про+організм

1. n

1) форма; обрис; (зовнішній) вигляд

2) постать, фігура (людини)

3) стать (коня)

4) форма, вид

5) різновид; тип

6) стиль, манера; спосіб

7) стан; (спортивна) форма

8) формальність, проформа

9) церемонія, порядок

10) формула; усталена форма

11) клас (у школі)

12) бланк, форма; анкета; зразок

13) довга лава; парта

14) нора (зайця)

15) модель, взірець, тип; торговий сорт (металу тощо)

16) тех. форма для литва

17) друк. друкарська форма

18) буд. опалубка

19) грам. форма слова

20) тех. форма виконання (машини)

2. v

1) надавати форми (вигляду)

2) набувати (набирати) форми (вигляду)

3) складати; утворювати (ся); формувати (ся) (з — of)

4) формулювати, виробляти (план тощо)

5) виникати, оформлятися

6) являти (собою), бути (чимсь)

7) тренувати; виховувати (характер); дисциплінувати

8) грам. утворювати (ся)

9) організовувати, створювати

10) обрізати, формувати крону

11) забитися в нору (про зайця)

* * *

1) форма; зовнішній вигляд; обрис, контур

2) фігура ( людини); обличчя; статі ( коня)

3) форма, вигляд

4) вид, різновид; тип

5) стиль, манера

6) стан; форма ( часто спортивна); готовність; настрій, душевний стан

7) формальність; проформа; церемонія, порядок

8) клас ( у школі)

9) форма, бланк, зразок; анкета

10) довга лава, ослін

11) нора ( зайця)

12) гpaм. форма слова

13) cпeц. форма виконання ( машини); модель, тип, зразок; торговельний сорт ( металу)

14) тих. форма для лиття

15) пoлiгp. друкована форма

16) бyд. форма; опалубка

17) ( математичний) вираз

1) надавати форму, надавати вигляду; приймати форму, вигляд

2) складати, утворювати; формувати; утворюватися; формуватися; гpaм. утворювати (нaпp., множину)

3) створювати, складати; формулювати; виникати, оформлятися

4) являти собою; бути

5) тренувати, дисциплінувати; виховувати; розвивати

6) формувати, організовувати; утворювати, створювати

7) вiйcьк. шикувати; шикуватися

8) cпeц. формувати

9) caд. обрізати; формувати крону

10) забиратися, забиватися в нору ( про зайця)

1. n

1) місцева партійна (профспілкова) організація

2) місцевий (приміський) поїзд (автобус)

3) звич. pl місцевий мешканець

4) місцевий проповідник

5) місцеві новини

6) розм. місцевий шинок (трактир)

2. adj

1) місцевий

2) частковий, окремий, місцевий

3) поширений лише подекуди; що зустрічається лише в окремих районах (звич. very local, quite local)

4) вузький, обмежений, місницький

5) грам. місцевий

* * *

1) місцева організація

2) місцевий поїзд або автобус

3) місцеві новини ( у газеті)

4) місцевий житель; = local preacher

5) пивна неподалік

6) = local examinations

7) місцевий наркоз

8) місцевий кінотеатр

9) абориген

1) місцевий

2) приватний, частковий; локальний; локалізований

3) вузький, обмежений ( про погляди)

1. n

1) сцена; естрада; театральні підмостки, кін

2) театр. сцена; театральна діяльність; драматичне мистецтво

3) кінознімальний (студійний) павільйон

4) арена, поле діяльності; місце дії

5) платформа; поміст; риштування

6) пристань

7) геол. ярус, поверх

8) фаза, період, стадія

9) тех. ступінь ракети

10) станція зупинки; перегін

11) амер. автобус

12) рад. каскад

2. adj

1) сценічний, театральний

2) шаблонний, стереотипний

3. v

1) ставити (п'єсу тощо)

2) ставитися (про п'єсу тощо)

3) організовувати, здійснювати

4) інсценувати

5) будувати підмостки

6) заст. мандрувати в диліжансі (у поштовій кареті)

* * *

1) сцена, театральні підмостки, естрада

2) ( the stage) театр, сцена; театральна діяльність; драматичне мистецтво

3) кінознімальний ( студійний) павільйон

4) арена, поприще, місце дії, поле діяльності

5) платформа; підмостки, поміст, риштовання

6) предметний столик ( мікроскопа)

7) гeoл. ярус, поверх

1) сценічний, театральний

2) традиційно зображуваний на сцені, стереотипний

1) ставити (п'єсу, оперу); ставитися ( про п'єсу); організувати показ чого-небудь

2) організовувати, здійснювати

3) інсценувати ( роман); інсценувати, підстроїти

1) фаза, період, стадія, щабель, етап

2) станція, зупинка; перегін

3) пристань ( landing stage)

4) = stagecoach

5) cл. автобус

6) елк. каскад

7) фаза припливу ( tidal stage)

1. n (the straight)

1) прямизна

2) пряма лінія

3) (остання) пряма (перед фінішем)

4) чесність

5) карти, що йдуть підряд відповідно до їх достоїнства

6) амер. правда, істина; правильне твердження

2. adj

1) прямий, незігнутий

2) що не відхиляється від курсу; що не сходить з дороги; безперервний

3) некучерявий (про волосся)

4) авт. з циліндрами в ряд (про двигун)

5) правильний, рівний, у порядку

6) розм. чесний, щирий, відвертий

7) розм. вірний, надійний

8) амер. відданий своїй партії

9) амер. нерозведений (водою)

10) амер., розм. поштучний

11) театр. що належить до визначних п'єс

12) карт. розташований по порядку

3. adv

1) прямо, по прямій лінії

2) безпосередньо, прямо

3) правильно, точно, влучно

4) чесно, відверто, прямо

5) негайно, відразу

4. v

1) випрямляти, розпрямляти

2) одягати небіжчика

* * *

1) тк.; sing ( the straight) прямизна; пряма лінія

2) cпopт. фінішна пряма

3) чесність

4) кapт. карти, підібрані підряд по достоїнству, "порядок", "стріт" ( у покері)

5) нормальна людина (не гомосексуаліст, не наркоман); несхв. "добропорядна" людина, обиватель, міщанин

1) прямий, невигнутий; який не відхиляється від курсу, який не сходить зі шляху; безперервний

2) правильний, рівний; який знаходиться в порядку

3) чесний, прямий, щирий

4) вірний, надійний

5) cл. який неухильно підтримує рішення своєї партії; відданий своїй партії

6) cл. нерозбавлений

7) cл.; кoм. фіксований, прейскурантний ( про ціну); без знижки за велику кількість купленого

8) лiт., театр. чистий за жанром; природний, органічний ( про гру актора); звичайний, рядовий (про лiт. твір)

9) який іде по порядку; кapт. розташований один по одному

10) cпeц. об'єктивний ( про газетні повідомлення)

11) звичайний, традиційний; нормальний; здоровий ( про психіку)

