-
1 quote a price
-
2 set a price
-
3 appoint
призначати ( на посаду тощо), затверджувати на посаді; приписувати, вказувати, визначати- appoint a committee
- appoint a guardian ad litem
- appoint a hearing
- appoint a judge
- appoint a lawyer
- appoint a prime-minister
- appoint a public defender
- appoint a special prosecutor
- appoint ambassador
- appoint an arbitrator
- appoint an inquiry
- appoint as a judge
- appoint for life
- appoint members of the cabinet
- appoint on the recommendation -
4 make punishment fit the crime
призначати покарання відповідно до вчиненого злочину; призначати покарання, що співставне вчиненому злочинуEnglish-Ukrainian law dictionary > make punishment fit the crime
-
5 set a date for trial
призначати дату судового слухання, призначати суд на певну дату -
6 appoint a guardian ad litem
English-Ukrainian law dictionary > appoint a guardian ad litem
-
7 appoint a hearing
-
8 appoint a judge
-
9 appoint a lawyer
-
10 appoint a prime-minister
-
11 appoint a public defender
English-Ukrainian law dictionary > appoint a public defender
-
12 appoint a special prosecutor
English-Ukrainian law dictionary > appoint a special prosecutor
-
13 appoint ambassador
-
14 appoint an arbitrator
-
15 appoint an inquiry
-
16 appoint as a judge
-
17 appoint for life
-
18 appoint members of the cabinet
English-Ukrainian law dictionary > appoint members of the cabinet
-
19 assign a day for the trial
English-Ukrainian law dictionary > assign a day for the trial
-
20 award a punishment
призначати покарання; військ. накладати стягнення
См. также в других словарях:
призначати — а/єш і рідко призна/чувати, ую, уєш, недок., призна/чити, а/чу, а/чиш, док., перех. 1) Намічати віддати кому небудь щось. || Визначати, встановлювати кому небудь щось (зарплату, пенсію і т. ін.). || Приписувати кому небудь щось (ліки, лікувальні… … Український тлумачний словник
призначати — I = призначити 1) (ціну за певний товар, якусь послугу тощо), просити, правити, заправляти, заправити; гилити (надто високу ціну) 2) (ліки, лікувальні процедури, режим), приписувати, приписати II ▶ див. визначати 1), призначити … Словник синонімів української мови
призначати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
визначати — а/ю, а/єш і рідко визна/чувати, ую, уєш, недок., ви/значити, чу, чиш, док., перех. 1) Встановлювати, розпізнавати що небудь за певними ознаками. || Обчислюючи, вимірюючи і т. ін., знаходити певну величину, місце і т. ін. 2) Розкривати сутність… … Український тлумачний словник
оцінювати — юю, юєш, недок., оціни/ти, оціню/, оці/ниш і оцінува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Призначати ціну чому небудь, визначати вартість чогось. •• Оці/нювати (оціни/ти, оцінува/ти) го/лову чию призначати винагороду за спіймання кого небудь. 2)… … Український тлумачний словник
перепризначати — а/ю, а/єш, недок., перепризна/чити, а/чу, а/чиш, док. 1) Призначати щось або когось повторно, вдруге. 2) Звільняти когось з однієї посади і призначати на іншу … Український тлумачний словник
приділяти — я/ю, я/єш, недок., приділи/ти, ділю/, ді/лиш, док., перех. 1) кому, чому, для кого – чого.Віддавати, присвячувати кому , чому небудь певний час. || тільки кому, чому. Надавати певне місце кому , чому небудь у розповіді, літературному творі і т.… … Український тлумачний словник
переводити — I = перевести 1) (змінювати місце розташування когось / чогось), переміщати, переміщувати, перемістити; перебазовувати, перебазувати (на нову базу); відводити, відвести (про військові частини на нову позицію, у тил тощо); переганяти, перегонити,… … Словник синонімів української мови
акредитувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) Давати кому небудь повноваження на одержання грошей або на проведення торговельних операцій. 2) дипл. Призначати кого небудь дипломатичним представником в іншій державі. 3) Надавати повноваження журналістам та… … Український тлумачний словник
відкладати — а/ю, а/єш, недок., відкла/сти, аду/, аде/ш і діал. відложи/ти, ожу/, о/жиш, док., перех. 1) Класти що небудь у той або інший бік, окремо від когось – чогось. 2) Залишати, зберігати що небудь з певною метою. || Виділяти, призначати для чого небудь … Український тлумачний словник
заміняти — I я/ю, я/єш і замі/нювати, юю, юєш, недок., заміни/ти, міню/, мі/ниш, док., перех. 1) що.Використовувати, вживати, ставити і т. ін. замість чого небудь щось інше. || Виявляти одні почуття, настрої і т. ін. замість інших. || кого. Замість одного… … Український тлумачний словник