-
61 вправе
кто хтось має право, (властен) властен хтось. [Він властен віддати її за кого схоче (Ор. Лев.)].* * *I предик.II нареч., диал.быть \вправе — ма́ти пра́во, бу́ти впра́ві
праворуч, спра́ва -
62 вправо
1) управоруч, у праву руч, праворуч, на праву руку. Поворачивать вправо - брати управоруч;2) межд. (понукание на лошадей) - гаття! (пон. на волов) - цабе!* * *нареч.право́руч, упра́во; управо́руч, у (на, по) пра́ву руч; ( справа) спра́ва -
63 всеобщий
загальний, вселюдний; (мировой) світовий, усесвітній. [Вселюдне право виборче. Вселюдна освіта. Усесвітнє (світове) письменство, всесвітня історія = Всеобщая литература, история].* * *зага́льнийвсео́бщая исто́рия — всесві́тня істо́рія
всео́бщее избира́тельное пра́во — зага́льне виборче пра́во
-
64 всякий
всяк1) усякий, усяк, усяке, кожен, кожний, кождий, (диалект.) жоден, жодний; [Всяк його слухати йшов (Л. Укр.). Їх ім'я всяке (всякий) тепер знає (Грінч.). Ми тут жадне літо літуємо]. Решительно всякий - кожнісінький, геть-усякий. Без всяких неприятностей - без жадної прикрости. Всякий (презрительно) - леда-хто, ледь-хто, ледай-хто, ляда-хто, аби-хто. [Нехай мене леда-дурень в личко не цілує. Побити, то й аби-хто знайдеться - от инше діло пожалувати. Жінка має право вимагати розлучного листа за леда-слово (Л. Укр.)]. Без всякого - без ніякого. [Без ніякого доводу його обвинувачено (Грінч.)]. Всякий день, всякий год - що-день, що-дня, що-рік, що-року. Во всяком случае - у всякому (в кожному) разі. Всякими средствами - усяким способом, усіма способами;2) всяковий, різноманітний, різний. [З перцем, з шапраном і з різними приправами].* * *мест. -
65 въезжий
в'їзний, в'їздовий. [В'їзні ліси. В'їздове право].* * *в'їзни́й\въезжий двор — ист. заї́жджий двір, заї́зд, -у
-
66 выморочный
безхазяйний, безгосподарний, (юр.) відмерлий, відумерлий, відмерший. [Відмерша хата - де вимерла вся сім'я і нема власника]. Выморочное имущество, наследство - відумерщина, одмирське (Иванов: «Обычное право Харьк. г.»), пустовщина, безгосподарна спадщина.* * *юр.відме́рлий, відуме́рлий; безнаща́дний, безгоспода́рнийвы́морочное иму́щество (насле́дство) — відуме́рщина, одми́рське, -ого, пустовщи́на, безгоспода́рна спа́дщина
-
67 движимость
1) рухомість (р. -мости), рухоме добро, рухоме майно. [Його родові села і козацька рухомість: гроші, золото, срібло, одежа, коні (Куліш). Академії Наук надається право набувати рухоме й нерухоме майно];2) физич. - рухливість (р. -вости).* * *юр.рухо́мість, -мості, рухо́ме майно́ -
68 застой
застій (-тою), застоя (ж. р.), (неподвижность) нерух (-ху). [Океан щоденщини й застою (Франко). Життя - вічний рух, застоя - то смерть (Крим.). Право цивілізації проти варварства, поступу проти неруху (Грінч.)]. -той в коммерческих делах - застій у справах комерційних. -той в торговле - застій у торговлі; безторжя.* * *засті́й, -сто́ю -
69 злоупотреблять
злоупотребить чем и (устар.) что зловживати, зловжити, надуживати, надужити чого и що, уживати, ужити чого, що на зле. [Надуживати його добрости (Крим.). Він зловживає їх боязкість та полохливість для своїх жартів (Н.-Лев.). Уживали свого звичаю на зле (Доман)]. -блять чьим-либо доверием, своим правом - зловживати, надуживати чийого довір'я, свого права или чиє довір'я, своє право. Злоупотреблёний - зловжитий, надужитий. -ться - зловживатися, надуживатися; бути зловжитим, надужитим від кого.* * *несов.; сов. - злоупотреб`итьзловжива́ти, зловжи́ти, -живу, -живе́ш -
