Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

по+словам

  • 1 противоречить

    1) (прекословить) суперечити, перечити кому, чому, сперечатися проти кого, робити перекір, перекорювати, перечкувати кому, чому, накриво, насторч говорити, казати кому. [Як ти смієш мені перечити! Я цар - ти повинен мене слухати (Рудч.). Я ніколи не суперечу Опанасові (Кониськ.). Немов-би хтось проти його сперечавсь (Крим.). Не перекорюю я слову Брута (Куліш). І не говори накриво, - вона зараз на цабе (Номис)]. Он любит -чить - він любить суперечити, сперечатися. Он ни одним словом не -чит - він накриво й слова не мовить (не скаже);
    2) (быть в противоречии, опровергать) суперечити, перечити, противитися чому; (расходиться с чем) розбігатися з чим. [Ви сами собі суперечите (Грінч.). Це перечить художній правді (Л. Укр.). Дикий стан людей сильно противиться райському щастю в саді Едемі (Павлик)]. Его поступки -чат его словам - його вчинки суперечать, противляться його словам. Его первое показание -чит второму - його перше свідчення розбігається з другим. Противоречащий - що суперечить, що перечить чому, суперечний чому и з чим.
    * * *
    1) супере́чити
    2) (возражать, прекословить) пере́чити, суперечити

    Русско-украинский словарь > противоречить

  • 2 believe

    v
    1) вірити; довіряти

    you'd better believe it — розм. можете бути певні

    2) рел. вірувати; вірити
    3) покладати надії (на когось, щось)
    4) думати, гадати, вважати

    I believe so — я так гадаю; думаю, що так

    I believe not — думаю, що ні; навряд

    to make believe — удавати, робити вигляд

    * * *
    v
    1) вірити; довіряти; (in, рідко on) peл. вірувати, вірити
    2) покладати надії (на що-небудь, кого-небудь)
    3) думати, вважати
    4) мати яку-небудь думку (про кого-небудь, що-небудь)

    English-Ukrainian dictionary > believe

  • 3 by

    1. n заст.
    населений пункт; село; місто
    2. adv
    1) мимо, повз
    2) поблизу, поруч
    3) осторонь

    stand (step) by! — відстороніться!, відійдіть!

    4) амер., розм.

    come by — зайди, як проходитимеш мимо

    5) крім того

    by and by — а) незабаром; б) негайно, відразу

    by and large — амер. загалом кажучи, в цілому

    3. prep
    1) у просторовому значенні вказує на:
    а) близькість — коло, біля, при; поруч, уздовж
    2) у часовому значенні вказує на наближення до певного строку, моменту тощо — до, на

    by then — на той час, до того часу

    3) вказує на автора або дійову особу; передається орудним або родовим відмінком

    a book by Shevchenko (Tolstoy, Shakespeare) — книжка, написана Шевченком (Толстим, Шекспіром); книга Шевченка (Толстого, Шекспіра)

    4) вказує на засіб пересування; передається орудним відмінком, а також словами на, через, за допомогою, по

    by train — поїздом, на поїзді

    5) вказує на міри ваги, довжини тощо — на, в, у; передається також орудним відмінком

    by the dozen — дюжинами, на дюжини

    6) вказує на причину, джерело — через, від, з, за допомогою, шляхом
    7) вказує на відповідність, погодженість — згідно з, відповідно до, по, за, з

    by agreement — згідно з договором, за договором

    9) вказує на характер дії — по, за, відповідно

    by chute, by gravity — самопливом

    one by one — по одному, один за одним

    day by day — день за днем, щодня

    by good luck, by fortune — на щастя

    by dint — за допомогою, шляхом

    by large — амер. взагалі кажучи, в цілому

    by the way, by the bye — до речі, між іншим

    * * *
    I a
    2) другорядний, необов'язковий
    II adv
    2) близько, поруч
    4) надає дієсловам to put, to set, to lay значення відкладати
    5) aмep. усередину, у дім
    6) заст. крім того

    by and by — незабаром; заст. негайно; відразу

    by and large — aмep. загалом кажучи

    by the by — до речі, між іншим

    III prep
    1) у просторовому значенні вказує на місцезнаходження поблизу чого-небудь біля, поруч, при, на рух повз або уздовж предмета мимо; уздовж рух, проходження через який-небудь пункт через
    2) у часовому значенні вказує на наближення до якого-небудь строку або обмеження яким-небудь строком до, на, під ( кінець)

    by the time that... — на той час, коли... протягом

    3) указує на діяча ( часто після дієслова в пасиві); за відсутності дієслова передається орудн. відмінком, a; тж.; poд. відмінком засіб, знаряддя за допомогою; передається тж. орудн. відмінком
    4) указує на спосіб пересування, пересилання е т. п. по, на; передається тж. орудн. відмінком

    by bus — автобусом характер дії, умови або супровідні обставини, за яких вона відбувається; у сполученні з іменником часто передається прислівником

    by (an) error — помилково

    5) указує на особу, в інтересах або на користь якої відбувається дія стосовно

    by your permission — з вашого дозволу батьківство, рідко материнство від

    7) указує на міри ваги, довжини, об'єму, за якими здійснюється продаж на, по; передається тж. орудн. відмінком

    by the piece — поштучно; строк наймання або спосіб оплати to pay by the month платити щомісячно

    8) указує на причини, джерело від, з, по

    by far, by much — набагато множник або дільник на

    six divided by two — шість, поділене на два віднесення суми в кредит рахунку на, в

    10) в адресах, назвах населених пунктів з
    11) указує на відхилення стрілки компаса або рух на північ, південь мop. з диферентом

    by the stern — з дифферентом на корму; на кормі; кормою вперед вiйcьк. виражає команду

    12)

    by dint of — шляхом, за допомогою ( чого-небудь)

    by way of — через ( all) by oneself один, на самоті

    13) один, без сторонньої допомоги

    English-Ukrainian dictionary > by

  • 4 ever

    adv
    1) коли-небудь, будь-коли, колись
    2) завжди

    ever after, ever since — з тих пір (як)

    3) (у порівняльних зворотах з as... as...)

    I shall do it as soon as ever I can — я зроблю це, як тільки зможу

    4) (надає підсилювального відтінку словам why, where та ін.)

    what ever do you mean? — що ж ви маєте на увазі?, що ж ви хочете цим сказати?

    * * *
    adv
    1) абиколи; коли-небудь

    hardly /scarcely/ ever — майже ніколи, дуже

    2) завжди, вічно

    for ever — назавжди, навіки

    3) у питальних, окличних реченнях; у порівняльних зворотах; у заперечних реченнях: ніколи
    4) дуже, надзвичайно

    ever so — дуже, надзвичайно; набагато

    ever and again, ever and anon — час від часу; раз у раз

    English-Ukrainian dictionary > ever

  • 5 point

    1. n
    1) крапка; знак

    exclamation point — амер. знак оклику

    2) мат. точка
    3) фіз. стадія, критична точка
    4) позначка, поділка (шкали)
    5) мор. румб
    6) місце, пункт
    7) межа тарифної дільниці
    8) момент (часу)
    9) спорт. очко
    10) одиниця виміру
    11) місце гравця (крикет)
    12) пункт, питання, справа
    13) головне, суть, смисл
    14) мета, намір
    15) характерна (відмітна) риса
    16) стать
    17) кінчик, вістря; гострий кінець; наконечник
    18) амер. перо (металеве)
    19) спорт. укол
    20) мис, коса, стрілка; вершина (гори)
    21) гравіювальна голка; різець
    22) відросток рога оленя
    23) мереживо
    24) військ. головний дозор
    25) мисл. стійка (собаки)
    26) pl амер., розм. знаки розрізнення