12) єдиний ( про спосіб винагороди); прямий ( про відрядність)

13) прямий, безпосередній (про спостереження, розрахунок)

1) по прямій лінії, прямо

2) прямо, безпосередньо

3) правильно, точно, влучно

4) правильно, упорядковано

5) чесно, відкрито, прямо

6) об'єктивно ( у газетних повідомленнях)

7) ясно, чітко, тверезо

8) у сполученнях

1. n

1) батіг, канчук, пуга; хлист, прут; лозина, різка; хворостина

2) кучер, фурман

3) пол. парламентський партійний організатор

4) мисл. псар; доїжджачий

5) обметування (петель тощо)

6) крем; збиті вершки (яєчні білки)

7) віничок

8) кінний коловорот

9) крило вітряка

10) мор. піднімальний гордень

2. v

1) шмагати, хльостати; сікти; батожити; лупцювати

2) перен. бичувати; карати; мучити; шпигати; гостро критикувати; картати, лаяти

3) підганяти; підхльостувати

4) амер., розм. розбити (противника); перемогти, перевершити

5) збуджувати; роздувати; розпалювати; розворушити, пожвавити (тж whip up)

6) зганяти докупи (в одне місце); збирати докупи

7) пол. викликати на засідання (члена парламенту)

8) тріпотіти, полоскатися; лопотіти

9) кидатися, пориватися

10) обметувати; зшивати через край

11) робити зборки

12) збивати (вершки, яйця)

13) тех. піднімати вантажі коловоротом

14) молотити ціпом

15) вудити рибу на мушку

16) мор. обмотувати, замотувати

17) спорт. кинути (противника)

18) хильнути (чарочку)

* * *

1) батіг, канчук; кнут; хлист; різка; прут, хворостина

2) кучер

3) політ. парламентський партійний організатор; повістка партійного організатора про необхідність бути присутнім на засіданні парламента

4) миcл. псар

5) обкидання ( петель)

6) взбиті вершки або яєчні білки; крем

7) віничок, збивачка

8) кінний воріт

9) крило вітряка

10) cпopт. ривок; кидок

1) хлестати, сікти; карати; мучити; піддавати різкій критиці, сварити

2) cл. побити, розбити (супротивник; перемогти, перевищити)

3) ( whip up) підгоняти; підхльостувати, підгонити; збуджувати; роздувати, розпалювати; оживляти, розворушити

4) ( whip in) згоняти в кучу ( про собак-гончаків); збирати, згоняти в одне місце ( людей)

5) політ. визивати(члена парламент на засідання (whip in, whip up))

6) хлопати; тріпотіти, полоскатися

7) рванутися, кинутися

8) збивати (вершки, білки)

9) cл. перекнути, пропустити (чарочку спиртного; whip off, whip up)

10) обкидати ( петлі); зшивати через край; робити зборки; збирати ( тканину)

11) c-г. молотити ( ціпом)

12) вудити рибу на муху

13) мop. обмотувати, замотувати

14) тex. піднімати ( вантаж) воротом

15) cпopт. скинути (супротивника; whip off)

16) cл. вкрасти

••

АНТРОПОСОЦІОГЕНЕЗ - сукупність поглядів на процес формування фізичного типу людини разом з її становленням як суб'єкта суспільних відносин та доцільної перетворювальної діяльності, творця культури. Тривалий у часі та разгалужений у просторі А. розглядають як перехідний період між еволюцією органічної природи та історичним розвитком суспільства. Теоретичне осягнення А. є комплексною науковою проблемою, яку вирішує широке коло природничих та гуманітарних наук. Разом з тим це проблема і філософська, світоглядна, пов'язана з усвідомленням людиною своєї сутності, специфіки власного буття, генетичних зв'язків із природою. Не випадково найдавнішими і універсальними темами первісної свідомості були космологічні та антропологічні міфи про виникнення світу та появу в ньому людини. В родовому суспільстві були поширені тотемістичні уявлення про спорідненість кожного роду з певним тваринним чи рослинним предком. На цьому етапі людина в своїй свідомості ще не відокремлює себе від природного світу. Світові релігії, зокрема юдаїзм, християнство, іслам, вважають людину продуктом божественного творіння. Як тварна істота людина докорінно відрізняється від усього тварного світу, займає виняткове місце в ньому, оскільки створена за образом та подобою Бога, наділена безмертною душею, розумом та свободою волі і є істотою духовною. Наукове осягнення генезису людини отримує сильний поштовх з появою еволюційної теорії розвитку органічного світу. Згідно з сучасними еволюційними уявленнями вирішальне значення в А. відігравала виробнича діяльність, праця, антропогенетична роль якої полягала у формуванні не стільки фізичного тіла людини, скільки "тіла соціуму", у перетворенні економічної поведінки окремих індивідів на економічну діяльність колективу. Колективне здобування засобів до життя сприяло зміцненню групи, а розподіл праці вів до її диференціації та ускладнення структури - стадо перетворювалося на соціальний організм. Особливу роль при цьому мала поява перших універсальних моральних норм людства - заборона вбивства представника свого колективу (кровного родича) та заборона статевих зв'язків між представниками свого роду (інцесту). Виникнення екзогамії - соціального механізму регуляції власне біологічних відносин по фізичному відтворенню людини - сприяло подальшому соціальному розвитку людства. Встановлення шлюбних зв'язків одного роду з іншим відкривало, з одного боку, шлях до їх об'єднання в соціальні спільноти (племена, союзи племен), а з іншого - вело до ускладнення окремих соціальних одиниць і їх подальшої диференціації на сім'ї. Збільшення впливу соціокультурних явищ в процесі гомінізації привели, зрештою, до становлення людини як єдиного біологічного виду, що розпадається начисленні адаптивні типи, ареальні групи (раси та підраси), стихією існування яких є соціальність, а механізмами життєдіяльності - різноманітні культурні форми.

