присваивать+себе+la

принимать, брать( на себя) - to * responsibility взять на себя ответственность - to * charge of a business принять на себя ведение дел (фирмы) - to * the command( военное) принимать командование предпринимать - to * measures принять меры - to * the offensive (военное) перейти в наступление присваивать, узурпировать - to * a right to oneself присвоить себе право - he *d the reins of government он узурпировал власть - he *d a new name он принял псевдоним/вымышленное имя/ предполагать, допускать - let us * that this is true допустим, что это правда - to * his innocence/him to be innocent, that he is innocent исходить из предположенияо его невиновности /что он не виновен/ - he is not such a fool as you *d him to be он не такой дурак, каким вы его считаете - assuming her surmises are true... если исходить из того, что ее предположения правильны... - assuming it rains tomorrow what shall we do? предположим /допустим/, завтра пойдет дождь, что мы будем делать? притворяться, напускать на себя - to * a look of innocence принять невинный вид - to * airs напускать на себя важность, важничать - they *d to have knowledge of the fact они заявили, что (они) якобы знают об этом факте важничать, вести себя высокомерно принимать (определенный характер, форму) - to * the original form принять первоначальную форму - to * new habits of life изменить свои привычки - his illness *d a grave character его болезнь приняла серьезный характер - the campaign *d world-wide proportions кампания приобрела мировые масштабы /охватила весь мир/ - to * a formation( военное) построиться

assume брать на себя ~ быть самонадеянным, высокомерным ~ допускать ~ напускать на себя;
притворяться;
симулировать;
to assume airs напускать на себя важность, важничать ~ предполагать, допускать;
let us assume that... допустим, что... ~ предполагать ~ предпринимать ~ принимать (характер, форму) ;
his illness assumed a very grave character его болезнь приняла очень серьезный характер ~ принимать ~ принимать на себя;
присваивать себе;
to assume responsibility брать на себя ответственность;
to assume command принимать командование;
to assume control взять на себя управление (чем-л.) ~ принимать на себя (ответственность) ~ присваивать

~ напускать на себя;
притворяться;
симулировать;
to assume airs напускать на себя важность, важничать

~ принимать на себя;
присваивать себе;
to assume responsibility брать на себя ответственность;
to assume command принимать командование;
to assume control взять на себя управление (чем-л.)

~ принимать на себя;
присваивать себе;
to assume responsibility брать на себя ответственность;
to assume command принимать командование;
to assume control взять на себя управление (чем-л.)

to ~ measures принимать меры

to ~ office вступать в должность

~ принимать на себя;
присваивать себе;
to assume responsibility брать на себя ответственность;
to assume command принимать командование;
to assume control взять на себя управление (чем-л.) responsibility: assume ~ брать на себя ответственность

to ~ the offensive воен. перейти в наступление

~ принимать (характер, форму) ;
his illness assumed a very grave character его болезнь приняла очень серьезный характер

~ предполагать, допускать;
let us assume that... допустим, что...

[əˈsju:m]

assume брать на себя assume быть самонадеянным, высокомерным assume допускать assume напускать на себя; притворяться; симулировать; to assume airs напускать на себя важность, важничать assume предполагать, допускать; let us assume that... допустим, что... assume предполагать assume предпринимать assume принимать (характер, форму); his illness assumed a very grave character его болезнь приняла очень серьезный характер assume принимать assume принимать на себя; присваивать себе; to assume responsibility брать на себя ответственность; to assume command принимать командование; to assume control взять на себя управление (чем-л.) assume принимать на себя (ответственность) assume присваивать assume напускать на себя; притворяться; симулировать; to assume airs напускать на себя важность, важничать assume принимать на себя; присваивать себе; to assume responsibility брать на себя ответственность; to assume command принимать командование; to assume control взять на себя управление (чем-л.) assume принимать на себя; присваивать себе; to assume responsibility брать на себя ответственность; to assume command принимать командование; to assume control взять на себя управление (чем-л.) to assume measures принимать меры to assume office вступать в должность assume принимать на себя; присваивать себе; to assume responsibility брать на себя ответственность; to assume command принимать командование; to assume control взять на себя управление (чем-л.) responsibility: assume assume брать на себя ответственность to assume the offensive воен. перейти в наступление assume принимать (характер, форму); his illness assumed a very grave character его болезнь приняла очень серьезный характер assume предполагать, допускать; let us assume that... допустим, что...

