принципи

{'prinsipld}
a принципен, с принципи
highly PRINCIPLED с висок морал

* * *

{'prinsipld} а принципен; с принципи; highly principled с висок мор

* * *

принципален;

* * *

* * *

principled[´prinsipld] adj принципен,принципиален;high-\principled свисокипринципи(морал).

{,self'raitʃəs}
1. самодоволен, уверен в собствените си морални принципи
2. фарисейски

* * *

{,self 'raitshъs} а 1. самодоволен; уверен в собственит

* * *

a самодоволен; фарисейски;self-righteous; а 1. самодоволен; уверен в собствените си морални принципи; 2.

* * *

* * *

self-righteous[¸self´raitʃəs] adj 1. самодоволен; 2. фарисейски, лицемерен; FONT face=Times_Deutsch◊ adv self-righteously.

{,ʌnkə'mə:ʃl}
1. нетърговски
2. който не търси печалба
3. който е в противоречие с търговските принципи

* * *

{,^nkъ'mъ:shl} а 1. нетърговски; 2. който не търси печалб

* * *

* * *

uncommercial[¸ʌʃkə´mə:ʃl] adj 1. който не се занимава с търговия; 2. който е в противоречие с търговските принципи; 3. който не търси печалба.

принципи Ірландської ультрапротестантської партії

* * *

1) принципи Оранської асоціації

2) оранжизм; принципи Ірландської ультрапротестантської партії

1. elastic, resilient; springy

(разтеглив) stretchy

(гъвкав) supple, flexible; yielding

2. прен. flexible

(за принципи) fluid

* * *

еластѝчен,

прил., -на, -но, -ни 1. elastic, rubbery, resilient; springy; ( разтеглив) stretchy; distensible; (за метал) ductile; ( гъвкав) supple, flexible; yielding;

2. прен. flexible; (за принципи) fluid.

* * *

distensible: Rubber is еластичен. - Гумата е еластична.; flexible ; resilient ; supple {`sxpxl}; yielding

* * *

basic, fundamental, underlying

(главен) main. chief, principal, cardinal

(цялостен) radical, thorough-going

(първичен) primary; тех. middle

хим. basic

(за съчинения) standard

основен доклад a main report

основен закон a fundamental/basic law

основен камък a foundation stone

основен капитал basic/fixed capital, stock-in-trade

основен материал source material

основен преглед a thorough examination

основен речников фонд a basic stock of words

основен тон муз. и прен. keynote

основна храна basic food, staple diet

съставям основната храна на form the staple diet of

основна заплата basic pay

основна причина a fundamental cause

основна книга (по даден въпрос) a standard book

основна биография a standard life

основна мисъл keynote

основна дума (в речник) key-word

основна работа a regular/full-time job

основна слабост/грешка an inherent weakness/mistake

основна гласна a stem vowel

основно положение a basic assumption

основно почистване (на къща) a spring cleaning, (на машина и пр.) a thorough cleaning

основно правило a cardinal rule

основно значение a primary meaning

основно училище a primary school

основно уреждане (на въпрос) a comprehensive settlement

основното (в учение и пр.) the essential/main thing

основни въпроси main/basic problems, background problems

основни принципи underlying principles

основни начала points of reference

основни линии/черти terms of reference, basic lines

в основните си черти/линии in substance, in the main

основни познания thorough/intimate knowledge (no of)