ТЕОРІЯ ( від грецьк. υεωρία - розгляд, міркування, вчення) - 1) В широкому розумінні - особлива сфера людської діяльності та її результатів, яка включає в себе сукупність ідей, поглядів, концепцій, вчень, уявлень про об'єктивну діяльність, протистоїть практиці як предметно-чуттєвій діяльності і водночас перебуває з нею в органічній єдності. Т. виростає з практики, узагальнює її та обґрунтовується нею, а практика осмислюється, організується і спрямовується Т. В цьому розумінні Т. набуває дещо метафоричного значення. Філософський зміст взаємодії Т. і практики розкривається через взаємозв'язок категорій теоретичного і практичного. 2) У власному розумінні - форма вірогідних наукових знань, що дає цілісне і систематичне уявлення про закономірності та сутнісні характеристики об'єктів. Т. є найрозвинутішою і найдосконалішою формою організації наукового знання. Серед інших форм (абстракції, асоціації абстракцій, гіпотези тощо) Т. вирізняється багатьма ознаками і насамперед будовою і пізнавальними функціями. В процесі пізнання Т. виступає як система понять, висловлювань, умовиводів, зведених до єдиного об'єднавчого начала, роль якого відіграє певна узагальнююча ідея. Характерним для будови теорій є те, що всі її твердження і поняття поділяються на дві групи. Перша, кількісно невелика, охоплює сукупність вихідних понять і тверджень, що лежать в основі Т. і формулюють фундаментальні закони чи властивості об'єктів, які вивчає теорія. Вихідні твердження називаються принципами, постулатами або аксіомами. Другу групу становить сукупність похідних понять і тверджень Т., що з тією чи іншою силою логічної необхідності випливають з вихідних тверджень. Похідні твердження називаються логічними наслідками, висновками або теоремами. Прийнятий спосіб логічного встановлення істинності теорій (спосіб доведення) тісно пов'язує між собою всі поняття та твердження і створює логічну структуру Т., надаючи їй характеру цілісної, відносно замкненої системи знання. В пізнавальному відношенні Т. є істинним знанням. Вона є узагальненням об'єктивних фактів, досвіду, суспільно-історичної практики людей, формулює закони, що визначають відношення між об'єктами. Т. є формою систематизації наукових знань, способом опису об'єктивної дійсності та засобом пояснення її закономірностей. Т. здатна передбачати нові явища, закономірності, тенденції розвитку тощо. Кожна розвинена наука будується з багатьох відносно самостійних і пов'язаних між собою Т. Розрізняють різні типи Т. За предметом їх поділяють на математичні, фізичні, біологічні, соціогуманітарні тощо; за будовою - на дедуктивні, істинність тверджень яких встановлюється шляхом виводу із тверджень вихідних, і недедуктивні, істинність тверджень яких доводять за допомогою аргументації фактами. Дедуктивні Т., побудовані як логічне мислення, називаються формалізованими. За характером відношення до дійсності розрізняють Т. змістовні, коли Т. є відображенням конкретної частини реальності, і формальні, коли Т. виступає тільки як форма, безпосередньо не пов'язана з тією чи іншою предметною областю. Формальні Т., що їх розглядають як сукупність упорядкованих знаків, називають знаковими або логістичними системами; коли ж упорядковану сукупність знаків розглядають у зв'язку з певними їх значеннями, то такі формальні Т. називають мовами (Т. як мова) С. еред сукупності Т., споріднених за своїм предметом, виділяють фундаментальні Т., які займають провідне місце в тій чи іншій науці. Вони є основою її розвитку, формують спосіб мислення, який панує в цій науці. Напр., у сучасній фізиці такими Т. є квантова механіка, теорія відносності, в біології - еволюційна теорія, генетика. В сучасних умовах Т. виступає основною формою розвитку науки. Т. виникає, як правило, у вигляді гіпотези на базі узагальнення наукових фактів. Гіпотеза переростає в Т. внаслідок перевірки її за допомогою досліду, спостереження, практичного застосування.

ФІЛОГЕНЕЗ і ОНТОГЕНЕЗ - терміни для позначення двох форм розвитку організмів: історичного розвитку певного виду організмів (філогенез) та індивідуального розвитку конкретного організму (онтогенез); були запроваджені Геккелем для характеристики біогенетичного закону. Детальніше уявлення про єдність і взаємозв'язок Ф. і О. розробив Дарвін у теорії еволюції. В подальшому розвиток науки підтвердив обопільний зв'язок Ф. і О. Цей зв'язок проявляється назагал у тому, що онтогенез є результатом історичного розвитку; водночас онтогенез справляє зворотний вплив на філогенез. На метафоричному рівні поняття Ф. і О. досить широко використовуються у філософії, психології, лінгвістиці тощо. Напр., коли говорять про розвиток свідомості в Ф. і О., то мають на увазі взаємозв'язок розвитку суспільної та індивідуальної свідомості, соціальне продукування категоріальної структури мислення та її засвоєння конкретним індивідом.

1) судове доручення; вчинення (злочину тощо); комісія ( група осіб або орган), комісія, комітет; комісія ( замовлення), замовлення, доручення; угода про комісію, комісійна угода; комісійна винагорода; комісійний продаж; комісійний збір; призначення на посаду; наказ про призначення; офіцерське звання; включення судна до переліку діючих суден військово-морського флоту

2) призначати на посаду; доручати, давати замовлення, замовляти; призначати ( на посаду); уповноважувати

•

- commission agent

- entireness

n вірність, відданість, лояльність

- loyalty certificate свідоцтво про благонадійність

- message of loyalty to the head of state послання главі держави з вираженням дружніх почуттів

- pledge of loyalty зобов'язання виявляти лояльність

- loyalty oath присяга у благонадійності, підписка про неналежність до підривних організацій (США)

- loyalty purge чистка державних установ від запідозрених у нелояльному ставленні до американського стилю життя

- to sign a loyalty oath дати підписку про неналежність до підривних організацій (США)

- solemnly undertake to exercise in all loyalty... урочисто обіцяю зі всією відданістю...

Борецький, Іван (Йов) (?, с. Бірче на Львівщині - 1631) - укр. релігійний і культурний діяч. Здобув освіту, ймовірно, у Львівській братській школі та Острозькому колегіумі. У 1604 р. став ректором Львівської братської школи, у 1611 р. вже був священиком Воскресенської церкви у Києві. Б. - один із організаторів Київського братства і братської школи, ректором якої він став 1615р. 1619 р. прийняв чернечий постриг під ім'ям Йов (1619) і став ігуменом Києво-Михайлівського монастиря. Від 1620 р. і до смерті Б. - Київський і Галицький православний митрополит. Його твори до нашого часу майже не збереглися. Обстоював права, звичаї і віру укр. народу, захищаючи їх від зазіхань з боку світської та духовної влади Речі Посполитої і обґрунтовуючи потребу різних форм протесту з метою поновлення справедливості. У дусі барокової епохи античні ідеї громадянської свободи у поглядах Б. поєдналися з середньовічною переконаністю у непорушності шляхетських станових привілеїв, наданих монархом за вірну службу. Ним було висунуто вимогу до польськ. верхівки дотримуватися принципу рівності у ставленні до польськ., литовськ. й укр. народів, як рівноправних членів єдиної держави, обстоювалася типова для станової демократії думка про те, що шляхетському королю належить керувати вільним народом, не порушуючи присяги і шануючи надані народам привілеї. Водночас у відповідь на утиски і порушення прав з боку польськ. уряду висловлювалась ідея про політичний союз із Московською державою. Б. також приписують написання полемічного твору під назвою "Пересторога" (бл. 1605 - 1606 рр.). Цей твір має яскраво виражену антикатолицьку й антиуніатську спрямованість, викриває колонізаційну політику Речі Посполитої, обстоює думку про необхідність піднесення освітнього рівня в Україні, організації своїх шкіл тощо.

