-
1 часу філософсько-антропологічні концепції
ЧАСУ ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНІ КОНЦЕПЦІЇ - концепції, які виводять зміст часу із природи людини, процесу її самореалізації у культурі та історії, її життевотворчості. Біологічна антропологія (Гелен, Портман) акцентує увагу на життєвих ритмах людини (насамперед біоритмах). У межах філософської антропології і екзистенціалізму розробляється екзистенціально-антропологічна герменевтика часу. Гайдеггер ("Буття і час") розкриває смислове навантаження часу у справжньому і несправжньому бутті за наступною схемою:З точки зору Больнова три різних ставлення до часу - довіра, надія і вдячність співвідносяться як "сьогодення, майбутнє і минуле". Як і представники біологічної антропології, Больнов вважає, що природний циклічний час утворює підґрунтя для культурно-історичного часу. Так, свята, дні тижня утворюють єдність календарного та культурно-історичного часу, коли у своєму колообігу співвідносяться, відповідно, з хаосом і порядком: хаос - у буднях, порядок - у неділю. Антропологічну інтерпретацію історичного часу дає сучасний нім. філософ Козеллек. Згідно з нею, час має тричленну структуру: життєвий простір - ініціатива - горизонт очікування. У життєвому просторі наявні усі можливості попереднього розвитку (це сила традиції). Параметри цього простору залежать від життєздатності культурної спадщини, від того, чи є вона живою, чи мертвою. Ініціатива - це сила теперішнього часу. Як наголошує Рикер, поділяючи погляди Козеллека, горизонти очікування (тобто майбутнього) можуть бути наближені через уявлення про духовне відродження, згоду і возз'єднання.М. КултаєваФілософський енциклопедичний словник > часу філософсько-антропологічні концепції
-
2 логіка часу
ЛОГІКА ЧАСУ - розділ сучасної логіки, в якому досліджуються особливості міркувань про існуючі в часі сутності: об'єкти, дії, процеси. Особливих засобів логічного аналізу потребують т. зв. часові висловлювання, які залежно від часу можуть змінювати істиннісну оцінку. Л.ч. будується на основі "нечасової" логіки (класичної, багатозначної та ін.), до якої додають аксіоми та правила висновку, що описують дедуктивні якості тверджень з виразами "буде вірно, що...", "було вірно, що...", "завжди вірно, що...", "буде вірно за... одиниць часу, що..." та ін. Ці вирази вважаються модальними операторами, як і вираз "можливо, що...". Прикладом формального закону Л.ч. може бути твердження: "Якщо щось існує, то завжди буде вірно, що воно існувало". Л. ч. є основою при побудові логіки дії, логіки норм, деонтичної логіки, логіки практичних міркувань. Результати досліджень Л. ч. застосовуються у мовознавстві, біології, психологи, кібернетиці, при розробці програм для комп'ютерів. -
3 стріла часу
СТРІЛА ЧАСУ - введена Еддингтоном метафора для виразу таких характеристик часу, як напрямок та необоротність З. міст С.ч. визначається другим законом термодинаміки, згідно з яким ентропія Всесвіту прагне до максимуму. Саме ентропія є показником самодовільної еволюції системи: з двох етапів системи більш пізньому відповідає більш висока ентропія, більш ранньому - більш низький рівень ентропії, завдяки чому можна визначити напрямок С.ч. -
4 культура нового часу
КУЛЬТУРА НОВОГО ЧАСУ - європейська культура друг. пол. XV - перш, пол. XIX ст., для якої характерними є впевненість у можливості організації світу на раціональних засадах, заклик до його поліпшення й орієнтація на гіперактивність особистості. Визначальними рисами культуротворчості К.н.ч. є увага до окремих речей, явищ, що існують самі по собі, об'єктивно. К.н.ч. пройшла шлях од відтворення об'єктивності предметів і стосунків у їхній зразково-ейдетичній формі (класицизм) через естетизацію тілесності, поєднану зі спробами відтворення внутрішнього світу людини (бароко) та домінанту особистісного складника над реальністю (романтизм) до намагання відтворити світ у його природній визначеності або повноті зображення зовнішнього й внутрішнього, типового й індивідуалізованого (реалізм).Т. Метельова -
