Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

про+полум'я

  • 61 red-hot

    I n; амер.; сл. II a
    1) розпечений, розжарений до червого жару; нагрітий до червоного жару
    2) гарячий, полум'яний; розгарячілий; палкий ( про уяву)
    3) новий, свіжий
    4) aмep.; cл. хтивий, сластолюбний

    English-Ukrainian dictionary > red-hot

  • 62 tranquil

    a
    1) спокійний, нерухомий

    the tranquil surface of a small pond — застигла /не зворушена ряб'ю/ поверхня маленького ставка

    the tranquil waters of a lake — спокійні води озера; гладка поверхня озера

    tranquil flame — рівне полум'я; тихий, безвітряний

    2) врівноважений; мирний; спокійний; безтурботний, ідилічний

    tranquil life — мирне /спокійне/ життя

    tranquil country /place/ — тихе село

    3) спокійний, урівноважений, незворушний; рівний, тихий, мирний

    he waited till she became tranquil — він почекав, коли вона заспокоїться

    he was in a tranquil frame of mind — він був в спокійному настрої; що виражає спокій; спокійний, безтурботний, незворушний, ясний (про особу, голос, погляд, міміку)

    tranquil melancholy [pleasure] — тихий смуток [радість]

    English-Ukrainian dictionary > tranquil

  • 63 маловажный

    малозначний, незначний, маловажний. [Нехай я якусь покидьку панську і втаїла, незначну забавку (Куліш). То справа маловажна, не варт про неї думати багато (М. Грінч.)]. От -ной причины - з малого-чого. [Велику пожежу погашено, та з малого-чого полум'я запала знов (Куліш)]. Из-за -ной причины - не знати чого (чому, чим), за абищо. [Чого тобі смутитися не знать чим? (М. Вовч.)].
    * * *
    малова́жний, неважли́вий; малоці́нний, малозна́чний, який-не́будь

    Русско-украинский словарь > маловажный

  • 64 над

    и Надо предл.
    1) с твор. п. - над, (редко) надо, (для обознач. большей или меньшей пространности места или же множественности предметов либо мест, над которыми что-н. совершается или имеет к ним отношение) понад ким, чим, (выше чего) поверх, верх чого. [Зозуля літала - над нами куючи (Сл. Гр.). Стоїть явір над водою, в воду похилився (Пісня). Простяг, гріє руки над полум'ям червоним (М. Вовч.). Місце над морем (Л. Укр.). Понад морем на бульварі я самотний походжаю (Вороний). Чорніє гай над водою, де ляхи ходили, засиніли понад Дніпром високі могили (Шевч.). Хто заплаче надо мною, як рідна дитина (Шевч.). Дунув вітер понад ставом - і сліду не стало (Шевч.). Червонясте та сіре каміння скрізь понад шляхом нависло неплідне та голе (Л. Укр.). Наче гетьман з козаками понад хмарами гуля і із лука блискавками в ворогів своїх стріля (Олесь). А понад всім блакитне небо слалось і сонце йшло та хутору сміялось (Щогол.). Як дуже зілля кипить, милий поверх дерева летить (Номис). Козаки не показувалися верх окопів (Маковей)]. Меч Дамокла висит над его головою - Дамоклів меч звисає (висить) над його головою. Над дверью были написаны следующие слова - над дверима були написані такі слова. Птицы летали над рекою - птахи (пташки) літали над річкою (в этом случае река мыслится в её целостности или же имеется в виду одно определённое место), понад річкою (во многих местах, повсюду над рекой). Село раскинулось над рекой - село розгорнулося понад річкою. Железнодорожный путь проходил над морем - залізнична колія ішла понад море(м). Замок этот господствует над городом - замок цей панує над містом. Над городом летали аэропланы, разбрасывая воззвания - понад містом літали аероплани (літаки), розкидаючи відозви. Работа, работать над чем, кем - праця, працювати коло чого, над чим, над ким. [Лишається багато ще попрацювати коло того, що дала природа (Рада). Роки напруженої праці над самим собою (М. Калин.)]. Сидеть над работой - сидіти над (за) роботою. Трудиться над составлением проекта - працювати над складанням (коло складання) проєкту. Он задумался над этим вопросом - він замислився над цим питанням. Смеяться над кем, над чем - сміятися з кого, з чого. Шутить над кем - жартувати з кого. Над ним разразилось большое несчастье - на його впало велике лихо. Сжалиться над кем - зглянутися на кого. Иметь над кем власть - мати над ким владу. Принять начальство над армией - узяти провід над армією. Над ним наряжён суд - над ним уряджено суд. Над ним исполнили приговор суда - над ним виконано вирок суду;
    2) с вин. п. - над кого, над що, понад кого, понад що (в укр. яз. эта конструкция, при глаголах движения обычна). [Дивиться було він розпаленими очима кудись понад голови присутнім (Леонт.)]. Подыми конец доски над себя - підійми (підведи) кінець дошки над себе. Пошли над берег погулять - пішли над (у) берег погуляти;
    3) (в сложении) - а) (для обознач. действия сверху наверху чего-л.) над, на, до, при, під, по, ви, роз и т. п., напр.: Надстроить колокольню - надбудувати дзвіницю. Надписать письмо - надписати листа. Надсмотр - догляд, нагляд. Надлить бутылку - а) (отлить) надлити пляшку; б) (долить) долити пляшку. Надлить молока - підлити молока. Надрыжеть - порудіти (вирудіти) (трохи, зверху). Надсидеть яйцо - над[при]сидіти яйце. Надцвести - розцвісти над чим; б) (для одознач. почина, зачина) над, напр.: Надломить калач - надломити калач(а). Надбитый горшок - надбитий горщик. Надгрызок сыру - надгризок сиру.
    * * *
    тж. н`адо; предл. с твор. п.
    1) над (ким-чим); (преим. с местоимением "мною") на́ді, на́до (ким-чим); (вдоль чего-л.) пона́д и пона́д (чим)

