-
21 логическое понятие
логі́чне поня́ттяРусско-украинский политехнический словарь > логическое понятие
-
22 неопределённое понятие
неозна́чене поня́ттяРусско-украинский политехнический словарь > неопределённое понятие
-
23 определённое понятие
озна́чене поня́ттяРусско-украинский политехнический словарь > определённое понятие
-
24 определяемое понятие
озна́чуване поня́ття, визна́чуване поня́ттяРусско-украинский политехнический словарь > определяемое понятие
-
25 основное понятие
основне́ поня́ттяРусско-украинский политехнический словарь > основное понятие
-
26 подчинённое понятие
підпорядко́ване поня́ттяРусско-украинский политехнический словарь > подчинённое понятие
-
27 подчиняющее понятие
підпорядко́вувальне поня́ттяРусско-украинский политехнический словарь > подчиняющее понятие
-
28 едва
нар.1) о времени (как только, только что) - ледве [-і, -о, -и], заледве. [Ледве ми ввійшли, він почав сміятися (М. Вовч.)]. Едва лишь (коль скоро) - тільки-но, тільки-що, скоро, скоро-но. [Скоро заблаговістять до церкви, Явдоха зараз у себе в хаті лямпадку засвітить (Кониськ.)];2) (ограничивает понятие, выражен. глаголом, прилагат. и т. д.): а) едва (почти не, почти что не, чуть, только-только, еле-еле) - ледве (-і, -о), заледве, ледь- що. [Ледве мріється. Ледве чутно. Заледві пам'ятаю. Ледь-що вибрався живий на берег (Л. Укр.)]. Едва-едва - ледве-ледве, тільки-тільки, тільки-що, тіль-тіль що, (с прохладцей) лельом-полельом (Франко), лелю-полелю. [Місяць тільки-тільки мріє (Боров.). Тіль-тіль що пам'ятаю се. Тільки-що жива]. Едва не (чуть не, почти) - ледве не, ледь не, мало не, трохи не, мало що не, трохи що не, замалим не (Коц.), як не, тіль не. [Ледве я не збожеволів. Ледь не сконала тоді за тобою (Л. Укр.). Зігнувсь мало не до землі. Трохи не плакав. Сміюся як не лусну. Тіль не впав]. Едва-едва не - ледве-ледве не, трохи-трохи не, мало-мало не, тіль-тіль не; б) едва (с трудом, насилу, еле, еле-еле) - ледве, заледве, насилу, всилу, через силу, від сили. [Ледве ноги доволік. Насилу встигали йти за нею (Неч.-Лев.). Кінь всилу йде. Через силу ноги волоче (Квітка)]. Едва-едва (с трудом, с трудом) - ледве-ледве, ледь-не-ледь, ледве-не-ледве, силу-в-силу, всилу-всилу, насилу-силу, на превелику силу, туж-туж. [Нездужає Катерина, ледве-ледве дише (Шевч.). Ледво-не-ледво додому дійшов (Кам. п.). Такий мішок важкий, що всилу-силу підніс (Київщ.). Насилу-силу ми вибилися на гору. На плечах одежа туж-туж держиться (Квітка)];3) едва ли, едва (выраж. сомнение: вряд ли) - ледве чи, (реже) ледве, навряд чи, навряд, троха лиш, троха лишень, троха чи, заледве, навдак, навдаку, навдаку чи. [Ледве чи буде що з цього. Сьогодні ледві прийде, бо свято (Кам. п.). Навряд чи й сокира врубає той лід. Чи по знаку кому сей Оглав білохатий? Троха лиш (Шевч.). Навдаку можна туди доскочити (Грінч.)]. Едва ли не (чуть ли не, почти) - ледве не, мало не, чи не, трохи чи не, мабуть чи не. [Кулішів роман «Чорна Рада» і досі лишається у нас мало не єдиним історичним романом. Історична белетристика у нас чи не найслабше розоране поле в письменстві (Єфр.). Балачка була трохи чи не останньою (Крим.)].* * *1) нареч. ле́две, ледь; зале́две; ( только что) ті́льки що, ті́льки-но; ( с трудом) наси́лу\едва ва́ — ле́две-ле́две, ледь-ле́дь; ле́две-нале́две, на превели́ку си́лу; ( чуть-чуть) ті́льки-ті́льки, тіль-тіль
\едва ва́ ли — навря́д, навря́д чи, навря́д щоб
2) союз ле́две, ледь, ті́льки, як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но, ско́ро ті́льки, ско́ро, що́йно, ті́льки що́йно; зале́две -
29 лёгкий
и -гок1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.* * *легки́й и ле́гкийлёгкая рука́ у кого́ — легка́ рука́ в ко́го, легки́й на ру́ку хто
с лёгкой руки́ чьей — з легко́ї руки́ чиє́ї
-
30 отвлечённый
1) см. Отвлекать;2) прил. - абстрактний, відмислений, відлучений, удуманий, умовий. -ное понятие - абстрактне, відмислене розуміння.* * *1) прич. відве́рнений, відве́рнутий; відхи́лений; відтя́гнутий, відтя́гнений; віді́рваний; абстраго́ваний; відокре́млений2) (в знач. прил.: абстрактный) абстра́ктний, абстраго́ваний3) (в знач. прил.: далёкий от действительности) дале́кий від [реа́льної] ді́йсності -
31 правильный
