-
1 Пострҍлъ
Пострҍлъ вонзенїе -
2 постріл
-
3 постріл
crack, gun-shot, outshoot, round, shot -
4 постріл
-увы́стрел -
5 постріл
postriłч.postrzał військ. -
6 постріл
стрэл -
7 постріляний
-
8 Пострҍляю
Пострҍляю вонзаю, устрҍляю -
9 Пострҍлили
Пострҍлили вонзоша -
10 Пострҍленный
Пострҍленный вонзенный -
11 постріл впритул
( з близької відстані) pot shot, shot at close distance -
12 постріл навмання
shot in the air, wild shot -
13 пострілювати
to shoot now and then; to fire ( intermittently) -
14 постріляти
-
15 пострілювання
постре́ливание -
16 пострілювати
постре́ливать -
17 постріляний
1) перестре́лянный; постре́лянный; изра́ненный [вы́стрелами]2) расстре́лянный; перестре́лянный -
18 постріляти
1) постреля́ть2) перестреля́ть, постреля́ть; ( изредка) изра́нить [вы́стрелами]3) ( израсходовать что в стрельбе) расстреля́ть, перестреля́ть -
19 пострілятися
перестреля́ться, застрели́ться -
20 пострічати
встре́тить; ( случайно) повстреча́ть
См. также в других словарях:
постріл — у, ч. 1) Виліт кулі або снаряда з каналу ствола вогнепальної зброї, спричинений вибухом порохового заряду. || Виліт кульки з дула пневматичної зброї. || Звук від вибуху порохового заряду в каналі ствола вогнепальної зброї. 2) Виліт стріли з лука… … Український тлумачний словник
пострілювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
постріляний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
постріляти — дієслово доконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
пострілятися — дієслово доконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
пострічати — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
пострічатися — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
постріляний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до постріляти 1), 2). || пострі/ляно, безос. присудк. сл. || у знач. прикм. || у знач. ім. пострі/ляні, них, мн. Ті, кого вбили пострілом із вогнепальної зброї … Український тлумачний словник
пострілювання — я, с. Дія за знач. пострілювати … Український тлумачний словник
пострілювати — юю, юєш, недок. 1) Стріляти потроху, час від часу. 2) перен. Час від часу утворювати гучні уривчасті звуки, схожі на постріли. || чим. Раз у раз викидати, випускати з себе (дим, пару і т. ін.) … Український тлумачний словник
постріляти — і рідко постреля/ти, я/ю, я/єш, док. 1) перех. Стріляючи, вбити всіх чи багатьох. || Пострілами з вогнепальної зброї заподіяти кому небудь численні рани; пробити, прострелити щось у багатьох місцях. 2) перех. Стріляючи, витратити, використати… … Український тлумачний словник