    in point of fact — насправді, фактично

    to make a point of smth. — надавати чомусь великого значення, старанно розглядати щось

    bread and point — хліб та вода — ось і вся їда

    2. v
    1) указувати, показувати (at, to)
    2) наводити, прицілюватися, цілитися
    3) бути спрямованим; дивитися
    4) зазначати; свідчити; говорити (про щось)
    5) мати за мету, прагнути
    6) загострити
    7) перен. пожвавлювати, надавати гостроти
    8) мед. дозрівати (про нарив)
    9) мисл. робити стійку (про собаку)
    10) ставити розділові знаки; робити паузи
    11) відокремлювати десятковий дріб крапкою

    point out — зазначати, підкреслювати; виділяти, указувати

    point up — підкреслювати, робити особливий наголос

    * * *
    I ['pxint] n

    exclamation point — cл. знак оклику

    decimal point — крапка, що відокремлює десятковий дріб від цілого числа; мaт. точка

    point load — тex. зосереджене навантаження; фiз. стадія, критична точка; температура

    freezing point — точка замерзання; cпeц. точка, позначка; поділка, точка поділу ( шкали); мop. румб; крапка ( у шрифті для сліпих Брайля); слід, відмітина

    2) місце, пункт, точка

    point of draw — aвт. заправний пункт

    assembly /rallying/ point — місце збору; збірний пункт; поліцейський пост

    3) станція; границя тарифної ділянки (на трамвайній, автобусній лініях)

    turning point — поворотний пункт; криза ( хвороби); поріг; край; грань

    at /on/ the point of death — при смерті

    5) cпopт. очко; cл. одиниця, очко (при обліку кількості прослуханих лекцій, виконаних лабораторних робіт); талон; купон; одиниця продовольчої або промтоварної картки; eк. пункт; пoлiгp. пункт; потрібний результат ( при грі в кості); кapт. очко; одна з 12-ти поділок на дошці для гри в триктрак
    6) місце приймаючого гравця ( крикет); приймаючий гравець ( крикет)
    7) рівень, стандарт; ступінь, степінь
    8) eл. точка приєднання споживаючого приладу; штепсельна розетка
    9) пойнт (одиниця ваги в ювелірній справі; =, 07 карата); товщина паперу (=, 0/ дюйма)
    10) кінець; висновок
    11) пункт; момент

    point by point — по пунктах; докладно, детально

    points of defence — юp. заперечення відповідача по позову; питання, справа

    fine point — деталь, подробиця

    12) головне, суть, зміст; думка; позиція, точка зору
    13) мета, намір

    weak point — слабке місце, недолік; стать ( тварини); pl екстер'єр ( тварини)

    15) сила, міць; колючість, уїдливість
    16) указування; натяк; порада, пропозиція
    17) icт. сигнал
    18) кінчик; вістря, гострий кінець; наконечник; кінчик підборіддя ( бокс)
    19) cл. ( металеве) перо
    20) мop. редька ( на кінці троса)
    22) укол ( фехтування); вiйcьк. удар багнетом
    23) мис, виступаюча морська коса; стрілка
    25) гравірувальна голка, різець ( гравера)
    26) зaл. перо або гостряк ( стрілкового переводу); pl стрілковий перевід
    28) миcл. стойка; прямий політ вгору ( сокола)
    29) icт. шнурок з металевими наконечниками ( який заміняв ґудзики)
    30) вiйcьк. головний або тильний дозор
    31) положення ( пастуха) попереду череди
    32) ( голкове) мереживо; мереживо, в'язане на спицях; стібок (на канві, полотні)
    33) cпopт. крос
    35) eл. контактний переривник ( у двигуні автомашини)
    36) гepaльд. частина щита ( яка визначає фігуру)
    II v
    1) (at, to) вказувати, показувати (пальцем, рукою; point out); (at) указувати ( на кого-небудь), виділяти; указувати ( на що-небудь), виділяти (який-небудь предмет з групи інших; point out); указувати, звертати ( чию-небудь) увагу; відмічати, підкреслювати ( часто point out)
    2) наводити, направляти ( зброю); прицілюватися, цілитися
    3) бути зверненим, спрямованим ( у який-небудь бік); дивитися
    4) (to) указувати, свідчити, говорити ( про що-небудь)
    5) мати на меті, прагнути
    6) (за) гострити; пожвавлювати; загострювати, надавати гостроти (словам, виразам; point up); мop. обробляти кінець "редькою"
    7) мeд. дозрівати ( про нарив)
    8) миcл. робити стойку ( про собаку)
    9) бyд. розшивати шви цегельної або кам'яної кладки
    10) ставити розділові знаки; ставити крапки (у стенографічних знаках, у словах семітських мов); намічати що-небудь точками; мyз. робити розмітку ( на хоровій партитурі); робити паузи (у мові, при читанні)
    12) мop. іти крутий бейдевінд
    13) (по) ставити ногу на пуанти; танцювати на пуантах
    14) натаскувати, готувати кого-небудь ( до змагань)
    15) миcт. переносити розміри з макета на камінь ( просвердлюючи отвори необхідної глибини)
    16) раціонувати, видавати що-небудь по картках
    17) c-г. закопувати ( гній) у землю ( point in)
    18) метал. загострювати, гострити кінець (прутка, катанки)

    English-Ukrainian dictionary > point

  • 6 top

    1. n
    1) верхівка; вершина (гори); маківка, верх
    2) верхня частина, верхній кінець
    3) шпиль; купол, баня
    4) верхня поверхня
    5) найвищий ступінь
    6) найвищий ранг; високе становище; перше місце
    7) людина, яка займає високе становище (перше місце)
    8) найкраща (відбірна) частина
    9) початок, ранній етап
    11) волосся
    12) голова
    13) pl закоти (у чоботях)
    14) високі чоботи з закотом
    15) pl бот. бадилля
    17) гірн. покрівля (виробки)
    18) мет. колошник
    19) мор. марс
    20) pl хім. дистиляти
    21) pl фіз. звуки верхніх частот
    22) дзига
    2. adj
    1) верхній

    top copy — перший примірник (тексту, надрукованого на машинці)

    top dead centre — авт. верхня мертва точка

    top water — гідр. вода вище від продуктивного пласта

    2) найвищий, максимальний
    3) найголовніший

    top men — люди, які посідають найвище (керівне) становище (у суспільстві)

    top dog — розм. переможець

    top gas — мет. колошниковий газ

    top grafting — с.г. щеплення у крону

    top kick — амер., військ., розм. старшина (роти тощо)

    top necrosis — с.г. відмирання бадилля

    top of the heap — амер. найвигідніше становище

    top secret — «цілком секретно» (гриф)

    on top of that — а) понад усе, на додаток до усього; б) безпосередньо після чогось

    the top of the morning to you! — ірл. доброго ранку!

    to be at the top of the tree — займати провідне становище, бути на чолі (чогось)

    to come to the top — відзначитися, добитися успіху (слави)

    to go over the top — а) військ. іти в атаку (з траншей); б) зробити рішучий крок, почати діяти