основни учебни предмети basic subjects/studies

основни цветове primary colours

основните форми на механиката mechanical powers

* * *

осно̀вен,

прил., -на, -но, -ни basic, fundamental, underlying, core; ( главен) main, chief, principal, cardinal; ( цялостен) radical, thorough(-going); ( първичен) primary; техн. middle; хим. basic; (за съчинения) standard; като същ. \основенното (в учение и пр.) the essential/main thing; в \основенните си линии in substance, in the main; \основенен доклад main report; \основенен камък foundation stone; \основенен капитал basic/fixed capital, stock-in-trade; \основенен материал source material; \основенен речников фонд basic stock of words; \основенен тон муз. (и прен.) keynote; \основенна биография standard life; \основенна гласна език. stem vowel; \основенна дума (в речник) key-word; \основенна книга (по даден въпрос) standard book; \основенна мисъл keynote; \основенна причина fundamental cause; \основенна работа regular/full-time job; \основенна слабост/грешка inherent weakness/mistake; \основенна храна basic food, staple diet; \основенни въпроси main/basic problems, background problems; \основенни моменти highlights; \основенни начала points of reference; \основенни познания thorough/intimate knowledge (по of); \основенни принципи underlying principles; \основенни цветове primary colours; \основенни черти terms of reference, basic lines; \основенните форми на механиката mechanical powers; \основенният проблем the gut problem; \основенно значение primary meaning; \основенно положение basic assumption; \основенно почистване (на къща) spring cleaning, (на машина и пр.) thorough cleaning; \основенно правило ground/cardinal rule; \основенно уреждане (на въпрос) comprehensive settlement; \основенно училище primary school.

* * *

basal; basic: основен capital - основен капитал; capital (главен); general (главен); main (главен): основен subject - основна тема; primal (главен): основен goal - основна цел; alkaline (хим.); cardinal (кардинален); elemental; essential (същностен); fundamental; middle (техн.); pivotal; rudimentary{ru;di`mentxri}; thorough (обстоен)

* * *

1. remain, stay

(не заминавам) stay/remain behind, stay on

оставам назад (за часовник) be slow. lose time

оставам за обед/чай stay to dinner/tea

оставам за през нощта stay (for) the night, stay over night

оставам в паметта на stick in o.'s memory

оставам в съзнанието stick/linger in the mind

оставам на власт remain in power

оставам в сила remain in force, hold good, ( за заповед) stand

оставам в същия клас not get o.'s remove, stay down

оставам до края (на представление и пр.) sit out

2. (на лице, на разположение съм) be left

до тръгването на влака остават пет минути there are five minutes before the train goes

остават още няколко минути there are still a few minutes to go (до before)

остава ни още един месец we have one more month

остава ми достатъчно have enough left over

остава ми много малко have little left

остава много малко време/пари time/money is very short

не ми остава време have no time

не ми остава нищо have nothing left

не остава нищо друго, освен there is nothing for it but (to с inf.), the only alternative is

не ми остава нищо друго освен have no choice/option but (to с inf.)

остава ми само едно I have only one course left, the only thing left for me (to do)

единственото нещо, което ми остава all I have left

това, което е останало от what is left of

от... не е останало нищо nothing remains of...

остава ми за цял живот remain with one all o.'s life

3. (в дадено състояние, положение) be, be left, remain

оставам дето съм stay where one is

оставам на мястото си разг. stay put

оставам за постоянно come to stay

оставам назад fall behind, be left behind

оставам назад от времето си fall behind the time(s)

не оставам назад от keep up with, keep abreast of

не оставам назад от времето си move with the times

оставам сам be left alone, be left by o.s.

оставам сам на себе си be thrown back upon o.s., be left to o.'s own resources

оставам сам (на света), оставам без близки be thrown upon the world

оставам без баща/майка be left fatherless/motherless

тя остана вдовица she was left a widow

оставам на работа stay on the job

оставам без работа be thrown out of work

останал съм без работа be out of work

не оставам без работа keep busy, have no lack of employment

оставам седнал/прав remain seated/standing

оставамбез средства/ оставам на улицата be left destitute/without resources

оставам без нищо be left with nothing

оставам без подслон be left homeless, lose o.'s home

оставам гладен go hungry

не оставам гладен keep the wolf from the door

оставам жив remain/stay alive

оставам верен на remain/stay faithful to, stay loyal to, ( на принципи и) live up to, abide by, stick with

оставам верен на себе си remain true to o.s.

