-
81 watch
1. n1) годинник (кишеньковий, наручний)my watch has run down — мій годинник зупинився, у мого годинника кінчився завод
2) мор. корабельний хронометрto keep watch over smth. (smb.) — стежити за чимсь (кимсь); сторожити щось (когось)
4) стеження, назирання5) мор. вахтаto be on watch, to keep watch — нести вахту
6) шотл. спостережний пункт на горі; сторожовий пагорб7) вартування, чергування8) іст. сторожа, варта, караул; (нічний) дозір9) сторож, вартовий10) неспання; пильнування11) пильністьwatch and ward — суворий нагляд; невсипуща пильність; нагляд (спостереження) вдень і вночі
watch committee — комітет (міського самоврядування); той, що відає освітленням і охороною порядку
watch compass — (круглий) кишеньковий компас
2. v1) спостерігати, стежити; наглядати2) розм. дивитисяwatch me, mother! — мамо, подивись (глянь) на мене!
3) стерегти, сторожити; вартувати; охороняти4) очікувати, чатувати; виглядати; підстерігати, вистерігати (щось, когось — for)5) бути насторожі; бути обачним6) чергувати (особл. вночі)7) стояти на варті; бути в караулі (дозорі)8) пильнуватиwatch and pray — бібл. пильнуйте і моліться
watch out — розм. остерігатися, бути насторожі
to watch one's step — ступати обережно, діяти обачно
to watch the clock — розм. відсиджувати години (на роботі); без інтересу ставитися до роботи
* * *I n1) годинник (наручний, кишеньковий)2) мop. корабельний хронометрII n1) ( over) пильне спостереження, нагляд; доглядon the watch for smth; smb — в очікуванні чого-н., кого-н.
to be on the watch for — підкараулювати, чатувати
2) мop. вахтаstarboard [port] watch — перша [друга]вахта; вахта правого [лівого]борта ( частина команди)
watch and watch — поділ команди на дві вахти; варта
to keep watch, to be on watch — нести вахту
4) icт. варта; караул, ( нічний) дозорthe town watch — міська варта; сторож; вартовий, часовий; оклик або крик нічного дозору
5) icт. варта ( частина ночі)in the watches of the night — під час нічної варти, вночі
III vwatch and ward — суворе спостереження; неусипна пильність
1) спостерігати, слідкувати; дивитися, спостерігатиto watch a game — дивитись гру; слідкувати за грою
2) ( over) стерегти, охороняти; вартувати; ( for) чекати, вичікувати, очікувати; видивлятися; чатувати, підкараулюватиto watch one's time, to watch for a chance — вичікувати слушний момент
3) бути напоготові, насторожі; проявляти обережність ( watch out)watch out!, watch it! — обережно!, будь обережним!
to watch with a sick person, to watch at smb 's (bed)side, to watch- beside a sick bed — чергувати у хворого /біля ліжка хворого/
5) стояти на вахті; бути в караулі, дозорі -
82 boomerang
I n1) бумеранг2) задум, що повернувся проти того, хто його замишлявII v -
83 mase
[meiz]v; фіз.генерувати е підсилювати мікрохвилі за допомогою стимульованого випромінювання, діяти подібно до мазера -
84 of
I prep1) вказує наналежність, приналежність- передається poд. відмінком; володіння чим-небудь- передається poд. відмінком; авторство- передається poд. відмінком; належність до якої-небудь організації або участь у роботі якого-небудь органу- передається poд. відмінком; родинні, дружні, ділові та ін. зв'язки в звороті, що включає іменник у присвійному відмінку або присвійний займенник в абсолютній формі2) указує наскладову частину чого-небудь- передається poд. відмінком; співвідношення частини е цілого з; передається poд. відмінком; певну кількість чого-небудь- передається poд. відмінком4) указує наякість, властивість або особливість- передається poд. відмінком; у сполученні з іменником передається прикметникомof good /high/ quality — гарної якості; кількісну характеристику в, з
a family of eight — родина з восьми чоловік; вік- передається poд. відмінком
5) указує на сферу поширення якості або ознаки- разом з наступним іменником часто перекладається складним прикметникомblack of eye — чорноокий; склад, вміст або структуру- передається poд. відмінком
a book of poems — збірник віршів; запах, смак- передається орудним відмінком
6) вказує напоходження або джерело з; передається poд. відмінком; віднесення до якого-небудь часу або періоду- передається poд. відмінком7) указує на причину, підставу від, за, з, через, по8) указує на напрямок, відстань або віддаленість від якого-небудь пункту від, до9) указує нахвилини (при визначенні часу по годиннику) без; передається poд. відмінкомtwenty of ten — aмep. без двадцяти десять; назву місяця після дати- передається poд. відмінком
10) час здійснення повторної дії по; разом з іменником передається прислівникомof a Sunday — по неділях; період часу протягом
11) уживаєтьсяу зворотах, де в ролі образного епітета виступає те, що визначаєтьсяa box of a room — комірка; з прикладкою, вираженою власним іменем
12) з ослабленим значенням уживається в означальних зворотах до іменників- передається poд. відмінком; разом з іменником передається прикметникомstandard of living — рівень життя; розкриває зміст попереднього іменника- передається poд. відмінком
13) указує наоб'єкт дії- передається poд. відмінкомlevying of taxes — стягнення податків; суб'єкт дії, вираженого іменником- передається poд. відмінком; у поєднанні з іменником передається прикметником
the love of a mother — любов матері; материнська любов; суб'єкт дії, вираженого інфінітивом з ( чийого-небудь) боку
it is foolish of you to act so — з вашого боку нерозумно діяти подібним чином; icт. суб'єкт дії після дієслова в пасиві - передається орудним відмінком
14) указує натему розмови, предмет спогадів про, відносно; предмет підозри, побоювань, страху; передається непрямими відмінками15) указує назвільнення або порятунок від чого-небудь від; позбавлення, вилучення чого-небудь від; передається poд. відмінком; особу, у якої що-небудь беруть, просять, вимагають в, у; передається poд. відмінкомto to buy smth of smb — купити що-небудь у кого-небудь
16) icт. указує на мету з; по17) у сполученняхfull of — повний, сповнений
of a certainty — безсумнівно, безперечно; напевно
of oneself — за своїм бажанням; без сторонньої допомоги
II v, діал.; див. have IIIof old — давно; за давніх часів
-
85 tack
I [tʒk] v1) (over; to) прикріплювати кнопками, прибиватиto tack mosquito netting over the windows — прикріпити на вікна сітку від комарів; тex. прихоплювати ( зварюванням)
2) (to) наметувати; з'єднувати, зшивати; метати на живу нитку ( tack together)3) мop. повертати на інший галс, робити поворот оверштаг; йти галсами, йти проти вітру; лавірувати, змінювати курсthe ship was tacking trying to make the harbour — судно лавірувало, намагаючись зайти в гавань; переводити судно на інший галс; вести галсами, вести проти вітру
4) змінювати курс, змінювати орієнтацію або думки; лавірувати; повертати ( на місцевості); лавірувати5) зв'язувати, погоджувати (події, факти)6) (to, on to) додавати, приєднуватиto tack a postscript to the end of a letter — додати постскриптум наприкінці листа; внести поправку
to tack a clause on /to/ a bill — додати статті до законопроекту
7) юp. поєднувати пізніше за часом заставне право з першимII [tʒk] n1) l. цвях із широким капелюшком; кнопкаtack claw /drawer/ — лапа; шевський цвях
2) стібок; позначкаto take out the tacks — зняти позначку; з'єднання; сметывание на живу нитку
3) мop. галсon the starboard [on the port] tack — правим [лівим]галсом
to be /to run, to sail/ on the starboard [the port] tack — йти правим [лівим]галсом; галс ( снасть)
to bring /to get, to haul, to put/ the tacks aboard — кріпити вітрила
4) напрямок, шлях; курс, політична лініяto be on the right [on the wrong] tack — стояти на правильному [на неправильному]шляху
to try /to go upon/ another tack, to change one's tack — змінити курс, піти по іншому шляху
to follow Jackson's tack — йти по шляху, прокладеному Джексоном
5) мотузка (для рослини, що в'ється)6) доповнення, поправка ( до законопроекту)7) клейкість, липкість9) мop. шкот10) упряж; збруяIII [tʒk] n; мор. IV [tʒk] n; діал.to come /to get/ down to brass tacks — підійти до суті справи; докопатися до суті справи, внести повну ясність
1) землеволодіння; оренда земельної власності3) улов риби -
86 think
I [aiçk] n1) міркування2) думка; роздумиII [aiçk] v( thought)1) думати, міркувати; мислитиto think aloud — думати /міркувати/ уголос
he says all he think s — він говорить усе, що думає; що він думає, те е говорить; думати, мати в голові
to think scorn of smb — icт. думати із презирством про когось, нехтувати кимось
2) думати, вважати; припускатиthen you think that... — виходить, ти вважаєш /думаєш/, що...
