Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

возражать

  • 1 возражать

    возразить
    1) (отвечать) від[од]мовляти, відмовити, відказувати, відказати, перебивати, перебити. [«Ні!» - одказав він];
    2) перечити кому, проти кого, заперечувати кому, сов. заперечити кому, чому (на что) [Усьому цьому можна-б заперечити так = на всё это можно бы возразить так], сперечатися проти чого, проти кого [Він проти кожного слова сперечається (Крим.). Хтось проти його сперечавсь = кто-то ему возражал (Крим.)], суперечити кому, закидати (сов. закинути) проти чого, споритися проти чого, змагатися, змагнутися. Возразить на возражение - відперти закид.
    * * *
    несов.; сов. - возраз`ить
    запере́чувати, запере́чити, несов. пере́чити, супере́чити; ( отвечать) відповіда́ти, відпові́сти, відка́зувати, відказа́ти

    Русско-украинский словарь > возражать

  • 2 безответный

    безвідмовний, безодмовний, сумирний, плохий, мовчак[н]. -но - безвідмовно, мовчки.
    * * *
    1) ( не получающий ответа) без ві́дповіді; ( без отклика) без ві́дгуку
    2) ( не отвечающий) яки́й (що) не відповіда́є; ( безмолвный) безмо́вний, безголо́сий
    3) (неспособный возражать, перечить) безслове́сний, безмо́вний; ( покорный) покі́рний; ( кроткий) суми́рний

    Русско-украинский словарь > безответный

  • 3 возразить

    Русско-украинский словарь > возразить

  • 4 отнекиваться

    отнекаться відмовлятися, відмовитися, відмагатися, відмогтися, огинатися від чого.
    * * *
    каза́ти "ні", говори́ти "ні", ( отказываться) відмовля́тися, відмага́тися, ( возражать) запере́чувати, ( увиливать) відкру́чуватися

    Русско-украинский словарь > отнекиваться

  • 5 отражать

    отразить
    1) відбивати, відбити, відпирати, відперти, відгромлювати, відгромити. -жать нападение, удары - відбивати (відпирати) напад, відбивати удари. [Відпираючи напад за нападом, прямував Мелецький до Хотина (Куліш)]. -жать силу силою - відпирати силу силою;
    2) (опровергать) збивати, збити. -зить доводы - збити доводи;
    3) физ. - відбивати, відбити, відкидати, відкинути, (о свете) відсвічувати, відсвітити, (о звуке) відгукувати, відгукнути, віддавати, віддати. Зеркало -жает (от себя) солнечные лучи, (в себе) предметы - дзеркало відбиває (відкидає) від себе сонячне проміння, відбиває в собі речі. Высокие стены -жали звук - високі стіни відбивали (відгукували, віддавали) звук. -зить на (в) себе - відбити на (в) собі. Литература -жает в себе жизнь - література (письменство) відбиває в собі життя. Отражённый - відбитий.
    * * *
    несов.; сов. - отраз`ить
    1) (удар, нападение) відбива́ти, відби́ти
    2) (возражение, нападки) відбива́ти, відби́ти, ( возражать) запере́чувати, запере́чити; ( опровергать) спросто́вувати, спростува́ти
    3) ( отбрасывать в обратном направлении) физ. відбива́ти, відби́ти, відкида́ти, відки́нути
    4) ( воспроизводить изображение) відбива́ти, відби́ти, відобража́ти и відобра́жувати, відобрази́ти; віддзерка́лювати, віддзерка́лити

    Русско-украинский словарь > отражать

  • 6 противиться

    супротивитися, противитися, спротивлятися и спротивлюватися, противним бути кому, чому, опиратися проти кого, проти чого и реже чому, опинатися, огинатися, пручатися, ставати проти чого, сперечатися и сперечитися проти кого, проти чого и кому, чому, змагатися проти кого, проти чого. [Нам сказано: не супротився злому (Л. Укр.). Старі таки геть противляться цьому, бо перш цього не було (Коцюб.). Я вам кажу не спротивлятися лихому (Єванг.). Ви йшли усе проти мене, сперечались зо мною, в усьому мені спротивлювались (Н.-Лев.). Не сперечалися Олегові кияне, за князя його до себе приймали (Куліш). Я волі й розказанню його противен бути не хочу (Ор. Лев.). Мусіла це саме зробити і галицька шляхта, хоч як опиналася (Доман.). Ти проти мене не опирайсь (Звин.). Неможна проти батька огинатися (Левч.)]. Срв. Воспротивиться.
    * * *
    (кому-чему) опира́тися, чини́ти о́пір (кому-чому), става́ти про́ти (кого-чого), проти́витися (кому-чому); става́ти о́пір (проти кого-чого); диал. спина́тися про́ти (кого); ( не соглашаться) не пого́джуватися (з ким-чим); ( возражать) запере́чувати (кому, проти чого); ( спорить) спереча́тися (з ким-чим)

