-
61 повёртывать
повернуть повертати, повернути, обертати, обернути, вертіти, крутити, покрутити, крутнути, (о мног.) пообертати що. [Поверни ключ у замку. Обернув (повернув) до себе палицю гострим кінцем. Повернув його обличчям до стіни]. -нуть направо - повернути праворуч, у праву руку. Корабль -нул к берегу - корабель повернув до берега. -нуть дело по своему - повернути (обернути) справу по-свойому, на свій обичай. -вать мясо на вертеле - обертати м'ясо на рожні. Повёртывай оглобли (убирайся) - відвертай лиги. Повёрнутый - повернений, повернутий, обернений, обернутий.* * *несов.; сов. - поверн`утьповерта́ти, поверну́ти; ( оборачивать) оберта́ти, оберну́ти и пооберта́ти; ( менять направление) заверта́ти, заверну́ти; ( сворачивать) зверта́ти, зверну́ти, підверта́ти, підверну́ти; (к чему-л. диал.) приверта́ти, приверну́ти; (несов.: о солнце, времени суток) похили́ти, -хи́лить, похили́тися -
62 поворачивать
поворотить1) повертати, вернути, повернути, (в сторону и назад) завертати, завернути, (сворачивать в сторону) завертати, звернути, (диал.) скручувати, скрутити. [Сонце почало повертати на вечірній упруг (Неч.-Лев.). Обізвався, не повертаючи голови. Туди мою голівоньку що-вечора верне. Верни до мого двору. Він уже й коня завертає (Грінч.). Ішли просто, а тоді звернули (завернули) вліворуч за ріжок. Жандар скрутив направо, між корчі (Франко)]. -вать, -тить к чему (при езде, ходьбе) - привертати, привернути до чого; срв. Приворачивать. -вать направо, налево - повертати (звертати, завертати) праворуч, ліворуч, у праву, у ліву руку. -вать с дороги - звертати з дороги. -вать обратно (при езде, ходьбе) - назад завертати, -ся, завернути, -ся. [Завертай коні додому. Пішов був, аж побачив, що хмара насуває, та й завернувся]. Здесь негде и -тить - тут ніде й завернутися. -вать оглобли - вернути назад. Ветер -вает к югу - вітер верне, повертає(ться) на південь. На весну -вает - на весну кладеться (верне). На весну -тит - на весну поверне (скресне). [Сон-трава цвіте, скоро поверне (скресне) на весну. На весну вже повернуло (скресло)]. -вать в свою пользу - на свою руч навертати. [На свою руч навертали справу]. -вать по своему, на свой обычай - навертати, наворочати на своє, на свій розум, на свій звичай, обертати на свій звичай;2) что куда, вокруг чего - вернути, обертати, обернути що куди, навколо (круг) чого. [Веретено камінь обертає у млині. Обертає над огнем м'ясо, настромлене на рожен. Вітер обертає крила у вітряці].* * *несов.; сов. - поворот`ить1) см. повёртывать2) (несов.: распоряжаться, управлять) ору́дувати, верхово́дити, крути́ти, воро́чати3) (перен.: перевёртывать) переверта́ти, переверну́ти -
63 поворот
1) см. Поворачивание;2) (дороги, улицы, реки) поворот, заворот (-роту), поворі[о]тка, заворі[о]тка, зворот, заверт (-ту), закрут, (гал.) скрут, поворотень (-тня); (изгиб реки, оврага) залім (-лому), коліно. Река делает несколько -тов - річка робить декілька заворотів (колін). На -те реки - на завороті (на закруті, на поворітці, на заломі) річки. На -те улицы, дороги - на поворітці (на завороті, на закруті, на скруті) вулиці, шляху (дороги). Замок на два -та - замок на два поверти (спусти, зводи). -рот солнца - поворот (повертання) сонця. -рот к худшему - заворот на гірше. -рот направо, налево, воен. - поворот праворуч, ліворуч;3) см. Возврат.* * *поворо́т, -у; (реки, дороги) заворо́т, -у и за́ворот, диал. скрут, -у; (прям., перен.) зворо́т, -у -
64 ceremony
n1. церемонія, урочистість2. формальності; церемоніал; етикет- exceptional protocolar ceremonies особливо важливі/ виняткові протокольні церемонії- extraordinary ceremonies надзвичайні церемонії- funeral ceremony похоронна церемонія- holiday ceremony урочистість з нагоди національного свята- national ceremony національна церемонія; національна урочистість; національне свято- official ceremony протокольна/ офіційна церемонія- religious ceremony релігійна церемонія- solemn ceremony урочиста церемонія- state ceremony державний церемоніал- to arrange an official ceremony організувати протокольну/ офіційну церемонію- to stand upon ceremony строго дотримуватись етикету- to be seated on the right of the personality in whose honour the ceremony is organized займати місце праворуч від особи, на честь якої організовано церемонію -
65 na prawo
[на право]направо, праворуч -
66 w
[в]уzapakować w... — загорнути у...
w bok — у бік, убік
w bród — убрід ( przejść rzekę)
w dal — вдалину, вдаль
w dzień — вдень, за дня
w głąb — вглиб, углиб, у глиб
w górę — вверх, у висоту, вгору
w końcu — вкінець, вкінці
w lewo — ліворуч, наліво, вліво
w locie — на льоту, на скаку
w prawo — вправо, направо, праворуч
w samą porę! — вчасно!, саме тоді!
