прийти+в+себя

1) General subject: bring round, (прийти) bring to life (после обморока)

2) Set phrase: bring to his senses

colloq. sitzenlassen (и не прийти)

прийти, притти и придти

1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];

2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.

* * *

несов.; сов. - прийт`и

себя; себе; (mit v/r u. in unpers. Wendungen) -ся, -сь, z. B. sich freuen радоваться; es fragt sich спрашивается; an sich сам(а, -о) по себе; an ( und für) sich по существу; es hat nichts auf sich это ничего не значит; bei sich при себе; für sich для себя; ( allein) особняком, сам по себе; hinter sich bringen закончить; von sich aus по собственному почину; vor sich перед собой/ним/ней; zu sich kommen прийти в себя; außer, einander

1. to return to a conscious state (after having been unconscious) or to a fully alert state (after having been very drunk, very drowsy etc)

X пришел в себя ' (in refer, to returning to consciousness) X came to his senses

2. (more often pfvj to come out of a state of intense nervousness, fright, worry, surprise etc, settle down

X пришел в себя = X calmed down

3. to overcome one's fatigue by taking a short rest

X пришел в себя - X caught his breath

отойти́

1. deiri, flankeniri (в сторону);

foriri, foriĝi (удалиться);

forveturi, ekveturi (о поезде и т. п.);

returnen marŝi (о войске);

2. (стать чужим) iĝi fremda, fremdiĝi;

3. (прийти в себя) rekonsciiĝi.

* * *

1) alejarse, hacerse (непр.) (a), apartarse (a), retirarse (a) ( отстраниться); irse (непр.) (уйти́)

2) ( отбыть) partir vi; arrancar vi, salir (непр.) vi ( о поезде)

3) ( отступить) replegarse (непр.), retroceder vi

4) (отпасть, отвалиться) desprenderse; desencolarse (непр.) ( отклеиться)

5) перен. ( отклониться) apartarse; andar en digresiones ( сделать отступление)

6) ( прийти в норму) renovarse (непр.); volver a la vida, renacer (непр.) vi (ожить - о растениях, почве и т.п.); volver en sí ( прийти в себя); tranquilizarse ( успокоиться)

7) уст. ( умереть) morir (непр.) vi, irse (непр.), acabarse

••

* * *

1) alejarse, hacerse (непр.) (a), apartarse (a), retirarse (a) ( отстраниться); irse (непр.) (уйти́)

2) ( отбыть) partir vi; arrancar vi, salir (непр.) vi ( о поезде)

3) ( отступить) replegarse (непр.), retroceder vi

4) (отпасть, отвалиться) desprenderse; desencolarse (непр.) ( отклеиться)

5) перен. ( отклониться) apartarse; andar en digresiones ( сделать отступление)

6) ( прийти в норму) renovarse (непр.); volver a la vida, renacer (непр.) vi (ожить - о растениях, почве и т.п.); volver en sí ( прийти в себя); tranquilizarse ( успокоиться)

7) уст. ( умереть) morir (непр.) vi, irse (непр.), acabarse

••

* * *

1) gener. (îááúáü) partir, (îáïàñáü, îáâàëèáüñà) desprenderse, (îáñáóïèáü) replegarse, (ïðèìáè â ñîðìó) renovarse, alejarse, apartarse (a), arrancar, desencolarse (отклеиться), hacerse (a), irse (óìáè), renacer (ожить - о растениях, почве и т. п.), retirarse (отстраниться; a), retroceder, salir (о поезде), tranquilizarse (успокоиться), volver a la vida, volver en sì (прийти в себя)

2) obs. (óìåðåáü) morir, acabarse

3) liter. (îáêëîñèáüñà) apartarse, andar en digresiones (сделать отступление)

несов.; сов. - прийти́

1) врз gelmek; varmak

2) врз varmak

3) с предлогом "в" в сочетании с существительными

••

оду́маться

decidŝanĝi, intencŝanĝi, opiniŝanĝi.

* * *

* * *

* * *

gener. volver a reflexionar, volver sobre (en) sì (прийти в себя), volver sobre sì

* * *

* * *

gener. volver a reflexionar, volver sobre (en) sì (прийти в себя)

отдыша́ться

spiri, respiri.

* * *

1) cobrar (tomar) aliento

2) прост. ( поправиться) reponerse (непр.); volver en sí ( прийти в себя)

* * *

1) cobrar (tomar) aliento

2) прост. ( поправиться) reponerse (непр.); volver en sí ( прийти в себя)

* * *

1) gener. cobrar (tomar) aliento, tomar huelgo, desatufarse

2) simpl. (ïîïðàâèáüñà) reponerse, volver en sì (прийти в себя)

1) прийти в себя; прийти (прийти) в сознание; опомниться, выходить (выйти) из обморочного состояния, оцепенения (от неожиданности, испуга и т. д.)

