Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

глазами

  • 1 взгляд

    1) погляд, (зрение) зір (р. зору), (наружн. вид) позір (р. позору). Человек с весёл. взглядом - веселого погляду (М. Вовч.). С недобрым взглядом - звірогляд. На взгляд - на око, на погляд, на позір, як глянути. Встретились взглядами - вони ззирнулися, очі їх ззирнулися (Грінч.). Окинуть, охватить взглядом что - скинути, зглянути оком, зирнути по чому. [Зирнув по хаті]. Окидывать, окинуть, обводить, обвести взглядом многое - озирати, (сов.) озирнути, обвести, зглядіти оком, перебігти очима, перезріти (гал.). Привлекать взгляд - брати очі, вбирати в себе очі. Проникать, проникнуть -дом - прозирати, прозирнути кого, проглядати, -ся, проглянути, -ся, продивлятися, продивитися в кім, протиснути погляд (Франко). Смерить -дом - обміряти поглядом, очима. Встретиться с чьим -дом - спасти очима на кого. [Куди я ні гляну, усе на його погляд очима спаду = с его взглядом встречаюсь глазами (М. Вовч.)]. Устремить взгляд - уп'ястися очима, втопити очі (Неч.-Лев.). На мой, ваш взгляд - на мої, ваші очі, на мій, ваш погляд. [На ваші очі - бур'ян, а на мої - чудові квіточки (Неч.-Лев.)]. Бросить взгляд - см. Взглянуть;
    2) взгляд (мнение) - погляд, гадка, думка, переконання. На мой, его взгляд - з погляду мого (його), (як) на мій (його) погляд, як на мене (на його), по моєму, по його; на мою (на його) думку (гадку). Вырабатывать -ды - доходити до поглядів. Не соглашаться с чьими -дами - не згоджуватися з чиїмись поглядами, (описат.) не туди дивитися. Высказывать свой взгляд - давати свій суд, висловлювати свою думку (погляд).
    * * *
    1) по́гляд, -у; ( взор) зір, род. п. зо́ру; диал. по́зирк, -у, позі́р, -зо́ру

    броса́ть, бро́сить (кида́ть, ки́нуть) \взгляд на кого́-что — позира́ти (пози́ркувати, зи́ркати), зи́ркнути (зирну́ти) [о́ком, очи́ма] на ко́го-що, ки́дати, ки́нути (скида́ти, скину́ти) о́ком (очи́ма, по́гляд, по́глядом) на ко́го-що, бли́мати (побли́мувати), бли́мнути [очи́ма, о́ком, зо́ром] на ко́го-що

    на \взгляд — ( судя по виду) на ви́гляд; на по́гляд; диал. на позі́р

    2) (перен.: воззрение) по́гляд, перекона́ння; ( мнение) ду́мка, га́дка

    на мой \взгляд — [як] на мій по́гляд, як на ме́не, на мою́ ду́мку (га́дку), по-мо́єму

    Русско-украинский словарь > взгляд

  • 2 видеть

    1) бачити, вбачати, (зап.) видіти, зріти; (усматривать, замечать) добачати. [На свої (на власні) очі бачив = собственными глазами видел. I в вічі не бачив = и в глаза не видел. Старі очі не так добачають, як бачили давно колись]. Видеть в ком, в чём что - вбачати в кому, в чому що. Я вижу его насквозь - знаю його як облупленого. Вижу его как живого - як на очі його зоглядаю. Плохо видеть - недобачати. [Старий став - недобачаю]. Не видеть чего (не хотеть видеть чего) - не мати очей на що. Видеть для себя что-л. предосудительное в чем-л. - мати собі за сором що. Видеть во сне - см. Сон и Сниться;
    2) (сознавать внутренно) бачити, вбачати. [Скільки сягає його пам'ять… усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.)]. Видишь ли, видите ли - бач, бачте. [Такі, бачте, люди (Шевч.)]. Виденный - бачений, виджений.
    * * *
    ба́чити; диал. вида́ти, ви́діти; ( усматривать) убача́ти, добача́ти

    ви́дишь, ви́дишь ли, ви́дите, ви́дите ли — в знач. вводн. сл. бач, ба́чиш, ба́чте, ба́чите

    Русско-украинский словарь > видеть

  • 3 внимательно

    уважно, уважливо, пильно (напр. слухати, дивитися). Внимательно следить за кем, чем - пильнувати кого, чого. Внимательно (пристально) следить глазами за чем-л. - пантрувати на кого, на що, дивитися бистрим оком.
    * * *
    нареч.
    ува́жно; ува́жливо; пи́льно

