-
1 неслухняний
-
2 неслухняний
disobedient, inobedient ( person); unamenable; ( про дитину) naughty -
3 неслухняний
-
4 неслухняний
nesłuhńanyjприкм. -
5 неслухняний
ურჩი -
6 Ослушливый
неслухняний. -
7 ურჩი
неслухняний -
8 ulydig
неслухняний -
9 nieposłuszny
неслухняний -
10 непослушный
неслухняний, (зап.) непослушний, (часто о детях) непокірливий, непокірний; срв. Непокорный. [Коли-ж лінуватиметься або неслухняна буде, так на те є батіг (Кониськ.). З величезною торбою за плечима, повною неслухняних дітей (Коцюб.). Перо непослушне крутилося в пальцях (Франко). Нянька каже, що дівчинка покірна, а хлопчик непокірний (Звин.)]. -ный человек - неслухняна людина, неслух (-ха).* * *неслухня́ний; ( непокорный) непокі́рний -
11 contumacious
adj1) упертий, затятий2) неслухняний; непокірний3) що не підкоряється постанові суду* * *a1) упертий, неслухняний2) юp. який не з`являється до суду за викликом; який не підкоряється постанові суду -
12 disobedient
adj1) неслухняний, непокірний2) упертий; що не піддається впливові* * *a1) неслухняний; непокірливий; норовистий2) упертий, який не піддається впливу -
13 indocile
adj1) нетямущий2) неслухняний, непокірний3) важковиховуваний* * *aнетямущий; який не бажає вчитися; неслухняний, важковиховуваний -
14 insubordinate
1. nнепокірна людина2. adjнепокірний; неслухняний* * *I n II aнепокірливий, який не підкоряється; неслухняний -
15 intractable
1. nнезговірлива (непіддатлива) людина2. adj1) незговірливий; упертий; непіддатливий; непоступливий2) важковиховуваний; неслухняний, недисциплінований3) що погано піддається обробці; непластичний4) важковиліковний* * *I nнезговірлива, непоступлива людинаII a1) незговірливий, упертий, непоступливий; важковиховуваний; неслухняний2) непіддатливий (про реч; важкооброблюваний; непластичний; важковиліковний) -
16 iron-sided
adj1) обкований; броньований2) грубий; неслухняний* * *a1) окутий; броньований2) дiaл. грубий, неслухняний -
17 masterless
adj1) що не має хазяїна (власника); безгосподарний2) заст. неслухняний, непокірний, упертий* * *a1) який не має хазяїна, власника2) icт. неслухняний, упертий -
18 naughty
adj1) неслухняний; вередливий; примхливий; пустотливий2) поганий, лихий (про дорослих)3) ризикований; сумнівний4) порочний; зіпсований; гріховний, грішний5) кепський, недобрий6) невдалий, непідхожий* * *[`nxːti]a1) неслухняний; пустотливий; капризний2) дурний, гидкий ( про дорослих)3) eвф. ризикований, сумнівний4) icт. порочний, гріховний, зіпсований; peл. поганий -
19 rebellious
adj1) повстанський; заколотний, бунтівний; бунтарський2) упертий, що не піддається лікуванню (про хворобу)3) перен. бурхливий, буйний4) недисциплінований, неслухняний5) що важко піддається обробці (про руду)* * *a1) повстанський; повсталий; заколотний, бунтівний; бунтарський2) непокірливий, неслухняний; бурхливий, буйний -
20 recalcitrant
1. nнепокірна людина; уперта людина; людина з норовом2. adj1) непокірний, неслухняний; упертий; норовливий2) непіддатливий; що не піддається (впливу)recalcitrant forms of disease — форми хвороби, які не піддаються лікуванню
* * *I nбунтар, непокірлива людина; упертюх; людина з норовомII aнепокірливий, неслухняний; норовистий; непіддатливий, який не піддається ( впливу)
См. также в других словарях:
неслухняний — а, е. 1) Який не слухається, не підкоряється кому небудь; непокірний. || у знач. ім. неслухня/ні, них, мн. Ті, що не слухаються, не підкоряються. || Який не підкоряється чиїй небудь волі, бажанню. 2) перен. Який не піддається певній дії, певному… … Український тлумачний словник
неслухняний — прикметник … Орфографічний словник української мови
бихрест — неслухняний підліток … Лемківський Словничок
непокірний — а, е. Який не хоче підкорятися, бути підвладним кому небудь; неслухняний. || у знач. ім. непокі/рні, них, мн. (одн. непокі/рний, ного, ч.; непокі/рна, ної, ж.). Ті, що не хочуть підкорятися, бути підвладними кому небудь. || Власт. такій людині.… … Український тлумачний словник
неслухняність — ності, ж. Абстр. ім. до неслухняний … Український тлумачний словник
неслухняно — Присл. до неслухняний … Український тлумачний словник
неслух'яний — а, е, заст. Неслухняний … Український тлумачний словник
норовистий — а, е, розм. Якого важко приборкувати, непокірний, неслухняний (про тварину). || Примхливий, капризний, непокірливий, упертий; з норовом (про людину) … Український тлумачний словник
розбещений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розбестити. 2) у знач. прикм. Морально зіпсований, з поганими, аморальними звичками. || Який виражає моральну зіпсованість. || у знач. ім. розбе/щений, ного, ч.; розбе/щена, ної, ж. Морально зіпсована людина. 3) … Український тлумачний словник
розпусний — а, е. 1) Який зневажає норми моралі, веде аморальний спосіб життя. || Сповнений розпусти; непристойний. •• Розпу/сний дім те саме, що Дім розпу/сти (див. дім). Розпу/сні ді/ї дії стосовно малолітнього або неповнолітнього, які являють собою… … Український тлумачний словник
розпущений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розпустити. || розпу/щено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який розпустився, розкрився під дією тепла, сонячного проміння (про бруньки, листя, квітки). || Який вкрився листям, квітами (про рослини). 3) у… … Український тлумачний словник
