-
1 построение
постр||ое́ние1. (действие) konstruo, konstruado;\построение коммуни́зма konstruado de komunismo;2. (структура) strukturo;3. воен. formado;\построениео́ить 1. konstrui;2. воен. formi;\построениео́иться воен. sin formi;\построениео́йка konstruaĵo.* * *с.1) ( действие) construcción f, edificación f; organización f2) ( структура) construcción f, estructura fпострое́ние фра́зы — construcción de la frase
3) книжн. ( теория) teoría f; interpretación f; рел. exégesis f, exegesis fфилосо́фские построе́ния — sistema de ideas filosóficas
4) воен. ( строй) formación fпострое́ние в шере́нгу — formación en fila
* * *с.1) ( действие) construcción f, edificación f; organización f2) ( структура) construcción f, estructura fпострое́ние фра́зы — construcción de la frase
3) книжн. ( теория) teoría f; interpretación f; рел. exégesis f, exegesis fфилосо́фские построе́ния — sistema de ideas filosóficas
4) воен. ( строй) formación fпострое́ние в шере́нгу — formación en fila
* * *n1) gener. (äåìñáâèå) construcción, edificación, organización2) milit. formación3) eng. (геометрическое) construcción4) book. (áåîðèà) teorìa, exegesis, exégesis, interpretación5) law. estructura orgánica6) econ. composición, construcción, estructura
См. также в других словарях:
постріл — у, ч. 1) Виліт кулі або снаряда з каналу ствола вогнепальної зброї, спричинений вибухом порохового заряду. || Виліт кульки з дула пневматичної зброї. || Звук від вибуху порохового заряду в каналі ствола вогнепальної зброї. 2) Виліт стріли з лука… … Український тлумачний словник
пострілювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
постріляний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
постріляти — дієслово доконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
пострілятися — дієслово доконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
пострічати — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
пострічатися — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
постріляний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до постріляти 1), 2). || пострі/ляно, безос. присудк. сл. || у знач. прикм. || у знач. ім. пострі/ляні, них, мн. Ті, кого вбили пострілом із вогнепальної зброї … Український тлумачний словник
пострілювання — я, с. Дія за знач. пострілювати … Український тлумачний словник
пострілювати — юю, юєш, недок. 1) Стріляти потроху, час від часу. 2) перен. Час від часу утворювати гучні уривчасті звуки, схожі на постріли. || чим. Раз у раз викидати, випускати з себе (дим, пару і т. ін.) … Український тлумачний словник
постріляти — і рідко постреля/ти, я/ю, я/єш, док. 1) перех. Стріляючи, вбити всіх чи багатьох. || Пострілами з вогнепальної зброї заподіяти кому небудь численні рани; пробити, прострелити щось у багатьох місцях. 2) перех. Стріляючи, витратити, використати… … Український тлумачний словник