    Русско-украинский словарь > внимательно

  • 4 водить

    водити, поводити. [Буду тебе любитоньки, за рученьку водитоньки. Очима якось страшно поводив]. Водить вокруг - обводити. -ить за нос - дурити кого, плести сухого дуба кому. -ить знакомство - знатися, водитися. -ить компанию - (фамильяр.) кумпанувати. -ить приятельство - приятелювати, товаришити. [Чорт товаришить з мірошником (Куліш)]. -ить дружбу (о женщинах) - подругувати.
    * * *
    1) води́ти; ( глазами) пово́дити

    \водить знако́мство — зна́тися, води́тися; ( дружить) приятелюва́ти, товаришува́ти

    2) (разводить животных, птиц) розво́дити

    Русско-украинский словарь > водить

  • 5 воочию

    навіч, наочно, зримо, в світ ока, в-очевидь, в-очевидьки, очевидячки, живовидячки. Воочию показывать - ставити перед очі (перед очима), навіч, в світ ока показувати.
    * * *
    нареч.
    нао́чно, наві́ч; вочеви́дячки; ( своими глазами) свої́ми очи́ма

    Русско-украинский словарь > воочию

  • 6 ворочать

    воротить
    1) (поворачивать) вернути, повертати, обертати, завертати;
    2) (делами, деньгами, людьми) крутити, повертати, орудувати чим, верховодити чим и над чим;
    3) (глазами) поводити. [Дико поводить очима].
    * * *
    1) переверта́ти; ( передвигать) пересува́ти; ( поворачивать) поверта́ти; ( вращать) оберта́ти; ( вертеть) верті́ти, крути́ти; ( с силой) воро́чати; ( страницы) горта́ти, перегорта́ти
    2) ( кем-чем - распоряжаться) ору́дувати (ким-чим); верхово́дити (ким-чим, над ким-чим)

    Русско-украинский словарь > ворочать

  • 7 вперять

    вперить глаза, взгляд втупляти, втупити, втокмити, затоплювати, затопити очі, погляд, видивлятися, видивитися на кого. [Втупила в нього свої очі]. В-ться глазами - втуплюватися, втупитися, затоплюватися, затопитися, уп'ястися очима. Вперённый взгляд, взор - втуплений погляд.
    * * *
    несов.; сов. - впер`ить

    \вперять глаза́ (взгляд, взор) — (в кого-что, на кого-что) вту́плювати, вту́пити о́чі (по́гляд, зір) (в кого-що, на кого-що) затопля́ти (зато́плювати), затопи́ти о́чі (по́гляд, зір) (в кого-що), видивля́тися, ви́дивитися (на ко́го-що), упира́ти, упе́рти о́чі (зір), топи́ти, утопи́ти по́гляд (о́чі, зір), упина́ти, уп'я́сти очі (по́гляд, зір), сов. уп'я́лити о́чі (зір) (в ко́го що)

    Русско-украинский словарь > вперять

  • 8 впиваться

    впиться
    1) (глазами) впиватися, впитися, уп'ястися; (когтями) впинатися, вп'ястися, вп'ялитися; (присосками) всмоктуватися, всмоктатися, засмоктатися; (зубами) в'їстися. [Собака в'ївся в нього зубами]; (о кандалах) в'їдатися, в'їстися, (о многих) пов'їдатися. [Кайдани їм в кістки пов'їдалися];
    2) звикнути до пиття, втягтися.
    * * *
    I несов.; сов. - вп`иться
    упива́тися, упи́тися; (когтями, зубами) упина́тися, уп'я́стися; ( присосками) усмо́ктуватися, усмокта́тися
    II несов.; сов. - вп`иться
    ( привыкать пить) упива́тися, упи́тися, утя́гуватися и утяга́тися утягну́тися и утягти́ся

    Русско-украинский словарь > впиваться

  • 9 впяливаться

    несов.; сов. - вп`ялиться
    1) всува́тися и всовуватися, всу́нутися; утиска́тися и ути́скуватися, ути́снутися, бга́тися, убга́тися и увібга́тися
    2) (уставиться глазами, взором) вту́плюватися очи́ма (по́глядом, зо́ром), вту́питися очи́ма (по́глядом, зо́ром) (в кого що); упира́тися очи́ма (зо́ром), упе́ртися очи́ма (зо́ром), упина́тися очи́ма (по́глядом, зо́ром), уп'ясти́ся очи́ма (поглядом, зо́ром) (в кого-що)

