-
1 award alimony
-
2 award allowance
-
3 confer a doctorate
-
4 confer a title
присуджувати звання; давати титул -
5 adjudge
v1) ухвалювати вирок (рішення); присуджуватиto adjudge smb. guilty — визнати когось винним
* * *v2) виносити вирок, рішення; розглядати в суді; прирікати3) (to) присуджувати (компенсацію, приз)/4) вважати, думати, розглядати -
6 award
1. n1) присуджена нагорода (кара)2) присудження (премії, нагороди)3) юр. арбітражне рішення; ухвала (суду, журі)2. v1) присуджувати (щось)2) нагороджувати (чимсь)to award additional time — спорт. дати додатковий час
3) юр. ухвалювати рішення4) охороняти, сторожити5) відвертати* * *I n1) нагорода, медаль, орден, кубок, грамота та інш2) юp. арбітражне рішення; рішення (журі, суду)3) eк. видача, надання державного замовлення ( приватній фірмі); державне замовлення ( на поставку чого-небудь)II v1) присуджувати ( що-небудь) нагороджувати ( чим-небудь)2) юp. виносити рішення ( про третейський суд)3) eк. видавати, надавати замовлення на поставку ( приватній фірмі) -
7 award a contract
v.присуджувати контракт; присуджувати підряд; видавати підряд; укладати договір ( після конкурсу); укладати контракт (за результатами конкурсу, торгів) -
8 cap
1. n1) шапка; кепка; картуз; кепі2) берет; ковпак; чепець, очіпокservice cap — військ. кашкет
3) ярмулка; тюбетейка4) каптур5) шолом; каска6) верхівка, шапка7) кришка, ковпачок; головка; наконечник8) шапка (гриба)9) чохол, футляр10) (тж pl) велика літера11) келих, чарка12) ел. цоколь (лампочки)13) капсуль; пістон14) папір великого формату15) спорт., розм. спортсмен, який представляє країну на міжнародних змаганнях2. v1) надівати шапку2) накривати чохлом (ковпаком)3) увінчувати; утворювати шапку (про сніг)4) завершувати, довершувати5) перевершити, взяти верх (гору)to cap the climax (the globe) — перевершити усі межі, побити рекорд
6) зняти шапку (на знак поваги)7) присуджувати учений ступінь8) вставляти капсуль (пістон)9) запечатувати (соти)10) шотл. відняти, силою заволодіти* * *I n1) шапка, головний убір; кепка, кепі; кашкетcap insignia — кокарда; формений головний убір
2) спортсмен, на міжнародному змаганні ( який носить кашкет з національним гербом)3) берет; ковпак; чепець; чепчик; наколка4) скуфія, камилавка (тж. black cap); forked cap митра єпископа5) = biretta7) каптур8) icт. шолом (тж. cap of fence); ківер; каска9) верхівка, шапкаcap rock — гeoл. покриваюча порода
10) кришка, ковпачок; чохол; футляр; тex. ковпачок; наконечник; насадка; грибок ( клапана)cap screw — гвинт з головкою; глуха гайка
11) мeд. протизаплідний ковпачок12) бyд. переклад; капітель ( колони)13) eл. цоколь ( електролампи); шапка ( ізолятора)14) чохлик ( на бруньці або бутоні); шапка гриба15) вiйcьк. наконечник снаряда; капсуль; пістон16) мop. езельгофт17) aмep.; eк. верхній рівень, межа, лімітII v1) надягати шапку та ін. [див. cap1]; покривати голову2) накривати чохлом, ковпаком, ковпачком; cпeц. насаджувати ( ковпачок); вставляти ( капсуль); запечатувати ( стільники)3) покривати, увінчувати; утворювати шапку4) завершувати; вінчати5) перевершити; заткнути за пояс7) зняти головний убір на знак поваги, з чемності8) cпopт. зарахувати до складу командиIII nчасто pl; пoлiгp.; cпeц. велика, прописна літераIV v; полігр.; спец.; скор. від capitalize II V n; діал. VI n; (скор. від capsule); сл. -
9 confer
v1) дарувати, наділяти, надавати2) обговорювати, вести переговори; радитися (з — together, with)3) заст. звіряти, порівнювати* * *v1) дарувати, надавати; присуджувати2) радитися, вести переговори -
10 doctor
