fighting trim, ready/prepared for action, on a war footing
у великій кількості — abundantly, in abundance, in volume, in quantity, in large quantities
у майбутньому — in the future, hereafter; in future, for the future ( надалі)
грати в теніс — to play tennisВааль ч геогр. Vaal ( ПАР)
-
48 bad
1. n1) дефіцит, борг, £500 to the bad — дефіцит (борг) у 500 фунтів стерлінгів2) (the bad) збірн. погані люди3) невдача; нещастя, лихо4) збиток, to the bad — на збиток5) загибель; руйнуванняto go to the bad — пропасти, загинути; збитися з пуття
from bad to worse — все гірше й гірше; із вогню та в полум'я
2. adj (comp worse, sup worst)1) поганий, кепський, негарнийbad lands — амер. неродючі землі
2) зіпсований, гнилий, недоброякісний, неповноцінний3) аморальний, порочний; розбещенийbad man — амер. бандит
4) непристойний5) нещирий, нечесний6) неприємний, бридкий, огидний7) несприятливий, непідхожий; шкідливий8) фальшивий, підроблений, недійсний9) неправильний, помилковий, неточний, хибнийbad grammar — граматична помилка; неграмотна мова
bad shot — промах, здогадка невлад
10) невдалийbad picture — кім. фотографічний брак; незадовільна якість зображення
11) нездібний, нетямущий, невмілийto be bad at tennis — погано (невміло) грати в теніс
12) сильний, гострий, великий, інтенсивний13) злий, злісний, зловіснийbad omen — зловісна (погана) ознака (передвістка)
bad character (egg, hat, lot, penny, sort) — мерзенна людина, безпутна особа, негідник, шахрай
bad case — тяжкий випадок; тяжкий хворий
bad form — вульгарність, невихованість
bad blood — ворожнеча, сварка, антагонізм
with a bad grace — неохоче, непривітно, нелюб'язно
to feel bad about smth. — турбуватися про щось, відчувати докори сумління, шкодувати про щось
to be taken bad, to have it bad — тяжко захворіти, дуже захопитися чимсь
to be in bad — бути в біді, бути в немилості
3. adv розм.погано, кепсько; дуже, вкрай; інтенсивно4. v заст. past від bid* * *I [bʒd] n1) погане2) поганий стан, якість3) ( the bad) лиходії4) фін. проф. дефіцит5)II [bʒd] ato be in bad — бути в біді; не подобатися; бути в немилості
(worse; worst)1) поганий; кепський2) із запереченням, пepeв. непоганий3) аморальний; розбещений; порочний; непристойний4) гнилий; зіпсований, недоброякісний5) неповноцінний, неякісний, з дефектами6) хворий7) нещирий; нечесний8) неприємний; противний9) ( часто for) несприятливий; непідходящий; шкідливий10) фальшивий, підроблений; недійсний11) невірний, хибний; неправильний; неточний; помилковий12) невдалийbad ticket — cл. невдала ставка ( на перегонах)
13) (at) невмілий, нездатний14) сильний, гострий; великий; інтенсивнийbad cold — сильна нежить; сильна застуда
15) злий, злобний; зловісний16) неслухняний17) aмep.; cл. відмінний, чудовий; першокласний18)a bad character — мерзенна особа, негідник; непутяща людина
bad form — невихованість, вульгарність, погані манери
III [bʒd] див. badly II IV [bʒd]to be in smb 's bad books — бути у кого-небудь на поганому рахунку
apx. past від bid II -
49 thermal
1. n звич. plвисхідний потік теплого повітря2. adj1) теплий; гарячий; термальний2) тепловий, термічнийthermal reactor — фіз. реактор на теплових нейтронах
thermal station — теплова електрична станція, теплоелектроцентраль
thermal unit — фіз. одиниця теплоти; теплова одиниця, калорія
British thermal unit — британська теплова одиниця (= 252 калоріям)
3) калоричний4) теплотворний (про здатність)* * *I nзвичн. pl; cпeц. висхідний потік теплого повітряII a1) теплий, гарячий; термальнийthermal spring — гаряче джерело; бурхливий, полум'яний, жагучий
2) тепловийthermal capacity — фiз. теплоємність
thermal conduction — фiз. теплопровідність
thermal reactor — фiз. реактор на теплових нейтронах
thermal alarm thermal thermalarm. thermal treatment — термообробка; теплова обробка
thermal unit — фiз. одиниця теплоти; теплова одиниця
British thermal unit — британська теплова одиниця (= 1000 джоулям); калорический; теплотворний ( про здатності); термічний ( про аналіз)
-
50 bicker
I n1) суперечка, лайка, сварка; сутичка, бійка3) мерехтіння (вогню, свічі)II v1) сперечатися, сваритися2) битися; лупцювати один одного3) дзюрчати ( про струмок); стукати ( про дощ)4) пoeт. мерехтіти (про світло, полум'я)III nшотл. дерев'яна посудина для вина -
51 tongue
I n1) язикfurred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)
to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)
to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)
the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]
cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок
2) мова; здатність мовиthe mother /native/ tongue — рідна мова
no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте
bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик
rough tongue — груба мова, грубість
silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість
glib tongue — жвава /розв'язна/ мова
4) кyл. язик5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок6) мyз. язичок7) тex. шпунт, шпилька, гребінь8) з.- д. остряк ( стрілки)9) хвостовик ( інструменту)10) стрілка вагів••on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх
on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика
to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати
the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком
to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток
to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити
to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика
to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати
hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю
to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого
he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився
to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.