it's better, don't you think, to get it over with — є як по-твоєму, чи не краще відразу з цим покінчитиє
to think smb the best contemporary novelist — вважати когось кращим сучасним романістом
to think smb of little account — не з кого-л, ставитися зі зневагою до когось
to think much /well, highly, a great deal/ or smb; smth — бути високої думки про когось, щось; високо цінувати когось, щось
to think badly of smb; smth — бути поганої думки про когось, щось
to think little /nothing/ of smth think to think badly of smth — мати за ніщо; вважати дрібницею
to think of smb as one's inferior [superior] — вважати когось нижче [вище]себе уявляти собі, уявляти
to think of smb as still a boy — уявляти собі когось усе ще хлопчиком
what do you think — є, що б ви думалиє
only think!, just think of that!, to think of it! — подумати тільки!; уявляєтеє
you can't think! — подумайте!; ви е уявити собі не можете!; уявляти, малювати в ( своїй) уяві
3) придумувати, знаходитиto think a way out of trouble — знайти вихід зі скрутного становища; (of) придумувати, додумуватися
4) мати на увазі, мати намір; задумуватиto think of marrying /to marry/ smb — збиратися /мати намір/ женитися на комусь
5) очікувати, припускати, розраховуватиI didn't think to see you — я не очікував /не розраховував/ побачити вас
who would have thought to meet you here — хто б подумав /хто б міг припустити/, що я зустріну вас тутє; підозрювати, чекати
to think no evil /no harm/ — не запідозрити злого наміру, не чекати нічого поганого; ( for) icт. підозрювати, припускати
things are worse than you think for — все набагато гірше, ніж ви думаєте
6) згадувати7) постійно думати, мріятиhe thinksnothing but sports — він ні про що крім спорту не думає /не може думати/
8) піклуватися, турбуватися9) refl доводити себе роздумами до якогось стануhe thought himself into a fever — він настільки багато думав, що занедужав /зліг/
10) пpикм. розумовий; інтелектуальний, філософськийto think long — дiaл. з, нудитися
to think fit /good, proper/ to do smth — вирішуватися зробити щось (звичн. якусь дурість)
to think better of smth — передумати, змінити думку про щось
to think big — cл. далеко мітити, мати честолюбні плани
I don't think — не думаю; нічого подібного, що за дурниці, що за дурниця; нема чого сказати, нічого не скажеш, нічого собі
an amiable young man, I don't think — приємних парубків, нема чого сказати
-
87 top
I n1) верхівка; вершина; верхівкаtop climbers — альпіністи, що здійснюють сходження на вершину; штурмова група альпіністів
2) верхня частина, верхній кінецьthe top of a page — верхня частина /початок/ сторінки
the top of a car — верх автомобіля (особливо того, що прибирається)
pajama top — верх піжами; піжамна куртка; шпиль; купол; шатер
the top of a church — церковний купол; верхня поверхня
she put the best apples on top — кращі яблука вона поклала нагорі /зверху/; oil always comes to the top нафта завжди спливає на поверхню ( води)
3) тім'я; головаshaved top — голена голова; дiaл. пучок ( волос); дiaл. волосся
the top of the tide — вища точка приливу, повна води
at the top of ones voice — на повний голос; у всю силу легенів
to shout [to sing]at the top of one's voice — кричати [співати]на повний голос
to be on top of one's form — бути в найкращій формі, досягти піку форми
to bring smb to the top of his form — підвести кого-н. до піку форми; вищий ранг, високе положення; перше місце
at the top; of the table — на чолі столу
to be at the top of one's profession — займати провідне положення в галузі; вищий ранг, високе положення; перше місце
at the top; of the table — на чолі столу
to be at the top of ones profession — займати провідне положення в своїй області; краща, выдбырна частина
a hotel serving the top of society — готель, обслуговуючий еліту /сливки суспільства
5) почало, ранній етап6) pl одвороти ( чобіт); високі чоботи з одворотами7) pl; бoт. бадилляbeet [carrot] tops — бурякове [морквяна]бадилля; перо ( цибулі)
8) кapт. старша карта якої-н. масті ( у руці одного гравця); туз або король; pl дві старші карти якої-н. масті ( у бриджі)9) гipн. крівля ( вироблення)10) метал. колошник11) мop. марс; топ12) pl; xiм. легкі фракції, дистиляти13) pl; фiз. звуки верхніх частот14) удар по м'ячу вище за центр ( гольф)••on top — понад, додатково; що переміг, виграв
I'm glad you came on top — я дуже радий, що ви прийшли першим
to come out on top — перемогти в змаганні; займати видне положення, досягати успіху
on top of that — додатково до всього; понад все, без того
to get another 10 per cent on top of that — отримувати понад це ще е десять відсотків; безпосередньо за чим-н.
on top від everything else = on top of that; on top of smth — понад чимось, додатково до чого-н.