ВЛАДА - здатність спрямовувати процеси, події, дії та поведінку людей у бажаному напрямі. В. передбачає наявність, по-перше, суб'єкта В. (того, хто застосовує В.), по-друге, об'єктаВ. (до чого чи до кого В. застосовують), по-третє, засоби, з допомогою яких досягають В., і, по-четверте, мету, заради якої В. застосовують С. уб'єктом В. може бути окрема людина, група людей або й усе людство. Об'єктом В. можуть бути окремі люди або групи людей. Вимога, щоб суб'єкт В. усвідомлено застосовував В. і виявляв волю до В., так само як вимога, щоб об'єкт В. усвідомлював себе об'єктом В., є радше ідеальним типом владних взаємин: усвідомлення себе суб'єктом чи об'єктом В. у багатьох випадках є тільки частковим або відсутнім взагалі. Зокрема, у випадку замаскованого використання В. об'єкт В. може не усвідомлювати, що його поведінку спрямовують за допомогою певних технологій; так само переконання суб'єкта В. у тому, що він є дійсним суб'єктом В., може бути помилковим. У всіх цих випадках ідеться про самоусвідомлення або про міру усвідомлення сторонами справжньої ролі, яку вони відіграють у владних взаєминах. Переносне застосування поняття "В." має місце тоді, коли говорять, що інстинкти, почуття, ідеї, ідеології, гроші чи речі і т.п. "мають В. над людьми". Насправді тут маємо справу тільки із залежністю (яка, зокрема, визначає межі свободи будь-якого суб'єкта). Але тільки деякі різновиди залежності є виявами В. Об'єктом В. може бути також сам суб'єкт В., хоча при цьому він розрізняє себе - суб'єкта, на відміну від себе - об'єкта. У випадку В. особи над собою (своїм тілом, психічними станами) чи, напр., у випадку самоврядування народу (де держава виступає засобом самоврядування) суб'єкт В. використовує В. щодо самого себе. Існує багато різновидів особистої та колективної В., залежно від того, хто є суб'єктом та об'єктом В., які засоби використовує суб'єкт В. для досягнення В. і для чого (з якою метою) він використовує її: В. батьків над дітьми, В. вчителя над учнем, В. еліт, адміністративна, державна, судова В., В. масової інформації, В. окремих осіб у тих чи тих колективах (навіть дитячих), В. окремих осіб чи груп осіб в організованих злочинних угрупованнях тощо. Колективну В. часто здійснюють не безпосередньо, а з допомогою певних установ - держава, різного роду адміністрації тощо. Це уможливлює відчуження В. від суб'єкта В.: так, у випадку демократії (самоврядування) "суверен В." (народ) за певних умов стає більшою мірою об'єктом В., ніж її суб'єктом. У владних концепціях політику визначають як застосування В. з метою спрямовувати поведінку осіб та суспільних груп таким чином, щоб забезпечити деякий стан колективного цілого (див. політика). Державна В. тоді виступає тільки одним із різновидів політичної В. Оскільки про "В. над природою" можна говорити тільки у випадку спрямування природних процесів у бажаному для людства напрямі, то екологічна криза та деякі інші наслідки технологічного поступу свідчать, що в дійсності В. людини над природою обмежена: по-перше, можливістю передбачати віддалені наслідки і, подруге, можливістю контролювати застосування різних технологій. Найглибші антропологічні джерела В. полягають у заміні дії природних механізмів, які регулюють зв'язок усіх інших живих організмів з природою, свідомо контрольованими процесами. Втім було б помилковим розглядати В. людини над людиною (та одних суспільних груп над іншими) поза контекстом певної культури. Допустимий обсяг В., засоби досягнення В., мета, заради якої В. використовують, - усе це передусім залежить від особливостей культури та тих цінностей, які побутують в даному суспільстві (звичаїв, етичних та правових норм тощо). Використання політичної В. (поза випадком, коли В. тотожня використанню сили або погрози силою) залежить насамперед від способів легітимізації В., від типів держави, загальної масової політичної культури та культури професійних політиків.

ЕТОЛОГІЯ - біологічна дисципліна, що досліджує поведінку тварин і біологічні засади поведінки людини. Вчення про поведінку бере початок у таких традиційних галузях знання, як психологія, фізіологія та зоологія. Згодом на їх основі сформувалися порівняльна психологія та зоопсихологія, еволюційний аналіз поведінки та Е., яка певного мірою є синтезом згаданих вище дисциплін. Попередником сучасного наукового підходу до вивчення поведінки тварин є Дарвін. Його теорія природного добору дозволяє розглядати поведінку на еволюційних засадах, становить ключовий аспект сучасної Е. Погляди Дарвіна на інстинкт є підґрунтям поглядів засновників класичної Е. Значної ваги набули також висновки Дарвіна про еволюційну єдність людини та представників тваринного світу. Засновниками класичної Е. є австр. вчений Лоренц та голланд. вчений Тинберген. Характерною рисою їх досліджень стала спроба поєднати еволюційне, або функціональне, розуміння суті поведінки з розкриттям причин та механізмів поведінкових актів, а також наголошення на необхідності безпосереднього вивчення поведінки тварин у природному середовищі. Дослідник поведінки має дати відповіді на наступні запитання: які причини конкретного поведінкового акту, що його здійснює тварина; як відбувається становлення цього акту в процесі онтогенезу; яке значення він має для виживання; як відбувалася його еволюція? Концептуальне становлення класичної Е. завершилося у 1950-х рр. У 1960-ті рр. виникла об'єктивна потреба пояснення механізмів поведінкових явищ на всіх рівнях організації живого, а отже, й необхідність тіснішої взаємодії Е. з іншими біологічними дисциплінами. На основі подальшого розвитку міждисциплінарних зв'язків утворився комплекс суміжних дисциплін, що вивчають усі рівні організації та регуляції поведінки в процесах онто- та філогенезу. Вони об'єднуються під загальною назвою синтетичної Е. Згідно з Тинбергеном, внаслідок злиття класичної Е. з нейрофізіологією, багатьма розділами психології, екології, еволюційного вчення та генетики етологами слід вважати усіх біологічно орієнтованих дослідників поведінки. Науковий підхід Лоренца та Тинбергена вирізнявся значною філософською спрямованістю й не лише вплинув на подальший розвиток науки про поведінку, а й стимулював бурхливі дискусії в гуманітарних науках.