    Русско-украинский словарь > впяливаться

  • 10 выпуклый

    опуклий, опукий, опукуватий, пукатий, пукластий, пукнистий, випнутий, вигнутий, казануватий, горбоватий, горбатий. [Геоізотерми більше або менше угнуті і вигнуті. Зробили йому труну з горбатим віком (Конис.)]. С выпуклым лбом - горболобий. С выпуклыми боками - бокастий, повнобокий. С выпуклыми глазами - банькатий. Выпуклая часть (напр. у бочки) - опука. Выпукло - опукло, опукувато, пукато, горбовато, вигнуто, випнуто. Выпукло-вогнутый - опукло-вгнутий, опукувато-вгнутий, (геолог.) казанувато-в(ві)гнутий.
    * * *
    1) опу́клий, ви́пуклий
    2) перен. опу́клий, ви́пуклий; ( выразительный) вира́зний; ( отчётливый) чітки́й; ( яркий) яскра́вий; ( рельефный) рельє́фний

    Русско-украинский словарь > выпуклый

  • 11 глаз

    око (ум. - очко, очечко, оченя, оченятко; мн. - очі, очка, оченята, оченятка, очиці, віченьки); (пренебр. - очища, очиська, зіньки, сліпи, сліпаки); (о глазах на выкате) вирла, баньки, булькані, балухи, очі зверху. В глаза - в очі, у вічі, притьма, очевисто. [Як маєш казати по-за очі, - притьма (в-вічі) кажи. Йому самому очевисто повідати хочу]. Прямо в глаза - у живі очі. За глаза - а) позаочі, позаочима. [Так я скажу і в-вічі, і позаочі. А позаочима що він виробляє!] б) аж надто. [Цього аж надто стане]. На глазах, перед глазами - перед очима, при очах, перед віччю, в оці, під оком, увіччю, в-очу, в-очевидьки, в-очевидь, в-очевидячки. [Увіччю вона та й вона (Мирн.). Христі, мов живе, усе те стало в-очевидячки (Мирн.). Голова в-очевидь сивіє]. В глазах - в очу. [Од сонця так пожовтіло в очу]. Во все глаза - на все око, у дві оці. На глаз - як глянути, як на око. [Як глянути, то пудів з вісім буде, а на вагу хто й зна скільки потягне]. С глазу на глаз - віч-на-віч, сам-на-сам з ким, у чотири очі, на дві парі очей, на самоті. [Я та мама зосталися на самоті (Крим.)]. С глаз чьих - сперед кого. Своими глазами - на свої очі, на власні очі, очевидячки, наочне, очевисто. [Як не віриш, то побачиш сам очевидячки (Звин.)]. Дурной глаз (сглазящий), порча - наврочливе око, урічливі очі, прозір. Человек с дурным глазом - лихий на очі. От глазу (от сглаза) - з очей, від уроків. Простым, невооружённым глазом - на просте (голе) око, простим (голим) оком. Одним глазом - на одно око. [Тільки на одно око може бачити]. С блестящими ясными глазами - ясноокий, яснозорий. Со светлыми глазами - білозорий. С глазами, веки которых вывернуты или растянуты в стороны - видроокий. И в глаза не видал - і на очі не бачив, і на очах не бу(ва)ло. Для отвода глаз - про людське око. Куда глаза глядят - куди очі, куди ведуть очі, світ за очі, навмання, навмани, галасвіта. Не на чем и глаз остановить - нігде й оком зачепитися. Не показаться на глаза - на очі не датися. Прочь с глаз - геть з-перед очей, згинь мені з очей! Глаз не отведешь от чего - очі бере на себе що. Глазки строить - бісики пускати, бісики очима посилати, очима прясти, моргати на кого. Глаза закрывши - сліпма, осліп. Ни в одном глазе - ані же, ані трішечки. [Пили разом однаково, ті двоє п'янісінькі, а цей - ані же].
    * * *
    о́ко

    глаза́ — мн. о́чі, род. п. оче́й

    в глаза́ говори́ть, сказа́ть — в о́чі (у вічі) говори́ти, сказа́ти

    в глаза́ не вида́ть кого́ — і на о́чі (в о́чі, у ві́чі) не ба́чити кого́

    в глаза́х (пе́ред \глаз за́ми) стоя́ть — в оча́х (пе́ред очи́ма) стоя́ти

    куда́ глаза́ глядя́т [идти́, брести́] — світ за о́чі (куди́ о́чі сві́тять, куди́ о́чі ди́вляться, куди о́чі ба́чать, куди́ о́чі спа́ли; наобум, наугад: навмання́) [іти́, брести́]