its one thing on top of another — весь час то одне, то інше
on top of it all tie wanted to leave her — додатково до всього він хотів залишити її; мало того, він хотів ще залишити її; тримаючи в своїх руках, маючи під своїм контролем
the conductor was always on top or the music — диригент ні на секунду не втрачав контролю над оркестром; = on top of that
on top of the world — у перших рядах; у винятковому /очолюючому/ положенні; на вершині блаженства
to be /to sit, to feel/ on top of the world — бути на сьомому небі /на верху блаженства/; top of the heap найвигідніше положення
off the top — не при своєму розуміoff /out of/ the top of one's head — не подумавши; експромтом
he just said it off the top of his head — він сказав це, не подумавши; = це була його перша /безпосередня/ реакція, не треба надавати значення цим його словам; необдуманий, імпровізований
to the top of smb 's bent — зовсім, повністю, абсолютно; воліти, скільки душі завгодно
from top downward — зверху вниз; з голови до п'ят
from- to toe — з голови до п'ят; з голови до ніг; до кінчиків нігтів, з голови до ніг
top of the morning to youl — добрий ранок!to be at the top of the tree /of the ladder/ — бути на чолі(чого-н.); займати видне /провідне/ положення (особ. у якиїсь-н. професії)
to come to the top — відрізнитися, добитися успіху /слави/; to go over the top війск. йти в атаку ( з траншей); кинутися в атаку; зробити рішучий крок, почати діяти
to blow one's top — злитися, виходити з себе; ставати неосудним
II ato veer /to go/ over the top — переборщувати, перебирати
1) верхнійthe top shelf [layer] — верхня полиця [-ий шар]
top stair /step/ (of the staircase) — остання /верхня/ сходинка ( сходи)
top milk — молоко зі сливками; сливки
top man — верхній борець ( боротьб)
top dead centre — aвт. верхня мертва точка
top water — гiдp. вода вища за продуктивний пласт, верховодка
2) вищий, максимальний; останнійtop speed — найбільша /гранична/ швидкість
top grade — вищий сорт /клас/; top level вищий рівень
top note — найвища нота ( у співак)
to be in /on/ top form — cпopт. бути в прекрасній формі, досягти піку форми
top places — вищі /призові/ місця
3) найголовніший, найважливіший; вищий; високопоставленийtop management — вище керівництво, верхівка керівників
top men — люди, що займають найвище /керівне/ положення ( у суспільстві); важливі персони, великі шишки, ватажки
top positions — головні /ключові/ позиції
4) кращий, перший, ведучийtop pupil — перший /кращий/ учень
top specialist [institute] — провідний фахівець [інститут]
the top brains of the industry — кращі розуми / = мозковий трест/ ( цієї) галузі промисловості
to come top (in history) — виявитися кращим ( по історії); = вирвати вищий бал ( по історії); престижний, привілейований
top secret — "абсолютно таємно" ( гриф)
top dog — cл. переможець
top kick — aмep. війск. cпeц. старшина (роти) cл. велика шишка; заправила, бос
the top brass — aмep.; cл. вищі офіцери; ватажки, високе начальство; тузи
IIIto come out of the top drawer — бути добре вихованим; належати до вищого суспільства
υ1) забезпечувати верхівкою; покривати ( зверху)to top a tree [a plant] — обрізати верхівку дерева [рослини]
to top and tail — зрізати обидва кінці, зрізати черенок, хвостик ( у агрусу)
3) досягати рівня, досягати вершиниthe sun topped the horizon — сонце піднялося над горизонтом; перевалити ( через гору); перестрибнути (через що-н.)
to top the ridge — перевалити ( через) хребет
4) бути завершенням; увінчувати, підноситися5) бути на чолі; стояти на першому місціto top the list — бути першим в списку, відкривати список
6) бути більше (якої-н. величини)to top smth in height — бути вище чого-н.
he topped my score by at least ten points — він випередив мене принаймні на десять очок; перевершувати, бути першим
it tops all I ever saw — цеперевершує все, що я коли-небудь бачив, нічого подібного /схожого/ я ще не бачив
7) покривати ( новою фарбою), підфарбовувати8) c-г. проводити підкормку ( посіві)9) cпopт. ударяти ( по м'ячу) зверху10) c-г. вивершувати (стіг, скирту)11) c-г. покривати••to top ones part — миcт. чудово зіграти свою роль; виходити за рамки образу; витримати роль
IV nand to top it all, — на довершення всього; додатково до всіх нещасть
the top sleeps /is asleep/ — дзига крутиться так, що обертання непомітне
old top — старина, друг
to sleep like /as sound as, as fast as/ a top — міцно спати, спати мертвим сном
-
88 under
I a1) нижній, що знаходиться внизу, під (чим-н.); покритий (чим-н.); under jaw нижня щелепа2) тихий, приглушений ( про звук)3) підлеглий, нижчестоящий, що зайає нижче становище4) менший; що не відповідає стандарту або нормі5) cл. безвихідне положенняII = ; advto get out from under — виплутатися; розв'язатися з ким-н., чим-н.
1) рух до низу, під який-н. предмет внизget under quick! — лізь скоріше донизу!; положення нижче чого-н. внизу, нижче; місце, що знаходиться далі в книзі, статті нижче, далі as under як сказано нижче; положення нижче рівня води или рух під воду под; положенняе за горизонтом або рух за горизонт (про сонце) за. горизонтом
ten dollars or under — десять доларів або (навіть) менше; більш молодий вік молодіше
3) встановлення контролю над чим-н. або ліквідацію чого-нIII = under IV ato keep under — не давати розповсюджуватись; пригнічувати, тримати під гнітом
1) що-н., що не відповідає стандарту, що не відповідає встановленому розміру3) вiйcьк. недолітV prep1) знахождення під яким-н. предметом підunder the bed — під ліжком; розташоване нижче якого-н. предмету або безпосредньо під ним під
the village lies under a mountain — село розташоване у підніжжя гори; знахождення поруч з чим-н. біля, під
under the very pole — біля самого полюса; знахождення під поверхнею чого-н. або нижче якого-н. рівня під; рух під яким-н. предмет або проходження під яким-н. предметом під
2) знахождення під тягарем, важкістю, тиском, загрозою підunder pressure — під тиском; вимушенність, зв'язанність обіцянкою під, по; знахождення під яким-н. впливом; під, в
under the impression that — під враженням того, що
3) знахождення під командуванням, керівництвом, наглядом, покровительством кого-н. під, в, уto fight under smb — битися під чиїм-н. командуванням; віднесення до якого-н. громадськоиу ладу, епосі, правлінню під, за; в ( епоху), в часи
4) знахождення в якому-н. стані або яких-н. умовах під, в, приunder such [any]conditions — в таких [в будь-яких]умовах; під рушницею
5) здійснення дії під, на; разом з іменником передається часто особовою формою дієсловаthe matter is under discussion [consideration] — питання обговорюється [розглядається]
under repair — в ремонті; ремонтується
6) включення в главу, розділ під, в, на7) ім'я (часто вигадане), псевдонім підunder an assumed name — під вигаданим /чужим/ ім'ям
8) наявність підпису, дати заunder smb 's signature — за чиїм-н. надписом
9) менша кількість менше; нижчеunder Ј5 — менше п'яти фунтів; більш молодий вік до, молодше; відступ від якого-н. стандарту, встановленого розміру, кількості менше, нижче
10) більш низький ранг, підпорядковане положення нижчеa field under wheat [grass] — поле під пшеницею [травою], поле, засіяне пшеницею [травою]
under one's nose — див. nose
under one's breath — тихим голосом; пошепки
-
89 V, v
[viː]n.(pl. Vs, v’s [viːz]2) сл. п’яти доларовий папірець3) прикм. (тж. як компонент складних слів) той, що має форму літери V; V-подібний, клиноподібний; пов’язаний з перемогою (у другій світовій війні) -
90 velocity
фіз.швидкість; the velocity of light швидкість світла; the velocity of a traіn швидкість потяга; escape velocity косм. друга космічна швидкість, швидкість утікання /звільнення/; швидкість; to act wіth the velocity of thought діяти зі швидкістю думки; the velocity of hіstorіcal change швидкий розвиток історичних подій; муз. швидкість -
91 walk
I [woːk] n1) ходьбаto go for a walk — піти погуляти, вийти на прогулянку
3) крокat the walk! — вiйcьк. кроком!