    задуматься над чем — заду́матися (зами́слитися) над чим

    над доро́гою — над (понад) доро́гою

    сиде́ть над работой — сиді́ти над (за) робо́тою

    2) (при глаголах "работать", "трудиться") над (ким-чим); ко́ло, біля (чого)

    рабо́тать — над

    кни́гой — працюва́ти над кни́гою

    рабо́тать над [самим] собо́й — працювати над [самим] собою

    3) (при глаголах "смеяться", "издеваться") з, із, зо, зі (кого-чого), над (ким-чим)

    издева́ться над кем — знуща́тися (глузува́ти, глуми́тися) з ко́го (над ким)

    Русско-украинский словарь > над

  • 65 fiery

    ['faɪ(ə)rɪ]
    1) adj вогне́нний, вогняни́й, полум'я́ний
    2) перен. гаря́чий, палки́й, жагу́чий
    3) перен. запальни́й, гаря́чий
    4) легкозайми́стий ( про газ тощо)
    5) гірн. газоно́сний, га́зовий; що мі́стить гриму́чий газ

    English-Ukrainian transcription dictionary > fiery

  • 66 flame

    [fleɪm] 1. n
    1) по́лум'я
    2) яскра́ве сві́тло
    3) за́пал, при́страсть
    4) жарт. предме́т коха́ння, коха́ний, коха́на
    2. v
    полум'яні́ти; пала́ти; спала́хувати

    flame out, flame up — спалахну́ти, запала́ти ( про почуття)

    English-Ukrainian transcription dictionary > flame

  • 67 lick

    [lɪk] 1. v
    1) лиза́ти; обли́зувати

    to lick one's chops [one's lips] — обли́зуватися, смакува́ти

    2) зле́гка торка́тися (про хвилі, полум'я)
    3) розм. би́ти, лупцюва́ти
    4) побива́ти; переве́ршувати

    to lick [all] creation — переве́ршити всі сподіва́ння

    5) розм. мча́ти

    to go as hard as one can lick — мча́ти щоду́ху

    ••

    to lick into shape — нада́ти фо́рми, упорядкува́ти

    to lick the dust — 1) бу́ти пова́леним на зе́млю; бу́ти перемо́женим 2) плазува́ти, прини́жуватися ( перед кимсь)

    to lick a problem амер. — розв'яза́ти завда́ння; спра́витися з завда́нням

    2. n
    1) обли́зування
    2) незначна́ кі́лькість, шмато́чок ( чогось)
    3) розм. си́льний уда́р
    4) розм. крок; шви́дкість