    с глаз доло́й [уйти, убра́ться] — геть з-пе́ред (з) оче́й [зійти́, піти́]

    с гла́зу на \глаз — віч-на́-віч, сам на сам, на самоті́

    смотре́ть (гляде́ть) во все глаза́ (в оба гла́за) — пи́льно диви́тися, видивля́тися

    Русско-украинский словарь > глаз

  • 12 гноеточивый

    гноистый гнойотечний, гноїстий; (о глазах) каправий. С -тыми глазами - кислоокий.
    * * *
    мед.
    гноєточи́вий

    Русско-украинский словарь > гноеточивый

  • 13 есть

    I. (3 л. ед. ч. н. вр. от быть) є, (реже) єсть. (См. Быть). Каков, какой ни есть - хоч який (є), хоч який-би був, будь-який. Сколько ни на есть - хоч скільки є, хоч скільки-б було. Как есть (совсем, вполне) - чисто, геть, (вульг.) настояще. [Той геть увесь спалахнув (Крим.)]. Ну как есть - ну чисто тобі. [Лежав він у труні ну чисто тобі живий (Еварн.)]. То есть - цеб- то, себ-то, тоб-то.
    II. едать 1) їсти (наст. вр. їм, їси, їсть, їмо, їсте, їдать; пов. н.: їж, їжмо, їжте); неопр. н-ние, ум. (неспряг.) - їстоньки, їдусі, їдусеньки, їсточки. [Твої діти плачуть, їстоньки хочуть], (потреблять) споживати (сов. спожити), поживати (пожити). [ІЦе й половини з миски не спожили, а він уже поклав ложку. Його розум протестував проти церковних слів: «Прийдіть, споживайте, це - тіло моє». Стали ми хліба-соли поживати]; (при обращении к детям) - гамати [Гамай, гамай, моя дитино, орішок! - Я вже, мамо, згамав], (неспряг., ум.) гамці. [Не плач, дитино, зараз будем гам. I сам не гам і другому не дам]. Есть один раз в сутки - їсти раз на добу, разувати. Есть с кем за одним столом - столувати стіл з ким. Есть до сыта - їсти вдосить, досита, доситости. Есть глазами - їсти очима кого. [Їсть Оленку очима];
    2) (признавать годным в пищу, съедобным, употреблять) їсти, вживати [Ми не вживаємо конини], заживати;
    3) (о насекомых) кусати, їсти, тяти. [Комарі нас тнуть];
    4) (об едкой жидкости, веществе) їсти, кусати, гризти. [Вапна (известь) гризе пальці]. Есть кого - їсти кого, уїдатися на кого. [Почали вони на його уїдатися]. Поедом есть - їдом (їдьма, їдцем) їсти, жерцем пожирати. [Ти, як та гадюка, - їдом їси (Гліб.). Невістка їдьма їсть бабу й діда (Г. Барв.). Ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають]. Даром едящий - дармоїжний, дармоїд. Есть с жадностью и т. п.; см. Жрать, Лопать, Трескать, Убирать, Уминать, Уписывать, Уплетать.
    * * *
    I глаг.
    ї́сти (їм, їси́, їсть, їмо́, їсте́, їдя́ть); ласк. дет. ї́стки, ї́стоньки, ї́сточки; ( употреблять) спожива́ти, ужива́ти, зажива́ти, пожива́ти
    II
    (3 л. ед. ч. наст., от "быть") є, єсть

    все как \естьть — геть усі́, усі́ чи́сто, геть-чи́сто всі

    всё как \естьть — геть усе́, усе́ чи́сто, геть-чи́сто все

    III межд. воен.

    Русско-украинский словарь > есть

  • 14 завертеть

    -ся
    1) завертіти, -ся, замолоти, -ся, закрутити, -ся, крутнути, -ся, заверетенити. - ся. -ться волчком - задзиґати(ся), закружляти, млинком піти. [Собача замололо хвостиком (Васильч.). Голуб перед образами крутнувсь на нитці (Коцюб.). Таку ману пустив, що я так на місці й зверетенилася. Дарка закружляла в инший бік (Л. Укр.). Листочок пішов млинком за вітром (Свидн.)]. Всё перед моими глазами -телось - все мені ті очах закрутилося, зверетенилося, світ мені в очах закрутивсь (Крим.);
    2) -теть голову (закутать) - замотати, умотати голову в що, (насм.) закушкати, закурменити голову, закутушкатися чим. [Закушкала собі голову та вуха і нічого не чує. Ач як закутушкалася: тепер хоч з гармати бий, так не почує (М. Грінч.)].
    * * *
    заверті́ти, -рчу́, -рти́ш, закрути́ти; ( хвостом) завиля́ти, замаха́ти, замоло́ти, -ме́ле