4) ходаelastic [easy, clumsy] walk — пружна [легка, незграбна]хода /хода/; dignified walk величава хода
shambling walk — човгання, човгаюча хода
to know smb by his walk — впізнавати когось по ході
5) місце, стежка, маршрут для прогулянок; стежка, стежина; ( мощен доріжка)a walk in a garden — садова доріжка; тротуар; алея
a walk of chestnuts — каштанова алея; бульвар; галерея; колонада, портик; прохід (між рядами крісел, лав)
6) звичайний маршрут обходу ділянки (рознощиком, листоношею); об'їзд ( лісник)7) життєвий шлях; сфера діяльності; суспільне положення; заняття, професія (walk of life, редк. walk in life)people in the humbler walk s of life — люди, що займають скромне положення в суспільстві
people from /in/ all walk s of life — представники всіх шарів суспільства /всіх професій/
8) випас, вигін, для овець9) вест. -інд. плантація ( дерев); міжряддя10) = ropewalk11) дiaл. процесія12) поведінка; життєві правила; ( етичні) засади13) низький, сповільнений темп ( виробництв)15) повільне оьертання космічного корабля або штучного супутника навколо небесного тіла16) спорт, спортивна ходьба"fast-slow" walk — ходьба змінним темпом
17) вiйcьк. рух пішим порядком18) фiз. блуканняII [wxːk] v1) ходити, йти пішкиshall we walk it? — підемо пішки? гуляти, прогулюватися; проходжуватися
don't run walk — не біжи, йди кроком; пускати кроком ( коня)
3) виводити на прогулянку, водити гуляти, прогулювати ( когось), to walk a baby підтримувати дитину, що робить перші кроки; супроводжувати на прогулянці; проводжати пішки; довести до чогось ходьбою; виводити ( коня після швидкої їзди); проминати; пересувати, вести щось, йдучи пішки4) робити обхід, обходити (межу, залізничні колії), to walk the round(s) обходити свою ділянку ( про обхідник); ходити дозором ( про вартового)to walk post — вiйcьк. обходити ( свій) пост; унів. патрулювати вулиці ( про проктор)
5) бродити ( про лунатик)6) з'являтися, бродити ( про привид)8) cл. йти не по добрій волі; вмирати; вiйcьк. зникати9) марширувати; йти процесією; унів. проходити урочистим маршем; вiйcьк. здійснювати піший марш10) пoeт. поводитися, жити; жити чесно; бібл. поводитися благочинноto walk in love — бібл. поступати по любові
to walk by /after/ a rule — діяти за правилом, керуватися правилом
walk" after the flesh — вдаватися до плотської насолоди; бібл. покорятися плоті
to walk after the spirit — жити духовним /праведним/ життям
to walk by faith — жити вірою або по заповітах віри; бібл. ходити
walk while you have the light — ходіть, поки є світло
to walk with God — ходити перед Богом; вести праведне життя, жити по заповітах Божим; спілкуватися з Богом
11) театр, бути статистом, виконувати роль без слів12) мop. виходжувати (якірний ланцюг, трос); ходити на шпилі13) поволі обертатися по орбіті навколо небесного тіла ( про космічний корабель або штучний супутник)14) ( into) накинутися на когось; люто критикувати або дорікати комусь; жадібно накидатися на їжу; швидко витратити щось; легко отримати певну роботу; необережно натрапити на щосьto walk the boards — виступати на сцені; бути актором
to walk the floor — ходити назад, вперед
to walk the ties — eл. йти по шпалах
to walk heavy — користуватися владою /впливом/; займати високе положення в суспільстві; мати можливість наказувати, залякувати; величатися, напускати на себе важливий вигляд
to walk in on smb — уломлюватися до когось; приголомшити когось; застати зненацька когось
to walk on air3 — ніг під собою не чути ( від радості); тріумфувати
to walk in golden /in silver/ slippers — = їсти на сріблі, купатися в золоті
don't run before you can walk — = не забігайте вперед; не передбачайте подій
III [wxːk] v; діал.to walk the plank — див. Plank II
2) декатирувати ( тканину) -
92 влияние
1) (о реке, ручье) впадання;2) вплив, сила, вага. [Літературні впливи. Вплив оточення]. Иметь влияние на кого - мати вплив на кого, мати силу (вагу) над ким. Оказывать, оказать влияние на кого, на что - робити, зробити вплив, справляти, справити вплив на кого, на що, впливати, діяти на кого, на що. [Це зробило (справило) на нього величезний вплив. Тепло і холод різно діють (впливають) на речі = тепло и холод оказывают различное влияние на тела]. Оказывать большое влияние на кого, на что - дуже впливати на кого, на що, являти велику силу над ким. Подвергаться, подвергнуться влиянию - підпадати, підпасти впливові, зазнавати, зазнати на собі впливу. Под влиянием - під(о) впливом. Приобретать влияние - забирати силу, здобувати вплив.* * *вплив, -у; ( воздействие) ді́я, ді́яння -
93 заблестеть
заблищати, заясніти, заблискотіти, заблиснути, залисніти, залеліти, замигтіти; (оттенки см. под Блестеть); (только о солнце: заиграть) виграти; (о слезах) забриніти, замружіти. [Сонечко з-за хмари виграло (М. Вовч.). На віях забриніли сльози. А в самого в очах сльоза замружіє (Грінч.)]. -теть золотом - заясніти золотом, зазолотитися. -теть как звезда - зазоріти, зазоритися. [Хто-ж се, що мов зоря зазорилася? (Св. П.)].* * *заблища́ти, заблисті́ти, -блищу́, -блисти́ш, усилит. заблискоті́ти; ( засверкать) заяріти, заярі́тися; ( переливаясь) залелі́ти; ( залосниться) залисни́тися, залисні́ти, залисні́тися; ( засиять) зася́яти, зася́ти, -ся́ю, -ся́єш -
94 мелко
нрч.1) (некрупно) дрібно, здрібна, дрібненько, здрібненька. [Багатий дрібно крає (Номис). Оріть-же, синки, здрібна скибки (Гол. II). Біжить, ніжками дрібненько перебира (Квітка)]. -ко крошить - дрібно кришити. Намелко (изрубить, изрезать что) - дрібно- дрібно, дрібно-дрібненько, дрібнісінько, на мак (порубати, посікти, порізати, пошматувати) що; см. На мелкие куски (под Мелкий 1). [Понабивано каміння дрібно-дрібно (Стор.). Порубав на мак (Яворськ.)]. -ко писать - дрібно писати, (образно) (дрібно) як маком посіяти. [Дрібно як маком посіяв (Франко)]. -ко и густо исписанный - см. Исписывать;2) (неглубоко) мілко, міленько, неглибоко, (гал.) плитко. [Наори мілко, а посій рідко, то вродить дідько (Номис). Тут міленько, іди сміливо (Звин). «Чого тут боятися? Адже плитко». - «Плитко? а от яка глибінь!» (Франко)]. Яма викопана -ко - яму викопано мілко. - ко плавать, перен. - неглибоко плавати;3) (в сложн. словах) - а) (некрупно) дрібно; б) (неглубоко) мілко, плитко.* * *нареч.1) дрі́бно2) мі́лко -
95 наталкивать