сов. см. присваивать.

1) общ. (себе) присвоить, воспринимать, воспринять, присваивать, тянуть одеяло на себя,

завладеть (de), завладевать (de), воспользоваться (обладать; de), освоить (овладеть; de)

2) разг. зачитать (de un libro, de una revista), прикарманивать (присваивать себе), прикарманить (присваивать себе)

3) юр. вступать во владение

4) прост. (присвоить) зацапать, (присвоить) зацапывать, заграбастать (de), заграбастывать (de)

экон. быть присвоенным

1) принимать на себя; присваивать себе; to assume responsibility брать на себя ответственность; to assume command принимать командование; to assume control взять на себя управление (чем-либо); to assume office вступать в должность

2) принимать (характер, форму); his illness assumed a very grave character его болезнь приняла очень серьезный характер

3) напускать на себя; притворяться; симулировать; to assume airs напускать на себя важность, важничать

4) предполагать, допускать; let us assume that... допустим, что...

5) быть самонадеянным, высокомерным

to assume measures принимать меры

to assume the offensive mil. перейти в наступление

suppose

* * *

(v) брать; взять; допускать; допустить; предполагать; предположить; принимать; принять

* * *

* * *

* * *

брать

важничать

допускать

допустить

набирать

набрать

предполагать

предположить

принимать

припустить

припуститься

притворяться

симулировать

считать

* * *

назваться

1) (носить имя) зватися, називатися, іменуватися, на(й)меновуватися, величатися, прозиватися; бути називаним, названим, іменованим, на(й)менованим, прозваним. [Третя частина цього роману зветься… (Крим.). Звався він Тиміш Іванович (М. Вовч.). В тім городі жила Дидона, а город звався Карфаген (Котл.). Та й не згадуй, що ти в мене сином називався (Рудан.). Я назареєм божим був названий (Л. Укр.). Козаками величалися (Куліш). Вночі приснилися йому ті карлючки, що прозиваються літерами (Коцюб.)]. Как он -тся - як він зветься? (как его имя?) як він зветься? як його звуть (кличуть)? як він (його) на ім'я (на ймення)? як йому ім'я (ймення)? Как -тся этот цветок? - як зветься (реже називається) ця квітка? Это -тся мошенничеством - це зветься шахрайство(м). И это -тся дружба! - і це зветься приязнь (звуть приязню, вважають за приязнь)! Школа -на его именем - школу названо його ім'ям. Что -тся удружил - оце, зветься (или мовляли), допоміг; (насмешливее) оце, зветься, підвіз (доброму товаришеві) візочка; оце, зветься, вивів (любого) дядька на сухе. Что -тся в голом виде - як то кажуть (як то мовляють, фам. як той казав), гольцем-голий (голий-голісінький, грубее голяком голісінький);

2) (называть самого себя) називатися, назватися, іменуватися, найменуватися; (присваивать себе имя) прибирати, прибрати собі ім'я; (называть своё имя) називати, назвати своє ім'я (ймення). [Як оселився він у Вербівці, то й сам найменувався Вербівський Василь (М. Грінч.)]. Я -звался - я назвав себе (своє ім'я, своє ймення). -звался груздём, полезай в кузов - обібрався грибом, то вже нікуди, як у кошик (М. Вовч.)];

3) (быть приглашаемым) накликатися, напрошуватися, напрохуватися, бути накликуваним, накликаним, напрошуваним, напрошеним, напрохуваним, напроханим, (о мног.) бути понакликуваним, понапрош[х]уваним; (напрашиваться к кому) напрошуватися, напроситися, набиватися, набитися, нав'язуватися, нав'язатися до кого, на що. [Сам напросився на обід до мене (Богодух.). Вони самі набилися в гості до мене (Сл. Ум.)]. -ться на работу - набиватися, набитися на працю (працювати). Сам на беду -тся - сам на біду напрошується (грубо: преться).