    3. у
    1) приставляти верхівку; вкривати (зверху)
    2) зрізати верхівку
    3) досягати вершини
    4) перевалити (через гору); перестрибнути (через щось)
    5) бути вершиною; височіти; увінчувати
    6) бути на чолі (на першому місці)
    8) переважати, бути першим
    9) покривати (новою фарбою); підфарбовувати
    10) с.г. підживлювати (посіви)
    11) с.г. вивершувати (стіг)
    12) с.г. покривати
    13) розм. відтинати голову, обезглавлювати
    14) повісити (тж top up)
    15) спорт. бити по м'ячу зверху

    top off — а) оздоблювати, прикрашати; б) закінчувати, завершувати; в) зрізати бадилля (гичку); г) дозаправляти, поповнювати запас до норми

    top up — а) докладати, досипати (до краю); доливати (по вінця); б) увінчувати, завершувати

    * * *
    I n
    1) верхівка; вершина; верхівка

    top climbers — альпіністи, що здійснюють сходження на вершину; штурмова група альпіністів

    2) верхня частина, верхній кінець

    the top of a page — верхня частина /початок/ сторінки

    the top of a car — верх автомобіля (особливо того, що прибирається)

    pajama top — верх піжами; піжамна куртка; шпиль; купол; шатер

    the top of a church — церковний купол; верхня поверхня

    she put the best apples on top — кращі яблука вона поклала нагорі /зверху/; oil always comes to the top нафта завжди спливає на поверхню ( води)

    3) тім'я; голова

    shaved top — голена голова; дiaл. пучок ( волос); дiaл. волосся

    the top of the tide — вища точка приливу, повна води

    at the top of ones voice — на повний голос; у всю силу легенів

    to shout [to sing]at the top of one's voice — кричати [співати]на повний голос

    to be on top of one's form — бути в найкращій формі, досягти піку форми

    to bring smb to the top of his form — підвести кого-н. до піку форми; вищий ранг, високе положення; перше місце

    at the top; of the table — на чолі столу

    to be at the top of one's profession — займати провідне положення в галузі; вищий ранг, високе положення; перше місце

    at the top; of the table — на чолі столу

    to be at the top of ones profession — займати провідне положення в своїй області; краща, выдбырна частина

    a hotel serving the top of society — готель, обслуговуючий еліту /сливки суспільства

    5) почало, ранній етап
    6) pl одвороти ( чобіт); високі чоботи з одворотами
    7) pl; бoт. бадилля

    beet [carrot] tops — бурякове [морквяна]бадилля; перо ( цибулі)

    8) кapт. старша карта якої-н. масті ( у руці одного гравця); туз або король; pl дві старші карти якої-н. масті ( у бриджі)
    9) гipн. крівля ( вироблення)
    10) метал. колошник
    11) мop. марс; топ
    12) pl; xiм. легкі фракції, дистиляти
    13) pl; фiз. звуки верхніх частот
    ••

    on top — понад, додатково; що переміг, виграв

    I'm glad you came on top — я дуже радий, що ви прийшли першим

    to come out on top — перемогти в змаганні; займати видне положення, досягати успіху

    on top of that — додатково до всього; понад все, без того

    to get another 10 per cent on top of that — отримувати понад це ще е десять відсотків; безпосередньо за чим-н.

    on top від everything else = on top of that; on top of smth — понад чимось, додатково до чого-н.

    its one thing on top of another — весь час то одне, то інше

    on top of it all tie wanted to leave her — додатково до всього він хотів залишити її; мало того, він хотів ще залишити її; тримаючи в своїх руках, маючи під своїм контролем

    the conductor was always on top or the music — диригент ні на секунду не втрачав контролю над оркестром; = on top of that

    on top of the world — у перших рядах; у винятковому /очолюючому/ положенні; на вершині блаженства

    to be /to sit, to feel/ on top of the world — бути на сьомому небі /на верху блаженства/; top of the heap найвигідніше положення

    (a little bit) off the top — не при своєму розумі

    off /out of/ the top of one's head — не подумавши; експромтом

    he just said it off the top of his head — він сказав це, не подумавши; = це була його перша /безпосередня/ реакція, не треба надавати значення цим його словам; необдуманий, імпровізований

    to the top of smb 's bent — зовсім, повністю, абсолютно; воліти, скільки душі завгодно

    from top downward — зверху вниз; з голови до п'ят

    from- to toe — з голови до п'ят; з голови до ніг; до кінчиків нігтів, з голови до ніг

    (the) top of the morning to youl — добрий ранок!

    to be at the top of the tree /of the ladder/ — бути на чолі(чого-н.); займати видне /провідне/ положення (особ. у якиїсь-н. професії)

    to come to the top — відрізнитися, добитися успіху /слави/; to go over the top війск. йти в атаку ( з траншей); кинутися в атаку; зробити рішучий крок, почати діяти

    to be (the) tops — бути верхом досконалості

    to blow one's top — злитися, виходити з себе; ставати неосудним

    to veer /to go/ over the top — переборщувати, перебирати

    II a

    the top shelf [layer] — верхня полиця [-ий шар]

    top stair /step/ (of the staircase) — остання /верхня/ сходинка ( сходи)

    top milk — молоко зі сливками; сливки

    top dead centre — aвт. верхня мертва точка

    top water — гiдp. вода вища за продуктивний пласт, верховодка

    2) вищий, максимальний; останній

    top speed — найбільша /гранична/ швидкість

    top grade — вищий сорт /клас/; top level вищий рівень

    to be in /on/ top form — cпopт. бути в прекрасній формі, досягти піку форми

    top places — вищі /призові/ місця

    3) найголовніший, найважливіший; вищий; високопоставлений

    top management — вище керівництво, верхівка керівників

    top men — люди, що займають найвище /керівне/ положення ( у суспільстві); важливі персони, великі шишки, ватажки

    top positions — головні /ключові/ позиції

    4) кращий, перший, ведучий

    top pupil — перший /кращий/ учень

    top specialist [institute] — провідний фахівець [інститут]

    the top brains of the industry — кращі розуми / = мозковий трест/ ( цієї) галузі промисловості

    to come top (in history) — виявитися кращим ( по історії); = вирвати вищий бал ( по історії); престижний, привілейований

    top secret — "абсолютно таємно" ( гриф)

    top dog — cл. переможець

    top kick — aмep. війск. cпeц. старшина (роти) cл. велика шишка; заправила, бос

    the top brass — aмep.; cл. вищі офіцери; ватажки, високе начальство; тузи

    to come out of the top drawer — бути добре вихованим; належати до вищого суспільства

    III
    υ
    1) забезпечувати верхівкою; покривати ( зверху)

    to top a tree [a plant] — обрізати верхівку дерева [рослини]

    to top and tail — зрізати обидва кінці, зрізати черенок, хвостик ( у агрусу)

    3) досягати рівня, досягати вершини

    the sun topped the horizon — сонце піднялося над горизонтом; перевалити ( через гору); перестрибнути (через що-н.)

    4) бути завершенням; увінчувати, підноситися
    5) бути на чолі; стояти на першому місці

    to top the list — бути першим в списку, відкривати список

    6) бути більше (якої-н. величини)

    to top smth in height — бути вище чого-н.

    he topped my score by at least ten points — він випередив мене принаймні на десять очок; перевершувати, бути першим

    it tops all I ever saw — цеперевершує все, що я коли-небудь бачив, нічого подібного /схожого/ я ще не бачив

    7) покривати ( новою фарбою), підфарбовувати
    8) c-г. проводити підкормку ( посіві)
    9) cпopт. ударяти ( по м'ячу) зверху
    10) c-г. вивершувати (стіг, скирту)
    11) c-г. покривати
    ••

    to top ones part — миcт. чудово зіграти свою роль; виходити за рамки образу; витримати роль

    and to top it all, — на довершення всього; додатково до всіх нещасть

    IV n

    the top sleeps /is asleep/ — дзига крутиться так, що обертання непомітне

    old top — старина, друг

    to sleep like /as sound as, as fast as/ a top — міцно спати, спати мертвим сном

    English-Ukrainian dictionary > top

  • 7 word

    1. n
    1) слово

    in a word, in one word — одним словом, коротше кажучи

    to a word, word for word — дослівно; слово в слово

    not a word! — розм. нічичирк!, ні слова!