    at a great [at full] lick — швидки́м кро́ком; з вели́кою шви́дкістю

    ••

    a lick and a promise — робо́та, зро́блена аби́як

    to put in one's best licks — доклада́ти всіх зуси́ль, стара́тися

    English-Ukrainian transcription dictionary > lick

  • 68 tot

    1) мёртвый. gestorben: Pers auch уме́рший. umgekommen поги́бший. gefallen уби́тый. geh: in Traueransprache поко́йный. verendet: Tier auch до́хлый. leblos: Auge, Blick, Gesicht; praxisfremd: Wort, Zahl, Papier, Wissen, Prinzip, Gesetz auch безжи́зненный. Gegend: Stadt, Straße, Haus; Wald, Wüste auch пусто́й, опусте́лый. erloschen: Gefühl, Flamme пога́сший. unausgefüllt: Zeit, Stunden, Tage неза́нятый. stehend: Gewässer, Wasser стоя́чий | tot sein быть мёртвым. gestorben sein умере́ть pf im Prät. durch Unfall, im Krieg поги́бнуть pf im Prät. v. Gefühl пога́снуть <исче́знуть> pf im Prät. jd. ist (schon lange) tot кто-н. (уже́ давно́) у́мер. wenn ich tot bin, … когда́ я умру́, … jd. war auf der Stelle tot кто-н. тотча́с же у́мер [поги́б]. geistig tot тупо́й. jd. ist geistig tot кто-н. вы́жил из ума́, кто-н. совсе́м отупе́л. jd. ist klinisch tot у кого́-н. наступи́ла клини́ческая смерть. jdn. tot auffinden [bergen] находи́ть найти́ [подбира́ть подобра́ть] кого́-н. мёртвым <чей-н. труп>. für tot gelten счита́ться мёртвым [поги́бшим]. jdn. für tot halten ду́мать, что кто-н. у́мер [поги́б]. sich tot stellen притворя́ться /-твори́ться мёртвым. ein Kind tot gebären роди́ть ipf/pf ребёнка мёртвым. das Kind wurde tot geboren ребёнок роди́лся мёртвым. tot auf der Straße liegen лежа́ть на у́лице мёртвым. jdn. tot liegen lassen оставля́ть /-ста́вить <броса́ть/бро́сить > кого́-н. мёртвым. er ließ ihn tot auf der Straße liegen он оста́вил мёртвого <уме́ршего> на у́лице. tot [wie tot] hinfallen < umfallen> па́дать упа́сть мёртвым [как мёртвый]. wie tot daliegen лежа́ть как мёртвый. wie tot herabhängen v. Hand, Kopf висе́ть свиса́ть безжи́зненно < как мёртвый>. wie tot schlafen спать как мёртвый <как уби́тый>, спать мёртвым сном. tote Augen мёртвые глаза́, глаза́ мертвеца́, засты́вшие <безжи́зненные> глаза́. toter Blick безжи́зненный взгляд. totes Gesicht мёртвое <безжи́зненное> лицо́ | meine Zuneigung zu ihr ist < Gefühle für sie sind> längst tot моё расположе́ние к ней давно́ пога́сло <исче́зло>. jds. Herz ist tot für alle Freuden des Lebens чьё-н. се́рдце закры́то для всех ра́достей жи́зни. die Flamme ist tot пла́мя пога́сло. das Feuer ist tot ого́нь пога́с | toter Flußarm мёртвый рука́в. hier ist alles tot umher вокру́г здесь всё мёртво <пу́сто>. die Stadt ist (wie) tot го́род лежи́т как мёртвый, го́род сло́вно вы́мер | der tote Buchstabe мёртвая бу́ква, мёртвые бу́квы. tote Farbe мёртвый <невырази́тельный> цвет. totes Gestein пуста́я <безру́дная> поро́да. auf ein totes Gleis abschieben < abstellen> ста́вить по- на тупико́вый путь. tote Leitung обесто́ченный про́вод, обесто́ченная ли́ния <прово́дка>. die Leitung [das Telefon] ist tot ли́ния [телефо́н] не рабо́тает. totes Rennen Sport одновреме́нный фи́ниш. toter Winkel мёртвое простра́нство, мёртвый се́ктор. tote Zone Funk мёртвая зо́на, зо́на молча́ния mehr tot als lebendig sein быть полумёртвым < ни жив ни мёртв>. lieber tot als Sklave лу́чше смерть, чем ра́бство. ich bin ein toter Mann, wenn man es erfährt меня́ убью́т, е́сли об э́том узна́ют. du machst dich ja noch tot ты совсе́м измота́ешься. jd. ist einfach tot von der (vielen) Arbeit кто-н. совсе́м измота́лся от рабо́ты. den toten Punkt erreichen, auf dem toten Punkt angelangt sein быть <стоя́ть, застрева́ть застря́ть> на мёртвой то́чке. etw. über den toten Punkt hinwegbringen сдвига́ть /-дви́нуть что-н. с мёртвой то́чки
    2) Jura jdn. für tot erklären объявля́ть /-яви́ть кого́-н. уме́ршим [поги́бшим]
    3) Bergbau totes Feld вы́работанное по́ле
    4) Eisenbahnwesen totes Gleis тупико́вый путь