оставам с чувството be left (with the) feeling (that)

оставам доволен be pleased (от with)

оставам с убеждението be left with the conviction

оставам с впечатление get the impression, be left with the impression (че that)

оставам да се чудя be left wondering

оставам в неведение be left in ignorance

оставам незабелязан от някого escape s. o's notice

оставам на сухо/с пръст в уста be left out in the cold; get nothing for all o.'s pains

оставам висящ (за въпрос и пр.) remain outstanding; be pendent

оставам неутрален stay neutral

оставам все същият remain for ever one/always the same

оставам на своето hold o.'s own, agree to disagree

оставам на милостта на throw o.s. on the mercy of

оставам в сянка прен. take a back seat

не оставам длъжен give as good as one gets, answer back

творба, която ще остане a work that will endure

ако остане на мене if I had my way, left to myself

прякорът му остана the nickname stuck to him

не ми останаха крака от ходене I have walked myself lame/my legs off

* * *

оста̀вам,

1. remain, stay; (не заминавам) stay/remain behind, stay on; \оставам в паметта на stick in o.’s memory; \оставам в сила remain in force, hold good, (за заповед) stand; \оставам в съзнанието stick/linger in the mind; \оставам в същия клас not get o.’s remove, stay down; \оставам до края (на представление и пр.) sit out; \оставам на власт remain in power, continue in office; \оставам назад (за часовник) be slow, lose time; \оставам през нощта stay (for) the night, stay over night;

2. (на лице, на разположение съм) be left; не ми остава нищо друго освен I have no choice/option but (to с inf.); nothing remains for me but; не остава нищо друго, освен there is nothing for it but (to с inf.), the only alternative is; остава ми за цял живот remain with one all o.’s life; остава ми само едно I have only one course left, the only thing left for me (to do); остава много малко време/пари time/money is very short; остават още две обиколки спорт. two more laps to go;

3. (в дадено състояние, положение) be, be left, remain; не \оставам без работа keep busy, have no lack of employment; не \оставам гладен keep the wolf from the door; не \оставам назад от keep up with, keep abreast of; не \оставам назад от времето си move with the times; \оставам без баща/майка be left fatherless/motherless; \оставам без подслон be left homeless, lose o.’s home; \оставам без работа be thrown out of work; \оставам без средства/\оставам на улицата be left destitute/without resources; \оставам верен на remain/stay faithful to, stay loyal to, (на принципи) live up to, abide by, stick with, stand by; \оставам верен на себе си remain true to o.s.; \оставам висящ (за въпрос и пр.) remain outstanding; be pendent; \оставам все същия remain for ever one/always the same; \оставам гладен go hungry; \оставам да се чудя be left wondering; \оставам доволен be pleased (от with); \оставам където съм stay where one is; \оставам на мястото си разг. stay put; \оставам на работа stay on the job; \оставам на сухо/с пръст в уста be left out in the cold; get nothing for all o.’s pains; \оставам назад fall behind, be left behind; \оставам незабелязан от някого escape s.o.’s notice; \оставам постоянно ( във времето) come to stay; \оставам с впечатление get the impression, be left with the impression (че that); \оставам сам (на света), \оставам без близки be thrown upon the world; \оставам сам на себе си be thrown back upon o.s., be left to o.’s own resources; • ако остана на if I should depend on; ако остане на мене if I had my way, left to myself; къде остана …? what about …? малко остана да падна I almost/(very) nearly/all but fell; между нас да си остане, тук да си остане let this remain between us, keep mum about it; не ми останаха крака от ходене I have walked myself lame/my legs off; не \оставам длъжен give as good as one gets, answer back, get o.’s own back; не се оставяй! stand up for yourself; остава да се види it remains to be seen; \оставам в сянка прен. take a back seat; \оставам на милостта на throw o.s. on the mercy of; \оставам на своето hold o.’s own, agree to disagree; остават ми очите в нещо I can’t keep my eyes off s.th.; остави другото, ами … what matters is …; остани си със здраве keep well, God be with you; прякорът му остана the nickname stuck to him; та какво остава за to say nothing of; така си и остана it was left at that; творба, която ще остане a work that will endure.