Коменський, Ян Амос (1592, Нивниця - 1670) - чеськ. педагог, мислитель, громадський діяч. Освіту здобув у братській школі, далі - латинській школі, в Херборнській академії і Гейдельберзькому ун-ті, де він розпочав роботу над створенням своєрідної енциклопедії під назвою "Театр усіх речей" і повного словника чеськ. мови. У зв'язку з переслідуваннями з боку католиків був вимушений емігрувати до Польщі (м. Лешно), де викладав у гімназії і завершив написання свого твору "Дидактика" (1632) З. годом "Дидактика" була дещо оновлена і в перекладі на латину дістала назву "Велика дидактика" (1633 - 1638). К. багато уваги приділяв розробці ідей пансофії ("навчання всіх усьому"), що викликало неабиякий інтерес європейських учених В. 1650 р. К. запросили до Угорщини для організації шкіл, і він зміг частково реалізувати свою ідею пансофічної школи (наукове обґрунтування її принципів). В Угорщині вчений завершив написання першого в історії педагогіки ілюстрованого підручника "Світ чуттєвих речей в малюнках" (1658). Роздуми К. над планом реформування суспільства були втілені в фундаментальній праці "Всезагальна порада про виправлення справ людських". Перші дві її частини були опубліковані в 1662 р.; рукописи п'яти подальших частин знайдено в 30-х рр. XX ст. Повний текст праці вперше опубліковано в 1966 р. в Празі лат. мовою. За своїми філософськими поглядами К. наближався до матеріалістичного сенсуалізму. Визнавав три джерела пізнання - почуття, розум і віру, наголошуючи на провідному значенні органів чуття. В розвитку пізнання К. розрізняв три ступеня - емпіричний, науковий і практичний. В суспільстві має бути впроваджена загальна освіта; дітей слід виховувати в дусі гуманізму. Разом з тим, К. не виключав вагомого значення релігії для морального виховання (постійно вів мову про необхідність підготовки людини до вічного життя). Виходячи з ідеї про пізнаваність світу, К. вважав всі явища педагогічного процесу такими, що їх можна вивчати, ними можна керувати. Людина - частина природи, яка мусить скорятися законам природи, тому педагогічні засоби повинні бути відповідними до природи. Разом з тим, принцип природодоцільності виховання передбачає вивчення законів духовного життя людини і узгодженість з ними всіх педагогічних впливів. Твори К. справили великий вплив на розвиток світової педагогіки і шкільної практики. Чимало принципів його дидактики увійшли в сучасну теорію навчального процесу. К. мріяв створити "Пансофічний коледж", де б викладалася нова експериментальна філософія. В 1641 р. на запрошення парламенту К. прибув до Англії, де сподівався заснувати свій коледж. Хоча йому це і не вдалося здійснити, але його ідеї вплинули на створення Королівського товариства.

[br]

Осн. тв.: "Театр усіх речей" (1614 - 1627); "Скарбниця чеської мови" (1612 - 1656); "Велика дидактика" (1633 - 1638); "Відкриті двері до мов" (1631); "Астрономія" (1632); "Фізика" (1633); "Пансофічна школа" (1651); "Єдино необхідне" (1668).

ПРОСВІТНИЦТВО - а) хронологічний період кін. XVII - XVIII ст., який позначається поняттям "доба П."; б) філософська та ідейна течія, поширена в Зх Є. вропі у XVII - XVIII ст., що охопила фактично всі сфери культури. Отже, П. - це загальнокультурне явище процесу історичного розвитку Європи. Термін "П." зустрічається у працях Вольтера, Гердера, але остаточно входить у вжиток після опублікування праці Канта "Відповідь на запитання: що таке Просвітництво?" (1784). Історичним ґрунтом становлення просвітницької ідеології став інтенсивний розвиток наукових знань у XVII ст І. деал наукового знання, що невіддільний від раціональності та оптимізму, сприяв реалізації можливостей пізнання. Важливою складовою просвітницької ідеології стала розробка суспільно-політичних теорій, зорієнтованих на розбудову раціонально організованого суспільства В. основу просвітницьких суспільно-політичних теорій було покладено поняття незмінної людської природи, зміст якого включав ідею про рівність людей від природи, а також про існування низки невідчужуваних прав і свобод людини й громадянина. Одним із засобів утвердження ідеалів П. їхні прихильники вважали розвиток історичної науки ("школи моралі й політики"). При цьому просвітницький погляд на історію характеризувався наступними властивостями: відмова від теологічного способу пояснення історичного процесу, різко негативне ставлення до Середньовіччя, ідеалізація Античності, історичний оптимізм та віра в прогрес, визнання існування єдиних історичних закономірностей розвитку всього суспільства. В органічному зв'язку зі всією системою знань мислителів П. були проблеми виховання. Значний внесок у розвиток педагогічної науки внесли Локк.Дидро, Гельвецій, Руссо. Розвиток П. мав і свою незаперечну національну специфіку, в контексті чого, як правило, виділяють англ., франц., нім., італ. П. тощо. Серед основних течій англ. П. вирізняють: а) ідеалістичну: Шефтсбері, Берклі, Г'юм, шотланд. школу здорового глузду (Рід, Бетті, Оствальд); б) матеріалістичну: Коллінз, Гартлі, Пристлі, Толанд, Ньютон. Розвиток франц. П. охоплює ранній етап (XVII ст. - Лабрюєр, Ларошфуко, Декарт, Гассенді) та високе П. (XVIII ст. - Монтеск'є, Маблі, Вольтер, Кондильяк, Руссо, Ламетрі, Дидро, Гельвецій, Гольбах, Марешаль, Мельє та ін.) О. днією з центральних подій розвитку франц. П. стало йидання "Енциклопедії" (1751 - 1780), асоціально-політичним завершенням - події Французької революції 1789 р. П. у Німеччині розпочалося доволі пізно - у XVIII ст., що було зумовлено економічною відсталістю та відсутністю національної єдності; соціально-політичні та філософські пошуки цієї єдності стали однією з найпотужніших сполук нім. П. До чільних представників нім. П. належать Крузій, Чирнгауз, Томазій, Баумгартен, Гаман, Якобі, Гердер, Гете, Лессинг. П. в Італії було щільно поєднано з боротьбою за національне об'єднання. Важливе місце у працях італ. просвітників займало питання про єдину літературну італ. мову. Ідеї італ. П. рельєфно відбились у працях Чезаротті, Веррі, Беккаріа, Філанджері, драматургії Гольдоні.

n фін. позика; позичка; кредит; a позиковий; позичковий

операція передачі власником в особі позикодавця грошей або ін. активів позичальнику, який на підставі угоди між сторонами зобов'язується повернути власність у визначений період часу і з виплатою винагороди (fee) у формі відсотка (interest); ♦ виділяють позики забезпечені або незабезпечені, короткострокові або довгострокові, відсоткові або безвідсоткові тощо, які видаються банками, страховими організаціями, урядами, компаніями, окремими особами

