-
1 противиться
супротивитися, противитися, спротивлятися и спротивлюватися, противним бути кому, чому, опиратися проти кого, проти чого и реже чому, опинатися, огинатися, пручатися, ставати проти чого, сперечатися и сперечитися проти кого, проти чого и кому, чому, змагатися проти кого, проти чого. [Нам сказано: не супротився злому (Л. Укр.). Старі таки геть противляться цьому, бо перш цього не було (Коцюб.). Я вам кажу не спротивлятися лихому (Єванг.). Ви йшли усе проти мене, сперечались зо мною, в усьому мені спротивлювались (Н.-Лев.). Не сперечалися Олегові кияне, за князя його до себе приймали (Куліш). Я волі й розказанню його противен бути не хочу (Ор. Лев.). Мусіла це саме зробити і галицька шляхта, хоч як опиналася (Доман.). Ти проти мене не опирайсь (Звин.). Неможна проти батька огинатися (Левч.)]. Срв. Воспротивиться.* * *(кому-чему) опира́тися, чини́ти о́пір (кому-чому), става́ти про́ти (кого-чого), проти́витися (кому-чому); става́ти о́пір (проти кого-чого); диал. спина́тися про́ти (кого); ( не соглашаться) не пого́джуватися (з ким-чим); ( возражать) запере́чувати (кому, проти чого); ( спорить) спереча́тися (з ким-чим) -
2 восставать
восстать1) повставати, повстати, уставати, устати, підніматися, піднятися, ставати, стати. [Передо мною повстають давні картини. Він повстає проти всіх вигаданих проміж людьми загородок. Селяни повстали на панів. Встає шляхецькая земля (Шевч.)]; (поднимать мятеж) ворохобити; (спорить, противиться) змагатися проти кого, чого, бути (стати) противним чому, завзятися на кого. [Завзялися на нас старі (Коцюб.)]; (входить в столкновение) спинатися, сп'ястися (зіп'ястися, зіпнутися) з ким, проти кого. [Мені не можна із старшиною спинатися];2) (подниматься на ноги) підводитися, підвестися, зніматися, знятися (на ноги), зводитися, звестися; (приступить к чему-л.) повстати [Повстань, пророче! = Восстань пророк!], (подняться на кого) зніматися, знятися. [Султан на Русь знявся]. Восставать из развалин - повставати (повстати) з руїн. [Повстають зруйновані міста]. Восставший - повсталий.* * *несов.; сов. - восст`ать1) ( подниматься для борьбы) повстава́ти, повста́ти2) (против кого-чего - противиться чему-л.) става́ти про́ти, ста́ти про́ти (кого-чого); ( оказывать сопротивление) опиратися, опе́ртися, чини́ти о́пір, учини́ти о́пір (кому-чому)3) ( вставать) торж. встава́ти, вста́ти, повстава́ти, повста́ти; (в памяти, воображении) постава́ти, поста́ти -
3 ерошиться
1) (о волосах, шерсти, траве и т. д.) насто(в)бурчуватися, стовбурчати (-чаю, - єш), пудритися, гороїжитися, кошлатіти, куделитися;2) (о человеке, животных) костричитися [Їй каже, як доброму, а вона ще й костричиться], огурятися (упорствовать), харапудитися (противиться).* * *куйо́вдитися, ко́шлатися, кошла́титися -
4 противоборствовать
змагатися, боротися з ким, з чин и проти кого, проти чого, опиратися, ставати опір кому, чому и проти кого, проти чого. См. Противиться.* * *протибо́рствувати -
5 противодействовать
протидіяти чому, діяти проти чого; опір чинити, ставити кому, чому, опиратися, супротивитися, противитися кому, чому и проти кого, проти чого, змагатися проти чого; перечити, перешкоджати, на перешкоді, на заваді ставати чому. [Була думка, що вони опиратимуться проти москвофільських оргій (Єфр.). Я ні в чім тобі не супротивлюсь (Куліш). Історичний процес розвитку, проти якого змагатись дарма (Єфр.)]. Срв. Противиться.* * *протиді́яти; ( препятствовать) чини́ти о́пір (перешко́ди), перешкоджа́ти -
6 противоречить