натолкатьI. 1) см. II. Наталкивать;2) кого, что кому - наштовхувати, наштовхати, наштурхувати, наштурхати, (палкой, чем-л. острым) наштрикувати, наштрикати, (усилит.) попоштовхати и т. п., (о мног.) понаштовхувати, понаштурхувати, понаштрикувати кого, що кому. [Наштовхали мене, набили, - ледве втік (Брацл.). Добре попоштовхали мене в юрбі (Київщ.). На базарі наштурхали мені боки (Сл. Гр.). (Соцькі) добре таки наштрикали старому боки (Манж.)];3) что, чего во что, куда - напихати, напхати, набивати, набити, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (о мног.) понапихати, понабивати, понабигати, понапаковувати що, чого в що, куди; срв. Напихивать 1, Набивать 2 и Натолакивать. [Напихай (набивай, напаковуй) білизну в чамадана щільніше (Київ)]. Натолканный -1) см. Натолкнутый;2) наштовханий, наштурханий, наштриканий, попоштурханий и т. п., понаштовхуваний, понаштурхуваний, понаштрикуваний. -ться -1) (стр. з.) - а) наштовхуватися, бути наштовхуваним, наштовханим, понаштовхуваним и т. п.; б) напихатися, бути напих(ув)аним, напханим, понапих(ув)аним и т. п.;2) (наталпливаться) напихатися, напхатися, набиватися, набитися, натовплюватися, натовпитися; срв. Набиваться 3;3) (вдоволь, сов.) - а) (толкая) наштовхатися, наштурхатися, наштрикатися, попоштовхати (досхочу) и т. п.; (о мног.) понаштовхуватися и т. п.; б) (толкаясь) наштовхатися, наштурхатися, попоштовхатися (досхочу) и т. п.; в) (толкаясь среди людей, по свету) натинятися, наштовхатися, натовктися, попотинятися (досхочу) и т. п. між людьми (між людей), натинятися, находитися, попотинятися, попоходити (досхочу) по світах.II. Наталкивать, натолкнуть -1) кого, что на кого, на что - наштовхувати, наштовхнути кого, що на кого, на що, натручати и натручувати, натрутити кого на кого, на що, (о мног.) понаштовхувати, понатручати и понатручувати. [Обережно пересувай стола, щоб не наштовхнула-сь його на припічок (Брацл.). Не натручайте мене на поренча (Гайсинщ.)];2) кого на что (перен.) - наштовхувати, наштовхнути, навертати, навернути кого на що и що (з)робити, (неожиданно) натручати и натручувати, натрутити кого на що, (подсказывать) підказувати, підказати кому що, (внушать) навіювати, навіяти кому що. [На цю думку наштовхнув мене несподіваний випадок (Київ). Природа навернула окремі особи скласти суспільство (Наш). Ідею цього винаходу навіяла мені одна книжка (Київ)];3) (подстрекать) під[на]штовхувати, під[на]штовхнути кого до чого и на що, підбивати, підбити кого на що и що (з)робити. Это -нуло его на преступление - це наштовхнуло (підбило) його на злочин, (гал.) це попхнуло його до злочину. Натолкнутый -1) наштовхнутий, натручений, понаштовхуваний, понатручуваний;2) наштовхнутий, навернутий и навернений, натручений;3) під[на]штовхнутий, підбитий. -ться -1) (стр. з.) наштовхуватися, бути наштовхуваним, наштовхнутим, понаштовхувавим и т. п.;2) (сталкиваться) наштовхуватися, наштовхнутися, натручатися и натручуватися, натрутитися, (наскакивать) наскакувати, наскочити и (очень редко, безл.) наскакуватися, наскочитися, (нагоняться) наганятися, нагнатися, (натыкаться) натикатися, наткнутися, наражатися, наразитися на кого, на що, (встречать, нападать) натрапляти, натрапити (в перен. знач. наиболее обычно) на кого, на що и кого, що, надибати и надибувати, надибати на кого, на що и кого, що, нападати, напасти на кого, на що, (набраживать) набродити, набре[и]сти кого, що и на кого, на що; срв. Натыкаться 2 (подII. Натыкать). [Наштовхуються одна на одну (Азб. Комун.). Тут треба бути обережним, щоб не наскочити на ворога (Франко). Та чи не наскакується (безл.) тут на найповажніший закид? (Павлик). Вагон нагнавсь на вагон (Звин.). Немає простору думкам; куди не кинуться, натикаються на мури (Васильч.). Обережно треба поводитися, щоб не наразитися на перешкоду (Рада). Прийшли вони в село да й натрапили як-раз на того діда (ЗОЮР II). Натрапив на високий мур бюрократичного ставлення (Пр. Правда). Те ставлення, що на нього натрапили робітники підприєств (Пр. Правда). Кого він натрапляв в твоїх палатах, - поодбивав їм голови од тіла (Крим.). Ми сміялись із радощів, що натрапили таких гарних людей (Г. Барв.). Розгортаю останнє число «Правди», натрапляю статтю: «Жертви…» (Крим.). Ходив, ходив і таки напав на таких (Сторож.). Підожди, не гукай, - ми його й так десь у рові або в бур'яні набредемо (Мирний)]. -ться на след - натрапляти, натрапити на слід. -ться на сопротивление - наражатися, наразитися на опір.* * *I несов.; сов. - натолк`ать1) (толкать, сильно ударять) нашто́вхувати, -штовхую, -што́вхуєш, наштовха́ти, сов. наштурхати и наштурха́ти, натовкти́, -вчу́, -вче́ш2) ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́тиII несов.; сов. - натолкн`уть(надвигать, натыкать) нашто́вхувати, -што́вхую, -штовхуєш, наштовхну́ти; ( подстрекать) підоивати, підби́ти (підіб'ю, підіб'єш и підіб'єш) -
96 недостаток
1) кого, чего - (отсутствие) брак (-ку) кого, чого, (нехватка) недостача, нестача кого, чого. [Брак фарб на своїй палітрі поет надолужує звуками (Рада). Брак відповідної літератури (Наш). Недостача досвідчених робітників (Пр. Правда). Недостача свіжого повітря (Франко). На всьому (у світлиці) є слід недостачі пильнування (Л. Укр.). Нестачу внутрішнього змісту силкується надолужити на самі нерви розрахованими словами (Рада)]. Вследствие -тка, по -тку чего - через брак чого, за браком чого, через те що бракує чого, бо бракує чого. [Через брак грошей мусіли спинитися всякі справи (Доман.). Неможливість дати місце певній особі через брак вакансії (Коцюб.)]. -ток воды, хлеба - брак (недостача) води, хліба, безвіддя (-ддя), безхліб'я (-б'я). [Декотрі од безвіддя та безхліб'я по степу падали (Куліш)]. -ток надлежащего надзора - брак належного догляду, малий догляд. -ток памяти, ума - брак пам'яти, розуму. -ток средств - а) брак засобів; б) (бедность) нестатки; см. ниже под 3);2) в чём - недостача чого и в чому, брак чого. [Ну, кажи: чого тобі недостача? (Звин.). Нам недобре: в нас хліба недостача (Звин.). Сього-того треба, жінка не вважає: тільки чого недостача, - в батька-матір лає (Грінч. III). Коли в манастирях був папірусу брак, ченці з рукопису старе письмо змивали (Вороний). Купив-би всього, та брак грошей (Сл. Гр.)]. Есть -ток в чём - бракує чого, є недостача в чому (чого), (описат.) скупо (тонко) на що и чого, (шутл.) посуха на що. [Скупо в мене на гроші (Кониськ.). В мене грошей тонко (Васильч.). Знать у вас на честь посуха, в нас - на копійки (Рудан.)]