    Русско-украинский словарь > завертеть

  • 15 закрывать

    закрыть
    1) (окна, двери и т. п.) зачиняти, зачинити, захиляти, захилити, (о мн.) позачиняти и позачинювати (вікна, двері); (отверстие) затуляти, затулити, затикати, заткнути и заткати, (о мног.) позатуляти, позатикати, (заслонкой) заслоняти, заслонити, (о мног.) позаслоняти, (запоной и т. п.) запинати, запнути, зап'ясти, заслоняти, заслонити, (о мн.) позапинати, позаслоняти що чим; (что-либо плотно) затушковувати, затушкувати, (пров.) заштурмовувати, заштурмувати. [Без мене й дірочки малої нікому затулити (Номис). Укинув її в піч і заслонив (Рудч. П.). А я вже й піч заслонила (Кониськ.). Робили вони, позаслонявши вікна од двору (Н.-Лев.). Запинає вікно хусткою (Сл. Гр.)]. -крой сундук, крышку - зачини скриню, причини віко, кришку. -крой бутылку - заткни пляшку. -крой кран - закрути кран. -ть уши - затикати, заткнути, заткати (в)уха, защулювати, защулити (в)уха, (о мног.) позатикати, позащулювати (в)уха. [Він сів у куті, скулився, заткав вуха (Франко). Та й мимоволі з одчаєм защулив вуха (Крим.)];
    2) (складывать) згортати, згорнути, стуляти, стулити. -ть книжку - згортати, згорнути книжку, стуляти, стулити книжку. [Книжку згорнув, сховав у свою шаховку (Грінч.)]. -ть зонтик - згортати, згорнути парасольку. -рыть рот - стулити рота, (насм.) зашити губи; (презрительно) замкнути (стулити) писок, заткнутися, заткати каглу. -ть рот кому (заставить замолчать) - заціплювати, заціпити уста, замикати, замкнути губу (уста) кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. -крыть рот кому чем - затулити рота кому чим. [Десятник затулив їй уста шапкою (М. Вовч.)]. -ть глаза (веками) - заплющувати (заплющати и плющити), заплющити, сплющувати, сплющити, закривати, закрити, стулювати и стуляти, стулити очі; заплющуватися, заплющитися, (о мног.) позаплющувати, посплющувати, постулювати очі, позаплющуватися; (смежить) склепати, склепити (очі). [Олеся заплющила очі й знов стала як мертва (Н.-Лев.). Плющить він очі (Мирн.). Сплющу очі (Кониськ.). Не дивіться, позаплющуйте очі (Харк. п.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Впасти на лаву, як камінь у воду - і вмить склепити очі (Коцюб.)]. -ть глаза умершему - затуляти, затулити, закривати, закрити очі помершому. [Не сумуй, що прийдеться самій у гріб лягать, що не буде кому очей затулить (Франко)]. -крыть глаза (умереть) - с[за]плющити, (смежить) склепити очі. -крыть глаза кому (убить, погубить) - замкнути очі кому. -вать, -крыть глаза на что - заплющувати, заплющити очі на що, не мати очей на що. [Навмисне заплющуючи на правду очі (Єфр.)];
    3) (накрывать) закривати, закрити, накривати, накрити, покривати, покрити, укривати, укрити, (о мног.) позакривати, понакривати, повкривати; (сплошь) крийма крити (укривати, укрити) що. [Зострілася чумаками, закрила дитину (Шевч.)]. -крой крышкой - за[на]крий кришкою. -ть лицо руками - затуляти, затулити обличчя руками, затулятися и затулюватися, затулитися руками, утуляти, утулити лице в долоні. [Він затулив обличчя руками (Крим.). Спустився на лавку і затуливсь руками (Крим.)]. -ть голову платком - запинати, запнути, зап'ясти голову хусткою. -ть глаза чем - затуляти, затулити очі чим. [Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала (Стор.)];
    4) чем (скрывать от глаз, заграждать) - затуляти, затулити, заслоняти, заслонити, заступати, заступити, покривати, крити, покрити кого, що; (застить) застувати; (о тумане: заволакивать) застилати, заслати (-стелю, -стелеш), застеляти, застелити (-стелю; -стелиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгортати, обгорнути, оповивати, оповити що. [Затуляючи собою мало не все вікно (Васильч.). Чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі (Чупр.). Рада- б зірка зійти, чорна хмара заступає (Мет.). І дим хмарою заступить сонце перед вами (Шевч.). Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє (Шевч.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Не застуй вікна (Київщ.). Одійди, не застуй, бо нічого не видно (Звин.)]. - ть что чем (завешивая) - запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати, (со всех сторон) обпинати, обіпнути, обіп'ясти що. -вать что чем, заставляя - заставляти, заставити що чим. [Двері заставлено шахвою];
    5) см. Скрывать, Укрывать;
    6) (прекращать, запрещать) закривати, закрити (засідання), припиняти, припинити (засідання, газету, журнал, товариство, приймання вантажу), (счета) замикати, замкнути (рахунки). -крыть кредиты - закрити кредити. -крыть лавку (временно, совсем) зачинити крамницю. Закрытый - зачинений, захилений; затулений, заткнутий, заткнений и затканий, заслонений, запнутий и запнений; згорнений и згорнутий; (о глазах) стулений, заплющений, сплющений, (плотно) засклеплений, склеплений; закритий, по[на]критий; заступлений; застелений; закритий, припинений (журнал), (о лавке) зачинений. -тое учебное заведение - закрита школа, інтернат. -тое заседание - неприлюдне (закрите) засідання. -тое представление - закрита (неприлюдна) вистава. -тое голосование - таємне голосування. -тое платье - закрита сукня. -тое письмо - закритий лист; (заклеиваемое по краям) закритка. -тое море - закрите море. -тый слог - закритий склад. -тый экипаж, вагон - закритий екіпаж (повіз), вагон. Вход, проезд -крыт - вхід, проїзд закрито. Книжный магазин -крыт - книгарня зачинена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книгарню зачинено. Магазины по понедельникам -крыты - крамниці понеділками зачинені. Окно -то - вікно зачинено. С -тыми глазами - з заплющеними очима. С плотно -той крышкой - щільно зачинений. Свет -рыт для кого (перен.) - світ зав'язано кому.
    * * *
    несов.; сов. - закр`ыть
    1) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; (загораживать, заслонять что-л.) затуля́ти и зату́лювати, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати, заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; (дверь, окно, ворота; кого-л. в помещении) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти и позачи́нювати; (застилать, завешивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти; (книгу, тетрадь) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти, -ну́, -неш и мног. позгорта́ти и позго́ртувати