* * *

1) назива́тися, назва́тися, -зву́ся, -зве́шся и -зову́ся, -зове́шся; (несов.: иметь какое-л. название, имя) зва́тися, ма́ти на́зву (ім'я)

2) (представляться, рекомендоваться) назива́тися, назва́тися, назива́ти себе, назвати себе

3) страд. несов. назива́тися, зва́тися; наріка́тися; назива́тися

1) (напрашиваться к кому-л.) напро́шуватися, напроси́тися; ( набиваться) набива́тися, наби́тися, -б'ю́ся, -б'є́шся и мног. понабива́тися

2) страд. несов. накликатися

общ. (A) завладевать, (A) захватывать, (A) прижать к себе, (A) рвануть к себе, (A) присваивать (себе)

общ. (etw.) присваивать себе (что-л.)

[\tulajdonított, \tulajdonítsón, \tulajdonítana] 1. vmit vkinek, vminek придавать/придать что-л. кому-л., чему-л.; приписывать/приписать v. hiv. присваивать/присвоить кому-л. что-л.;

2.

общ. присваивать себе положение хозяина, укореняться, устраиваться, как у себе дома, присваивать себе власть, утверждаться

принять

1) что - приймати, прийняти, (зап.) приймити, (брать) брати, взяти, (получать) відбирати, відібрати, отримувати, отримати то. [Гроші на пошті приймають до другої години (М. Гр.). Подарунків не прийняв. Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.). Вони прийняли і зрозуміли, що я зійшов од тебе (Єванг.)]. Кто -нял почту? - хто прийняв, отримав пошту?;