70 имущество
майно, добро (диал. добре, р. -рого) статок (-тку) и статки (-ків), статки- маєтки, достаток, худоба, (ум.) худібчина, (преим. земельное) маєток (-тку) маєтність (- ности), добра (р. дібр). [Оддаю тобі в руки все його майно (Св. П.). Пропив воли, пропив вози, пропив ярма, ще й занози, - все добро своє (Пісня). Що я, не хазяїн на свойому доброму? (Козел. п.). А статку було в його сім тисяч овець, три тисячі верблюдів, п'ятсот ярем волів (Св. П.). Нажив собі статки-маєтки кривою присягою (Л. Укр.). От як умер батько, зосталася їм худоба: млин, і хлів, і кіт (Рудч.). Маєток його доходить до мільйона (Франко). Маєтність рухома і нерухома (К. С.). Порозпорошували дідизну і великі добра (М. Вовч.)]. -во движимое - рухоме добро (майно), рухомість (-мости). [Їй (Академії) надається право набувати рухоме й нерухоме майно (Ст. Ак. Н.). Худоба і вся рухомість при йому (Номис)]; (пожитки) збіжжя, худоба, скарб (-бу), ужитки (-тків), манатки (-ків), манаття (ср. р.), (жалкое) мізерія, злидні (-нів), (неплохое) достаток (-тку). -во недвижимое - нерухоме добро (майно), нерухомість. Государственное, общественное -во - державне, громадське добро (майно). Казённое -во - скарбове (казенне) майно. Городское -во - міське (комунальне) майно. Удельные -ва - удільні добра (маєтки). Церковное -во - церковне добро (майно). Частное -во - приватне майно. Благоприобретенное -во - набуте (надбане, нажите) добро (майно), набуток (-тку), надбанок (-нку), надбання. [Неділене між нами все надбання наше (Куліш)]. -во наследственное - спадкове добро (майно), спадщина, спадок (- ку), спадки (-ків). -во родовое - родове добро (майно), родовий маєток. -во, доставшееся от предков - предківщина. -во, оставшееся от отца - батьківщина, отцівщина, (от матери) материзна, (от брата) братівщина, (от деда) дідівщина, дідизна. -во пожалованное - надане добро (майно). -во заповедное - заказне майно, заповідник. -во долговое - боргове майно, борги на кому. -во наличное - наявне майно (добро), готовизна. -во раздельное и нераздельное - майно подільне і неподільне. -во тленное и нетленное - майно тлінне і нетлінне.* * *майно́, скарб, -у, добро́, має́тність, -ності; диал. худо́багосударственное \имущество во — держа́вне майно́
-
71 истинно
1) (торжеств.) істинно (істино), обычно: правдиво, справедливо; (действительно) справді, дійсно. [І вони прийняли і зрозуміли істинно, що я зійшов од тебе (Єв.). Істино так воно й було, як оце я вам кажу (Новом. п.). Правдиво народня (Єфр.). «Так тихо, так ясно», думає собі Гордій, «справедливо, що святий вечір» (Васильч.)];2) (ей ей-ей) так, справді(-бо), далебі, (пров.) їй-право; см. Ей.* * *1) нареч. і́стинно; правди́во; щи́ро; ді́йсно; справді2) в знач. вводн. сл. спра́вді, ді́йсно -
72 истребовать
1) (взыскать) справити, виправити, (о мн.) повиправляти, посправляти з кого що (гроші, борги, недоплатки); срвн. Взыскивать 1;2) (потребовать, пожелать) вимогти, зажадати, (руссизм) витребувати чого; см. Требовать. [Пани у короля собі польське чи княже право вимогли (Куліш)]. -вать об'яснений - вимогти, зажадати пояснень. Истребованный -1) (взысканный) справлений, виправлений;2) виможений, зажаданий, (рус.) витребуваний. -ные по ассигновке суммы - витребувані за асигнуванням гроші.* * *ви́требувати; ( потребовать) зажада́ти; ( долг) стягну́ти, -гну́, -гнеш, спра́вити, -влю, -виш, ви́правити -
73 касаться