═════════■═════════

acquisition loan позика на купівлю активів іншої фірми; adjustable rate loan позика зі змінним відсотком; agricultural loan позика на сільськогосподарські потреби; amortization loan довгострокова позика, яка погашається на виплат; automatic premium loan автоматична позичка під страхові внески; back-to-back loan позика в одній країні або валюті, яка гарантована в іншій країні або валюті; bad loan прострочена позика • позика, яка не сплачена в строк; bank loan банківська позика; bridge loan перехідна позика; bridging loan позика на купівлю нового дому до моменту продажу позичальником старого дому; broker call loan брокерська онкольна позика; broker's loan брокерська позика; building loan позика на будівництво; business loans позика діловим підприємствам; call loan онкольна позика • позика на вимогу; callable loan позика на вимогу • онкольна позика; cash loan грошова позика; character loan незабезпечена позика споживачу під поручительство гарантодавців; clearance loan одноденна позика; collateral loan позика під забезпечення; co-maker loan незабезпечена позика споживачу під поручительство на споживчі потреби; commercial loan комерційна (підтоварна) позика; commodity loan позика під забезпечення товаром; consumer loan позика споживачу; consumption loan позика онкольна; crown loan безвідсоткова позика зі сплатою на вимогу; currency loan валютна позика; customer's loan позика на споживчі потреби; day loan одноденна позика; day-to-day loan позика до запитання • онкольна позика; dead loan несплачена позика; demand loan позика на вимогу • онкольна позика; deposit loan позика, яка зараховується на депозитний рахунок позичальника; direct loan пряма позика; disbursed loan використана позика; discount loan позика, яка заздалегідь виплачена відсотками; dollar loan позика в доларах; domestic loan внутрішня позика; doubtful loan сумнівна позика; endorsed loan позика, яка гарантована третьою особою; Eurocurrency loan позика в євро-валюті; Eurosyndicated loans євросиндикована позика; excess loan позика понад дозволену межу; external loan зовнішня позика • закордонна позика; farm loan фермерська позика • позика сільськогосподарським підприємствам; farming loan позика сільськогосподарським підприємствам • фермерська позика; federal loan федеральна позика; fiduciary loan незабезпечена позика; fixed loan довгострокова позика; fixed-date loan термінова позика; fixed-rate loan позика із встановленою ставкою • позика з фіксованою відсотковою ставкою; fixed-rate term loan позика з твердим відсотком; floated loan розміщена позика; forced loan примусова позика; foreign loan закордонна позика; funded loan облігаційна позика; gift loan безвідсоткова позика; gold loan золота позика; government loan урядова позика; guaranteed loan гарантована позика; hard loan позика з поверненням у твердій валюті; housing loan позика на купівлю житла; income property loan позика під об'єкти, які приносять дохід; industrial loan промислова позика; instalment loan позика з погашенням на виплат; interest bearing loan відсоткова позика; interest-free loan безвідсоткова позика; interim loan проміжна позика; intermediate loan середньострокова позика; internal loan внутрішня позика; inventory loan позика, забезпечена товарними запасами; investment loan інвестиційна позика; irredeemable loan несплачена позика • безнадійна позика; local loan позика, випущена місцевою владою; local-authority loan позика, випущена місцевими органами влади; lombard loan ломбардна позика • позика, забезпечена облігаціями й акціями; long-term loan довгострокова позика; low-interest loan позика під низькі відсотки; medium-term loan середньострокова позика; money loan грошова позика; morning loan одноденна позика; mortgage loan іпотечна позика • позика під нерухомість; national loan державна позика; no-purpose loan нецільова позика; open-end loan позика споживачеві з невстановленою заздалегідь сумою; ordinary loans позики за рахунок звичайних ресурсів; outstanding loan неповернена позика; overdue loan прострочена позика; overnight loan одноденна позика; parallel loan паралельна позика; partially amortized loan позика, погашена на виплат; participating loan часткова позика • дольова позика; participation loan часткова позика • дольова позика; permanent loan безстрокова позика; permanent government loan консолідована урядова позика; personal loan позика приватній особі; policy loan позика під страховий внесок; primary loan основна позика; public loan державна позика; purpose loan цільова позика; real estate loan позика під нерухомість; receivable loan позика, видана під вексель; recourse loan позика з правом звертання по допомогу; redeemable loan позика, сплачена наступними тиражами; redemption loan позика для погашення • позика для викупу; repaid loan сплачена позика; seasonal loan сезонна позика; secured loan позика під заставу • забезпечена позика; securities loan позика цінних паперів; self-liquidating loan позика, яка самоліквідується; short-term loan короткострокова позика; sight loan позика на вимогу; simple-interest loan позика з виплатою відсотків, коли мине річниця; single loan разова позика; sinking fund loan позика, яка передбачає утворення фонду сплати; small loan маленька позика; soft loan пільгова позика; speculative loans спекулятивні позики; stabilization loan стабілізаційна позика; state loan державна позика; stock exchange loan позика брокеру фондової біржі; stock market loan ломбардна позика; stop-gap loan негайна позика для рятування підприємства; straight loan позика без забезпечення; street loans короткострокові позики біржовим маклерам • добові позики; substandard loan позика з підвищеним ризиком; swing loan перехідна позика; syndicated loan банківська позика консорціуму • банківська позика членам консорціуму; tax-exempt loan неоподаткована позика; term loan строкова позика; tied loan позика з умовами купівлі товарів або послуг в країні кредитора; time loan строкова позика; undersubscribed loan позика, передплата якої не розповсюджена повністю; undisbursed loan невикористана позика; unlawful loan незаконна позика; unsecured loan незабезпечена позика; variable rate loan позика зі змінним відсотком; warehouse loan позика, забезпечена складською розпискою; weekly loan тижнева позика