. Нет, не было -тка в ком, в чём - не бракує, не бракувало кого, чого, нема(є), не було недостачі в кому, в чому, (гал.) не хибує, не хибне, не хибувало, не хибло кого, чого. [В збірці поезій він показав і свої гарні прикмети, яких у його багато, так і хиби, яких йому теж не бракує (Н. Громада). Ні в чім не було недостачі (Квітка). Коли вже дано приклад, не хибло й наслідувачів (Павлик)]. Окажется -ток в чём - виявиться, що бракує (нестає, невистачає чого); забракне що и чого. Испытывать (терпеть), испытать -ток в чём - зазнавати (при отрицании ещё знати), зазнати недостачі (нужды: нужди) в чому, (иногда) нуждатися чим, бідувати на що, голодувати на що. [Не зазнали вони ні в чому недостачі (Коцюб.). Не знає душа його недостачі в нічому, чого бажає (Куліш). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.). Найпаче бідує на штани (Корол.). На гребінці я не голодувала (Житом.)];3) (нужда) нестаток, недостаток (-тку), (чаще мн.) нестатки, недостатки (-ків), (редко) нестачі (-тач), (нищета, убожество) злидні (-нів). [Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Товариші наскладали з нестатків своїх грошенят (Р. Край). Ціле його життя пройшло в бідності і недостатку (Франко). Виростав у злиднях та недостачах (Мирний)]. Жить в -тке - жити в (при) злиднях (при вбозтві, убого), злиднювати;4) (дефект, порок) вада, хиба, (из'ян) ґанджа (ж. р.), ґандж (-джу, м. р. и -джи, ж. р.) и ґанч (-чу, м. р. и -чи, ж. р.), догана, пригана. [В неї були свої вади, - наприклад, вона була дуже горда (Грінч.). Не вважаючи на дрібні вади в його творах, Шевченко єсть геній (Грінч.). Недобрий, кажеш, борщ? а яка-ж йому вада? (Звин.). Не будемо виправдувати хиб нашого народу (Грінч.). Добрість - наша певна хиба (Самійл.). Це в йому маленька хиба, маленька ґанджа (Н.-Лев.). Кінь - як сокіл, і ґанчу не має (Рудан.). Свита добра, ніде догани в ній нема (Звин.)]. Пороки и -тки - хиби й вади. Душевный -ток - душевна вада. Органический, природный -ток - органічна, природна вада (ґанджа). Телесный -ток - тілесна вада, (увечье) каліцтво. Находить, найти -тки в ком, чём - знаходити, знайти вади (хиби, ґанджу, ґандж, ґанч) в кому, в чому, ґанчувати кого, що, давати, дати догану (пригану, ганьбу) кому, чому. [Дівчина вередує з женихами, ґанчує (Гуманщ.). Свита добра, ніхто догани не дасть (Чигиринщ.)].* * *1) ( нехватка) недоста́ча, неста́ча; ( отсутствие) брак, -у, відсу́тність, -ностіза \недостаток тком, по \недостаток тку — за бра́ком, че́рез брак
нет \недостаток тка в ком-чём — не браку́є кого́-чого́, вистача́є кого́-чого́
2) ( нужда) неста́ток, -тку, недоста́ток, недоста́ча\недостаток тки — мн. неста́тки, -ків, недоста́тки; ( бедность) зли́дні, -нів
3) ( изъян) ва́да, дефе́кт, -у, ґандж, -у и -і; ( погрешность) хи́ба; ( недочёт) недо́лік, -у\недостаток к зре́ния — ва́да зо́ру
-
97 петь
певать1) співати, (диал.) піти, піяти. [Кому добре, той співає, кому зле, той плаче. Ще кури не піяли, як він зірвався (Стеф.)]. Петь что и о ком, о чём - співати чого (реже що) и за (про) кого, за (про) що. Петь песни, весенние (свадебные) песни - співати пісень, веснянок, весільних пісень. [Катря вже подругувала з сільськими дівчатками - веснянок уміла співати (М. Вовч.). І пісні їй піли пташенята божі (Рудан.)]. Петь-заливаться - співати-розлягатися, лящати. [В кущі співав-розлягався соловейко. Соловейко лящить (Тесл.)]. Петь басом - співати баса (и басом), басувати. Петь вполголоса, под нос песню - мугикати, кургикати пісню (и пісні). Петь обедню молебен - співати службу (обідню), молебень. Петь одну песню, одно и то же - після тієї та знов тієї співати. Теперь он другое поёт - тепер він иншої (не те) співає (заспівав). Любящий петь - співучий, співливий;2) (воспевать кого, что) співати про кого, про що, виспівувати, виспівати, оспівувати, оспівати кого, що. Петый -1) співаний;2) см. Отпетый 2.* * *1) співа́ти; ( распевать) виспі́вувати2) ( воспевать) співа́ти, оспі́вувати, виспі́вувати -
98 право
I. нареч. -1) (ей, ей! уверяю) далебі(г), бігме, (в самом деле) справді, дійсно, певне, [Далебі, що правда! (Гр.), Далебіг, не знаю, що й діяти (Н.-Лев.). Бігме, я не брав твоєї сокири (Кам'янец.). Ні, справді, не мав часу - тим і не зайшов (Ум.)];2) (справедливо) право, по правді, справедливо. [Свої своїх не так то будуть право судити (Куліш). По правді роби, доброго й кінця сподівайся (Приказка)].II. сущ.1) право. [Ми маєм права на папері, а обов'язки на плечах (Франко)]. -во собственности - право власности. -во пользования - право користування чим и з чого. Естественное -во - природнє, натуральне, прирожденне право. -во сильного - право дужчого. -во на наследство - право на спадщину, на спадок. Пожизненное -во - доживотне (досмертне) право. Вступать в -ва - вступати в права. -во участия в выборах - право участи в виборах. Заседать с -вом голоса - засідати з правом голосування. Иметь -во на что - мати право на що и до чого. [Ми то маємо на се право, тільки-ж се таке право, що не маємо права так зробити (Куліш). Чує Русь право до цього (Куліш). Це-ж моя теличка. Яке ви маєте до неї право? (Звин.)]. Я имею -во на эту землю - я маю право на цю землю. Иметь -во, быть в -ве что-л. сделать - мати право щось зробити. Я в -ве говорить так - я маю право так казати. Лишиться -ва - позбутися права, відпасти права. Приобрести -во на что-л., что-л. делать - набути право, добути права на що (и до чого), що робити. Через жіночку добув я права дорогого пана другом звать (Самійл.)]. Присвоить себе -во - узяти (загарбати) собі право. Оставить за собой -во - застерегти собі право. Пользоваться всеми -вами гражданства - мати всі права громадянські. Имеющий -во - правний. [Тепер уже вона в хаті правніша за мене, казала свекруха про невістку, як умер свекор (Сквир.)]. Давать, дать законное -во кому - уповажнювати, уповажнити (правом) кого, надавати, надати право кому. Лишить кого-л. всех прав состояния - позбавити кого всіх громадянських прав. Нарушать, попирать чьё-л. -во - порушати, ламати чиє право, топтати чиє право. По -ву - правом, з права. По -ву давности - правом давности. По -ву покупки - правом набуття. По -ву вечного владения - вічистим правом. По какому -ву владеет он этим имением? - (за) яким правом, з якого права посідає він цей маєток? По -ву завоевания - правом завойовництва, заборчим правом. По -ву отца, наследника - правом батьківським, спадкоємницьким, як батько, як спадкоємець. По -ву (по справедливости) гордиться чем-л., по -ву считаться чем-л. - з правом, по правді пишатися чим и з чого, з правом уважатися за що;2) (в объект. смысле: законы) право (мн. права). [Право польське. Як велять права й статут (Біл.