коснуться1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.* * *несов.; сов. - косн`уться( кого-чего)1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого) -
74 клеймить
1) значити, (о скоте) клейнити, (реже) клеймити, таврувати, (о товарах) шта[е]мпувати; срвн. Метить 1. [Клейнити вівці. Таврувати коні. Штампувати мило];2) (пятнать) плямити, плямувати, шельмувати, (порицать) картати кого. [Плямили цих людей за те, що вони насмілювались озиватися за право своєї нації (Грінч.). Соціялістичні партії плямували війну (Азб. Комун.). Книжники гостро картають поганський (языческий) світогляд (Єфр.)]. Клеймённый -1) значений, позначений, (о деньгах) тамний, (о скоте) клейнений, таврований, (о товарах) штампований. [Тамний карбованець (Крим.)];2) (запятнанный, опозоренный) шельмований, плямований, заплямований. -ный преступник - шта[е]мпований злодій.* * *1) таврува́ти, клейми́ти, клеймува́ти, клейни́ти2) перен. таврува́ти, плямува́ти, клейми́ти, клеймува́ти, клейни́ти -
75 комиссия
1) (группа лиц) комісія. Образовать, составить, выделить -сию - утворити, скласти, виділити комісію. Образовывать, составлять (ср. зал.) -сию - складати, утворювати комісію. -сия по составлению словаря - комісія для складання словника. -сия по вопросам украиноведения - комісія в справах українознавства. -сия по хлебозаготовкам - комісія в справах хлібозаготівлі, хлібозаготовча комісія. -сия о строении дорог - комісія прокладання шляхів. -сия подачи прошений - комісія (для) подавання прохань. -сия суда, судебная -сия - судова комісія. Особая -сия - осібна, окрема комісія. Переселенческая -сия - комісія в справах пересельників, переселенська комісія. Согласительная -сия - угодова, (по)єднальна комісія. Чрезвычайная -сия по делам о спекуляции - надзвичайна комісія в справах спекуляції. Избирательная -сия - виборча комісія. Следственная -сия - слідча комісія. Приёмная -сия - приймальна комісія. Принимать участие в заседании -сии - брати участь у нарадах комісії. Прибыть в -сию - прибути до комісії (на збори комісії);2) (поручение) доручення, комісія. Исполнить, исправить -сию - виконати, справити доручення. Порученная мне -сия - доручена мені комісія. По вашей -сии я всё сделал - у ваших дорученнях я все зробив, ваше доручення я виконав. Заниматься -сиями, брать -сии - справляти доручення (дела: орудки) чиї. Взять, принять товар на -сию - узяти прийняти крам на комісію, (реже) на коміс;3) (комис. плата) комісія, комісове (-сового), коміс (-су). За небольшую -сию - за невелике комісове, за невеличкий коміс. Взял слишком много -сии - узяв надто багато комісового;4) (возня) клопіт (-поту), халепа, морока, пеня, воловодня, кара, напасть (-тп). Вот так -сия! - от ще морока! Ну, уж -сия мне с вами! - ну, та й морока мені з вами! Такая, право, -сия! - така, далебі, напасть! Что за -сия! - от клопіт! от морока!* * *комі́сія -
76 копирайт
-
77 костёр
1) багаття (-ття), (ум. багаттячко), огнище, огнисько, костер (-тра), кострище, (зап.) ватра, (тлеющий) жариво, (дымный) курище [Недалеко від Дністра горить багаття, круг його сидять козаки (М. Загірня). Холодно в курені, то я наклав багаттячка та й гріюся (Звин.). Як розпалю ясну ватру, - видно всім здалека (Л. Укр.). На городі розіклали огнище і всякої страви понаварювали (ЗОЮР). Одно він має право - на кострище (Л. Укр.)]. Разложить, развести -тёр - накласти, розпалити, запалити, розгнітити багаття, огнище;2) (куча дров, хвороста и т. п.) костер (-тра);3) см. Костерь 2.* * *I1) бага́ття, во́гнище, о́гнище; диал. ва́тра2) ( поленница) диал., спец. косте́р3) горн. косте́рII бот.сто́колос, -у -