    \закрыватьть буты́лку — затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти) пля́шку

    \закрыватьть кран — закру́чувати, закрути́ти (закрива́ти, закри́ти) кран

    \закрыватьть рот кому́ — (перен.: заставлять замолчать) затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти, зама́зувати, зама́зати, затуля́ти, затули́ти) ро́та (рот) кому́, замика́ти, замкну́ти ро́та (рот, вуста́, уста́) кому́, зав'я́зувати, зав'яза́ти (заці́плювати, заці́пити) ро́та (рот, вуста́, уста́, язи́к) кому́; вульг. замика́ти, замкну́ти пи́сок кому́

    2) ( смыкать глаза) заплю́щувати, -щую, -щуєш и плю́щити, заплю́щити и мног. позаплю́щувати, сплю́щувати, сплющити, закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти

    Русско-украинский словарь > закрывать

  • 16 захлопать

    (начать хлопать в ладоши) заплескати, заляскати, залопотіти (в долоні), (дверью) загрюкати (дверима), (кнутом) захвостати (батогом), (глазами) закліпати, залупати (очима); (о парусе) заполоскати, захлюпо(с)тати, заляпотіти. [Заплеще в долошки (Мирн.). Олеся зареготалась і заляскала в долоні (Н.-Лев.). Він залупав очима. Загрюкали дверима]. - пали в ладони - заплескали в долоні. -пать крыльями - забити, з(а)лопотіти крилами.
    * * *
    1) заля́скати и усилит. заляскоті́ти, захло́пати, заля́пати; ( крыльями) залопоті́ти, -поти́ть, залопота́ти, -поче; (о пробках, выстрелах) заба́хкати; ( дверью и) загрю́кати и усилит. загрюкоті́ти и загрюкота́ти, загу́пати; загу́ркати

    \захлопать пать глаза́ми — заклі́пати очи́ма

    2) ( в ладоши) заплеска́ти, -плещу́, -пле́щеш, заля́скати и усилит. заляскоті́ти, заля́пати