-Нос.)]. -во обычное, уголовное, гражданское, международное, наследственное и т. п. - право звичаєве, карне, цивільне, міжнародне, спадкове і т. п. (см. под соответствующими терминами). -во участия общего - загальне право в чужій речі, право спільности. -во участия частного - право участи приватної, (приватне) право в чужій речі. Действующее -во - дійове право. -во представления, юрид. - право заступництва. -ва, преимущества дворянства - право шляхетського стану. Крепостное -во - кріпацтво, кріпаччина, панське право, панщина. [Се було ще за панського права (Гр.)]. Вопреки -ву - через право. [Не всі-ж однаково слухались великого князя, що сидів у Києві, і не один і з менших п'явсь на його столець через право (Куліш)];3) право, правознавство; см. Правоведение.* * *I сущ.пра́воII вводн. сл. жарг.права́ — мн. права́, род. п. прав
спра́вді, ді́йсно; далебі́, бігме́, далебі́г\право сло́во — спра́вді
-
99 приводить
привести и привесть1) приводити, привести, припроваджувати, припровадити, (во множ.) поприводити, поприпроваджувати кого куди, до кого, до чого. [Приводить він до того дерева вовків (Рудч.). Узяв її старий жовнір за білую руку, припровадив Каньовському на велику муку (Гр.)]. -ведите его ко мне - приведіть його до мене. Если откажется, силою -ведите его сюда - якщо відмовиться, то силою припровадьте його сюди;2) доводити, довести, призводити, призвести, приводити, привести до чого, справляти, справити, спроваджувати, спровадити, (являться причиной, содействовать) спричинюватися, спричинитися до чого. [Який добрий у Київі був ґрунт для громадських організацій і як він справляв їх до національного питання, бачимо з того, що… (Єфр.)]. -водить (-вести) дело к концу, к окончанию - доводити (довести) справу до кінця, до краю. Всё это -водит к тому, что… - все це доводить (при(з)водить, спричинюється) до того, що… [Безупинна праця важка та хатнє лихо за останні роки призвели до того, що давня та слабість знов повернула (Єфр.). Замість щоб зробити велику користь, «Крашанка» вчинила тільки шкоду, привівши до того, що люди почали перебирати старі кривди (Грінч.)]. Одинаковые причины всегда -водят к одинаковым следствиям - однакові причини призводять завжди до однакових і наслідків (Єфр.)]. -водить к недоразумениям, к нежелательным последствиям - доводити (довести), призводити (призвести) до непорозуміннів, до небажаних наслідків. [Коцюбинський давав такі иноді вказівки, які доводили потім до явних непорозуміннів (Єфр.)]. -вести к моральному падению, к погибели, к тюрьме - призвести до морального занепаду, довести до погибели, завести в погибель, до тюрми. [Гляди тільки, щоб тебе сі думки не завели у погибель (Квітка). Всі ті в його житті події, що завели його в кінці до тюрми (Васильч.)]. -вести к мысли, к предположению кого - навернути кого на думку, на гадку. Это -вело меня к твердому убеждению - це довело мене до твердого переконання. -водить (-вести) своё намерение, замысел в исполнение - доводити (довести) до діла, справдити свій намір, задум. [Чи був-же у нас такий случай, щоб ми свій задум до діла довести зуміли потай Риму (Куліш)]. -вести в исполнение приговор, решение суда - виконати присуд, вирок суду. [Тепер я сам обстоюю за тим, щоб виконати присуд той негайно (Грінч.). Руфін заздалегідь приймає вирок і просить виконать його скоріше (Л. Укр.)]. Куда -ведёт нас эта тропинка? - куди виведе нас ця стежка?;3) (ссылаться на что-л.) наводити, навести (во множ. понаводити), подавати, подати, приточувати, приточити що. -водить примеры, факты, доводы, доказательства, причины, соображения и т. п. - наводити приклади, факти, доводи, докази, причини, мірковання. [Наведу хоч один приклад (Грінч.)]. -водить текст, отрывок, цитату из какого-л. автора, источника - наводити, подавати текст, уривок, цитату з якого автора, джерела. [Але нехай далі говорять сами автори, - подаю їх статті повним перекладом (Грінч.)]. -веду здесь его слова - наведу (подам) тут його слова. Журнальная статья, которую -водим ниже - стаття з часопису, котру подаємо (наводимо) далі;4) -водить кого-л. в чувство, в сознание, в память - приводити, привести до пам'яти, до притомности кого, тверезити, отверезити, очутити, опам'ятати кого. [Це очутило трохи Корнія; він підвівся і махнув рукою (Грінч.). Скількись шклянок холодної води, висипаної йому на голову привели його до притомности (Крим.)]. -вести в восторг, в восхищение кого - кинути в захват, захопити кого. -вести кого в уныние - засмутити кого, завдати суму кому. -вести о отчаяние - в розпач (в)кинути кого, до розпачу довести кого. -вести кого в (крайнее) удивление в изумление - (великим дивом, надзвичайно) здивувати кого. -водить, - вести в ужас кого - сповняти, сповнити жахом кого, завдавати, завдати (и наганяти, нагнати) жаху, страху кому, жахати, вжахнути кого. -водить в негодование - обурювати (обурити) кого. -водить в ярость - лютити, розлютити кого, роздратовувати, роздратувати кого. -вести кого в тупик, в затруднение, в замешательство - загнати кого на слизьке, на лід посадити. -вести в краску кого - засоромити кого, завдати сорому, стиду кому. -вести к послушанию - до послуху кого довести. -вести в порядок что-л. - упорядкувати що, лад (порядок) дати чому, зробити лад в чому; срв. Порядок. -вести в беспорядок что-л. - до безладу довести, призвести що, (дела, счета, мысли) заплутати (справи, рахунки, думки). -вести в хорошее состояние - довести до пуття, навести на пуття. -вести в разорение кого - до руїни довести кого. -водить в движение что-л. - давати (дати) рух чому, пускати (пустити) в рух що, двигати (двигнути) що, дати розгін чому. [(Розум) страшну машину сю спорудив і вміє двигати важким знаряддям (Куліш)]. -водить, -вести кого к присяге - брати (взяти) з кого присягу, відбирати (відібрати) від кого присягу;5) доводити, довести, дати. Не -веди Господи - не доведи Господи (Боже). Не -вёл Бог увидеться с ним - не дав Бог з ним побачитися. -ведёт ли меня Бог побывать в тех местах? - чи дасть мені Бог побувати в тих місцях?6) приводити, привести. Корова -вела телёночка - корова телятко привела;7) арифм. - зводити, звести до чого. -вести дроби к одному знаменателю - звести дроби до одного знаменника. Приведённый -1) приведений, припроваджений;2) доведений, при(з)ведений;3) наведений, поданий. -ные выше слова - наведені попереду слова;4) арифм. - зведений.* * *несов.; сов. - привест`и1) приво́дити, привести́ и поприво́дити2) (данные, примеры, чужие слова) наво́дити, навести́; ( представлять) подава́ти, пода́ти3) (в движение, в равновесие) надава́ти, нада́ти (чого), приво́дити, привести́ (в що, до чого)приводи́ть в движе́ние что — надава́ти ру́ху чому́, приво́дити (пуска́ти) в рух що, урухо́млювати що