to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити
his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може
his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови
ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати
to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися
to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює
to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови
to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів
to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю
to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик
a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати
the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет
the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює
IIhe knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото
1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком2) разговарить, болтатьto tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить
3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени4) мyз. модулировать5) стр. сполучати в шпунт -
52 lambent
['læmbənt]adj1) що виграє́, мерехти́ть (про світло, полум'я)2) промени́стий, ся́ючий ( про очі)3) перен. блиску́чий, іскроме́тний (про розум, стиль) -
53 великого вибуху космологія
"ВЕЛИКОГО ВИБУХУ" КОСМОЛОГІЯ - сучасна теорія, яка пояснює походження Всесвіту, зокрема ролі і значимості в цьому процесі фундаментальних філософських категорій простору і часу. Згідно з "В. в." к., наш Всесвіт виник раптово близько 15 млрд. років тому внаслідок гігантського катаклізму, коли його температура й тиск суттєво перевершували граничні значення, що спостерігаються у Всесвіті в наші дні. За таких фізичних умов жоден із сучасних елементів будови Всесвіту не міг існувати. На початкових стадіях існування Всесвіту він не містив хімічних елементів середньої і важкої ваги. Такі елементи - це своєрідний "попіл" ядерного полум'я, що палає у надрах зірок, подібних до нашого Сонця. Важкі хімічні елементи несуть на собі відбиток бурхливої історії "дитячої епохи" нашого Всесвіту. Що ж стосується легких елементів (водень, гелій) та елементарних частинок, то вони суть "сліди" ще більш ранніх епох його історії. Із розширенням Всесвіту температура його знижувалась (спочатку швидко, а потім дедалі повільніше) від нескінченно великого значення до величини, за якої виникли умови появи зірок і галактик. Близько 100 тис. років космічна речовина залишалась розігрітою плазмою. Лише коли її температура зменшилась до температури Сонця, виникли перші атоми. Атоми - це релікти епохи, що настала через 100 тис. років після "В. в". У контексті такого пояснення походження фізичного світу питання про вік тих чи тих його елементів, про те, де ми (тобто антропність) знаходимося у Всесвіті, набувають наукового смислу. Обчислювання всіх космічних епох можна вести від "В. в." - цієї унікальної події у фізико-космічній еволюції нашого Всесвіту. Важливе підтвердження "В. в." к. здобула у 1965 р., коли Пензіас і Вілсон експериментально виявили космічне фонове випромінювання, яке астрофізики ідентифікували як реліктове теплове випромінювання "В. в.", тобто як своєрідну "луну" того вогняного спалаху, який 15 млрд. років тому ознаменував народження нашого Всесвіту. Вперше подібна картина гарячого Всесвіту на ранній стадії його розвитку була запропонована Гамовим (1946). Новітні версії "В. в." к. розробляються відповідно до "теорії Всесвіту, який роздувається" (інфляційний Всесвіт), котра суттєво змінює традиційні уявлення про крупномасштабну структуру Всесвіту і найперші стадії його розвитку.Філософський енциклопедичний словник > великого вибуху космологія
-
54 flash