1. n1) лікар, доктор2) доктор (учений ступінь)D. of Law (Medicine) — доктор юридичних наук (медицини)
3) законник, законознавець4) учений богослов, теолог5) учений муж; авторитет6) наставник, учитель7) pl отці церкви (тж Doctors of the Church)8) жарт. начальник9) штучна муха (як наживка)10) розм. прохолодний вітерець11) амер., розм. кок, кухар на кораблі12) тех. допоміжний пристрій13) тех. скребачка; адаптер2. v розм.1) лікувати, займатися лікарською практикою2) приймати ліки; лікуватися3) розводити (напої)4) фальсифікувати (продукти)5) підробляти (документи)7) присуджувати докторський ступінь* * *I n1) доктор, лікар2) знахар3) доктор ( вчений ступінь)4) законник, знавець законів5) учений богослов, теолог; учена людина, авторитет; наставник, учитель; pl батьки церкви (тж. Doctors of the Church)6) начальник7) штучна муха ( для вудіння)9) aвcтpaл. кухар10) тex. допоміжний пристрій11) тex. шкребок12) тex. адаптер; перехідна муфта13) сурогат; фальсифікований або зіпсований домішками продукт14) пoлiгp. ракель, ракля (тж. doctor blade)II v1) лікувати; займатися лікарською практикою; лікуватися; приймати ліки3) підробляти ( рахунки)4) підправляти, лагодити нашвидкуруч; ремонтувати -
11 doctorate
-
12 graduate
In1) випускник вищого учбового закладу2) амер. той, що закінчив будь-який учбовий заклад3) мензуркаgraduate school (courses) — амер. аспірантура
graduate student — амер. аспірант
IIv1) закінчити вищий учбовий заклад і одержати ступінь бакалавра2) амер. закінчити будь-який учбовий заклад3) амер. давати диплом; присуджувати учений ступінь4) розташовувати в певному порядку (за певним принципом)5) градуювати; наносити поділки; калібрувати6) біол. поступово змінюватися (переходити з одного стану в інший)7) хім. згущати рідину (випаровуванням)* * *I n2) мензурка; мірна посудинаII aякий закінчив вищий навчальний заклад; aмep. який відноситься до аспірантури; аспірантськийIII vgraduate center /school, courses/ — аспірантура
1) закінчити вищий навчальний заклад, отримати ступінь бакалавра; aмep. закінчити будь-який навчальний заклад; переходити ( з чого-небудь на що-небудь)2) aмep. давати диплом; присуджувати ступінь3) розташовувати в певному порядку, за певним принципом4) градуювати, наносити поділки; калібрувати5) бioл., гeoл. ( into) поступово змінюватися, переходити з одного стану в інший6) xiм. згущати рідину ( випарюванням) -
13 gulf
1. n1) морська затока; бухтаthe G. of Mexico — Мексиканська затока
2) поет. вир; пучина3) прірва, безодня (тж перен.)4) вовчий апетит5) розм. диплом без відзнаки6) гірн. великі поклади руди2. v1) поглинати2) присуджувати диплом без відзнаки3) втягувати у вир, крутити* * *I n1) морська затока; бухта2) пoeт. безодня, пучина; прірва, безодня; прірва, безодня; непримиренна розбіжність; вир3) диплом без відзнаки; ступінь бакалавра без відзнаки4) ненаситний, вовчий апетит5) гipн. великий поклад рудиII v1) поглинати -
14 sentence
1. n1) судовий вирок; судове рішенняnominal (suspended) sentence — умовний вирок
to recall (to reverse) a sentence — відміняти вирок
2) грам. речення3) сентенція, вислівa S. of Scripture — вислів із святого письма
2. vзасуджувати; ухвалювати судовий вирок, приймати судове рішення; присуджуватиto sentence smb. to death (to imprisonment) — засудити когось до страти (до ув'язнення)
* * *I n1) юp. вирок суду, що визначає міру покарання; засудження; покарання, міра покарання2) гpaм. речення3) сентенція4) мyз. речення5) бioл. осмислена послідовність кодонів ( у генетичному коді)II [`sentens] vприсуджувати, засуджувати; приректи -