    2) часто pl мова, розмова; слова

    to put (to get) in a word — закинути слово; устрявати в розмову

    3) pl сварка, суперечка, лайка
    4) зауваження, порада
    5) тільки sing звістка, повідомлення

    to receive word of smb.'s coming — одержати звістку про чийсь приїзд

    please send me word as soon as possible — будь ласка, повідомте мене якомога швидше

    6) тільки sing обіцянка, запевнення

    to give (to pawn, to pledge) one's word — дати (чесне) слово

    take my word for it — розм. запевняю вас, повірте мені

    7) тільки sing наказ, розпорядження

    to give the word — (від)дати розпорядження (наказ)

    word to be passed! — військ., мор. слухайте всі!

    sharp's the word! — поспішайте!, жвавіше!

    mum's the word! — тихо!, ні слова про це!

    8) пароль, перепустка; гасло
    9) прислів'я; сентенція, вислів
    10) чутка, поговір
    11) рел. (the W.) слово господнє (тж W. of God. God's W.)

    to preach the W. — проповідувати Євангеліє (християнство)

    12) pl муз., театр. текст, слова (пісні, ролі); лібрето (опери)
    13) друк. слово (умовна одиниця обсягу, = 5 друкованим знакам)
    14) мат. елемент інформації

    ◊ word stress — словесний наголос

    ◊ big words — хвастощі

    ◊ to eat (to swallow) one's words — брати свої слова назад, вибачатися за сказане

    ◊ fair words — компліменти

    ◊ upon my word — даю чесне слово

    ◊ my word upon it! — слово честі!

    2. v
    1) виражати словами; добирати вислови (вирази); формулювати
    2) говорити, розмовляти; висловлюватися
    3) умовляти
    * * *
    I n

    primary [simple, vernacular, accessory] word — лiнгв. кореневе [просте, місцеве, службове]слово

    tactlessness is not the word for it! — "безтактність" - це не те слово /це занадто слабко сказано/!; I am repeating his very /actual/ words я повторюю його власні слова, я дослівно передаю сказане ним

    2) pl мова, розмова, слова

    to have a word with smb — поговорити с ким-н.

    to take (up) the word — заговорити; перебити (кого-н.)

    to put smth into words, to give words to smth — виразити що-н. словами

    to put one's thoughts into words — висказати /сформулювати/ свої думки

    to get /to put in a word — вставити слово, втрутитися в розмову

    I have no words to express my gratitude — мені не вистачає слів, щоб висловити свою вдячність

    a truer word was never spoken s — цілком вірно!; краще не скажеш

    "A word to the Reader" — "До читача" ( вступ книги)

    3) суперечка, сварка

    high /hard/ words — розмова на підвищених тонах

    they had words, words passed between them — вони посварилися

    4) зауваження, порада

    a word in [out of]season — своєчасна [непрохана]порада

    a word in smb 's ear — натяк

    5) тк.; sing вісті; повідомлення

    to receive word of smb 's coming — отримати новини про чий-н. приїзд

    please send me word as soon as possible — будь ласка, повідомте мені як можна швидше

    please leave word for me at the office — будь ласка, залиште мені записку в канцелярії

    6) тк.; sing обіцянка, завірення

    to give one's word — дати слово; обіцяти

    to keep [to break]one's word — стримати [порушити]слово

    to take smb at his word — повірити кому-н. на слово

    take my word for it — запевняю вас, повірте мені

    7) рекомендація, порада

    to say /to put in/ a good word for smb — хвалити або відстоювати кого-н.; замовити за кого-л слівце

    to give smb one's good word — рекомендувати кого-н. ( на посаду)

    8) тк.; sing наказ

    word of command — вiйcьк. команда

    to give the word, to say the word — віддати наказ /розпорядження, команду/; word to be passed! вiйcьк., мop. слухайте всі!

    sharp's the word! — поспішай!, жвавіше!

    mum's the word! — тихо!, ні слова про це!

    9) пароль, пропуск
    10) прислів'я, приказка
    11) чутка, поголоска
    12) peл. ( the Word) Слово господянє (про Священе писання, про Євангеліє; Word Of God, God's W.); to preach the W. проповідувати євангеліє /християнство/; Слово, бог-слово, Христос ( Eternal Word); ministers of the W. ( християнське) духовенство
    13) pl; мyз., театр / текст, слова ( пісні); лібретто ( опери); текст ( ролі)
    14) пoлiгp. слово (умовна одиниця об'єму = 5 друкованим знакам)
    15) обч. слово; код; кодова група; група символів
    16) бioл. кодове слово ( в генетичному коді)
    ••

    for word, to a word — дослівно, буквально, слово в слово

    by word of mouth — на словах, усно

    in a /one/ word — одним словом, короче кажучи

    in other words — іншими словами, інакше кажучи

    not a word! — ні слова, ні чичирк!

    a play on /upon/ words — гра слів, каламбур

    upon /on/ my word — ( даю) чесне слово

    in the words of... — кажучи словами / по словам/ такого-то...

    in so many words — визначено, ясно, недвозначно; прямо, відверто

    on /with/ the word — як тільки було сказано; без зволікання; одразу

    to hang on smb 's words — ловити чиї-н, слова; уважно прислуховуватися к кого-н.

    conduct beyond words — поведінка, що не піддається опису

    to eat /to swallow/ one's words — брати свої слова назад; вибачатися за сказане

    fair /good/ words — компліменти

    fine /fair, soft/ words butter no parsnips, words are but wind — ( гарні) слова нічого не варті

    the last word (in smth) — останнє слово, найновітніше досягнення

    the last word has not yet been said on this matter — останнє слово з цього приводу ще не сказано, питання ще остаточно не вирішене

    not to know the first word about smth — нічого не розуміти в чому-н., не знати азів чого-н.

    to suit the action to the word — слідкувати, щоб слово не розходилося з ділом; сказано - зроблено

    a word spoken is past recalling — слово - не горобець, вилетить - не піймаєш

    words are the wise man's counters and the fool's money — = тільки дурень вірить на слово

    II v
    виражати словами; підбирати слова, вирази; формулювати

    I should rather word it differently — я б сказав це /сформулював/ інакше

    English-Ukrainian dictionary > word

  • 8 by

    I a
    2) другорядний, необов'язковий
    II adv
    2) близько, поруч
    4) надає дієсловам to put, to set, to lay значення відкладати
    5) aмep. усередину, у дім
    6) заст. крім того

    by and by — незабаром; заст. негайно; відразу

    by and large — aмep. загалом кажучи

    by the by — до речі, між іншим

    III prep
    1) у просторовому значенні вказує на місцезнаходження поблизу чого-небудь біля, поруч, при, на рух повз або уздовж предмета мимо; уздовж рух, проходження через який-небудь пункт через
    2) у часовому значенні вказує на наближення до якого-небудь строку або обмеження яким-небудь строком до, на, під ( кінець)

    by the time that... — на той час, коли... протягом

    3) указує на діяча ( часто після дієслова в пасиві); за відсутності дієслова передається орудн. відмінком, a; тж.; poд. відмінком засіб, знаряддя за допомогою; передається тж. орудн. відмінком
    4) указує на спосіб пересування, пересилання е т. п. по, на; передається тж. орудн. відмінком

    by bus — автобусом характер дії, умови або супровідні обставини, за яких вона відбувається; у сполученні з іменником часто передається прислівником

    by (an) error — помилково

    5) указує на особу, в інтересах або на користь якої відбувається дія стосовно

    by your permission — з вашого дозволу батьківство, рідко материнство від

    7) указує на міри ваги, довжини, об'єму, за якими здійснюється продаж на, по; передається тж. орудн. відмінком

    by the piece — поштучно; строк наймання або спосіб оплати to pay by the month платити щомісячно