I [flʒf] n1) спалах, яскраве світло; проблисковий вогонь; фoтo лампа. -блискавка; фотоспалах2) яскравий вияв (почуттів, настрою)3) мить; швидкий погляд; легка посмішка4) показна пишність; icт. хвастовство, хвастощі; icт. хвалько5) . злодійський жаргон, арго9) cл. непристойне оголення ( чоловіка); ексгібіціонізм10) тex. задирка, облой, грат11) тex. миттєва дія; спалах12) атака кидком ( фехтування)13) дулове полум'я; спалах ( пострілу)14) вiйcьк. емблема частини або з'єднання15) cпeц. підйом води для проходу суден16) тб. засвічення ( на екрані)17) = flashbulb18) cл. збуджений стан ( наркомана); наркотична ейфорія; приємне хвилювання; піднесений стан19) = flashlightII a1) сучасний, привабливий, шикарний; розкішний; aмep.; = flashy I2) підроблений, фальшивий3) icт. злодійський4) раптовий; швидко виникаючий, минаючий5) cпeц. надшвидкий, миттєвий6) cл. який собі на умі, маху не дастьIII v1) спалахувати, давати спалах; давати яскраве світло; блискати, блищати2) ( раптово) освітлювати; швидко спрямовувати або кидати яскраве світло ( на що-небудь); кинути ( погляд)3) промайнути, пронестися, промчати; раптово з'явитися4) раптово спасти на думку; промайнути (про думку, здогад)5) повідомляти, передавати (телеграфом, по paд.)6) подавати світловий сигнал, сигналізувати7) виставляти напоказ, хвастати; хвалитися8) підсвічувати9) спалахнути, скипіти (flash out, flash up)10) непристойно оголюватися ( про чоловіка); проявляти ексгібіціонізм11) тex. знімати задирки -
55 spire
I n2) вістря, стрілка, гострий верх ( чого-небудь); язик полум'я3) шпіц, шпиль, голка4) гостра маківка, верхівка ( дерева)5) = spike I 26) гостра вершина, пікII v2) підніматися вгору, здійматися ( загострюючись)3) загострюватися, звужуватися вгору4) оснащувати вістрям, шпилем; будувати зі шпилемIII n1) спіраль2) витокIV v1) завиватися, закручуватися в спіраль2) рухатися по спіралі; злітати по спіралі; креслити спіральну лінію -
56 thermal
I nзвичн. pl; cпeц. висхідний потік теплого повітряII a1) теплий, гарячий; термальнийthermal spring — гаряче джерело; бурхливий, полум'яний, жагучий
2) тепловийthermal capacity — фiз. теплоємність
thermal conduction — фiз. теплопровідність
thermal reactor — фiз. реактор на теплових нейтронах
thermal alarm thermal thermalarm. thermal treatment — термообробка; теплова обробка
thermal unit — фiз. одиниця теплоти; теплова одиниця
British thermal unit — британська теплова одиниця (= 1000 джоулям); калорический; теплотворний ( про здатності); термічний ( про аналіз)
-
57 mort
%=1 f1. смерть ◄G pl. -ей► f;il est mort de mort subite — он скоропости́жно <внеза́пно> у́мер; il est mort de sa belle mort — он у́мер есте́ственной сме́ртью; il a eu une belle mort ∑ — смерть его́ была́ лёгкой; à l'article de la mort — при сме́рти; при после́днем издыха́нии (fig. aussi); sur son lit de mort — на сме́ртном одре́; à l'heure de sa mort — в свой сме́ртный час; semer la mort — се́ять ipf. смерть; un engin de mort — смертоно́сное ору́жие; frapper jusqu'à ce que mort s'ensuive — забива́ть/заби́ть кого́-л. до сме́рти; il est entre la vie et la mort — он ме́жду жи́знью и сме́ртью; il est en danger de mort — он [нахо́дится] в смерте́льной опа́сности; il y a danger de mort à... — опа́сно для жи́зни + inf; c'est une question de vie ou de mort — э́то вопро́с жи́зни и́ли сме́рти; cet accident a causé la mort de 30 personnes ∑ — в результа́те э́того несча́стного слу́чая поги́бло три́дцать челове́к; il — у a eu mort d'homme — бы́ли же́ртвы; il s'est donné la mort — он поко́нчил с собо́й; mettre à mort — предава́ть/преда́ть ка́зни; казни́ть ipf. et pf.; la mise à mort — сме́ртная казнь (exécution); — умерщвле́ние; voir la mort