-
1 прививать
привить1) (присучивать) присукувати, присукати, приплітати, приплести що, до чого. [Нитку до нитки треба присукувати, щоб вузлика не було (Богодух.)];2) (дерево, оспу и перен.) щепити, прищі[е]плювати и прищіпляти, прищіпати, прищепити, нащепити, вщі[е]плювати, вщепити, защі[е]плювати, защепити, (только о деревьях) скіпити, (о мн.) поприщі[е]плювати (поприщіпляти), пона[пов]щі[е]плювати що, що кому. [Тоді як щепи ми щепили (Шевч.). Прищепив яблуню (Куліш). А сад хороший у нас був, сам нащепив (Г. Барв.). Він і яблук і груш понащіплював (Богод. п.). Віспу щеплять (прищі[е]плюють, вщі[е ]плюють) усім. Прищіпляти дітям огиду до всяких злочинств (Крим.). Як прищепити освіту, культуру великому народові (Єфр.)]. -вать, -вить наново (только о деревьях) перещі[е ]плювати, перещепити. Вторично -вать оспу - удруге щепити віспу. -вать глазком - очкувати. -вать под кору - кожухувати. -вить ошибочный взгляд - прищепити помилковий погляд. Привитый -1) присуканий, приплетений;2) прищеплений, на[за]щеплений, вщеплений.* * *несов.; сов. - прив`ить1) сад., мед. прище́плювати и щепи́ти и прищепля́ти, прищепи́ти, поприще́плювати, пощепи́ти2) перен. прище́плювати, прищепи́ти и поприще́плювати3) ( прикреплять витьём) прису́кувати, присука́ти, припліта́ти, приплести́, привива́ти, приви́ти -
2 внушать
внушить1) навівати, сов. навіяти кому що, надихати, надихнути (надхнути) кому що, увідхнути, вмовляти (вмовити) в кого щось, піддавати, піддати кому що; (прививать) прищеплювати, прищепити кому що. [Навіває їм такі думки. Надихнув бадьорого духу. Прищеплює дітям огиду до злочинств (Крим.). Піддав йому добру думку. Вмовити цю ідею в читача]. Внушать постоянными наговорами - натуркувати кому що. Внушать страх - завдавати, завдати страху кому. Внушать почтение - імпонувати кому. [Його слова мені не імпонують]. Внушать мужество кому - осміляти, осмілити кого. Внушать собою доверие - викликати довіру, будити довіру;2) Внушать накрепко (вбивать в голову) - утовкмачувати, утовкмачитити кому; (делать строгое вкушение) напоумляти, застерігати кого, пригрущати, пригрустити, угрущати кому и кого. [Угрущають і богом, і лозиною (Г. Барв.)]; (вразумить) на розум послати кому (Квіт.).* * *несов.; сов. - внуш`ить(кому) виклика́ти, ви́кликати (у кого); ( вселять) вселя́ти, всели́ти (кому); ( навевать) навіва́ти и наві́ювати, наві́яти (кому); ( подсказывать) підка́зувати, підказа́ти (кому); ( прививать) прище́плювати, прищепи́ти и мног. поприще́плювати (кому); ( поучать) повча́ти несов., навча́ти, навчи́ти (кого); ( уговаривать) умовля́ти, умо́вити (кого); ( влиять) вплива́ти, впли́нути (на кого); ( убеждать) переко́нувати, перекона́ти (кого) -
3 привить
-
4 глазок
очко, вічко - см. Глаз. [Там-то очка як терночок], а специальнее -1) (в сети) вічко;2) (в тюремной двери) вічко, прозурка - см. Волчок;3) бот. (почка листовая) - очко, вічко, брунька, бросток. [Щепіння очком, коли прищеплюють окрему брунечку]. Глазок прививать - очкувати деревину. Глазок в картофеле - кілець (р. -льця), кільчик. [Кепська справа, коли люди почали вже кільцями картоплю садити];4) весёлые глазки (цветок) - см. Анютины глазки.* * *1) см. глазкина \глазок — на о́ко
хоть одним глазко́м посмотре́ть (погляде́ть) — хоч одни́м о́ком (о́чком) подиви́тися (погля́нути)
2) (отверстие для наблюдения, надзора) ві́чко, прозу́рка3) ( почка) ві́чко, о́чко, бру́нька4) (пятно у насекомых, птиц) ві́чко, о́чко -
5 оболванивать
