Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

приучать

  • 1 приучать

    приучить кого к чему привчати, привчити, при[за]вичати, при[за]вичити, звичати, звичити, зучати, зучити, при[у]звичаювати, при[у]звичаїти, принатурювати, принатурити, (о мн.) попривчати, позвичати, попризвичаювати и т. д. кого до чого, що робити. [Не смів поглянути на батька, скоро привчили! (Свидн.). То він так привичив (Черк. п.). Ви його не зучайте курити (Конст. п.). Важка робота в убозтві зучила їх труситися над кожною крихтою (Грінч.). Звичили корову доїтися на налигачі (Борз. п.). Старшого (сина) старий призвичаював до господарства (Мирн.) Батько принатурив його до чумацтва (Харківщ.)]. -чить (путём упражнений) язык, руку к чему - наломити (несов. наламувати) язик, руку до чого, наважити (набить) (несов. наважувати) руку до чого. -чать к новым условиям жизни - призвичаювати (кого) до нових умов життя. -чить к новому климату - принатурити до нового клімату. Приучённый - привчений, учений, звичений, при[за]вичений, зучений, призвичаєний, принатурений до чого. [I руки ті не учені до зброї (Л. Укр.). Ні до плугу, ні до ціпа не призвичаєний (Кониськ.)].
    * * *
    несов.; сов. - приуч`ить
    привча́ти, привчи́ти и попривча́ти, призвича́ювати, призвича́їти и призви́чити; диал. принату́рювати, принату́рити

    Русско-украинский словарь > приучать

  • 2 обламывать

    обломать, обломить
    1) обламувати, обламати, обломлювати, обломити, (о многих пообламувати, пообломлювати); (ветви) чухрати, обчухрати, обчимхати; (побеги на стеблях табаку, кукурузы и т. п.) пасинкувати, обпасинкувати;
    2) (приучать к чему-л.) - см. Приучать;
    3) (уломать, уговаривать) - см. Уговаривать;
    4) (обрушивать) за[об]валювати, за[об]валити. [Сніг завалив дах]. Обломанный - обла[о]маний, обломлений, обчухраний, обпасинкований, за[об]валений.
    * * *
    I несов.; сов. - облом`ать
    1) обла́мувати, облама́ти и пообла́мувати
    2) (перен.: воздействовать на кого-что-л., уламывать) ула́мувати, улама́ти; ( уговаривать) умовля́ти, умо́вити; ( убеждать) переко́нувати, перекона́ти
    II несов.; сов. - облом`ить
    обла́мувати и обло́млювати, обломи́ти и пообла́мувати и пообло́млювати

    Русско-украинский словарь > обламывать

  • 3 поваживать

    I. повадить
    1) понаджувати, понадити, принаджувати, принадити кого до чого, (приучать) призвичаювати, призвичаїти кого до чого; см. Приучать. [Понадили собак кістками, тепер і не обженешся];
    2) см. Потворствовать.
    II. поводить
    1) кого, куда - поводжувати, водити (иноді, трохи), поводити кого, куди, по чому; см. Поводить 1;
    2) -ть чем - поводжувати, поводити чим. [Утінки плавно пливуть, тільки голівками поводжують]; см. Поводить 4.
    III. повозить возити (иноді, трохи), повозити.
    * * *
    I несов.; сов. - пов`адить
    пона́джувати, пона́дити; прина́джувати, прина́дити
    II
    ( глазами) пово́дити; ( водить) води́ти, [і́нколи, ча́сом]

    Русско-украинский словарь > поваживать

  • 4 выезжать

    выехать виїздити, виїзджати, виїхати, від'їздити, від'їзджати, від'їхати, (двигаться с места) вирушати, вирушити, рушити. Выезжать на гору, припрягая лошадей, волов - бичуватися, вибичуватися. [Ми раз-у-раз бичуємося, їдучи на цю гору (Поділля)].
    * * *
    I несов.; сов. - в`ыехать
    ( уезжать) виїжджа́ти и виїзди́ти, ви́їхати и мног. повиїжджа́ти и повиїзди́ти
    II несов.; сов. - в`ыездить
    1) ( приучать лошадь к езде) виї́жджувати, ви́їздити; об'їжджа́ти и об'їзди́ти и об'ї́хати
    2) (сов.: заработать ездою; побывать всюду) ви́їздити; ( изъездить) з'ї́здити, об'їхати