78 лихва
1) (избыток, излишек) лишок (-шку), лишка (-ки), зайвина. Воздать кому что, отблагодарить кого с -вою - віддати кому що, віддячити (віддякувати) кому з оком (з лишком, з лишкою, з наддатком, з верхом, з лихвою, шутл. з надтом, з чохом);2) (ростовщический процент) лихва, лихва[я]рський процент (-ту). [Становлять (устанавливают) право на лихву (Куліш)].* * *ли́хва и лихва́; ли́шок, -шку, зайвина́ -
79 лиценция
1) (право на чтение лекций) ліценція, дозвіл (-волу) викладати;2) (тарифная) ліценція;3) (поэт., грам., вольность) поетична, граматична вільність (-ности).* * *ліце́нція -
80 лишаться
лишиться чего збуватися, збутися, позбуватися, позбутися чого, збувати, збути що, позбавлятися, позбавитися чого, (вульг.) рішатися, рішитися чого, (терять) втрачати, тратити, втратити, страчувати, стратити, теряти, втерять що. [Був собака в приймах, та й хвоста збувсь (Звин.). Сироти змалку позбулися рідної матері (Мирн.). Він пальця збув на війні (Хорольщ.). Улас рішився своєї шкапи (Квітка). Ти втратив службу і все через мене (Коцюб.). Свою красоньку втеряла (Пісня). Були ми зроду не дуже так маєтні, а тоді й ті невеликі добра утеряли (Л. Укр.)]. -шаться, шиться имущества, состояния - позбуватися, позбутися добра (майна, маєтности), (за смертью) відумирати, відумерти чого. -шаться, -шиться чувств, сознания - умлівати, мліти, умліти, непритомніти, знепритомніти, тратити, втратити притомність, (з)омлівати, (з)омліти, знеживитися, обмертвіти. [Хитнувсь, звалився з трону та й умлів (Крим.). Катря стоїть, як стіна біла, і бачу зомліває (М. Вовч.). Андромаха мліє (Л. Укр.). Домна ревне плакала, мало не омлівала (Коцюб.). Ударився так здорово, що аж знеживився був (Черніг.)]. -шаться, -шиться ума, рассудка - позбуватися, позбутися розуму, (грубо) глузду, безглуздіти, збезглуздіти, (с ума сходить) божеволіти, збожеволіти, (грубо) зсуватися, зсунутися з глузду, відбиватися, відбитися глузду, дуріти, здуріти. Он внезапно -шился разума - йому раптом відібрало розум; він раптом стерявся (збожеволів). - шаться, -шиться здоровья - позбуватися, позбутися (збуватися, збутися) здоров'я, тратити, стратити здоров'я. -шиться головы - збутися голови. -шиться зрения - втратити зір, втеряти очі, отемніти, стемніти (на очі). Он -шился зрения ещё в детстве - він стемнів ще в дитинстві. -шиться зубов - позбутися зубів, з[о]беззубіти. -шиться речи, голоса - втратити (стратити) мову (голос). [Німий, як людина, що несподівано втратила голос (Коцюб.). Руки й ноги однялись і мову стратив (Тобіл.)]. -шиться сил - знесилитися, з(не)могтися, висилитися, (по)збутися сили, стратити силу, знебути силу. [Вже сил збулась до бороття (Самійл.). Впав знеможений раб, стративши сили свої (Вороний). Я свою силу знебув (Звягельщ.)]. -шиться доверия, уважения, расположения, дружбы - позбутися довіри, пошани, прихильности, приязни в кого, зневіритися кому, втратити чию віру и т. д., відпасти ласки в кого. -шиться права - (по)збутися права, відпасти права, (права голоса) втратити право голосу. -шиться славы, чести - збутися доброї слави, чести, втратити (втеряти) добру славу, честь. -шиться сна - втратити сон, збутися сну. Он -шился сна - він втратив сон, збувся сну, йому відібрало сон, йому сну немає. -шиться надежды - стратити надію, збутися надії. [Стоїть, благає, збувшись всіх надій (Грінч.)]. -шиться матки (об улье) - збутися матки, зматчіти.* * *несов.; сов. - лиш`иться( кого-чего)1) (оставаться без кого-чего-л.) втрача́ти, втра́тити, стра́чувати, стра́тити (кого-що), позбавля́тися, позба́витися, позбува́тися, позбу́тися, збува́тися, збутися (кого-чого); ріша́тися, ріши́тися (кого-чого)2) страд. несов. позбавля́тися
