-
121 affix
In1) грам. афікс (префікс, суфікс)2) придаток, додатокIIv1) прикріпляти2) приєднувати, додавати (до — to, on, upon)* * *I n; грам.1) афікс2) рідко додаток, доповненняII v1) (to, on, upon) прикріплювати;; приписувати ( кому-небудь); звалювати ( на кого-небудь)2) (to, on, upon) додавати; приєднувати -
122 ascribe
-
123 assaulter
n1) призвідник; нападник; кривдник2) юр. особа, що погрожує фізичним насильством; нападаюча сторона* * *n2) призвідник, заводій, нападаючий; атакуючий3) юp. особа, яка образила ( кого-небудь) дією або погрозою ( кому-небудь) фізичним насильством -
124 assign
1. n юр.правонаступник2. v1) призначати (строк)2) визначати, установлювати (межу)3) відводити (щось комусь)4) давати, доручати (роботу, завдання); зобов'язувати5) призначати на посаду6) асигнувати7) приписувати, вважати8) юр. передавати, переуступати (права тощо)9) тех. надавати (швидкості)* * *I n; юр.правонаступник; цесіонарійII v1) призначати ( строк); визначати, встановлювати (границю, межу); призначати, відводити (що-небудь, кому-небудь)2) (за) давати, доручати (завдання, роботу); зобов'язувати3) призначати на посаду, особл. штатну4) асигнувати5) приписувати6) юp. передавати, переуступати ( права); цедувати7) тex. повідомляти (швидкість, рух); призначати ( допуски)8) обч. присвоювати -
125 assignable
a1) (to) який можна пояснити ( чим-небудь)2) фiлoc. невипадковий, який має певну причину4) юp. який підлягає переуступці, цедуванню -
126 assignement
n1) призначення2) асигнування; виділення, розподіл3) завдання; aмep. домашнє завдання ( учня)4) приписування (чого-небудь, кому-небудь)5) icт. прикріплення засланців до колоністів для безплатної роботи ( в Австралії)6) юp. цесія, передача, поступка (про права; документ про передачу цесії)7) обч. присвоювання -
127 audience
n1) аудиторія; публіка, слухачі2) радіослухачі; телеглядачі3) аудієнція (у когось — of, with)to give an audience — дати аудієнцію (комусь), вислухати (когось)
4) юр. слухання справи (у суді)* * *n1) публіка, глядачі, аудиторія; радіослухачі; телеглядачі2) офіц. аудієнція ( у кого-небудь); ( with) можливість висловитися ( кому-небудь); зустріч ( для висловлення своїх поглядів) -
128 be-
pref1) утворює від основ іменників перехідні дієслова, які вживаються переважно як дієприкметники2) утворює від основ неперехідних дієслів перехідні дієслова3) вживається у дієсловах, утворених від основ іменників, із значенням позбавляти чогось* * *pref1) утворює від іменних основ перехідні дієслова які пepeв. викор. у формі дієприкм. мин.; ч. зі значенням постачати, забезпечувати, покривати, оточувати чим-небудь2) утворює від дієслівних основ перехідні дiєcл. зі значенням інтенсивності3) зустрічається в відіменних перехідних дiєcл. зі значенням називати таким-то чином4) виділяється в дiєcл. behead обезглавити
См. также в других словарях:
рука — и/, ж. 1) Кожна з двох верхніх кінцівок людини від плечового суглоба до кінчиків пальців. || Частина цієї кінцівки від зап ястка до кінчиків пальців; кисть. || Кожна з двох передніх кінцівок мавпи. || Складова частина якого небудь предмета, що… … Український тлумачний словник
призначати — а/єш і рідко призна/чувати, ую, уєш, недок., призна/чити, а/чу, а/чиш, док., перех. 1) Намічати віддати кому небудь щось. || Визначати, встановлювати кому небудь щось (зарплату, пенсію і т. ін.). || Приписувати кому небудь щось (ліки, лікувальні… … Український тлумачний словник
передавати — I даю/, дає/ш, недок., переда/ти, да/м, даси/, док., перех. і без додатка. 1) Віддавати, подавати, вручати кому небудь те, що тримають у руках чи беруть у руки. || Віддавати, подавати, вручати кого , що небудь комусь для іншого. || Вручати,… … Український тлумачний словник
поставити — I влю, виш; мн. поста/влять; док., перех. 1) Примусити когось або допомогти кому небудь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || безос. || Наказати або допомогти комусь, примусити або попросити когось стати де небудь. || у… … Український тлумачний словник
робити — роблю/, ро/биш; мн. ро/блять; недок. 1) перех. Займатися якою небудь справою, діяльністю. || у сполуч. з ім. у знах. в. Уживається в знач.: виконувати, здійснювати те, що виражено іменником. || у сполуч. зі словами на позначення міри, кількості.… … Український тлумачний словник
ставити — влю, виш; мн. ста/влять; недок., перех. 1) Примушувати кого небудь або допомагати комусь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || Примушувати або просити когось стати де небудь. || у сполуч. з деякими присл. Примушувати кого… … Український тлумачний словник
пускати — а/ю, а/єш, недок., пусти/ти, пущу/, пу/стиш, док. 1) перех. і без додатка. Переставати тримати в руках, затримувати руками кого , що небудь, не вдержувати в руках. || Розслаблюючи, розтуляючи руки, пальці, переставати стискати їх або щось у них.… … Український тлумачний словник
віддавати — даю/, дає/ш, недок., відда/ти, да/м, даси/, док. 1) перех. Повертати назад узяте (позичене, дане, привласнене, належне). •• Віддава/ти (відда/ти) Бо/гові (Бо/гу) ду/шу умирати, гинути. 2) перех. Виділяти із себе тепло, холод і т. ін. в навколишнє … Український тлумачний словник
приймати — а/ю, а/єш, недок., прийня/ти, рідко приня/ти і діал. прийми/ти, прийму/, при/ймеш, док., перех. 1) Брати до рук, на плечі і т. ін. від когось, або звідкись кого , що небудь. || Ловити що небудь кинуте. || Відбивати удар (м яча). Прийняти м яча на … Український тлумачний словник
смак — у/, ч. 1) Одне з п яти зовнішніх чуттів, що виникає в людини й тварини при подразненні слизової оболонки язика харчовими та деякими нехарчовими речовинами. || Якість, властивість їжі й питва, що відчувається під час їх вживання. || Якість,… … Український тлумачний словник
поступатися — а/юся, а/єшся, недок., поступи/тися, ступлю/ся, сту/пишся; мн. посту/пляться; док. 1) перев. кому чим. Добровільно відмовлятися від чого небудь на користь іншого або заради чогось; віддавати кому небудь щось. || перев. док., розм. Продаючи що… … Український тлумачний словник