1) (прекословить) суперечити, перечити кому, чому, сперечатися проти кого, робити перекір, перекорювати, перечкувати кому, чому, накриво, насторч говорити, казати кому. [Як ти смієш мені перечити! Я цар - ти повинен мене слухати (Рудч.). Я ніколи не суперечу Опанасові (Кониськ.). Немов-би хтось проти його сперечавсь (Крим.). Не перекорюю я слову Брута (Куліш). І не говори накриво, - вона зараз на цабе (Номис)]. Он любит -чить - він любить суперечити, сперечатися. Он ни одним словом не -чит - він накриво й слова не мовить (не скаже);2) (быть в противоречии, опровергать) суперечити, перечити, противитися чому; (расходиться с чем) розбігатися з чим. [Ви сами собі суперечите (Грінч.). Це перечить художній правді (Л. Укр.). Дикий стан людей сильно противиться райському щастю в саді Едемі (Павлик)]. Его поступки -чат его словам - його вчинки суперечать, противляться його словам. Его первое показание -чит второму - його перше свідчення розбігається з другим. Противоречащий - що суперечить, що перечить чому, суперечний чому и з чим.* * *1) супере́чити2) (возражать, прекословить) пере́чити, суперечити -
7 противостоять
противостать1) протистояти, протистати, стояти, стати на(в)проти;2) опір ставати, стати проти кого, проти чого, опиратися, опертися проти кого, проти чого или чому, устояти проти кого, проти чого. [Не може опертися бажанню глянути в вікно (Коцюб.). Чи годен він опертися сліпій злобі дикої маси (Коцюб.)]. Срв. Противиться, Сопротивляться, Противодействовать.* * *(стоять, находиться напротив) стоя́ти напро́ти (навпро́ти); (чему - выдерживать напор, натиск) протистоя́ти, опира́тися (чому); ( чему - противополагаться), протистоя́ти (чому), стоя́ти про́ти (чого) -
8 сопротивляться
чини́ти (-ню́, -ниш) о́пір, опира́тися; диал. відпира́тися; ( упираться) упира́тися, шутл. брика́тися; ( артачиться) пруча́тися, диал. баскали́читися; см. противиться
См. также в других словарях:
противиться — Противодействовать, сопротивляться, отражать, возмущаться, восставать, бунтовать, ослушаться. Идти вразрез, идти против течения. Трудно против рожна прать. Оказать сопротивление осадить. Отбиваться от чего руками и ногами. . Прот. бунтовать … Словарь синонимов
ПРОТИВИТЬСЯ — ПРОТИВИТЬСЯ, противлюсь, противишься, несовер. (к воспротивиться), кому чему (книжн.). Противодействовать, сопротивляться. Противиться чьему нибудь желанию. «Она отняла руку, он не смел противиться.» Чернышевский. Толковый словарь Ушакова. Д.Н.… … Толковый словарь Ушакова
противиться — воле • объект, Neg, зависимость, контроль противиться злу • объект, Neg, зависимость, контроль … Глагольной сочетаемости непредметных имён
ПРОТИВИТЬСЯ — ПРОТИВИТЬСЯ, влюсь, вишься; несовер., кому (чему). Оказывать противодействие. П. уговорам. | совер. воспротивиться, влюсь, вишься. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Противиться — несов. Оказывать противодействие, сопротивляться. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
противиться — противиться, противлюсь, противимся, противишься, противитесь, противится, противятся, противясь, противился, противилась, противилось, противились, противься, противьтесь, противящийся, противящаяся, противящееся, противящиеся, противящегося,… … Формы слов
противиться — прот ивиться, влюсь, вится … Русский орфографический словарь
противиться — (II), проти/влюсь, ти/вишься, вятся … Орфографический словарь русского языка
противиться — Syn: возражать, препятствовать, сопротивляться, оказывать сопротивление, давать отпор, противодействовать, противостоять, упираться, бороться, протестовать Ant: соглашаться, повиноваться … Тезаурус русской деловой лексики
противиться — влюсь, вишься; нсв. Оказывать противодействие, сопротивляться кому , чему л. П. уговорам, сну. П. силе оружия. Всеми силами п. чьей л. женитьбе. Когда хочется разрядиться, я не противлюсь. Тяну его за собой, а он только противится. ◁ Противление … Энциклопедический словарь
противиться — влюсь, вишься; нсв. см. тж. противление Оказывать противодействие, сопротивляться кому , чему л. Проти/виться уговорам, сну. Проти/виться силе оружия. Всеми силами проти/виться чьей л. женитьбе. Когда хочется разрядиться, я не противлюсь … Словарь многих выражений