15 adjudge
вирішувати ( у судовому порядку), визнавати ( у судовому порядку), розглядати ( в суді), судити ( в суді); встановлювати ( у судовому порядку), виносити вирок ( у судовому порядку), виносити судове рішення; відсуджувати; засуджувати ( у судовому порядку); оголошувати ( у судовому порядку); присуджувати (в т. ч. майно особі у судовому порядку)- adjudge guilty
- adjudge insane
- adjudge not guilty
- adjudge sane
- adjudge to be guilty
- adjudge to die
- adjudge to jail -
16 adjudicate
визнавати ( у судовому порядку), встановлювати ( у судовому порядку); розглядати у судовому порядку ( спор тощо); судити ( в суді), виносити вирок (судове рішення), засуджувати ( у судовому порядку); виносити арбітражне рішення; оголошувати ( у судовому порядку); присуджувати ( рішенням суду)- adjudicate delinquent
- adjudicate in a case -
17 assess in damages
засуджувати до відшкодування збитків, присуджувати відшкодування збитків -
18 award
1) (присуджена) нагорода, премія; присудження (премії, нагороди, аліментів, компенсації); державне замовлення; присуджене покарання; рішення (суду тощо); арбітражне рішення, рішення арбітражу2) видавати замовлення; нагороджувати; присуджувати; виносити арбітражне рішення•- award a new sentence
- award a punishment
- award a sentence
- award a tales
- award alimony
- award allowance
- award costs
- award damage
- award for heroism
- award of alimony
- award of pension
- award punishment
- award to the inventor -
19 award costs
(against smb.) присуджувати судові видатки (витрати) ( комусь) -
20 award damage
виносити рішення про відшкодування збитків, присуджувати компенсацію за збитки; відшкодовувати збитки
См. также в других словарях:
присуджувати — ую, уєш, недок., присуди/ти, суджу/, су/диш, док., перех. 1) кого на що, до чого, кому що, також з інфін. Визнаючи когось винним, встановлювати йому яку небудь міру покарання (про суд). || з інфін. Вирішувати покарати когось у якийсь спосіб. 2)… … Український тлумачний словник
присуджувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
призначати — а/єш і рідко призна/чувати, ую, уєш, недок., призна/чити, а/чу, а/чиш, док., перех. 1) Намічати віддати кому небудь щось. || Визначати, встановлювати кому небудь щось (зарплату, пенсію і т. ін.). || Приписувати кому небудь щось (ліки, лікувальні… … Український тлумачний словник
присудження — я, с. Дія за знач. присудити, присуджувати … Український тлумачний словник
присуджуваний — а, е, рідко. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до присуджувати. || прису/джувано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
присуджування — я, с. Дія за знач. присуджувати … Український тлумачний словник
присуджуватися — ується, недок. Пас. до присуджувати … Український тлумачний словник
присудити — див. присуджувати … Український тлумачний словник
присусіджування — я, с. Дія за знач. присуджувати … Український тлумачний словник
розігрувати — ую, уєш і рідко розграва/ти, аю/, ає/ш, недок., розігра/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Виконувати, відтворювати що небудь у формах сценічного мистецтва. 2) перен. Прикидатися ким небудь, видавати себе за когось іншого. || Зображувати що небудь… … Український тлумачний словник
вирішити — I = вирішувати (роздумуючи, обмірковуючи, зробити певний висновок), постановити, постановляти, надуматися, виміркувати, визнати, покласти, присудити, присуджувати, нараятися; заповзятися, завзятися, наполягтися, напосістися Пор. задумати II ▶ див … Словник синонімів української мови