    Русско-украинский словарь > противиться

  • 7 противоречить

    1) (прекословить) суперечити, перечити кому, чому, сперечатися проти кого, робити перекір, перекорювати, перечкувати кому, чому, накриво, насторч говорити, казати кому. [Як ти смієш мені перечити! Я цар - ти повинен мене слухати (Рудч.). Я ніколи не суперечу Опанасові (Кониськ.). Немов-би хтось проти його сперечавсь (Крим.). Не перекорюю я слову Брута (Куліш). І не говори накриво, - вона зараз на цабе (Номис)]. Он любит -чить - він любить суперечити, сперечатися. Он ни одним словом не -чит - він накриво й слова не мовить (не скаже);
    2) (быть в противоречии, опровергать) суперечити, перечити, противитися чому; (расходиться с чем) розбігатися з чим. [Ви сами собі суперечите (Грінч.). Це перечить художній правді (Л. Укр.). Дикий стан людей сильно противиться райському щастю в саді Едемі (Павлик)]. Его поступки -чат его словам - його вчинки суперечать, противляться його словам. Его первое показание -чит второму - його перше свідчення розбігається з другим. Противоречащий - що суперечить, що перечить чому, суперечний чому и з чим.
    * * *
    1) супере́чити
    2) (возражать, прекословить) пере́чити, суперечити

    Русско-украинский словарь > противоречить

  • 8 супротивничать

    опира́тися ( сопротивляться); ( упираться) пруча́тися, упира́тися; ( возражать) супере́чити, запере́чувати, -чую, -чуєш

    Русско-украинский словарь > супротивничать

См. также в других словарях:

  • возражать — Делать возражения, перечить, прекословить, противоречить, протестовать, оспаривать, оппонировать, опровергать; восставать, спорить (представлять резоны), греметь против чего, огрызаться, роптать. Я против этого ничего не имею сказать. Я вам не… …   Словарь синонимов

  • ВОЗРАЖАТЬ — ВОЗРАЖАТЬ, возражаю, возражаешь, несовер. (к возразить), кому чему на что и против кого чего. Приводить опровергающие доводы, говорить против, заявлять о своем несогласии. Лектору удачно возражали из публики. Я возражаю против этого предложения.… …   Толковый словарь Ушакова

  • ВОЗРАЖАТЬ — ВОЗРАЖАТЬ, возразить что кому или на что, говорить или писать против слов другого, выражать спор или сомнение; опровергать, оспаривать, прекословить, противоречить. ся, быть возражаему. Возражение ср. действие возражающего, а также слова, речи… …   Толковый словарь Даля

  • возражать — ВОЗРАЗИТЬ, ажу, азишь; сов. Заявить о своём несогласии, высказать возражение. В. на замечание оппонента. В. докладчику. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • возражать — глаг., нсв., употр. часто Морфология: я возражаю, ты возражаешь, он/она/оно возражает, мы возражаем, вы возражаете, они возражают, возражай, возражайте, возражал, возражала, возражало, возражали, возражающий, возражаемый, возражавший, возражая;… …   Толковый словарь Дмитриева

  • возражать — ВОЗРАЖАТЬ1, несов. (сов. возразить), кому и без доп. Сообщать (сообщить) что л., содержащее несогласие с кем , чем л., доводы против чего л.; Син.: перечить, противоречить [impf. to object, raise an objection (to); take exception (to); to retort] …   Большой толковый словарь русских глаголов

  • возражать —    Не следует возражать на все подряд, тем более слишком категорически. Лучше принять тактику «да, но…». Нетактично слишком много и упорно возражать вышестоящему. Возражения должны быть не очень частыми, но конструктивными и обоснованными. Если… …   Культура речевого общения: Этика. Прагматика. Психология

  • возражать — ▲ соглашаться ↑ не возражать кому не соглашаться; противоречить. парировать. отпарировать. ▼ протест ↓ отказать, спор …   Идеографический словарь русского языка

  • возражать — • горячо возражать …   Словарь русской идиоматики

  • возражать (в электросвязи) — возражать — [http://www.iks media.ru/glossary/index.html?glossid=2400324] Тематики электросвязь, основные понятия EN to submit adverse comments to/to object to …   Справочник технического переводчика

  • Возражать — несов. неперех. Выражать свое несогласие с кем либо или с чем либо, приводя опровергающие доводы. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»