═════════□═════════

loan account рахунок позики; loan against an instrument of debt позика під боргове зобов'язання; loan against borrower's note позика під зобов'язання клієнта; loan against commodities and materials позика під товарно-матеріальні цінності; loan against goods підтоварна позика; loan against government guarantee позика під урядову гарантію; loan against a pledge позика під заставу • позика під зобов'язання; loan against securities позика під цінні папери; loan against services позика під послуги; loan agreement договір про позику • угода на одержання кредиту; loan and savings bank позиково-ощадний банк; loan applicant особа, яка звертається з проханням про позику • прохач позики; loan application заява на одержання позики; loan application fee плата за заяву про одержання позики; loan application procedure процедура розгляду заяви про одержання позики; loan arrangement угода про позику; loan association кредитне товариство; loan at interest позика під відсотки; loan balance залишок несплаченої позики; loan calculation калькуляція позики; loan capital позичковий капітал; loan certificate розрахунковий сертифікат • позичкове свідоцтво; loan commitment зобов'язання за позикою; loan contract договір про позику • контракт на одержання кредиту • кредитна угода; loan debtor позичальник; loan department позичковий відділ банку; loan disbursement сплата позики; loan disbursement premium премія за сплату позики; loan document кредитна квитанція; loan evidenced by a certificate позика, підтверджена розпискою; loan figures розмір позики; loan financing позикове фінансування • кредитне фінансування; loan for an extension позика на прибудову до дому; loan for a period of позика на термін; loan for a tenant's contribution позика для внесків орендаря; loan for consumption purposes позика на споживчі цілі; loan free of interest безвідсоткова позика; loan from borrowed funds позика коштом позичених фондів; loan funds позикові фонди; loan granted дозволена позика; loan granted by a syndicate позика, яка дана синдикатом; loan granting authority установа, яка дає кредит; loan guarantee кредитна гарантія • позикова гарантія; loan holder власник позики • утримувач позики; loan instalment позика з погашенням частинами; loan interest date строк позикового відсотка; loan limit system система граничних розмірів кредиту; loan market ринок позик; loan offer пропонування позики • пропонування кредиту; loan on a policy позика під страховий поліс; loan on call онкольна позика; loan on easy terms позика на пільгових умовах; loan on favourable terms позика на пільгових умовах; loan on goods позика під заставу товарів; loan on merchandise позика під заставу товару; loan on pawn позика під заставу; loan on policy позика під страховий поліс; loan on special terms позика на особливих умовах; loan option право одержання позики; loan paid out виплачена позика; loan payout сплата позики; loan period термін сплати позики; loan policy кредитна політика; loan portfolio портфель виданих банком позик • загальна сума дебіторської заборгованості; loan rate відсоткова ставка позики; loan recommendation рекомендація на кредитування • рекомендація на надання позик; loan regulations правила надання позик; loan repayable by instalments позика, яка погашається частинами • позика, яка погашається на виплат; loan request заява на одержання позики • заява на одержання кредиту; loan scheme програма кредитування • система кредитування; loan secured on a property позика під заставу майна • позика під заставу земельної власності; loan shark лихвар; loan society кредитне товариство; loan repayable on demand позика, яка сплачується на вимогу; loan stock запас під заставу; loan stock debenture боргове зобов'язання на цінні папери компанії; loan stop припинення виплати позики; loan sum розмір позики • сума позики; loan term строк позики; loan terms умови надання позики; loan to cover arrears позика для оплати прострочених платежів; loan transaction кредитна операція • позикова операція; loan value сума позики; loan with fixed repayment date позика з точною датою сплати; loan with personal security позика з персональним забезпеченням; loan with strings attached позика з визначеними умовами; to allow a loan дозволяти/дозволити позику; to apply for a loan звертатися/звернутися з проханням про позику; to back a loan гарантувати позику; to call a loan вимагати сплачення позики; to complete a loan оформлювати/оформити позику; to contract a loan одержувати/одержати позику; to cut back a loan зменшувати/зменшити позику; to disburse a loan сплачувати/сплатити позику; to discuss a loan обговорювати/обговорити умови позики; to extend a loan продовжувати/продовжити позику • продовжувати/продовжити умови позики; to float a loan випускати/випустити позику • розміщувати/розмістити позику; to get a loan одержувати/одержати позику; to give a loan дозволяти/дозволити позику; to grant a loan дозволяти/дозволити позику; to guarantee a loan гарантувати позику; to issue a loan випускати/випустити позику; to liquidate a loan сплачувати/сплатити позику; to meet a loan сплачувати/сплатити позику; to negotiate a loan укладати/укласти угоду про позику; to obtain a loan одержувати/одержати позику; to pay a loan сплачувати/сплатити позику; to pay off a loan сплачувати/сплатити позику; to provide a loan давати/дати позику; to raise a loan одержувати/одержати позику; to recall a loan вимагати сплати позики; to redeem a loan сплачувати/сплатити позику; to renew a loan продовжувати/продовжити позику; to repay a loan сплачувати/сплатити позику; to secure a loan гарантувати позику; to sink a loan сплачувати/сплатити позику; to split a loan among borrowers розділяти/розділити позику між позичальниками; to take up a loan укладати/укласти угоду про позику • одержувати/одержати позику; to write off a loan списувати/списати нестягнений борг позики

* * *

марк., рек., збут n маркетинг; організація збуту; реалізація; збут; система збуту; торгівля; a маркетинговий; збутовий

система організації підприємницької діяльності, що орієнтується на врахування вимог ринку та активний вплив на попит з метою розширення збуту товарів; ♦ на організаційному рівні маркетинг охоплює великий спектр діяльності, пов'язаний з рекламуванням (advertising¹), стимулюванням збуту (promotion¹), плануванням (planning), стимулюванням сфери торгівлі (merchandising), реалізацією (sales¹) товарів чи послуг, їх популяризацією (publicity¹) тощо

═════════■═════════

agricultural marketing сільськогосподарський маркетинг • маркетинг сільськогосподарської продукції; brand — маркетинг товарної марки; competitive marketing конкурентний маркетинг • маркетинг конкурентів; concentrated marketing концентрований маркетинг; consumer marketing маркетинг на споживчому ринку; consumer-orientated marketing маркетинг з орієнтацією на споживача; cooperative marketing спільний маркетинг • збут через систему кооперативів; corporate marketing маркетинг корпорацій • корпоративний маркетинг; counteractive marketing протидіючий маркетинг; data-driven marketing маркетинг, керований потоком даних; direct marketing прямий маркетинг • збут без посередників; domestic marketing маркетинг на внутрішньому ринку; domicile marketing маркетинг житла; electronic marketing електронний маркетинг; export marketing маркетинг експорту; foreign marketing маркетинг на закордонних ринках; full-scale marketing повномас-штабний маркетинг; generic marketing маркетинг немарочних товарів; global marketing; industrial marketing промисловий маркетинг; innovative marketing новаторський маркетинг; integrated marketing інтегрований маркетинг; international marketing міжнародний маркетинг; joint marketing спільний маркетинг; local marketing маркетинг на місцевому рівні; mass marketing масовий маркетинг; media marketing маркетинг засобів поширення інформації • маркетинг засобів реклами; multistep marketing багатоступеневий маркетинг; national marketing загальнонаціональний маркетинг; niche marketing; non-profit marketing маркетинг некомерційних організацій • маркетинг у сфері некомерційної діяльності; one-step marketing одноступеневий маркетинг; political marketing політичний маркетинг; product marketing товарний маркетинг; product-differentiated marketing товарно диференційований маркетинг; publishing marketing маркетинг видавничої діяльності • книжковий ринок • видавничий маркетинг; regional marketing місцевий маркетинг • регіональний збут • маркетинг регіонального масштабу; retail marketing роздрібний маркетинг • маркетинг у сфері роздрібної торгівлі; scientific marketing науковий маркетинг; service marketing маркетинг послуг; social marketing суспільний маркетинг; target marketing цільовий маркетинг; test marketing пробний маркетинг; video marketing відеомаркетинг; world marketing всесвітній маркетинг • маркетинг у світовому масштабі