* * *

remain: The house has оставамed the sam. - Къщата си е останала същата.; abide: So much work is left undone. - Останала е много недовършена работа.; persist; stay{stei}: Tonight he will stay at home. - Довечера той ще остане в къщи.

* * *

formulate, ( принципи) lay down/out; enunciate

(намирам подходящи думи) phrase, word

* * *

формулѝрам,

гл. formulate, define; formularize; ( принципи) lay down/out; enunciate; ( намирам подходящи думи) phrase, word, couch.

* * *

formulate ; conceive {kxnsi;v}; couch ; define

* * *

{'rɔŋ'hedid}
a упорит, твърдоглав, неотстъпващ от погрешните си идеи/принципи, своенравен, неразбран

* * *

{'rъn'hedid} а упорит, твърдоглав, неотстъпващ от погреш

* * *

a опак;wrong-headed; а упорит, твърдоглав, неотстъпващ от погрешните си идеи/принципи;

* * *

1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];

2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;

3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);

4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;

5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;

6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;

7) (химич. элемент) елемент (-та);

8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;

9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);

10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).

* * *

1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ння

2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початок

3)

4)

5) (научный закон, правило) принцип

6) (ед.: о начальнике, главе) начальник

1. принцип, основа

2. норма, основне правило

- agreed principle погоджені принципи

- generally accepted principles загальноприйняті принципи

- generally recognized principles загальновизнані принципи

- most-favoured-nation principle принцип найбільшого сприяння

- reciprocity principle принцип взаємності

- principle of inviolability of frontiers принцип недоторканості кордонів

- principle of non-interference принцип невтручання

I n

1. правило; норма; принцип

2. правління, володарювання

- colonial rule колоніальне володарювання

- ground rules основні правила (поведінки); принципи, основний модус (взаємовідносин тощо)

- humanitarian rules гуманітарне право

- international rules міжнародні принципи, норми міжнародного права

- standing rule правила, встановлені якоюсь організацією; постійні правила

- unanimity rule принцип одноголосся

- general rules of official protocol загальні правила офіційного протоколу

- international rules in force діючі норми міжнародного права

- rules of foreign relations принципи міжнародних відносин

- rules of international courtesy правила міжнародної ввічливості

- rules of international protocol правила міжнародного протоколу

- rules of origin правила визначення походження

- rules of procedure регламент, правила процедури

- rules of reciprocity принцип взаємності

- rules of the separation of power принцип розподілу влади

- to adhere to the rule of procedure притримуватись/ дотримуватись правил процедури

- to apply the rules of procedure застосовувати правила процедури

- to be subject to a rule підлягати під дію норми/ правила

- to come under a rule підлягати під дію норми/ правила

- to comply with the rule of procedure притримуватись правил, дотримуватись правил процедури

- to conceive the rules of reciprocity дотримуватись принципу взаємності

- to conform to the rule of procedure притримуватись/ дотримуватись правил процедури

- to construe the rule of procedure тлумачити правила процедури

- to fix the rules of precedence among diplomatic missions встановлювати правила старшинства дипломатичних представництв

- to interpret the rule of procedure тлумачити правила процедури

- to lay down the rules встановлювати правила

- to note an infringement/ a violation of the rule of procedure констатувати порушення правил процедури

- to observe the rule of procedure притримуватись/ дотримуватись правил процедури

- to recall the terms of the rules of procedure нагадати про положення правил процедури

- to remind of the terms of the rules of procedure нагадати про положення правил процедури

- to work to rule працювати за правилами (вид страйку)