    8) указує на причини, джерело від, з, по

    by far, by much — набагато множник або дільник на

    six divided by two — шість, поділене на два віднесення суми в кредит рахунку на, в

    10) в адресах, назвах населених пунктів з
    11) указує на відхилення стрілки компаса або рух на північ, південь мop. з диферентом

    by the stern — з дифферентом на корму; на кормі; кормою вперед вiйcьк. виражає команду

    12)

    by dint of — шляхом, за допомогою ( чого-небудь)

    by way of — через ( all) by oneself один, на самоті

    13) один, без сторонньої допомоги

    English-Ukrainian dictionary > by

  • 9 point

    I ['pxint] n

    exclamation point — cл. знак оклику

    decimal point — крапка, що відокремлює десятковий дріб від цілого числа; мaт. точка

    point load — тex. зосереджене навантаження; фiз. стадія, критична точка; температура

    freezing point — точка замерзання; cпeц. точка, позначка; поділка, точка поділу ( шкали); мop. румб; крапка ( у шрифті для сліпих Брайля); слід, відмітина

    2) місце, пункт, точка

    point of draw — aвт. заправний пункт

    assembly /rallying/ point — місце збору; збірний пункт; поліцейський пост

    3) станція; границя тарифної ділянки (на трамвайній, автобусній лініях)

    turning point — поворотний пункт; криза ( хвороби); поріг; край; грань

    at /on/ the point of death — при смерті

    5) cпopт. очко; cл. одиниця, очко (при обліку кількості прослуханих лекцій, виконаних лабораторних робіт); талон; купон; одиниця продовольчої або промтоварної картки; eк. пункт; пoлiгp. пункт; потрібний результат ( при грі в кості); кapт. очко; одна з 12-ти поділок на дошці для гри в триктрак
    6) місце приймаючого гравця ( крикет); приймаючий гравець ( крикет)
    7) рівень, стандарт; ступінь, степінь
    8) eл. точка приєднання споживаючого приладу; штепсельна розетка
    9) пойнт (одиниця ваги в ювелірній справі; =, 07 карата); товщина паперу (=, 0/ дюйма)
    10) кінець; висновок
    11) пункт; момент

    point by point — по пунктах; докладно, детально

    points of defence — юp. заперечення відповідача по позову; питання, справа

    fine point — деталь, подробиця

    12) головне, суть, зміст; думка; позиція, точка зору
    13) мета, намір

    weak point — слабке місце, недолік; стать ( тварини); pl екстер'єр ( тварини)

    15) сила, міць; колючість, уїдливість
    16) указування; натяк; порада, пропозиція
    17) icт. сигнал
    18) кінчик; вістря, гострий кінець; наконечник; кінчик підборіддя ( бокс)
    19) cл. ( металеве) перо
    20) мop. редька ( на кінці троса)
    22) укол ( фехтування); вiйcьк. удар багнетом
    23) мис, виступаюча морська коса; стрілка
    25) гравірувальна голка, різець ( гравера)
    26) зaл. перо або гостряк ( стрілкового переводу); pl стрілковий перевід
    28) миcл. стойка; прямий політ вгору ( сокола)
    29) icт. шнурок з металевими наконечниками ( який заміняв ґудзики)
    30) вiйcьк. головний або тильний дозор
    31) положення ( пастуха) попереду череди
    32) ( голкове) мереживо; мереживо, в'язане на спицях; стібок (на канві, полотні)
    33) cпopт. крос
    35) eл. контактний переривник ( у двигуні автомашини)
    36) гepaльд. частина щита ( яка визначає фігуру)
    II v
    1) (at, to) вказувати, показувати (пальцем, рукою; point out); (at) указувати ( на кого-небудь), виділяти; указувати ( на що-небудь), виділяти (який-небудь предмет з групи інших; point out); указувати, звертати ( чию-небудь) увагу; відмічати, підкреслювати ( часто point out)
    2) наводити, направляти ( зброю); прицілюватися, цілитися
    3) бути зверненим, спрямованим ( у який-небудь бік); дивитися
    4) (to) указувати, свідчити, говорити ( про що-небудь)
    5) мати на меті, прагнути
    6) (за) гострити; пожвавлювати; загострювати, надавати гостроти (словам, виразам; point up); мop. обробляти кінець "редькою"
    7) мeд. дозрівати ( про нарив)
    8) миcл. робити стойку ( про собаку)
    9) бyд. розшивати шви цегельної або кам'яної кладки
    10) ставити розділові знаки; ставити крапки (у стенографічних знаках, у словах семітських мов); намічати що-небудь точками; мyз. робити розмітку ( на хоровій партитурі); робити паузи (у мові, при читанні)
    12) мop. іти крутий бейдевінд
    13) (по) ставити ногу на пуанти; танцювати на пуантах
    14) натаскувати, готувати кого-небудь ( до змагань)
    15) миcт. переносити розміри з макета на камінь ( просвердлюючи отвори необхідної глибини)
    16) раціонувати, видавати що-небудь по картках
    17) c-г. закопувати ( гній) у землю ( point in)
    18) метал. загострювати, гострити кінець (прутка, катанки)

    English-Ukrainian dictionary > point

  • 10 top

    I n
    1) верхівка; вершина; верхівка

    top climbers — альпіністи, що здійснюють сходження на вершину; штурмова група альпіністів

    2) верхня частина, верхній кінець

    the top of a page — верхня частина /початок/ сторінки

    the top of a car — верх автомобіля (особливо того, що прибирається)

    pajama top — верх піжами; піжамна куртка; шпиль; купол; шатер

    the top of a church — церковний купол; верхня поверхня

    she put the best apples on top — кращі яблука вона поклала нагорі /зверху/; oil always comes to the top нафта завжди спливає на поверхню ( води)

    3) тім'я; голова

    shaved top — голена голова; дiaл. пучок ( волос); дiaл. волосся

    the top of the tide — вища точка приливу, повна води

    at the top of ones voice — на повний голос; у всю силу легенів

    to shout [to sing]at the top of one's voice — кричати [співати]на повний голос

    to be on top of one's form — бути в найкращій формі, досягти піку форми

    to bring smb to the top of his form — підвести кого-н. до піку форми; вищий ранг, високе положення; перше місце

    at the top; of the table — на чолі столу

    to be at the top of one's profession — займати провідне положення в галузі; вищий ранг, високе положення; перше місце

    at the top; of the table — на чолі столу

    to be at the top of ones profession — займати провідне положення в своїй області; краща, выдбырна частина

    a hotel serving the top of society — готель, обслуговуючий еліту /сливки суспільства

    5) почало, ранній етап
    6) pl одвороти ( чобіт); високі чоботи з одворотами
    7) pl; бoт. бадилля

    beet [carrot] tops — бурякове [морквяна]бадилля; перо ( цибулі)