2) сводить (свести) с ума; приводить (привести) в состояние раздражения, волнения (букв. отбирать ум)

3) набраться ума, поумнеть, становиться (стать) умным

4) стать самостоятельным

5) помнить, вспоминать, вспомнить

Идиоматическое выражение. Основное слово:

налаш

Идиоматическое выражение. Основное слово:

уш

1) приходить (прийти) в себя, приходить (прийти) в сознание (после обморока и т. д.)

2) опомниться, очнуться; приходить (прийти) в себя, становиться (стать) способным хладнокровно действовать, рассуждать

Идиоматическое выражение. Основное слово:

шам

1) приходить (прийти) в сознание, приходить (прийти) в рассудок; становиться (стать) способным соображать, думать

2) набираться (набраться) ума, становиться (стать) благоразумнее, рассудительнее; образумливаться, образумиться, понять свою ошибку; умнеть, поумнеть; становиться (стать) умнее, хватиться за ум, браться (взяться) за ум

3) приходить (прийти) в себя, выходить (выйти) из состояния смятения

4) достигать (достичь) зрелости ума; становиться (стать) зрелым, самостоятельным; взрослеть, повзрослеть

Идиоматическое выражение. Основное слово:

пураш

Идиоматическое выражение. Основное слово:

уш

очну́ться

vekiĝi, rekonsciiĝi.

* * *

1) ( проснуться) despertarse (непр.), despabilarse

2) ( прийти в себя) volver en sí; recobrarse ( опомниться)

* * *

1) ( проснуться) despertarse (непр.), despabilarse

2) ( прийти в себя) volver en sí; recobrarse ( опомниться)

* * *

1) gener. (ïðèìáè â ñåáà) volver en sì, (ïðîññóáüñà) despertarse, despabilarse, recobrarse (опомниться)

2) colloq. espabilarse

* * *

* * *

gener. desatufarse, romper (о боли и т.п.), estar sosegado, desenfadarse

, < прийти> (­иду, ­дёшь; идти) kommen (к Д fig. an D; на В zu D; Т als N); ankommen (в В in D), eintreffen; zurückkommen; eintreten, (в, на В zu D) gehen; holen, abholen (за Т A); erreichen (к Д A); anlangen (bei D ), gelangen, stoßen; fig. kommen (Д/И jemand auf A ); bekommen (в В A ); Wut: geraten (in A ); приходить в негодность unbrauchbar werden; приходить в себя od. в чувство zu sich kommen; не может прийти в себя jemand ist außer sich; приходиться, <­сь> fallen (в В auf A), kommen; entfallen; ergehen; P zu stehen kommen; Geschmack: sein (Д/по Д nach jemandes D); impf. Verwandtschaft: sein (Д/Т jemandes N); прийтись к слову od. по ноге F passen; прийтись по нраву gefallen; приходится ( Д jemand) muß od. soll; где od. как придётся F wo od. wie es gerade kommt

, < прийти> (­иду, ­дёшь; идти) kommen (к Д fig. an D; на В zu D; Т als N); ankommen (в В in D), eintreffen; zurückkommen; eintreten, (в, на В zu D) gehen; holen, abholen (за Т A); erreichen (к Д A); anlangen (bei D ), gelangen, stoßen; fig. kommen (Д/И jemand auf A ); bekommen (в В A ); Wut: geraten (in A ); приходить в негодность unbrauchbar werden; приходить в себя od. в чувство zu sich kommen; не может прийти в себя jemand ist außer sich; приходиться, <­сь> fallen (в В auf A), kommen; entfallen; ergehen; P zu stehen kommen; Geschmack: sein (Д/по Д nach jemandes D); impf. Verwandtschaft: sein (Д/Т jemandes N); прийтись к слову od. по ноге F passen; прийтись по нраву gefallen; приходится ( Д jemand) muß od. soll; где od. как придётся F wo od. wie es gerade kommt

, < прийти> (­иду, ­дёшь; идти) kommen (к Д fig. an D; на В zu D; Т als N); ankommen (в В in D), eintreffen; zurückkommen; eintreten, (в, на В zu D) gehen; holen, abholen (за Т A); erreichen (к Д A); anlangen (bei D ), gelangen, stoßen; fig. kommen (Д/И jemand auf A ); bekommen (в В A ); Wut: geraten (in A ); приходить в негодность unbrauchbar werden; приходить в себя od. в чувство zu sich kommen; не может прийти в себя jemand ist außer sich; приходиться, <­сь> fallen (в В auf A), kommen; entfallen; ergehen; P zu stehen kommen; Geschmack: sein (Д/по Д nach jemandes D); impf. Verwandtschaft: sein (Д/Т jemandes N); прийтись к слову od. по ноге F passen; прийтись по нраву gefallen; приходится ( Д jemand) muß od. soll; где od. как придётся F wo od. wie es gerade kommt