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > tot

Страницы

См. также в других словарях:

  • полум'яніти — і/ю, і/єш, недок. 1) Яскраво горіти; палати, палахкотіти. || Яскраво світити; сяяти. || Набувати кольору полум я, вогню; червоніти (про небо, частину обрію, де заходить сонце, і т. ін.). 2) перен. Вирізнятися яскравим червоним кольором. ||… …   Український тлумачний словник

  • чистий — а, е. 1) Не забруднений, не замазаний, без бруду, пилу і плям. || Випраний, свіжий, ще не ношений. || у знач. ім. чи/сте, того, с. Випраний, свіжий, ще не ношений одяг. || Якого тримають у чистоті; прибраний. не засмічений, охайний. || Одягнений… …   Український тлумачний словник

  • шугати — а/ю, а/єш, недок. 1) Літаючи, швидко пересуватися в повітрі. || Яскраво спалахувати (про блискавку). || перен. Швидко поширюватися, розноситися (про думки, чутки, звуки і т. ін.). || Швидко злітати вгору або стрімко опускатися вниз. || Падати,… …   Український тлумачний словник

  • охоплювати — юю, юєш, недок., охопи/ти, охоплю/, охо/пиш; мн. охо/плять; док., перех. 1) Хапаючи, тісно обводити навколо кого , чого небудь руками, ногами; обхоплювати, обіймати. || Хапаючи, туго стискувати, тримати. 2) Обступати, оточувати з боків. || перен …   Український тлумачний словник

  • схоплювати — юю, юєш, недок., схопи/ти, схоплю/, схо/пиш; мн. схо/плять; док., перех. 1) Брати, хапати кого , що небудь швидким рухом рук, зубів і т. ін. || Хапати лапами, дзьобом (про тварин, птахів). || за що. Хапаючи за що небудь, тримати, стискати. || за… …   Український тлумачний словник

  • шибати — I а/ю, а/єш, недок., розм. 1) перех. і неперех. Ударяти по чому небудь, ударятися об щось; бити, битися. || перен. Раптово, несподівано з являтися (про думки, почуття). 2) неперех. З великою силою і швидкістю спалахувати, вихоплюватися звідкись… …   Український тлумачний словник

  • обіймати — а/ю, а/єш, недок., обійня/ти, обійму/, обі/ймеш, док., перех. і без додатка. 1) Обхоплювати кого небудь руками чи рукою, пестячи, виражаючи ніжність, почуття дружби і т. ін. || Обхоплювати руками чи рукою що небудь. 2) перен. Поширюючись,… …   Український тлумачний словник

  • обхоплювати — юю, юєш, недок., обхопи/ти, хоплю/, хо/пиш, док., перех. 1) Хапаючи, тісно обводити навколо кого , чого небудь руками (рукою); обіймати. || Хапаючи, міцно тримати, стискувати що небудь. Обхопити оком. 2) Обступати, оточувати з боків. || Обрамляти …   Український тлумачний словник

  • припадати — а/ю, а/єш, недок., припа/сти, аду/, аде/ш, док. 1) до чого, на що і без додатка. Падати, лягати на що небудь. || чим, на що. Опускаючись додолу, спиратися на що небудь. || Летячи, спускатися на землю. || Опадати, осідати додолу. || Стелитися… …   Український тлумачний словник

  • тріпатися — I тріп атися а/ється, недок. Розвіватися, коливатися в повітрі, на вітрі тощо, рухатися від подуву повітря. II тр іпатися трі/паюся, трі/паєшся, недок. 1) Судорожно смикатися, битися. || Конвульсивно здригатися всім тілом. || Ширяти, рвучко… …   Український тлумачний словник

  • оповивати — I = оповити 1) (про дим, туман, хмари, пил тощо поширюючись, укривати зусібіч), о(б)гортати, о(б)горнути, обволікати, обволокти, заволікати, заволокти, затягати, затягувати, затягти, затягнути, облягати, облягти, повивати, повити, обвивати,… …   Словник синонімів української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»