    Русско-украинский словарь > захлопать

  • 17 зелёный

    1) (зелёного цвета) зелений, ярий [Яра рута];
    2) (незрелый, неспелый) зелений, свидовий, свидний, нестиглий, недостиглий, недоспілий. [Жито ще свидне. Недостиглі яблука];
    3) (молодой, неопытный) зелений, рано зірваний, розумом недійшлий. [Отой Нечипір ще рано зірваний (Борзенщ.)]. -ным (в незрелом виде) - зазелень, зеленцем, надзелень, усвид, на свид, у свиду. [Обскубуть горох зеленцем. Усвид жати жито]. -ная краска - зелена фарба, зелі[е]нка, (диал.) дзеленка. -ное мыло - зелене мило. -ная рвота - зелені блювоти, зеленява. -ное стекло - зелене скло. -ная неделя - клечальний тиждень. -ные святки - зелені свята, клечальна неділя. -ные круги под глазами или в глазах - в очах (під очима) чорно. -ная, зелёненькая (три рубля) - троячка, три карбованчики. Зелено вино - горілочка лепська. -ная гора (ранняя молодость), молодо-зелено - самий цвіт, а ягід ніт.
    * * *
    зеле́ний

    Русско-украинский словарь > зелёный

  • 18 знак

    1) (жест) знак (-ку). [І він знаками показував їм і остававсь німий (Єв.)]. Мимический знак - мімічний знак; миг[ґ] (-гу), кив (-ву). -ками (мимикой) - на миг(ґ)ах. [Німі розмовляють на миґах]. Сделать, подать, дать знак головою, глазами, рукою - подати, дати знак или показати головою, очима, рукою;
    2) (признак) знак, ознака, ознак, признака, познака; см. Признак. [Ті ридання (дзвонів) металеві - знак, що хтось розстався з світом (Франко). Смерть виразно поклала свою страшну ознаку на змученому обличчі (Грінч.)];
    3) (примета) знак, признака, прикмета; см. Примета. [І дуб посадили на прикмету проїжджачим (Шевч.)];
    4) (пометка) знак, зазначка, познака, відзнака; см. Пометка. Делать на ч.-л. -ки (метить) - значити що. Имеющий знак (намеченный) - значний, значкий, значений. [Значні гроші. Значний віл (Н.-Вол. п.)]; 5 (письменный) знак, значок (- чка). [Почали тими чи иншими значками записувати свої думки (Єфр.)]. Знак переноса - розділка, рисочка. -ки препинания - розділові знаки. Знак вопросительный, восклицательный - знак питання (запитання), знак оклику. Знак действия, корня, мат. - знак дії, знак кореня;
    6) (след от ч.-л.) знак, значка, познака, слід, прислідок (-дку), (от удара кнутом и т. п.) смуга, пасмуга, басаман; см. След. [Це все поклало свій знак на ніжно-задуману музу (Ніков.)]. -ки насилия - знаки, познаки насильства, ґвалту;
    7) (свидетельство, знамение) знак, ознака, ознак, знамено, свідоцтво. [Мій меч? Це знамено святої правди (Куліш)]. В знак согласия, благодарности, уважения - на знак згоди, вдячности, пошани. [Товариші мовчки хитнули головою на знак згоди (Крим.)]. Молчание знак согласия - хто мовчить, той не перечить;
    8) (символ) знак, ознака, знамено [Для мене хрест - знак віри (Куліш)];
    9) (сигнал) гасло, знак. Дать подать знак к восстанию, к сражению - дати, подати гасло до повстання, до бою. По данному -ку - за даним гаслом, знаком;
    10) (отличительный, оффициальный) знак, відзнака, ознака. Гербовый, денежный знак - гербовий, грошовий знак. [Скасування грошових знаків (Н. Гром.)]. Знак отличия - відзнака. -ки достоинства - ознаки гідности, (у козаков) клейноди (знаки власти). Орденские -ки - кавалерія, орденські відзнаки. Межевой знак - межовий знак; копець (р. копця), кляк. Предостерегательные -ки - перестережні, застережні знаки. Морские -ки - морські знаки. Береговые -ки - берегові знаки. Условный знак - умовний знак. Каторжный знак - каторжанське тавро.
    * * *
    1) знак, -а; ( метка) позна́ка

    в \знак к чего́ — на знак чого́

    \знак к вла́сти — знак вла́ди; ( атрибуты власти) ист. клейно́ди, -дів, диал. клейно́ти, -тів