5 філософсько-антропологічні концепції часу
Філософський енциклопедичний словник > філософсько-антропологічні концепції часу
-
6 вимірювання часу
измере́ние вре́мениУкраїнсько-російський політехнічний словник > вимірювання часу
-
7 відмітник часу
отме́тчик вре́мениУкраїнсько-російський політехнічний словник > відмітник часу
-
8 відрізок часу
проме́жуток вре́мени, проме́жуток ( во времени) -
9 давач часу
да́тчик вре́мени -
10 зберігання часу
хране́ние вре́мениУкраїнсько-російський політехнічний словник > зберігання часу
-
11 імпульс часу
и́мпульс вре́мени -
12 квант часу
квант вре́мени -
13 критерій часу
крите́рий вре́мени -
14 ліміт часу
лими́т вре́мени -
15 масштаб часу
масшта́б вре́мени -
16 момент часу
моме́нт вре́мени -
17 норма часу
но́рма вре́мени -
18 оборотність часу
обрати́мость вре́мениУкраїнсько-російський політехнічний словник > оборотність часу
-
19 одиниця часу
едини́ца вре́мени -
20 позначка часу
отметка вре́мени
См. также в других словарях:
Часу не часовать — Ряз. Не оставаться где л. на более или менее продолжительное время. ДС, 593 … Большой словарь русских поговорок
В тринадцатом часу ночи (фильм) — В тринадцатом часу ночи Жанр новогодняя сказка, музыкальный фильм, ревю Режиссёр Лариса Шепитько Автор сценария Илья Нусинов, Семён Лунгин … Википедия
В тринадцатом часу ночи — Жанр сказка, музыкальный фильм, ревю Режиссёр Лариса Шепитько Автор сценария Илья Нусинов, Семён Лунгин … Википедия
час от часу не легче! — Разг. Неизм. Чем дальше, тем хуже, больше новых неприятностей, затруднений. «Что ты удивляешься?.. Я в нее влюблен». – «Ах, батюшки! Час от часу не легче! Да ведь ты старик…» (А. Островский.) «Опять изменили в любви, что ли?» – «Нет, в дружбе!» – … Учебный фразеологический словарь
час от часу — Неизм. Постепенно, с течением времени (о том, что нарастает или слабеет). С глаг. несов. вида: как? час от часу усиливаться, уменьшаться, ухудшаться, становиться… Ожидание вылета самолета час от часу становилось все тягостнее. Лошади бежали… … Учебный фразеологический словарь
норма часу — визначає кількість робочого часу, потрібного для виконання одиниці продукції або для виконання певного обсягу робіт. Розрізняють норми підготовчо завершального часу, основного, допоміжного, оперативного, часу обслуговування робочого місця, часу… … Термінологічний словник з економіки праці
Час от часу не легче! — Часъ отъ часу не легче! (съ каждымъ часомъ хуже, глупѣе) возгласъ при новомъ неудовольствіи. Ср. (Влюбленъ?) Ахъ, батюшки! Часъ отъ часу не легче! Да, вѣдь, ты старикъ, вѣдь, ты старый шутъ; какой ты еще любви захотѣлъ? Островскій. Таланты и… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
с часу на час — Разг. Неизм. В самое ближайшее время, в ближайший момент (о чем либо ожидаемом). С глаг. несов. и сов. вида: увеличиваться, ждать, ожидать, прибыть… когда? с часу на час. Вся семья… с часу на час поджидавшая своего Володю, бросилась к окнам. (А.… … Учебный фразеологический словарь
час от часу не легче! — (с каждым часом хуже, глупее) возглас при новом неудовольствии Ср. (Влюблен?) Ах, батюшки! Час от часу не легче! Да ведь ты старик, ведь ты старый шут; какой ты еще любви захотел? Островский. Таланты и поклонники. 1, 2. Ср. От часу не легче!… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
У часу гнев, у часу милость. — У часу гнев, у часу милость. См. ДОБРО МИЛОСТЬ ЗЛО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
От часу не легче — Устар. Чем дальше, тем хуже, больше неприятностей, затруднений. [Варинька:] Да, меня он счёл за служанку, оттого только мы и знакомы. [Звёздов:] Ну, Евлампий Аристархович, от часу не легче. Этого бы я век не выдумал. Да как ты, человек умный,… … Фразеологический словарь русского литературного языка