    Русско-украинский словарь > выезжать

  • 5 натравливать

    и Натравлять натравить
    1) кого на кого - нацьковувати, цькувати, нацькувати, підцьковувати, підцькувати кого на кого и (реже) кого ким, зацьковувати, зацькувати кого ким, (диал.) наганяти и нагонити, нагнати кого на кого, (наатукать) натюкати кого ким, (о мног.) понацьковувати, попідцьковувати; (перен. ещё) підбурювати, підбурити, під'юджувати, під'юдити кого проти кого и на кого. [Нацьковуй твої хорти на мене, як на зайця (Куліш). Нацькувати народ на інтелігенцію (Коцюб.). А ви не нацькуєте його собаками? (Звин.). Нащо ти собак цькуєш? (Звин.). Та я-ж сама бачила, як ви нагонили собак на моїх курчат (Бердянщ.). Натюкав його собаками (Основа 1862). Під'юджує його проти сина (Кониськ.)];
    2) (дичи) напольовувати, наполювати кого;
    3) (приучать к травле) муштрувати, вимуштрувати, намуштровувати, намуштрувати, призвичаювати, призвичаїти кого до (в)ловів;
    4) (вытравлять едкой жидкостью на чём-л.) витравляти и витравлювати, (о мног. или во мн. местах) повитравлювати що;
    5) -вить палец - розразити (разбередить: роз'ятрити) палець (пальця);
    6) -вить чего - а) (напортить) напсувати, нанівечити чого, (извести) перевести, звести, збавити (багато), попереводити, назводити, назбавляти чого; (натравить) натравити чого; б) (полей, лугов) спашити, спасти (багато), наспасати чого; (натолочить) натолочити чого; в) (скормить скоту) згодувати, вигодувати (багато) чого. Натравленный -
    1) нацькований, підцькований, зацькований, натюканий, пона[попід]цьковуваний; підбурений, під'юджений;
    2) напольований;
    3) вимуштруваний, намуштрований, призвичаєний до (в)ловів;
    4) витравлений, повитравлюваний;
    5) розражений, роз'ятрений;
    6) напсований и напсутий, нанівечений, переведений, зведений, збавлений; натравлений; спашений, спасений; натолочений; згодований, вигодуваний. -ться -
    1) (стр. з.) нацьковуватися, бути нацьковуваним, цькованим, нацькованим, понацьковуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) нацькуватися, попоцькувати (досхочу); натравитися, попотравити (досхочу) и т. п.; срв. Травить.
    * * *
    несов.; сов. - натрав`ить
    1) нацько́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, нацькува́ти, -цькую́, -цькує́ш, підцько́вувати, підцькува́ти; ( подстрекать) підбу́рювати, -рюю, -рюєш, підбу́рити
    2) ( уничтожать отравой) натру́ювати, -труюю, -труюєш, натруїти
    3) ( производить потраву посевов) спаса́ти и спасувати, -сую, -суєш, спа́сти, -су́, -се́ш, сов. наспа-сати; ( вытаптывать) витоло́чувати, ви́толочити и мног. повитоло́чувати
    4) ( вытравлять) спец. витра́влювати, -люю, -люєш и витравля́ти, ви́травити, -травлю, -травиш