привести́ в равнове́сие что — нада́ти рівнова́ги чому́, привести́ до рівнова́ги, зрівнова́жити що
приводи́ть, привести́ пригово́р суда́ в исполне́ние — вико́нувати, ви́конати ви́рок су́ду
приводи́ть, привести́ в исполне́ние своё наме́рение — зді́йснювати, здійсни́ти сві́й на́мір
привести́ в него́дность — довести́ (призвести́) до неприда́тності, зроби́ти неприда́тним
приводи́ть в затрудне́ние — ста́вити в скрутне́ стано́вище
приводи́ть, привести́ в изве́стность (в я́сность) — з'ясо́вувати, з'ясува́ти
4) ( к чему - служить причиной) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися, спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому), приво́дити, привести́ (до чого); ( вести к отрицательным результатам) призво́дити, призвести́ (до чого); ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати (що)всё э́то приво́дит к тому́, что... — все це приво́дить (спричиня́ється, спричи́нюється или призво́дить) до то́го, що
5) ( во что - доводить) дово́дити, довести́ (до чого); ( повергать) укида́ти, уки́нути (в що); ( причинять) завдава́ти, завда́ти (чого, що)привести́ в отча́яние — довести́ до ві́дчаю (до ро́зпачу), вки́нути у ві́дчай (в ро́зпач)
привести́ в у́жас — спо́внити жа́хом
6) мат. зво́дити, звести́; не приведи́Бог (Го́споди, Госпо́дь) — не доведи́ Бо́же (Го́споди), борони́ (боро́нь) Бо́же
не приведёт к добру́, не приведёт ни к чему́ хоро́шему — не доведе́ до добра́
приведёт Бог (Госпо́дь) — да́сть Бог
не привёл слу́чай — не довело́ся
привести́ в себя́ (в чу́вство, в созна́ние) — привести́ до па́м'яті (до прито́мності), опам'ята́ти
привести́ де́ло к концу́ — довести́ спра́ву до кінця́, заверши́ти спра́ву
привести́ к поря́дку — закли́кати до поря́дку
-
100 род
1) рід, род. п. ро́ду; ( поколение) поколі́ння; (происхождение, племя) поро́да, порі́ддя, диал. бран. ко́дло; (ряд поколений, происходящих от одного предка, фамилия) фамі́ліяпатриарха́льный \род д — этногр. патріарха́льний рід
\род д людско́й (челове́ческий) — рід людськи́й, лю́ди, лю́дство
\род дом ру́сский — ро́дом (похо́дженням, з похо́дження) росія́нин
зна́тного \род да — зна́тного ро́ду (порі́ддя)
из \род да в \род д — з ро́ду в рід, з поколі́ння в (до) поколі́ння
пяти́ лет о́т \род ду — [ві́ком] п'яти́ ро́ків
на \род ду́ напи́сано — [так] суди́лося, на роду́ напи́сано
же́нский \род д — жінки́; жіно́цтво, жіно́та
без \род ду — и пле́мени без ро́ду і [без] пле́мені
ни \род ду, ни пле́мени — ні ро́ду, ні пло́ду (ні припло́ду); оди́н як па́лець
2) (вид, тип, разновидность) рід, вид, -у, ґату́нок, -нку\род д войск (ору́жия) — воен. рід ві́йськ (збро́ї)
в не́котором \род де — до пе́вної мі́ри, пе́вною мі́рою
своего́ \род да — таки́й со́бі; (своеобразный) своєрі́дний; (в известной степени) до пе́вної мі́ри, пе́вною мі́рою
в своём \род де — з пе́вного по́гляду
вся́кого \род да лю́ди — вся́кого ро́ду (вся́кого ґату́нку) лю́ди, вся́кі лю́ди
де́ло э́то тако́го \род да — ця спра́ва така́ (отака)
что-то в э́том \род де — щось поді́бне (таке́)
3) (способ, образ действия) рід; (жанр) жа́нр, -у\родд заня́тий — рід заня́ть
4) ( в научной классификации) рід\род д — и
вид расте́ния — бот. рід і вид росли́ни
\род д предме́тов — рід предме́тів
5) грам. рідсре́дний \род д — сере́дній рід
См. также в других словарях:
подіяти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
подіяти — і/ю, і/єш, док. 1) неперех., на кого – що і без додатка. Справити вплив на кого , що небудь; вплинути. 2) перех. і неперех., розм. Зробити, вчинити що небудь. || перех. Завдати чогось, заподіяти щось кому , чому небудь. || перех. Зробити комусь… … Український тлумачний словник
подіяння — я, с. Дія за знач. подіяти … Український тлумачний словник
ЯТИ — и ять что, церк., ·стар., совер., гл. от имати (брать) и имать (ловить); местами доныне (вост.), но более с предлогом брать, взять; ловить, хватать, изымать; начать, стать. Вшед, ят ю за руку, Матф. ял, взял. Всеволод я стръя своего Ярослава,… … Толковый словарь Даля
удіяти — (вді/яти), уді/ю, уді/єш, док. 1) перех. і неперех. Бути спроможним щось зробити. || перех. Зробити, здійснити, створити що небудь. || У сполуч. з деякими іменниками уживається в знач.: здійснити, зробити, учинити те, що виражено відповідним… … Український тлумачний словник
възлелѣяти — Возлелеять възлелѣяти (2) 1. Воспитать, выпестовать: ...а мои ти Куряни свѣдоми къмети: подъ трубами повити, подъ шеломы възлелѣяны, конець копія въскръмлени... 8. ...ти бо бяше сторожевыя полкы, на щитѣ рожены, под трубами поють, под шеломы… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
полелѣяти — Полелеять полелѣяти (1) 1. Нежно перенести, колыхая, как бы убаюкивая: Съ тоя же Каялы Святоплъкь полелѣя отца своего междю Угорьскими иноходьцы ко святѣи Софіи къ Кыеву. 16. 2. Поласкать. ∆ Пала Марьюшка искоркой батюшке в колена: / „Полелей… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки
наврочити — (кого за народними уявленнями, заподіяти кому н. нещастя, спричиняти в когось хворобу тощо магічним поглядом, словами / діями); наслати, насилати (що на кого), напустити, напускати (що на кого, кому зазв. із прямим додатком назвою нещастя,… … Словник синонімів української мови
енергійний — а, е. 1) Повний сили, енергії (у 3 знач.). || Який виражає діяльну силу, енергію, активність. || Швидкий, посилений. 2) Який може вплинути, подіяти на кого , що небудь; сильнодіючий … Український тлумачний словник
нестійкий — а/, е/. 1) Який не відзначається стійкістю, тривкістю; неміцний. •• Нестійкі/ сту/пені ла/ду/ муз. звуки ладу, які тяжіють до стійких ступенів ладу; в ладах мажоро мінорної системи нестійкими є II, IV, VI, VII ступені, тобто ті, що не входять до… … Український тлумачний словник
