-
1 присуджувати
= присудити1) ( до штрафу) to adjudge (to); ( до ув'язнення) to sentence (to), to condemn (to)присуджувати до смертної кари — to sentence/condemn to death
присуджувати до штрафу — to fine; to impose a fine (on)
присуджувати заочно — to sentence (smb.) in his absence
2) ( премію) to award; ( вчений ступінь) to conferприсуджувати премію — to give a purse, to put up a purse
-
2 присуджувати
award, ( звання тощо) bestow, ( сплату збитків) cast -
3 присуджувати аліменти
Українсько-англійський юридичний словник > присуджувати аліменти
-
4 присуджувати звання
bestow a title, confer a titleУкраїнсько-англійський юридичний словник > присуджувати звання
-
5 присуджувати ступінь доктора
Українсько-англійський юридичний словник > присуджувати ступінь доктора
-
6 присуджувати суму виплати
Українсько-англійський юридичний словник > присуджувати суму виплати
-
7 присуджувати контракт
award a contract (v.) -
8 присудити
-
9 приз
чгрошовий приз — money ( cash) prize, prize money, spending money
одержати (виграти) приз — to win a prize, to bear away the bell
перехідний приз спорт. — challenge prize
-
10 страта
жexecution; capital punishment -
11 ступінь
ч1) ( порівняльна величина) degree, extent, gradeступінь залежності — amount of dependence, degree of dependence, measure of dependability
ступінь захищеності — protection rate, vulnerability
ступінь справності комп. — health
2) ( вчене звання) ( academic) degreeступінь бакалавра — bachelor's degree, baccalaureate
ступінь доктора — doctor's degree, doctorate
3) грам. degree4) ( стадія розвитку) phase, stage5) тех. stage, step; ( в коробці передач) gear6) геол.
См. также в других словарях:
присуджувати — ую, уєш, недок., присуди/ти, суджу/, су/диш, док., перех. 1) кого на що, до чого, кому що, також з інфін. Визнаючи когось винним, встановлювати йому яку небудь міру покарання (про суд). || з інфін. Вирішувати покарати когось у якийсь спосіб. 2)… … Український тлумачний словник
присуджувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
призначати — а/єш і рідко призна/чувати, ую, уєш, недок., призна/чити, а/чу, а/чиш, док., перех. 1) Намічати віддати кому небудь щось. || Визначати, встановлювати кому небудь щось (зарплату, пенсію і т. ін.). || Приписувати кому небудь щось (ліки, лікувальні… … Український тлумачний словник
присудження — я, с. Дія за знач. присудити, присуджувати … Український тлумачний словник
присуджуваний — а, е, рідко. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до присуджувати. || прису/джувано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
присуджування — я, с. Дія за знач. присуджувати … Український тлумачний словник
присуджуватися — ується, недок. Пас. до присуджувати … Український тлумачний словник
присудити — див. присуджувати … Український тлумачний словник
присусіджування — я, с. Дія за знач. присуджувати … Український тлумачний словник
розігрувати — ую, уєш і рідко розграва/ти, аю/, ає/ш, недок., розігра/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Виконувати, відтворювати що небудь у формах сценічного мистецтва. 2) перен. Прикидатися ким небудь, видавати себе за когось іншого. || Зображувати що небудь… … Український тлумачний словник
вирішити — I = вирішувати (роздумуючи, обмірковуючи, зробити певний висновок), постановити, постановляти, надуматися, виміркувати, визнати, покласти, присудити, присуджувати, нараятися; заповзятися, завзятися, наполягтися, напосістися Пор. задумати II ▶ див … Словник синонімів української мови