I. 1) (чаще о суждениях, образе действий) справедливий, правдивий, слушний. -ное замечание, соображение, заключение, -ная догадка - слушна (справедлива) увага, справедливе (правдиве, слушне) мірковання, справедливий (правдивий, слушний) висновок, справедливий (правдивий) здогад. -ный диагноз - правдива діягноза. -ное понятие - правдиве розуміння. -ный подход - добрий (додільний) підхід. -ное требование (законное) - справедлива, слушна вимога. -ные весы - справедлива, правдива вага;2) поправний, правильний, регулярний, ретельний (провинц. рехтельний), якслідний. -ная форма (снежинки) - правильна форма (сніжинки). -ные черты лица - доладні, правильні риси (пруги) обличчя. -ный перевод - правильний, вірний переклад. -ный слог - правильний, поправний склад. -ный чертёж, рисунок - поправний, ретельний, вірний рисунок, малюнок. -ное чередование ударений - правильне, регулярне чергування наголосів. -ное плодосменное хозяйство - регулярне плодозмінне господарство. -ный глагол, грам. - правильне, нормальне дієслово. -ный треугольник - правильний, рівнобічний трикутник.II. стерновий, кермовий, правильний. -ное перо (у птиц) - плав, плавок (-вка).* * *I пр`авильныйпра́вильний; ( основательный) слу́шний; ( соответствующий действительности) правди́вий; (такой, какой нужен) справедли́вий; ( не отступающий от норм) попра́внийII прав`ильныйпра́вильная дробь — мат. пра́вильний дріб
спец.прави́льний; ( рулевой) стернови́й, кермови́й -
32 превратный
1) (изменчивый) мінливий, змінливий, непостійний, несталий, хисткий. -ное счастье - мінливе, непостійне, зрадливе щастя;2) (извращённый) фальшивий, неправдивий, перевернутий, перекручений, переиначений, кривий. -ные толки - перекручені, неправдиві чутки. -ное понятие, толкование - неправдиве, фальшиве, криве розуміння, товмачення.* * *1) ( изменчивый) мінли́вий, зрадли́вий; ( неустойчивый) неста́лий2) ( извращенный) перекру́чений; ( ложный) неправди́вий, фальши́вий; ( ошибочный) помилко́вий, хи́бний; ( неправильный) непра́вильний -
33 представление
1) (действ.) виставляння, поставляння (напр., свідків); (кого кому) рекомендування, представлення кого кому; (кого к чему: к награде, чину) виставляння кого на що (на нагороду на чин), подавання (напр., відомостей, звітів, документів); (воображением) уявлювання и уявляння, (оконч.) уявлення;2) уява, уявлення, виображення, (понятие о чём) тяма про що. [Однакові уявлення добра і зла (Наш). Вона була у його в уяві чимсь вищим (Грінч.)]. В -нии кого - в уявленні кого, чиїм. Вы и -ния об этом не имеете - ви й уявлення про це не маєте, ви і не уявляєте собі цього. Отчётливое -ние о чём - виразне (ясне) уявлення про що;3) -ние театральное (действие и спектакль) - вистава. [Вистава відбувалась просто неба (на открытом месте) (Єфр.)]. Эта драма имела пять -ний - ця драма мала п'ять вистав;4) канц. - подання, внесення. На ваше -ние от такого-то числа - на ваше подання від (з) такого-то числа. В ответ на ваше -ние - відповідаючи на ваше подання. По -нию кого - з подання чийого, кого. Входить с -нием - звертатися з поданням до кого;5) мат. - представлення. [Графічне представлення функції].* * *1) ( действие) подава́ння, подання́ и пода́ння; предста́влення; пока́зування; наве́дення; приставля́ння; знайо́млення, познайо́млення; рекомендува́ння, відрекомендува́ння; предста́влення; предста́влення; зобра́ження, зобража́ння; ви́ведення, пока́зування; змальо́вування, змалюва́ння; зобра́ження, зобража́ння; виставля́ння; удава́ння; прикида́ння; виклика́ння, завдава́ння, завда́ння; уявля́ння, уя́влення2) ( письменный доклад) подання́ и пода́ння; ( заявление) зая́ва3) театр. виста́ва4) филос. псих. уя́влення5) (понимание, знание) уя́влення -
34 составлять
несов.; сов. - сост`авить1) склада́ти, скла́сти (складу́, складе́ш) и мног. посклада́ти; (сборник, словарь) уклада́ти, укла́сти, упорядко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, упорядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш; ( делать) роби́ти, -блю́, -биш, зроби́ти\составлять вить докла́д — скла́сти до́повідь
\составлять вить представле́ние — ( понятие) скла́сти уя́влення
\составлять вить уравне́ние — мат. скла́сти рівня́ння
2) ( ставить рядом) ста́вити (-влю, -виш) (станови́ти, -новлю́, -но́виш и ста́вляти) [по́ряд; вплотную: вприту́л], поста́вити [по́ряд]; ( приставлять) приставля́ти [оди́н до о́дного], приста́вити [оди́н до о́дного] и мног. поприставля́ти [оди́н до о́дного]; ( сдвигать) зсо́вувати (зсо́вую, зсо́вуєш) и зсува́ти, зсу́нути и мног. позсо́вувати и позсува́ти; ( соединять) сполуча́ти, сполучи́ти, -лучу́, -лу́чишвить два стола́ — приста́вити оди́н до о́дного (зсу́нути) два столи́; поста́вити по́ряд (вприту́л) два столи́