═════════□═════════

marketing activities діяльність у галузі маркетингу • маркетингова діяльність; marketing agreement угода про збут продукції; marketing analysis аналіз збуту; marketing association збутова асоціація; marketing audit перевірка збуту • ревізія збуту; marketing board рада з маркетингу; marketing budget бюджет маркетингу • маркетинговий бюджет; marketing campaign кампанія організації й стимулювання збуту; marketing cartel картель у сфері збуту продукції; marketing competition конкуренція за ринки збуту; marketing concept маркетингове поняття; marketing contribution сприяння збуту продукції; marketing contol регулювання збуту • керування маркетингом; marketing cooperative збутовий кооператив; marketing costs витрати збуту • маркетингові витрати; marketing department комерційний відділ • відділ збуту; marketing director директор відділу збуту • завідувач відділу збуту; marketing effort маркетинговий захід • захід у сфері організації і стимулювання збуту; marketing environment маркетингове середовище; marketing executive спеціаліст у галузі маркетингу; marketing exhibition торговельна виставка; marketing expenses витрати збуту; marketing information system система маркетингової інформації; marketing manager завідувач відділу збуту; marketing method метод збуту продукції; marketing mix; marketing organization збутова організація; marketing plan план збуту продукції; marketing policy політика в галузі збуту • стратегія в галузі збуту; marketing possibilities можливості маркетингу • можливості збуту; marketing potential сподівана реалізація • потенціал маркетингу; marketing practice методика маркетингу; marketing purpose мета маркетингу; marketing research маркетингові дослідження • аналіз можливостей збуту; marketing scheme програма збуту продукції • система маркетингу; marketing strategy маркетингова стратегія • стратегія маркетингу; marketing syndicate синдикат у сфері збуту • маркетинговий синдикат; marketing team маркетингова команда; marketing technique методи маркетингу

marketing ‡ business organization (384)

═════════◇═════════

маркетинг < англ. marketing < market — ринок, збут

* * *

1) тк.; sing ( the straight) прямизна; пряма лінія

2) cпopт. фінішна пряма

3) чесність

4) кapт. карти, підібрані підряд по достоїнству, "порядок", "стріт" ( у покері)

5) нормальна людина (не гомосексуаліст, не наркоман); несхв. "добропорядна" людина, обиватель, міщанин

1) прямий, невигнутий; який не відхиляється від курсу, який не сходить зі шляху; безперервний

2) правильний, рівний; який знаходиться в порядку

3) чесний, прямий, щирий

4) вірний, надійний

5) cл. який неухильно підтримує рішення своєї партії; відданий своїй партії

6) cл. нерозбавлений

7) cл.; кoм. фіксований, прейскурантний ( про ціну); без знижки за велику кількість купленого

8) лiт., театр. чистий за жанром; природний, органічний ( про гру актора); звичайний, рядовий (про лiт. твір)

9) який іде по порядку; кapт. розташований один по одному

10) cпeц. об'єктивний ( про газетні повідомлення)

11) звичайний, традиційний; нормальний; здоровий ( про психіку)

12) єдиний ( про спосіб винагороди); прямий ( про відрядність)

13) прямий, безпосередній (про спостереження, розрахунок)

1) по прямій лінії, прямо

2) прямо, безпосередньо

3) правильно, точно, влучно

4) правильно, упорядковано

5) чесно, відкрито, прямо

6) об'єктивно ( у газетних повідомленнях)

7) ясно, чітко, тверезо

8) у сполученнях

1. n

1) ходьба

2) прогулянка пішки

3) крок

4) хода

5) місце для прогулянок

6) стежка, доріжка, алея

7) тротуар

8) галерея; колонада; портик; прохід (між рядами крісел тощо)

9) обхід дільниці (листоношею)

10) об'їзд (лісника); звичайний маршрут

11) життєвий шлях; сфера діяльності; громадське становище; заняття, фах, професія

12) плантація (дерев)

13) міжряддя

14) процесія

15) заст., рел. поведінка; життєві правила; моральні підвалини

16) парк; громадський сад

17) спорт. спортивна ходьба

2. v

1) ходити; іти (пішки)

2) гуляти, прогулюватися; походжати

3) іти (їхати) кроком; пускати кроком (коня)

4) виводити на прогулянку; виводити гуляти; прогулювати (когось)

5) супроводити на прогулянці; проводжати пішки

6) доходитися

7) робити обхід, обходити (дільницю тощо); ходити дозором

8) патрулювати вулиці

9) блукати

10) з'являтися (про привид)

11) розм. змагатися в ходьбі

12) марширувати; проходити урочистим маршем

13) військ. здійснювати марш пішки

14) розм. піти не з власної волі; умирати; зникати

15) поет. поводитися, жити

16) рухатися, пересуватися; бути в русі; переходити з рук у руки

17) театр. бути статистом, виконувати роль без слів

18) мор. ходити по шпилю

19) валяти (вовну)

20) декатирувати (тканину)

* * *

1) ходьба

2) прогулянка пішки

3) крок

4) хода

5) місце, стежка, маршрут для прогулянок; стежка, стежина; ( мощен доріжка)

6) звичайний маршрут обходу ділянки (рознощиком, листоношею); об'їзд ( лісник)

7) життєвий шлях; сфера діяльності; суспільне положення; заняття, професія (walk of life, редк. walk in life)

8) випас, вигін, для овець

9) вест. -інд. плантація ( дерев); міжряддя

10) = ropewalk

11) дiaл. процесія

12) поведінка; життєві правила; ( етичні) засади

13) низький, сповільнений темп ( виробництв)

14) вихід космонавта у відкритий космос

15) повільне оьертання космічного корабля або штучного супутника навколо небесного тіла

16) спорт, спортивна ходьба

17) вiйcьк. рух пішим порядком

18) фiз. блукання

1) ходити, йти пішки

2) йти або їхати кроком

3) виводити на прогулянку, водити гуляти, прогулювати ( когось), to walk a baby підтримувати дитину, що робить перші кроки; супроводжувати на прогулянці; проводжати пішки; довести до чогось ходьбою; виводити ( коня після швидкої їзди); проминати; пересувати, вести щось, йдучи пішки

4) робити обхід, обходити (межу, залізничні колії), to walk the round(s) обходити свою ділянку ( про обхідник); ходити дозором ( про вартового)

5) бродити ( про лунатик)

6) з'являтися, бродити ( про привид)

7) змагатися в ходьбі

8) cл. йти не по добрій волі; вмирати; вiйcьк. зникати

9) марширувати; йти процесією; унів. проходити урочистим маршем; вiйcьк. здійснювати піший марш

10) пoeт. поводитися, жити; жити чесно; бібл. поводитися благочинно

11) театр, бути статистом, виконувати роль без слів

12) мop. виходжувати (якірний ланцюг, трос); ходити на шпилі

13) поволі обертатися по орбіті навколо небесного тіла ( про космічний корабель або штучний супутник)

14) ( into) накинутися на когось; люто критикувати або дорікати комусь; жадібно накидатися на їжу; швидко витратити щось; легко отримати певну роботу; необережно натрапити на щось

1) валяти ( шерсть)

2) декатирувати ( тканину)