    8) кapт. старша карта якої-н. масті ( у руці одного гравця); туз або король; pl дві старші карти якої-н. масті ( у бриджі)
    9) гipн. крівля ( вироблення)
    10) метал. колошник
    11) мop. марс; топ
    12) pl; xiм. легкі фракції, дистиляти
    13) pl; фiз. звуки верхніх частот
    ••

    on top — понад, додатково; що переміг, виграв

    I'm glad you came on top — я дуже радий, що ви прийшли першим

    to come out on top — перемогти в змаганні; займати видне положення, досягати успіху

    on top of that — додатково до всього; понад все, без того

    to get another 10 per cent on top of that — отримувати понад це ще е десять відсотків; безпосередньо за чим-н.

    on top від everything else = on top of that; on top of smth — понад чимось, додатково до чого-н.

    its one thing on top of another — весь час то одне, то інше

    on top of it all tie wanted to leave her — додатково до всього він хотів залишити її; мало того, він хотів ще залишити її; тримаючи в своїх руках, маючи під своїм контролем

    the conductor was always on top or the music — диригент ні на секунду не втрачав контролю над оркестром; = on top of that

    on top of the world — у перших рядах; у винятковому /очолюючому/ положенні; на вершині блаженства

    to be /to sit, to feel/ on top of the world — бути на сьомому небі /на верху блаженства/; top of the heap найвигідніше положення

    (a little bit) off the top — не при своєму розумі

    off /out of/ the top of one's head — не подумавши; експромтом

    he just said it off the top of his head — він сказав це, не подумавши; = це була його перша /безпосередня/ реакція, не треба надавати значення цим його словам; необдуманий, імпровізований

    to the top of smb 's bent — зовсім, повністю, абсолютно; воліти, скільки душі завгодно

    from top downward — зверху вниз; з голови до п'ят

    from- to toe — з голови до п'ят; з голови до ніг; до кінчиків нігтів, з голови до ніг

    (the) top of the morning to youl — добрий ранок!

    to be at the top of the tree /of the ladder/ — бути на чолі(чого-н.); займати видне /провідне/ положення (особ. у якиїсь-н. професії)

    to come to the top — відрізнитися, добитися успіху /слави/; to go over the top війск. йти в атаку ( з траншей); кинутися в атаку; зробити рішучий крок, почати діяти

    to be (the) tops — бути верхом досконалості

    to blow one's top — злитися, виходити з себе; ставати неосудним

    to veer /to go/ over the top — переборщувати, перебирати

    II a

    the top shelf [layer] — верхня полиця [-ий шар]

    top stair /step/ (of the staircase) — остання /верхня/ сходинка ( сходи)

    top milk — молоко зі сливками; сливки

    top dead centre — aвт. верхня мертва точка

    top water — гiдp. вода вища за продуктивний пласт, верховодка

    2) вищий, максимальний; останній

    top speed — найбільша /гранична/ швидкість

    top grade — вищий сорт /клас/; top level вищий рівень

    to be in /on/ top form — cпopт. бути в прекрасній формі, досягти піку форми

    top places — вищі /призові/ місця

    3) найголовніший, найважливіший; вищий; високопоставлений

    top management — вище керівництво, верхівка керівників

    top men — люди, що займають найвище /керівне/ положення ( у суспільстві); важливі персони, великі шишки, ватажки

    top positions — головні /ключові/ позиції

    4) кращий, перший, ведучий

    top pupil — перший /кращий/ учень

    top specialist [institute] — провідний фахівець [інститут]

    the top brains of the industry — кращі розуми / = мозковий трест/ ( цієї) галузі промисловості

    to come top (in history) — виявитися кращим ( по історії); = вирвати вищий бал ( по історії); престижний, привілейований

    top secret — "абсолютно таємно" ( гриф)

    top dog — cл. переможець

    top kick — aмep. війск. cпeц. старшина (роти) cл. велика шишка; заправила, бос

    the top brass — aмep.; cл. вищі офіцери; ватажки, високе начальство; тузи

    to come out of the top drawer — бути добре вихованим; належати до вищого суспільства

    III
    υ
    1) забезпечувати верхівкою; покривати ( зверху)

    to top a tree [a plant] — обрізати верхівку дерева [рослини]

    to top and tail — зрізати обидва кінці, зрізати черенок, хвостик ( у агрусу)

    3) досягати рівня, досягати вершини

    the sun topped the horizon — сонце піднялося над горизонтом; перевалити ( через гору); перестрибнути (через що-н.)

    4) бути завершенням; увінчувати, підноситися
    5) бути на чолі; стояти на першому місці

    to top the list — бути першим в списку, відкривати список

    6) бути більше (якої-н. величини)

    to top smth in height — бути вище чого-н.

    he topped my score by at least ten points — він випередив мене принаймні на десять очок; перевершувати, бути першим

    it tops all I ever saw — цеперевершує все, що я коли-небудь бачив, нічого подібного /схожого/ я ще не бачив

    7) покривати ( новою фарбою), підфарбовувати
    8) c-г. проводити підкормку ( посіві)
    9) cпopт. ударяти ( по м'ячу) зверху
    10) c-г. вивершувати (стіг, скирту)
    11) c-г. покривати
    ••

    to top ones part — миcт. чудово зіграти свою роль; виходити за рамки образу; витримати роль

    and to top it all, — на довершення всього; додатково до всіх нещасть

    IV n

    the top sleeps /is asleep/ — дзига крутиться так, що обертання непомітне

    old top — старина, друг

    to sleep like /as sound as, as fast as/ a top — міцно спати, спати мертвим сном

    English-Ukrainian dictionary > top

  • 11 word

    I n

    primary [simple, vernacular, accessory] word — лiнгв. кореневе [просте, місцеве, службове]слово

    tactlessness is not the word for it! — "безтактність" - це не те слово /це занадто слабко сказано/!; I am repeating his very /actual/ words я повторюю його власні слова, я дослівно передаю сказане ним

    2) pl мова, розмова, слова

    to have a word with smb — поговорити с ким-н.

    to take (up) the word — заговорити; перебити (кого-н.)

    to put smth into words, to give words to smth — виразити що-н. словами

    to put one's thoughts into words — висказати /сформулювати/ свої думки

    to get /to put in a word — вставити слово, втрутитися в розмову

    I have no words to express my gratitude — мені не вистачає слів, щоб висловити свою вдячність

    a truer word was never spoken s — цілком вірно!; краще не скажеш

    "A word to the Reader" — "До читача" ( вступ книги)

    3) суперечка, сварка

    high /hard/ words — розмова на підвищених тонах

    they had words, words passed between them — вони посварилися

    4) зауваження, порада

    a word in [out of]season — своєчасна [непрохана]порада

    a word in smb 's ear — натяк

    5) тк.; sing вісті; повідомлення

    to receive word of smb 's coming — отримати новини про чий-н. приїзд

    please send me word as soon as possible — будь ласка, повідомте мені як можна швидше

    please leave word for me at the office — будь ласка, залиште мені записку в канцелярії

    6) тк.; sing обіцянка, завірення

    to give one's word — дати слово; обіцяти

    to keep [to break]one's word — стримати [порушити]слово

    to take smb at his word — повірити кому-н. на слово

    take my word for it — запевняю вас, повірте мені

    7) рекомендація, порада

    to say /to put in/ a good word for smb — хвалити або відстоювати кого-н.; замовити за кого-л слівце

    to give smb one's good word — рекомендувати кого-н. ( на посаду)

    8) тк.; sing наказ

    word of command — вiйcьк. команда

    to give the word, to say the word — віддати наказ /розпорядження, команду/; word to be passed! вiйcьк., мop. слухайте всі!

    sharp's the word! — поспішай!, жвавіше!

    mum's the word! — тихо!, ні слова про це!