w tył — назад, взад
-
67 მარჯვნივ
направо, праворуч -
68 echelon right formation
n бойовий порядок уступом праворучEnglish-Ukrainian military dictionary > echelon right formation
-
69 не... не
розд. запер. спол. ні... ні; не т'елин олдум, не хыз олдум стала я ні невісткою, ні дівкою П; не осу бар, не бусу бар нема в нього ні того, ні цього СМ; не ненеси бар, не бабасы бар ні матері в нього немає, ні батька Б; не ана, не баба ні мати, ні батько У; не бизимчас, не хазахчас ні по-нашому, ні по-українському У; не хасевет, не хайғы ні горя, ні печалі У; не скӱлӱ, не йӱн, не биший ні льону, ні вовни, ні чогось іншого Г; хатыр не саға, не сола т'итэр иди осел не йшов ні праворуч, ні ліворуч Г; не бир бит чаре тапай, не бир ший жодна воша не допоможе, ні будь-що інше Г; не ичий, не ашай ні їсть, ні п'є СЛ; не йанай, не сӧний ні горить, ні гасне СЛ; шини не йырлама, не ойнама зараз — ні співати, ні танцювати К; не рыз, не астар ні сорому, ні совісті К; не ӧльгенин стий, не онғанын не хоче ні щоб помер, ні щоб добре жив СГ; не йисан, не пиший ні людей, ні когось іншого СГ; не чуплах, не д'ийимни ні голий, ні одягнений СГ; не йаш бакар, не карт, не зенгин, не фукаре не зважає ні на молодого, ні на багатого, ні на бідногоМ; мен шинҗик вармайым не т'исейе, не панайыра, пшийе дэ вармайым зараз я не ходжу ні до церкви, ні на гуляння, нікуди М; бен русча бильмем диль не окумак я не знаю по-російськи ні розмовляти, ні читати М; не асталых, не ачлых, не чуплахлых та, не пиший — ӧле йашады ні хвороб, ні голоду, ні голизни, нічого поганого — так він жив СК; … не вар не йох щось, те-се М, СК. -
70 оң
Iбагатий, урожайний, вдалий О.II1. правий (бік) ; оң йан правий бік, лице ВН, СМ; оң йанына отурду сів праворуч нього Кб.; оң кӧзчӱгӱ його праве очко ВН; оң кӧпчек праве колесо СМ; оң хол права рука СБ.2. правий, правдивий, правда ВН, СБ, СМ, Кб.; оңдан оң сӧйлен- розказуватися правдиво Кб..3. випуклий бік бабки ВН (пор. тэрс йан). -
71 сабе
цабе (праворуч, направо) К. -
72 сағ
Iправий ВН, Г-СК; сағ айах права нога ВН; сағ дизимдэн сол дизиме миндирдим я перекладав саз з правого коліна на ліве Г; сағ йан правий бік К; сағ тараф правий бік, права сторона СК; сағ тарафында на правому боці, праворуч Г; сағ тиз праве коліно Б; сағ эль права рука Б; йастычығым саға-сола хойсуннар хай покладуть мені подушки справа і зліва К, СГ, СК; пор. сав I.II1. здоровий ВН, Г-СК; сағ айах ӱзерине на здорових ногах Кб..2. живий ВН, Г-СК; хатыны сағдыр жінка його жива ВН; сағ киби ніби живий Г; мен ӧлӱрӱм, сен сағ халаҗаан я помру, ти залишишся жити СЛ; сағ ым сен?— сағ чи ти живий?— живий СЛ; сағ ол- бути живим Б; сағ хал- лишитися живим СГ; сағ халдыр- лишати живим СК.3. цілий ВН, ГСК; … сағ ол а) спасибі; б) відповідь гостя на запрошенняпривітання господаряош т'ельдин — сағ ол благополучно прийшли, ласкаво прошу — здрастуйте, спасибі У, Г-СК; сағ ол айтханына спасибі тобі за твої слова Г; сағ олунуз, вар олунуз і на тому спасибі СЛ; пор. сав II. -
73 тэрсене
пристань Г; манастирин сағ йанындан тэрсене ве схолио вар праворуч від монастиряє пристань і школа Г.
См. также в других словарях:
праворуч — присл., від кого – чого і без додатка. 1) З правого боку; прот. ліворуч. 2) У правий бік, на правий бік; прот. ліворуч. || Військова або спортивна команда, при якій повертаються вправо на 90° … Український тлумачний словник
праворуч — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
десно — праворуч … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
одесную — праворуч, справа … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Гражданская война в России — Сверху вниз, слева направо: Вооружённые силы Юга России в 1919 году, повешение австро венгерскими войсками рабочих … Википедия
гатьта — цабе! (ліворуч) [IV] гатьта!: вліво! (вигукують візники до коней) [XII] Гатьта! (вигук тільки на коней: «праворуч!», пор. словник Грінченка, т. І, стор. 266, словник Желехівського, т. І, стор. 134) редакція пояснила як «цабе! (ліворуч)» (528).… … Толковый украинский словарь
ліворуч — присл., від кого – чого і без додатка. 1) З лівого боку; прот. праворуч. 2) У лівий бік, на лівий бік; прот. праворуч … Український тлумачний словник
цабе — 1) Вигук, яким волів повертають праворуч. 2) присл. У правий бік, праворуч. 3) у знач. ім., невідм., с., ірон. Поважна, впливова особа. Велике цабе … Український тлумачний словник
Варіянтні форми — Помилковий слововжиток // Рекомендований слововжиток // Примітка виключити з числа святих таїнств // вилучити зі святих таїнств // Сучасні довідники з культури ділового мовлення не рекомендують уживати цього слова з таким значенням (СТ, 51; СД,… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
Любо, братцы, любо — Стиль этой статьи неэнциклопедичен или нарушает нормы русского языка. Статью следует исправить согласно стилистическим правилам Википедии … Википедия
Любо — Любо, братцы, любо «Любо, братцы, любо…» популярная народная казачья песня. Содержание 1 История 2 Версия 1 (казачья) 3 Версия 2 (махновская) … Википедия