en face — смотре́ть ipf. сме́рти в лицо́ <в глаза́>; une mort glorieuse — сла́вная смерть; la mort par asphyxie (empoisonnement) — смерть от уду́шья (от отравле́ния); un malade en état de mort clinique — больно́й в состоя́нии клини́ческой сме́рти; arracher qn. à la mort — вы́рвать pf. кого́-л. из когте́й сме́рти; je viens d'apprendre la mort de... — я то́лько что узна́л о сме́рти <о кончи́не> (+ G); à la mort de son père — по́сле сме́рти [своего́] отца́; pleurer la mort de qn. — опла́кивать ipf. чью-л. смерть; condamner à mort — пригова́ривать/приговори́ть <присужда́ть/присуди́ть> к сме́рти <к сме́ртной ка́зни>; осужда́ть/осуди́ть на смерть; une condamnation à (une sentence de> mort — сме́ртный пригово́р; il a signé son arrêt de mort — он подписа́л свой сме́ртный пригово́р; il a reçu des menaces de mort ∑ — ему́ грозя́т сме́ртью; mort aux traîtres (aux vaches)! — смерть преда́телям (фа́раонам)!; à mort ! — смерть (+ D)! à mort — смерте́льно; до сме́рти fam.; il a été blessé à mort — он был смерте́льно ра́нен; ils sont brouillés à mort — они́ поссо́рились навсегда́; un combat à mort — смерте́льный <сме́ртный> бой; s'ennuyer à mort — смерте́льно скуча́ть ipf.; freiner à mort — ре́зко тормози́ть/за=; ils s'en veulent à mort — они́ смерте́льно ненави́дят друг дру́гаil a travaillé jusqu'à sa mort — он рабо́тал до са́мой сме́рти;
2. fig.:ce n'est pas la mort d'un homme ∑ — от э́того не умира́ют; э́то не так уж стра́шно; amis à la vie à la mort — друзья́ до гробово́й до́ски; la mort dans l'âme — с бо́лью в се́рдце; souffrir mille morts — терпе́ть ipf. а́дские му́ки; выноси́ть ipf. жесто́кие пы́тки; un silence de mort — мёртвая <↑гробова́я> тишина́; le saut de la mort — смерте́льный прыжо́к; са́льто-морта́ле; un commando de la mort — кара́тельный отря́д ║ la mort de l'artisanat — исчезнове́ние <ги́бель> наро́дных про́мысловpâle comme la mort — бле́дный как смерть;
MORT %=2, -E adj.1. (personnes) мёртвый*, уме́рший;il est mort et enterré — он давно́ у́мер; mort au champ d'honneur — па́вший на по́ле бра́ни; -on l'a trouvé mort — его́ нашли́ мёртвым; on l'a cru mort — его́ сочли́ уме́ршим; il est à moitié mort — он в полумёртвом cor — стоя́нии; il était plus mort que vif — он был ни жив ни мёртв; il faut le capturer mort ou vif — его́ на́до захвати́ть < взять> живы́м и́ли мёртвым; il tomba raide mort — он упа́л за́мертвоil est mort — он у́мер; он поги́б; он по́мер pop.; ∑ его́ не ста́ло;
║ fig.:mort de fatigue — мёртвый от уста́лости; il est ivre mort — он мертве́цки пьян 3. (choses) мёртвый*, безжи́зненный;j'ai trop travaillé, je suis mort — я сли́шком мно́го рабо́тал и смерте́льно уста́л;
une balle morte — пу́ля на излёте; le cheptel vif et mort — скот и ору́дия труда́; des eaux mortes — стоя́чая вода́; des feuilles mortes — сухи́е <опа́вшие>; ли́стья; couleur feuille morte — коричнева́то-золоти́стого цве́та; les langues mortes — мёртвые языки́; rester lettre morte — остава́ться/оста́ться на бума́ге; ● il n'y va pas de main morte — он берёт че́рез край; une nature morte — натюрмо́рт; le point mort techn. — мёртвая то́чка; mettre le levier au point mort — ста́вить/по= рыча́г в нейтра́льное положе́ние; la négociation est au point mort fig. — перегово́ры зашли́ в тупи́к; le poids mort d'un véhicule — мёртвый груз маши́ны; c'est un poids mort — э́то мёртвый <ли́шний> груз, э́то балла́ст; un temps mort — вре́мя просто́я; просто́й в рабо́те; la ville était morte — го́род вы́мер; mes pneus sont morts fam. — у меня́ стёрлись ши́ны ; la chandelle est morte — свеча́ пога́сла; ma pile est morte — батаре́я се́ла; mon moteur est mort — у меня́ мото́р бо́льше не рабо́таетun arbre mort — сухо́е де́рево;