    9) пароль, пропуск
    10) прислів'я, приказка
    11) чутка, поголоска
    12) peл. ( the Word) Слово господянє (про Священе писання, про Євангеліє; Word Of God, God's W.); to preach the W. проповідувати євангеліє /християнство/; Слово, бог-слово, Христос ( Eternal Word); ministers of the W. ( християнське) духовенство
    13) pl; мyз., театр / текст, слова ( пісні); лібретто ( опери); текст ( ролі)
    14) пoлiгp. слово (умовна одиниця об'єму = 5 друкованим знакам)
    15) обч. слово; код; кодова група; група символів
    16) бioл. кодове слово ( в генетичному коді)
    ••

    for word, to a word — дослівно, буквально, слово в слово

    by word of mouth — на словах, усно

    in a /one/ word — одним словом, короче кажучи

    in other words — іншими словами, інакше кажучи

    not a word! — ні слова, ні чичирк!

    a play on /upon/ words — гра слів, каламбур

    upon /on/ my word — ( даю) чесне слово

    in the words of... — кажучи словами / по словам/ такого-то...

    in so many words — визначено, ясно, недвозначно; прямо, відверто

    on /with/ the word — як тільки було сказано; без зволікання; одразу

    to hang on smb 's words — ловити чиї-н, слова; уважно прислуховуватися к кого-н.

    conduct beyond words — поведінка, що не піддається опису

    to eat /to swallow/ one's words — брати свої слова назад; вибачатися за сказане

    fair /good/ words — компліменти

    fine /fair, soft/ words butter no parsnips, words are but wind — ( гарні) слова нічого не варті

    the last word (in smth) — останнє слово, найновітніше досягнення

    the last word has not yet been said on this matter — останнє слово з цього приводу ще не сказано, питання ще остаточно не вирішене

    not to know the first word about smth — нічого не розуміти в чому-н., не знати азів чого-н.

    to suit the action to the word — слідкувати, щоб слово не розходилося з ділом; сказано - зроблено

    a word spoken is past recalling — слово - не горобець, вилетить - не піймаєш

    words are the wise man's counters and the fool's money — = тільки дурень вірить на слово

    II v
    виражати словами; підбирати слова, вирази; формулювати

    I should rather word it differently — я б сказав це /сформулював/ інакше

    English-Ukrainian dictionary > word

  • 12 жало

    1) жало (ум. жальце). [Гади з гострими жалами (Котл.). Своє жало і шершень має. І кров із серця дасть жало моїм словам (Л. Укр.)];
    2) (остриё иголки, булавки, ножа, топора и т. д.) жало. [Як різонув, дак жало так і завернулося]. См. Остриё.
    * * *
    жа́ло и жало́

    Русско-украинский словарь > жало

  • 13 мысль

    думка, гадка, мисль и (реже) мисля (-лі), дума, дум (-му), погадка, (фамил.) погаданка, (помысл) помисл, умисел (-слу), ум.-ласк. думонька, гадонька, мислонька, думочка. [А думка край світа на хмарі гуля (Шевч.). Напрямки філософської думки (Основа 1915). Що хатка, то й инша гадка (Номис). Між ученими людьми пронеслася тоді гадка (Куліш). Мислі до суду не позивають (Номис). Серця не давлять понурії думи (Грінч.). В моїх чуттях, у помислах і мові (Франко). Стали умисли козацьку голову розбивати (Ант.- Драг.). І думу в мене, думу, як на морі шуму (М. Вовч.). Виорала дівчинонька мислоньками поле (Чуб. V). Усе їй той козаченько з мислоньків не сходить (Л. Укр.). Голос як сурмонька, але-ж чортова думонька (Номис). Думки-гадоньки не мають (Шевч.)]. -ль благодарная, высокая, низкая, благородная - вдячна, висока, низька (ниця), шляхетна думка (дума). [Творець високих дум (Самійл.) Гніздо думок високих (Франко)]. -ль светлая, остроумная блестящая - світла (ясна), бистра (дотепна), блискуча думка. -ль грустная, печальная, тяжёлая - смутна, сумна, важка думка. -ль предвзятая, задняя, преступная - упередня, потаєнна, злочинна думка. Делать что с предвзятою -лью - робити що з упередньою думкою (з упередженням). Говорить с задней -лью - говорити (казати) з потаєнною думкою (знарошна), (намекать, перен.) говорити (казати) на здогад буряків, щоб дали капусти. Иметь заднюю -ль на кого - закидати на кого, мати на кого потаєнну думку. -ль мрачная, чёрная - понура, чорна дум(к)а. -ль пылкая (горячая) - палка думка (гадка). [В- останнє згадати палкії гадки (Л. Укр.)]. -ль сокровенная, заветная - таємна, заповітна дум(к)а. Руководящая, главная -ль сочинения - провідна, головна думка (ідея) твору. Без -лей - без думок, бездумно. [Бездумно дивлячись (Л. Укр., Крим.)]. В -лях - на думці, у думці; срв. Мысленно. [Мовив собі на думці (Кониськ.). Виправдував він себе в думці (Васильч.)]. Иметь в -лях - мати на думці, покладати в думках, в голові класти, в голову собі класти. [Не мав на думці (Коцюб.). І в голову собі не клала (Сторож.)]. И в -лях не было, и в -лях не имел - і думки (гадки) не було, і на думці не було, і думки не мав, і думкою не вів, і в голові (в головах) не покладав про що, за що. [За вдачу її він тоді й не думав і гадки не мав (Н.-Лев.). Він і в голові собі по покладав (Н.-Лев.). Ти собі і в головах не покладай! (Квітка). Полягали спати, навіть думкою не ведучи про ніж (Франко)]. Мне это не по -ли (не по нраву) - це мені не до мислі (не до мислоньки, не до вподоби). [Як-же її любити, коли не до мислі? (Метл.). І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї (Чуб. V)]. По -ли автора - на думку (на гадку) авторову, як гадає автор. При одной -ли об этом - на саму думку (згадку) про це. Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла-б (Коцюб.)]. С такими -лями - у таких думках, з такими думками. Вертится -ль - роїться (крутиться) думка (гадка). Взвешивать в -лях - розважати в думках (в мислях). Высказывать -ль (мнение) - висловлювати думку (гадку). Не допускать и -ли - і в думці не мати, і в голові не покладати, і в головах не покладати, і думки не припускати. Навести на -ль кого - на думку навернути кого. Наводить на -ль (намекать) - давати на розум, казати на здогад. Обратить все свои -ли на что - звернути (обернути) усі свої думки на що. Одна -ль опережает (обгоняет) другую - дум(к)а дум(к)у поганяє (пошибає, пошиває), (поэт.) за думою дума роєм вилітає (Шевч.). Обуревают меня -ли - беруть мене гадки (думки), облягають гадки (думки) голову, обсідають мене думи (думки), (поэт.) мислоньки заносять (Метл.). Осенила -ль - зринула (в голові) (осияла) думка, (фамил.) стрельнула, (шибнула) думка. [Якась надзвичайна думка стрельнула йому до голови (Грінч.)]. Ошрешиться от -ли - зректися думки, покинути думку. Потерять -ль - спустити з думки. Избавиться от -ли - позбутися думки. Притти на -ль - спасти (впасти, прийти) на думку, навернутися на думку. [На думку мені спало (Звин.). Досі мені й на думку ні разу не впало про заміжжя (Кониськ.)]. Приходить к -ли (к заключению) - приходити до думки (до висновку). Постичь -ль чью - збагнути думку чию. Подать, дать -ль - подати думку, на розум послати кому (Квітка). Вот так дельная -ль! - от так розумна (путяща) думка! Пугать (разгонять) -ли - полохати думки. [Немов яке страхіття полохає думки (Вороний)]. Меня пугает -ль, мне страшно при -ли - мене лякає думка, мені страшно (лячно) на саму думку. Собираться с -ми - збирати (докупи) думки, змірковуватися, (перен.) розуму збирати. [Хочуть говорити, не зміркуються (М. Вовч.)]. У него явилась -ль - з'явилася в його думка (Грінч.). От -лей ум за разум заходит - за думками, за гадками аж голова туманіє (Грінч.). Можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной -ли - можна втратити розум (збожеволіти) з однієї гадки (на саму гадку). Я относительно этого одних с вами -лей - я про це (книжн. що-до цього) таких самих думок, як і (що й) ви, у мене однакові з вами думки про це (що-до цього). Я сказал это без всякой дурной -ли - я це сказав без усякої лихої думки (без усякого лихого наміру). Образ -лей - напрям думок, спосіб думання (мислення) (Франко). Хорошей -лью не грешно воспользоваться - з доброї думки не гріх і скористуватися. Книга эта богата -лями - ця книжка багата на думки. Эта -ль запала мне на сердце - ця думка припала мені до мислі (до душі, до серця). Одна -ль об этой опасности ужасает меня - сама гадка про цю небезпеку жахає мене. Узнавать образ -лей - вивідувати напрям думок, (перен.) ума вивідувати. Он хорошо выражает (свои) -ли - він добре висловлює (вимовляє) свої думки, у його хист до вислову думок (висловляти думки). Пьяного речи - трезвого -ли - що в п'яного на язиці, те в тверезого на умі. -лям тесно, словам просторно - мало слів, багато змісту; думок багато, аж слів не стає.
    * * *
    ду́мка, мисль, -лі, ми́сля; (предположение, соображение) га́дка