    2) (отпечаток, примета) знак, -у и -у

    в \знак к па́мяти — на зга́дку, на па́м'ять, на спо́мин, на спо́гад

    Русско-украинский словарь > знак

  • 19 карий

    карий. [Пізнав тії карі очі, чорні бровенята (Шевч.). Карі коні (Київщ.)]. С -рими глазами - кароокий, з карими очима.
    * * *
    ка́рий; ( о масти лошади) ка́ро-гніди́й

    Русско-украинский словарь > карий

  • 20 косить

    Кашивать
    I. (срезывать косой) косити (кошу, косиш), (скашивать) скошувати, (резать) тнути, тяти (тну, тнеш, тнемо). [Ой там по-над яром косар сіно косить (Пісня). Чоловік скошує отаву (Рудан.). Було брати косу да травиченьку тяти (Рудч.). Тне косар, не спочиває (Шевч.)]. -сить у самой земли - косити при землі; закладом косити. -сить на крюк - косити на грабки, (без крюка) косити на голу косу. -сить в прислон - косити на стінку, (на покос) косити на покіс, на поліг. Кося найти что-либо - викосити кого, що. [Викосили солов'я (Пісня)]. -сить, отрабатывая за что-либо - відкошувати (за) що. Кошенный и Кошёный - кошений.
    II. Косить -
    1) (линию) кривити, косити, скошувати, на косяка (навкоси, нав(с)кіс) класти (проводити, вести, робити) що. -сить лицо, губы, рот - кривити лице, губи, рота. -сить глазами - косим бути, скошувати очі, зизом дивитися. Он -сит - він косий (косоокий);
    2) (ср. зал.) кривити, -ся, на косяка, навкоси йти, піти, (о глазах) косити; срвн.
    II. Коситься. [Опускалися й лукаво косили очі (Ніков.)]. Его -сит (безл.) - його зводить, корчить, судомить, судить. Отсюда начало -сить - відси пішло на косяка.
    * * *
    I
    (косой, косилкой, перен.) коси́ти
    II
    1) (направлять вкось, кривить) переко́шувати, коси́ти, криви́ти
    2) (смотреть искоса, сбоку) коси́ти, ско́шувати
    3) ( страдать косоглазием) коси́ти; диал. зи́зом диви́тися

    он коси́т на оди́н глаз — він ко́сить (ко́сий) на одне́ о́ко

    Русско-украинский словарь > косить

См. также в других словарях:

  • глазами — замигал …   Краткий словарь анаграмм

  • Глазами убийцы (фильм, 1992) — Глазами убийцы Through The Eyes Of A Killer Жанр триллер …   Википедия

  • Глазами наблюдателя (фильм) — Глазами наблюдателя Eyes Of The Beholder Жанр триллер Режиссёр Лоуренс Симеоне Автор сценария Лоуренс Симеоне …   Википедия

  • Глазами волка (фильм) — Глазами волка Жанр Фантастика / Триллер Режиссёр Николай Вороновский Продюсер Анна Тихонова Виктор Глухов Автор сценари …   Википедия

  • Глазами волка — Жанр фантастика / триллер Режиссёр Николай Вороновский Продюсер Анна Тихонова Виктор Глухов Автор сценария …   Википедия

  • Глазами хотеть съесть — Глазами хотѣть съѣсть (выраженіе злобы). Смотритъ какъ волкъ на тебя. Ср. Когда Козьма Мининъ говорилъ, то онъ съѣсть хотѣлъ его глазами, а какъ послѣ подошелъ къ нему, такъ мелкимъ бѣсомъ и разсыпался. Загоскинъ. Юрій Милославскій. 2, 5. Ср.… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Глазами наблюдателя — Eyes Of The Beholder Жанр триллер Режиссёр Лоуренс Симеоне Автор сценария Лоуренс Симеоне …   Википедия

  • Глазами плачет, а сердцем смеется — Глазами плачетъ, а сердцемъ смѣется (иноск.) о неискреннихъ слезахъ. См. Наследник глазами плачется, а сердцем смеется …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Глазами убийцы — (фильм, 1992)  канадский триллер 1992 года. Глазами убийцы (фильм, 1999)  бельгийский фильм 1999 года с Микки Рурком в главной роли …   Википедия

  • Глазами окинешь, да тут же покинешь. — Глазами окинешь, да тут же покинешь. См. ВОЛЯ НЕВОЛЯ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Глазами плачет, а сердцем смеется. — Глазами плачет, а сердцем смеется. См. ПРЯМОТА ЛУКАВСТВО …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Книги

Другие книги по запросу «глазами» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»