-
1 постріл
-увы́стрел -
2 пострілювання
постре́ливание -
3 пострілювати
постре́ливать -
4 постріляний
1) перестре́лянный; постре́лянный; изра́ненный [вы́стрелами]2) расстре́лянный; перестре́лянный -
5 постріляти
1) постреля́ть2) перестреля́ть, постреля́ть; ( изредка) изра́нить [вы́стрелами]3) ( израсходовать что в стрельбе) расстреля́ть, перестреля́ть -
6 пострілятися
перестреля́ться, застрели́ться -
7 пострічати
встре́тить; ( случайно) повстреча́ть -
8 пострічатися
встре́титься; повстреча́ться -
9 YrBlt
1) Техника: год вып.2) Строительство: год постр. (Pleasant Hill Road, $532000, 3 Bdrms, 1435 SqFt, 1955 YrBlt)3) Сокращение: год постройки (строит.)
См. также в других словарях:
постріл — у, ч. 1) Виліт кулі або снаряда з каналу ствола вогнепальної зброї, спричинений вибухом порохового заряду. || Виліт кульки з дула пневматичної зброї. || Звук від вибуху порохового заряду в каналі ствола вогнепальної зброї. 2) Виліт стріли з лука… … Український тлумачний словник
пострілювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
постріляний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
постріляти — дієслово доконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
пострілятися — дієслово доконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
пострічати — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
пострічатися — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
постріляний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до постріляти 1), 2). || пострі/ляно, безос. присудк. сл. || у знач. прикм. || у знач. ім. пострі/ляні, них, мн. Ті, кого вбили пострілом із вогнепальної зброї … Український тлумачний словник
пострілювання — я, с. Дія за знач. пострілювати … Український тлумачний словник
пострілювати — юю, юєш, недок. 1) Стріляти потроху, час від часу. 2) перен. Час від часу утворювати гучні уривчасті звуки, схожі на постріли. || чим. Раз у раз викидати, випускати з себе (дим, пару і т. ін.) … Український тлумачний словник
постріляти — і рідко постреля/ти, я/ю, я/єш, док. 1) перех. Стріляючи, вбити всіх чи багатьох. || Пострілами з вогнепальної зброї заподіяти кому небудь численні рани; пробити, прострелити щось у багатьох місцях. 2) перех. Стріляючи, витратити, використати… … Український тлумачний словник