Страницы
См. также в других словарях:
ПРАВО — система социальных норм и отношений, охраняемых силой государства. Тесная связь с государством осн. отличие П. от правил поведения в доклассовом обществе, а также от др. нормативных систем (напр., морали). Связь П. с государством не… … Философская энциклопедия
ПРАВО — ПРАВО1, права, мн. права, ср. 1. только ед. Совокупность правил человеческого поведения, установленных государственной властью, а также санкционированных государством обычаев и правил общежития, осуществляемых в принудительном порядке, с помощью… … Толковый словарь Ушакова
ПРАВО — ПРАВО1, права, мн. права, ср. 1. только ед. Совокупность правил человеческого поведения, установленных государственной властью, а также санкционированных государством обычаев и правил общежития, осуществляемых в принудительном порядке, с помощью… … Толковый словарь Ушакова
право — ПРАВО1, права, мн. права, ср. 1. только ед. Совокупность правил человеческого поведения, установленных государственной властью, а также санкционированных государством обычаев и правил общежития, осуществляемых в принудительном порядке, с помощью… … Толковый словарь Ушакова
право — ПРАВО1, права, мн. права, ср. 1. только ед. Совокупность правил человеческого поведения, установленных государственной властью, а также санкционированных государством обычаев и правил общежития, осуществляемых в принудительном порядке, с помощью… … Толковый словарь Ушакова
право — ПРАВО1, права, мн. права, ср. 1. только ед. Совокупность правил человеческого поведения, установленных государственной властью, а также санкционированных государством обычаев и правил общежития, осуществляемых в принудительном порядке, с помощью… … Толковый словарь Ушакова
ПРАВО — ПРАВО1, права, мн. права, ср. 1. только ед. Совокупность правил человеческого поведения, установленных государственной властью, а также санкционированных государством обычаев и правил общежития, осуществляемых в принудительном порядке, с помощью… … Толковый словарь Ушакова
ПРАВО — ПРАВО1, права, мн. права, ср. 1. только ед. Совокупность правил человеческого поведения, установленных государственной властью, а также санкционированных государством обычаев и правил общежития, осуществляемых в принудительном порядке, с помощью… … Толковый словарь Ушакова
право — ПРАВО1, права, мн. права, ср. 1. только ед. Совокупность правил человеческого поведения, установленных государственной властью, а также санкционированных государством обычаев и правил общежития, осуществляемых в принудительном порядке, с помощью… … Толковый словарь Ушакова
право — ПРАВО1, права, мн. права, ср. 1. только ед. Совокупность правил человеческого поведения, установленных государственной властью, а также санкционированных государством обычаев и правил общежития, осуществляемых в принудительном порядке, с помощью… … Толковый словарь Ушакова
право — ПРАВО1, права, мн. права, ср. 1. только ед. Совокупность правил человеческого поведения, установленных государственной властью, а также санкционированных государством обычаев и правил общежития, осуществляемых в принудительном порядке, с помощью… … Толковый словарь Ушакова