II v

1. керувати, управляти, панувати, володарювати

2. постановляти, встановлювати порядок

- to rule (over) the country правити країною

- to rule oneself out of the race зняти свою кандидатуру на виборах

- to rule on a question прийняти рішення з якогось питання; постановити

- to rule a territory правити/ управляти територією

МЕТАФІЗИКА ( від грецьк. μετά; φνσικά - після фізики) - філософське вчення про надчуттєві принципи та першооснови буття. Термін "М." ввів систематизатор творів Аристотеля Андронік Родоський (І ст. до н. е.), стосовно групи трактатів про "буття саме по собі". Сам Аристотель називав науку, що викладена в цих книгах, "першою філософією", "наукою про божество" ("теологією"), або просто "мудрістю". Умоосяжний, теоретичний характер цієї науки протиставляв сфері практичного досвіду, чим утверджується вища цінність М. Аристотель тут виступав як учень Платона. Однак, якщо для Платона існує лише одна філософія - мудрість, що спрямована на пізнання істинно сущого, тобто ідей, то Аристотель відрізняє "першу філософію" від другої ("фізики") і в такий спосіб закріплює за М. статус вищого знання про першопричини буття, знання, що існує як мета людського життя і джерело насолоди. Середньовічна філософія вважала М. вищою формою раціонального пізнання буття, але такою, що підпорядкована одкровенню. В її річищі детально тлумачилися проблеми співвідношення свободи і необхідності, загальних понять, можливості богопізнання за аналогією з пізнанням вищих родів сущого - блага, істини тощо. М. Нового часу долає межі теології. Зазнавши значного впливу натурфілософських ідей Відродження, М. насичується природничонауковою тематикою і водночас актуалізує у своєму проблемному корпусі питання гносеології. М. раціоналізму Щекарт, Спіноза, Ляйбніц) розвивалася в тісному зв'язку із традиційною онтологією. "Емпірична М." різко виступала проти гіпостазування сутностей, характерного для схоластичної філософії. У XVI - XVII ст. формується т. зв. нім. "шкільна", або "університетська", Неосхоластична М. Вона виникла внаслідок перенесення на нім. протестантський ґрунт ісп. єзуїтської М., що набула розвитку у працях Суареса. У нім. "шкільній" М. предмет визначається за Аристотелем: суще, стани сущого і види сущого; суб'єкт розглядається як: суб'єкт пізнання, граматичний суб'єкт, предмет дослідження. Одними із перших нім. проф. М. були Корнеліус Мартині (1568 - 1621), Якоб Мартині (1570 - 1649), Клеменс Тимплер, Абрахам Калов (1612 - 1686). Класична М., що репрезентована насамперед творами Вольфа, становить своєрідну трансформацію "шкільної" неосхоластичної М. Вольф вводить у М. картезіанський принцип "cogito, ergo sum." Це змінює характер викладу матеріалу та його послідовність: онтологія, загальна космологія, емпірична психологія, раціональна психологія, природна теологія. Кант звернув увагу на здатність М. періодично відновлюватися в культурі. М. є завершенням культури людського розуму і, за Кантом, можлива як систематичне знання, виведене із чистого розуму. Він вводить розрізнення М. природи і М. звичаєвості; остання є такою сферою, де суперечності чистого розуму знаходять практичне розв'язання. Проте Кант не побудував системи М., обмежившись дослідженням протиріч, в які доконче потрапляє розум у намаганні синтезувати завершену картину світу. Фіхте і Шеллінг, спираючись на кантівський принцип активності суб'єкта, прагнули створити позитивну М. З цією метою вони тлумачать діалектику розуму не як теоретичну безвихідь, а як рушій мислення, що веде до істини. Гегель вперше протиставив М. і діалектику як два різних методи пізнання. Разом з тим він розумів свою власну філософію як "істинну М.", "науку наук". У марксизмі зберігається тлумачення М. як методу, протилежністю якого є діалектика - спосіб мислення і вчення про розвиток буття і мислення. У друг. пол. XIX ст. складається негативне ставлення до М., особливо її гегелівської версії. Антиметафізичну спрямованість має антропологія Фоєрбаха, ірраціоналізм К'єркегора, волюнтаризм Шопенгауера. Проти М. були налаштовані позитивізм і неокантіанство. З критикою позитивного ставлення до М. виступили академічні й університетські філософи України (Юркевич, Гогоцький, Ліницький, Козлов). У рос. філософській традиції В. Соловйов розробив пантеїстичну "М. Всеєдності". Флоренський, Булгаков, Франк поєднували пошуки М. із проблемою антроподицеї. На Заході Гартман, спираючись на критичну онтологію, прагнув по-новому осмислити проблеми М. Неотомісти (Жильсон, Маритен) актуалізували метафізичні принципи середньовічної схоластики. У певний спосіб відновлюються підставові принципи традиційної М. також у філософії процесу Вайтгеда, феноменології Гуссерля, екзистенціалізмі. Гайдеггер, критикуючи М. як тип західноєвропейської культури, намагався повернутися до М. в її доплатонівській формі Н. еопозитивісти, спочатку відкинувши М. (напр., ранній Вітгенштайн), врешті-решт приходять до визнання проблематики М. Критичний раціоналізм Поппера також стверджує право М. на існування. У теорії "трьох світів" він обґрунтовує буття фізичного і ментального світів, а також світу об'єктивного знання. Постструктуралістський філософський дискурс перейнявся метою "деконструкції" (Деррида) попередньої метафізичної традиції. Дельоз і Гваттарі вважають, що клас філософії буття, починаючи з Платона й Аристотеля, оперує незмінними бінарними опозиціями типу "субстанція - акциденція", "об'єкт - суб'єкт", і протиставляють їм філософію становлення. Разом з тим сучасний філософський дискурс залишає за М. право на осмислення ситуації буття людини у світі.