оболванить1) (грубо отделать и в переносном смысле) обтісувати, обтесати. [Обтісую камінь. Хоч так-сяк обтесати хлопців, щоб вони на екзамені не стовпцями стояли (Грінч.)];2) (шутливо: обстричь очень низко) обмакогонювати, обмакогонити, обмакотирювати, обмакотирити. См. Остригать;3) (делать, сделать болваном в перен. смысле) задурювати, задурити, затуманити. [Пожив серед дурнів, то вони й його затуманили];4) см. Обманывать, Обмошенничать. Оболваненный - обтесаний.* * *несов.; сов. - оболв`анить1) (грубо, начерно обтёсывать) спец. обті́сувати, обтеса́ти2) ( коротко остригать) обмакого́нювати, обмакого́нити, обмакоти́рювати, обмакоти́рити3) ( прививать культурные навыки) обті́сувати, обтеса́ти4) ( обманывать) обду́рювати и дури́ти, обдури́ти и пообду́рювати и подури́ти, оду́рювати, одури́ти; підма́нювати, підмани́ти и підману́ти и попідма́нювати; (несов.: околпачить) оступа́чити, поши́ти в ду́рні; ( оглуплять) робити дурни́м (ду́рнем), зроби́ти дурни́м (ду́рнем) -
6 окулировать
1) (оспу) щепити (щеплю, -пиш);2) (прививать глазок одного дерева к другому) очкувати, ку[а]лірувати, щепити, (о мног.) поку[а]лірувати, пощепити. Окулированный -1) щеплений;2) очкований, ку[а]лірований, щеплений.* * *сад.окулі́рувати, очкува́ти -
7 оспа
мед. variole віспа. Ветренная -па - (по)вітряна віспа, гвіздки, гвіздочки. Коровья, овечья -па - коров'яча, овеча віспа. Изрытый -пою - рябий, віспуватий, (по)дзюбаний, дзюбатий, таранкуватий. Сделаться рябым от -пы - старанкуватіти. Женщина со следами - пы на лице - дзюба. Прививать -пу - щепити, вщіплювати віспу. Срв. Оспенный, Оспина.* * *ві́спа -
8 усваивать
несов.; сов. - усв`оить1) засво́ювати, засво́їти; ( осваивать) опано́вувати, опанува́ти2) ( присваивать) привла́снювати, привла́снити, присво́ювати, присво́їти3) (помогать воспринять, прививать) прище́плювати и реже прищепля́ти, прищепи́ти -
9 щепить
См. также в других словарях:
ПРИВИВАТЬ — ПРИВИТЬ, ПРИВИВАТЬ К числу профессиональных терминов, получивших в русском литературном языке около середины XIX в. отвлеченно переносные значения, относятся глаголы привить прививать и привиться прививаться (со страдательным причастием привитый… … История слов
ПРИВИВАТЬ — ПРИВИВАТЬ, привить что к чему, прибавить, повивая; | свивать, витьем связывать, соединять, срастить, наставить; присучить, приплести. Привить еще одну прядь, навить, повить еще раз. Привить одну веревку к другой, сростить. Привить конец к… … Толковый словарь Даля
прививать — См … Словарь синонимов
Прививать(ся) — иноск. соединять, сращать(ся) войти въ нравъ (намекъ на прививку растеній). Ср. Чувство силы... придало ему много этой высокомѣрной, заносчивой силы, которая такъ легко прививается къ тварямъ, ничтожнымъ внутренно... Кудравцевъ. Римскія женщины … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
ПРИВИВАТЬ — 1. ПРИВИВАТЬ1, прививаю, прививаешь. несовер. к привить1. 2. ПРИВИВАТЬ2, прививаю, прививаешь. несовер. к привить2. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ПРИВИВАТЬ — 1. ПРИВИВАТЬ1, прививаю, прививаешь. несовер. к привить1. 2. ПРИВИВАТЬ2, прививаю, прививаешь. несовер. к привить2. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
прививать — ПРИВИТЬ, вью, вьёшь; ил, ила, ило; вей; итый ( ит, ита и разг. ита, ито); сов., что. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
прививать — любовь • действие, каузация … Глагольной сочетаемости непредметных имён
прививать(ся) — 1. прививать(ся) 1 при/ви/ва/ть¹(ся)¹ (от при/ви/ть¹). 2. прививать(ся) 2 при/ви/ва/ть²(ся)² (от при/ви/ть²) … Морфемно-орфографический словарь
прививать — įskiepyti statusas T sritis augalininkystė apibrėžtis Augalo šakelę ar pumpurą perkelti į kito augalo audinius, kad ten priaugtų. atitikmenys: angl. graft rus. прививать … Žemės ūkio augalų selekcijos ir sėklininkystės terminų žodynas
прививать правильные понятия — См … Словарь синонимов