3) ( изготовлять) готува́ти, -ту́ю, -ту́єш, ви́готувати, -тую, -туєш, виготовля́ти, ви́готовити, -влю, -виш\составлять вить лекарство — ви́готувати (ви́готовити) лі́ки
4) (образовывать, сформировывать группу, коллектив) ство́рювати, -рюю, -рюєш, створи́ти (створю́, ство́риш), склада́ти, скла́сти\составлять вить но́вое прави́тельство — створи́ти нови́й у́ряд
5) ( собирать) збира́ти, зібра́ти (зберу́, збере́ш)\составлять вить колле́кцию — зібра́ти (скла́сти) коле́кцію
6) ( приобретать) здобува́ти, здобу́ти, -бу́ду, -бу́дешвить себе́ и́мя — здобу́ти собі́ ім'я́
7) ( давать в совокупности) станови́ти, -но́вить несов., склада́ти, скла́сти8) (несов.: являться чём-л., представлять собой что-л.) станови́ти, явля́ти собо́ю; (быть) бу́ти (бу́де)\составлять ля́ть исключе́ние — см. исключение 2)
э́то не \составлять вит большо́го труда́ (больши́х затрудне́ний) — це не станови́тиме вели́ких тру́днощів
э́то \составлять вит их сча́стье — це бу́де для них ща́стям
9) ( переставлять сверху вниз) зніма́ти и здійма́ти, зня́ти (зніму́, зні́меш) и здійня́ти, -йму́, -ймеш и мног. позніма́ти и поздійма́ти, ста́вити, -влю, -виш и станови́ти и ста́вляти, поста́вити -
35 Еже
каждый при словах выражающих понятие о времени) що. [Що-дня, що-день, щоденний, що-року].
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ПОНЯТИЕ — общее имя с относительно ясным содержанием и сравнительно четко очерченным объемом. П. являются, напр., «химический элемент», «закон», «сила тяготения», «астрономия», «поэзия» и т.п. Отчетливой границы между теми именами, которые можно назвать П … Философская энциклопедия
ПОНЯТИЕ — ПОНЯТИЕ, понятия, ср. 1. Логически расчлененная общая мысль о предмете, включающая ряд взаимносвязанных признаков (научн.). Определение понятия. Понятие квадрата. Понятие прибавочной стоимости. Содержание понятия. Противоречащие друг другу… … Толковый словарь Ушакова
понятие — Представление, идея. См. мнение, мысль иметь понятие, прививать правильные понятия... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. понятие мнение, суждение, соображение, взгляд,… … Словарь синонимов
Понятие — Понятие ♦ Notion Абстрактная или обобщенная идея, чаще всего рассматриваемая как данность языка или мышления. Этим понятие (которое даже этимологически не требует труда для познания или распознания, т. е. понимания) отличается от концепта … Философский словарь Спонвиля
понятие — одна из логических форм мышления, высший уровень обобщения, характерный для мышления словесно логического. П. может быть конкретным и абстрактным. Психология изучает развитие П. у человека. Проводится различие между усвоением П., выработанных… … Большая психологическая энциклопедия
понятие — ПОНЯТИЕ одна из форм отражения мира на рациональной ступени познания; мысль, которая выделяет из некоторой предметной области и собирает в класс (обобщает) объекты посредством указания на их общий и отличительный признак. П. представляют… … Энциклопедия эпистемологии и философии науки
ПОНЯТИЕ — ПОНЯТИЕ, понятный, понять и пр. см. понимать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
ПОНЯТИЕ — ПОНЯТИЕ, 1) (философское) форма мышления, отражающая существенные свойства, связи, отношения предметов и явлений. Основная логическая функция понятия выделение общего, которое достигается посредством отвлечения от всех особенностей отдельных… … Современная энциклопедия
ПОНЯТИЕ — 1) в философии форма мышления, отражающая существенные свойства, связи и отношения предметов и явлений. Основная логическая функция понятия выделение общего, которое достигается посредством отвлечения от всех особенностей отдельных предметов… … Большой Энциклопедический словарь
Понятие — символическое отображение существенных свойств предметов окружающего мира, выделенных в результате аналитической работы. В каждом понятии свернуто особое предметное действие , воспроизводящее предмет познания посредством использования… … Психологический словарь
ПОНЯТИЕ — форма мысли, обобщенно отражающая предметы и явления посредством фиксации их существенных свойств. Первые П. относились к чувственно воспринимаемым предметам и имели наглядно образный характер. С умножением потребностей человека и усложнением… … Новейший философский словарь