РАЦІОНАЛЬНОСТІ КОНЦЕПЦІЯ - філософське вчення про всезагальність мірок розуму в життєдіяльності та пізнанні. Р.к. в пізнанні набуває вигляду ідеї раціоналізму, що використовує тезу про всезагальність мірок розуму для затвердження пріоритетності мислення по відношенню до почуттів та емпіричної сфери взагалі. У пізнавальному процесі Р.к. виникла в Античності як альтернатива міфології, містицизму, релігійному екстазу, стихійно-емоційній (діонісійській) поведінці, фантастичним вигадкам В. цьому ракурсі Р. к. виступає у вигляді апеляції до розуму як засобу чіткого, логічно визначеного законовідповідного пізнання, здатного (на відміну від почуттів) до самокритичності, самообґрунтування, аналітико-синтетичної діяльності. В сучасному розумінні Р.к. не зводиться лише до ознак логічності, а включає, окрім методологічних настанов, гносеологічні та світоглядні принципи. До останніх належать: принцип природності (недовіри до всього того, що принципово суперечить науковій картині світу); переконання в конструктивній силі істини як однієї з найвищих цінностей; принципи рішучості (мужності підкорятися настановам розуму, керуватись істиною) та оптимізму (віри у здійсненність цілей, подолання хаосу, непорожнечу майбутнього й осмисленість наших зусиль). Серед гносеологічних та методологічних настанов Р.к. знаходяться: принцип підконтрольності пізнавальних результатів практичній та теоретичній перевірці на істинність, у т.ч. вимога сократичної іронії, самокритичного використання власних тез в діалозі з опонентом; принцип інтелектуальної співрозмірності буття (ізоморфізму пізнавального та пізнаваного), аналітичне уявлення про складні явища як композицію більш простих компонентів; переконання у можливості чіткого розрізнення істини та брехні; у тяжінні явищ, що пізнаються, до норми тощо. Серцевину Р.к. становлять принципи міровизначеності (розгляд будь-якого феномена у визначених лімітах, обмеженнях, інтервалах, фазах, нормах, числових характеристиках, що виключає будь-яке свавілля) та принцип впорядкованих послідовностей, який стверджує необхідність уявлення досліджуваних явищ у певній системі очікувань, причинній матриці, історичній чи логічній послідовності дій, що визначають пізнавальний результат. Р.к. дозволяє описувати як теоретичні, так і практичні ситуації, аж до проблеми ефективності, збалансованості, технологічності та доцільності людської діяльності. Р.к. не є самодостатньою і потребує обґрунтування в системі загальнофілософських доктрин та корекції з боку спеціальних дисциплін типу теорії операцій, теорії рішень, логіки практичних дій та теорії гри.