    Русско-украинский словарь > натравливать

  • 6 научать

    научить
    1) (обучать кого чему) навчати, (реже) научати и научувати, навчити и (реже) научити, вивчати и (реже) виучувати, вивчити, (приучать) зучати и зучувати, зучити, (о мног.) понавчати и понаучувати; повивчати и повиучувати кого чого и що робити. [Навчає чужих мов (Київ). Я дурно гроші беру, а вас нічого не навчаю (Крим.). Звідки знаєш, чого там научають? (Л. Укр.). Ви, каже, дітей не научуєте страху (Стефаник). Хто мовчить, той двох навчить (Приказка). Він і сам читати вміє і дітей усіх понавчав (Пирят.). Всіх сама навчала пісень (Харківщ.). Важка робота в убозтві зучила їх труситися над кожною крихтою (Грінч.)];
    2) (наставлять) нав[у]чати, навчити (на розум, на добрий розум) кого, давати, дати науку кому, настановляти, настановити (на розум, на добрий розум), напучувати и напучати, напутити, нарозумляти, нарозумити (диал.) нагрущати, нагрустити кого, (советовать) радити, нарадити, раяти, нараювати, нараяти кого и кому, порадити кого. [Як жити він повинен, його научає (Рудан.)]. -чить уму-разуму - навчити (настановити, навести) на (добрий) розум. [Нехай прийде, навчимо його на добрий розум (Звин.). Скоріш дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе (Номис)];
    3) (подучать) навчати, навчити, намовляти, намовити, наущати, наустити кого; см. Наущать. [Ви навчаєте його, щоб він мене лаяв (Крим.)]. Науче[ё]нный -
    1) навчений и (реже) научений, вивчений, понаучуваний, повиучуваний. -ный горьким опытом - гірким досвідом навчений;
    2) навчений, научений, настановлений (на розум, на добрий розум), напучений, нарозумлений, нагрущений;
    3) навчений, научений, намовлений, наущений. -ться -
    1) (стр. з.) навчатися, (реже) научатися и научуватися, бути навчаним и научуваним, навченим и (реже) наученим, понаучуваним чого и т. п.; срв. Научать;
    2) (возвр. з.) навчатися, (реже) научатися и научуватися, навчитися, вивчатися и (реже) виучуватися, вивчитися, (о мног.) понавчатися и понаучуватися, повивчатися и повиучуватися чого и що робити. [В школі вони знання навчаються (Звин.). В кого ти навчився тієї пісні? (Грінч.). В панів навчались (Квітка). І від кого вони понавчались так робити! (Грінч.). Понаучувались вони усяку пашню сіяти (Дещо). Звідки люди виучуються пісень? (Крим.). Став усього вчитися і за рік усього вивчився (Рудч.)]; -читься уму-разуму - вивчитися на добрий розум (Крим.), навчитися розуму, настановитися на (добрий) розум;
    3) (вдоволь, сов.) навчитися, поповчитися (досхочу).
    * * *
    несов.; сов. - науч`ить
    (чему) навча́ти, навчи́ти и мног. понау́чувати, -чую, -чуєш и понавча́ти, науча́ти, науча́ти, -учу, -учиш (чого, чому)

    Русско-украинский словарь > научать

  • 7 объезжать

    объехать
    1) (в объезд ехать) об'їздити, об'їжджати, об'їхати, колувати, обколувати кого, що; (что-либо, едущих или идущих) обминати, обминути, поминати, поминути;
    2) вокруг чего - об'їздити, об'їхати що. [Об'їхав землю навкруги].
    * * *
    I несов.; сов. - объ`ехать
    1) об'їжджа́ти и об'їзди́ти, об'ї́здити и об'ї́хати и пооб'їжджа́ти и пооб'їзди́ти; ( оставлять в стороне) обмина́ти, обмину́ти и пообмина́ти, омина́ти, омину́ти
    2) ( перегонять) переганя́ти, перегна́ти и попереганя́ти, випереджа́ти, ви́передити; об'їжджа́ти, об'ї́хати
    3) ( обманывать) обду́рювати, обдури́ти; об'їжджа́ти, об'ї́хати
    II несов.; сов. - объ`ездить
    1) ( приучать к езде лошадь) об'їжджа́ти и об'ї́жджувати, об'ї́здити, виї́жджувати, ви́їздити
    2) ( побывать во многих местах) об'їжджа́ти и об'їзди́ти, об'ї́здити и об'ї́хати и пооб'їжджа́ти и пооб'їзди́ти

    Русско-украинский словарь > объезжать

  • 8 приноравливать

    и -норовлять приноровить
    1) что к чему (прилаживать) - припасовувати, припасувати, приладновувати, приладнувати, приладнати, прилаштовувати, прилаштувати що до чого; (обычно к обстоятельствам, ко времени и т. д.) пристосовувати, пристосувати (до обставин, до часу); (приучать) наломлювати, наломити кого, що до чого; срв. Прилаживать, Приспособлять. [Міста, раніше чи пізніше, а мусять пристосувати себе до того живого народнього моря, з якого собі живущі соки черпають (Єфр.)]. -ровить свой характер к обстоятельствам - пристосувати, припасувати свою вдачу до обставин;
    2) см. Применять 1 и 3, Прилагать. -ровить закон к данному случаю - прикласти, застосувати закон до даного випадку. Приноровленный -
    1) припасований, приладнований, прилаштований, пристосований; (приученый) наломлений;
    2) прикладений, застосований до чого. -ться -
    1) (стр. з.) припасовуватися, приладновуватися, прилаштовуватися, пристосовуватися, бути припасованим, приладнованим, прилаштованим, пристосованим до чого, прикладатися, застосовуватися, бути прикладеним, застосованим до чого;
    2) (взв. з.) пристосовуватися, пристосуватися, припасовуватися, припасуватися, принатурюватися, принатуритися; (привыкать) призвичаюватися, призвичаїтися до кого, до чого; см. Применяться 5. [Призвичаювавсь до народнього побуту й праці (Єфр.). Корова принатурилась їсти солому, а то все не хотіла після сіна (Звин.)]. -виться к чьему-л. характеру - пристосуватися, принатуритися, прикластися до чиєїсь вдачі.
    * * *
    несов.; сов. - приноров`ить
    пристосо́вувати, пристосува́ти и попристосо́вувати

