-
1 beslave
-
2 enfetter
v2) перен. поневолювати* * *v -
3 enslave
v1) поневолювати; підкоряти; полонити2) робити рабом (забобонів тощо)* * *[in'sleiv]vпоневолювати; робити рабом ( звички) -
4 enthral
v1) поневолювати2) чарувати, зачаровувати; захоплювати* * *[in'arxːl]= enthrall; v1) поневолювати2) зачаровувати, захоплювати -
5 subjugate
v1) підкоряти; підпорядковувати2) поневолювати* * *vпоневолювати, підкоряти -
6 en-
pref (перев. дієслів) (em- перед b, m, p)* * *I [in-] prefзустрічається в дієсловах зі значенням (тж. em- перед b, p.)1) поміщати в те, що позначено твірною іменною основою2) приводити в стан, позначений твірною іменною основою3) в деяких дієсловах, утворених від дiєcл. основ, має підсилювальне значенняII [en-ˌ in-] prefвиділяється в наукових термінах зі значенням всередині, внутрішній -
7 slave
1. n1) раб, невільник2) перен. жертва, раб (ідей, пристрастей тощо)3) трудівник; трудяга4) робот (тж перен.)5) догідливий прислужник; ниций догідник (підлесник)slave bracelet — амер., іст. ножний металевий браслет (для упізнання раба)
slave labour — рабська (підневільна) праця
S. States — амер., іст. рабовласницькі штати
2. v1) працювати до знемоги, надриватися2) поневолювати, уярмлювати3) поводитися як з рабом; попихати (кого, ким)4) іст. торгувати рабами* * *I [sleiv] n1) раб, невільник; жертва, раб (ідей, чужої волі)2) робот ( у фантастиці)3) догідник, раболіпний служник4) cпeц. виконавчий механізм маніпулятора5) тex. допоміжний пристрійII [sleiv] a1) ведений, керований2) тex. копіюючий, виконавчий ( про механізм)III [sleiv] v1) працювати до знемоги, надриватися ( slave away)3) icт. торгувати рабами -
8 thrall
1. n1) раб (тж перен.)2) рабствоto hold smb. in thrall — полонити (зачарувати) когось
3) полонений2. adj1) рабський2) поневолений; полонений3. v іст.брати в рабство, поневолювати* * *I n; іст.1) раб; людина, нездатна протистояти чомусь; раб чогось2) бранець3) рабствоII ato have /to keep/ smb in thrall — звернути когось у рабство; тримати когось у рабстві
рабський; полонений; звернений у рабствоIII v; іст. -
9 yoke
1. n1) ярмо; хомут; нашийник2) перен. ярмо, неволя, кормига, іго; рабство3) іст. дерев'яна колода (на шиї злочинця)4) жарт. узи, союз5) пара запряжених волів6) коромисло7) кокетка (на сукні)8) невеликий маєток9) тех. скоба, бугель, обойма10) поперечка; траверса11) ав. штурвальна колонка2. v1) запрягати (в ярмо)2) перен. з'єднувати, сполучати3) підходити один одному4) пригнічувати, поневолювати; тримати в неволі (в ярмі)* * *I n1) ярмо; хомут; ошийник; sing іго, ярмо; icт. дерев'яна колодка ( на шиї злочинця); узи, союз2) (pl бeз змiн.) пара запряжених волів; парна упряжка; кокетка ( на сукні)3) коромисло4) icт. іго (арка з трьох списів, під якою римляни проводили переможених ворогів) ( символ) рабства, поневолення5) icт. заорювання (міра землі, 50-60 акрів)6) тex. скоба, бугель, хомут, обойма; сережка, затиск; хобот ( верстату); поперечина; траверса7) cл. ярмо8) aв. штурвал, ручка управління9) мop. поперечний румпель10) елк. відхиляюча система ( magnetic yoke); colonial yoke колоніальне іго, ярмо колоніалізмуto cast /to shake, to throw/off the yoke — скинути іго /ярмо
to send under the yoke — провести під ярмом, принизити ворога; розбити вщент
II vto pass /to come/ under the yoke — пройти під ярмом; здатися на милість переможця/ визнати свою поразку
1) упрягати в ярмо, запрягати; примушувати працювати, приборкувати2) сполучати, поєднувати, з'єднувати; з'єднуватися3) підходити/ відповідати одне одномуto yoke to a plough — упрягти ( волів тощо) у плуг
-
10 beslave
-
11 enfetter
v -
12 enslave
[in'sleiv]vпоневолювати; робити рабом ( звички) -
13 enthral
-
14 subjugate
vпоневолювати, підкоряти -
15 enslave
v поневолювати; підкоряти; полонити -
16 subjugate
См. также в других словарях:
поневолювати — юю, юєш, недок., понево/лити, лю, лиш, док., перех. 1) Позбавляти волі, незалежності, підкоряти своїй владі. || Ставити кого небудь у залежність, створювати необхідність діяти певним чином (про що небудь). 2) тільки док., заст. Змусити кого… … Український тлумачний словник
поневолювати — поневолити (кого що позбавляти волі, незалежности, підкоряти своїй владі), зневолювати, зневолити, уярмлювати, уярмити, закабалювати, закабаляти, закабалити, заневолювати, заневолити, упокорювати, упокорити; покріпачувати, покріпачити (робити… … Словник синонімів української мови
поневолювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
завойовувати — ую, уєш, недок., завоюва/ти, ю/ю, ю/єш, док., перех. 1) Силою війська підкоряти, загарбувати країни, поневолювати народи і т. ін. 2) перен. У боротьбі, праці, переборюючи труднощі і т. ін., добиватися, досягати чого небудь, здобувати щось.… … Український тлумачний словник
закріпачувати — ую, уєш, недок., закріпа/чити, чу, чиш, док., перех., іст. Примушувати кого небудь стати кріпаком. || Поневолювати, запроваджуючи кріпосне право … Український тлумачний словник
заневолювати — юю, юєш, недок., занево/лити, лю, лиш, док., перех., розм., заст. 1) Поневолювати. 2) Робити залежним, не вільним від чого небудь … Український тлумачний словник
зневолювати — юю, юєш, недок., знево/лити, лю, лиш, док., перех. 1) Позбавляти самостійності, волі; поневолювати, уярмлювати. || Підкоряючи собі, своєму впливові, примушувати когось робити що небудь поза його волею, бажанням. 2) перен. Оволодівати ким небудь… … Український тлумачний словник
поневолити — див. поневолювати … Український тлумачний словник
поневолювання — я, с. Дія за знач. поневолювати … Український тлумачний словник
приборкувати — ую, уєш, недок., прибо/ркати, аю, аєш, док., перех. 1) Підкоряти інстинкти тварини волі людини. || Утихомирювати, усмиряти тварину, яка не кориться людині. || Підкоряти собі яку небудь стихію, сили природи. 2) перен. Утихомирювати, закликати до… … Український тлумачний словник
рабувати — у/ю, у/єш, недок., зах. 1) перех. Грабувати (у 1 знач.). 2) неперех., ким, рідко. Тримати кого небудь у рабстві, поневолювати когось … Український тлумачний словник