- principle of causation

n бухг., рах. бухгалтерський облік; облік; рахівництво; методика обліку; запис; a бухгалтерський; балансовий; розрахунковий; обліковий; звітний

1. система суцільного збору, запису, класифікації та обробки фінансових операцій (transaction¹) окремої особи або одиниці (entity); ♦ за бухгалтерським обліком підсумовуються, аналізуються, тлумачаться результати тих операцій, на основі яких здійснюються планування (planning) і контроль господарської діяльності організації; до найбільш відомих бухгалтерських/аудиторських (audit¹) фірм під назвою «Велика Шістка» (Big Six) входять: Артур Андерсен (Arthur Andersen); Куперс енд Лайбранд (Coopers & Lybrand); Делойт Туш Томатсу Інтернаціонал (Deloitte Touche Tohmatsu International); Ернст енд Янг (Ernst & Young); КПМГ Піт Марвик (KPMG Peat Marwick); Прайс Вотер-хаус (Price Waterhouse); 2. поняття, що об'єднує споріднені галузі, напр., оподаткування (taxation), ревізування (auditing), обліку за сферами відповідальності (responsibility accounting), управлінського обліку (management accounting)

═════════■═════════

accrual accounting облік методикою нарахування; acquisition accounting облік за придбанням; activity accounting функціональний бухгалтерський облік; activity-based accounting (ABA) функціональний бухгалтерський облік • облік за сферами відповідальності; actuarial accounting страховий облік; administrative accounting адміністративний облік • оперативний облік; allocation accounting облік за розміщенням; backflush accounting облік зі зворотним віднесенням витрат; bank accounting бухгалтерський облік в банку; bank cost accounting аналіз операційної діяльності банку; branch accounting філіальний облік; business accounting бухгалтерський облік комерційних операцій; cash accounting касова методика обліку; cash basis accounting касова методика обліку; cash flow accounting облік за грошовими потоками; composite property accounting змішана методика обліку основного капіталу; consolidation accounting облік за об'єднанням компаній; continuously contemporary accounting облік за поточною грошовою вартістю; cost accounting виробничий облік • облік виробничих витрат • калькулювання; creative accounting творчий облік; critical path accounting облік за методикою критичного шляху; current cost accounting (CCA) методика обліку за поточною вартістю; current purchasing power accounting (CPP) облік за поточною купівельною спроможністю; current value accounting облік за поточною вартістю; depreciation accounting облік амортизації • амортизаційна методика бухгалтерського обліку; discovery value accounting облік розвідуваних ресурсів; distribution cost accounting облік витрат у торгівлі; double-entry accounting облік за методикою подвійного запису; enterprise accounting бухгалтерський облік підприємства; entity accounting облік на основі самостійного балансу • бухгалтерський облік самостійного підрозділу; equity accounting облік за інвестиціями в дочірніх компаніях; financial accounting фінансовий облік; fiscal accounting податковий облік; forward accounting перспективний облік; full-cost accounting фінансовий облік за повною вартістю; functions accounting облік за видом діяльності; fund accounting система обліку за фондами; general price index accounting облік на основі загального рівня цін; government accounting державний облік; group depreciation accounting методика єдиної норми амортизації; group property accounting групова методика обліку основного капіталу; historical cost accounting (HCA) облік за первісною вартістю; human resources accounting облік людських ресурсів; industrial accounting бухгалтерський облік на промисловому підприємстві; inflation accounting інфляційний облік • облік в умовах інфляції • облік впливу інфляції; international accounting облік за міжнародними операціями і звітністю; inventory accounting облік запасів товарно-матеріальних цінностей; item property accounting попредметна методика обліку основного капіталу; macro-accounting облік на макрорівні; management accounting управлінський облік; micro-accounting облік на мікро-рівні; managerial accounting управлінський облік; national economic accounting система національних рахунків; national income accounting облік національного доходу; net realizable value accounting (NRVA) методика обліку за вихідною вартістю активів; oil and gas accounting облік за родовищами й запасами нафти і газу; price level accounting облік з поправкою на індекс цін споживчих товарів; profitability accounting облік за прибутковістю • облік за рентабельністю; public accounting громадський бухгалтерський облік і ревізія; replacement cost accounting облік за відновленою вартістю; reserve accounting облік резервів; responsibility accounting облік за сферами відповідальності; retirement reserve accounting облік зношення за методикою разового нарахування; routine accounting оперативний облік; social responsibility accounting облік за діяльністю громадської відповідальності; stock accounting облік запасів; store accounting облік запасів; tax-effect accounting облік за податковим ефектом