    Русско-украинский словарь > приноравливать

  • 9 притравливать

    притравить
    1) (травить, уськать) нацьковувати, нацькувати кого (псів);
    2) собак (приучать) - см. Втравливать;
    3) (прикармливать, приманивать) принаджувати, принадити, приваблювати, привабити їжею. [Принаджувати ведмедя медом];
    4) (луга, хлеб) випасати, випасти, витолочувати, витолочити, (о мн.) повипасати, повитолочувати що (луки);
    5) (извести всех травлей) попереводити, понищити, винищити, повинищувати (полюванням) кого. [Мисливці винищили (попереводили) усіх зайців];
    6) хим. - притравлювати, притравити що чим. Притравленный - нацькований; принаджений, приваблений (їжею); випасений, витолочений; винищений; притравлений. -ться - нацьковуватися, принаджуватися, приваблюватися (їжею); випасатися, витолочуватися; переводитися; притравлюватися.
    * * *
    несов.; сов. - притрав`ить
    1) охотн. вимуштро́вувати, ви́муштрувати
    2) ( натравливать) нацько́вувати, нацькува́ти
    3) ( отравлять) отру́ювати, отруї́ти

    Русско-украинский словарь > притравливать

  • 10 приучить

    Русско-украинский словарь > приучить

  • 11 Натаривать

    и Наторять наторить
    1) (дорогу) наторовувати, торувати, наторувати, (накатывать) накочувати, накотити, (полозьями) натирати, натерти, (о мног.) понаторовувати, понакочувати, понатирати що;
    2) (приучать) призвичаювати, призвичаїти, принатурювати, принатурити, привчати, привчити, зучати, зучити, наламувати, наламати и наломлювати, наломити кого до чого. -рить рысака - виїздити рисака. Наторённый -
    1) наторований, накочений, натертий, понаторовуваний и т. п.;
    2) призвичаєний, принатурений, привчений, зучений, наламаний и наломлений. -ться -
    1) наторовуватися, торуватися, наторуватися, понаторовуватися; бути наторовуваним, торованим, наторованим, понаторовуваним и т. п.;
    2) призвичаюватися, призвичаїтися; бути призвичаюваним, призвичаєним и т. п. до чого; (навастриваться) наламуватися, наламатися и наломлюватися, наломитися до чого, (вульг., сов.) насобачитися в чому и на що, (набивать руку) набивати (наламувати, наломлювати, наважувати), набити (наламати, наломити, наважити) руку до чого; срв. Натереть.

    Русско-украинский словарь > Натаривать

  • 12 Приобучать

    приобучить см. Приучать.

    Русско-украинский словарь > Приобучать

См. также в других словарях:

  • приучать — Приваживать, поваживать. Вводить моду. Закалить тело. .. Прот …   Словарь синонимов

  • ПРИУЧАТЬ — ПРИУЧАТЬ, приучить кого к чему, давать навык, заставлять привыкать; | приохотить, повадить. Собаку приучишь слушаться, а человека не приучишь. Только что приучил было рабочих к делу, а они разошлись по местам. Лошадь так приучена, что у каждого… …   Толковый словарь Даля

  • ПРИУЧАТЬ — ПРИУЧАТЬ, приучаю, приучаешь. несовер. к приучить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • приучать — ПРИУЧИТЬ, учу, учишь; ученный; сов., кого (что) к кому чему и с неопр. Заставить привыкнуть к кому чему н., научить чему н., выработать навык. П. к порядку. П. медвежонка к людям. П. регулярно заниматься. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов,… …   Толковый словарь Ожегова

  • Приучать — несов. перех. Делать привычным для кого либо, заставлять привыкать к кому либо, чему либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • приучать — приуч ать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

  • приучать — (I), приуча/ю(сь), ча/ешь(ся), ча/ют(ся) …   Орфографический словарь русского языка

  • приучать — Syn: тренировать, прививать, воспитывать …   Тезаурус русской деловой лексики

  • приучать — см. Приучить …   Энциклопедический словарь

  • приучать — см. приучить; а/ю, а/ешь; нсв …   Словарь многих выражений

  • приучать — 3.4.3.1., ЛВМ 4 …   Экспериментальный синтаксический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»