MORT %=3, -E m, f1. мертве́ц ◄-а► m seult.; мёртв|ый, -ая; поко́йни|к, -ца; dans cet accident il y a eu deux morts — в результа́те несча́стного слу́чая поги́бло два челове́ка; enterrer les morts — хорони́ть/по= мёртвых; le monument aux mort s de la guerre — па́мятник поги́бшим на войне́; la messe des morts — панихи́да; le jour des morts — день поминове́ния усо́пших; veiller un mort — находи́ться ipf. у гро́ба поко́йного; une tête de mort — че́реп; la sonnerie aux morts — торже́ственный сигна́л в честь па́вших в бо́ю; debout, les mortsl — восста́ньте, мёртвые!; un bruit à réveiller les morts — а́дский шум; ce cognac réveillerait un mort ∑ — от э́того коньяка́ и мёртвый вста́нет; l'empire des morts littér. — ца́рство тене́й; descendre chez les morts littér. — спуска́ться/спусти́ться в подзе́мное ца́рство; le culte des morts — культ уме́рших; un mort vivant — ходя́чий скеле́т; ● le mort saisit le vif1) dr. пра́во прямо́го насле́дования по зако́ну и́ли по завеща́нию2) fig. совреме́нники нахо́дятся под влия́нием иде́й про́шлых эпо́х;1) прики́дываться/прики́нуться fam. <притворя́ться/притвори́ться> мёртвым2) не пока́зываться ipf. 2. dr.:mort civil — челове́к в состоя́нии гражда́нской сме́рти
3. (jeu de cartes) выходя́щий, «поко́йник» -
58 Геракліт з Ефеса
Геракліт з Ефеса (бл. 540 - 475 до н. е.) - давньогрецьк. філософ. За глибину та неоднозначність думок, висловлюваних часто-густо в притчах, насичених метафорами та алегоріями, в оповідях, загадках, хитромудрих образах і поняттях, отримав прізвисько "Темний". За трагічний песимізм думок Г. ще називали "філософом, що плаче". Збереглося понад 150 фрагментів з його творів, які пізніше були зібрані в єдиний твір "Про природу". За іншими свідченнями, цей твір мав назву "Музи", "Про державу" та ін. Тлумачення багатьох фрагментів є і зараз неоднозначним. За традицією Г. зараховується до натурфілософської іонійської школи, хоча його натурфілософія має дещо позірний, метафоричний характер Н. а відміну від попередників (Фалеса, Анаксимандра, Анаксимена), Г. значно чіткіше виокремлює з-поміж фізичних, астрономічних, економічних та інших питань власне філософські, а саме: логосу, єдиного і множинного, єдності і боротьби протилежностей, сталого та плинного, монархії та демократії, видатної особи й натовпу, аскези і гедонізму тощо Н. авіть крізь нечисленні тези Г., що дійшли до нас, прозирає одна з перших філософських систем, що спромоглася через тисячоліття й донині зберегти свою життєздатність, інтелектуальну звабу та вплив. Першопочатком усього сущого Г. вважав вогонь - стихію, яка стародавнім грекам уявлялася найрухливішою, найлегшою і найтоншою (порівняно із землею, водою й повітрям). Усе, як полум'я у горінні, народжується зі смерті чогось іншого; всі речі, через ущільнення, або ж з'являються з вогню, або у нього ж, через розрідження, повертаються. Весь цей Космос - "довіку був, є й буде вогонь вічно живий". Він той самий для всіх, його не створив ніхто ані з людей, ані з богів. -
59 tranquil
adj1) спокійний, нерухомий2) урівноважений; мирний; сумирнийtranquil life — спокійне (мирне) життя
3) що не виявляє ознак хвилювання* * *a1) спокійний, нерухомийthe tranquil surface of a small pond — застигла /не зворушена ряб'ю/ поверхня маленького ставка
the tranquil waters of a lake — спокійні води озера; гладка поверхня озера
tranquil flame — рівне полум'я; тихий, безвітряний
2) врівноважений; мирний; спокійний; безтурботний, ідилічнийtranquil life — мирне /спокійне/ життя
tranquil country /place/ — тихе село
3) спокійний, урівноважений, незворушний; рівний, тихий, мирнийhe waited till she became tranquil — він почекав, коли вона заспокоїться