═════════□═════════

accounting assumptions бухгалтерські припущення; accounting basis основа бухгалтерського обліку; accounting concepts бухгалтерські концепції; accounting consultant консультант з бухгалтерського обліку • дорадник з бухгалтерського обліку; accounting cost бухгалтерські витрати • балансові витрати • облікові витрати; accounting cycle кругообіг процедури бухгалтерського обліку • обліковий цикл; accounting data of costs бухгалтерські дані про витрати; accounting day обліковий день; accounting department відділ бухгалтерського обліку • бухгалтерія • головна бухгалтерія компанії; accounting economy розрахункова економіка; accounting education бухгалтерська освіта; accounting entry запис на рахунку; accounting; accounting error помилка бухгалтерського обліку; accounting estimate попередній облік; accounting figures дані бухгалтерського обліку; accounting firms бухгалтерські фірми • аудиторські фірми; accounting identity; accounting income дохід за звітний період; accounting information system (AIS) система опрацювання облікових даних; Accounting Institute орган бухгалтерського обліку • Інститут бухгалтерського обліку; accounting loss розрахункові збитки; accounting machine бухгалтерська машина; accounting measurement облікові виміри • облікові вимірювання; accounting method методика бухгалтерської звітності • методика бухгалтерського обліку; accounting par value облік за номінальною вартістю; accounting period (A/P) звітний період • розрахунковий період • період бухгалтерської звітності; accounting policy загальні принципи бухгалтерського обліку; accounting practice практика звітності; accounting principles принципи бухгалтерського обліку; Accounting Principles Board (APB) Бюро з розробки принципів бухгалтерського обліку; accounting procedures форми ведення обліку; accounting profit бухгалтерський прибуток • розрахунковий прибуток; accounting profit and loss облік прибутків і збитків; accounting profit or loss облік прибутків або збитків; accounting rate of return (ARR) обліковий коефіцієнт окупності; accounting ratio обліковий показник; accounting record бухгалтерська книга; accounting records; accounting report бухгалтерський звіт; accounting staff персонал служби бухгалтерського обліку; accounting standard; Accounting Standards Board (ASB) (англ.) Бюро бухгалтерських стандартів; accounting statement бухгалтерський звіт; accounting system система бухгалтерського обліку; accounting treatment опрацювання бухгалтерських рахунків; accounting unit одиниця обліку реального основного капіталу • рахунок, який відтворює собівартість об'єкта; accounting year звітний рік • фінансовий рік; American Accounting Association (AAA) Американська бухгалтерська асоціація; Financial Accounting Standards Board (FASB) (амер.) Бюро стандартів фінансового обліку; International Accounting Standards (IAS) Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку; International Accounting Standards Committee (IASC) Комітет міжнародних бухгалтерських стандартів

accounting¹:: accountancy²; accounting² ‡ accounting (382)

▹▹ accountancy

* * *

скор. ARR