2) кого - приймати, прийняти кого, (о мн.) поприймати; (приветствовать) вітати, привітати кого. [Нікого він до себе не приймав (Мирн.). Його на сім світі ніхто не прийма (Шевч.)]. Приймай мою вірную дружину за рідну дитину (Пісня). Журилися муж з жоною, що дітей не мали; далі взяли та й під старість сироту прийняли (Рудан.). Ой ти тихий Дунай, моїх діток поприймай (Пісня). Президент прийняв послів, делегатів. Добре, коли Господь прийняв: перестала жити, та й терпіти перестала (М. Вовч.). Його й земля не приймає. І ти вітаєш його в свойому домі? (Мова)]. -мать, -нять гостей (с угощением) - вітати, при[по]вітати, приймати, прийняти, гостити, при[по]гостити, шанувати, по[при]шанувати кого (гостей) чим; (об обрядовом приёме гостей) відбувати, відбути кого (гостей). [Раз багаті хазяї цигана приймали і тут йому на біду щільник меду дали (Руд.). Чим-же він буде гостей гостити? (Грінч.)]. -нять как гостя - прийняти як гостя, пригостити кого. У меня нет времени -мать (угощать) этих гостей - мені ніколи з цими гостями гоститися. -ть прошение, жалобу, заявление и т. п. - приймати, прийняти прохання, скаргу, заяву и т. п. -ть работу, заказы - приймати, брати роботу, замовлення. [В одній світлиці шили та приймали роботу (Кониськ.)]. -нять дела, товар, дрова - прийняти справи від кого, крам, дрова. [Привозили дрова і треба було приймати (Коцюб.)]. -ть лекарство (вообще) - заживати, зажити ліків; (пить) пити, випити; (глотать) ковтати, ковтнути ліки. -нять кого по делу - прийняти кого у справі. Доктор -ет от -трёх до шести - лікар приймає від третьої години до шостої. Он -нял меня холодно - він прийняв мене непривітно. -ть во внимание - брати (взяти) кого, що до уваги, на увагу, під розвагу, на думку, з[у]важати, з[у]важити на кого, на що; срв. Внимание. -ть в соображение, в расчёт - брати (взяти) до уваги (на увагу), до рахуби що, оглядатися и оглядуватися на кого, на що; срв. Соображение, Расчёт. -ть к сведению - брати (взяти) до відома, брати (взяти) на замітку що; срв. Сведение. -ть в хорошую, дурную сторону - за добре, за зле (лихе) брати, взяти що. -ть на свой счёт - а) (расходы) брати (взяти) на себе, брати (взяти) кошти на себе, брати (взяти) на свій кошт; б) (отнести к себе) брати (взяти) на свій карб, прикладати, прикласти до себе, приймати, прийняти на себе. [Моя байка ні бійка, ні лайка: нехай ніхто на себе не приймає (Боров.)]. -ть план, проект - ухвалювати, ухвалити план, проєкт (и проєкта). -нять закон, резолюцию - ухвалити закон, резолюцію. -ть известное решение, решение что сделать - ухвалювати, ухвалити певну постанову (см. Решение), ухвалювати, ухвалити, урадити, покласти що зробити. -ть намерение - брати, взяти намір; (намериваться) намірятися, наміритися (що зробити). -мать меры - уживати (ужити) заходів, робити заходи що-до кого, що-до чого, проти кого, проти чого. -мать соответствующие меры - уживати належних заходів. -ть меры предупреждения - уживати, ужити запобіжних заходів; (предупреждать) запобігати, запобігти чому. -ть чью-л сторону - ставати, стати на чий бік, тягти, потягти за кого, тягти, потягти за ким (и за кого), руч, руку тягти, потягти на ким и за кого. -мать под своё покровительство - брати (взяти) під свою опіку, під свою руку кого. -нять что (труд) на себя - взяти що (працю) на себе. [Увесь клопіт він узяв на себе (М. Грінч.)]. -ть на себя обязательство - взяти на себе зобов'язання. -нять вину на себя - взяти на себе провину, перейняти на себе вину (провину), на себе сказати. [Параска на себе сказала і батько не лаяв (Грінч.)]. -нять смерть, муки - прийняти смерть, муки за кого, за що. -ть к сердцу что - брати, взяти до серця що. -мать к сердцу чью участь (заботиться о ком) - журитися ким. -ть участие в чём-л. - брати, взяти участь у чому. [Вся вона (природа) бере участь у подіях і переживаннях людських (Єфр.)]. - ть в шутку - брати, взяти що за жарт. -ть в серьёз - брати, взяти що за правду. -нять как должное - прийняти як належне. -ть на службу - приймати, прийняти кого на службу (посаду). -нять место (должность), команду - об(ій)няти посаду, уряд, команду, стати на посаду, заступити посаду. -нять в школу, на курсы - прийняти до школи, на курси, записати до школи, на курси кого. -нять в союз, в партию - прийняти до спілки, до партії и у спілку, у партію кого. -нять кого в своё общество - прийняти кого до свого гурту (товариства). -нять кого в товарищество (в компанию) - прийняти кого у товариство (у спілку), до товариства (до спілки). -нять предложение - прийняти, (одобрить) ухвалити пропозицію. - мите уверение в чём - прийміть у[за]певнення, будьте певні що-до… -нять на квартиру кого - у сусіди пустити кого, прийняти в комірне кого. -ть у родильницы - брати, взяти дитину у кого, бабувати, бабити в кого. [Баба Оксана у мене усіх дітей брала (Черніг.). Бабувала у його жінки (Рудч.)]. -нять крещение, причастие - хрест (святий) прийняти (на себе), хре[и]ститися, запричаститися. -нять веру, православие - уступити у віру, у православну віру. -нять учение, закон (последовать им) - понимати, поняти науку, закон від кого. [А люди приходили молитися до його, вони од його поняли закон (Кримськ.)]. Душа не -мает (противно) - душа не приймає чого, з душі верне. [Їв-би очима, так душа не приймає (Чуб.)];

3) (брать во внимание) что - зважати, зважити, уважати, уважити на що. [Зважаючи на те, що національний нелад у Австрії спиняє усякий політичний поступ… (Грінч.). Ти знатимеш, яка у мене думка, уваживши, що тут мене спіткало (Куліш)]. Добрые советы -май - на добрі поради зважай, добрі поради приймай;