he was in a tranquil frame of mind — він був в спокійному настрої; що виражає спокій; спокійний, безтурботний, незворушний, ясний (про особу, голос, погляд, міміку)
tranquil melancholy [pleasure] — тихий смуток [радість]
-
60 fiery
a1) вогненний; полум'яний, гарячий; запалений (нaпp., про нарив), гарячковий; яскравий, вогненно-червоний2) гарячий, запальний ( характер)3) займистий, самозаймистий4) гipн. газовий, який містить гримучий газ
См. также в других словарях:
полум'яніти — і/ю, і/єш, недок. 1) Яскраво горіти; палати, палахкотіти. || Яскраво світити; сяяти. || Набувати кольору полум я, вогню; червоніти (про небо, частину обрію, де заходить сонце, і т. ін.). 2) перен. Вирізнятися яскравим червоним кольором. ||… … Український тлумачний словник
чистий — а, е. 1) Не забруднений, не замазаний, без бруду, пилу і плям. || Випраний, свіжий, ще не ношений. || у знач. ім. чи/сте, того, с. Випраний, свіжий, ще не ношений одяг. || Якого тримають у чистоті; прибраний. не засмічений, охайний. || Одягнений… … Український тлумачний словник
шугати — а/ю, а/єш, недок. 1) Літаючи, швидко пересуватися в повітрі. || Яскраво спалахувати (про блискавку). || перен. Швидко поширюватися, розноситися (про думки, чутки, звуки і т. ін.). || Швидко злітати вгору або стрімко опускатися вниз. || Падати,… … Український тлумачний словник
охоплювати — юю, юєш, недок., охопи/ти, охоплю/, охо/пиш; мн. охо/плять; док., перех. 1) Хапаючи, тісно обводити навколо кого , чого небудь руками, ногами; обхоплювати, обіймати. || Хапаючи, туго стискувати, тримати. 2) Обступати, оточувати з боків. || перен … Український тлумачний словник
схоплювати — юю, юєш, недок., схопи/ти, схоплю/, схо/пиш; мн. схо/плять; док., перех. 1) Брати, хапати кого , що небудь швидким рухом рук, зубів і т. ін. || Хапати лапами, дзьобом (про тварин, птахів). || за що. Хапаючи за що небудь, тримати, стискати. || за… … Український тлумачний словник
шибати — I а/ю, а/єш, недок., розм. 1) перех. і неперех. Ударяти по чому небудь, ударятися об щось; бити, битися. || перен. Раптово, несподівано з являтися (про думки, почуття). 2) неперех. З великою силою і швидкістю спалахувати, вихоплюватися звідкись… … Український тлумачний словник
обіймати — а/ю, а/єш, недок., обійня/ти, обійму/, обі/ймеш, док., перех. і без додатка. 1) Обхоплювати кого небудь руками чи рукою, пестячи, виражаючи ніжність, почуття дружби і т. ін. || Обхоплювати руками чи рукою що небудь. 2) перен. Поширюючись,… … Український тлумачний словник
обхоплювати — юю, юєш, недок., обхопи/ти, хоплю/, хо/пиш, док., перех. 1) Хапаючи, тісно обводити навколо кого , чого небудь руками (рукою); обіймати. || Хапаючи, міцно тримати, стискувати що небудь. Обхопити оком. 2) Обступати, оточувати з боків. || Обрамляти … Український тлумачний словник
припадати — а/ю, а/єш, недок., припа/сти, аду/, аде/ш, док. 1) до чого, на що і без додатка. Падати, лягати на що небудь. || чим, на що. Опускаючись додолу, спиратися на що небудь. || Летячи, спускатися на землю. || Опадати, осідати додолу. || Стелитися… … Український тлумачний словник
тріпатися — I тріп атися а/ється, недок. Розвіватися, коливатися в повітрі, на вітрі тощо, рухатися від подуву повітря. II тр іпатися трі/паюся, трі/паєшся, недок. 1) Судорожно смикатися, битися. || Конвульсивно здригатися всім тілом. || Ширяти, рвучко… … Український тлумачний словник
оповивати — I = оповити 1) (про дим, туман, хмари, пил тощо поширюючись, укривати зусібіч), о(б)гортати, о(б)горнути, обволікати, обволокти, заволікати, заволокти, затягати, затягувати, затягти, затягнути, облягати, облягти, повивати, повити, обвивати,… … Словник синонімів української мови