    име́ть в мыслях что — ма́ти на ду́мці (в ду́мці) що

    Русско-украинский словарь > мысль

  • 14 По

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    геогр.
    По (нескл.)

    Русско-украинский словарь > По

  • 15 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне — ( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 16 поверять

    поверить
    1) что (проверять) - перевіряти, перевірити, звіряти, звірити що. -рять кого - перевіряти, ревізувати кого. -рить часы - звірити годинника. -рить счета - перевірити (звірити) рахунки;
    2) -рять, -рить кому что - звіряти, звірити кому що, звірятися, звіритеся перед ким и кому з чим, сповіряти, сповірити кому що, повіряти, повірити кому що. [Я тобі одній усе звіряю (Сам.). Звіряючись із своїми думками на зрадливому папері (Єфр.). Не витерпів і сповірив матері своє лихо (Мирн.)]. -рить другу свою тайну - звірити приятелеві свою таємницю (таїну). -рить кому свои чувства - звіритися перед ким із своїм серцем, сповірити кому своє серце (свою душу);
    3) поверить кому в чём, чему - повірити, по[й]няти, пійняти (доняти) віри, віру (віри) дати, увірити кому в чім, чому. [Хто-ж йому повірить? Вона не зовсім пойняла віри тому (Неч.-Лев.). Не поняв віри словам моїм]. -рить пустым обещаниям - на непевні обіцянки (на дурницю, -ці) спуститися, здатися. Поверенный -
    1) перевірений, звірений;
    2) (кому) звірений, сповірений.
    * * *
    несов.; сов. - пов`ерить
    1) ( проверять) перевіря́ти, переві́рити, звіря́ти, зві́рити
    2) ( сообщать) повіря́ти, пові́рити, звіря́ти и зві́рювати, зві́рити, звіря́тися и зві́рюватися, зві́ритися; сповіря́ти, спові́рити
    3) (доверять) довіря́ти, дові́рити; повіря́ти, пові́рити

    Русско-украинский словарь > поверять

  • 17 Заезжательство

    склонность к крепким словам) загинацтво.

    Русско-украинский словарь > Заезжательство

  • 18 immodest words are in all cases indefensible

    нескромним словам немає виправдання за будь-яких обставин

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > immodest words are in all cases indefensible

  • 19 ever

    ['evə]
    adv
    1) коли́-не́будь, бу́дь-коли, коли́сь

    hardly ever — ма́йже ніко́ли

    2) за́вжди́

    ever after, ever since — з тих пір (як)

    for ever [and ever] — наза́вжди́

    ever yours — за́вжди́ Ваш ( у листах)

    3) (у порівняльних реченнях з as... as)

    as ever — як ті́льки

    I shall do it as soon as ever I can — я зроблю́ це, як ті́льки змо́жу

    4) надає підсилювального відтінку словам why, where та ін.

    why ever did you do it? — наві́що ж ви це зроби́ли?

    what ever do you mean? — що ж ви ма́єте на ува́зі?, що ж ви хо́чете цим сказа́ти?

    ever so — ду́же

    thank you ever so much — ду́же вам вдя́чний

    English-Ukrainian transcription dictionary > ever

  • 20 out-

    [aut]
    pref
    а) переваги пере-

    to outshout — перекрича́ти

    to outpour — ви́лити

    а) виходу, прояву

    outburst — ви́бух почутті́в

    outlying — відда́лений

    English-Ukrainian transcription dictionary > out-

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Словам должно быть тесно, а мыслям просторно — Первоисточник стихотворение «Форма. Подражание Шиллеру» (1879) N. А. Некрасова (1821 1877): Правилу следуй упорно: Чтобы словам было тесно, Мыслям просторно. Обычно приводится как основное правило ораторского искусства в немногих словах сказать… …   Словарь крылатых слов и выражений

  • словам — поверить словам • вера / доверие …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • по словам — вводное слово и член предложения 1. Вводное слово. Указывает на источник сообщения. Обособляется вместе с относящимися к нему словами. Подробно о пунктуации при вводных словах см. в Приложении 2. (↑Приложение 2) По словам Свирида, во время… …   Словарь-справочник по пунктуации

  • По словам — кого, чьим. Как было рассказано, сообщено кем либо. Тогда Тюфяев, у которого, по собственным словам, самолюбие не шло дальше места секретаря в уездном суде, иначе оценил себя и железной волей решился сделать карьеру (Герцен. Былое и думы). «Сын… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Поиск по ключевым словам — поиск документов, которые содержат указанные пользователем ключевые слова. По английски: Keyword search См. также: Информационный поиск Информационно поисковые тезаурусы Финансовый словарь Финам …   Финансовый словарь

  • "Никто моим словам не внемлет...я один" — «НИКТО МОИМ СЛОВАМ НЕ ВНЕМЛЕТ...Я ОДИН», стих. Л. (предположительно 1835 36). Выражая постоянные для лермонт. лирики размышления о бесплодности, бесцельности прожитой жизни, стих. выделяется особой сосредоточенно спокойной тональностью и… …   Лермонтовская энциклопедия

  • Разве Можно Верить Пустым Словам Большевиков —    То же, что: Разве Можно Верить Пустым Словам Балерины; Разве Можно Верить Подлому Сердцу Бляди; Разве Можно Верить Пустым Словам Бляди …   Словарь Петербуржца

  • Сотня (по словам Торговой книги) — По словам Торговой книги, сотнями продавали сошное железо большой руки …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Сотня (по словам Торговой книги) — По словам Торговой книги, сотнями продавали сошное железо большой руки …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • По чужим словам, что по лестнице. — По чужим словам, что по лестнице. См. БОЖБА КЛЯТВА ПОРУКА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Больше верь делам, нежели словам! — См. УСЛОВИЕ ОБМАН …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»