4) -ть (известные формы, вид, значение и т. п.) - набирати, набрати, прибирати, прибрати чого (певних форм, вигляду, значення і т. п.). [Криза певних і виразних форм ще не прибрала (Н. Рада). Він раптом набирає гоноровитого вигляду (Крим.). Він не сподівався, що розмова набере такого характеру (Крим.). Дим розвіється, і речі знов приберуть справжніх натуральних форм (Єфр.)]. -нять серьёзный вид (о человеке) - споважніти. Дело, разговор -мает, -няло (-нял) другой (иной), хороший, дурной оборот - справа, розмова повертає, повернула на инше, на добре, на лихе. -ть направление, течение - набирати напрямку, течії;

5) -ть кого, что, за кого, за что - вважати, вважити кого, що за кого, за що, брати, взяти кого, що за кого, за що, приймати, прийняти що за що. [Мене часто вважають за мого брата. Вигадку вважив за правду (Яворн.). Кум був у жупані, так він і взяв його за пана (Кониськ.). Я хтів вивідати в баби, за кого вона нас бере (Кониськ.). За зневагу старий боярин візьме, як не вийдеш (Л. Укр.). Захарові слова він узяв за посміх із себе (Кримськ.). І стільки розуму в себе в голівці мала, що за живу тарань солоної не брала (Куліш). Як не прийме біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато (Ном.)]. -нять за иностранца - взяти кого за чужоземця. -ть за правило - брати, взяти за правило; срв. Поставлять правилом. -мать за основание - брати як основу (як підвалину), класти основою. [Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];

6) (убирать) приймати, прийняти, при[за]бирати, при[за]брати, (многое) поприймати, попри[поза]бирати що; срв. Убирать, Взять. [Прийми звідси стілець (и стільця). Хліб лежить, - от я зараз поприймаю (Грінч. I). Забери книгу з столу]. -мать что с дороги - приймати що з дороги. Принимаемый - прийманий. Принятый и принятой - прийнятий; привітаний; пригощений; (о лекарстве) зажитий; узятий (до уваги, на себе); ухвалений (закон, проєкт), ужитий; з[у]важений; уважений за кого, за що; прийнятий, при[за]браний звідки. -няты решительные меры - ужито рішучих заходів проти кого, проти чого.

* * *

несов.; сов. - прин`ять

1) прийма́ти, прийня́ти и диал. приня́ти и прийми́ти

2) ( брать) бра́ти, взя́ти

3) ( встречать) зустріча́ти, зустрі́ти и зустрі́нути

4) (закон, проект) ухва́лювати, ухвали́ти, прийма́ти, прийня́ти

5) (что - получать форму, название) набира́ти, набра́ти (чого), прибира́ти, прибра́ти; ( приобретать) набува́ти, набу́ти (чого)

6) (присваивать себе, брать на себя) перейма́ти на се́бе, перейня́ти на се́бе, прийма́ти на се́бе, прийня́ти на се́бе

7) ( считать) вважа́ти (несов.), прийма́ти, прийня́ти; ( признавать) визнава́ти, ви́знати; ( воспринимать) сприйма́ти, сприйня́ти; ( предполагать) припуска́ти, припусти́ти

8) (убирать, уносить) забира́ти, забра́ти

9) ( впитывать) вбира́ти, увібра́ти; \принимать

vt

1) захватывать; присваивать

2) уст. скупать (чтобы поднять цену)

1) присваивать, приписывать, придавать

2) запрашивать, спрашивать

3) юр. усыновлять ( взрослое и дееспособное лицо) G, Dig, AG

4) юр. назначать, приставлять ( одно должностное лицо в помощь другому)

1) общ. (etw.) присваивать себе (что-л.)

2) юр. захватить, овладеть

3) ВМФ. занимать, захватывать, овладевать

общ. (etw.) присваивать (что-л.; себе)

1) общ. брать на себя слишком много

2) юр. присваивать, узурпировать, усыновлять

общ. приписывать себе, присваивать себе

общ. приписывать себе, присваивать, присваивать себе